Судові рішення в адміністративному судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА»

УДК 347.454

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

судові рішення в адміністративному судочинстві

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Синицька Яна Петрівна

Херсон - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Джафарова Олена В'ячеславівна,

Харківській національний

університет внутрішніх справ,

професор кафедри адміністративної діяльності ОВС.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Лихачов Сергій Васильович,

Донецький університет економіки та права, завідувач кафедри адміністративно-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук

Артеменко Ігор Анатолійович,

Апеляційний суд Одеської області,

суддя.

Захист відбудеться 29 квітня 2014 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 29 березня 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. В. Маліков

АНОТАЦІЇ

Синицька Я. П. Судові рішення в адміністративному судочинстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, 2014.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню судового рішення в адміністративному судочинстві. З метою єдиної правозастосовної практики в судовому процесі запропоновано розглядати категорію «судові рішення» в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні судові рішення - це процесуальні акти, які ухвалюються або постановляються суддями (колегією суддів) на всіх стадіях розгляду адміністративної справи. У вузькому розумінні - це процесуальний акт, яким вирішується спір про право. Виходячи із розуміння категорії «судові рішення», визначено ознаки останнього.

Особливу увагу приділено вимогам, що висуваються до судових рішень в адміністративному судочинстві та здійснено їх групування - на основні (юридичні) та додаткові (якісні). Надано класифікацію судових рішень в адміністративному судочинстві за різними критеріями та порівняльну характеристику деяких видів судових рішень.

Виокремлено та охарактеризовано процедури прийняття, виконання та перегляду судових рішень в адміністративному судочинстві.

Особливу увагу приділено процесуальним гарантіям виконання судового рішення в адміністративному судочинстві та напрямкам їх удосконалення.

Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо внесення змін та доповнень до адміністративного процесуального законодавства, яке регулює процедури прийняття, виконання та перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві.

Ключові слова: судове рішення, постанова, ухвала, апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за нововиявленими обставинами, виконання судових рішень.

Синицкая Я. П. Судебные решения в административном судопроизводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2014.

Диссертация посвящена комплексному исследованию правовой природы судебного решения в административном судопроизводстве. С целью единой правоприменительной практики в судебном процессе предложено рассматривать категорию «судебные решения» в широком и узком смысле. В широком смысле судебные решения - это процессуальные акты, которые принимаются или выносятся судьями (коллегией судей) на всех стадиях рассмотрения административного дела. В узком смысле - это процессуальный акт, которым решается спор о праве.

Исходя из понимания категории «судебные решения», определены его признаки. Основными признаками судебного решения в административном судопроизводстве названы: 1) государственно-обязательный характер; 2) индивидуализированный и конкретизирован характер; 3) решается спор о праве; 4) творческий, интеллектуальный характер; 5) осуществляется на основе норм права; 6) имеет процессуальную форму; 7) имеет обеспечительный характер.

Доказано, что значение судебного решения в административном судопроизводстве состоит в следующем: 1) судебным решением суммируется комплекс применения судом материальных и процессуальных норм, то есть заканчивается спор о праве; 2) с помощью судебного решения восстанавливается и обеспечивается баланс функций права как регулятора общественных отношений; 3) факт принятия судебного решения по административному делу носит профилактический характер для других отношений в публично-правовой сфере; 4) является определённым вектором развития и усовершенствования законодательства в сфере публично-правовых отношений, поскольку в ходе рассмотрения дела выявляются противоречия и коллизии в законодательстве, что в дальнейшем может быть основанием для внесения изменений и дополнений в правовые акты; 5) условно можно признать источником права, поскольку в соответствии с Кодексом административного судопроизводства Украины суд при решении дела применяет принцип верховенства права с учётом судебной практики Европейского Суда по правам человека.

Сформулированы требования к судебному решению как к процессуальному акту в административном судопроизводстве, которые представлены двумя группами: 1) основные (юридические ); 2) дополнительные (качественные). Основные требования в свою очередь составляют: 1) требования, предъявляемые к содержанию судебного решения (законность и обоснованность); 2) форма судебного решения (требования к структуре, требования к порядку принятия, требования к порядку провозглашения).

Дополнительные требования к судебным решениям в административном судопроизводстве формируют представление о профессионализме судей и доверие к судебной власти как независимой и справедливой (качественные требования судебного решения). Предоставлена авторская классификация судебных решений в административном судопроизводстве по различным критериям и сравнительная характеристика некоторых видов судебных решений.

Выделены и охарактеризованы процедуры принятия, исполнения и пересмотра судебных решений в административном судопроизводстве. Особое внимание уделено процессуальным гарантиям исполнения судебного решения в административном судопроизводстве и направлениям их усовершенствования.

Сформулированы предложения и рекомендации по внесению изменений и дополнений в административно-процессуальное законодательство, регулирующее процедуры принятия, исполнения и пересмотра судебного решения в административном судопроизводстве.

Ключевые слова: судебное решение, постановление, определение, апелляционное производство, кассационное производство, производство по вновь открывшимся обстоятельствам, исполнение судебных решений.

Synytska Ya. P. Court decisions in administrative proceedings.- Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07. - administrative law and procedure; financial law; informational law. - International University of Business and Law, Kherson, 2014.

The thesis is devoted to the judgment in the administrative proceedings. For the purpose of uniform enforcement practices in the trial proposed to consider the category of « judgment» in the broad and narrow sense. In a broad sense judgments - a procedural acts shall be adopted or enacted by judges (a panel of judges) at all stages of administrative proceedings. In a narrow sense - it is a procedural act, which solved the issue of law. Based on the understanding of the category of «judgment» are specific characteristics and properties. Particular attention is paid to the requirements applicable to the judicial decisions in administrative proceedings and by grouping them - the main (legal) and additional (qualitative). Courtesy of classification judgments in administrative proceedings by various criteria and comparative characteristics of some types of judgments.

Allocated and characteristic of some types of administrative procedures, adoption, implementation and review of court decisions in administrative proceedings.

Particular attention is paid to the procedural safeguards enforcement of administrative procedures and areas of improvement.

Suggestions and recommendations on amendments and additions to the administrative procedural law, which regulates the procedure for the adoption, implementation and judicial review of administrative proceedings.

Key words: judgment, decree, judgment, appeal, cassation proceedings, proceedings under the new circumstances, enforcement of judgments.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Судова влада в Україні покликана відігравати найважливішу роль у розбудові демократичної і правової держави, бути найміцнішим гарантом дієвого та своєчасного захисту прав і свобод громадян. Створення адміністративних судів в Україні зумовлює необхідність розкриття правової природи актів, які уособлюють результати розгляду та вирішення адміністративних справ. Значущість судових рішень в адміністративному судочинстві полягає в тому, що останні не тільки вирішують спір про право у публічно-правовій сфері, а й формують уявлення і довіру громадянського суспільства до судової гілки влади в цілому.

Прагнення України стати демократичною європейською державою, проведення судових реформ, метою яких є перерозподіл повноважень між різними органами публічної влади щодо формування суддівського корпусу, не вирішує питання. Основне завдання будь-яких змін в органах влади, і в першу чергу судової влади, це відновлення довіри громадянського суспільства до правосуддя, яке має бути неупередженим, справедливим, таким, що відправляється відповідно до закону та принципу верховенства права. Саме судові рішення є орієнтиром для формування уявлення про судову владу як незалежну та неупереджену. Тому дослідження правової природи, ознак та особливостей судових рішень в адміністративному судочинстві, а також вимог, яким воно повинно відповідати, є сьогодні дуже актуальним, зумовленим потребами часу.

Теоретичну основу роботи склали праці вчених-юристів, які досліджували проблеми розвитку науки адміністративного процесу: В. Б. Авер'янова, Н. В. Александрової, І. А. Артеменка, О. М. Бандурки, О. А. Банчука, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, Е. Ф. Демського, О. В. Джафарової, С. В. Ківалова, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюка, Р. О. Куйбіди, А. М. Куліша, С. В. Ліхачова, В. К. Матвійчука, Р. С. Мельника, О. М. Музичука, О. М. Пасенюка, В. Г. Перепелюка, Н. Б. Писаренко, О. П. Рябченко, М. І. Смоковича, М. І. Сороки, В. П. Тимощука, М. М. Тищенка, І. О. Хар, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, М. І. Цуркана та ін.

Серед наукових робіт з адміністративного права та процесу, у яких вивчалися питання судового рішення в адміністративному судочинстві, варто відзначити дисертаційні дослідження Е. Ю. Шведа «Процесуальні акти-документи в адміністративному судочинстві», П. В. Вовка «Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції», А. В. Руденка «Адміністративне судочинство: становлення та здійснення», Ю. Л. Шереніна «Процесуальні форми перегляду судових рішень адміністративними судами» тощо.

Проблеми судового рішення в цивільному та господарському процесі досліджувалися у роботах І. В. Андронова «Рішення суду першої інстанції в цивільному процесі України», К. М. Біди «Касаційне провадження в господарському судочинстві України», В. В. Григор'євої «Правовий режим судового рішення у господарському процесі», О. М. Шиманович «Судові постанови у цивільному процесі України», Г. В. Фазикош «Судове рішення в цивільному судочинстві», Є. А. Чернушенко «Апеляційне оскарження в цивільному процесі України» та інших.

Отже, науковий доробок учених у досліджуваному напрямі стосувався здебільшого проблем розвитку загальнотеоретичних категорій або окремих аспектів здійснення адміністративного судочинства. Саме тому актуальність нашої наукової роботи ґрунтується на потребі вдосконалення чинного адміністративно-процесуального законодавства, адже судові рішення є однією зі складових теоретико-правової моделі побудови ефективного захисту у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, недостатність теоретичних напрацювань щодо названої проблематики, наявність правових і організаційних прогалин актуалізували проведення комплексного дослідження правової природи судових рішень в адміністративному судочинстві та обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає Державній цільовій науково-технічній та соціальній програмі «Наука в університетах» на 2008-2017 рр., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 № 1155, п. 3, 4 розд. «Проблеми формування національної правової системи України» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених 24.09.2010 загальними зборами Національної академії правових наук України. Роботу виконано відповідно до додатку № 13 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347, п. 13.29 розд. 10 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених ученою радою ХНУВС від 28.12.2010.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні правової природи та значення судового рішення в адміністративному судочинстві, а також виявленні прогалин і колізій у чинному адміністративному процесуальному законодавстві та обґрунтуванні пропозицій щодо їх подолання.

Зазначена мета дослідження зумовлює постановку та розв'язання наступних задач:

- визначити правову природу судового рішення в адміністративному судочинстві;

- окреслити місце судового рішення серед процесуальних актів в адміністративному судочинстві;

- визначити та систематизувати вимоги до судового рішення як до процесуального акта в адміністративному судочинстві, обґрунтувати пропозиції щодо їх удосконалення;

- здійснити класифікацію судових рішень в адміністративному судочинстві з метою їх узагальнення та ефективного застосування на практиці;

- розкрити процедуру прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві;

- охарактеризувати процедури перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві;

- визначити процедуру виконання судового рішення в адміністративному судочинстві та їх процесуальні гарантії;

- сформулювати рекомендації щодо змін і доповнень до чинного законодавства, спрямовані на удосконалення процедури прийняття, виконання та перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв'язку із здійсненням адміністративного судочинства.

Предметом дослідження є судові рішення у адміністративному судочинстві.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, зокрема сутність термінів «судове рішення», «акт правосуддя», «процесуальна форма», «процесуальний акт», (п. п. 1.1, 1.2). Для визначення видів судових рішень в адміністративному судочинстві та вимог, що висуваються до них, використовувались методи аналізу та синтезу (п. п. 1.3, 1.4). Порівняльно-правовий та структурно-логічний методи були застосовані для аналізу діючого в Україні законодавства, яке регулює порядок прийняття, виконання та перегляду судових рішень (пп. 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу встановлено недоліки правового регулювання діяльності адміністративних судів щодо прийняття, перегляду та виконання судових рішень та можливі шляхи удосконалення зазначеної діяльності (розділ 3).

Нормативним підґрунтям роботи є Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, інші кодекси, законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують процедури прийняття, перегляду та виконання судових рішень.

Дисертант звертався також до правових позицій Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України. Інформаційну базу дослідження становлять політико-правова публіцистика, довідкові видання. Емпіричну базу становлять статистичні матеріали розгляду судами справ адміністративної юрисдикції, матеріали преси та інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації норм чинного адміністративно-процесуального законодавства щодо судових рішень у адміністративному судочинстві. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, яке присвячене проблемам визначення правової природи, форми та змісту судових рішень, що приймаються у процесі відправлення адміністративного судочинства. У результаті автором сформульовано висновки, рекомендації і пропозиції, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:

уперше:

- запропоновано категорію «судові рішення в адміністративному судочинстві» розглядати в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні судові рішення - це процесуальні акти, які ухвалюються або постановляються суддями (колегією суддів) на всіх стадіях розгляду адміністративної справи. У вузькому розумінні - це процесуальний акт, яким вирішується спір про право у публічно-правовій сфері;

- виокремлено ознаки судового рішення в адміністративному судочинстві, до яких віднесені: 1) державно-обов'язковий характер, оскільки приймається суддею або колегією суддів адміністративного суду, які є суб'єктами публічної влади і наділені державою повноваженнями щодо розгляду та вирішення адміністративних справ; 2) індивідуалізований і конкретизований характер, оскільки являє собою вирішення конкретної адміністративної справи, тобто підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму; 3) вирішується спір про право; 4) творчий, інтелектуальний характер, оскільки це завжди інтелектуальна діяльність судів адміністративного суду; 5) здійснюється на основі норм права. При цьому розуміння норми права і конкретного випадку є одним і тим же розумовим актом, результатом якого виступає конкретизуюча норма; 6) має процесуальну форму; 7) носить забезпечувальний характер;

- під процесуальними актами у адміністративному судочинстві запропоновано розуміти сукупність процесуальних актів, що походять від учасників адміністративного судочинства, процесуальні акти, що закріплюють процесуальні дії суду, а також процесуальні акти, якими вирішується спір про право у сфері публічно-правових відносинах;

удосконалено:

- зміст процесуальної форми адміністративного судочинства як гарантії винесення законного та обґрунтованого рішення суду. Остання повинна відповідати таким вимогам: 1) однорідності та стабільності; 2) доцільності (забезпечувати швидке, ефективне правосуддя); 3) доступності, прозорості та простоти (бути вільною від зайвих бюрократичних формальностей); 4) надійності (гарантувати досягнення істини й справедливості); 5) дотриманню принципу верховенства права;

- характеристику вимог до судових рішень в адміністративному судочинстві, які поділено на основні (юридичні) та додаткові (якісні);

- класифікацію судових рішень в адміністративному судочинстві за наступними критеріями, а саме: 1) залежно від кола питань, вирішених через прийнятий акт (постанови та ухвали); 2) залежно від кола питань, які вирішуються, повноти їх вирішення та стадії провадження в адміністративному процесі (попередні (поточні), кінцеві та остаточні судові рішення); 3) залежно від обсягу вирішених питань (основні (завершальні), часткові та додаткові); 4) за формою зовнішнього вираження (письмові або усні); 5) за моментом набрання законної сили рішення суду; 6) за юридичними наслідками (рішення про присудження (про виконання або утримання від виконання певних дій); рішення про визнання (про наявність або відсутність правовідносин); конститутивні рішення (про перетворення правовідносин, тобто їх припинення чи зміну); 7) за суб'єктом прийняття судового рішення (рішення одноособового судді та рішення колегії суддів);

дістало подальшого розвитку:

- характеристика особливостей процедури прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві. Остання складається з наступних стадій: 1) відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд; 4) ухвалення судового рішення;

- виокремлення стадій, етапів процедури перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції з метою формулювання поняття «судове рішення у апеляційному провадженні»;

- особливості процедури виконання судового рішення в адміністративному судочинстві, сутність якої полягає в практичній реалізації рішення суду щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб;

сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо процедури прийняття судових рішень у адміністративному судочинстві шляхом внесення змін до КАС України, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - результати роботи поглиблюють існуючі уявлення про проблемні питання постановлення судового рішення в адміністративному судочинстві і можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики;

- правотворчій та правозастосовній сфері - запропоновані в дисертації рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного та перспективного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності суддів адміністративних судів щодо ухвалення судових рішень (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність Вищого адміністративного суду України від 02.12.2013 р.);

- навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративний процес України», «Адміністративне судочинство», а також враховані при підготовці навчальної та наукової літератури з даної тематики (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.12.2013 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднено на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Харків, 2012 р.), «Стратегічні напрямки розвитку правової системи України» (Львів, 2012 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2012 р.), «Адміністративне право України : сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у п'яти наукових статтях, з яких чотири опубліковано у фахових виданнях України, одна у іноземному науковому виданні, а також у тезах чотирьох доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок, з них 177 сторінок - основний текст, 21 сторінка - список використаних джерел (210 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, окреслюються мета і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, вказується на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Загальноправова характеристика судового рішення в адміністративному судочинстві» складається з чотирьох підрозділів, в яких розкрито правову природу судового рішення в адміністративному судочинстві, встановлено місце судового рішення серед процесуальних актів в адміністративному судочинстві, визначено вимоги, а також здійснено класифікацію судових рішень в адміністративному судочинстві.

У підрозділі 1.1 «Правова природа судового рішення в адміністративному судочинстві» доводиться необхідність з метою єдиної правозастосовної практики в судовому процесі розглядати категорію «судові рішення» в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні судові рішення - це процесуальні акти, які ухвалюються або постановляються суддями (колегією суддів) на всіх стадіях розгляду адміністративної справи. У вузькому розумінні - це процесуальний акт, яким вирішується спір про право.

З метою визначення правової природи судового рішення в адміністративному судочинстві останнє проаналізовано з позиції: по-перше, це - акт правосуддя; по-друге, акт застосування норм права; по-третє, юридичний факт, який породжує, змінює чи припиняє правовідносини; по-четверте, процесуальний документ установленої форми. Деякою мірою зазначені аспекти судового рішення органічно поєднані між собою і взаємообумовлені, доповнюють один одного та відбивають сутність цього багатогранного правового явища.

Обґрунтована думка про значення судового рішення в адміністративному судочинстві у вузькому розумінні полягає у наступному: 1) судовим рішенням підсумовується комплекс застосування судом матеріальних та процесуальних норм, тобто закінчується спір про право; 2) за допомогою судового рішення відновлюється та забезпечується баланс функцій права як регулятора суспільних відносин; 3) факт прийняття судового рішення у адміністративній справі носить профілактичний характер для інших відносин у публічно-правовій сфері; 4) є певним вектором розвитку та удосконалення законодавства у сфері публічно-правових відносин, оскільки в ході розгляду справи виявляються суперечності та колізії в законодавстві, що в подальшому може бути підставою для внесення змін та доповнень до останнього; 5) умовно можна визнати джерелом права.

У підрозділі 1.2 «Місце судового рішення серед процесуальних актів в адміністративному судочинстві» доведено, що кінцевим результатом всякої процесуальної форми здійснення юридичного процесу, в тому числі й адміністративного судочинства, є прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким вирішується спір про право.

Дисертант стверджує, що процесуальна форма адміністративного судочинства як гарантія винесення законного та обґрунтованого рішення суду повинна відповідати таким вимогам: 1) однорідності та стабільності; 2) доцільності (забезпечувати швидке, ефективне правосуддя); 3) доступності, прозорості та простоти (бути вільною від зайвих бюрократичних формальностей); 4) надійності (гарантувати досягнення істини й справедливості); 5) дотриманню принципу верховенства права.

Використання напрацювань Е. Ю. Шведа та Ю. Л. Шереніна стосовно правової природи актів, що приймаються в процесі здійснення адміністративного судочинства, дало змогу запропонувати розглядати останні в такому значенні: 1) процесуальні акти, які походять від учасників адміністративного судочинства; 2) процесуальні акти, які закріплюють процесуальні дії суду; 3) процесуальні акти, якими вирішується спір про право.

Визначаючи місце судових рішень серед процесуальних актів в адміністративному судочинстві, встановлено, що вони представлені сукупністю офіційних актів-документів та актів-дій, в яких закріплюються процесуальні дії судді (або колегії суддів) на кожній стадії, та містять правові висновки з питань, що виникли під час розгляду адміністративної справи щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Судові рішення у широкому розумінні, це не тільки процесуальні акти, якими вирішується спір про право, а й процесуальні акти, якими забезпечується процесуально-правова й фактична можливість реалізації правовідновлювальної функції адміністративного судочинства.

У підрозділі 1.3 «Вимоги до судового рішення як до процесуального акта в адміністративному судочинстві» на підставі теоретичних положень щодо вимог, які висуваються до правових актів загалом, сформульовано вимоги до судових рішень в адміністративному судочинстві.

Вимоги до судових рішень в адміністративному судочинстві поділяються на дві групи - основні (юридичні) та додаткові (якісні). Основні вимоги у свою чергу становлять: 1) вимоги, які висуваються до змісту судового рішення (законність та обґрунтованість); 2) до форми судового рішення (вимоги до структури; вимоги до порядку ухвалення; вимоги до порядку проголошення). Основні (юридичні) вимоги - це ті складові, порушення або недотримання яких є підставою для оскарження судового рішення, результатом чого є скасування чи заміна судового рішення. Їх перелік не може бути необґрунтовано розширеним і містити оціночні категорії, які уможливлять різне тлумачення, що в цілому буде підставою для затягування розгляду справи та не виконання функцій адміністративного судочинства.

Наголошено, що судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України з дотриманням принципу верховенства права.

Вимога обґрунтованості звернена до фактичної основи і міститься в тому, що судове рішення повинно прийматися за умов повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи й встановлення об'єктивної істини. Оскільки судове рішення, що приймається суддями, пов'язане з певними фактичними обставинами адміністративної справи, вся діяльність, що передує прийняттю останнього, складається із збирання, перевірки і оцінки доказів у справі. Звідси можна зробити висновок, що вимога обґрунтованості судового рішення це прояв інформаційної природи акта правосуддя.

Додаткові вимоги до судових рішень в адміністративному судочинстві формують уявлення про професіоналізм суддів та довіру до судової влади як незалежної та справедливої (якісні вимоги судового рішення). Якісні вимоги, що ставляться до судових рішень, це скоріше вимоги, які забезпечують формування довіри у громадянського суспільства до судової влади в цілому та до суддів зокрема як професіоналів, що в подальшому можна розглядати як чинник просування судді по службі тощо. До цієї групи нами віднесено: своєчасність, вмотивованість, зрозумілість, чіткість, чистота мови, доступність стилю судового рішення.

У підрозділі 1.4 «Класифікація судових рішень в адміністративному судочинстві» наголошено, що здійснення класифікації судових рішень в адміністративному судочинстві є підґрунтям вирішення завдання щодо досягнення оптимального співвідношення між оперативністю і якістю процесу прийняття судового рішення у справі адміністративної юрисдикції.

Класифікація дає можливість краще з'ясувати правову природу судових рішень, чіткіше уявити ознаки і призначення кожного виду рішень та їх роль у вирішенні завдань адміністративного судочинства.

Виділення видів судових рішень в адміністративному судочинстві ґрунтується на встановленні критеріїв (ознак, підстав), які можуть бути покладені в основу такої класифікації. Основними критеріями класифікації судових рішень в адміністративному судочинстві названо: 1) залежно від кола питань, вирішених через прийнятий акт; 2) залежно від кола питань, які вирішуються, повноти їх вирішення та стадії провадження в адміністративному процесі; 3) залежно від обсягу вирішених ними питань; 4) за формою зовнішнього вираження; 5) за моментом набрання законної сили рішення суду; 6) за юридичними наслідками; 7) за суб'єктом прийняття судового рішення.

Розділ 2 «Адміністративні процедури прийняття, виконання та перегляду судового рішення» складається з трьох підрозділів, у яких проаналізовано процедури прийняття, виконання та перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві.

У підрозділі 2.1 «Процедура прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві» встановлено, що процедура прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві є складною, а її структура включає в себе стадії, які у свою чергу, поділяються на етапи. Так, процедура прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві складається з наступних стадій: 1) відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд; 4) ухвалення судового рішення.

На стадії відкриття провадження в адміністративній справі суд постановляє одну з таких видів ухвал: а) відкриття провадження; б) залишення позовної заяви без руху; в) повернення позовної заяви; г) про відмову у відкритті провадження.

Доведено, що підготовка адміністративної справи до розгляду - це система процесуальних дій судді адміністративного суду, спрямованих на визначення спірних питань між сторонами, з'ясування можливостей щодо припинення спору, а за відсутності таких можливостей - зібрати весь доказовий матеріал у справі з тим, щоб дослідити його та вирішити справу в судовому засіданні протягом розумного строку. За наслідками підготовчого провадження суд приймає постанову або ухвалу. Так, ухвали постановляються про: а) залишення позовної заяви без розгляду; б) зупинення провадження у справі; в) закриття провадження у справі; г) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до розгляду.

Судовий розгляд адміністративної справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні етапи, кожний із яких виконує свої завдання й має відповідний зміст. Стадія судового розгляду складається з таких основних етапів: 1) підготовчого (відкриття судового засідання; оголошення складу суду; роз'яснення судом учасникам адміністративного процесу їхніх прав та обов'язків; вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі); 2) безпосередній розгляд адміністративної справи по суті, тобто з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами; 3) судові дебати.

Особливу увагу приділено стадії ухвалення судового рішення, оскільки остання є заключною стадією, в межах якої адміністративний суд (суддя одноособово чи у колегіальному складі) вирішує публічно-правовий спір по суті. Зазначається, що стадія ухвалення судового рішення складається з двох етапів: а) ухвалення судового рішення; б) проголошення судового рішення.

Акцентовано увагу на недопущенні порушення таємниці нарадчої кімнати, оскільки це є порушенням принципу незалежності суддів, що є одним з основних принципів адміністративного судочинства.

У підрозділі 2.2 «Процедури перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві» наголошено, що перегляд судових рішень - це за своєю сутністю сукупність проваджень, спрямованих на перевірку діяльності адміністративних судів різних інстанцій.

Зважаючи на доктринальні позиції Р.О. Куйбіди та Н. В. Александрової, встановлено, що процедура перегляду судового рішення у суді апеляційної інстанції включає в себе стадії: 1) відкриття апеляційного провадження; 2) підготовка справи до апеляційного розгляду; 3) апеляційний розгляд; 4) ухвалення судового рішення. У свою чергу, апеляційний розгляд справи в судовому засіданні складається з чотирьох етапів: 1) підготовчої частини; 2) розгляд апеляційної скарги по суті; 3) дебатів осіб, які беруть участь у справі. На підставі аналізу повноважень суду апеляційної інстанції встановлено, що останні за результатами розгляду справи приймають процесуальні акти - ухвали та постанови.

Перегляд судових рішень в касаційній інстанції умовно поділяється на наступні стадії: 1) відкриття касаційного провадження; 2) підготовка справи до касаційного розгляду; 3) касаційний розгляд (попередній розгляд справи, касаційний розгляд справи у судовому засіданні, касаційний розгляд справи в письмовому провадженні); 4) ухвалення судового рішення.

Встановлено, що судові рішення касаційного суду залежно від змісту питання, яке вирішується судом касаційної інстанції, поділяються на види: 1) постанови, якими вирішуються справи по суті і які дають відповідь на касаційні вимоги сторін; 2) ухвали, якими вирішуються всі питання, що виникли в ході розгляду скарги і вирішення справи.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України складається з наступних стадій: 1) звернення із заявою про перегляд судових рішень; 2) допуск справи до провадження; 3) розгляд справи; 4) постановлення судового рішення.

Встановлено, що за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховний Суд України приймає у справі певне судове рішення: 1) постанову про повне або часткове задоволення заяви; 2) про відмову в задоволенні заяви.

Особлива увага приділена дослідженню та виокремленню особливостей провадження за нововиявленими обставинами.

У підрозділі 2.3 «Процедури виконання судового рішення в адміністративному судочинстві» розкрито сутність процедури виконання судового рішення в адміністративному судочинстві, з огляду на прогалини у чинному законодавстві, а також на те, що дана процедура має певні стадії, яким притаманні особливості у порядку застосування.

Процедура виконання судового рішення, яким вирішується спір про право має свої особливості, оскільки обов'язком щодо виконання судових рішень наділені органи виконавчої влади, і це у свою чергу, позбавляє суд можливості здійснювати контроль за процесом виконання судових рішень.

Доведено, що процедура виконання судового рішення має складну структуру, оскільки починається в суді, а продовжується її реалізація органом виконавчої влади.

Процедура виконання судового рішення має такі стадії: 1) підготовча; 2) порушення виконавчого провадження і підготовка до безпосереднього виконання; 3) здійснення виконавчого провадження; 4) закінчення виконавчого провадження.

У свою чергу підготовча стадія виконання судового рішення складається з наступних етапів: а) отримання судового рішення; б) отримання виконавчого листа; в) звернення до суду про роз'яснення способу і порядку виконання судового рішення; г) отримання роз'яснення судді про спосіб і порядок виконання судового рішення.

Розділ 3 «Процесуальні гарантії виконання судового рішення в адміністративному судочинстві та шляхи їх удосконалення» містить конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства та рекомендації щодо вдосконалення процесуальних гарантій виконання судового рішення в адміністративному судочинстві.

Підкреслено, що судовий контроль за виконанням судових рішень адміністративних справах є однією з дієвих гарантій виконання судового рішення і відбувається у специфічних формах: 1) вимагати у суб'єкта владних повноважень, який виступав у справі відповідачем, надати звіт за результатами виконання рішень суду; 2) контроль у процедурі примусового виконання рішень.

судовий рішення адміністративний процесуальний

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні, виконаному на основі теоретичного осмислення наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, аналізу міжнародно-правових актів, законодавства України і практики його застосування, зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з визначенням правової природи, змісту та видів судових рішень в адміністративному судочинстві, у результаті чого отримано такі найважливіші результати.

1. Судове рішення в адміністративному судочинстві у вузькому розумінні - це найважливіший акт правосуддя, який вирішує адміністративну справу по суті і є процесуальним актом, що має державно-обов'язковий, індивідуально-конкретний характер із застосування норм права до встановлених у судовому розгляді фактів і правовідносин, ухвалений судом іменем України у передбаченому законом процесуальному порядку з дотриманням принципів адміністративного судочинства й спрямований на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

2. Судові рішення в адміністративному судочинстві є одним із видів процесуальних актів і мають ознаки, які притаманні останнім. До ознак, що характеризують судові рішення як процесуальний акт, слід віднести наступне: 1) має офіційний характер; 2) є результатом розгляду адміністративної справи в адміністративному суді; 3) форма і зміст процесуального акта знаходяться у цілісній залежності один від одного; 4) приймається спеціально уповноваженим органом - судом; 5) приймається в процедурному порядку; 6) спрямований на вирішення спору про право, або на забезпечення процесуально-правової та фактичної можливості реалізації правовідновлювальної функції адміністративного судочинства; 7) містить обов'язкові для виконання приписи.

3. Основні (юридичні) вимоги - це ті складники, порушення або недотримання яких є підставою для оскарження судового рішення, результатом чого є скасування чи заміна судового рішення. Їх перелік не може бути необґрунтовано розширеним і містити оціночні категорії, які уможливлять різне тлумачення, що в цілому буде підставою для затягування розгляду справи та невиконання функцій адміністративного судочинства. Серед основним вимог до судового рішення виокремлено вимоги, що висуваються до змісту судового рішення (законність та обґрунтованість), та вимоги до форми судового рішення, що включає: вимоги до структури; вимоги до порядку ухвалення; вимоги до порядку проголошення.

Другу групу вимог до судового рішення як процесуального акта в адміністративному судочинстві названо додатковими або якісними, до цієї групи віднесено: своєчасність, умотивованість, зрозумілість, чіткість, чистота мови, доступність стилю судового рішення.

4. Судові рішення в адміністративному судочинстві класифіковано за наступними критеріями, а саме: 1) залежно від кола питань, вирішених через прийнятий акт (постанови та ухвали); 2) залежно від кола питань, які вирішуються, повноти їх вирішення та стадії провадження в адміністративному процесі (попередні (поточні), кінцеві та остаточні судові рішення); 3) залежно від обсягу вирішених ними питань (основні (завершальні), часткові та додаткові); 4) за формою зовнішнього вираження (письмові або усні); 5) за моментом набрання законної сили рішення суду: (а) рішення суду першої інстанції набуває законної сили, якщо протягом певного строку воно не було оскаржене; (б) рішення набуває законної сили з моменту його проголошення (до відома учасників); (в) рішення набуває законної сили і не може бути оскаржене з моменту його проголошення); 6) за юридичними наслідками (рішення про присудження (про виконання або утримання від виконання певних дій); рішення про визнання (про наявність або відсутність правовідносин); конститутивні рішення (про перетворення правовідносин, тобто їх припинення чи зміну); 7) за суб'єктом прийняття судового рішення (рішення одноособового судді та рішення колегії суддів).

5. Процедура прийняття судового рішення в адміністративному судочинстві складається з таких стадій: 1) відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд; 4) ухвалення судового рішення.

6. Процедури апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду за своєю сутністю є проявом права особи на судовий захист, яке має особливу форму реалізації, а за призначенням виступає додатковою гарантією законності та обґрунтованості рішень адміністративних судів.

7. Судові рішення з адміністративних справ у апеляційному провадженні визначено як сукупність процесуальних актів, що закріплюють процесуальні дії апеляційного адміністративного суду, приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту у процесі зміни, скасування, ухвалення нового судового рішення або направлення справи на новий розгляд, у межах перегляду судом апеляційної інстанції адміністративної справи з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

8. Судові рішення у касаційному провадженні - це сукупність процесуальних актів, що закріплюють процесуальні дії у процесі перевірки судом касаційної інстанції законності і обґрунтованості судових рішень судів апеляційної інстанцій та першої інстанції на предмет правильності застосування норм права - як матеріального, так процесуального.

9. Процедура виконання судового рішення, яким вирішується спір про право, має свої особливості та складну структуру, оскільки починається в суді, а продовжується її реалізація органом виконавчої влади, і це позбавляє суд можливості здійснювати контроль за процесом виконання судових рішень.

10. Викладені у роботі аргументи обумовлюють пропозиції щодо внесення законодавчих змін до: а) частини 1 статті 166 КАС України; б) частини 2 і 3 статті 167 КАС України; в) частини 2 статті 212 КАС України; г) частини 5 статті 214 КАС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синицька Я. П. Місце судового рішення серед процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві / Я. П. Синицька // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4 (55). - С. 274-280.

2. Синицька Я. П. Юридична природа судового рішення в адміністративному судочинстві / Я. П. Синицька// Форум права. - 2011. - № 4. - С. 681-685 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov. ua/e-journals/FP/2011-4/1 lcypvac.pdf

3. Синицька Я. П. Судове рішення в адміністративному судочинстві : поняття та значення / Я. П. Синицька // Право і безпека. - 2011. - № 5 (42). - С. 93-97.

4. Синицька Я. П. Процедури перегляду судового рішення в адміністративному судочинстві : апеляційне та касаційне провадження / Я. П. Синицька // Європейські перспективи. - 2012. - № 3. - Ч. 2. - С. 110-115.

5. Синицкая Я. П. Исполнение судебного решения в административном судопроизводстве: процессуальные аспекты / Я. П. Синицкая // Закон и жизнь (Legea si Viata). - 2013. - № 8/3 (260). - С. 196-199.

6. Синицька Я. П. Судові рішення в адміністративному судочинстві та вимоги до них / Я. П. Синицька // Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : мат. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 02-03 лют. 2012 р.). - Х. : ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2012. - Т. 1. - С. 96-98.

7. Синицька Я. П. Види судових рішень в адміністративному судочинстві / Я. П. Синицька // Стратегічні напрямки розвитку правової системи України : мат. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 28 січн. 2012 р.). - Л. : Центр правничих ініціатив, 2012. - Ч. 2. - С. 61-63.

8. Синицька Я. П. Щодо змісту судового рішення в адміністративному судочинстві / Я. П. Синицька // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : мат. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 травня 2012 р.). - Х. : ХНУВС, 2012. - С. 75-78.

9. Синицька Я. П. Виконання судового рішення в адміністративному судочинстві : поняття та зміст / Я. П. Синицька // Адміністративне право України : сучасний стан та шляхи розвитку : мат. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 квітня 2012 р.). - Х. : ХНУВС, 2012. - С. 210-213.

Размещено на Allbest.ru

...