Податкові правовідносини в Україні: стан та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Податкові правовідносини в Україні: стан та перспективи розвитку

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Пасічна Ірина

Запоріжжя - 2014

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник ? доктор юридичних наук, професор

Чернадчук Віктор Дмитрович,

Державний вищий навчальний заклад

“Українська академія банківської справи

Національного банку України”,

завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Музика-Стефанчук Оксана Анатоліївна,

Тернопільський національний економічний університет,

професор кафедри правового регулювання економіки та правознавства;

кандидат юридичних наук, доцент

Ісаєва Наталія Карлівна,

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

старший науковий співробітник відділу проблем конституційного права.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку держави особливого значення набуває вдосконалення правового регулювання податкових відносин, що пов'язано зі складними політичними, правовими, економічними та соціальними перетвореннями, які відбуваються в Україні. Розвиток ринкових відносин потребує вироблення єдиного підходу до вирішення багатьох питань, насамперед у сфері оподаткування, та зумовлює необхідність розробки нових сучасних підходів у фінансово-правовій теорії, що забезпечить на практиці підвищення ефективності правового регулювання податкових відносин і, як наслідок, - формування сучасної податкової системи та податкового законодавства.

Сучасний стан розвитку податкових правовідносин характеризується існуванням низки проблем у сфері податково-правового регулювання, пов'язаних із значним податковим тиском, складним механізмом обчислення й сплати податків, ухиленням від оподаткування, порушеннями податкового законодавства, податковими спорами тощо. Прийняття Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) не вирішило існуючих проблем, а тому постає потреба в детальному аналізі податкового законодавства, вивченні практики його застосування, а також виробленні пропозицій з метою вирішення цих та інших важливих проблем. Крім того, враховуючи динамічний розвиток податкового законодавства, набувають актуальності питання ефективності його дії, дослідження якої дасть змогу розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання податкових відносин та на підставі розроблених принципів побудови запропонувати ефективну модель податкових правовідносин.

Останнім часом питання податкових відносин і їх правового регулювання все частіше стають предметом дослідження науковців. Але, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених вивченню окремих проблем податкових правовідносин, комплексне їх дослідження в Україні в сучасних умовах не здійснювалося. Тому, віддаючи належне наявному науковому доробку із цієї проблематики, слід зазначити, що виникає потреба в подальшому дослідженні податкових правовідносин, зумовлена наявністю дискусійних питань, пов'язаних з існуючими відмінними концептуальними підходами до розуміння суті податкових правовідносин та їх особливостей. Недостатня розробка теоретичних і методологічних питань податкових правовідносин у сучасних умовах, а також науково-теоретична значущість зазначених проблем зумовили вибір теми дослідження та визначили його основні напрями. Вирішення виділених питань в умовах реформування податкового законодавства зумовлює необхідність теоретичної розробки моделі податкових правовідносин. У зв'язку із цим проблеми правового регулювання податкових відносин є надзвичайно актуальними як з практичного, так і з теоретичного погляду.

Дослідження податкових правовідносин та основних тенденцій їх розвитку матиме важливе теоретичне й практичне значення і для інших галузей права.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих теоретиків права, зокрема: С.С. Алексєєва, С.К. Бостана, С.М. Братуся, А.Б. Вєнгерова, А.П. Дудіна, Т.А. Занфірової, В.Б. Ісакова, С.Ф. Кечекьяна, О.О. Красавчикова, О.Е. Лейста, М.М. Марченка, М.І. Матузова, О.Ф. Скакун, Ю.О. Тихомирова, Ю.К. Толстого, Р.Й. Халфіної, В.М. Хропанюка, М.В. Цвіка, Л.С. Явича та інших.

Важливе значення для дослідження податкових правовідносин мають теоретичні положення праць відомих учених з конституційного, адміністративного й цивільного права, зокрема: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Н.О. Армаш, О.О. Кутафіна, Д.М. Лук'янця, С.В. Пєткова, В.Ф. Погорілка, В.Ф. Сіренка, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова, Ю.О. Тихомирова, О.І. Харитонової та інших.

У науці фінансового права актуальні питання податкових правовідносин досліджувалися в працях відомих українських учених: Л.К. Воронової, О.П. Гетманець, О.О. Дмитрик, Т.С. Єрмакової, Н.К. Ісаєвої, М.П. Кучерявенка, А.О. Монаєнка, О.А. Музики-Стефанчук, В.П. Нагребельного, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, О.В. Покатаєвої, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко, О.В. Солдатенко, В.Д. Чернадчука та інших, а також російських учених: А.В. Бризгаліна, О.Ю. Грачової, С.В. Запольського, М.Ф. Ільїчової, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, С.Г. Пепеляєва, Г.В. Петрової, Є.А. Ровінського, А. А. Тедєєва, Н.І. Хімічевої, А.А. Ялбулганова та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи “Фінансово-правове регулювання публічних відносин” (номер державної реєстрації 0111U001102) кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету.

У межах виконаної теми здобувачем удосконалено понятійний апарат науки фінансового права, запропоновано модель податкових правовідносин, розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного ПК України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розкриття суті податкових правовідносин, визначення їх особливостей, сучасного стану, а також розробка нових теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо правового регулювання податкових відносин в Україні та виявлення перспектив розвитку податкових правовідносин.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:

визначити сутність податкових правовідносин;

виявити й обґрунтувати загальні та спеціальні ознаки податкових правовідносин;

запропонувати авторську класифікацію податкових правовідносин;

розкрити особливості об'єкта, суб'єктного складу податкових правовідносин;

дослідити підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин і сформулювати вимоги до нормативного закріплення юридичних фактів;

обґрунтувати модель податкових правовідносин в Україні;

визначити основні напрями та перспективи розвитку податкових правовідносин;

сформулювати пропозиції й рекомендації щодо удосконалення чинного податкового законодавства України та практики його застосування.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері обчислення й сплати податків і зборів, подання податкової звітності, здійснення податкового контролю, притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Предмет дослідження - податкові правовідносини в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять філософсько-світоглядні, загальнонаукові і спеціально-наукові методи наукового пізнання: діалектичний, методи аналізу, індукції, дедукції, системного аналізу, структурно-функціональний метод та ін. Широко використані системний підхід, порівняльно-правовий, конкретно-історичний, конкретно-соціологічний, формально-догматичний, логічний та інші наукові методи.

При вирішенні поставлених завдань загальнотеоретичного характеру в дисертаційній роботі використано загальнонауковий діалектичний метод, що дало змогу визначити сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми, а також дослідити податкові правовідносини в їх розвитку (розділи 1, 3). За допомогою системного методу досліджено особливості податкових правовідносин та їх структури (підрозділи 1.1, 2.1-2.3). Структурно-функціональний метод використовувався при виявленні зв'язків між елементами структури податкових правовідносин, їх функціональній характеристиці (підрозділи 2.1-2.3). Визначення моделі податкових правовідносин та пошук принципів її побудови здійснювались на основі методів моделювання і прогнозування (підрозділи 3.2, 3.3). Завдяки методу абстрагування здійснено класифікацію податкових правовідносин, надано характеристику окремих їх видів (підрозділ 1.2).

Для всебічного та повного дослідження податкових правовідносин використовувались спеціально-наукові методи і прийоми наукового пізнання. Зокрема, дослідженню наукових поглядів на окремі питання теорії податкових правовідносин, а також історичних закономірностей розвитку їх правового регулювання слугував історико-правовий метод (підрозділи 1.2, 2.2, 3.3). Логіко-семантичний метод застосовувався для формування термінологічно-категоріального апарату, зокрема визначення поняття податкових правовідносин, моделі податкових правовідносин, юридичних фактів тощо (підрозділи 1.1, 2.1-2.3, 3.1, 3.2). За допомогою формально-логічного методу досліджувалися сутність і зміст податкових правовідносин (підрозділи 1.1, 2.3). Використання порівняльно-правового методу дало можливість проаналізувати зарубіжне законодавство та вивчити зарубіжний досвід правового регулювання податкових відносин (підрозділи 1.1, 2.2, 3.2).

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, міжнародно-правових, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначити особливості податкових правовідносин, охарактеризувати їх сучасний стан та запропонувати напрями їх подальшого розвитку. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

запропоновано авторську класифікацію податкових правовідносин, яка базується на використанні найбільш значущих критеріїв. Зокрема, за соціально-економічним значенням податкові правовідносини поділяються на основні (правовідносини встановлення податків і зборів, обчислення податків і зборів; перерахування податків і зборів) і похідні (інформаційні, контрольні й охоронні);

запропоновано визначення моделі податкових правовідносин як зразка (еталона) податкових правовідносин, який встановлюється нормами податкового права у процесі нормотворчої діяльності уповноважених суб'єктів і забезпечує реалізацію інтересів держави та її адміністративно-територіальних одиниць щодо формування публічних фондів грошових коштів;

удосконалено:

визначення поняття податкових правовідносин як правового зв'язку між суб'єктами податкового права, що виникає в процесі реалізації детермінованих публічними інтересами їх прав та обов'язків з приводу обчислення й сплати податків і зборів, обліку платників податків і зборів, подання податкової звітності, здійснення податкового контролю, притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства, а також оскарження рішень і дій (бездіяльності) контролюючих органів та їх посадових осіб;

визначення поняття “податок” як обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПК України з метою фінансового забезпечення реалізації завдань і функцій, покладених на органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування;

набули подальшого розвитку:

характеристика об'єкта податкових правовідносин як матеріальних (грошові кошти у формі податків і зборів) та нематеріальних (результати дій, податкова інформація) благ, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами податкових правовідносин, детермінований публічними інтересами у надходженні податків і зборів до публічних (централізованих та децентралізованих) фондів грошових коштів;

характеристика юридичних фактів як визначених у гіпотезі норми податкового права обставин, що забезпечують перетворення нормативної моделі податкових правовідносин у реальні правовідносини та не припускають договірних засад у їх визначенні, оформлені у вигляді індивідуальних податкових актів (актів реалізації й актів застосування права), з якими в нормі податкового права пов'язується виникнення, зміна і припинення податкових правовідносин;

положення про строки як підстави виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин. Строки розглянуто як встановлені податковим законодавством проміжки часу, протягом яких суб'єкти податкових правовідносин можуть реалізувати суб'єктивні податкові права чи виконати юридичні обов'язки;

характеристика особливостей суб'єктного складу податкових правовідносин. Такими особливостями визнано обов'язкову участь держави в особі уповноважених органів; нерівність суб'єктів податкових правовідносин, підпорядкованість платника податків і зборів державі; пріоритетність публічного інтересу над приватним; специфіка участі банків у податкових правовідносинах; детермінованість складу неосновних суб'єктів;

положення про юридичний зміст податкових правовідносин як сукупність суб'єктивних юридичних прав та обов'язків, що забезпечують можливість трансформації моделі податкових правовідносин за визначених законом обставин (юридичних фактів) у реальну поведінку суб'єктів цих відносин;

положення про перспективи розвитку податкових правовідносин в Україні. Розвиток податкових правовідносин визначено в трьох аспектах: як видовий, міжвидовий та зовнішній розвиток з урахуванням впливу різних факторів;

- пропозиції щодо внесення змін до чинного податкового законодавства та практики його застосування. Зокрема, запропоновано внести зміни до ПК України щодо визначення окремих понять і термінів, доповнити принципи податкового законодавства, а в практичній площині - на підставі аналізу судової практики надано пропозиції щодо застосування деяких норм матеріального права у спірних податкових правовідносинах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів розвитку податкових правовідносин приведе до створення правових передумов їх подальшого розвитку, сприятиме підвищенню ефективності податкової системи, адаптації податкового законодавства до європейського, дасть змогу більш якісно формувати публічні фонди грошових коштів та реформувати податкове законодавство відповідно до сучасних принципів з урахуванням реалій соціального й економічного буття в Україні.

Одержані результати дисертаційного дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:

науково-дослідній сфері - як основа для подальших теоретичних розробок і досліджень окремих питань теорії фінансового права; при підготовці відповідних розділів науково-практичних коментарів ПК України;

правотворчій діяльності - для подальшого вдосконалення податкового законодавства. У роботі сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін до ПК України, інших актів податкового законодавства, що регулюють податкові відносини;

правозастосовній діяльності - для вдосконалення практики застосування положень податкового законодавства України під час адміністрування податків і зборів контролюючими органами. Результати дисертаційного дослідження використовуються у правозастосовній діяльності Державної податкової служби у Полтавській області щодо податкового контролю, відповідальності за податкові правопорушення (акт упровадження № 140/П/17-22 від 14 червня 2012 р.);

навчальному процесі - для підготовки навчальних і навчально-методичних матеріалів, а також викладання навчальних дисциплін “Фінансове право”, “Податкове право” у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (акт упровадження № 78-11-1917 від 24 березня 2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом самостійно та розкриті в наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювалися на наукових конференціях, круглих столах, зокрема таких: “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2006 р.); “Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ століття: проблеми теорії і практики” (м. Чернігів, 2009 р.); “Перспективні питання світової науки - 2009” (м. Софія, 2009 р.); “Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення” (м. Суми, 2010 р.); “Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 2011 р.); “Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин” (м. Суми, 2011 р.); “Актуальні питання публічного права” (м. Запоріжжя, 2011 р.); “Ломоносов - 2012” (м. Москва, 2012 р.); “Актуальні проблеми публічного та приватного права” (м. Запоріжжя, 2012 р.); “Теоретичні і практичні наукові інновації” (м. Краків, 2013 р.); “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2013 р.).

Публікації. Результати дослідження відображено у 18 наукових працях, із них 7 - статті в наукових фахових виданнях з юридичних наук, 11 - матеріали науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (246 найменувань на 27 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок, з них основного тексту 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 “Загальнотеоретична характеристика податкових правовідносин” складається з двох підрозділів і присвячений обґрунтуванню авторського підходу до формування загальних положень теорії податкових правовідносин.

У підрозділі 1.1 “Теоретичні засади та сучасний стан податкових правовідносин в Україні” увагу акцентовано на багатоаспектності розуміння поняття податкових правовідносин. Зазначено, що податкові правовідносини розглядають у широкому значенні - як урегульовані нормами податкового права відносини, що виникають у зв'язку зі справлянням усіх податків, зборів, платежів, та вузькому значенні - як урегульовані нормами податкового права відносини, які пов'язані зі справлянням лише податків (власне податкові правовідносини).

Проаналізовано загальнотеоретичні погляди на ознаки правовідносин та встановлено особливості їх прояву в податкових правовідносинах. Податкові правовідносини як вид фінансових правовідносин мають ознаки останніх, які, у свою чергу, також мають особливості прояву, зумовлені сферою виникнення та розвитку. Податкові правовідносини є юридичною формою вираження і закріплення економічних відносин й опосередковані рухом податків і зборів до публічних фондів грошових коштів; вони є публічними, мають владно-майновий, грошовий, комплексний характер, виникають виключно на підставі закону.

Податкові правовідносини є видом фінансових правовідносин, призначення яких полягає в забезпеченні формування централізованих та децентралізованих публічних фондів грошових коштів з наступним їх розподілом і спрямуванням на фінансування публічних потреб. З іншого боку, податкові правовідносини розглядають як вид публічних. Публічний характер податкових правовідносин зумовлює їх подвійну конфліктність. Податкові правовідносини опосередковані відчуженням результатів діяльності платників податків і зборів у державну чи комунальну власність. Підставою для переходу права власності на податки і збори від платника до держави в особі уповноважених органів є виконання платником податку конституційного обов'язку щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Норми податкового права мають сприяти усуненню або згладжуванню конфліктів протилежних інтересів - інтересу держави в особі уповноважених органів (публічного) та інтересу платника податків (приватного), а також конфліктів, які можуть виникати між обсягами податкових надходжень і обсягами видатків, що не задовольняють потреби платників податків і зборів.

У дисертації досліджено власні (спеціальні) ознаки податкових правовідносин, зокрема наявність політичного впливу, періодичний характер, спрямованість на забезпечення формування публічних фондів грошових коштів та подолання конфлікту інтересів, розвиток на основі нормативної моделі.

Розглянуті ознаки податкових правовідносин дали змогу охарактеризувати їх як особливий вид фінансових правовідносин та запропонувати уточнене визначення поняття цих правовідносин.

У підрозділі 1.2 “Проблеми класифікації податкових правовідносин” зазначено, що науково обґрунтована класифікація дає можливість глибше зрозуміти їх сутність, значення в механізмі податково-правового регулювання, точніше визначити межі та можливості регулятивного впливу правових норм і напрями підвищення ефективності їх дії. Наголошено, що практичне значення класифікації полягає у виявленні тих сегментів податкових відносин, які недостатньо врегульовані нормами податкового права, що дасть змогу виробити пропозиції щодо подальшого вдосконалення податкового законодавства на основі дослідження видових ознак податкових правовідносин.

Критично проаналізовано існуючі класифікації податкових правовідносин, які, як правило, є перенесенням загальнотеоретичних підходів з урахуванням особливостей податкових правовідносин. У дисертації уточнено деякі класифікації, зокрема: за функціями права, мірою визначеності суб'єктів, характером норм, структурою їх юридичного змісту, суб'єктивним складом, об'єктом, часом дії. За формою оподаткування податкові правовідносини поділяються на правовідносини прямого і непрямого оподаткування; за суб'єктами - на правовідносини оподаткування фізичних осіб, правовідносини оподаткування юридичних осіб, правовідносини змішаного оподаткування; за об'єктом оподаткування - на правовідносини оподаткування доходів (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств), правовідносини оподаткування майна (податок на рухоме майно, плата за землю) і правовідносини оподаткування споживання (ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, збір за спеціальне використання води); а за способом сплати - на правовідносини сплати податків та правовідносини стягнення податків.

Розглянуті класифікації не повною мірою відображають специфіку та особливості податкових правовідносин, тому в дисертації запропоновано авторську класифікацію податкових правовідносин за найбільш суттєвими, на думку дисертанта, ознаками.

Розділ 2 “Структура податкових правовідносин та її особливості” складається з трьох підрозділів, у яких досліджено особливості об'єкта, суб'єктного складу та змісту податкових правовідносин в Україні.

У підрозділі 2.1 “Об'єкт податкових правовідносин: поняття та особливості” акцентовано увагу на тому, що проблема об'єкта правовідносин є доволі складною в теорії права. Виявлено найбільш актуальні теоретичні й практичні питання об'єкта податкових правовідносин. Доведено, що об'єктом податкових правовідносин є частина грошових коштів у формі податків і зборів, які формують публічні фонди коштів. Уточнено визначення поняття податку.

Запропоновано виокремлювати загальний, видовий і простий об'єкти податкових правовідносин. Загальним об'єктом податкових правовідносин є грошові кошти у вигляді податків і зборів (обов'язкових платежів). Видовий об'єкт може бути матеріальним та нематеріальним, причому нематеріальний пов'язаний з матеріальним, будучи або похідним від нього, або таким, що передує йому. Простими об'єктами податкових правовідносин є матеріальні й нематеріальні результати дій суб'єктів податкових правовідносин, зокрема конкретна сума податку, окремі податково-правові акти й документи (звіти, декларації, товарно-касові книги, податковий запит, акт перевірки, рішення про застосування фінансових санкцій, скарга на дії контролюючих органів, рішення про надання податкової знижки, податкова консультація тощо). Загальний об'єкт не є сукупністю видових об'єктів, так само, як видовий об'єкт не є сукупністю простих, він є новою якістю, результатом нагромадження та зміни останніх.

У підрозділі 2.2 “Суб'єктний склад податкових правовідносин” обґрунтовано позицію дисертанта щодо проблемних питань суб'єктного складу податкових правовідносин. Акцентовано увагу на тому, що суб'єктом податкових правовідносин є особа, за якою нормами податкового права закріплені суб'єктивні права і юридичні обов'язки щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) тощо і яка може брати участь у податкових правовідносинах. Відзначено, що поняття “суб'єкт правовідносин” та “учасник правовідносин” співвідносяться як загальне і часткове.

Суб'єктами податкових правовідносин є широке коло осіб. Для встановлення характеру взаємозв'язку між суб'єктами податкових правовідносин важливе значення має їх класифікація. Проаналізовано існуючі класифікації суб'єктів цих правовідносин та уточнено деякі з них. Запропоновано за статусом класифікувати суб'єктів податкових правовідносин на основних (особи, участь яких у податкових правовідносинах є обов'язковою) та неосновних (особи, що сприяють реалізації прав і обов'язків основних суб'єктів). До першої групи належить держава в особі уповноважених органів, які забезпечують реалізацію податкової політики; платники податків і зборів. До неосновних суб'єктів можна зарахувати банки, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, експертів, перекладачів, представників та ін. Особливу увагу приділено таким суб'єктам податкових правовідносин, як податковий агент і податковий представник, а також дослідженню їх правового статусу. Звернено увагу на відсутність підстав для визнання податкового керуючого суб'єктом податкових правовідносин.

Наголошено, що науковий та практичний інтерес становить питання податкової правосуб'єктності. Ґрунтовний аналіз наукових поглядів і податкового законодавства дав можливість запропонувати зміни та доповнення до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, зокрема доповнити ст. 7-1, 15-1, 15-2 щодо визначення кола учасників податкових відносин та їх податкової правоздатності та дієздатності.

У підрозділі 2.3 “Особливості змісту податкових правовідносин” проаналізовано існуючі в юридичній науці погляди на зміст податкових правовідносин. Відзначено, що між фактичним та юридичним змістом податкових правовідносин існує тісний зв'язок: фактичний зміст пов'язує податкові правовідносини з реальними відносинами, а юридичний зміст встановлюється в моделі податкових правовідносин і забезпечує перетворення цієї моделі в реальні відносини. Юридичний зміст податкових правовідносин як сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків забезпечує виникнення за наявності визначених законом обставин (юридичних фактів) податкових правовідносин.

Зміст податкових правовідносин становлять права та юридичні обов'язки суб'єктів цих відносин, їх реальна поведінка, детерміновані публічними інтересами і спрямовані на досягнення відповідного результату - формування публічних фондів грошових коштів. Встановлено, що суб'єктивні права та юридичні обов'язки як елементи змісту мають такі особливості: закріплені в нормативній моделі податкових правовідносин; встановлені волею держави; пов'язані зі сплатою податків і зборів; значно деталізовані; нормативно визначені; характеризуються переважанням обов'язків над правами платників податків і зборів, забезпеченістю прав контролюючих органів обов'язками платників податків і зборів, відповідністю прав контролюючих органів їх обов'язкам.

Аналіз податкового законодавства України дав змогу виділити дві групи прав платників податків і зборів: права, пов'язані із забезпеченням їх приватного інтересу, та права, пов'язані із забезпеченням публічного інтересу. Обов'язки платників реалізуються у двох основних формах: виконання (сплата) й умовно виконання (стягнення). З іншого боку, обов'язки платників податків і зборів запропоновано поділити на основні та додаткові. До основного обов'язку належить сплата встановлених законом податків і зборів. Додаткові обов'язки пов'язані з обліком у контролюючих органах; збереженням та поданням інформації, звітності, документів контролюючим органам; виконанням законних вимог контролюючих органів. Проаналізовано наукові погляди щодо структури суб'єктивного податкового права та юридичного обов'язку.

Розділ 3 “Розвиток податкових правовідносин в Україні” складається з трьох підрозділів, у яких проаналізовано підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин, досліджено модель податкових правовідносин і принципи її побудови, визначено основні тенденції розвитку податкових правовідносин в Україні.

У підрозділі 3.1 “Юридичні факти в механізмі правового регулювання податкових відносин” проаналізовано існуючі наукові погляди на юридичні факти щодо їх визначення, функцій і місця в механізмі правового регулювання. Проаналізовано думки науковців стосовно ознак юридичних фактів та виявлено особливості їх прояву в податкових правовідносинах. Юридичні факти охарактеризовано як обставини, визначені гіпотезою норми податкового права, що забезпечують перетворення нормативної моделі податкових правовідносин у реальні правовідносини, оформлені у вигляді індивідуальних податкових актів, з якими норма податкового права пов'язує виникнення, зміну і припинення податкових правовідносин. Висвітлено позиції вчених щодо місця юридичних фактів у механізмі правового регулювання податкових відносин. Особливу увагу приділено дослідженню функцій юридичних фактів у податковому праві.

Проаналізовано існуючі класифікації юридичних фактів та уточнено окремі з них. Серед розрахункових юридичних фактів залежно від показників виокремлено граничні та звичайні. Граничні розрахункові юридичні факти - це обставини, пов'язані з існуванням максимальних і мінімальних показників, зокрема таких, як прожитковий мінімум, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, мінімальне акцизне податкове зобов'язання тощо. Натомість звичайними є обставини, пов'язані з існуванням звичайних показників - величин, що встановлюються в межах мінімального та максимального розмірів для всіх суб'єктів або за звичайних умов, або в офіційному порядку, або самими суб'єктами.

Обґрунтовано доведено потребу в розмежуванні понять “строк” і “термін” у податковому праві. На думку дисертанта, строк - це встановлений податковим законодавством проміжок часу, протягом якого суб'єкти податкових правовідносин можуть реалізувати суб'єктивні права чи юридичні обов'язки. Натомість, термін - це визначений календарною датою певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення для податкових правовідносин.

Зазначено, що проблеми закріплення юридичних фактів у нормативних актах, які регулюють податкові відносини, та їх вирішення мають значення для теорії і практики. Звернено увагу на недосконалість юридичних конструкцій та юридичної термінології, що призводить до проблем, зокрема у правозастосовній діяльності. Перш за все, необхідно однозначно та доступно формулювати поняття, правильно підбирати юридичні факти у взаємозв'язку з правовими наслідками та чітко будувати відповідні юридичні конструкції. Ґрунтовний аналіз стану закріплення юридичних фактів у податковому законодавстві дав змогу виявити проблеми та запропонувати зміни до цього законодавства, зокрема щодо розмежування понять строку та терміну (доповнити ст. 31-1 ПК України) та внести зміни до ст. 81 ПК України. податковий правовідносини україна

У підрозділі 3.2 “Модель податкових правовідносин” зазначено, що з'ясування питань моделі податкових правовідносин дасть можливість виявити вплив норм податкового права на поведінку суб'єктів, визначити стан і перспективи розвитку податкових правовідносин, а також сприятиме вдосконаленню правового регулювання податкових відносин.

Модель податкових правовідносин є зразком (еталоном) податкових правовідносин, який встановлюється нормами податкового права в процесі нормотворчої діяльності уповноважених суб'єктів і забезпечує реалізацію інтересів держави та її адміністративно-територіальних одиниць в особі уповноважених органів щодо формування публічних фондів грошових коштів.

Відзначено, що показником ефективності такої моделі є рівень відповідності реальних податкових відносин нормативно встановленій їх моделі. Зроблено висновок, що критеріями ефективності моделі податкових правовідносин є стан виконання податкових зобов'язань; рівень реалізації податкових прав; стан забезпеченості виконання податкових зобов'язань; рівень законності у сфері оподаткування; динаміка податкових правопорушень, запобігання їм; результативність заходів державного примусу до порушників податкового законодавства тощо.

Встановлено, що принципами побудови моделі податкових правовідносин є такі: відповідності податковій дійсності; мотивації; узгодженості; відповідальності; обґрунтованості; науковості; оптимальності прав і обов'язків; збалансованості інтересів; гарантованості захисту прав платників податків і зборів; незворотності дії податкового законодавства.

Ґрунтовний аналіз податкового законодавства та практики його застосування дав змогу запропонувати такі зміни та доповнення, зокрема до ст. 4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI:

“4.1.5. Обґрунтованість - податки і збори мають ґрунтуватись на реалістичних показниках соціально-економічного розвитку держави і не можуть встановлюватися незалежно від них.

4.1.12. Незворотність дії податкового законодавства - акти податкового законодавства не мають зворотної дії в часі, окрім випадків скасування чи пом'якшення відповідальності за податкові правопорушення або встановлення додаткових гарантій захисту прав платників податків і зборів, податкових агентів”.

У підрозділі 3.3 “Основні тенденції розвитку податкових правовідносин в Україні” зазначено, що податкові правовідносини у своєму розвитку проходять виникнення, зміну та припинення. Виникнення податкових правовідносин відбувається за наявності юридичних передумов (норм податкового права і податкової правосуб'єктності) та визначених законом обставин (правоутворюючих юридичних фактів), які опосередковують зв'язок між моделлю податкових правовідносин і дійсністю та приводять у дію механізм податково-правового регулювання. Зміна податкових правовідносин відбувається за наявності правозмінюючих юридичних фактів і передбачає перехід одного їх виду до іншого, зміну об'єктів чи суб'єктного складу податкових правовідносин. Податкові правовідносини припиняються за наявності правоприпиняючих юридичних фактів.

У дисертації розвиток податкових правовідносин розглянуто у трьох аспектах. По-перше, як видовий розвиток, у процесі якого відбувається послідовна зміна простих податкових правовідносин у межах складних видових правовідносин, наприклад, правовідносини нарахування податку трансформуються у правовідносини сплати податку. По-друге, як міжвидовий розвиток, і в такому розумінні відбувається видова зміна податкових правовідносин, наприклад, правовідносини оподаткування доходів фізичних осіб трансформуються у правовідносини податкової звітності або деліктні податкові правовідносини. По-третє, як зовнішній розвиток, коли податкові правовідносини трансформуються в інші галузеві правовідносини, наприклад, правовідносини оподаткування доходу фізичної особи трансформуються у бюджетні правовідносини після надходження коштів на єдиний казначейський рахунок.

Визначено, що вдосконалення правового регулювання має передбачати вирішення поточного та перспективного завдань. Проаналізовано судову практику розгляду податкових спорів та запропоновано узагальнення й рекомендації з питань неоднакового застосування матеріальних норм податкового права у спірних податкових правовідносинах. Наголошено, що на розвиток податкових правовідносин впливають зовнішні та внутрішні фактори, досліджені у цьому підрозділі дисертації. Акцентовано увагу на визначених у дисертації основних тенденціях розвитку податкових правовідносин в Україні, якими є, зокрема, вдосконалення податкового законодавства з урахуванням судової практики та стратегії розвитку фінансової системи; зменшення податкового тиску; вирівнювання умов оподаткування тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення правового регулювання податкових відносин в Україні та сформульовано найважливіші результати й наукові положення дисертаційного дослідження. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати такі основні висновки та внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення для науки фінансового права:

1. Визначено, що податкові правовідносини є правовим зв'язком між суб'єктами податкового права, який виникає в процесі реалізації детермінованих публічними інтересами їх прав та обов'язків з приводу обчислення й сплати податків і зборів, обліку платників податків і зборів, подання податкової звітності, здійснення податкового контролю, притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства, а також оскарження рішень і дій (бездіяльності) контролюючих органів та їх посадових осіб.

2. Розглянуті загальні та спеціальні ознаки правовідносин дали можливість охарактеризувати податкові правовідносини як особливий вид фінансових правовідносин, що спрямовані на забезпечення формування публічних фондів грошових коштів та подолання конфлікту інтересів, виражають політичну напруженість, мають владно-майновий, публічний, комплексний і періодичний характер, є безпосередньо або опосередковано грошовими та розвиваються на основі нормативної моделі. Конфлікт інтересів полягає, зокрема, у протилежності цілей суб'єктів податкових правовідносин. В основі політичної напруженості лежить існування політичних конфліктів, які призводять до постійних змін податкового законодавства України. Комплексність полягає у поєднанні, взаємозв'язку та взаємозалежності різних видів податкових правовідносин: грошових і негрошових, матеріальних та процесуальних. Періодичність характеризує частоту виникнення податкового обов'язку і у зв'язку з ним - податкових правовідносин.

3. Запропоновано авторську класифікацію податкових правовідносин. За соціально-економічним значенням вони поділяються на основні та похідні. Залежно від стадій оподаткування можна виділити податкові правовідносини встановлення податків, обчислення податків та перерахування податків. За особливостями об'єкта в межах основних правовідносин виділено правовідносини справляння податків (власне податкові правовідносини), правовідносини справляння інших платежів (зборів, внесків, плат, мита); а в межах похідних податкових правовідносин - інформаційні, контрольні й охоронні податкові правовідносини. За метою інформаційні податкові правовідносини поділяються на правовідносини податкової звітності, правовідносини податкової таємниці; охоронні - на деліктні, правовідносини провадження у справі про податкове правопорушення, правовідносини відповідальності за порушення податкового законодавства, спірні податкові правовідносини; контрольні - на правовідносини податкового обліку, правовідносини з податкових перевірок.

4. Об'єктом податкових правовідносин є матеріальні (грошові кошти у формі податків і зборів, майно) та нематеріальні (майнові та немайнові права, податково-правові акти, податкова інформація, результати дій) блага, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами податкових правовідносин, детермінований публічними інтересами щодо формування публічних фондів грошових коштів. Особливостями матеріального об'єкта податкових правовідносин є: грошова форма, безумовний та безеквівалентний характер. Інші об'єкти податкових правовідносин (результати дій, податкова інформація тощо) опосередковано пов'язані з грошима.

Аналіз об'єкта податкових правовідносин дав можливість виділити загальний, видовий і простий об'єкти. Загальним об'єктом податкових правовідносин є те, з приводу чого виникає правовий зв'язок між суб'єктами податкових правовідносин, детермінований публічними інтересами. Загальним об'єктом є грошові кошти у формі податків та інших обов'язкових платежів. Видовий об'єкт податкових правовідносин, як правило, властивий тільки для окремих видів податкових правовідносин і може бути як матеріальним, так і нематеріальним. Простим об'єктом є результати дій суб'єктів податкових правовідносин, з приводу яких виникає правовий зв'язок між цими суб'єктами.

Серед суб'єктів податкових правовідносин виокремлено основних та неосновних. Основними суб'єктами, участь яких є обов'язковою в податкових правовідносинах, є держава (уповноважені контролюючі органи) та платники податків і зборів (податкові агенти). Реалізації прав та обов'язків основних суб'єктів сприяють так звані “неосновні”, до яких належать банки, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, експерти, перекладачі, представники та ін.

Особливостями суб'єктного складу податкових правовідносин є: обов'язкова участь держави; представницький характер участі держави; нерівність, підпорядкованість платника податків і зборів державі; пріоритетність публічного інтересу над приватним; специфіка участі банків; детермінованість складу неосновних суб'єктів.

Юридичний зміст податкових правовідносин становить сукупність суб'єктивних податкових прав та обов'язків, що забезпечують можливість трансформації моделі податкових правовідносин за наявності визначених законом обставин (юридичних фактів) у реальну поведінку суб'єктів цих відносин. Юридичний зміст податкових правовідносин - це нормативна модель відносин, натомість фактичний зміст є реальним втіленням цієї моделі.

Суб'єктивні права та юридичні обов'язки як елементи змісту податкових правовідносин закріплюються в нормативній моделі; встановлюються волею держави; пов'язані безпосередньо або опосередковано зі сплатою податків і зборів; мають значну деталізацію; їм властиве переважання обов'язків над правами платників податків і зборів; мають нормативну визначеність та забезпеченість прав платників податків і зборів обов'язками держави (контролюючих органів), і навпаки; права держави (контролюючих органів) відповідають обов'язкам.

5. Виникнення податкових правовідносин відбувається за наявності юридичних передумов (норм податкового права і податкової правосуб'єктності) та визначених законом обставин (юридичних фактів), які опосередковують зв'язок між моделлю податкових правовідносин і правовою дійсністю, приводять у дію механізм податково-правового регулювання.

Юридичні факти, які забезпечують перетворення (конструювання) нормативної моделі податкових правовідносин у реальні правовідносини, розглянуто як обставини, передбачені гіпотезами норм податкового права, що спричиняють виникнення, зміну й припинення податкових правовідносин. Якщо реальна поведінка суб'єктів податкових правовідносин відповідає моделі, закріпленій у нормах податкового права, виникають регулятивні правовідносини. Неправомірна поведінка перетворює модель в охоронні податкові правовідносини.

Юридичні факти як підстави виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин мають такі загальні ознаки: конкретність та індивідуальність, нормативна визначеність, інформаційність, зовнішня вираженість, спричиненість наслідків. Спеціальними ознаками (особливостями) юридичних фактів у податковому праві є: оформленість, фіксація у формі актів реалізації чи застосування норм податкового права, відсутність договірних засад у їх визначенні.

6. Модель податкових правовідносин - це зразок (еталон) податкових правовідносин, який встановлюється нормами податкового права в процесі нормотворчої діяльності уповноважених суб'єктів і забезпечує реалізацію інтересів держави та її адміністративно-територіальних одиниць щодо формування публічних фондів грошових коштів. Відхилення реальних податкових правовідносин від їх встановленої моделі можуть бути спричинені невідповідністю моделі, створеної нормами податкового права, реальним соціально-економічним умовам. У процесі нормотворчої діяльності іноді не враховуються реальні соціально-економічні умови і, як наслідок, норми податкового права не визначають необхідні правові умови здійснення податкової діяльності. Ефективність моделі податкових правовідносин - це результативне втілення нормативної моделі в реальну поведінку суб'єктів податкового права.

Модель податкових правовідносин має ґрунтуватись на таких принципах: відповідності податковій дійсності; мотивації; узгодженості; відповідальності; обґрунтованості; науковості; оптимальності прав і обов'язків; збалансованості інтересів; гарантованості захисту прав платників податків і зборів; незворотності дії податкового законодавства.

7. На розвиток податкових правовідносин впливають зовнішні та внутрішні фактори. До внутрішніх факторів належать: рівень соціально-економічного життя, політична ситуація в країні, зокрема розподіл політичних сил у законодавчому органі тощо. Зовнішніми факторами, що впливають на розвиток податкових правовідносин, є, зокрема, податкове законодавство зарубіжних країн, зарубіжна судова практика.

Основними тенденціями розвитку податкових правовідносин визначено: удосконалення податкового законодавства на основі врахування практики застосування судами податково-правових норм, а також з урахуванням стратегії розвитку фінансової, в тому числі податкової, бюджетної системи та соціального розвитку України; зменшення податкового тиску на фізичних осіб, малі та середні підприємства за допомогою звуження податкової бази, зниження ставок неефективних податків; запобігання значній мінімізації податків і зборів платниками за допомогою усунення на законодавчому рівні способів обходу й ухилення від оподаткування, а також посилення державного впливу на порушників податкового законодавства; вирівнювання умов оподаткування, яке можна забезпечити скасуванням усіх необґрунтованих пільг, усуненням деформацій у правилах визначення податкової бази за окремими податками; удосконалення підзаконних нормативно-правових актів та забезпечення їх відповідності ПК України й іншим законам з питань оподаткування; розширення співпраці контролюючих органів з платниками податків і зборів; підвищення рівня податково-правової культури населення.

8. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, зокрема до розділу І “Загальні положення” ПК України запропоновано внести зміни до законодавчого визначення поняття податок (ст. 6 ПК України): “податок - обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПК України з метою фінансового забезпечення реалізації завдань і функцій, покладених на органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Пасічна І.О. Щодо поняття податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 9. - С. 154-157.

2. Пасічна І.О. Проблема визначення об'єкта у структурі податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Юридична Україна. - 2010. - № 3. - С. 58-62.

3. Пасічна І.О. Класифікаційні ознаки податкових правовідносин / І.О. Пасічна // Держава та регіони. Серія: Право. - 2011. - № 3. - С. 55-59.

4. Пасічна І.О. Особливості податкових правовідносин / І.О. Пасічна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4. - С. 187-196.

5. Пасічна І.О. Проблеми визначення поняття юридичних фактів у податковому праві / І.О. Пасічна // Держава та регіони. Серія: Право. - 2012. - № 1. - С. 187-192.

6. Пасічна І.О. Проблеми класифікації суб'єктів податкових правовідносин / І.О. Пасічна // Юридична Україна. - 2012. - № 5. - С. 28-33.

7. Пасичная И.А. Согласованность при построении модели налоговых правоотношений / И.А. Пасичная // Международный научно-практический правовой журнал “Закон и жизнь”. - 2013. - № 4. - С. 35-38.

8. Матеріали міжнародних та всеукраїнських

9. науково-практичних конференцій

10. Пасічна І.О. Застосування поняття податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (9-10 листопада 2006 р.). - Суми : УАБС НБУ, 2006. - С. 165-166.

11. Пасічна І.О. Проблеми дослідження правової природи податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ століття: проблеми теорії і практики : Міжнародна науково-практична конференція (4-5 грудня 2009 р.). - Чернігів, 2009. - С. 182-185.

12. Пасічна І.О. Проблеми визначення об'єкта у структурі податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Перспективні питання світової науки - 2009 : матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (17-25 грудня, 2009 р.). - Софія : Бял ГРАД-БГ ООД, 2009. - Т. 14. - С. 87-89.

13. Пасічна І.О. Класифікація об'єктів податкових зобов'язальних правовідносин / І.О. Пасічна // Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення : збірник тез доповідей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (4-5 червня 2010 р.). - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. - С. 239-241.

14. Пасічна І.О. Податкова діяльність як сфера виникнення і розвитку податкових правовідносин / І.О. Пасічна // Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення : матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (31 березня 2011 р.). - Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація “Істина”, 2011. - Ч. 4. - С. 52-54.

15. Пасічна І.О. Проблеми класифікації податкових правовідносин / І.О. Пасічна // Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин : тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (10-11 червня 2011 р.). - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. - С. 196-199.

...