Адміністративно-правова кваліфікація порушень митних правил

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УДК 351.713(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

адміністративно-правова кваліфікація порушень митних правил

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Кравець Марина Олександрівна

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

СОКОЛЕНКО Ольга Леонідівна,

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, завідувач кафедри адміністративного і кримінального права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

КОЛПАКОВ Валерій Костянтинович,

Національний авіаційний університет,

завідувач кафедри конституційного і

адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент

КУВАКІН Сергій Вячеславович,

Академія митної служби України,

доцент кафедри адміністративного

та митного права.

Захист відбудеться «19» квітня 2013 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ-39, Фрометівська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «15» березня 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Христинченко

АНОТАЦІЯ

Кравець М.О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень митних правил. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2013.

Дисертація присвячена дослідженню проблем адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил.

У роботі сформульоване поняття «адміністративно-правова кваліфікація» та визначено її види. Проаналізовано поняття «порушення митних правил» та з'ясовано їх місце в структурі адміністративних деліктів. Окрему увагу приділено визначенню основних підстав та передумов кваліфікації.

Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення юрисдикційної діяльності митних органів під час притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного адміністративного та митного законодавства.

Ключові слова: адміністративний делікт, адміністративно-правова кваліфікація, митне законодавство, митні органи, об'єкт, об'єктивна сторона, порушення митних правил, правопорушення, суб'єкт, суб'єктивна сторона, юридичний склад.

АННОТАЦИЯ

Кравец М.А. Административно-правовая квалификация нарушений таможенных правил. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом, Киев, 2013.

Диссертация посвящена исследованию административно-правовых основ квалификации нарушений таможенных правил. Определено, что квалификацией административного правонарушения является оценка уполномоченным субъектом административной юрисдикции деяния, которое содержит формальные признаки административного деликта и определения соответствия такого деяния с административно-правовой нормой и юридическом закреплении его в процессуальных документах.

Проанализировано понятие «нарушения таможенных правил» и определено их место в структуре административных правонарушений. Установлено, что нарушения таможенных правил являются отраслевыми видами административных правонарушений. Разделяется позиция по принятию кодифицированного законодательного акта, который содержал бы все административные правонарушения и определял единую процедуру привлечения к административной ответственности, в частности, и за нарушения таможенных правил.

Квалификацией нарушений таможенных правил является оценка деяния уполномоченными субъектами (таможенными органами и судами), что предусматривает установление соответствия такого деяния с признаками, которые закреплены в таможенно-правовой норме и процессуальном оформлении его результатов.

В диссертации рассмотрены вопросы особенностей квалификации нарушений таможенных правил, что посягают на порядок осуществления таможенного контроля, таможенного оформления и оплаты таможенных пошлин, перемещения товаров и транспортных средств коммерческого назначения через таможенную границу Украины.

Определено, что среди предпосылок совершения нарушений таможенных правил следует выделить фактическую, юридическую, профессионально-юрисдикционную. Необходимой предпосылкой правильной квалификации деяния является не только точное и полное установление фактических обстоятельств, но и юридически-правильное, однозначное понимание должностными лицами таможенных органов признаков состава нарушений таможенных правил. Кроме этого, в административно-правовой литературе используется понятие ее оснований, которые подразделяются на фактические, юридические и процессуальные.

Процесс квалификации нарушений таможенных правил - это совокупность последовательных логически-связанных операций, которые выполняются в ходе определенных стадий и этапов с целью установления соответствия конкретного деяния признакам состава нарушения таможенных правил, предусмотренного Таможенным кодексом Украины.

В работе выделяются следующие составляющие процесса квалификации нарушений таможенных правил: выбор нормы, что предусматривает административную ответственность, установление соответствия юридического состава деяния выбранной таможенно-правовой норме, юридическое закрепление результатов квалификации.

Таможенные органы являются центральным звеном борьбы с нарушениями таможенных правил. С целью достижения положительных результатов в правоохранительной деятельности, необходимым условием являются использование разных ее форм, оптимальное соотношение которых, обеспечит надлежащий уровень эффективности их профилактической деятельности.

Предложены практические рекомендации по усовершенствованию деятельности таможенных органов в сфере противодействия нарушениям таможенных правил. Сформулированы предложения по внесению изменений и дополнений в действующее таможенное законодательство.

Ключевые слова: административный деликт, административно-правовая квалификация, таможенное законодательство, таможенные органы, нарушения таможенных правил, объект, объективная сторона, правонарушение, субъект, субъективная сторона, юридический состав.

SUMMARY

Kravets' M.O. Administrative and legal qualification of violations of customs regulations. - Manuscript.

A thesis is for getting an academic degree of Candidate of legal sciences in the speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, 2013.

The thesis is dedicated to the case study of administrative and legal qualification of violations of customs regulations.

In this paper there is formulated the concept of «administrative and legal qualification» and identified its types. There is analyzed the concept of «violation of customs regulations» and their place is found in the structure of administrative delicts. A special attention is given to the definition of basis and prerequisites of qualification.

The practical recommendations for improving the jurisdiction activity of the customs authorities in the prosecution of offenders to administrative responsibility are submitted. The suggestions for making changes and additions to the existing administrative and customs legislation are defined.

Key words: administrative delict, administrative and legal qualification, customs legislation, customs authorities, object, objective aspect, violations of customs regulations, law violation, subject, subjective aspect, juridical composition.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Правоохоронний напрямок роботи - один із пріоритетних у діяльності митних органів. Боротьба з порушеннями митних правил - найважливіше завдання діяльності митних органів, реалізація якого є необхідною умовою забезпечення економічної безпеки України, тому митні органи України, реалізуючи митну політику, повинні забезпечувати правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи. За даними Державної митної служби України за 2007 рік було скоєно 21.500 порушень митних правил, у 2008 році - 25.004, у 2009 році - 22.005, у 2010 році - 25.470, у 2011 році - 28.353, за 11 місяців 2012 року - 22.060 митних правопорушень, що свідчить про низький рівень ефективності боротьби із зазначеними видами проступків.

У сучасних умовах питання протидії правопорушенням викликають підвищений інтерес не тільки з боку вчених-теоретиків, а й практичних працівників, які безпосередньо спрямовують свої зусилля на боротьбу з цими негативними проявами. Водночас, одним із суттєвих проблемних питань залишається низький рівень ефективності правозастосовчої діяльності органів, уповноважених на боротьбу з цими протиправними явищами через недосконалість чинного митного законодавства, що призводить до неправильного застосування митно-правових норм, які встановлюють адміністративну відповідальність. У зв'язку з цим, до митних органів підвищуються вимоги під час здійснення правозастосовчої діяльності, тому важливого значення набуває правильна та повна кваліфікація порушень митних правил, тобто правова, юридична оцінка явищ, фактів, подій під час правозастосування.

Встановлення відповідності, вибір і застосування до певного діяння конкретної адміністративно-правової норми, тобто кваліфікація адміністративних деліктів, є важливим етапом правозастосовчої діяльності органів адміністративної юрисдикції. Формулювання чіткого визначення, з'ясування сутності адміністративно-правової кваліфікації має велике значення для адміністративно-правової теорії, практичної діяльності, посідає особливе місце в складній правозастосовчій діяльності та супроводжує всі стадії застосування норм митного законодавства.

Актуальність теми дослідження в розрізі вдосконалення галузевого митного законодавства, що встановлює адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері митної діяльності і вирішення пов'язаних з ними проблем адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил, що виникають в практичній діяльності митних органів, набуває особливої значущості в умовах сьогодення, коли з 1 червня 2012 набув чинності новий Митний кодекс України.

З дня прийняття цього кодифікованого акту пройшов невеликий проміжок часу, проте в цей період законодавцем вже були внесені зміни і доповнення, зокрема й в ті норми, які встановлюють адміністративну відповідальність за порушення митних правил та у порядок притягнення правопорушників до неї. Зазначене свідчить про динамічний розвиток митного законодавства, що обумовлюється змінами, які відбуваються в соціально-економічному житті суспільства і держави та дозволяють виявити недоліки, помилки законодавця у процесі застосування цих норм.

За останні роки наукові роботи сучасних вчених-адміністративістів, фахівців з митного права, присвячених кваліфікації адміністративних деліктів в митній сфері ставали об'єктами небагатьох наукових досліджень, тому більшість аспектів залишилися поза належної уваги науковців. Необхідно також констатувати, що питання кваліфікації правопорушень найбільшою мірою досліджені в межах кримінально-правових наук, у той час як кваліфікація адміністративних правопорушень, зокрема порушень митних правил, вивчені недостатньо.

На даний час проблематика кваліфікації порушень митних правил у вузькоправовому її аспекті ґрунтовно не досліджена у вітчизняній адміністративно-правовій науці. Серед науковців, які приділили увагу правовій кваліфікації можна назвати таких: С. С. Алєксєєва, А. М. Бабая, М. І. Бару, Є. В. Боголюбову, М. В. Вітрука, Ю. Д. Граніна, Ю. О. Демидова, О. Г. Дробницького, В. І. Зажицького, Л. А. Зеленова, М. С. Кагана, Т. В. Кашаніну, Б. А. Кіслова, В. М. Кудрявцева, К. М. Любутіна, П. Є. Недбайло, С. І. Попова, П. М. Рабіновича, О. Є. Соколову, В. П. Тугарінова, Є. В. Чвяльову та ін. Питання ж адміністративно-правової кваліфікації та кваліфікації порушень митних правил досліджували: В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, А. І. Берлач, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, Г. К. Голубєва, Т. О. Гуржій, Е. Ф. Демський, Є. В. Додін, Д. П. Калаянов, С. В. Ківалов, О. П. Клюшніченко, Л. В. Коваль, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, С. В. Кувакін, Є. В. Курінний, В. В. Ліпинський, Д. М. Лук'янець, О. І. Остапенко, В. Г. Перепелюк, Д. В. Приймаченко, В. В. Прокопенко, О. Л. Соколенко, О. М. Стороженко, М. М. Тищенко, Н. П. Христинченко, В. К. Шкарупа та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми «Правові засади управління у сфері господарювання в умовах ринкової економіки України», дослідження якої здійснюється в Інституті права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, та є складовою Планів проведення науково-дослідних робіт на 2009-2013 рр. у Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Її проблематика випливає з положень відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 pp., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 10-14, Концепції реформування діяльності митної служби України «Обличчям до людей» від 29 жовтня 2010 р.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом від 30 травня 2012 р. (протокол № 5).

Мета і задачі дослідження. Мета наукового дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правового матеріалу та практики його застосування встановити сутність та зміст адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил, а також розробити науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо удосконалення відповідних норм чинного митного законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність, та правозастосовчої діяльності органів адміністративної юрисдикції.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких задач:

- дослідити поняття «юридична кваліфікація» та «кваліфікація адміністративного правопорушення»;

- сформулювати поняття та визначити зміст дефініції «кваліфікація порушень митних правил»;

- визначити співвідношення понять: «юридична кваліфікація», «адміністративно-правова кваліфікація» та «кваліфікація порушень митних правил», показати зв'язок між ними;

- з'ясувати місце порушень митних правил в структурі адміністративних правопорушень;

- дати характеристику юридичному складу порушень митних правил як правовій підставі кваліфікації та визначити його особливості;

- розмежувати підстави й передумови кваліфікації порушень митних правил;

- проаналізувати поняття «процес кваліфікації порушень митних правил» та сформулювати визначений перелік стадій та етапів кваліфікації;

- надати рекомендації щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства з питань адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил.

Об'єктом дослідження є адміністративно-деліктні правовідносини, що виникають у процесі кваліфікації адміністративних проступків.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади кваліфікації порушень митних правил.

Методи дослідження. В основі методологічної конструкції наукового дослідження є системний аналіз, який й визначив основні напрями дослідження адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил.

При написанні наукового дослідження автор використовувала такі наукові методи, як системно-структурний, історико-правовий, формально-логічний, діалектичний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний, статистичний:

- системно-структурний - для комплексного розгляду правової кваліфікації порушень митних правил як складного правового явища, а також для визначення характеру співвідношення понять: «юридична кваліфікація», «адміністративно-правова кваліфікація» та «кваліфікація порушень митних правил» і зв'язку між ними (підрозділ 1.1);

- історико-правовий - для з'ясування підходів до розуміння кваліфікації порушень митних правил в різних історичних періодах (підрозділ 1.2);

- формально-логічний метод використовувався при встановленні логіко-методологічних засад побудови процесу кваліфікації (підрозділ 2.4);

- діалектичний - для дослідження специфічних кваліфікуючих ознак порушень митних правил та їх видів, а також підстав та передумов кваліфікації зазначених правопорушень (підрозділ 2.3);

- порівняльно-правовий - для розв'язання проблем кваліфікації окремих видів порушень митних правил з урахуванням національного та зарубіжного законодавства (підрозділи 1.2, 3.3);

- логіко-семантичний метод використовувався для визначення місця порушень митних правил у структурі адміністративних правопорушень (підрозділ 2.1);

- статистичний метод використовувався при аналізі статистичних даних щодо вчинених порушень митних правил та їх видів за певний період (розділ 3).

Теоретичним підґрунтям вказаного дослідження були праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-юристів з адміністративного права і процесу, кримінального права, митного права.

Нормативною базою роботи послужили Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Держмитслужби України та інших центральних органів виконавчої влади, узагальнення практики митної діяльності, наукові публікації в періодичних виданнях, довідкова література.

Емпіричну основу становлять узагальнення практичної діяльності митних органів щодо протидії порушенням митних правил, офіційні звіти та статистичні дані з проблем дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що наукова робота є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням питань адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил.

На основі здійсненого дослідження отримано цілісну наукову роботу, в ній визначено низку наукових положень та висновків, запропонованих здобувачем.

Відповідно до такого підходу отримано результати, що містять елементи наукової новизни:

уперше:

- сформульовано поняття «кваліфікація порушень митних правил» - це оцінка діяння уповноваженими суб'єктами (митними органами та судами), що полягає у встановленні відповідності такого діяння ознакам, закріпленим у митно-правовій нормі, а також оформленим у відповідному процесуальному порядку;

- здійснено кваліфікаційну характеристику юридичних складів порушень митних правил, в основу якої було покладено поділ їх на групи: за об'єктом посягання, суб'єктом порушень митних правил, ступенем суспільної шкідливості, характером шкідливих наслідків, формами діяння;

- запропоновано зміни та доповнення до митного законодавства в частині встановлення адміністративної відповідальності у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин;

удосконалено:

- наукові положення щодо визначення особливостей юридичного складу порушень митних правил, що полягають в особливостях об'єкта посягання та визначенні загального і спеціального суб'єкта зазначених правопорушень, наявності специфіки факультативних ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення;

- понятійний апарат таких правових категорій як «юридична (правова) кваліфікація» та «кваліфікація адміністративного правопорушення»;

- теоретичні положення щодо підстав і передумов кваліфікації та критеріїв їх розмежування. Підстави кваліфікації - це певні факти, які вже встановлені і зафіксовані, а передумови кваліфікації - визначають певний напрямок до з'ясування підстав кваліфікації;

- наукові погляди щодо процесу кваліфікації порушень митних правил, який розглядається як сукупність послідовних логічно-пов'язаних операцій, які виконуються в ході визначених стадій та етапів, з метою встановлення відповідності конкретного діяння ознакам складу порушення митних правил, передбаченого Митним кодексом України;

дістали подальшого розвитку:

- наукові підходи до визначення адміністративних деліктів в галузі митної діяльності в структурі адміністративних правопорушень, зокрема визначено, що порушення митних правил є адміністративними правопорушенням, які посідають самостійне місце у структурі адміністративних проступків;

- дослідження змісту стадій процесу кваліфікації порушень митних правил, а саме: вибір норми, що передбачає адміністративну відповідальність за порушення митних правил, доведення відповідності юридичного складу діяння обраній митно-правовій нормі, юридичне закріплення результатів кваліфікації;

- характеристики юридичних складів порушень митних правил, що посягають на порядок здійснення митного контролю, митного оформлення, оподаткування та сплати митних платежів, переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що положення, що містяться в ньому, висновки і практичні рекомендації щодо вдосконалення правової кваліфікації порушень митних правил можуть бути використані при доопрацюванні норм про делікти, передбачені у частині 68 Митного кодексу України.

Окремі теоретичні положення дослідження, що базуються на аналізі основних проблем адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил, також можуть бути використані:

- у правозастосовчій практиці посадових осіб митних органів України, що здійснюють провадження у справах про порушення митних правил та їх розгляд (Акт про впровадження в діяльність Полтавської митниці від 12.11.2012 р.);

- у правозастосовчій діяльності судових органів при розгляді скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення в митної сфері (Акт впровадження в діяльність Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2012 р.);

- при підготовці підручників, навчальних посібників, практикумів;

- у викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Митне право» та «Адміністративна відповідальність» в юридичних учбових закладах, а також при підвищенні кваліфікації працівників митних органів України (Акт впровадження у навчальний процес Академії митної служби України від 10.10.2012 р.);

- при проведенні наукових досліджень проблем адміністративно-правової кваліфікації порушень митних правил.

Апробація результатів наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції оприлюднені на Всеукраїнській курсантсько-студентській науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки та правоохоронної діяльності» (м. Дніпропетровськ, травень, 2012 р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, жовтень, 2012 р.); на Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Тернопіль, грудень, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях України, а також трьох тезах доповідей на всеукраїнській та міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, задач і предмета дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 195 сторінок, з яких 172 - основний текст. Список використаних джерел складає 192 найменування, які розміщено на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

митний порушення адміністративний правило

У вступі обґрунтовується актуальність теми та доцільність її дослідження; вказується на її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначається об'єкт і предмет, мета і задачі дисертаційної роботи, використані методи дослідження; формулюються основні положення, які обумовлюють наукову новизну; визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1. Теоретико-правова характеристика правової кваліфікації складається з двох підрозділів, у яких здійснено загальну характеристику адміністративно-правової кваліфікації, визначено основні етапи встановлення адміністративної відповідальності за порушення митних правил в адміністративному та митному законодавстві.

У підрозділі 1.1. Поняття, сутність та види адміністративно-правової кваліфікації визначено, що юридична кваліфікація найтісніше пов'язана із процесом правозастосування, тому в дисертації зверталася увага, що на всіх стадіях правозастосування може відбуватися юридична кваліфікація.

Наголошено, що в юридичній літературі поширеною точкою зору є виокремлення трьох стадій у процесі правозастосування: 1) аналіз фактичних обставин юридичної справи; 2) вибір, аналіз і тлумачення правової норми, що підлягає застосуванню; 3) винесення рішення у справі. Проте існують й інші погляди на кількість та назви стадій правозастосовчої діяльності.

Проаналізувавши існуючі в наукових джерелах позиції щодо змісту поняття «кваліфікація» дисертант зробила висновок про існування трьох значень цієї дефініції:

професія, спеціальність;

ступінь придатності або підготовленості до будь-якого виду праці, роду занять;

оцінка будь-чого.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити наступний висновок стосовно досліджуваного питання. В області права кваліфікувати - означає вибрати ту правову норму, яка передбачає даний випадок, іншими словами - підвести цей випадок під певне загальне правило, тобто, правова кваліфікація - це пошук, вибір і застосування до певної події, випадку конкретної правової норми у визначеній галузі права.

У дисертаційній роботі зазначається про відсутність тотожності понять «кваліфікація адміністративного проступку» та «адміністративно-правова кваліфікація».

Зроблено висновок, що кваліфікація адміністративного делікту полягає у встановленні відповідності такого діяння з митно-правовою нормою, що встановлює адміністративну відповідальність, і юридичному закріпленні у процесуальних документах.

Визначено види адміністративно-правової кваліфікації в залежності від характеру шкоди вчиненого правопорушення, суб'єкта правопорушення, формою вини.

У підрозділі 1.2. Значення норм про адміністративну відповідальність у митному законодавстві для кваліфікації порушень митних правил визначено, що боротьба з правопорушеннями у митній сфері - один із найважливіших напрямів діяльності митних органів, реалізація якого є не лише необхідною умовою забезпечення економічної безпеки України, а й складовою частиною успішного виконання митними органами своїх функцій. Проте діяльність митних органів у боротьбі з розглянутими адміністративними правопорушеннями має недоліки, пов'язані, насамперед, із недосконалістю формулювань окремих диспозицій статей, які встановлюють адміністративну відповідальність за порушення митних правил та правовою оцінкою цих протиправних діянь.

Аналізуючи етапи становлення інституту адміністративної відповідальності за порушення митних правил та його значення в роботі підтримано позицію Є. В. Додіна, який виділяє такі етапи еволюції інституту адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

- перший - з 1984 року до 1991 року, коли він знаходився в системі адміністративно-деліктного законодавства;

- другий - з 1991 року до 2001 року, коли паралельно він існував як у складі митного, так й адміністративно-деліктного законодавства;

- третій - з 2001 року до сьогодення, коли він знайшов своє місце в системі митного законодавства.

Проте наголошується, що потребує уточнення третій етап, оскільки у зв'язку з набранням чинності Митного кодексу України 1 червня 2012 року, третій етап у часовому просторі закінчується у 2012 році із цього періоду розпочинається четвертий етап розвитку інституту адміністративної відповідальності за ПМП.

Підкреслено, що закінченням четвертого етапу еволюції інституту адміністративної відповідальності повинно стати прийняття нового Кодексу про адміністративні правопорушення, який би виключно встановлював відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема й за порушення митних правил.

Розділ 2. Поняття та зміст кваліфікації порушень митних правил складається з чотирьох підрозділів, в яких визначаються поняття та ознаки порушень митних правил, особливості юридичного складу цих правопорушень, аналізуються передумови та підстави кваліфікації, їх відмінності, а також стадії процесу кваліфікації.

У підрозділі 2.1. Місце порушень митних правил у структурі адміністративних деліктів міститься характеристика поняття та ознак порушень митних правил, визначаються їх відмінності від інших різновидів адміністративних деліктів.

Доведено, що за своєю юридичною природою порушення митних правил є адміністративними правопорушення, незважаючи на те, що вже відбувся процес декриміналізації контрабанди в кримінальному законодавстві. Схожість суспільно-шкідливих діянь в галузі митної діяльності з адміністративними проступками полягає у наявності таких ознак як протиправність, суспільна шкідливість, винність, адміністративна караність, проте це не засвідчує про відсутність певних відмінностей. Серед них автор вважає такі: об'єктом посягання виступає порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, наявність окремого законодавчого акту, який виключно встановлює адміністративну відповідальність за порушення митних правил, порядок притягнення правопорушників до відповідальності регламентується як Митним кодексом України, так і законодавством про адміністративні правопорушення.

На основі аналізу юридичної літератури з адміністративного та митного права зроблено висновок щодо співвідношення понять «адміністративне правопорушення», «адміністративний проступок» та «порушення митних правил», та встановлено, що порушенням митних правил є галузевим видом адміністративних проступків.

У підрозділі 2.2. Юридичний склад порушень митних правил насамперед наголошується, що оптимальним шляхом розгляду питань, пов'язаних із кваліфікацією порушень митних правил, є послідовне встановлення спочатку об'єктивних ознак (об'єкт, об'єктивна сторона), потім суб'єктивних (суб'єкт, суб'єктивна сторона) його ознак.

Встановлено, що, насамперед, склад порушення митних правил являє собою логічну конструкцію, яка відображає істотні ознаки певних суспільно-шкідливих діянь у сфері митної діяльності. Законодавцем закріплюється основні ознаки правопорушень, які закріплюються у відповідних статтях закону, визначаючи склад порушень митних правил.

Підкреслено, що роль юридичного складу порушень митних правил є домінуючою, а тому склад делікту відіграє важливу роль в питаннях кваліфікації правопорушення. Від своєчасного, всебічного та повного встановлення і правильного розуміння ознак і особливостей складу порушень митних правил залежить правильний вибір норми під час кваліфікації адміністративного делікту, за якою правопорушник притягується до відповідальності та призначається вид та міра покарання.

У підрозділі 2.3. Передумови та підстави кваліфікації порушень митних правил визначено, що передумови кваліфікації порушень митних правил мають значний вплив на встановлення та оцінку фактичних обставин вчинення адміністративного делікту, що мають юридичну значущість, на пошук відповідної адміністративно-правової норми з метою з'ясування її змісту та подальшого застосування.

З'ясовано, що серед передумов порушень митних правил варто виділити: а) фактичні; б) юридичні; в) професійно-юрисдикційні. Отже, необхідною передумовою правильної кваліфікації діяння є не лише точне й повне встановлення фактичних обставин, але й юридично-правильне, однозначне розуміння посадовими особами митних органів ознак складу порушень митних правил.

Визначено, що в адміністративно-правовій літературі поряд із поняттям передумов кваліфікації використовується й поняття її підстав, які поділяються на фактичні, юридичні (або нормативні) та процесуальні.

На основі проведеного аналізу дисертант стверджує, що підстави кваліфікації порушень митних правил слід відрізняти від їх передумов. Підстави кваліфікації - це певні факти, правові явища, виходячи з яких здійснюється правова оцінка діяння та які встановлені під час розслідування, тобто те, що знаходиться в основі такої оцінки, а передумови кваліфікації - визначають шлях до них.

У підрозділі 2.4. Процес кваліфікації порушень митних правил зазначено, що однією із важливих складових змісту кваліфікації порушень митних правил є процес кваліфікації, тому потрібно розглянути його динаміку, показати розвиток у часових періодах.

Виокремлено стадії процесу кваліфікації, які вміщують певні етапи, що утворюють теоретичну конструкцію процесу кваліфікації. Автором наголошується, що процес кваліфікації порушень митних правил складається з трьох стадій: перша стадія - вибір норми, що передбачає адміністративну відповідальність за порушення митних правил; друга стадія - доведення відповідності юридичного складу діяння обраній митно-правовій нормі; третя стадія - юридичне закріплення результатів кваліфікації.

При цьому необхідно враховувати, що зазначена конструкція процесу кваліфікації має теоретичний характер, оскільки між стадіями та етапами існує тісний взаємозв'язок, тому в практичній діяльності митних органів послідовність етапів та стадій процесу кваліфікації може змінюватися в залежності від обставин скоєного правопорушення, особливостей суб'єкта правопорушення тощо, проте кожна із стадій кваліфікації не може розглядатися як факультативна, всі вони є основними.

Розділ 3. Особливості кваліфікації окремих видів порушень митних правил: проблемні питання та шляхи їх вирішення містить три підрозділи та присвячений дослідженню особливостей кваліфікації порушень митних правил, що посягають на порядок здійснення митного контролю, митного оформлення, оподаткування та сплати митних платежів, переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, які найбільш розповсюджені в правозастосовчій практиці митних органів.

Потрібно зазначити, що дослідження проблем кваліфікації порушень митних правил є важливим напрямом наукового забезпечення правоохоронного напрямку діяльності митних органів. Адже практичне застосування норм митного права можливе лише за наявності належного методологічного підґрунтя.

У підрозділі 3.1. Кваліфікація порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок здійснення митного контролю визначено особливості кваліфікації наступних видів порушень митних правил: порушення режиму зони митного контролю; недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення; видача їх без дозволу митного органу або втрата; порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю; перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів; неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем.

З метою удосконалення митного законодавства, уникнення проблемних ситуацій в правозастосовчій діяльності, конкурування норм спеціальних законів та усунення колізій законів пропонуємо в ст. 468 МКУ:

- виключити з кола суб'єктів адміністративної відповідальності осіб, які виконують службові повноваження, пов'язані з реалізацією правоохоронних, контрольних та наглядових функцій в зоні митного контролю;

- передбачити окрему процедуру отримання дозволу на перебування в зоні митного контролю зазначених осіб на час виконання цих повноважень;

- визначити межі повноважень керівника відповідного митного органу або особи, яка виконує його обов'язки щодо отримання дозволу на перебування в зоні митного контролю.

У ст. 470 МКУ слід звернути увагу на об'єктивну сторону, яка виражається саме в неподанні необхідних документів у передбачений ст. 95 МКУ строк, але зазначена стаття встановлює строки лише для транзитних перевезень, в той же час існують й інші митні режими, що встановлюють граничні строки перебування в них, а відтак і строки пред'явлення документів на товари та транспортні засоби (наприклад, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення тощо).

Особливістю кваліфікації за ст. 472 МКУ є розмежування ст. 471 із ст. 472 МКУ. У правозастосовчій практиці митних органів виникають ситуації, коли діяння правопорушника кваліфікуються за двома статтями одночасно, проте, на наш погляд, зазначена позиція не є вірною, оскільки в цьому разі ст.ст. 471 та 472 МКУ відносяться як загальне та спеціальне, тобто якщо порушено порядок переміщення товарів, транспортних засобів за спрощеною процедурою митного контролю, то виключається можливість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за недекларування.

У ст. 474 МКУ законодавець невдало використовує поняття «провадження у справах про контрабанду», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ провадження здійснюється у справах про порушення митних правил, а притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності здійснюється згідно із Кримінально-процесуальним кодексом.

Особливістю кваліфікації за ст. 475 МКУ є по-перше, визначення суб'єкта правопорушення, та, по-друге, строків подання звітності.

У підрозділі 3.2. Кваліфікація порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок здійснення митного оформлення, оподаткування та сплати митних платежів визначено проблеми кваліфікації наступних видів порушень митних правил: неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчене, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем; недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення; порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами; порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі; порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів; перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів; дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

При розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст. 469 МКУ неодноразово зверталась увага на той факт, що об'єктивна сторона правопорушення має містити одночасно дії щодо розпорядження та користування такими товарами та транспортними засобами. З метою вдосконалення митного законодавства та уникнення подібних ситуацій при розгляді аналогічних ситуацій в митних органах, а, у разі оскарження, і в суді, пропонується ч. 2 статті 469 МКУ викласти в наступній редакції: «Зміна стану товарів, … користування або розпорядження ними без дозволу митного органу, за винятком операцій, а так само невжиття заходів…».

Необхідно розмежовувати недекларування (ст. 472 МКУ) із діями, які спрямовані на переміщення товарів із приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ). Якщо умисел був спрямований на приховування від митного контролю шляхом подання неправдивих відомостей, то автоматично виключається недекларування.

Особливістю кваліфікації за ст. 478 МКУ є те, що утримувач митного складу зобов'язаний погодити з митним органом перелік посадових осіб, які мають право доступу на митний склад. У разі перебування на митному складі інших осіб без дозволу митних органів, діяння цих осіб необхідно кваліфікувати за ст. 468 «Порушення режиму зони митного контролю».

У диспозиції статті 481 МКУ законодавець визначив, що тимчасове ввезення та тимчасове вивезення товарів поширюється лише на товари, в той же час якщо проаналізувати ст. 103 та ст. 113 МКУ, де надаються визначення поняття «тимчасове ввезення» і «тимчасове вивезення» відповідно, зазначені режими поширюються як на товари, так і транспортні засоби комерційного призначення, тому дана стаття передбачає адміністративну відповідальність за порушення зобов'язання про зворотне вивезення та ввезення товарів, а транспортних засобів у диспозитивній частині не згадано. Отже, невиконання зобов'язання про зворотне ввезення або зворотне вивезення транспортних засобів за межі митної території не тягне за собою адміністративну відповідальність за порушення митних правил.

Перелік протиправних дій, які спрямовані на ухилення від сплати митних платежів не є вичерпним, тому фактично під час скоєння таких порушень митних правил як недекларування товарів, транспортних засобів, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю тощо діяння правопорушника, як правило, слід кваліфікувати ще й за ст. 485 МКУ.

У підрозділі 3.3. Кваліфікація порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів аналізуються проблеми кваліфікації наступних видів порушень митних правил: пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання; переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності; порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони; переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем; переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

У разі пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання, з'ясовується факт недекларування або приховування від митного контролю товарів, які не заборонені до пересилання, дії правопорушника необхідно кваліфікувати за ст. 472 або ст. 483 МКУ відповідно. В разі пересилання товарів, заборонених до пересилання, дії правопорушника слід кваліфікувати за сукупністю з вищезазначеними статтями.

Під час ввезення на митну територію України або вивезення за межі митної території України товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, труднощі виникають при встановленні мети переміщення, яка є складовою суб'єктивної сторони. Доведення того, що правопорушник переміщує товар з метою фактичного отримання прибутку під час перетину митного кордону майже неможливе.

При кваліфікації діяння за ст. 482 МКУ необхідно враховувати, що у ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону, тому правопорушник повинен нести відповідальність одночасно як за переміщення товарів поза митним контролем, так і за незаконне перетинання державного кордону.

Особливістю кваліфікації за ст. 483 МКУ є те, що законодавцем не передбачена відповідальність за виготовлення тайника (сховища).

Для кваліфікації за ст. 484 МКУ необхідно обов'язково встановити дві складові протиправного діяння: ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів комерційного призначення поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю та їх подальше зберігання, перевезення, придбання чи використання.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукових задач, що полягають у визначенні перспектив розвитку і вдосконалення митного законодавства з питань кваліфікації порушень митних правил.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

На основі дослідження було вирішено ряд задач, що дозволило дійти таких висновків:

1. У результаті узагальнення підходів до визначення понять «юридична кваліфікація» та «кваліфікація адміністративного правопорушення» перше визначено як правову оцінку конкретного життєвого випадку, спрямовану на виявлення юридичної значимості фактичних обставин, що виражається в зіставленні й фіксації відповідності (чи невідповідності) ознак цих обставин і закріплених нормами права ознак юридичних фактів. Специфіка юридичної кваліфікації полягає в тому, що вона виступає різновидом пізнання, тобто, по суті, є розумовою діяльністю по відношенню оцінюваного соціального об'єкта з якимсь еталоном, зразком поведінки, правовою нормою як юридичною підставою оцінки.

Визначено поняття «кваліфікація адміністративного правопорушення» - це оцінка уповноваженим суб'єктом адміністративної юрисдикції діяння, що містить формальні ознаки адміністративного делікту, яке полягає у співвіднесенні такого діяння з відповідною адміністративно-правовою нормою (нормами) і юридичному закріпленні відповідного висновку у процесуальних документах. Виходячи із зазначеного, кваліфікація - це динамічний процес, що складається із послідовного виконання ряду логічних дій, спрямованих на виявлення адміністративно-правової норми, яка застосовується, ознак діяння, що мають юридичне значення та встановлення тотожності між ними.

2. Сформульовано поняття «кваліфікація порушень митних правил» - це оцінка діяння уповноваженими суб'єктами (митними органами та судами), що полягає у встановленні відповідності такого діяння ознакам, закріпленим у митно-правовій нормі, а також оформленим у відповідному процесуальному порядку.

Зміст наведеного поняття кваліфікації порушень митних правил - це те, що складає її сутність, з приводу чого вона розпочинається і заради чого здійснюється. Її сутністю є оцінка скоєного діяння з точки зору закону як правопорушення чи його відсутність.

3. Доведено логічне співвідношення понять «юридична кваліфікація», «адміністративно-правова кваліфікація», «кваліфікація порушень митних правил», що вбачається в системі категорій «загальне-окреме-одиничне». Поняття «юридична кваліфікація» є загальним стосовно «адміністративно-правової кваліфікації», окремим є «кваліфікація порушень митних правил», а одиничним - «кваліфікація окремого порушення митних правил».

Адміністративно-правова кваліфікація як родове поняття характеризується тим, що її підставою є вся сукупність норм, встановлених адміністративним законодавством. Натомість, для кваліфікації порушень митних правил характерним є їх здійснення відповідно до конкретних норм митного законодавства.

4. Встановлено самостійне місце порушень митних правил в структурі адміністративних правопорушень з урахуванням того, що, по-перше, вони мають відмінний від інших видів адміністративних правопорушень об'єкт посягання: суспільні відносини у галузі митної діяльності як особливій сфері суспільного життя; по-друге, юридичні склади цих порушень зосереджено в галузевому кодифікованому акті - Митному кодексі України; по-третє - передбачено окрему процедуру щодо притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Водночас, підтримано точку зору щодо необхідності включення їх у єдиний законодавчий акт, покликаний передбачати адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких адміністративних правопорушень.

5. З'ясовано, що юридичний склад порушень митних правил, як правова підстава для кваліфікації діяння, є сукупністю передбачених Митним кодексом України об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують вчинене правопорушення як порушення митних правил та являє собою логічну конструкцію, що відображає істотні ознаки певних суспільно-шкідливих діянь у сфері митної діяльності.

Особливості юридичного складу нами вбачаються в наступному: загальним об'єктом посягання виступають суспільні відносини, які складаються в галузі митної діяльності, факультативні ознаки об'єктивної сторони: час, місце, спосіб та знаряддя вчинення правопорушення, пов'язані із порядком здійснення митних формальностей; суб'єктивний блок юридичного складу порушень митних правил відзначається наявністю загального суб'єкта - громадян, які досягли 16-річного віку та спеціального - посадових осіб підприємств, суб'єктивна сторона характеризується відсутністю виключно необережної форми вини як основної ознаки та мотиву, як факультативної ознаки в жодній із диспозицій статей Митного кодексу України, які встановлюють адміністративну відповідальність.

6. Стверджується, що основною відмінністю між передумовами та підставами кваліфікації порушень митних правил є те, що передумови - сприяють визначенню підстав кваліфікації, тобто стосуються аналізу попередньої інформації про правопорушення, а підстави - це конкретні факти, які прямо стосуються оцінки конкретного діяння, оскільки підстави кваліфікації порушень митних правил - це певні факти, події, які вже встановлені, а передумови кваліфікації митних правопорушень визначаються під час пошуку, перевірки та оцінки первинної інформації.

7. Визначено, що процес кваліфікації порушень митних правил - це сукупність послідовних логічно-пов'язаних операцій, які виконуються в ході визначених стадій та етапів, з метою встановлення відповідності конкретного діяння ознакам складу порушення митних правил, передбаченого Митним кодексом України.

Виокремлено наступні стадії та етапи процесу кваліфікації порушень митних правил: (а) перша стадія - вибір норми, що передбачає адміністративну відповідальність за порушення митних правил, яка включає три етапи: впорядкування фактичних даних правопорушення; розмежування суміжних складів діянь; виявлення норми, що має застосовуватися; (б) друга стадія - доведення відповідності юридичного складу діяння обраній митно-правовій нормі; (в) третя стадія - юридичне закріплення результатів кваліфікації, що включає два етапи: формулювання результатів та обґрунтування кваліфікації порушень митних правил.

8. Аналіз правозастосовчої практики кваліфікації окремих видів порушень митних правил дозволить виявити недоліки у митному законодавстві й внести рекомендації щодо внесення змін та доповнень до Митного кодексу України в частині, по-перше, усунення колізійності окремих його норм, по-друге, подолання конкуренції норм, по-третє, більш чіткого формулювання диспозицій статей, по-четверте, однозначного визначення суб'єктного складу порушень митних правил.

...