Адміністративно-правові засади застосування міліцією заходів переконання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.95

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративно-правові засади застосування міліцією заходів переконання

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Машніцька Наталя Володимирівна

ХЕРСОН - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України КОМЗЮК Анатолій Трохимович, Харківський національний університет внутрішніх справ, декан факультету права, економіки, психології та інформаційних технологій.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент БАРАШ Євген Юхимович, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права;

кандидат юридичних наук ІЗБАШ Катерина Сергіївна, Одеський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу.

Захист відбудеться ___ червня 2014 року о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А.

Автореферат розісланий ___ ______ 2014 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Маліков

адміністративний правовий міліція переконання

Анотація

Машніцька Н. В. Адміністративно-правові засади застосування міліцією заходів переконання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон, 2014.

Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання, а також окресленню шляхів його розвитку та вдосконалення. Розкрито поняття, особливості та зміст переконання як методу адміністративної діяльності міліції. Вивчено національний та зарубіжний досвід застосування переконання в правоохоронній діяльності. Охарактеризовано правові засади переконання в адміністративній діяльності міліції. Надано характеристику системи суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції. Опрацьовано процедури застосування та критерії оцінювання ефективності переконання як методу адміністративної діяльності міліції. Визначено шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад застосування переконання в адміністративній діяльності міліції.

Ключові слова: переконання, адміністративна діяльність, міліція, адміністративно-правове забезпечення, органи внутрішніх справ, координація, організаційні засади, вдосконалення.

Аннотация

Машницкая Н. В. Административно-правовые основы применения милицией мер убеждения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Международный университет бизнеса и права. - Херсон, 2014.

Диссертация посвящена определению сущности и особенностей административно-правовых основ применения милицией мер убеждения и обозначению путей его развития и совершенствования.

Раскрыто понятие, особенности и содержание убеждения как метода административной деятельности милиции. Доказано, что убеждение в административной деятельности милиции представляет собой способ воздействия ее органов и должностных лиц на сознание людей путем проведения мероприятий воспитательного, поощрительного, разъяснительного и иного характера с целью убеждения граждан в целесообразности и необходимости добровольного и добросовестного соблюдения установленных государством норм и правил, а также мероприятий, проводимых органами власти с целью реализации государственной политики в сфере охраны общественного порядка, обеспечения общественной безопасности, предотвращения и противодействия правонарушениям.

Изучены национальный и зарубежный опыт применения убеждения в правоохранительной деятельности. Выявлено, что реализация убеждения в европейских странах, а также в США и Канаде, происходит как в форме одностороннего общения, когда полиция доводит до сведения общественности информацию правового характера, не вступая в непосредственный контакт с ней (издание и распространение специальных буклетов, брошюр, листовок, проведение в форме монолога консультативно-разъяснительной и просветительской работы через средства массовой информации), так и в виде активного диалога с общественностью, который предусматривает непосредственное общение сотрудников правоохранительных органов с общественностью (организация и проведение практических семинаров, организация работы консультативных советов, проведение встреч с гражданами и т. п.).

Охарактеризованы правовые основы убеждения в административной деятельности милиции, которые определены как закрепленные в нормах права, прежде всего административного, наиболее важные требования материального и процедурно-процессуального характера, которые полагаются в основу организации и непосредственного применения милицией мер убеждения.

Дана характеристика системы субъектов применения убеждения как метода административной деятельности милиции. Установлено, что субъектами применения метода убеждения во время его осуществления являются соответствующие структурные звенья и должностные лица милиции. При этом отмечено, что признание определенных структурных звеньев милиции в качестве субъекта убеждения носит достаточно условный характер, ведь они не имеют собственных, обособленных от должностных лиц, составляющих их штат, сознания и воли, поэтому последние фактически и являются непосредственными исполнителями мер убеждения.

Раскрыты процедуры применения и критерии оценки эффективности убеждения как метода административной деятельности милиции. Определены пути совершенствования административно-правовых основ применения убеждения в административной деятельности милиции.

Ключевые слова: убеждение, административная деятельность, милиция, административно-правовое обеспечение, органы внутренних дел, координация, организационные основы, совершенствование.

Annotation

Mashnitska N. V. Administrative-legal Bases of Application of Means of Persuasion by Militia. - Manuscript.

Dissertation for candidate of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - International University of Business and Law. - Kherson, 2014.

Dissertation is devoted to defining essence and peculiarities of administrative-legal bases of application of means of persuasion by militia, and to asserting ways of its development and enhancement. The work uncovers notion, peculiarities and content of persuasion as a method of militia's administrative activity. It defines national and foreign experience of application of persuasion in law enforcement activity. The dissertation characterizes legal bases of persuasion in militia's administrative activity. The work provides characteristic of the system of subjects, who apply persuasion as a method of militia's administrative activity. The dissertation conducts research on procedures of application and criteria of evaluating effectiveness of persuasion as a method of militia's administrative activity. It defines ways of enhancement of administrative-legal bases of application of persuasion in militia's administrative activity.

Key words: persuasion, administrative activity, militia, administrative-legal support, organs of internal affairs, coordination, organizational bases, enhancement.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Успішна реалізація Україною завдань щодо приєднання до європейської співдружності залежить від цілої низки умов та факторів - як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Зокрема дуже важливим є надійне та ефективне забезпечення належного рівня законності й правопорядку в державі як неодмінної умови її нормального, безпечного існування та розвитку. Досягти цього можна завдяки різним способам (методам) та засобам, однак, враховуючи те, що Україна, як сучасна цивілізована держава, іде шляхом демократизації та гуманізації законодавства і методів державного управління, особливого значення набуває переконання, для якого виховання (в тому числі правове) населення, підвищення рівня правової обізнаності, правової культури та правосвідомості людини й громадянина є основними засобами управління суспільством та запобігання виникненню та розвитку в ньому дезорганізуючих, деструктивних, руйнівних процесів та явищ. Одне з ключових місць у системі органів і посадових осіб, що опікуються питаннями підвищення правової культури населення, забезпечення розвитку його правової свідомості, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян в інформації щодо стану правопорядку та громадської безпеки в суспільстві, одержанні знань про право, достатніх для побутового життя, посідають правоохоронні органи.

Водночас варто відзначити, що сучасна діяльність українських правоохоронних органів (у тому числі міліції) доволі часто викликає нарікання з боку громадськості, наукових та політичних кіл із приводу її низької якості та ефективності. Вказується на те, що у своїй роботі правоохоронні органи застосовують застарілі та такі, що не відповідають сучасним потребам суспільного розвитку, форми і методи, акцентується увага на їх небажанні, а подекуди взагалі невмінні захистити пересічних громадянин, надати їм відповідну допомогу та підтримку.

На шляху подолання цих та інших недоліків у роботі правоохоронних органів важливим етапом має стати впровадження в їх діяльність європейських принципів та стандартів правоохоронної діяльності, одним із яких є пріоритет у застосуванні правоохоронними органами заходів переконання. При цьому особливий акцент має бути зроблений на встановлення та розвиток тісних партнерських відносин між міліцією та громадськістю як однієї з основоположних умов забезпечення ефективного застосування методу переконання, адже очевидно, що громадяни з більшою відповідальністю виконуватимуть вказівки, настанови та рекомендації органів влади, в тому числі органів і посадових осіб міліції, яким вони довіряють та яких поважають.

Загальним питання правоохоронної діяльності міліції, її форм та методів було присвячено багато праць, зокрема: С. М. Алфьорова, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, Є. Ю. Бараша, В. М. Бесчастного, А. Л. Борка, В. М. Васильєва, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, С. М. Гусарова, В. О. Заросила, І. В. Зозулі, К. С. Ізбаш, О. М. Клюєва, В. В. Коваленка, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, М. В. Корнієнка, І. М. Коропатніка, А. М. Куліша, В. І. Курила, Є. В. Курінного, В. В. Малікова, О. М. Музичука, О. І. Нікітенка, О. І. Остапенка, А. М. Подоляки, Т. О. Проценка, М. В. Романенко, О. Ю. Салманової, С. В. Симов'яна, А. А. Стародубцева, О. П. Угровецького, В. М. Фесюніна, І. М. Шопіної та інших. Однак переважна більшість питань, пов'язаних з організацією та правовою регламентацією переконання в адміністративній діяльності міліції, досі не розроблена, відповідно залишились невирішеними проблеми теоретичного, організаційного та правового характеру зазначеного напрямку діяльності міліції.

Таким чином, необхідність подальшого вдосконалення методів правоохоронної діяльності міліції, відсутність комплексних наукових розробок із зазначених питань, недосконалість правового регулювання в цій сфері обумовлюють актуальність дослідження адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 pp., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10, п. 9 Додатку 10, п. 37 Додатку 13, п. 1 Додатку 16 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, пп. 10.1, 16.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання, а також шляхи їх розвитку та вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- з'ясувати сутність та значення адміністративної діяльності міліції, поняття та види методів її здійснення;

- розкрити поняття, особливості та зміст переконання як методу адміністративної діяльності міліції;

- узагальнити національний та зарубіжний досвід застосування переконання в правоохоронній діяльності;

- окреслити правові засади переконання в адміністративній діяльності міліції;

- надати характеристику системи суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції;

- охарактеризувати процедури застосування та уточнити критерії оцінювання ефективності переконання як методу адміністративної діяльності міліції;

- визначити шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад застосування переконання в адміністративній діяльності міліції.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час адміністративної діяльності міліції.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади застосування міліцією заходів переконання.

Методи дослідження. Для реалізації визначених мети і задач дослідження використано комплекс взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів, спрямованих на отримання об'єктивних результатів. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. Так, за допомогою гносеологічного методу розкрито поняття, особливості та зміст переконання як методу адміністративної діяльності міліції, а також охарактеризовано правові засади переконання в адміністративній діяльності міліції (підрозділи 1.1 та 2.1). Порівняльно-правовий метод дозволив визначити недоліки правового регулювання застосування переконання в адміністративній діяльності міліції, а також напрямки вдосконалення організаційно-правових засад застосування переконання в адміністративній діяльності міліції (підрозділи 2.1 та 2.4). Структурно-функціональний метод використовувався під час характеристики особливостей та змісту переконання як методу адміністративної діяльності міліції та аналізу процедур застосування і критеріїв оцінювання ефективності переконання як методу адміністративної діяльності міліції (підрозділи 1.2 та 2.3). Статистичний метод було застосовано під час роботи з офіційними статистичними матеріалами, звітами Міністерства внутрішніх справ щодо стану роботи з населенням, а також стану реалізації правоохоронних функцій (розділи 1 та 2). Системний метод використано для характеристики системи суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції (підрозділ 2.2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади застосування переконання в адміністративній діяльності міліції. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких може бути використаний в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення практичної діяльності міліції, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень сутності та особливостей адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

-запропоновано авторський підхід до характеристики співвідношення примусу та переконання, у зв'язку з чим наголошено, що примус та переконання є зовнішнім впливом на волю особи, однак, на відміну від першого, друге здійснюється не всупереч волі тих, на кого воно спрямоване, не пригнічує її, а навпаки, спонукає осіб до самостійної поведінки, заснованої на добрій волі та глибокому усвідомленні необхідності реалізовувати її відповідно до встановлених у державі правил, що, у свою чергу, є умовою підтримки належного стану правопорядку та громадської безпеки в суспільстві;

-запропоновано класифікацію заходів переконання в адміністративній діяльності міліції за такими критеріями: залежно від виду адміністративної діяльності (переконання у внутрішньоорганізаційній діяльності міліції, переконання в діяльності міліції зовнішнього (правоохоронного) спрямування); залежно від об'єкта впливу (переконання, що застосовується до необмеженого кола осіб, переконання, що застосовується до конкретної особи);

-узагальнено перспективні форми взаємодії з громадськістю, які використовує поліція держав Заходу і які можуть бути адаптовані до національної правоохоронної практики: проведення працівниками поліції консультативно-роз'яснювальної роботи з населенням у діалоговій формі через радіо- і телеефір; організація роботи територіальних пунктів зв'язків з громадськістю; ведення спільних інтернет-форумів правоохоронної тематики; активне використання технічних засобів (приладів) для фіксації правопорушень у громадських місцях;

-доведено, що система правового регулювання також є засобом переконання, оскільки через право держава встановлює найбільш доцільний та корисний для суспільства, з урахуванням стану та рівня його розвитку, порядок взаємовідносин і співіснування його членів. Тож дію всіх норм права (дозвільних, зобов'язальних, забороняючих, охоронних, захисних тощо) спрямовано перш за все на те, щоб поінформувати осіб про існуючі в державі загальнообов'язкові правила суспільної поведінки, про необхідність та, що найголовніше, корисність їх дотримання, а також про можливі наслідки їх порушення;

удосконалено:

-розуміння сутності та системи методів організації діяльності міліції, серед яких: аналітична робота, планування, інструктування, координація, контроль, інформаційне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення, переконання та примус;

-характеристику переконання в адміністративній діяльності міліції, яке являє собою складне, багатоаспектне явище, змістом якого є вплив на правосвідомість громадян з метою спонукання їх до необхідності, доцільності та корисності правомірної поведінки як важливої умови нормального та безпечного життя і розвитку;

-визначення поняття «принципи переконання» як відправних, базисних, науково обґрунтованих положень, що покладаються в основу процесу організації та здійснення переконання, відображають наявні в ньому найбільш суттєві (важливі) закономірності та сформульовані у вигляді загальних правових вимог, до яких віднесено: гуманізм та пріоритет прав людини і громадянина; демократизм; системність та систематичність; науковість; суб'єктно-об'єктну взаємодію; оптимальне залучення громадськості до охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю; забезпечення контролю суспільства за здійсненням міліцією своїх повноважень; гласність; повагу до особи; поєднання загальносуспільних інтересів з індивідуальними;

дістали подальшого розвитку:

-пропозиції щодо подальшого реформування державної політики України у сфері розвитку правової грамотності, культури та правосвідомості громадян, що стало наслідком розроблення відповідного законопроекту - Національної програми розвитку правової грамотності, культури та правосвідомості громадян, основним завданням якої є формування високого рівня правової культури населення, традицій поваги до закону і правопорядку, доброчесності й сумлінності як моделі соціальної поведінки, подолання правового нігілізму в суспільстві;

-характеристика взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації як особливої та однієї з найбільш важливих форм переконання, методу впливу на законослухняну поведінку громадян, об'єктивного їх інформування про результати службової діяльності;

-з'ясування сутності та особливостей переконання в роботі міліції громадської безпеки, яке реалізується переважно в заходах організаційного характеру, що орієнтовані на вдосконалення зв'язків із громадськістю, здійснення профілактики правопорушень, зміцнення режиму законності в системі міліції громадської безпеки, підвищення професійної підготовки працівників;

-пропозиції щодо покращення організаційних засад застосування міліцією заходів переконання, що передбачає систематичну аналітичну роботу та планування заходів переконання; поліпшення кадрового, фінансового, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення діяльності з реалізації міліцією заходів переконання; визначення перспективних форм координації, взаємодії та контролю за виконанням запланованих запобіжних та профілактичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - під час подальшого розроблення теоретико-правових питань застосування міліцією заходів переконання;

- у сфері правотворчості - з метою вдосконалення чинних і розроблення проектів нових законодавчих та підзаконних актів, що сприятиме поліпшенню правового регулювання застосування міліцією заходів переконання;

- у правозастосовній діяльності - для покращення практичної діяльності міліції із застосування заходів переконання (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність ГУМВС України в Харківській області від 15.10.2013 р.);

- у навчальному процесі - під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури з дисциплін «Адміністративна діяльність ОВС України», «Основи управління в ОВС», вони вже використовуються в ході проведення занять із цих дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.10.2013 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2012), «Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави» (Харків, 2013), «Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері» (Харків, 2013), «Реалізація в Україні основних положень Загальної декларації прав людини» (Київ, 2013).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в п'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які включають сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 197 сторінок. Список використаних джерел містить 209 найменувань і займає 23 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими програмами, планами та темами‚ мета і задачі‚ об'єкт і предмет‚ вказується на методи дослідження‚ наукову новизну та практичне значення одержаних результатів‚ наводяться дані, що свідчать про особистий внесок здобувача в їх одержання, апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика переконання в адміністративній діяльності міліції» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Сутність та значення адміністративної діяльності міліції, поняття видів та методів її здійснення» критичному аналізу піддано характеристику підходів до розуміння поняття «адміністративна діяльність міліції». Наголошено, що адміністративна діяльність міліції має виконавчо-розпорядчий характер, як і будь-якого державного органу, що знаходиться у вертикалі виконавчої влади. З'ясовано, що виконавчо-розпорядчий характер охоплює два взаємопов'язані напрями, а саме виконавчу й розпорядчу діяльність. Охарактеризовано виконавчу та розпорядчу діяльність міліції.

Акцентовано увагу на підзаконності адміністративної діяльності міліції, яка полягає в тому, що її найважливіші завдання та цілі, основні форми й методи визначаються на законодавчому рівні.

На підставі аналізу поглядів науковців, нормативно-правової бази та характеристики ознак адміністративної діяльності міліції сформульовано визначення поняття «адміністративна діяльність міліції» та виокремлено її напрямки.

Окреслено методи адміністративної діяльності міліції, зосереджено увагу на їх співвідношенні.

У підрозділі 1.2 «Поняття, особливості та зміст переконання як методу адміністративної діяльності міліції» з'ясовано лексичне значення слова «переконання» на підставі тлумачної словникової літератури та окремих наукових праць учених. З урахуванням опрацьованих джерел встановлено, що в загальномовному розумінні переконання (в значенні соціальної дії, діяльності) являє собою непримусовий спосіб впливу на когось з метою переведення ідей та думок із площини свідомості суб'єкта переконання до площини свідомості суб'єкта, якого необхідно переконати, який, відповідно, виступає об'єктом переконання. Наголошено, що переконання орієнтоване не на просте доведення тих чи інших ідей, думок, обставин, фактів до відома об'єктів переконання, а на забезпечення їх усвідомлення останніми як вірних (істинних) та (або) необхідних і подальше їх використання як власних життєвих установок (переконань).

Зміст переконання розглянуто під кутом зору різних галузей знань, зокрема як метод психологічного впливу, як метод виховання, як метод управлінської діяльності, як систему заходів правового і неправового характеру.

З урахуванням специфіки діяльності міліції, її прав та обов'язків, особливого правового та соціального статусу, її ролі та значення в конкретних життєвих ситуаціях запропоновано власне визначення поняття «переконання в адміністративній діяльності міліції».

У підрозділі 1.3 «Національний та зарубіжний досвід застосування переконання в правоохоронній діяльності» розглянуто законодавчі акти та наукові теорії країн західної Європи і США, в яких поліція - перш за все партнер громадськості, а переконання - її основний метод впливу на представників останньої. Зауважено, що високий рівень довіри населення до поліції спонукає громадян не тільки до особистої добровільної, свідомої, правомірної поведінки, але й до надання поліції допомоги в протидії правопорушенням, підтриманні громадського порядку та громадської безпеки в державі.

Встановлено, що працівник поліції, керуючись етичними нормами у своїй діяльності, застосовує їх відповідно до ситуацій і не користується заданим алгоритмом дій. У кожному випадку поліцейський може діяти творчо та нестандартно. Але він повинен пам'ятати, що його повноваження не можуть бути використані на шкоду особистості, її правам та свободам.

З метою об'єктивної характеристики національного досвіду застосування переконання в правоохоронній діяльності наведено та проаналізовано відповідну статистичну інформацію. Встановлено чинники, що обумовлюють низький рівень довіри населення до співробітників міліції. Доведено, що особлива роль у реалізації переконання як методу впливу на поведінку громадян належить взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації з метою інформування населення про результати роботи міліції в боротьбі зі злочинністю та підтриманні громадського порядку в державі, профілактики правопорушень, формування позитивного іміджу міліції.

Запропоновано низку заходів, які дадуть змогу підвищити продуктивність роботи правоохоронних органів у цілому, стимулювати дотримання моральних та етичних принципів, дотримуватися дисципліни та законності як серед особового складу, так і серед громадськості, підвищити довіру громадськості до правоохоронців, що є основним критерієм їх діяльності.

Розділ 2 «Правові та організаційні засади застосування переконання в адміністративній діяльності міліції» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Правові засади переконання в адміністративній діяльності міліції» наголошено, що вся система правового регулювання є свого роду засобом переконання, адже через право держава встановлює найбільш доцільний та корисний для суспільства, з урахуванням стану та рівня його розвитку, порядок взаємовідносин і співіснування його членів.

Виокремлено два рівні правового регулювання переконання в адміністративній діяльності міліції: внутрішньоорганізаційний та зовнішньоорганізаційний. Доведено, що врегулювання переконання на внутрішньоорганізаційному рівні в органах внутрішніх справ за рахунок численних відомчих підзаконних нормативно-правових актів є більш детальним та змістовним.

Акцентовано увагу на тому, що сьогодні в нашій державі немає чітко сформованого правового інституту переконання, що значно ускладнює встановлення організаційно-правових засад його реалізації міліцією. Доведено, що грамотна нормативно-правова регламентація організації та застосування органами міліції заходів переконання забезпечить їх конкретність та цілеспрямованість, підвищить їх ефективність та результативність, запобігатиме розпорошенню зусиль та недоцільному використанню ресурсів суб'єктами переконання.

У підрозділі 2.2 «Система суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції» проаналізовано теоретичні підходи до характеристики понять «суб'єкти права», «суб'єкти правовідносин», «суб'єкт адміністративного права» та «суб'єкт адміністративних правовідносин», а також проведено їх розмежування. Визначено поняття «суб'єкти застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції».

Наголошено, що питаннями безпосередньої практичної реалізації заходів переконання більш тісно займаються відповідні підрозділи міліції громадської безпеки в складі територіальних органів МВС України. Особлива роль у застосуванні методу переконання в адміністративній діяльності міліції належить підрозділам патрульної служби міліції та службі дільничних інспекторів міліції. Встановлено їх особливості як суб'єктів застосування переконання. Зроблено висновок, що переконання як метод впливу міліції на громадськість у контексті здійснення патрульно-постової служби реалізується перш за все через факт самої присутності на вулиці та в громадських місцях представників міліції, що спонукає населення дотримуватися у своїй поведінці правових норм та застерігає від вчинення правопорушень, та наголошено, що вдосконалення застосування методу переконання в роботі дільничних інспекторів з населенням неможливе без покращення реалізації цього ж методу всередині системи служби дільничних інспекторів зокрема та міліції громадської безпеки в цілому.

Обґрунтовано необхідність до суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції відносити Управління зв'язків з громадськістю Міністерства внутрішніх справ України. Доведено, що якщо відділи міліції громадської безпеки більше реалізують переконання через безпосередній контакт з громадянами, то відділи МВС, які відповідають за зв'язки з громадськістю, підтримують зв'язок з останньою та здійснюють вплив на її представників через засоби масової інформації.

У підрозділі 2.3 «Процедури застосування та критерії оцінювання ефективності переконання як методу адміністративної діяльності міліції» охарактеризовано теоретичні підходи до характеристики процедур в адміністративному праві та запропоновано їх власне визначення. Виокремлено юридичну (правову) процедуру та неправову (соціальну) процедуру. Наголошено, що юридична (або правова) процедура за своєю сутністю, як і соціальна, є порядком, відповідно до якого відбувається суб'єктивна активність. Утім, правова процедура має свою специфіку, яка полягає в тому, що вона виникає та функціонує в правовому середовищі, тобто порядок, який встановлює процедура, визначається правовими нормами, реалізується в контексті відповідних правовідносин, націлений на досягнення юридично значущого результату та забезпечується державою.

Окремо охарактеризовано розуміння сутності адміністративно-правової процедури в науковій літературі. Розглянуто деякі окремі процедури застосування переконання органами міліції, серед яких: застосування переконання в межах адміністративної відповідальності; процедури застосування переконання в порядку здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; процедури, що діють у дозвільній системі; процедури реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів; процедури застосування переконання в контексті інформаційної взаємодії міліції з громадськістю; процедури роботи міліції зі зверненнями громадян.

У підрозділі 2.4 «Напрямки удосконалення адміністративно-правових засад застосування переконання в адміністративній діяльності міліції» обґрунтовано, що неефективність державної діяльності, в тому числі адміністративної діяльності міліції, із застосування переконання як методу управління пов'язана перш за все з тим, що в нашій державі відсутній правовий акт, який би чітко сформулював та проводив у сфері управлінської та юридичної практики ідею переконання. У зв'язку із зазначеним обґрунтовано необхідність розробити та прийняти правовий документ концептуального характеру, який би реалізував ідею переконання в роботі правоохоронних органів, у тому числі його застосування в адміністративній діяльності міліції. Доведено, що розроблення відповідної концепції має створити науково обґрунтоване ідеологічне підґрунтя для організації та реалізації правоохоронними органами у своїй діяльності конкретних заходів переконання. При цьому концепція повинна обов'язково містити чітко визначену мету та завдання переконання, напрямки та форми його реалізації, основні аспекти його організаційно-правового та науково-методичного забезпечення.

З метою вдосконалення ефективності та результативності переконання в адміністративній діяльності міліції запропоновано змінити підхід до взаємодії останньої із засобами масової інформації.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - вдосконалення адміністративно-правових засад застосування міліцією заходів переконання у своїй адміністративній діяльності, визначення його змісту та особливостей. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Аргументовано, що адміністративна діяльність міліції - це врегульована нормами адміністративного права офіційна, підзаконна діяльність владного, виконавчо-розпорядчого органу системи МВС України щодо реалізації державної політики і здійснення практичних заходів у сфері захисту прав і свобод громадян; охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки; протидії правопорушенням, їх профілактики; забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, охорони затриманих і взятих під варту осіб; здійснення ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільної системи та державного охоронного нагляду.

Доведено, що сутність організаційних методів діяльності органів внутрішніх справ полягає в упорядкуванні діяльності їх структурних підрозділів та посадових осіб з метою їх оптимального функціонування. Наголошено, що такі методи спрямовані на підвищення організованості міліції, оптимізацію її правоохоронної діяльності. До організаційних методів діяльності міліції віднесено: аналітичну роботу, планування, інструктування, інспектування, координацію, контроль, інформаційне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення, переконання та примус.

Адміністративний примус як метод адміністративної діяльності міліції визначено як застосування її посадовими особами передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, організаційно-правового, особистісного чи іншого характеру з метою запобігання та припинення правопорушень, усунення їх негативних наслідків, забезпечення здійснення провадження у справах про правопорушення та притягнення винних у їх вчиненні до відповідальності.

Доведено, що переконання в адміністративній діяльності міліції являє собою спосіб впливу її органів та посадових осіб на свідомість людей шляхом проведення заходів виховного, заохочувального, роз'яснювального та іншого характеру з метою переконання громадян у доцільності та необхідності добровільного та сумлінного додержання встановлених державою норм і правил, а також заходів, що проводяться органами влади з метою реалізації державної політики у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, запобігання та протидії правопорушенням.

Запропоновано авторську класифікацію заходів переконання в адміністративній діяльності міліції. Залежно від виду адміністративної діяльності виокремлено дві групи заходів переконання: переконання у внутрішньоорганізаційній діяльності міліції (заохочення співробітників міліції за професіоналізм і високі результати в службовій діяльності, роз'яснення норм чинного законодавства під час службової підготовки, різного змісту інструктажі); переконання в зовнішній (правоохоронній) діяльності міліції (роз'яснювальна робота серед населення, ідеологічно-агітаційна діяльність, виховні заходи, заохочення громадян за сприяння органам внутрішніх справ та ін.). Залежно від об'єкта впливу переконання виділено два його види: переконання, що застосовується до необмеженого кола осіб; переконання, що застосовується до конкретної особи, - профілактична бесіда про неприпустимість протиправної поведінки особами, схильними до вчинення адміністративних правопорушень, заохочення члена громадського формування правоохоронної спрямованості.

Виявлено, що реалізація переконання в європейських країнах, а також у США та Канаді відбувається як у формі однобічного спілкування, коли поліція доводить до відома громадськості інформацію правового характеру, не вступаючи в безпосередній контакт із нею (видання та розповсюдження спеціальних буклетів, брошур, листівок, проведення у формі монологу консультативно-роз'яснювальної та просвітницької роботи через засоби масової інформації), так і у вигляді активного діалогу з громадськістю, який передбачає безпосереднє спілкування працівників правоохоронних органів з громадськістю (організація і проведення практичних семінарів; організація роботи консультативних рад; проведення зустрічей з громадянами тощо).

Констатовано, що метод переконання в діяльності міліції реалізується через: інформування населення про діяльність міліції через засоби масової інформації; інформаційне забезпечення і підтримку офіційного інтернет-сайту органів внутрішніх справ; організацію та проведення круглих столів, брифінгів, прес-конференцій за участю керівників органів внутрішніх справ; реалізацію державної політики з організації та проведення профілактичних заходів і навчання різних груп населення; розроблення методичних рекомендацій та тематичної літератури для правового виховання дітей та молоді; проведення спільних із громадськістю та ЗМІ рейдів, місячників, комплексних правоохоронних заходів тощо.

Окреслено проблеми з реалізації переконання як у діяльності правоохоронних органів взагалі, так і міліції зокрема, до яких насамперед віднесено неврахування під час застосування заходів переконання таких принципів, як наукова обґрунтованість, системність, систематичність та послідовність, доцільність та ефективність; відсутність комплексних програм з питань взаємодії правоохоронних органів із населенням та здійснення правового виховання останнього.

З метою вдосконалення застосування міліцією заходів переконання в адміністративній діяльності запропоновано: надати системі правоохоронних органів певної самостійності, особливо від політичних процесів у суспільстві, що дасть змогу зосередитися на прямих обов'язках, а не бути інструментом в політичній боротьбі; впровадити новітні форми контролю за працівниками з метою усунення корупційної складової; виробити алгоритм співпраці із засобами масової інформації на принципах об'єктивності, прозорості та щирості, що уможливить вироблення правової моделі поведінки серед громадян; покращити співпрацю з міжнародними організаціями у сфері обміну досвідом та інформацією, що підвищить ефективність протидії транснаціональній злочинності; покращити матеріальне забезпечення працівників та їх соціальну захищеність з метою підвищення їх соціального статусу; реформувати систему заохочень працівників міліції, акцентуючи увагу на моральних і морально-матеріальних їх видах; інтенсифікувати залучення громадськості до охорони громадського порядку та протидії правопорушенням.

Правові засади переконання в адміністративній діяльності міліції визначено як закріплені в нормах права, насамперед адміністративного, найбільш важливі, керівні вимоги матеріального та процедурно-процесуального характеру, що покладаються в основу організації та безпосереднього застосування міліцією заходів переконання.

Доведено, що правовим підґрунтям реалізації переконання в адміністративній діяльності міліції є вся система нормативно-правових актів, як законодавчого, так і підзаконного характеру, які визначають матеріально-правові та процедурно-процесуальні аспекти роботи міліції з охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, запобігання й припинення злочинів та інших правопорушень.

Запропоновано розробити та прийняти нормативно-правовий акт концептуального характеру, який би більш чітко і комплексно реалізовував ідею переконання в адміністративній діяльності міліції, визначав найбільш важливі засадничі питання процесу його організації та здійснення. У ньому мають бути визначені цілі, завдання, принципи та форми переконання, його предмет, суб'єктно-об'єктний склад та механізм реалізації.

Встановлено, що суб'єктами застосування методу переконання під час його здійснення є відповідні структурні ланки та посадові особи міліції. При цьому наголошено, що визнання певних структурних ланок міліції суб'єктом переконання має досить умовний характер, адже вони не мають власної, відокремленої від посадових осіб, які становлять їх штат, свідомості та волі, тож останні фактично і є безпосередніми реалізаторами заходів переконання.

Аргументовано, що система суб'єктів застосування переконання як методу адміністративної діяльності міліції є досить розгалуженою і має як горизонтальний, так і вертикальний поділ. Критерієм для першого виступає предмет відання (компетенція) структурних ланок міліції (підтримка громадського порядку, забезпечення роботи дозвільної системи, контроль за додержанням правил безпеки дорожнього руху, кадрова політика тощо). Що ж стосується другого (вертикального) поділу системи суб'єктів застосування методів переконання в адміністративній діяльності, то для нього основним критерієм виступає місце відповідного відділу (управління, сектору тощо) міліції та її посадових осіб у внутрішньоорганізаційній структурі органів міліції. При цьому аналіз законодавства свідчить, що безпосереднє практичне застосування заходів переконання щодо населення здійснюють саме найнижчі ланки органів міліції, тоді як вищі переважно займаються питаннями координації перших та контролю за їх діяльністю, надання їм відповідної нормативної, організаційної та методичної допомоги.

Визначено особливості застосування процедур переконання в адміністративній діяльності міліції та встановлено їх залежність від виду відповідної адміністративної діяльності міліції. Розкрито особливості переконання, яке реалізується в контексті функціонування дозвільної системи, здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; під час реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів; у ході навчання водіїв з метою засвоєння ними відповідних знань з Правил дорожнього руху, основ безпеки руху та надання першої медичної допомоги, а також вмінь та навичок керування транспортними засобами; під час роботи міліції зі зверненнями громадян тощо.

Доведено, що з метою вдосконалення організаційно-правового забезпечення переконання в адміністративній діяльності міліції необхідно законодавчо закріпити систему форм непримусового впливу працівників міліції на населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Машніцька Н. В. Поняття та види методів адміністративної діяльності міліції / Н. В. Машніцька // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2 (57). - С. 260-268.

2. Машніцька Н. В. Поняття адміністративної діяльності міліції: історія і сучасність / Н. В. Машніцька // Право і безпека. - 2012. - № 3 (45). - С. 208-212.

3. Машніцька Н. В. Сутність переконання як методу адміністративної діяльності міліції / Н. В. Машніцька // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 3 (58). - С. 204-211.

4. Машницька Н. В. Зарубіжний досвід застосування переконання в правоохоронній діяльності / Н. В. Машніцька // Митна справа. Спеціальний випуск. - 2013. - С. 335-340.

5. Машницкая Н. В. К вопросу о классификации мер убеждения, применяемых в административной деятельности / Н.В. Машницкая // Вестник Воронежского института МВД России. - 2014. - № 1. - С.229-234.

6. Машніцька Н. В. Поняття та основні напрямки адміністративної діяльності міліції України / Н.В. Машніцька // Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 23 квітня 2013 р. - Х. : ХНУВС, 2013. - С. 246-250.

7. Машніцька Н. В. Особливості адміністративної діяльності української міліції / Н.В. Машніцька // Актуальні проблеми правового забезпечення економічної безпеки: зб. матеріалів наук.-практ. конф., (м. Київ, 2 жовтня 2013 р.). - К. : НАВС, 2013. - С. 144-147.

8. Машніцька Н. В. Методи адміністративної діяльності міліції: сучасний стан реалізації та дотримання основоположних прав та свобод людини та громадянина / Н.В. Машніцька // Матеріали круглого столу, присвяч. 65-й річниці прийняття Загальної декларації прав людини : зб. тез (6 грудня 2013 р.). - К. : ДНДІ МВС України, 2013. - С. 83-87. Размещено на Allbest.ru

...