Адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку у регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку у регіоні

Необхідною умовою гармонійного розвитку України, побудови громадянського суспільства є ефективний та стабільний розвиток кожного регіону держави. З моменту набуття Україною незалежності тривалий час спостерігалася відсутність комплексної державної політики, спрямованої на досягнення сталого розвитку регіонів, використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому. У результаті це призвело до відсутності взаємодії між інститутами державної влади і громадянського суспільства, зростання рівня злочинності, криміналізації суспільних відносин, зниження рівня довіри населення регіонів до органів державної влади та місцевого самоврядування. Протягом останніх років органи державної влади почали приділяти значну увагу створенню необхідних умов для всебічного розвитку регіонів, налагодженню ефективних відносин між суспільством, конкретним регіоном та державою в цілому в усіх сферах життєдіяльності. Таким чином, сьогодні одним із головних завдань відповідних органів державної влади має бути вироблення стратегії розвитку регіонів у пріоритетних сферах суспільного життя, зокрема здійснення ефективної державної регіональної політики у правоохоронній сфері. Важливим кроком у цьому напрямку є охорона громадського порядку у регіоні. У зв'язку з наведеним важливого значення набуває детальне вивчення та об'єктивне оцінювання потенціалу регіонів у сфері охорони громадського порядку, розроблення комплексних правових, інституційних та організаційних заходів щодо його оптимального використання.

Головним суб'єктом реалізації державної регіональної політки у сфері охорони громадського порядку в Україні є органи внутрішніх справ, ефективність діяльності яких залежить від правильно організованої взаємодії з іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями та громадянами. В сучасних умовах така діяльність має бути спрямована на пошук нових ефективних шляхів підвищення рівня охорони громадського порядку на регіональному рівні з урахуванням специфіки конкретного регіону, підвищення правової культури населення, декриміналізацію суспільства, захист громадян від злочинних посягань та нейтралізацію негативних соціальних тенденцій. Забезпечення належної реалізації вказаних завдань потребує проведення комплексного наукового дослідження.

Теоретичним та практичним аспектам охорони громадського порядку присвятила свої праці значна кількість вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, О. І. Безпалова, Ю. П. Битяк, А. П. Головін, І. П. Голосніченко, А. В. Губанов, С. Ф. Денисюк, А. М. Долгополов, О. С. Доценко, М. І. Єропкін, В. О. Заросило, Д. С. Каблов, С. В. Ківалов, О. М. Клюєв, Л. В. Коваль, В.І. Козицький, Ф. Е. Колонтаєвський, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Я. Ю. Кондратьєв, В. В. Конопльов, А. П. Коренєв, М. В. Корнієнко, В. Л. Костюк, Т. М. Кравцова, О. В. Кузьменко, К. Б. Левченко, М. В. Лошицький, Н. П. Матюхіна, О. М. Музичук, Ю. С. Небеський, В. І. Олефір, В. М. Плішкін, А. М. Подоляка, Л. Л. Попов, О. С. Проневич, О. П. Рябченко, І. І. Сенчук, А. В. Сергєєв, В. О. Січкар, А. А. Стародубцев, В. М. Цикалевич тощо. Разом з тим, досліджень, де б комплексно розглядалося адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку на регіональному рівні, не проводилось.

Таким чином, назріла потреба в багатоаспектному вивченні проблеми адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні. Розкриттю цього питання в організаційному та адміністративно-правовому аспекті присвячено дане дослідження, що і визначає його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень законів України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 08.09.2005 № 2850, «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 № 1835, указів Президента України «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18.02.2002 № 143, «Про заходи щодо активізації євроінтеграційного прикордонного співробітництва» від 19.12.2007 № 1236. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 3, 19, 20, 22, 23 Додатку 10 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2010 № 347, а також пп. 10.1, 10.2, 10.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 протокол № 10.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, узагальнення основних положень праць науковців та вивчення зарубіжного досвіду проаналізувати завдання й стратегічні пріоритети державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку, визначити сутність та особливості охорони громадського порядку у регіоні, проаналізувати особливості участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні, виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні з урахуванням політичних, економічних, правових перетворень в українському суспільстві.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- з'ясувати сутність, ознаки та класифікації регіонів;

- визначити сутність охорони громадського порядку у регіоні;

- здійснити характеристику державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку;

- окреслити адміністративно-правовий статус суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні;

- дати характеристику організаційно-правовому забезпеченню охорони громадського порядку у регіоні;

- з'ясувати особливості організації охорони громадського порядку на прикордонних територіях України;

- виробити перспективні напрямки активізації участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні;

- охарактеризувати закордонний досвід організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях і окреслити шляхи його використання в Україні;

- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства з питань охорони громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються в процесі охорони громадського порядку у регіоні.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку у регіоні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1-1.3, 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод та інформаційний підхід широко використано для визначення особливостей державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку (підрозділ 1.3), особливостей організаційно-правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні (підрозділ 2.2), закордонного досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях (підрозділ 3.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для з'ясування змісту адміністративно-правового статусу суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні(підрозділ 2.1), визначення специфіки організації охорони громадського порядку на прикордонних територіях України (підрозділ 2.3), аналізу особливостей участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні (підрозділ 3.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення законодавства про охорону громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні (підрозділи 1.3, 3.1-3.3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади охорони громадського порядку у регіоні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності різних державних органів, досвід зарубіжних країн, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали, веб-сайти мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначити особливості адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні та виробити пропозиції і рекомендації щодо його удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- визначено поняття «охорона громадського порядку у регіоні»; окреслено коло питань, які мають бути вирішені під час організації охорони громадського порядку у регіоні; проаналізовано зміст діяльності стосовно охорони громадського порядку на регіональному рівні, у зв'язку з чим підкреслено, що питання організації охорони громадського порядку на рівні регіону безумовно повинні вирішуватись з урахуванням специфіки конкретного регіону;

- сформульовано авторську позицію щодо змісту державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку з урахуванням особливостей формування державної політики; окреслено коло завдань, на вирішення яких має бути спрямована державна регіональна політика у сфері охорони громадського порядку;

- проаналізовано специфіку організації охорони громадського порядку в прикордонних регіонах з урахуванням особливостей їх адміністративно-правового режиму, участі в міжрегіональному та транскордонному співробітництві; визначено роль єврорегіонів як однієї з основних форм транскордонного співробітництва у сфері охорони громадського порядку;

- надано пропозиції щодо розбудови інформаційного простору регіональних управлінь органів внутрішніх справ та проведення інформаційно-просвітницької роботи з населенням; підкреслено, що це свідчитиме про відкритість системи органів внутрішніх справ, сприятиме покращенню іміджу органів внутрішніх справ та налагодженню ефективної взаємодії з населенням;

удосконалено:

- розуміння сутності державної регіональної політики; з'ясовано основні результати, до яких має привести активна участь регіонів у реалізації державної політики в усіх сферах життєдіяльності та вироблення власної політики, спрямованої на всебічний розвиток регіону;

- визначення поняття «суб'єкт охорони громадського порядку» шляхом включення до його змісту регіональної складової; з'ясовано перелік та адміністративно-правовий статус суб'єктів охорони громадського порядку на загальнодержавному та регіональному рівні; наголошено на необхідності налагодження взаємодії між зазначеними суб'єктами, визначено пріоритетні напрямки такої взаємодії;

- характеристику організаційно-правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні; наголошено, що ефективність діяльності суб'єктів охорони громадського порядку в кожному окремому регіоні безпосередньо залежить від стану правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні та від правильної організації такої діяльності; обґрунтовано, що особлива увага під час організації охорони громадського порядку має приділятися врахуванню географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону;

- рекомендації щодо підвищення рівня взаємодії населення та органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку на регіональному рівні; запропоновано прийняти відомчий нормативно-правовий акт, норми якого мають визначати порядок і зміст підготовки та навчання громадян, що залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку;

дістали подальшого розвитку:

- розуміння сутності регіону, зроблено висновок, що метою створення регіонів є задоволення потреб населення кожного регіону залежно від потенціалу конкретного регіону та його статусу в результаті врахування як загальнодержавних інтересів, так і інтересів конкретного регіону;

- особливості охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях в окремих країнах Європи, Японії, Сполучених Штатах Америки, які відрізняються залежно від територіального устрою та особливостей законодавства; у зв'язку з проведеним аналізом обґрунтовано доцільність відновлення діяльності підрозділів муніципальної (місцевої) міліції в Україні, сформульовано пріоритетні заходи щодо забезпечення їх ефективного функціонування;

- характеристика участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні; визначено основні форми та методи участі громадськості в охороні громадського порядку; проаналізовано зміст та основні елементи концепції Community Policing різних країн світу (Німеччини, Нової Зеландії, Франції, Республіки Казахстан, Сполучених Штатів Америки); сформульовано пріоритетні напрямки організації партнерських відносин органів внутрішніх справ України з регіональними громадами та окремими громадянами в правоохоронній сфері;

- пропозиції щодо створення підрозділів місцевої (муніципальної) міліції; сформульовано основні напрямки діяльності зазначених підрозділів; наголошено на необхідності вироблення дієвого механізму контролю за їх діяльністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення проблем адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні та удосконалення організації діяльності органів внутрішніх справ України;

– у сфері правотворчості - з метою удосконалення чинного національного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актів, які мають регулювати діяльність органів внутрішніх справ України у сфері охорони громадського порядку у регіоні (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

– у правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ України у сфері охорони громадського порядку у регіоні (акт впровадження ГУМВС України в Харківській області);

– у навчальному процесі - в ході підготовки підручників та навчальних посібників, проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ України», вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми протидії правопорушенням і злочинам у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2012), міжкафедральному семінарі, присвяченому 21 річниці незалежності України, (Харків, 2012) та під час реалізації проекту «Аудит безпеки територій міста Харкова».

Публікації. Основні положення дисертації відображено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах та інших організаційно-практичних та навчально-методичних заходах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 244 сторінки, список використаних джерел містить 324 найменування і займає 35 сторінок.

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами й темами, окреслюються мета й задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, вказується на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані, що свідчать про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні засади охорони громадського порядку у регіоні» присвячено визначенню загальних засад охорони громадського порядку у регіоні, сутності державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку.

У підрозділі 1.1 «Сутність, ознаки та класифікація регіонів, тенденції розвитку регіонів» наголошено на необхідності вироблення стратегій розвитку регіонів у пріоритетних сферах суспільного життя. Характерною особливістю регіонів є їх динамізм, тобто здатність змінювати свою структуру, включати або виключати зі свого складу окремі території у зв'язку з існуючими на даний момент потребами та потенціалом кожної території. Зважаючи на просторову диференціацію, регіон може включати в себе: територію кількох сусідніх держав; адміністративно-територіальні одиниці; неадміністративні територіальні одиниці, які створені та функціонують у межах однієї держави, та для яких є характерними спільні цілі розвитку.

У зв'язку з наведеним особливого значення набуває переосмислення сутності регіонів з урахуванням сучасних інтеграційних процесів, що сприятиме конструктивному використанню їх потенціалу на користь самого регіону та держави в цілому.

У підрозділі 1.2 «Поняття та зміст охорони громадського порядку у регіоні» визначено систему правових, соціально-економічних, ідеологічних факторів, що здійснюють вплив на стан охорони громадського порядку у регіоні.

Підкреслено, що питання організації охорони громадського порядку на рівні регіону безумовно повинні вирішуватись з урахуванням специфіки конкретного регіону. Вказане зумовлено тим, що кожен регіон нашої держави наділений певними особливостями, що викликані історичним розвитком, рівнем розвитку промисловості, сільського господарства, територіальним положенням щодо інших держав, природними особливостями тощо.

Ефективна охорона громадського порядку у регіоні вимагає активізації профілактичної та виховної роботи з різними категоріями населення, насамперед неповнолітніми та молоддю. Так, особливу увагу необхідно звернути на мінімізацію злочинного впливу на неповнолітніх та молодіжне середовище.

Контроль за станом громадського порядку у регіоні здійснюється територіальними управліннями МВС України в областях за результатами оцінювання стану громадського порядку у регіоні, діяльності щодо виявлення та нейтралізації загроз нормальному підтриманню громадського порядку і загроз, які перешкоджають якісній охороні громадського порядку в конкретному регіоні.

У підрозділі 1.3 «Мета, завдання та стратегічні пріоритети державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку» обґрунтовано, що зважена реалізація державної політики на рівні регіонів створить необхідні передумови для підвищення ефективності державної політики в усіх сферах життєдіяльності. Розкрито зміст поняття «державна регіональна політика». Однією зі сфер, з метою забезпечення належного функціонування якої має бути розроблена державна регіональна політика, є сфера охорони громадського порядку.

Запропоновано під державною регіональною політикою у сфері охорони громадського порядку розуміти свідому та цілеспрямовану діяльність уповноважених на те суб'єктів, спрямовану на забезпечення належного функціонування сфери охорони громадського порядку в рамках окремого регіону та держави в цілому, яка формується та реалізовується з урахуванням специфіки й особливостей географічного, економічного, політичного, релігійного, етнонаціонального та історичного характеру конкретно визначеної території та знаходить свій вияв у відповідних нормативно-правових актах.

Визначено й розкрито зміст пріоритетних напрямків державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку. Особлива увага акцентована на необхідності підвищення рівня правової освіти населення.

Розділ 2 «Організаційно-правові засади охорони громадського порядку у регіоні» присвячено дослідженню адміністративно-правового статусу суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні, особливостей правового та організаційного забезпечення охорони громадського порядку в різних регіонах держави.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні» зроблено висновок, що специфіка організації охорони громадського порядку у регіоні полягає у тому, що у відносинах з охорони громадського порядку беруть участь як суб'єкти, компетенція яких поширюються на територію всієї держави (в тому числі й на кожний окремий регіон), так і суб'єкти, компетенція яких обмежується окремо визначеним регіоном чи окремо визначеною адміністративно-територіальною одиницею.

Проаналізовано адміністративно-правовий статус суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні. Визначено, що діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України у сфері охорони громадського порядку поширюється на всю територію держави. Зазначені суб'єкти також уповноважені вирішувати окремі питання охорони громадського порядку на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Наголошено, що територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України здійснюють фактичну реалізацію державної політики у сфері охорони громадського порядку на регіональному рівні, тобто безпосередньо виконують функцію охорони громадського порядку у регіоні (на відведеній дільниці).

З'ясовано, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування безпосередньо не здійснюють фактичних дій щодо охорони громадського порядку (які властиві переважно правоохоронним органам). Зазначені суб'єкти беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо запобігання можливим порушенням громадського порядку на підпорядкованій їм території; реалізовують заходи, метою яких є профілактика порушень громадського порядку та підтримання його стабільного стану на території відповідного населеного пункту.

У підрозділі 2.2 «Організаційно-правове забезпечення охорони громадського порядку у регіоні» наголошено, що ефективність діяльності суб'єктів охорони громадського порядку в кожному окремому регіоні залежить, у першу чергу, від належного організаційно-правового забезпечення такої діяльності, яке складається з правового та організаційного забезпечення.

Правове забезпечення охорони громадського порядку у регіоні - це система нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини, що виникають між спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та окремими представниками громадськості у сфері підтримання безпеки та правопорядку на території області, міста, району, села чи селища, з урахуванням географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону.

Система нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері охорони громадського порядку у регіоні, будується з урахуванням кола суб'єктів, уповноважених приймати зазначені нормативно-правові акти, та залежно від території, на яку поширюється дія відповідних нормативно-правових актів. Зважаючи на наведене, правове забезпечення охорони громадського порядку у регіоні складається із нормативно-правових актів загальнодержавного значення та актів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Організаційне забезпечення охорони громадського порядку у регіоні це - цілеспрямований процес впливу за допомогою організаційно-управлінських засобів на діяльність суб'єктів, уповноважених на охорону громадського порядку, з урахуванням географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону.

До числа факторів, які визначають порядок організації діяльності суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні, належать: стан оперативної обстановки на території області, міста, району, села чи селища; соціально-економічні умови, що мають місце на території тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці; територіальне розташування. Врахування зазначених факторів здійснює безпосередній вплив на вибір видів тактичних дій, спрямованих на охорону громадського порядку, перелік суб'єктів та кількісний склад осіб, задіяних в охороні громадського порядку.

У підрозділі 2.3 «Особливості організації охорони громадського порядку у прикордонних регіонах України» обґрунтовано, що численні порушення вимог законодавства, характерні для прикордонних регіонів України, потенційно можуть служити суттєвою загрозою підтриманню стабільного стану громадського порядку на території прикордонного регіону, що слід враховувати в ході організації його охорони. Забезпечення належної охорони громадського порядку на території прикордонних регіонів досягається завдяки ефективному транскордонному та міжрегіональному співробітництву.

Прикордонним регіонам в аспекті охорони громадського порядку притаманні певні специфічні риси, які визначають особливості організації охорони громадського порядку на їх територіях.

З'ясовано повноваження суб'єктів, які беруть участь в охороні громадського порядку на території прикордонних регіонів: Міністерства внутрішніх справ України (зокрема міліції міграційного контролю), Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Державної міграційної служби України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону.

Основними напрямками взаємодії суб'єктів, які беруть участь в охороні громадського порядку на території прикордонних регіонів, є: обмін оперативно-розшуковою, криміналістичною та іншою інформацією, з питань, пов'язаних із профілактикою, розслідуванням і розкриттям злочинів та правопорушень; проведення скоординованих операцій щодо запобігання, виявлення, припинення й розкриття злочинів; розроблення планів скоординованих заходів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій тощо.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні» присвячено аналізу специфіки участі громадськості в охороні громадського порядку у регіоні, зарубіжного досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному рівні, визначенню системи заходів, урахування яких сприятиме підвищенню ефективності охорони громадського порядку як на рівні окремих регіонів, так і на рівні держави в цілому.

У підрозділі 3.1 «Участь громадськості як чинник удосконалення охорони громадського порядку на регіональному рівні» наголошено, що специфіка участі громадськості в охороні громадського порядку у регіонах України відрізняється залежно від демографічних, територіальних особливостей, рівня інфраструктури та правової активності населення.

До числа основних видів участі громадськості в охороні громадського порядку можна віднести участь в охороні громадського порядку та протидії правопорушенням у складі колективів та індивідуальну участь; безпосередню участь громадськості в охороні громадського порядку та сприяння громадянами правоохоронним органам у здійсненні ними визначених законом повноважень (опосередкована участь). З урахуванням запропонованої класифікації детально розглянуто кожен вид участі громадськості в охороні громадського порядку.

З'ясовано, що основними формами участі громадськості в охороні громадського порядку є: перевірки, рейди, патрулювання, виставлення постів. Наголошено на існуванні додаткових форм участі громадськості в охороні громадського порядку, які стосуються діяльності індивідуальних суб'єктів.

За кордоном значна увага приділяється вдосконаленню форм та методів взаємодії населення та поліції, що, безумовно, впливає на стан правопорядку на відповідній території. Впровадження в Україні переважної більшості заходів, що застосовуються поліцією закордонних країн, з метою активізації участі населення регіону в охороні громадського порядку дозволить оптимізувати роботу органів внутрішніх справ України щодо організації партнерських відносин із регіональними громадами та окремими громадянами.

У підрозділі 3.2 «Використання закордонного досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях» підкреслено, що якісне функціонування сучасної правоохоронної системи незалежної України вимагає вивчення та впровадження позитивного досвіду діяльності правоохоронних органів у закордонних країнах.

Досліджено досвід організації охорони громадського порядку на регіональному рівні в окремих країнах Європи, Японії та Сполучених Штатах Америки шляхом аналізу як загальної організації правоохоронної діяльності сил державної та муніципальної поліції, так і окремих стратегій її здійснення. Зроблено висновок, що безпосередня діяльність стосовно охорони громадського порядку може здійснюватися як місцевими силами поліції, так і силами поліції місцевого самоврядування (муніципальною поліцією) у різних варіаціях. На сучасному етапі у закордонних країнах спостерігається перехід на принципи «new public management», що означає оцінювання якості охорони громадського порядку у регіоні, якості соціальних послуг, що надаються мешканцям окремого регіону.

У результаті аналізу досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному рівні в окремих країнах можна вказувати на доцільність створення підрозділів муніципальної (місцевої) міліції. Основною метою функціонування таких підрозділів має стати створення дієвого механізму реалізації права місцевих громад на безпечний спосіб життя, що виражається в розробленні та реалізації стратегії охорони громадського порядку на власній території.

У підрозділі 3.3 «Напрямки вдосконалення законодавства про охорону громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні» обґрунтовано, що в чинному законодавстві існують певні прогалини у врегулюванні відносин, які виникають у сфері охорони громадського порядку, в тому числі й на регіональному рівні. З метою комплексного врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері охорони громадського порядку, існує нагальна потреба у прийнятті Закону України «Про охорону громадського порядку».

Під час організації охорони громадського порядку на території прикордонних регіонів важливе значення має процес організації взаємодії органів внутрішніх справ із населенням. Зважаючи на вказане особливу увагу слід приділити подальшій оптимізації методичного забезпечення спільної діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, зокрема у сфері протидії найбільш поширеним правопорушенням, що вчиняються в прикордонних регіонах держави.

Підкреслено, що сьогодні на рівні нормативно-правових актів не визначено чіткого механізму підготовки громадських помічників дільничних інспекторів міліції. У зв'язку з цим доцільно прийняти відомчий нормативно-правовий акт «Про порядок підготовки та навчання громадян, які залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку».

Наголошено на необхідності більш активного використання в роботі органів внутрішніх справ можливостей мережі Інтернет та соціальних сервісів. З метою створення безпечних умов життя для населення на сайтах підрозділів МВС України повинні бути розроблені окремі сторінки, присвячені правилам особистої безпеки громадян, що значно покращить імідж правоохоронного органу, сприятиме налагодженню більш відкритих відносин між міліцією та населенням.

Акцентовано увагу на найбільш суттєвих недоліках в існуючому наразі механізмі взаємодії населення та органів внутрішніх справ. У результаті вивчення міжнародного досвіду діяльності поліцейських органів запропоновано конкретні правові та організаційні заходи щодо підвищення ефективності взаємодії органів внутрішніх справ з громадськістю у сфері охорони громадського порядку у регіоні.

громадський порядок охорона

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні особливостей адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні, а також шляхів його удосконалення. У результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на виконання зазначеного завдання.

Регіон - це певна територія в межах однієї чи декількох держав, утворена з урахуванням географічних, природних, історичних, економічних, демографічних, екологічних, культурних, соціальних, етнічних ознак з метою ефективної реалізації державної політики, задоволення потреб населення залежно від потенціалу конкретної території та вирішення існуючих проблем у пріоритетних сферах суспільного життя.

Відповідно до свого офіційного статусу та призначення регіони можуть бути: адміністративні (політичні), соціально-економічні, географічні, рекреаційні тощо. У результаті вивчення специфіки зазначених регіонів можна дійти висновку, що регіони можуть бути як поліфункціональними, так і вузькоспеціалізованими.

З метою збалансування інтересів держави та окремих регіонів необхідно розробити дієвий механізм розвитку регіонів у відповідних сферах суспільного життя, що у результаті зумовить підвищення рівня життя населення регіону, максимально повне використання потенціалу регіону та, як наслідок, сталий розвиток в інтересах усієї України.

Сформульовано власне визначення поняття «охорона громадського порядку у регіоні» як передбачений нормами чинного законодавства комплекс заходів, що здійснюються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та окремими представниками громадськості з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства від злочинних та інших протиправних посягань, запобігання та усунення будь-яких загроз, які можуть надходити від джерел підвищеної небезпеки, з урахуванням специфіки й особливостей географічного, економічного, політичного, релігійного та етнонаціонального характеру конкретно визначеної території.

Зміст діяльності щодо виявлення і нейтралізації загроз нормальному підтриманню громадського порядку і загроз, які перешкоджають якісній охороні громадського порядку в конкретному регіоні, становлять такі заходи: виявлення проблем населення регіону, які впливають на криміногенний стан на відповідній території, та вжиття відповідних заходів у межах власної компетенції; дослідження причин та умов вчинення правопорушень у конкретному регіоні.

Головною метою державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку є підтримання, охорона та зміцнення громадського порядку в регіоні і, як наслідок, у державі в цілому; забезпечення додержання гарантованих державою прав і свобод людини та громадянина; стимулювання активізації діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо належної охорони громадського порядку. Окреслено коло завдань, на вирішення яких має бути спрямована державна регіональна політика у сфері охорони громадського порядку. Проаналізовано досвід Харківської області щодо формування та реалізації державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку.

Запропоновано власну класифікацію суб'єктів охорони громадського порядку на регіональному рівні. Визначено адміністративно-правовий статус суб'єктів охорони громадського порядку у регіоні, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію державної політики у сфері охорони громадського порядку на всій території держави, та тих суб'єктів, компетенція яких поширюється на окремий регіон чи адміністративно-територіальну одиницю. Сформульовано коло питань, вирішення яких має першочергове значення під час налагодження взаємодії між суб'єктами охорони громадського порядку.

Особливістю правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні є те, що така діяльність переважно регулюються на загальнодержавному рівні шляхом прийняття нормативних актів, обов'язкових до виконання всіма суб'єктами, на всій території держави. Окрему увагу хотілося б звернути на важливе значення актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які приймаються з урахуванням специфіки окремої адміністративно-територіальної одиниці.

До числа складових елементів організаційного забезпечення охорони громадського порядку у регіоні можна віднести наступні: формування функціональної та організаційної структури суб'єктів, уповноважених на охорону громадського порядку на регіональному рівні; планування заходів з охорони громадського порядку; визначення порядку та заходів взаємодії між суб'єктами, що беруть участь в охороні громадського порядку на території окремої адміністративно-територіальної одиниці; кадрове забезпечення суб'єктів, уповноважених на охорону громадського порядку на рівні адміністративно-територіальних одиниць; інформаційне, матеріально-технічне, фінансове та інші види ресурсного забезпечення.

Під організаційно-правовим забезпеченням охорони громадського порядку у регіоні слід розуміти цілеспрямований вплив уповноважених суб'єктів на діяльність учасників відносин, що виникають на території окремого регіону у сфері охорони громадського порядку, з використанням правових та організаційно-управлінських засобів, а також з урахуванням географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону.

Близькість кордону обумовлює виникнення додаткових аспектів, на які необхідно звертати особливу увагу під час організації діяльності правоохоронних органів, зокрема у сфері охорони громадського порядку. Прикордонні регіони є активними учасниками обох напрямків співробітництва - і транскордонного, і міжрегіонального. Однією зі специфічних рис, які визначають особливості організації охорони громадського порядку на території прикордонних регіонів, є коло суб'єктів, що беруть участь в охороні громадського порядку.

На підставі аналізу положень нормативних актів і досвіду участі громадськості у сфері охорони громадського порядку в Україні запропоновано дві базові класифікації видів участі громадськості в охороні громадського порядку:

– за кількісним критерієм: участь в охороні громадського порядку та протидії правопорушенням у складі колективів та індивідуальна участь;

– залежно від ступеня залучення громадян до правоохоронної діяльності: безпосередня участь громадськості в охороні громадського порядку та сприяння громадянами правоохоронним органам у здійсненні ними визначених законом повноважень (опосередкована участь).

Аналіз закордонного досвіду участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні дозволяє дійти висновку стосовно значущої соціальної складової в роботі органів поліції, що є запорукою високого рівня довіри громадян до поліції. Найбільш дієвими організаційними формами участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні в різних країнах світу вважаються: сусідський нагляд, волонтерські програми, громадський патруль. На нашу думку, багато з того, що є повсякденною практикою за кордоном, цілком можливо застосовувати в реаліях України.

Основним документом, який має бути прийнятий з метою підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку, повинен стати Закон України «Про охорону громадського порядку». Особливої уваги заслуговує вирішення питання щодо особливостей організації охорони громадського порядку на регіональному рівні.

Важливим питанням є підготовка осіб, які залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку. У зв'язку з цим доцільно прийняти відомчий нормативно-правовий акт, норми якого мають визначати порядок і зміст підготовки даної категорії громадян.

Зважаючи на ту роль, яку відіграє інформація та пов'язані з нею процеси, одним із перспективних напрямків підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ у цілому є розбудова інформаційного простору регіональних управлінь органів внутрішніх справ та проведення інформаційно-просвітницької роботи з населенням.

громадський порядок охорона

Список опублікованих праць

1.Голуб М. В. COMMUNITY POLICING: сутність та складові елементи / М. В. Голуб // Право і безпека. - 2012. - № 1 (43). - С. 62-67.

2.Голуб М. В. Охорона громадського порядку: регіональний аспект проблеми / М. В. Голуб // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2 (57). - С. 108-115.

3.Голуб М. В. Питання організації охорони громадського порядку у регіоні / М. В. Голуб // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 126-132 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12gmvpur.pdf.

4.Голуб М. В. Організація охорони громадського порядку у прикордонних регіонах України / М. В. Голуб // Право і безпека. - 2012. - № 3 (45). - С. 179-184.

5.Голуб М. В. Індивідуальні форми участі громадян в охороні громадського порядку на регіональному рівні / М. В. Голуб // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 3 (58). - С. 74-82.

6.Голуб М. В. Стратегічні пріоритети державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку в Україні (на прикладі Харківської області) / М. В. Голуб // Право і безпека. - 2012. - № 4 (46). - С. 143-149.

7.Голуб М. В. Основи партнерства між поліцією та громадськістю за рекомендаціями Організації з безпеки і співробітництва в Європі / М. В. Голуб / Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку : зб. м-лів наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 квітня 2012 р.). - Х. : ХНУВС, 2012. - С. 34-37.

8.Голуб М. В. Підзвітність та прозорість в роботі органів поліції за кордоном / М. В. Голуб // Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України : м-ли наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 травня 2012 р.). - Х. : ХНУВС, 2012. - С. 14-18.

9.Голуб М. В. Мета, завдання та стратегічні пріоритети державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку / М. В. Голуб / Актуальні проблеми протидії правопорушенням і злочинам у сфері громадської безпеки : зб. м-лів міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 19 жовтня 2012 р). - Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. - С. 15-19.

Размещено на Allbest.ru