Адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.951 : 351.751

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Маштак Кирило Сергійович

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Мінка Тетяна Павлівна, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Зозуля Ігор Вікторович, Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права;

кандидат юридичних наук, доцент Заброда Дмитро Григорович, Кримський факультет Одеського державного університету внутрішніх справ, начальник кафедри спеціальних дисциплін правоохоронної діяльності та інформаційного забезпечення.

Захист відбудеться «22» лютого 2013 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом за адресою: 03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «22» січня 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиН. П. Христинченко

адміністративний правовий інформація законодавство

Анотація

Маштак К. С. Адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2013.

Дисертація присвячена дослідженню сучасних питань адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації через визначення поняття, структури та змісту адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, а також діяльності органів державної влади у цій сфері.

Досліджено механізм адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює діяльність органів державної влади у цій сфері.

Ключові слова: право на доступ до публічної інформації, адміністративно-правове забезпечення, механізм адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, діяльність органів державної влади, адміністративне судочинство.

Аннотация

Маштак К. С. Административно-правовое обеспечение права на доступ к публичной информации. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом, 2013.

Диссертация посвящена исследованию современных вопросов административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации через определение понятия, структуры и содержания административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации, а также деятельности органов государственной власти в этой сфере. Обоснована необходимость унификации правовых и процедурных основ обеспечения права на доступ к публичной информации в соответствии с европейскими стандартами. Предложено определение административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации как регламентированной законодательством деятельности органов государственной власти, содержание которой составляют охрана, защита, восстановление нарушенного права на доступ к публичной информации и создание условий по его реализации с помощью административно-правовых средств. Обоснована позиция, в соответствии с которой административно-правовое обеспечение права на доступ к публичной информации имеет процедурный характер и требует регулирования с помощью норм административного права, которые охраняют, защищают и способствуют восстановлению нарушенного права на доступ к публичной информации.

Исследован механизм административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации, определены следующие виды административно-правовых средств обеспечения права на доступ к публичной информации: 1) административно-правовые средства, регулирующие порядок охраны права доступа к публичной информации; 2) административно-правовые способы защиты права доступа к публичной информации; 3) процессуальные средства, которые связаны с восстановлением нарушенного права доступа к публичной информации. Определен круг субъектов административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации, осуществлен анализ их полномочий в указанной сфере. Опираясь на статистические данные, высказана аргументация в пользу создания в Украине независимой комиссии по мониторингу ситуации с обеспечением органами государственной власти права доступа к публичной информации.

Осуществлен комплексный анализ форм и методов административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации, в результате чего сделан вывод о том, что деятельность органов государственной власти в этой сфере реализуется через регулятивную, организационную и процессуальную формы. Регулятивная форма административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации предусматривает принятие норм, устанавливающих объем компетенции органов государственной власти в этой сфере, основания, порядок и пределы ее реализации в соответствии с национальным и международным правом. Организационная форма нужна для создания условий реального осуществления процедур защиты и охраны права на доступ к публичной информации, а также его восстановления в случае нарушения путем реализации следующих мер: 1) обеспечение доступа к информации; 2) предоставление информации по запросам на информацию. Исследован порядок применения административной ответственности за нарушение права на доступ к публичной информации путем установления дополнительных квалифицирующих признаков диспозиции административного проступка, предусмотренного ст. 212³ Кодекса Украины об административных правонарушениях.

Сформулирован ряд научно-практических рекомендаций, направленных на совершенствование административного законодательства по административно-правовому обеспечению права на доступ к публичной информации через нормативно-правовые и процедурные изменения в деятельности органов государственной власти и органов местного самоуправления.

Ключевые слова: право на доступ к публичной информации, административно-правовое обеспечение, механизм административно-правового обеспечения права на доступ к публичной информации, деятельность органов государственной власти, административное судопроизводство.

Annotation

Маshtak K. S. Administrative-legal provision of the right to access to public information. - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of candidate of legal science on the speciality 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial law; Informational Law. - The Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, 2013.

The dissertation is devoted to the modern issues of the administrative-legal support of the right to access to public information through the definition of the concept, structure and content of the administrative and legal provision of the law on access to public information, as well as the activities of the bodies of state power in this sphere.

Investigated the mechanism of administrative and legal ensuring of the right to access to public information, the propositions on the improvement of the existing legislation, regulating activity of bodies of state power in this sphere.

Keywords: the right to access to public information, administrative and legal support, the mechanism of administrative and legal provision of the law on access to public information, the activities of the bodies of state power, administrative proceedings.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес розбудови сучасної Української держави характеризується запровадженням новітніх інформаційних технологій, значним прискоренням процесу отримання, обробки, аналізу інформації. Правовідносини у сфері доступу до публічної інформації безпосередньо пов'язані з реалізацією конституційних положень стосовно додержання та належної реалізації прав і свобод людини та громадянина. Одним із основних прав, гарантованих Конституцією України, є право на інформацію.

Право громадян на інформацію знаходить відображення у всіх галузях сучасного вітчизняного законодавства, але особливе значення має його адміністративно-правове регулювання, спрямоване практично на всі інформаційні об'єкти. В основу адміністративно-правового регулювання інформаційного середовища і права громадян на доступ до інформації покладено здійснення владних повноважень органами державної влади.

Забезпечення права на доступ до публічної інформації в Україні пов'язане із загальними проблемами реформування державного апарату. Оновлення у 2011 році інформаційного законодавства об'єктивно спонукає до необхідності створення сучасних форм державного адміністрування інформаційних відносин. Після прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» лише до органів виконавчої влади надійшло 45275 запитів, а судами вже розглянуто понад 250 справ про доступ до інформації. Зважаючи на таку правову ситуацію, виникає необхідність створення реального механізму забезпечення права на доступ до публічної інформації, зокрема наукового дослідження специфіки діяльності органів державної влади в цій сфері.

Забезпечення прав і свобод людини та громадянина, в тому числі й за допомогою адміністративно-правових засобів, є однією з тем, яка часто стає предметом особливої уваги вітчизняних учених-юристів, серед яких: В.Б. Авер'янов, С.М. Алфьоров, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, О.А. Баранов, К.І. Бєлякова, Ю.П. Битяк, В.М. Брижко, О.Б. Горова, М.В. Гуцалюк, Р.А. Калюжний, А.М. Колодій, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, М.В. Корнієнко, Є.В. Курінний, Т.П. Мінка, М.І. Мельник, А.Ю. Олійник, В.Ф. Опришко, В.Ф. Погорілко, А.М. Подоляка, І.І. Родіонов, Ю.С. Шемшученко, О.М. Ярмиш та ін. У дослідженнях цих науковців висвітлювалися питання, пов'язані, зокрема, з визначенням адміністративно-правового статусу особи, механізмом забезпечення прав і свобод людини та громадянина, діяльністю органів державної влади в цій сфері.

За часів незалежності України лише деякі аспекти проблеми забезпечення права особи на інформацію, зокрема права на доступ до публічної інформації, були предметом дисертаційних досліджень, які здійснили І.В. Арістова, А.В. Грищенко, А.М. Гуза, В.О. Горобцов, М.С. Демкова, О.С. Денісова, Л.М. Задорожня, Є.Ю. Захарова, В.П. Колісник, Б.А. Кормич, Т.А. Костецька, Л.В. Кузенко, Н.В. Кушакова, О.В. Логінов, А.І. Марущак, О.Г. Марценюк, Г.Г. Почепцов, В.В. Речицький, В.О. Серьогін, Т.М. Слінько, Ю.М. Тодика та ін.

Безпосередньо питання реалізації права на доступ до інформації розглядала у 2008 р. О.В. Нестеренко в кандидатській дисертації «Право на доступ до інформації в Україні: конституційно-правовий аспект». У цій роботі автор здійснила історико-теоретичний аналіз становлення й розвитку права на доступ до інформації в Україні, звернула увагу на нормативно-правове забезпечення права на доступ до інформації, запропонувала певні положення щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.

Після прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» з'явилася низка публіцистичних робіт з питань забезпечення права на доступ до публічної інформації в Україні. Водночас спеціальні наукові дослідження щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації на сьогодні відсутні, зокрема поза увагою науковців залишилися питання забезпечення органами державної влади права на вільний доступ до публічної інформації за допомогою адміністративно-правових засобів. Отже, оновлення у 2011 р. законодавства з питань інформації, необхідність глибокого дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення органами державної влади права на вільний доступ до публічної інформації свідчать про актуальність та своєчасність обраної теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми «Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування» (державний реєстраційний номер 0112U003550), дослідження якої здійснюється в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Робота має безпосередній зв'язок із загальними положеннями: указів Президента України «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» від 5 травня 2011 р. № 547 та «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» від 5 травня 2011 р. № 548; постанови Кабінету Міністрів України «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» від 25 травня 2011 р. № 583; Концепції адміністративної реформи в Україні; цільової комплексної державної програми № 0186.0.070865 «Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні».

Тему дисертації затверджено вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 6 вересня 2012 р. (протокол № 1).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його застосування визначити сутність адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації і на цій основі розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в цій сфері й підвищення ефективності реалізації права на доступ до публічної інформації.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких задач:

- охарактеризувати стан та визначити перспективи наукових розробок питань адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- сформулювати поняття адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- визначити особливості адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- з'ясувати ознаки публічної інформації, за якими вона відрізняється від інших видів інформації;

- розкрити зміст механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- охарактеризувати суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- здійснити науковий аналіз нормативно-правових актів, що регулюють питання діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- визначити форми й методи діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації;

- розробити науково-обґрунтовані пропозиції для вдосконалення діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Предмет дослідження - адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність спеціальних методів і прийомів наукового пізнання.

Загальнонауковий діалектичний метод застосовувався в процесі пізнання сутності та змісту права на доступ до публічної інформації, а також при аналізі законодавства та практики його застосування щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3). Історичний та порівняльно-правовий методи дозволили простежити ґенезу утвердження права на доступ до публічної інформації в національних правових системах та на міжнародно-правовому рівні, дослідити роль державних органів у механізмі забезпечення права на доступ до інформації в зарубіжних країнах (підрозділи 1.2, 1.4, 2.1). За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (підрозділ 1.2). Формально-логічний метод застосовувався при розмежуванні таких понять як «право на доступ до публічної інформації», «інформація державного сектору», «механізм адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» тощо (підрозділи 1.2, 1.3). Метод аналізу і синтезу використовувався для виявлення проблем адміністративного судочинства при розгляді справ, пов'язаних з реалізацією права на доступ до публічної інформації (підрозділ 2.3). Методи класифікації, групування й системно-структурний застосовувалися для розробки критеріїв визначення інформації як публічної (підрозділ 1.2). Соціологічний та статистичний методи використано для виявлення недоліків у механізмі адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (підрозділи 1.2, 1.3, 2.3, 2.4).

Нормативною основою роботи є Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти України, законодавство колишніх СРСР та УРСР, відомчі нормативно-правові акти, міжнародно-правові договори, законодавство зарубіжних країн.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні й аналітичні матеріали Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державної служби статистики України, Міністерства внутрішніх справ України, а також огляд судової практики застосування адміністративного законодавства щодо забезпечення права на доступ до публічної інформації, результати опитування розпорядників інформації (45 осіб) та фізичних осіб (270 чол.) з п'яти областей України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у сучасній юридичній науці України комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

У роботі сформульовано ряд положень, що вирішують конкретне наукове завдання і характеризуються науковою новизною, а саме:

вперше:

- сформульовано поняття адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, яке визначається як регламентована законодавством діяльність органів державної влади, зміст якої складають охорона, захист, відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації та створення умов щодо його реалізації за допомогою адміністративно-правових засобів;

- доведено, що адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації здійснюється з використанням системи засобів, яка включає в себе: 1) адміністративно-правові засоби, що регулюють порядок охорони права доступу до публічної інформації; 2) адміністративно-правові засоби захисту права доступу до публічної інформації; 3) процесуальні засоби, пов'язані з відновленням порушеного права на доступ до публічної інформації;

- з'ясовано ознаки публічної інформації, за якими вона відрізняється від інших видів інформації: 1) інформація не підпадає під категорію «інформації з обмеженим доступом»; 2) інформація не містить відомостей щодо особистого, приватного життя особи; 3) інформація стосується службової діяльності органів державної влади або органів місцевого самоврядування; 4) інформація пов'язана з реалізацією посадовою особою владних повноважень, визначених законом;

- з метою вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації запропоновано внесення змін та доповнень до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України;

удосконалено:

- поняття механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, який запропоновано визначати як сукупність правових та організаційних засобів, що реалізуються органами державної влади з метою охорони, захисту, відновлення права на доступ до публічної інформації і створення умов для його реалізації та розкрито його зміст;

- критерії класифікації суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. Суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації за функціональною ознакою класифіковано на: 1) органи державної влади загальної компетенції, які виробляють інформаційну політику; 2) розпорядники інформації; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації;

- порядок застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до публічної інформації. Запропоновано встановити додаткові кваліфікуючі ознаки диспозиції адміністративного проступку, передбаченого ст. 212³ КУпАП;

дістало подальшого розвитку:

- з'ясування змісту та особливостей регулятивної, організаційної та процесуальної форм діяльності органів державної влади по забезпеченню права на доступ до публічної інформації;

- обґрунтування необхідності вдосконалення діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації за такими напрямами: а) нормативно-правовим; б) організаційним.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:

- правотворчості - для вдосконалення Закону України «Про доступ до публічної інформації», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, а також підзаконних актів, що регулюють порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (лист до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 23.11.2011 р. № 4683);

- правозастосовчій діяльності - для вдосконалення практики застосування органами державної влади та органами місцевого самоврядування форм і методів щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (акти впровадження Управління преси та інформації Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.10.2012 р. та Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2012 р.);

- науково-дослідній роботі - як основа для подальших наукових досліджень у галузі адміністративного права щодо розвитку інституту адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 13.09. 2012 р.);

- навчальному процесі - при підготовці підручників і навчальних посібників, при викладанні дисциплін адміністративно-правового спрямування у вищих навчальних закладах МВС України; у різних формах підвищення кваліфікації фахівців-юристів (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 18.09.2012 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Напрями вдосконалення правового регулювання суспільних відносин» (м. Київ, 2011 р.), «Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів» (м. Харків, 2011 р.), «Сучасне право та законодавство : новий погляд» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Частка наукового внеску дисертанта у навчально-практичному посібнику, опублікованому у співавторстві з Т.П. Мінкою, становить 60 %. Ідеї, що належать іншим авторам, у роботі не використовувалися.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України з юридичних наук, п'яти тезах доповідей на наукових конференціях і в навчально-практичному посібнику.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 265 сторінок, з яких 204 - основний текст, список використаних джерел охоплює 312 найменувань і займає 34 сторінки.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими програмами, планами й темами, сформульовано мету й завдання, об'єкт і предмет, викладено методи дослідження, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретичні засади адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Стан та перспективи наукових розробок питань адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» здійснено систематизацію наукових думок, ідей, поглядів щодо питань забезпечення права на доступ до публічної інформації, розкриваються передумови адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Головними критеріями визначено об'єкт та напрями здійснення комплексних досліджень з «інформаційних» проблем наукового, публіцистичного та практико-прикладного характеру, які проводилися за різних часів, різними науковцями і в різних країнах світу.

За об'єктом дослідження окреслено чисельну групу вітчизняних та зарубіжних науковців, які аналізували проблеми інформації, інформаційного суспільства, реалізації права на інформацію. Наукові дослідження з цієї проблематики мають важливе значення для з'ясування структури та змісту адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

За напрямом дослідження інформаційні проблеми розглядаються фахівцями з конституційного та адміністративного права. В цих роботах автори (Н.В. Кушакова, О.В. Нестеренко, М.С. Демкова та ін.) розглядають питання інформаційне право крізь призму аналізу таких категорій як «інформація», «право на інформацію», «інформаційне суспільство» тощо у їх нерозривному зв'язку з національним конституціоналізмом. Об'єднуючим фактором досліджень вітчизняних вчених у галузі адміністративного права (І.В. Арістова, Л.В. Кузенко, О.Г. Марценюк та ін.) слід вважати намагання визначити правові та організаційні форми захисту права на інформацію, зокрема в частині доступу до відомостей, які складають предмет діяльності органів влади в сучасних умовах розвитку держави і права.

Наголошується, що адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації є умовою успішної євроінтеграційної політики України, важливим правовим засобом механізму правового регулювання діяльності органів державної влади в цій сфері. Для ефективного забезпечення права на доступ до публічної інформації виникає нагальна потреба в уніфікації нормативно-правових актів з питань доступу до публічної інформації та створення сучасних, електронних форм спілкування держави й суспільства у відповідності з європейськими стандартами.

Підрозділ 1.2 «Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» присвячено дослідженню сутності та особливостей адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Запропоновано визначення адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. Зміст права на доступ до інформації полягає в забезпеченні отримання особою інформації безпосередньо від органів державної влади та місцевого самоврядування про їх діяльність та відомості про себе (доступ до офіційної інформації), а також певної інформації, що є у приватноправових юридичних осіб. У цьому випадку держава зобов'язана створити відповідні умови для отримання необхідної інформації.

Досліджено природу публічної інформації, що виражається через категорію «суспільний інтерес», яку за європейською практикою слід співвідносити з категорією «державний сектор». У роботі аналізуються два підходи до визначення терміна «державний сектор»: а) функціональний підхід, за якого державний сектор визначається юридичною доктриною державного адміністрування, якщо включає органи, відносно яких законом точно встановлено їхні завдання в галузі здійснення державної влади і надання публічних послуг; б) інституціональний підхід, за якого детально перелічуються органи, на які поширюється сфера дії того або іншого закону. Публічність інформації в державному секторі залежить від стану доктрини публічного адміністрування, яка в Україні тільки починає впроваджуватися. Рівень адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації визначається двоєдиною метою політики відносно інформації державного сектора в Україні: забезпечення доступу громадян і можливість комерційного використання інформації. Доведено, що саме ці властивості були враховані законодавцем при розробці та прийнятті Закону України «Про доступ до публічної інформації», і такий підхід відповідає духу нової інформаційної політики України, який закладено в цьому нормативно-правовому акті.

Виокремлено особливості адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації: По-перше, це регламентована законодавством діяльність органів державної влади, зміст якої складають охорона, захист, відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації та створення умов щодо його реалізації за допомогою адміністративно-правових засобів. По-друге, наявність особливих адміністративно-правових засобів, які охороняють, захищають та сприяють відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації. По-третє, процедурний характер норм адміністративного права, які охороняють, захищають та сприяють відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації.

У підрозділі 1.3 «Механізм адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» присвячено дослідженню особливостей механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Запропоновано визначення механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. Структура механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації включає в себе такі елементи: 1) гарантії права на доступ до публічної інформації; 2) адміністративно-правові засоби забезпечення права на доступ до публічної інформації. Досліджено загальносоціальні (політичні, економічні, духовні та ін.) і юридичні гарантії права на доступ до публічної інформації.

Визначено види адміністративно-правових засобів щодо забезпечення права на доступ до публічної інформації: 1) адміністративно-правові засоби, які регулюють порядок охорони права доступу до публічної інформації; 2) адміністративно-правові засоби захисту права доступу до публічної інформації; 3) процесуальні засоби, пов'язані з відновленням порушеного права доступу до публічної інформації. Головною метою встановлення і застосування адміністративно-правових засобів як структурного елементу механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації є безперешкодна та ефективна реалізація суб'єктом свого права отримати інформацію про діяльність органів державної влади, яка його цікавить.

Адміністративно-правові засоби, що регулюють порядок охорони права доступу до публічної інформації, полягають у діяльності у формі контролю органів державної влади, посадових осіб без їх втручання. При такому стані правовий режим реалізації права доступу до публічної інформації дотримується під впливом авторитету державних органів, а суб'єкти реалізації, діючи правомірно, отримують можливість користуватися усім комплексом наданих благ. Адміністративно-правові засоби захисту права доступу до публічної інформації передбачають застосування примусових заходів у разі ускладнення або неможливості реалізації зазначеного права, якщо їх фактично не порушили. Причиною застосування таких заходів є негативні обставини, які перешкоджають реалізації права доступу до публічної інформації, вони є частиною правового захисту людини, що складається з примусово-правової (матеріально-правової і процесуальної) діяльності органів державної влади, зокрема правоохоронних органів.

У підрозділі 1.4 «Система суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» визначаються особливості правового статусу органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації умовно можна поділити на дві підсистеми. Перша підсистема включає органи державної влади загальної та спеціальної компетенції в частині визначення інформаційної політики держави, зокрема щодо реалізації права на доступ до публічної інформації (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України). До другої підсистеми входять органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють функції державного адміністрування відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, а також структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Органи загальної компетенції є носіями інформації, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, та, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначаються розпорядниками інформації, у зв'язку з чим їхня компетенція трансформується у коло законодавчо визначених обов'язків з надання публічної інформації. Наголошується, що головними суб'єктами адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації є органи виконавчої влади, що відповідає адміністративному характеру цієї діяльності.

Досліджено статус розпорядника інформації як одного з головних суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. Категорією «розпорядники інформації» охоплюються суб'єкти, які мають визначені обов'язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, якою вони володіють. Розпорядники публічної інформації є тими суб'єктами, що забезпечують реалізацію права на доступ до інформації. При цьому термін «розпорядник» лише фактично констатує, що інформація знаходиться у фізичному контролі суб'єкта і він не має права розпоряджатися й визначати долю інформації на свій розсуд.

Встановлено особливості щодо визначення розпорядника інформації, який, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», не є суб'єктом владних повноважень: юридичні особи, що фінансуються з державного бюджету, є розпорядниками лише в частині інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, які виконують делеговані повноваження, - у частині інформації про виконання їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, що мають домінуюче становище на ринку, природні монополії - у частині інформації про постачання товарів, надання послуг; розпорядники, що володіють суспільно необхідною інформацією, - у частині такої інформації.

Розділ 2 «Діяльність органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Правове регулювання діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» здійснено систематизацію законодавства України, міжнародно-правових актів, нормативно-правових актів зарубіжних країн щодо регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Наголошується, що у правовому регулюванні адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації важливу роль відіграють міжнародні договори, норми Конституції України, що встановлюють принципи діяльності органів державної влади у сфері адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. Важливе місце в системі правових актів, що регулюють адміністративно-правове забезпечення органами державної влади права на доступ до публічної інформації, посідають закони України.

Автором здійснено аналіз Закону України «Про доступ до публічної інформації», виокремлено переваги цього нормативно-правового акта: 1) гарантія права кожної зацікавленої особи отримувати публічну інформацію; 2) презумпція відкритості інформації; 3) принцип недискримінації при реалізації права на доступ до публічної інформації; 4) формулювання великого переліку розпорядників інформації; 5) покладення на органи державної влади обов'язку публікувати найважливіші відомості про свою діяльність; 6) створення реєстрів документів, що перебувають у розпорядженні організацій - постачальників інформації; 7) наявність різних способів звернення з інформаційним запитом; 8) безоплатність надання інформації встановленого обсягу; 9) право оскарження відмови у наданні доступу до публічної інформації. Водночас найбільш суттєвими недоліками Закону є відсутність положень, які б визначали: а) надійну систему захисту джерел інформації в органах державної влади; б) дефініцію «інформації для службового користування»; в) обов'язок розпорядників інформації підтверджувати отримання інформаційного запиту, що могло б слугувати доказом реєстрації запиту та вказувати на початок перебігу строку, встановленого для надання інформації. Зважаючи на останнє положення, запропоновано внести відповідні доповнення до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов'язку відповідальної особи з питань запитів на інформацію підтверджувати отримання інформаційного запиту.

Характер забезпечення права на доступ до публічної інформації надає підстави зробити висновок про те, що відносини у сфері адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації регулюються на державному рівні здебільшого за допомогою норм адміністративного права. Особливістю правового регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації є використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування всього комплексу національних та міжнародних нормативно-правових актів.

У підрозділі 2.2 «Компетенція органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» здійснено аналіз законодавства України, міжнародно-правових актів щодо нормативного регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Запропоновано визначення компетенції органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації як сукупності закріплених у правових нормах повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що стосуються діяльності з надання відображеної та задокументованої будь-якими засобами й на будь-яких носіях інформації, отриманої або створеної в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством. Розглядаються проблеми застосування норм міжнародного та вітчизняного законодавства у сфері адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Дисертантом встановлено, що адміністративно-правове забезпечення права на доступ до публічної інформації відбувається через реалізацію Верховною Радою України та Президентом України принципів інформаційної політики. Діяльність Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади в цій сфері спрямована на створення адміністративно-правового режиму охорони, захисту та відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації за допомогою адміністративно-правових засобів. Діяльність неурядових громадських організацій у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації регламентується актами національного й міжнародного права та їхніми власними статутами.

Дослідження процедури забезпечення права на доступ до публічної інформації в зарубіжних країнах (Франція, США та ін.) свідчить про наявність спеціального незалежного органу з моніторингу дій представників влади в цій сфері. Зважаючи на зростаючу динаміку порушень інформаційних прав та актуальність державного регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, наводяться аргументи щодо необхідності створення в Україні спеціальної комісії з контролю щодо дотримання права на доступ до публічної інформації. Необхідність впровадження запропонованих змін в організацію діяльності органів державної влади підтверджується результатами соціологічного опитування, в рамках якого більшість респондентів (68 %) висловилися позитивно щодо створення такої служби.

У підрозділі 2.3 «Основні форми й методи діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» конкретизовано дії органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Спираючись на особливості адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, автор дійшов висновку, що діяльність органів державної влади в цій сфері реалізується через регулятивну, організаційну та процесуальну форми. Регулятивна форма адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації передбачає прийняття норм, що встановлюють обсяг компетенції органів державної влади в цій сфері, підстави, порядок та межі її реалізації відповідно до національного й міжнародного права. Організаційна форма необхідна для створення умов реального здійснення процедур захисту й охорони права на доступ до публічної інформації та його відновлення у разі порушення шляхом реалізації таких заходів: 1) забезпечення доступу до інформації; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Автором аргументовано необхідність впровадження новітніх інформаційних технологій для підвищення ефективності діяльності органів державної влади у сфері адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Процесуальна форма адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації має вираз у оскарженні рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації (адміністративне оскарження, подання скарги до прокуратури, судове оскарження). Встановлено, що основними порушеннями з боку розпорядників інформації є ігнорування інформаційних запитів, невчасне надання відповідей на них та надання відповідей не в повному обсязі. Вагомим адміністративно-правовим засобом забезпечення права доступу до публічної інформації є процесуальна форма судового оскарження, проте органи державної влади, посадові особи (розпорядники інформації) мають можливість у судовому порядку відстоювати власну позицію з певного факту реалізації права доступу до публічної інформації, якою вони в багатьох випадках зловживають. У зв'язку з цим здобувачем надано пропозиції (актуальність запропонованих змін підтверджують також 65 % опитаних респондентів) щодо вдосконалення Кодексу адміністративного судочинства України в частині оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

Підрозділ 2.4 «Удосконалення діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації» присвячено дослідженню проблемних аспектів застосування вітчизняного законодавства, що регулює питання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Запропоновано напрями вдосконалення діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації: а) нормативно-правовий; б) організаційний. Надано аргументацію щодо необхідності розвивати в Україні нормативну базу, яка здатна регулювати правовідносини в інформаційній сфері відповідно до сучасних технологій спілкування, створювати закони щодо визначення юридичної сили електронних документів, електронного підпису тощо. Зроблено висновок про необхідність: 1) прийняття загальнонаціональної програми «Електронна Україна»; 2) внесення доповнень до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України; 3) розробки та ухвалення навчально-методичних рекомендацій про виховання та освіту з питань забезпечення права на доступ до публічної інформації; 4) створення Міністерством внутрішніх справ України автоматизованої довідково-правової системи.

Організаційний напрямок удосконалення діяльності органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації об'єктивно необхідно пов'язувати з оптимізацією: а) профілактичної роботи; б) структури органів державної влади.

Висновки

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи й отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації.

На основі систематизації отриманих результатів сформульовано низку підсумкових узагальнень, які конкретизовано в таких висновках.

1. Дослідження перспективи наукових розробок проблем адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації надають змогу констатувати, що питання адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації ніколи не втратять своєї актуальності, зважаючи на виняткову рухливість такого явища як інформація. Для ефективного забезпечення права на доступ до публічної інформації в Україні виникає нагальна потреба в уніфікації нормативно-правових актів з питань доступу до публічної інформації та створення сучасних електронних форм спілкування держави та суспільства відповідно до європейських стандартів.

2. Сформульовано поняття адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, яке визначається як регламентована законодавством діяльність органів державної влади, зміст якої складають охорона, захист, відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації та створення умов щодо його реалізації за допомогою адміністративно-правових засобів.

3. Визначено особливості адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації. По-перше, це регламентована законодавством діяльність органів державної влади, зміст якої складають охорона, захист, відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації та створення умов щодо його реалізації за допомогою адміністративно-правових засобів. По-друге, наявність особливих адміністративно-правових засобів, які охороняють, захищають та сприяють відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації. По-третє, процедурний характер норм адміністративного права, які охороняють, захищають та сприяють відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації.

4. З'ясовано ознаки публічної інформації, за якими вона відрізняється від інших видів інформації: 1) інформація не підпадає під категорію «інформація з обмеженим доступом»; 2) інформація не містить відомостей щодо особистого, приватного життя особи; 3) інформація стосується службової діяльності органів державної влади або органів місцевого самоврядування; 4) інформація пов'язана з реалізацією посадовою особою владних повноважень, визначених законом.

5. Розкрито зміст механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації, який включає в себе такі елементи: 1) гарантії права на доступ до публічної інформації; 2) адміністративно-правові засоби забезпечення права на доступ до публічної інформації. Визначено види адміністративно-правових засобів забезпечення права на доступ до публічної інформації: 1) адміністративно-правові засоби, що регулюють порядок охорони права доступу до публічної інформації; 2) адміністративно-правові засоби захисту права доступу до публічної інформації; 3) процесуальні засоби, пов'язані з відновленням порушеного права доступу до публічної інформації.

Важливими умовами ефективності дії механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації є його комплексний і послідовний характер, а також створення державою гарантій при реалізації органами державної влади адміністративно-правових засобів у цій сфері.

6. Охарактеризовано суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації шляхом дослідження їх системи та особливостей компетенції у цій сфері. Систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації складають: 1) органи державної влади загальної компетенції, які вироблять інформаційну політику; 2) розпорядники інформації; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

...