Захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі

12.00.07 -- адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Анікєєв Георгій Борисович

ХЕРСОН -- 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Шаповал Роман Володимирович, Харківська обласна державна адміністрація, директор Департаменту науки і освіти.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Тищенко Микола Маркович, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», декан факультету підготовки кадрів для системи Пенсійного фонду України;

кандидат юридичних наук Борко Андрій Леонідович, Ленінський районний суд м. Севастополя, суддя.

Захист відбудеться 26 січня 2013 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 24 грудня 2012 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко

адміністративний правоохоронний юридичний захисний

Анотація

Анікєєв Г. Б. Захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, Україна, 2012.

Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. З'ясовано сучасний стан юридичної допомоги як різновиду правоохоронної діяльності. Охарактеризовано законодавчу регламентацію захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. Визначено принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. Уточнено особливості набуття права на юридичну допомогу в адміністративному процесі. Охарактеризовано правове положення суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі. Окреслено особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону. З'ясовано особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі договору. Розглянуто основні напрямки розвитку та запропонувати шляхи вдосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі.

Ключові слова: юридична допомога, адміністративний процес, суб'єкти, уповноваженні реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги; представник; компетенція; взаємодія; координація; адвокат; адміністративна відповідальність.

Аннотация

Аникеев Г. Б. Защитная функция юридической помощи в административном процессе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Международный университет бизнеса и права, Херсон, Украина, 2012.

Установлено место юридической помощи в правоохранительной деятельности и доказано, что правоохранительную деятельность ни в коем случае нельзя рассматривать только в контексте борьбы с преступностью, так как сфера охраны права значительно шире сферы борьбы с преступностью.

Юридическую помощь как разновидность правоохранительной деятельности определено как деятельность, направленную на защиту и восстановление прав, свобод и интересов физических и юридических лиц, а также их ориентация в законодательстве Украины путем предоставления им юридических услуг уполномоченными на это государством субъектами.

Аргументировано необходимость внести изменения в КАС Украины, в частности в ст. 65 закрепить право свидетеля на получение юридической помощи в административном процессе.

Усовершенствовано понятие законодательной регламентации защитной функции в административном процессе, под которой предложено понимать совокупность правил, которые закреплены в законах Украины и других нормативно-правовых актах с целью регулирования общественных отношений, возникающих при осуществлении защиты прав, свобод и интересов физических и юридических лиц, путем предоставления им уполномоченными на это субъектами юридической помощи при осуществлении административного судопроизводства.

Усовершенствовано классификацию представителей в административном процессе, в зависимости от того, какое было волеизъявление сторон для возникновения соответствующих правоотношений, их предложено разделить на два вида: а) обязательное представительство, которое обусловлено законом и не зависит от воли того, кого представляют б) добровольное, основанное на воле доверителя и которое определяет полномочия представителя и зависит как от воли того, кого представляют, так и от воли того, кто представляет.

Усовершенствовано понятие субъектов, уполномоченных реализовывать защитную функцию юридической помощи в административном процессе, под которыми предложено понимать лиц, обладающих административно-процессуальной правосубъектностью по конкретному административному делу, имеют процессуально-правовую заинтересованность в результатах ее решения, определен в законе или договоре объем полномочий по осуществлению таких функций и в установленном законом порядке признаны административным судом как участники такого административного процесса.

Получило дальнейшее развитие характеристика полномочий, которыми наделен прокурор в административном судопроизводстве, в связи с чем обоснована необходимость внести изменения в Закон Украины "О прокуратуре" и в процессуальное законодательство, указав конкретные стадии судебного процесса, в начале которых прокурор может вступать в дело, и порядок и процессуальные последствия такого введения.

Ключевые слова: юридическая помощь, административный процесс, субъекты, уполномоченные реализовывать защитную функцию юридической помощи; представитель; компетенция; взаимодействие; координация; адвокат; административная ответственность.

Annotation

Anikeev G. B. Protective Function of Legal Aid in the Administrative Process. - Manuscript.

Dissertation for candidate of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Informational Law. - International University of Business and Law. - Ukraine, Kherson, 2012.

The dissertation focuses on the nature and details of the protective function of legal aid in the administrative process. It is shown the current state of legal aid as a form of law enforcement. Characterized the legislative regulation of the protective function of legal aid in the administrative process. The principles of the protective function of legal aid in the administrative process. Distinctive features of qualifying for legal aid in the administrative process. We characterize the legal status of entities authorized to implement protective legal assistance in the administrative process. Outlines the characteristics of the protective function of legal aid in administrative proceedings under the Act. The features of the protective function of legal aid under contract. The main directions of development and suggest ways to improve the protective function of legal assistance at no charge.

Keywords: legal assistance, administrative process, entities authorization to implement protective legal aid; representative, competence, cooperation, coordination, attorney, administrative responsibility.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення України як демократичної, соціальної, правової держави нерозривно пов'язане з подальшим удосконаленням механізму реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина. Не викликає сумнівів, що реалізація практично всіх передбачених у Конституції України прав і свобод людини та громадянина здійснюється за допомогою відповідних правових механізмів, провідне місце серед яких посідають адміністративно-процесуальні норми. Практика свідчить, що сьогодні правова захищеність громадян в їх взаємовідносинах з органами держави ще залишається недостатньою. За таких умов виникає потреба в суттєвому поліпшенні захисної функції юридичної допомоги. Значною мірою це зумовлюється необхідністю забезпечити реалізацію та захист закріплених на законодавчому рівні прав і свобод. Досягнення цієї мети пов'язане, перш за все, з подальшим удосконаленням системи юридичної допомоги в адміністративному процесі. Усе вищесказане зумовлює актуальність питань, пов'язаних із визначенням захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі та її подальшим удосконаленням.

Окремі аспекти зазначеної проблеми досліджувались у дисертаціях та у фаховій літературі, зокрема в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, як: В.Б. Авер'янов, С.С. Алексєєв, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, А.І. Берлач, І.В. Бойко, М.А. Бояринцева, М.А. Василенко, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.М. Горшеньов, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, М.В. Коваль, В.К. Колпаков, Є.Б. Кубко, О.В. Кузьменко, Є.А. Лукашова, Д.В. Лученко, А.В. Малько, М.А. Матузов, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, В.Ф. Опришко, М.Ф. Орзіх, Р.С. Павловський, Ю.С. Педько, П.М. Рабинович, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, О.Ф. Скакун, М.М. Тищенко, Ф.Д. Фіночко, В.В. Цвєтков, В.М. Шаповал, В.К. Шкарупа, О.М. Якуба та інші, що дає підстави зробити висновок про міжгалузевий характер цієї проблематики. Однак, більшість питань, пов'язаних із юридичною допомогою в адміністративному процесі, досі не розроблено. У той же час, існуюче на сьогодні правове забезпечення надання юридичної допомоги, її організація та практичне використання не позбавлені певних недоліків. Зокрема, потребують уточнення принципи надання юридичної допомоги, особливості набуття права на юридичну допомогу, визначення особливостей реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі закону та договору.

Таким чином, необхідність удосконалення реалізації захисної функції юридичної допомоги в Україні та відсутність комплексних наукових досліджень цієї проблематики обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного дослідження захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі, а також її розвитку і удосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пп. 1 Додатку 9 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, п. 17.6 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо її удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

-з'ясувати сучасний стан юридичної допомоги як різновиду правоохоронної діяльності;

-охарактеризувати законодавчу регламентацію захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі;

-визначити принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі;

-уточнити особливості набуття права на юридичну допомогу в адміністративному процесі;

-охарактеризувати правове положення суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі;

-окреслити особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону;

-з'ясувати особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі договору;

-визначити основні напрямки розвитку та запропонувати шляхи вдосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері надання юридичної допомоги в адміністративному процесі.

Предмет дослідження становить захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод широко використано для з'ясування юридичної допомоги як різновиду правоохоронної діяльності, визначення принципів регламентації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі, характеристиці набуття права на юридичну допомогу в адміністративному процесі (підрозділи 1.1, 1.3, 1.4). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для класифікації принципів захисної функції в адміністративному процесі, суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі (підрозділи 1.3, 2.1). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону та договору (підрозділи 2.2, 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для визначення шляхів удосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі (підрозділ 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, адміністративного права та адміністративного процесу, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних вчених.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади надання юридичної допомоги в адміністративному процесі. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких може бути використаний в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності захисників в адміністративному процесі, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права та процесу визначити проблеми реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі та викласти авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

-встановлено місце юридичної допомоги в правоохоронній діяльності та доведено, що правоохоронну діяльність ні в якому разі не можна розглядати лише в контексті боротьби зі злочинністю, так як сфера охорони права значно ширша за сферу боротьби зі злочинністю;

-юридичну допомогу як різновид правоохоронної діяльності визначено як діяльність, що спрямована на захист й поновлення прав, свобод й інтересів фізичних та юридичних осіб, а також їх орієнтування в законодавстві України шляхом надання їм юридичних послуг уповноваженими на це державою суб'єктами;

-аргументовано необхідність внести зміни до КАС України, зокрема у ст. 65 закріпити право свідка на отримання юридичної допомоги в адміністративному процесі;

удосконалено:

-поняття законодавчої регламентації захисної функції в адміністративному процесі, під якою запропоновано розуміти сукупність правил, що закріплені в законах України та інших нормативно-правових актах з метою регулювання суспільних відносин, які виникають під час здійснення захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, шляхом надання їм уповноваженими на це суб'єктами юридичної допомоги під час здійснення адміністративного судочинства;

-характеристику суб'єктів, які набувають право на юридичну допомогу в адміністративному процесі, яких розподілено на два види - сторони адміністративного процесу та треті особи;

-поняття адміністративно-процесуальних правовідносини - це урегульовані нормами адміністративного процесуального права соціальні зв'язки, які виникають, видозмінюються та припиняються у межах визначеного законодавством певного кола суб'єктів, з приводу порушення, розгляду адміністративної справи та постановлення по ній рішення;

-класифікацію представників в адміністративному процесі; залежно від того, яке було волевиявлення сторін для виникнення відповідних правовідносин, їх запропоновано розділити на два види: а) обов'язкове представництво, яке зумовлено законом і не залежить від волі того, кого представляють; б) добровільне, яке ґрунтується на волі довірителя і яке визначає повноваження представника і залежить як від волі того, кого представляють, так і від волі того, хто представляє;

-поняття суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі, під якими запропоновано розуміти осіб, які володіють адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю по конкретній адміністративній справі, мають процесуально-правову зацікавленість у результатах її вирішення, визначений у законі або договорі обсяг повноважень по здійсненню таких функцій та у встановленому законом порядку визнані адміністративним судом як учасники такого адміністративного процесу;

дістали подальшого розвитку:

-з'ясування принципів реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. До основних принципів реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі віднесено: а) принцип верховенства права; б) принцип законності; в) принцип ефективного засобу захисту порушеного права; г) принцип рівноправності; д) принцип доступності правосуддя; е) принцип конфіденційності. Детально проаналізовано кожен із зазначених принципів;

-узагальнення підходів до визначення суб'єктів владних повноважень в адміністративному процесі, у результаті чого зроблено висновок, що суб'єкти владних повноважень завжди будуть реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону, в порядку обов'язкового представництва. Тоді як інші суб'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин, що виникають внаслідок реалізації ними захисної функції юридичної допомоги, можуть діяти й на підставі договору або так званого добровільного представництва;

-характеристика повноважень, якими наділений прокурор в адміністративному судочинстві, у зв'язку з чим обґрунтовано необхідність внести зміни в Закон України “Про прокуратуру” та в процесуальне законодавство, вказавши конкретні стадії судового процесу, на початку яких прокурор може вступати в справу, та порядок і процесуальні наслідки такого вступу;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

-у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі;

-у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють порядок надання захисту в адміністративному процесі, адвокатську діяльність, тощо;

-у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність захисників в адміністративному процесі (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність;

-у навчальному процесі - матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративний процес», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на двох науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (27 квітня 2012 р., м. Харків), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України» (5 травня 2012 р., м. Харків), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 188 сторінки. Список використаних джерел складається із 203 найменувань і займає 24 сторінки.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими планами та програмами, мету і завдання, об'єкт і предмет, розкрито методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1. «Загальна характеристика захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі» присвячено загальним питанням та аспектам захисної функції юридичної допомоги, зокрема: формулюванню визначення поняття юридичної допомоги та усвідомленню її місця у правоохоронній діяльності; аналізу стану законодавчого забезпечення захисної функції юридичної допомоги; класифікації та розкриттю сутності основних принципів її реалізації; визначенню специфіки набуття суб'єктами права на юридичну допомогу в адміністративному процесі.

У підрозділі 1.1. «Юридична допомога як різновид правоохоронної діяльності» досліджується сутність та зміст поняття юридичної допомоги, у зв'язку із цим були вивчені існуючі наукові підходи до розуміння понять «правоохоронної діяльності» та «юридичної допомоги». Акцентовано увагу на тому, що правоохоронну діяльність ні в якому разі не можна розглядати лише в контексті боротьби зі злочинністю, так як сфера охорони права значно ширша за сферу боротьби зі злочинністю. Також не можна зводити правоохоронну діяльність виключно до функціонування державних органів, оскільки значний внесок у її здійснюють роблять як громадські об'єднання, так і окремі громадяни.

На підставі проведеного аналізу наукових точок зору правників на означену проблему, а також враховуючи законодавчі положення, які регулюють питання надання правової допомоги, зроблено висновки про те, що: по-перше, терміни «правова допомога» та «юридична допомога» є тотожними, і в межах даної роботи будуть використовуватись як рівнозначні; по-друге, юридична допомога є одним із найголовніших видів правоохоронної діяльності, яка набуває особливого значення у зв'язку з тим, що застосовується до осіб, які, як правило, перебувають в складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги; по-третє, визначено поняття юридичної допомоги як різновид правоохоронної діяльності можна визначити як діяльність, що спрямована на захист й поновлення прав, свобод й інтересів фізичних та юридичних осіб, а також їх орієнтування в законодавстві України шляхом надання їм юридичних послуг уповноваженими на це державою суб'єктами.

У підрозділі 1.2. «Законодавча регламентація захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі» акцентовано увагу на тому, що одним із найголовніших завдань, що належить вирішити на сучасному етапі формування нашої держави, є завдання з дійсного утвердження й забезпечення дотримання законних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб. І центральне місце на цьому шляху належить створенню надійного та ефективного законодавчого підґрунтя реалізації захисної функції юридичної допомоги.

З метою вирішення даного проблемного і надзвичайно актуального питання розглянута та проаналізована система діючих у державі нормативно-правових актів, що регламентують найбільш важливі аспекти у сфері надання юридичної допомоги. Враховуючи те, що нині Україна позиціонується в світі як сучасна держава європейського зразку, яка прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу, наголошується на особливому значенні ратифікованих нашою державою міжнародних нормативно-правових документах, що здійснюють регламентацію захисної функції юридичної допомоги. Адже це покладає на Україну відповідні зобов'язання, пов'язані, перш за все, з адаптацією національного законодавства до законодавства ЄС.

Окрема увага приділяється законодавчій регламентації інститутів адвокатури та нотаріату, які виконують значну частину діяльності з реалізації захисної функції юридичної допомоги. Також підкреслюється той факт, що в контексті гармонізації українського законодавства з європейським і міжнародним правом особливої уваги для розвитку вітчизняного інституту адвокатури мають такі міжнародно-правові документи, як Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (1988 р.), Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам (1990 р.), Звід принципів захисту всіх осіб, затриманих чи заарештованих у будь-якій формі, затверджених Резолюцією 43/173 Генеральної Асамблеї ООН (1988 р.) тощо.

Зроблено висновки проте, що законодавство, яке регламентує захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі розгалужене й не систематизоване. Відсутність єдиного нормативно-правового акта, який би здійснював регламентацію юридичної допомоги, у тому числі в адміністративному процесі, не сприяє розвитку даного правового інституту, що негативним чином впливає на стан виконання державою завдання зі захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб. Серед нагальних питань, які потребують вирішення на законодавчому рівні, слід визначити: поняття, види, мету, принципи та гарантії діяльності з надання юридичної допомоги; порядок набуття статусу суб'єктів такої діяльності, їх професійні та суспільні права й обов'язки; дисциплінарну та кримінальну відповідальність таких суб'єктів; зупинення та припинення діяльності з надання юридичної допомоги; соціальне та пенсійне страхування адвоката; надання правової допомоги безоплатно тощо. Зазначені й багато інших проблем можливо вирішити за допомогою прийняття Закону України “Про юридичну допомогу”.

У підрозділі 1.3. «Принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі» проаналізоване загальнотеоретичне поняття «принципу» та його місце і роль у сфері права. Запропоновано класифікацію основних принципів здійснення захисної функції юридичної допомоги адміністративному процесі. До них віднесені:1) верховенство права, який є основоположним конституційним принципом, адже право визначається як найвища цінність, яка забезпечує права й свободи фізичних та юридичних осіб; 2) законність, що являє собою це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, яке характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах; 3) принцип ефективного засобу захисту порушеного права; 4) принцип рівноправності, кий передбачає, що дія законів однаковою мірою обов'язкова для всіх осіб і водночас усі особи мають рівні процесуальні можливості для здійснення і захисту своїх прав, інтересів та свобод, не залежно від майнового чи іншого стану особи; 5) принцип доступності правосуддя гарантує, що мова надання правової допомоги у вигляді консультацій має бути доступною та зрозумілою особі, якій зазначена допомога надається (її рідною мовою або мовою, якою вона володіє); 6) принцип конфіденційності спрямований на те, щоб не допустити розголошення інформації, яку було отримано захисником від клієнта або про клієнта, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Тобто даний принцип сприяє відвертості відносин, що виникають між адвокатом та клієнтом.

Доведено, що принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі - це закріплені в Конституції та інших законах України найголовніші, непорушні, об'єктивно зумовлені засади діяльності відповідних суб'єктів на будь-якій стадії адміністративного процесу з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Підрозділ 1.4. «Особливості набуття права на юридичну допомогу в адміністративному процесі» присвячено основним аспектам та особливостям набуття суб'єктами права на юридичну допомогу в адміністративному процесі, яке є одним із фундаментальних прав людини та громадянина, і водночас важливою гарантією дотримання інших прав особи.

Відзначається, що для того щоб особі скористатися правом на юридичну допомогу в адміністративному процесі, перш за все, їй необхідно набути адміністративно-правового статусу учасника такого процесу. У зв'язку із цим розглянуто адміністративно-процесуальну правосуб'єктність, законодавчі підстави та умови її набуття суб'єктом.

Зроблено висновок, що основними суб'єктами, які набувають права на юридичну допомогу в адміністративному процесі є сторони та треті особи, в якості яких можуть виступати як фізичні особи, так і суб'єкти владних повноважень, в тому числі й інші юридичні особи.

Наголошено на тому, що право на юридичну допомогу в адміністративному процесі може набуватися як на платній, так і на безоплатній основі, адже одним із основних завдань держави є забезпечення ефективного доступу та дієвості юридичної допомоги для всіх категорій осіб, у тому числі таких, які знаходяться у скрутному матеріальному становищі.

Розділ 2. «Реалізація захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі» присвячено характеристиці суб'єктивного складу процесу реалізації охоронної функції юридичної допомоги, аналізу особливостей її здійснення у адміністративному процесі як на підставі закону так і договору. Розглянуті можливі напрямки розвитку та вдосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі.

У підрозділі 2.1. «Суб'єкти, уповноважені реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі» зазначається, що в адміністративному процесі особа може здійснювати захист своїх прав і свобод особисто, але досягти бажаних результатів у розгляді адміністративної справи в суді без відповідної юридичної підготовки, юридичних знань і навичок їх практичного застосування інколи неможливо. Тому в даному процесі передбачається можливість здійснювати захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів через спеціально уповноважених на це суб'єктів.

Суб'єкти, уповноважені реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі, виконують свої повноваження по захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб шляхом здійснення процесуального представництва.

Досліджені нормативно-правові вимоги та обмеження щодо кола осіб, які мають право здійснювати представництво інтересів в адміністративному процесі.

Зауважено на тому, що законодавство України не містить визначення поняття “фахівець у галузі права” - це на практиці викликає чимало питань, а саме: що є підставою для вступу такої особи в судовий процес; які гарантії надання ефективного судового захисту такою особою; як притягнути таку особу до відповідальності в разі надання нею неякісної юридичної допомоги; які гарантії, що відомості про клієнта не будуть розголошені, та багато інших. В якості шляху вирішення даного проблемного питання запропоновано закріпити правовий статус “інших фахівців у галузі права”, прийнявши Закон України “Про юридичну допомогу”.

Зроблено висновки, що суб'єкти владних повноважень завжди будуть реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону, в порядку обов'язкового представництва. Тоді як інші суб'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин, що виникають внаслідок реалізації ними захисної функції юридичної допомоги, можуть діяти й на підставі договору або так званого добровільного представництва. Конкретних суб'єктів, а також особливості реалізації ними захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі як на підставі закону, так і договору розглянемо у наступних підрозділах дослідження.

Сформульовано визначення суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі, якими є особи, що володіють адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю по конкретній адміністративній справі, мають процесуально-правову зацікавленість у результатах її вирішення, визначений у законі або договорі обсяг повноважень по здійсненню таких функцій та у встановленому законом порядку визнані адміністративним судом як учасники такого адміністративного процесу.

У підрозділі 2.2. «Особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону» наголошується, що процесуальне представництво є тим правовим механізмом, за допомогою якого реалізується захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі. Тобто можна з упевненістю стверджувати, що реалізація захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на основі закону шляхом здійснення процесуального представництва є додатковою гарантією захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних посягань.

Визначено групи осіб, відносно яких здійснюється законне представництво. До першої групи відносяться особи, відносно яких захисна функція юридичної допомоги в адміністративному процесі реалізовується на підставі закону в обов'язковому порядку. У даному випадку законний представник компенсує відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у малолітньої або недієздатної особи та виступає в процесі на захист її інтересів.

До другої групи відносяться особи, які хоч і досягли віку, з якого настає адміністративно-процесуальна дієздатність, але все одно стосовно них може бути реалізована захисна функція юридичної допомоги на підставі закону. Тобто права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Що стосується юридичних осіб, то законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Досліджено роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокуратури та органів місцевого самоврядування у здійсненні захисної функції юридичної допомоги у межах адміністративного процесу. Акцентовано увагу на тому, що одним із основних питань, які потребують вирішення, є визначення порядку вступу суб'єктів владних повноважень у адміністративний процес з метою реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі закону та процесуально-правових наслідків такого вступу. Задля цього пропонується внести зміну у відповідні нормативно-правові акти, зокрема Закону України “Про прокуратуру”.

У підрозділі 2.3. «Особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі договору» охарактеризовано реалізацію захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі договору. З'ясовано етимологічне походження терміну «договорів». На підставі аналізу думок науковців та сучасної нормативно-правової бази визначено поняття адміністративного договору.

З'ясовано повноваження суб'єктів, що реалізовують захисну функцію юридичної допомоги на підставі договору в адміністративному процесі. На підставі аналізу положень Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” наголошено, що одним із основних суб'єктів, що уповноважені реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі договору, виступає адвокат.

Доведено, що основним документом який підтверджує повноваження суб'єктів, які реалізовують захисну функцію юридичної особи на підставі договору в адміністративному процесі, виступає довіреність, яка повинна бути нотаріально посвідчена. У зв'язку з цим запропоновано внести відповідні зміни в КАС України, при цьому детально вказавши вимоги, яким повинна відповідати довіреність. Визначення таких вимог у КАС України безумовно буде сприяти зрозумілості й доступності вступу відповідних суб'єктів у адміністративно-процесуальні правовідносини, що виникають внаслідок реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі договору.

У підрозділі 2.4. «Основні напрямки розвитку та вдосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі» зазначається, що Україна стрімко прямує курсом правової, соціальної, демократичної держави. Підтвердженням цьому є постійне прагнення щодо вдосконалення нашою державою механізму з захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб. Не остання роль у вирішені поставлених завдань приділена формуванню правового інституту безоплатної юридичної допомоги, який би відповідав сучасним європейським стандартам.

Наголошено, що незважаючи на суттєві недоліки в правовому регулюванні юридичної допомоги, в даній сфері прослідковується й позитивна тенденція: прийняття Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, розроблення цільових програм з формування даного напрямку, початок функціонування Координаційного центру з надання правової допомоги, проведення конкурсів з метою формування Реєстру адвокатів, які надають безоплатну юридичну допомогу. Але, незважаючи на ці позитивні зрушення, ще залишається ряд складних і невирішених питань.

Серед проблем, які потребують негайного вирішення охарактеризовано: незадоволення попиту населення з приводу надання безоплатної юридичної допомоги, недостатнє інформування населення про можливість отримання безоплатних правових послуг, інформування та мотивацію адвокатів для подальшого їх залучення до надання правової допомоги, проведення їх навчання, запровадження системи зовнішнього моніторингу якості надання юридичної допомоги, належне фінансове забезпечення інституту безоплатної юридичної допомоги. Запропоновано шляхи вирішення зазначених проблем.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі і вироблення на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо її удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Юридичну допомогу як різновид правоохоронної діяльності визначено як діяльність, що спрямована на захист й поновлення прав, свобод й інтересів фізичних та юридичних осіб, а також їх орієнтування в законодавстві України шляхом надання їм юридичних послуг уповноваженими на це державою суб'єктами.

Встановлено, що законодавча регламентація захисної функції в адміністративному процесі - це сукупність правил, що закріплені в законах України та інших нормативно-правових актах з метою регулювання суспільних відносин, які виникають під час здійснення захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, шляхом надання їм уповноваженими на це суб'єктами юридичної допомоги під час здійснення адміністративного судочинства.

Обґрунтовано необхідність прийняття оновленого Закону України “Про юридичну допомогу” в якому слід визначити: поняття, види, мету, принципи та гарантії діяльності з надання юридичної допомоги; порядок набуття статусу суб'єктів такої діяльності, їх професійні та суспільні права й обов'язки; дисциплінарну та кримінальну відповідальність таких суб'єктів; зупинення та припинення діяльності з надання юридичної допомоги; соціальне та пенсійне страхування адвоката; надання правової допомоги безоплатно тощо.

Визначено, що принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі - це закріплені в Конституції та інших законах України найголовніші, непорушні, об'єктивно зумовлені засади діяльності відповідних суб'єктів на будь-якій стадії адміністративного процесу з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

До основних принципів реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі віднесено: а) принцип верховенства права; б) принцип законності; в) принцип ефективного засобу захисту порушеного права; г) принцип рівноправності; д) принцип доступності правосуддя; е) принцип конфіденційності. Детально проаналізовано кожен із зазначених принципів.

Обґрунтовано необхідність внести зміни до КАС України, зокрема у ст. 65 закріпити право свідка на отримання юридичної допомоги в адміністративному процесі. Окрім цього, ст. 90 КАС України встановлює, що в разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На нашу думку, таке законодавче положення потребує уточнення в частині визначення суб'єктів, яким може бути надана юридична допомога за рахунок Державного бюджету України. Адже у самому КАС України встановлено, що будь-хто може користуватися юридичною допомогою, у тому числі безоплатною, а не тільки сторони.

Вдосконалено поняття адміністративно-процесуальні правовідносини - це урегульовані нормами адміністративного процесуального права соціальні зв'язки, які виникають, видозмінюються та припиняються у межах визначеного законодавством певного кола суб'єктів, з приводу порушення, розгляду адміністративної справи та постановлення по ній рішення.

Обґрунтовано необхідність доповнити ч. 1 ст. 57 КАС України, вказавши у ній такого учасника адміністративного процесу як судовий розпорядник.

Доведено, що суб'єкти, уповноважені реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі - це особи, які володіють адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю по конкретній адміністративній справі, мають процесуально-правову зацікавленість у результатах її вирішення, визначений у законі або договорі обсяг повноважень по здійсненню таких функцій та у встановленому законом порядку визнані адміністративним судом як учасники такого адміністративного процесу.

Запропоновано внести зміни в Закон України “Про прокуратуру” та в процесуальне законодавство, вказавши конкретні стадії судового процесу, на початку яких може вступати в справу прокурор, та порядок і процесуальні наслідки такого вступу.

Під час аналізу реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону особливої уваги приділено повноваженням адвоката.

Запропоновано внести зміни в КАС України, при цьому детально вказавши вимоги, яким повинна відповідати довіреність. Визначення таких вимог у КАС України безумовно буде сприяти зрозумілості й доступності вступу відповідних суб'єктів у адміністративно-процесуальні правовідносини, що виникають внаслідок реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі договору.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Анікєєв Г. Б. Юридична допомога як різновид правоохоронної діяльності / Г. Б. Анікєєв // - Право і безпека. - 2012. - № 1 (43). - С. 126-131.

2. Анікєєв Г. Б. Особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі договору / Г. Б. Анікєєв // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 28-33 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12agbnpd.pdf.

3. Анікєєв Г. Б. Принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі / Г. Б. Анікєєв // Наше право. - 2012. - № 3. - ч. 2. - С. 82-86.

4. Анікєєв Г. Б. Особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону / Г. Б. Анікєєв // Європейські перспективи. Науково-практичний журнал. -- 2012. -- № 3. - ч.2. -- С. 86-91.

5. Анікєєв Г. Б. Суб'єкти, уповноважені реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі / Г. Б. Анікєєв // Наше право. - 2012. - № 3. -ч. 3. - С. 73-78.

Размещено на Allbest.ru

...