Адміністративна відповідальність арбітражних керуючих
Роль адміністративної відповідальності у сфері державного регулювання відносин неплатоспроможності та банкрутства. Аналіз правового статусу арбітражного керуючого. Суть його адміністративно-деліктної складової. Розгляд специфіки доказування у справах.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2018 |
| Размер файла | 45,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
УДК 342.9
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право.
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ
Астанін Герман Вікторович
Київ - 2014
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
ЛУК'ЯНЕЦЬ Дмитро Миколайович,
ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор
КОЛПАКОВ Валерій Костянтинович,
Запорізький національний університет,
професор кафедри адміністративного та господарського права
кандидат юридичних наук,
УСЕНКО Роман Анатолійович,
Адміністрація Президента України, головний консультант Управління реформування правоохоронних органів та органів юстиції
Захист відбудеться «___» ______________ 2014 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
Автореферат розісланий «____» ______________2014 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Тарахонич
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розбудова України як демократичної, правової, соціальної держави передбачає створення реальних та ефективно діючих механізмів забезпечення законності, а також забезпечення захисту прав учасників правовідносин в самих різних сферах державної діяльності. Особливо гострою ця проблема є у провадженнях щодо відновлення платоспроможності боржників або банкрутства, які характеризуються значною кількістю учасників таких проваджень, а також часто їх протилежними інтересами. Відтак необхідним є здійснення державного регулювання у зазначеній сфері, невід'ємними складовими якого є державний контроль та адміністративна відповідальність.
Чинним законодавством передбачено адміністративну відповідальність арбітражних керуючих за вчинення окремих видів правопорушень, але особливості правового статусу арбітражного керуючого, специфіка його діяльності, а також організація державного контролю за діяльністю арбітражних керуючих суттєво обмежують регулюючи можливості адміністративної відповідальності по відношенню до арбітражних керуючих.
В останні роки законодавство про банкрутство зазнало кардинальних перетворень, натомість конструкція адміністративної відповідальності арбітражних керуючих залишилася без суттєвих змін. Це обумовлює існування декількох проблем правозастосовного характеру, які потребують створення наукового підґрунтя для їх вирішення. Зокрема, склади адміністративних правопорушень арбітражних керуючих, передбачені КУпАП значною мірою не враховують особливостей сучасних процедур розпорядження майном, санації боржника або його ліквідації. Правовий статус суб'єктів адміністративної юрисдикції, уповноважених проводити адміністративні розслідування та складати протоколи про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих не відповідає їх контрольним функціям, а також визначеній актами законодавства компетенції. Визнання арбітражних керуючих суб'єктами корупційних адміністративних правопорушень не враховує особливостей їх правового статусу тощо.
Вирішення зазначених проблем потребує наукового дослідження спрямованого на створення науково обґрунтованої моделі адміністративної відповідальності арбітражних керуючих, яка б забезпечувала дійсний регулюючий вплив та ефективну реалізацію функцій адміністративної відповідальності у сфері державного регулювання банкрутства.
Отже, дослідження теми, присвяченої з'ясуванню особливостей адміністративної відповідальності арбітражних керуючих, обумовлених особливостями їх правового статусу є актуальним і своєчасним.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження склали наукові праці відомих вітчизняних учених - адміністративістів В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, Г. П. Бондаренка, А. С. Васильєва, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Є. В. Додіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, А. П. Клюшниченка, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Є. Б. Кубка, О. В. Кузьменко, Д. М. Лук'янця, І. В. Март'янова, В. М. Марчука, В. Л. Наумова, В. Ф. Опришка, О. І. Остапенка, І. М. Пахомова, А. О. Селіванова, В. С. Стефанюка, М. М. Тищенка, В. В. Цвєткова, Н. В. Хорощак, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи, М. К. Якимчука, О. М. Якуби, Х. П. Ярмаки та багатьох інших.
Важливе значення для дисертаційного дослідження мали наукові праці російських вчених: А. Б. Агапова, О. П. Альохіна, З. А. Астемірова, Г. В. Атаманчука, Б. Т. Базилєва, Д. М. Бахраха, К. С. Бєльського, І. О. Галагана, Ю. М. Козлова, Б. М. Лазарева, О. Є. Луньова, В. Б. Росинського, В. Д. Сорокіна, Ю. М. Старилова, Ю. О. Тихомирова, Д. М. Овсянка, А. П. Шергіна, М. Д. Шиндяпіної, В. С. Четверикова.
Емпіричною базою дослідження є практика розгляду справ про банкрутство в судах, а також положення викладені у науковій та спеціальній літературі як з адміністративного права, так і присвяченій проблемам банкрутства та відновлення платоспроможності.
Нормативно-правову основу дослідження склали акти адміністративного та господарського законодавства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Адміністративно-правові проблеми оптимізації державного управління в Україні» (номер державної реєстрації 0111U006524).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне дослідження існуючих нормативних конструкцій адміністративної відповідальності арбітражних керуючих, виявлення факторів, що впливають на їх практичну ефективність та формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в частині правового регулювання підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих та процесуальних засад провадження по справах про такі правопорушення.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі задачі:
визначити роль адміністративної відповідальності у сфері державного регулювання відносин неплатоспроможності та банкрутства та виділити її форми;
з'ясувати правовий статус арбітражного керуючого, виділити та описати його адміністративно-деліктну складову;
проаналізувати склади корупційних адміністративних правопорушень та адміністративних правопорушень у сфері професійної діяльності арбітражних керуючих та оцінити можливість їх реального вчинення;
висвітлити особливості провадження по справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих, в тому числі виявити специфіку доказування у таких справах;
розробити пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання адміністративної відповідальності арбітражних керуючих.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають сфері адміністративної відповідальності.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність арбітражних керуючих, а також її нормативно-правова основа та практика реалізації відповідних правових норм.
Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням філософсько-світоглядних, загальнонаукових, спеціально-наукових та конкретно-наукових підходів, принципів та методів пізнання, зокрема таких як: діалектичний підхід, системний, структурно-функціональний, формально-логічний та інші методи.
З позицій діалектичного підходу інститут арбітражного керуючого розглядався в його розвитку від виникнення до сучасного стану.
Системний метод був використаний, зокрема, для дослідження складів адміністративних правопорушень арбітражних керуючих.
Для формулювання пропозицій щодо перспективних складів адміністративних правопорушень арбітражних керуючих використовувалися методи аналізу і синтезу.
Для виявлення в існуючій нормативній моделі адміністративної відповідальності арбітражних керуючих тих елементів, які потребують приведення у відповідність із зазначеними принципами, широко використовувався формально-логічний метод.
Знайшли своє використання й такі методи, як історичний і метод порівняльного правознавства. Історичний метод використовувався при дослідженні еволюції законодавства про неплатоспроможність та банкрутство. Метод порівняльного правознавства застосовувався при вивченні зарубіжного досвіду у регулюванні відносин адміністративної відповідальності арбітражних керуючих.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній науці адміністративного права здійснено комплексне дослідження адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. В ході дисертаційного дослідження сформульовано низку нових теоретичних висновків та практичних узагальнень і пропозицій, зокрема:
уперше:
розкрито зміст адміністративно-деліктної складової правового статусу арбітражного керуючого та доведено, що обсяг адміністративно-деліктної складової правового статусу арбітражного керуючого змінюється в залежності від того, яку роль арбітражний керуючий відграє у процедурах банкрутства, а саме розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. При цьому адміністративна корупційна складова деліктоздатності залишається незмінною;
доведено, що дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за своїми головними ознаками має характер адміністративної відповідальності;
доведено, що інститут страхування професійних ризиків арбітражного керуючого за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виключає можливість притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за правопорушення з необережною формою вини;
аргументовано положення про необхідність врахування при кваліфікації адміністративних правопорушень арбітражних керуючих мотиву їх вчинення. Адміністративним може вважатись лише таке, правопорушення при вчиненні якого відсутній корисливий мотив. Вчинення арбітражним керуючим правопорушень з корисливим мотивом має розглядатись з позицій кримінальної відповідальності;
удосконалено:
підходи до визначення змісту доказування у провадженні по справах про адміністративні правопорушення з урахуванням особливостей діяльності арбітражних керуючих;
підходи до формулювання об'єктивної сторони адміністративних правопорушень з урахуванням особливостей діяльності арбітражних керуючих;
погляди на зміст окремих складів адміністративних корупційних правопорушень з огляду на особливості правового статусу арбітражних керуючих.
дістали подальшого розвитку:
теоретичні положення щодо функцій адміністративної відповідальності в частині її використання у сфері відносин відновлення платоспроможності та банкрутства;
аргументи про необхідність урахування зв'язку між контрольними та адміністративно-юрисдикційними повноваженнями органів виконавчої влади при визначенні їх компетенції;
положення про необхідність урахування рівня доходів особи при визначенні способів визначення розміру штрафів, як адміністративних стягнень.
Сформульовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства в частині адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. Зокрема запропоновано конкретні формулювання складів адміністративних правопорушень арбітражних керуючих у сфері професійної діяльності, а також уточнення окремих статей КУпАП, які передбачають відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони, по-перше, дають можливість, спираючись на використані в роботі методологічні підходи, оцінити ефективність адміністративної відповідальності арбітражних керуючих, виявити недоліки у відповідному правовому регулюванні та усунути їх; по-друге, результати дослідження мають методологічне значення для нормотворчої діяльності у сфері юридичної відповідальності; по-третє, одержані результати дозволяють по-новому подивитись на функціональне призначення адміністративної відповідальності у сфері державного регулювання діяльності арбітражних керуючих, розширити та використати її можливості для забезпечення законності у справдженнях з відновлення платоспроможності та банкрутства; по-четверте, ці результати можуть бути використані для удосконалення чинного законодавства про адміністративну відповідальність. Крім того, отримані результати можуть бути використані для викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність”, “Господарське право”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та розробки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна роль права та закону у процесі врегулювання суспільних відносин» (м. Харків 08-09 грудня 2012 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Шляхи вдосконалення нормативно-правової бази України як основи сталого розвитку суспільства» (м. Донецьк 17-18 серпня 2013 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку юридичної науки» (м. Дніпропетровськ, 31 серпня 2013 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації» (м. Запоріжжя 23-24 серпня 2013 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне правотворення: питання теорії та практики» ( м. Одеса 14-15 грудня 2013 р., тези опубліковано);
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у п'яти наукових статтях, чотири з яких опубліковані у наукових фахових виданнях, з юридичних наук, одній у зарубіжному фаховому науковому виданні та п'яти тезах виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів в яких об'єднано вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань на 17 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них основного тексту - 198 сторінок.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і задачі, об'єкт, предмет, а також методологічна основа дослідження, характеризується наукова новизна дисертації та її практичне значення, подаються відомості про апробацію та публікації основних положень дисертаційного дослідження, його структуру та обсяг.
Розділ 1 «Адміністративна відповідальність та її значення в діяльності арбітражного керуючого» складається із двох підрозділів і присвячений висвітленню загальнотеоретичних засад адміністративної відповідальності, визначенню її функцій з урахуванням особливостей сфери професійної діяльності арбітражних керуючих, а також виділенню та характеристиці адміністративно-деліктної складової правового статусу арбітражного керуючого.
У підрозділі 1.1 «Загальнотеоретичні засади адміністративної відповідальності та її функції у сфері відносин щодо відновлення платоспроможності боржників та банкрутства», розглядаються існуючі в теорії підходи до визначення сутності адміністративної відповідальності, обґрунтовується необхідність її використання для забезпечення законності в діяльності арбітражних керуючих та висвітлюються відповідні функції адміністративної відповідальності.
На початку в контексті розгляду еволюції вітчизняного законодавства про банкрутство показується об'єктивна необхідність державного регулювання діяльності арбітражних керуючих, яке включає: легітимацію правового статусу, яка охоплює комплекс вимог до осіб, які можуть здійснювати відповідну діяльність та процедури у їх професійного відбору;
процедури контролю за законністю та якістю професійної діяльності осіб, наділених правом здійснювати діяльність арбітражного керуючого; юридичну відповідальність як реакцію на можливу протиправну та шкідливу поведінку арбітражного керуючого при виконанні ним професійних обов'язків. Причому, оскільки регулювання є державним, домінуюча роль відводиться видам відповідальності, які є виразом державного примусу, а саме кримінальній та адміністративній.
На підставі аналізу значної кількості поглядів на зміст адміністративної відповідальності, для цілей даного дослідження під адміністративною відповідальністю пропонується розуміти застосування в адміністративному порядку уповноваженими законом органами (їх посадовими особами) передбачених законом стягнень або санкцій до непідпорядкованих їм осіб, що вчинили передбачені законом правопорушення.
Розглядаючи функції адміністративної відповідальності арбітражних керуючих констатується наявність у неї традиційних охоронної, каральної, превентивної та виховної функцій. Але при цьому доводиться, що адміністративна відповідальність арбітражних керуючих має переважно управлінський (регулюючий) характер, тобто виконує функцію специфічного засобу реалізації примусового методу державного управління, який полягає у застосуванні до обєкта управління у випадку невідповідності його поведінки вимогам, викладеним у законах, передбачених законом адміністративних стягнень.
Адміністративній відповідальності притаманна також правозахисна функція, яка може розглядатись в двох аспектах: як засіб забезпечення прав кредиторів при реалізації процедур відновлення платоспроможності або банкрутства; як засіб протидії корупції в діяльності арбітражного керуючого.
Крім того доводиться, що дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за своїми ключовими ознаками має характер відповідальності адміністративної. Про це свідчить відсутність відносин службового підпорядкування між арбітражним керуючим і суб'єктами, уповноваженими застосовувати до нього відповідні стягнення, характеристики порядку притягнення до відповідальності та зміст стягнень, які є мірою цього виду відповідальності.
У підрозділі 1.2 «Правовий статус арбітражного керуючого за законодавством України та його адміністративно-деліктна складова» розглядається зміст правового статусу арбітражного керуючого, при цьому основна увага приділяється характеристиці його адміністративно-деліктної складової.
При досліджені правового статусу арбітражного керуючого за відправну прийнято позицію, відповідно до якої правової статус особи складається із комплексу прав та обов'язків, а також правосуб'єктності (правоздатності, дієздатності та деліктоздатності), які визначаються відносно зазначених прав та обов'язків.
З цих позицій проаналізовано три аспекти правового статусу арбітражного керуючого: арбітражний керуючий, як суб'єкт незалежної професійної діяльності; арбітражний керуючий, як особа, що виконує функції розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора; арбітражний керуючий, як службова особа підприємства-боржника.
Адміністративно-деліктна складова правового статусу арбітражного керуючого знаходить своє відображення в його адміністративній деліктоздатності, тобто в здатності і можливості бути суб'єктом адміністративної відповідальності за різноманітні правопорушення у сфері професійної діяльності, а також за корупційні адміністративні правопорушення. Крім того, адміністративно-деліктна складова правового статусу арбітражного керуючого охоплює його здатність бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності на засадах, визначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскілки ця відповідальність хоча за назвою є дисциплінарною, проте за своїми сутнісними ознаками має характер адміністративної.
Обсяг адміністративно-деліктної складової правового статусу арбітражного керуючого змінюється в залежності від того, яку роль арбітражний керуючий відграє у процедурах банкрутства, а саме розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. При цьому адміністративна корупційна складова деліктоздатності залишається незмінною. Що стосується адміністративної деліктоздатності у сфері професійної діяльності, то її максимальний обсяг має арбітражний керуючий - ліквідатор, оскільки він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі статей 166-6 та 212-2 КУпАП, а також до дисциплінарної відповідальності за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Мінімальний обсяг цієї складової деліктоздатності має арбітражний керуючий розпорядник майна та арбітражний керуючий - керуючий санацією, оскільки вони можуть бути притягнуті лише до дисциплінарної відповідальності за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Розділ 2 «Підстави адміністративної відповідальності арбітражних керуючих» складається із трьох підрозділів і присвячений визначенню та аналізу підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих у різних сферах його діяльності та проблемам їх удосконалення.
У підрозділі 2.1 «Адміністративні правопорушення у сфері професійної діяльності арбітражних керуючих», розглядаються склади адміністративних правопорушень, які можуть бути вчиненими арбітражним керуючим при виконанні функцій розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора.
Основну увагу в даному підрозділі приділено оцінці можливості притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності на підставі статті 166-6 КУпАП, а також деяких інших статей. Зокрема показано, що адміністративного правопорушення у вигляді неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов'язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи (ч.1 статті 166-6 КУпАП), фактично не може бути вчинено арбітражним керуючим (ліквідатором), а при притягненні арбітражного керуючого до відповідальності на підставі ч.3 статті 166-6 КУпАП відповідальність має наступати не за будь-яке порушення порядку оцінки майна банкрута, а лише за таке, що може призвести або призвело до заниження або завищення вартості майна банкрута.
Окрему увагу приділено обставинам, що виключають можливість притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за правопорушення з необережною формою вини, зокрема аналізу інституту страхування професійних ризиків.
Крім того досліджуються проблеми визначення суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень арбітражного керуючого. Зокрема показано, що умисне вчинення діянь, що утворюють об'єктивну сторону адміністративних правопорушень передбачених статтею 166-6 КУпАП з корисливих мотивів переводить кваліфікацію відповідних правопорушень у сферу відповідальності кримінальної. А для адміністративної відповідальності залишаються лише умисні правопорушення без корисливого мотиву.
Проаналізовано також можливості притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтями 163-3 та 212-1 КУпАП.
У підрозділі 2.2 «Корупційні адміністративні правопорушення арбітражних керуючих» показано, що незважаючи на те, що Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції” визнає арбітражного керуючого суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і на нього розповсюджується значна частина передбачених цим законом обмежень, він може бути суб'єктом обмеженого кола корупційних адміністративних правопорушень.
Так, арбітражний керуючий може бути суб'єктом корупційного адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП за будь-яких умов, а суб'єктом корупційного адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 172-5 КУпАП лише під час виконання функцій ліквідатора.
В контексті змісту статті 172-5 КУпАП, дарунок або пожертва, одержані внаслідок порушення встановлених законом заборон або обмежень, розглядаються як неправомірна вигода і підлягають конфіскації.
Що стосується інших корупційних адміністративних правопорушень, то в силу особливостей свого правового статусу арбітражний керуючий не може бути їх суб'єктом. Проте обґрунтовується доцільність розповсюдження на арбітражних керуючих дії статей 172-4, 172-6 та 172-7 КУпАП.
У підрозділі 2.3 «Напрями удосконалення підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих та їх розмежування», формулюються пропозиції щодо удосконалення підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих.
Як один із можливих підходів до удосконалення адміністративної відповідальності арбітражних керуючих розглядається удосконалення окремих норм чинного законодавства про адміністративну відповідальність та законодавство про банкрутство. З точки зору простоти реалізації такий підхід є найбільш оптимальним, оскільки не вимагає зміни концептуальних засад адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. До того ж використання такого підходу не зачіпає базових положень як законодавства про адміністративну відповідальність, так і законодавства про банкрутство.
Значна кількість проблем практичної реалізації адміністративної відповідальності арбітражних керуючих у сфері їх професійної діяльності обумовлює необхідність використання комплексного підходу до удосконалення відповідного законодавства і цей підхід вимагає виділення арбітражних керуючих в окремий вид суб'єктів адміністративної відповідальності і, відповідно, побудови окремої її нормативної конструкції, яка б враховувала і особливості правового статусу арбітражного керуючого і особливості провадження по відповідних справах.
Арбітражний керуючий може виступати в реальних справах або як розпорядник майна, або як керуючий санацією, або як ліквідатор і, до того ж, зміст процедур санації та ліквідації може суттєво відрізнятись в залежності від величини юридичної особи - банкрута, обумовлює неможливість надто детального формулювання об'єктивної сторони складу адміністративних правопорушень арбітражного керуючого. Проте є можливою диференціація об'єктивної сторони в залежності від виконуваних арбітражним керуючим повноважень, а також можливих наслідків його порушень.
Розділ 3 «Особливості провадження по справах про адміністративні правопорушення, вчинені арбітражним керуючим» складається із трьох підрозділів і присвячений визначенню та аналізу особливостей реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень в процесі провадження по справах про адміністративні правопорушення, вчинені арбітражними керуючими.
У підрозділі 3.1 «Особливості виявлення і фіксації адміністративних правопорушень, вчинених арбітражним керуючим», основну увагу приділено питанням доказування у провадженні по справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих, зокрема передбачених статтею 166-6 КУпАП та адміністративних корупційних правопорушеннях. Для всіх можливих складів адміністративних правопорушень арбітражних керуючих сформульовано положення щодо необхідних та достатніх доказів. Наприклад, доказами вчинення арбітражним керуючим - ліквідатором адміністративного правопорушення у вигляді відсутності бухгалтерського обліку мають бути документи, які підтверджують проведення ним господарських операцій, які не знайшли відображення у бухгалтерському обліку, а саме копії первинних документів, в яких зафіксовано результати вчинення під час процедури ліквідації господарських операцій, а також копії облікових регістрів в яких не відображені зазначені господарські операції.
Факт неповного проведення інвентаризації підтверджується рішенням господарського суду про призначення нового ліквідатора з мотивів невиявлення майнових активів банкрота у повному обсязі попереднім. В силу цього даний факт додаткового доказування не потребує.
Аналогічним чином сформульовані положення про особливості доказування й по інших адміністративних правопорушеннях арбітражних керуючих. Серед адміністративних корупційних адміністративних правопорушень основну увагу приділено особливостям доказування по справах про адміністративні правопорушення передбачені статтею 172-5 КУпАП.
Розглядаючи обставини, що виключають адміністративну відповідальність показано, що характер діяльності арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора практично виключає можливість вчинення адміністративних правопорушень у сфері професійної діяльності арбітражних керуючих у стані крайньої необхідності та у стані необхідної оборони.
У підрозділі 3.2 «Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені арбітражним керуючим», розглядаються ті обставини, існування яких обумовлюється специфікою правового статусу арбітражного керуючого і які мають значення для якісного розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих.
Розглядаючи обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення звертається увага на той факт, що більшість визначених у статтях 34 та 35 КУпАП обставин, не мають значення для визначення міри відповідальності арбітражного керуючого, що вчинив адміністративне правопорушення у сфері його професійної діяльності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення арбітражного керуючого, обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність мають враховуватись лише в тих випадках, коли такі обставини знаходяться у безпосередньому зв'язку з обставинами вчиненого адміністративного правопорушення.
В контексті необхідності застосування статті 38 КУпАП сформульовано підходи до визначення разових та триваючих адміністративних правопорушень арбітражних керуючих.
Певну увагу приділено суб'єктам, що реалізують адміністративно-юрисдикційні повноваження у провадженні по справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих. Зокрема, звертається увага на невідповідність адміністративно-юрисдикційних повноважень органів та посадових осіб уповноважених розглядати відповідні справи з їх контрольними повноваженнями стосовно арбітражних керуючих. Це стосується, у першу чергу, органів державного фінансового контролю, оскільки діяльність арбітражних керуючих не охоплюється контрольними повноваженнями таких органів.
З іншого боку обґрунтовується необхідність наділення адміністративно-юрисдикційними повноваженнями Державного органу з питань банкрутства, яким є Міністерство юстиції України, і яке має всі необхідні повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, як в ініціативному порядку так і за зверненнями громадян чи юридичних осіб. Для тих випадків, коли розгляд справи про адміністративне правопорушення відноситься до компетенції суду, обґрунтовується положення про те, що саме господарський суд, а точніше той суддя, який веде справу про банкрутство конкретної юридичної особи, і є найбільш кваліфікованим суб'єктом, який має розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчинені арбітражним керуючим, якого він призначив. адміністративний відповідальність арбітражний доказування
У підрозділі 3.3 «Правові наслідки притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності», розглядаються зміни у правовому статусі арбітражного керуючого, які відбуваються в результаті його притягнення до адміністративної відповідальності а також інші наслідки. При цьому окремо виділяються і розглядаються наслідки притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері професійної діяльності та за адміністративні корупційні правопорушення.
Обгрунтовується положення про те, що в результаті притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері професійної діяльності арбітражний керуючий може втратити правовий статус ліквідатора у конкретній справі про банкрутство, але зберегти статус особи, яка має право здійснювати діяльність арбітражного керуючого.
Найбільш вагомим наслідком притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних адміністративних правопорушень є те, що правочини, укладені арбітражним керуючим внаслідок вчинення корупційного адміністративного правопорушення, є нікчемними. Крім того, арбітражний керуючий за певних умов може бути позбавлений права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
У висновках сформульовані найбільш вагомі результати дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо адміністративної відповідальності арбітражних керуючих, зокрема:
1. У контексті досліджуваної проблеми, під адміністративною відповідальністю розуміється застосування в адміністративному порядку уповноваженими державними органами (їх посадовими особами) передбачених законом стягнень або санкцій до непідпорядкованих їм осіб, що вчинили передбачені законом правопорушення. Адміністративна відповідальність стосовно арбітражних керуючих виконує традиційні функції, а саме охоронну, превентивну та виховну. Крім того, функцію специфічного засобу реалізації примусового методу державного управління, який полягає у застосуванні до обєкта управління у випадку невідповідності його поведінки вимогам, викладеним у законах, передбачених законом адміністративних стягнень. Адміністративній відповідальності притаманна також правозахисна функція, яка може розглядатись в двох аспектах: як засіб забезпечення прав кредиторів при реалізації процедур відновлення платоспроможності або банкрутства; як засіб протидії корупції в діяльності арбітражного керуючого.
2. Дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за своїми ключовими ознаками має характер адміністративної. Про це свідчить відсутність відносин службового підпорядкування між арбітражним керуючим і суб'єктами, уповноваженими застосовувати до нього відповідні стягнення, характеристики порядку притягнення до відповідальності та зміст стягнень, які є мірою цього виду відповідальності.
3. Адміністративно-деліктна складова правового статусу арбітражного керуючого знаходить своє відображення в його адміністративній деліктоздатності, тобто в здатності і можливості бути суб'єктом адміністративної відповідальності за різноманітні правопорушення у сфері професійної діяльності, а також за корупційні адміністративні правопорушення. Крім того, адміністративна деліктна складова правового статусу арбітражного керуючого охоплює його здатність бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності на засадах, визначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки вона за своїми сутнісними ознаками є адміністративною. Обсяг адміністративно-деліктної складової правового статусу арбітражного керуючого змінюється в залежності від того, яку роль арбітражний керуючий відграє у процедурах банкрутства, а саме розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. При цьому адміністративна корупційна складова деліктоздатності залишається незмінною.
4. У сфері здійснення професійної діяльності арбітражний керуючий на нормативному рівні визнається суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених статтями 166-6, 163-3 та 212-2 КУпАП. Проте, адміністративного правопорушення у вигляді неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов'язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи (ч.1.статті 166-6 КУпАП), фактично не може бути вчинено арбітражним керуючим (ліквідатором) оскільки виникнення обов'язку ліквідатора щодо надіслання державному реєстратору документів ліквідатором пов'язано лише з фактом закінчення ліквідаційної процедури, а реалізація відповідного обов'язку жодним строком не обмежена.
5. При притягненні арбітражного керуючого до відповідальності на підставі ч.3 статті 166-6 КУпАП відповідальність має наступати не за будь-яке порушення порядку оцінки майна банкрута, а лише за таке, що може призвести або призвело до заниження або завищення вартості майна банкрута.
6. Наявність інституту страхування професійних ризиків арбітражного керуючого за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виключає можливість притягнення арбітражного керуючого до адміністративної відповідальності за правопорушення з необережною формою вини.
7. Конструкція суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень арбітражного керуючого, використана в КУпАП не повною мірою відповідає потребам кваліфікації адміністративних правопорушень арбітражних керуючих. У випадках, передбачених частиною третьою статті 166-6 КУпАП важливою є не тільки вина у формі умислу, але й мотив і мета відповідних дій ліквідатора. Умисне вчинення діянь, що утворюють об'єктивну сторону адміністративних правопорушень передбачених статтею 166-6 КУпАП з корисливих мотивів переводить кваліфікацію відповідних правопорушень у сферу відповідальності кримінальної. А для адміністративної відповідальності залишаються лише умисні правопорушення без корисливого мотиву.
8. Незважаючи на те, що Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції” визнає арбітражного керуючого суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і на нього розповсюджується значна частина передбачених цим законом обмежень, він може бути суб'єктом обмеженого кола корупційних адміністративних правопорушень. Так, арбітражний керуючий може бути суб'єктом лише корупційного адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП за будь-яких умов, а суб'єктом корупційного адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 172-5 КУпАП лише під час виконання функцій ліквідатора.
9. Відносини дисциплінарної відповідальності мають складатися між господарським судом та арбітражним керуючим. Такі відносини існують і полягають в усуненні арбітражного керуючого від виконання своїх обов'язків за їх невиконання або неналежне виконання. Це фактично і є мірою дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого. Але, оскільки зазначені відносини обмежуються конкретною судовою процедурою, підстави дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого мають обмежуватись виключно порушеннями процедурними. За вчинення ж інших протиправних діянь, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має притягуватись до адміністративної відповідальності. Мірами такої відповідальності мають стати попередження, штраф і позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
10. Штраф, як адміністративне стягнення має застосовуватись у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим, вчинених умисно, але за відсутності корисливих мотивів. Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права здійснювати діяльність арбітражного керуючого має застосовуватись у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим, вчинених умисно, але за наявності корисливих мотивів.
11. Участь органів державного фінансового контролю у провадженні по справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих видається недоцільною з огляду на те, що діяльність арбітражних керуючих не охоплюється контрольними повноваженнями таких органів. Винятком можуть бути лише випадки, коли підприємство-банкрут здійснювало операції з державними коштами. Натомість державний орган з питань банкрутства, яким є Міністерство юстиції України, має всі необхідні повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, як в ініціативному порядку так і за зверненнями громадян чи юридичних осіб, а відтак доцільним є наділення саме його посадових осіб відповідними адміністративно-юрисдикційними повноваженнями.
12. Один із можливих підходів до удосконалення адміністративної відповідальності арбітражних керуючих ґрунтується на удосконаленні окремих норм чинного законодавства про адміністративну відповідальність та законодавства про банкрутство. З точки зору простоти реалізації такий підхід є найбільш оптимальним, оскільки не вимагає зміни концептуальних засад адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. До того ж використання такого підходу не зачіпає базових положень як законодавства про адміністративну відповідальність, так і законодавства про банкрутство. Другий варіант передбачає необхідність використання комплексного підходу до удосконалення відповідного законодавства і цей підхід вимагає виділення арбітражних керуючих в окремий вид суб'єктів адміністративної відповідальності і, відповідно, побудови окремої її нормативної конструкції, яка б враховувала і особливості правового статусу арбітражного керуючого і особливості провадження по відповідних справах.
13. Право ініціювати провадження по справі про адміністративне правопорушення, можна надати або посадовим особам, які здійснюють контрольні повноваження стосовно діяльності арбітражного керуючого, або тим, в чиїх інтересах здійснюються провадження по справах про банкрутство. Першими будуть посадові особи державного органу з питань банкрутства, а саме Міністерства юстиції України, які наділені відповідними повноваженнями, а другими - або комітет кредиторів, або окремі кредитори.
14. Повноваження щодо адміністративного розслідування мають належати виключно тим суб'єктам, які є фахово підготовленими і здійснюють контрольні повноваження стосовно діяльності арбітражного керуючого. В нашому випадку це повинні бути виключно посадові особи державного органу з питань банкрутства. Відповідно вони й повинні мати повноваження щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих.
15. Проблема визначення того, хто має розглядати справи про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих може бути вирішена, принаймні у два способи. Перший варіант полягає в тому, що повноваження щодо розгляду справ по адміністративні правопорушення арбітражних керуючих будуть надані господарському суду, а точніше тому судді, який здійснює провадження у відповідній справі про банкрутство. Другий варіант полягає в тому, що справу про адміністративне правопорушення розглядає державний орган з питань банкрутства, а перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення арбітражного керуючого здійснюється або господарським, або адміністративним судом.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Астанін Г. В. Арбітражний керуючий як суб'єкт корупційних адміністративних правопорушень / Г. В. Астанін // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Право».-2012.- №1034.- С.322-324.
2. Астанін Г. В. Про суб'єктів виявлення та фіксації адміністративних правопорушень арбітражних керуючих / Г. В. Астанін // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки.-2013.-№3.- С.148-152.
3. Астанін Г. В. Про співвідношення адміністративної та дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого / Г. В. Астанін // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Вип.22.-Ч.1.-Т.2.-2013.- С.96-99.
4. Астанін Г. В. Еволюція антикорупційної складової в адміністративно-правовому статусі арбітражного керуючого / Г. В. Астанін // Правовий вісник Української академії банківської справи.- №1(8).- 2013.- С.22-25.
5. Астанин Г. В. Административная ответственность арбитражных управляющих по законодательству РФ и Украины: сравнительный анализ / Г. В. Астанин // Административное и муниципальное право.- М.-№7(67).-2013.- С. 753-757.
6. Астанін Г. В. Антикорупційна складова правового статусу арбітражного керуючого / Г. В. Астанін // Сучасна роль права та закону у процесі врегулювання суспільних відносин: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф.(м. Харків 08-09 грудня 2012 р.).-Х.: ГО «Асоціація аспірантів -юристів». - 2013.-Т.1.- С.44-46.
7. Астанін Г. В. Проблеми кваліфікації конфлікту інтересів в діяльності арбітражних керуючих / Г. В. Астанін // Сучасне правотворення: питання теорії та практики: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. (м. Одеса 14--15 грудня 2012 р.).- Одеса: ГО «Причорноморська фундація права».- 2013.-Ч.3. - С.7-9.
8. Астанін Г. В. Адміністративна відповідальність арбітражного керуючого за порушення правил інвентаризації майна банкрута / Г. В. Астанін // Шляхи вдосконалення нормативно-правової бази України як основи сталого розвитку суспільства: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. (м. Донецьк 17-18 серпня 2013 р.).- Д.: Східноукраїнська наукова юридична організація. - 2013. - С. 57-60.
9. Астанін Г. В. Адміністративна відповідальність арбітражного керуючого за порушення правил державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута / Г. В. Астанін // Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. (м. Запоріжжя 23-24 серпня 2013 р.).-Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина».- 2013.- С.38-42.
10. Астанін Г. В. Адміністративна відповідальність арбітражного керуючого за порушення правил оцінки майна юридичної особи - банкрута / Г. В. Астанін // Стан та перспективи розвитку юридичної науки: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. (м. Дніпропетровськ 31 серпня 2013 р.).- Дніпропетровськ: ГО «Правовий світ».- 2013.- С. 64-68.
АНОТАЦІЯ
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2014.
Дисертація присвячена дослідженню проблем використання адміністративної відповідальності як засобу державного регулювання діяльності арбітражних керуючих в Україні. Визначено значення адміністративної відповідальності для забезпечення законності в діяльності арбітражних керуючих, описано адміністративно-деліктну складову їх правового статусу.
В дисертації проаналізовано підстави адміністративної відповідальності арбітражних керуючих з точки зору особливостей складу відповідних адміністративних правопорушень, а також з точки зору наявності реальної можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень. Окрему увагу приділено аналізу можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. На підставі зроблених висновків запропоновано шляхи удосконалення нормативних конструкцій підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих.
Розглянуто особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих особливо в частині доказування по основних видах адміністративних правопорушень арбітражних керуючих, а також з точки зору відповідності адміністративно-юрисдикційних повноважень суб'єктів уповноважених здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих їх загальному правовому статусу. Запропоновано відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства про адміністративну відповідальність та законодавства про банкрутство.
Ключові слова: арбітражний керуючий; адміністративна відповідальність; адміністративне правопорушення; доказування у справах про адміністративні правопорушення; адміністративні правопорушення арбітражних керуючих.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Институт государства и права им. В. М. Корецького НАН Украины, Киев, 2014.
Диссертация посвящена исследованию проблем использования административной ответственности как средства государственного регулирования деятельности арбитражных управляющих в Украине. В рамках диссертационного исследования определено значение административной ответственности для обеспечения законности в деятельности арбитражных управляющих, описано административно-деликтную составляющую их правового статуса.
Административная ответственность рассматривается как с традиционных позиций, в контексте реализации охранительной, превентивной и воспитательной функций, так и с позиций реализации принудительного метода государственного управления. Кроме того показано, что административная ответственность может рассматриваться в двух дополнительных аспектах: как средство обеспечения прав кредиторов при реализации процедур восстановления платежеспособности или банкротства, а также как средство противодействия коррупции в деятельности арбитражного управляющего.
Кроме традиционной административной ответственности в диссертации рассматривается дисциплинарная ответственность арбитражных управляющих по Закону Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признание его банкротом», которая по своим ключевым признакам имеет характер административной.
Отдельное внимание уделено административно-деликтной составляющей правового статуса арбитражного управляющего, которая находит свое отражение в его административной деликтоспособности, то есть в способности и возможности быть субъектом административной ответственности за разнообразные правонарушения в сфере профессинальной деятельности, а также за коррупционные административные правонарушения.
...Подобные документы
Зміст юридичної відповідальності як елемента правового регулювання суспільних відносин. Співвідношення соціальної та юридичної відповідальності. Ознаки та принципи юридичної відповідальності. Кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальність.
презентация [593,2 K], добавлен 27.05.2015Поняття, підстави та зміст адміністративної відповідальності. Адміністративне правопорушення як протиправна, винна дія чи бездіяльність. Адміністративні стягнення як міра відповідальності. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
книга [73,0 K], добавлен 11.05.2010Поняття відповідальності, її різновиди. Принципи, сутність, ознаки і класифікація юридичної відповідальності. Правове регулювання інституту адміністративної відповідальності, перспективи його розвитку. Особливості притягнення до неї різних категорій осіб.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 18.01.2011Ознаки, принципи й правове регулювання адміністративної відповідальності, правила і порядок притягнення. Іноземці та особи без громадянства як суб’єкти адміністративної відповідальності, види та зміст адміністративних стягнень, які застосовуються до них.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 09.11.2014Поняття і ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу. Підстави, принципи і функції юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, застосування кримінальної та адміністративної відповідальності.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.09.2014Характеристика адміністративної відповідальності у податковому праві за ухилення від сплати податків, зборів. Підстава виникнення і класифікація податкових правопорушень. Проблемні питання при притягненні порушників законодавства до відповідальності.
дипломная работа [191,5 K], добавлен 04.11.2010Поняття та підстави адміністративної відповідальності. Суспільна шкідливість дії. Склад адміністративного правопорушення. Законодавчі основи адміністративної відповідальності. Порядок накладання адміністративних стягнень. Норми адміністративного права.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 14.10.2008Характеристики адміністративної діяльності. Особливості адміністративно-правового регулювання кримінально-виконавчої сфери. Особливості адміністративно-правового регулювання у сфері виконання покарань. Управління в органах та установах виконання покарань.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Вивчення сутності адміністративно-правових норм - правил поведінки, установлених державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою регулювання суспільних відносин у сфері державного керування. Поняття про гіпотезу, диспозицію, санкцію.
контрольная работа [16,4 K], добавлен 10.11.2010Проблеми притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб у сфері податкового законодавства. Межі адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 11.04.2010Загальні та відмінні риси цивільної та адміністративної відповідальності. Особливості цивільної та адміністративної відповідальності за порушення чинного законодавства України в галузі електроенергетики. Державне регулювання енергетики в Україні.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 02.07.2020Характеристика та аналіз формування органів місцевої міліції в Україні. Зміст адміністративно-правових відносин та механізм регулювання органами місцевої міліції. Встановлення статусу керівника органу місцевої міліції, його роль в управлінні персоналом.
автореферат [22,7 K], добавлен 11.04.2009Аспекти цивільно-правової відповідальності у сфері здійснення медичної діяльності. Визначення розмежувань між договірною та деліктною відповідальністю медичних працівників. Умови деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну неналежним лікуванням.
статья [23,1 K], добавлен 11.09.2017Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010Поняття, принципи та правове регулювання адміністративної відповідальності. Загальні правила і строки накладення адміністративних стягнень. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Оскарження постанови і перегляд справи.
учебное пособие [103,5 K], добавлен 02.12.2010Закордонний досвід державного регулювання банкрутства. Розвиток державного регулювання процедур банкрутства в Україні. Проблеми реалізації майна підприємств державного сектору. Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази регулювання банкрутства.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 10.12.2012Дослідження правового регулювання та законодавчого закріплення статусу біженця в Україні. Визначення поняття статусу біженця, вимушеного переселенця та внутрішньо переміщеної особи. Розгляд процесу удосконалення державного управління у сфері міграції.
статья [29,2 K], добавлен 18.08.2017Знайомство з проблемами реалізації методів адміністративно-правового регулювання. Розгляд функцій і обов'язків органів виконавчої влади. Загальна характеристика основних напрямків розвитку адміністративно правового регулювання на сучасному етапі.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 10.03.2015Характеристика проблем в сфері регулювання оподаткування. Особливості проступків у сфері адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, відповідальність за їх здійснення. Нормативні акти регулювання і проект змін до Податкового кодексу України.
доклад [15,9 K], добавлен 17.11.2011
