Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Шелухін Олександр Миколайович

Київ - 2013

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор ЛИХАЧОВ Сергій Васильович, Донецький університет економіки та права, завідувач кафедри адміністративно-правових дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор ДІХТІЄВСЬКИЙ Петро Васильович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник РЯДІНСЬКА Валерія Олександрівна, Державний науково-дослідний інститут МВС України, головний науковий співробітник науково-організаційного відділу.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних завдань соціальної та правової держави є забезпечення конституційних прав людини на захист своїх законних прав та інтересів. Виконання цього завдання відбувається шляхом створення системи захисту. У процесі побудови правової держави особливо гостро постає проблема надійного захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб у державі. Конституцією України передбачено, що держава гарантує рівноправність усім громадянам та захист власності й не допускає жодних обмежень чи переваг для окремих її форм. Саме це зумовило необхідність розвитку недержавних охоронних структур та служб безпеки підприємств і організацій, активну їх участь у здійсненні загальнонаціональної політики забезпечення економічної безпеки бізнесу.

Діяльність недержавних охоронних структур та служб безпеки стосується мільйонів громадян, а також багатьох юридичних осіб усіх форм власності. Наразі щодо меншої, але значної кількості громадян здійснюються заходи забезпечення особистої та корпоративної безпеки. Загальна кількість осіб, які сьогодні на професійній основі залучені до безпосереднього виконання функцій з недержавної охорони та безпеки, становить кілька сотень тисяч працівників.

Питання правової регламентації діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки є предметом пильної уваги українських та зарубіжних дослідників у галузі адміністративного права. На різних етапах становлення й розвитку цієї галузі знань адміністративно-правовим засадам діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки присвячували свої дослідження таки вчені як Бахрах Д. А., Битяк Ю. П., Бобрик В. І., Бородін С. В., Брагер Д. К., Горовенко В. В., Калюжний Р. А., Качалов О. А., Ківалов С. В., Колпаков В. К., Колчеманова М. В., Курило В. І., Музичук О. М., Овчинський С. С., Олефір В. І., Сачаво А. Г., Синилов Г. К., Солнишкова О. В., Шакун В. І. та інші науковці, однак значна кількість правових питань, пов'язаних з діяльністю вищезазначених суб'єктів, залишилася поза увагою дослідників.

Аналіз практики й законодавства, що регламентують діяльність недержавних охоронних структур та служб безпеки суб'єктів господарювання в Україні, свідчить про необхідність більш детального розгляду питань, які стосуються правового стану суб'єктів у галузі охорони та безпеки. Чинне законодавство недостатньо чітко регламентує статус недержавних охоронних структур і зовсім не регламентує статус служб безпеки підприємств як недержавних правоохоронних організацій. Законодавство не поширює на громадян, які надають послуги з приватної охорони та безпеки, дію законів, що закріплюють правовий статус працівників правоохоронних органів.

Таким чином, наявність неузгодженого законодавства, недостатня розробленість окремих теоретичних положень, відсутність сучасного комплексного дослідження правових аспектів діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки свідчить про актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках пріоритетного напрямку розвитку правової науки на 2011-2015 рр. «Державно-правові проблеми забезпечення національної безпеки України» (затверджено Постановою загальних зборів Національної академії правових наук від 24 вересня 2010 року №14-10) та згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького юридичного інституту МВС України на 2009-2014 роки.

Тему дослідження затверджено вченою радою Донецького юридичного інституту МВС України (протокол від 30 грудня 2010 року № 4), розглянуто та схвалено відділенням державно-правових наук і міжнародного права Національної академії правових наук України у 2011 році.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки й розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

- з'ясувати соціально-економічну необхідність існування недержавних охоронних структур та служб безпеки;

- проаналізувати розвиток та становлення недержавних охоронних структур і служб безпеки;

- вивчити досвід функціонування та правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур і служб безпеки за кордоном;

- дослідити правовий статус недержавних охоронних структур і служб безпеки;

- конкретизувати адміністративно-правову регламентацію діяльності недержавних охоронних структур і служб безпеки;

- сформулювати цілі та завдання функціонування служби безпеки як суб'єкта господарювання та розробити її типову структуру;

- визначити співвідношення діяльності недержавних охоронних структур і служб безпеки з правоохоронною діяльністю;

- окреслити шляхи удосконалення діяльності недержавних охоронних структур і служб безпеки.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з діяльністю недержавних охоронних структур та служб безпеки.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки.

Методи дослідження обрано з урахуванням мети й задач теми дисертації, специфіки об'єкта і предмета дослідження. Під час доведення основних теоретичних положень було використано дедуктивний, індуктивний та традуктивний методи; при з'ясуванні окремих положень було використано діалектичний та системно-структурний підходи. Адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки було розглянуто як в діахронічному, так і в синхронічному планах. На теоретичному рівні крім означених вище методів було використано ще такі методи, як понятійний (термінологічний), метод формалізації та аксіоматичний, бо деякі теоретичні твердження були взяті нами без доказів.

Для ілюстрації окремих положень дисертації були використані такі методи, як:

- історичний - при дослідженні об'єкта та предмета дослідження (підрозділ 1.2);

- порівняльно-правовий - під час вивчення правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки за кордоном (підрозділи 1.3, 2.2, 2.4);

- статистичний - для аналізу даних про розвиток недержавних охоронних структур та служб безпеки (підрозділ 1.1);

- логіко-семантичний - для уточнення та розкриття понять «правоохоронна діяльність», «недержавна правоохоронна діяльність (підрозділ 2.3);

- формально-юридичний - для аналізу змісту чинного законодавства у сфері діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки, розробки пропозицій для вдосконалення цього законодавства (підрозділи 2.2-2.4, 3.1, 3.2).

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці фахівців у галузі загальної теорії права та держави, теорії управління, адміністративного права та інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах конституції України, міжнародно-правових, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки. Інформаційну й емпіричну основу дослідження становлять матеріали правозастосовної практики державних контролюючих органів та органів виконавчої влади, суб'єктів господарської діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших монографічних досліджень, в якому комплексно та з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правничої науки визначено адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур і служб безпеки суб'єктів господарювання, а також шляхи її удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями:

вперше:

- подано авторське поняття «недержавна правоохоронна діяльність»;

- обґрунтовано пропозиції з конкретизації адміністративно-правової регламентації діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки;

- визначено шляхи удосконалення законодавства щодо функціонування недержавних охоронних структур та служб безпеки;

- на основі закордонного досвіду спрогнозовано шляхи розвитку законодавства з функціонування та правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки;

удосконалено:

- цілі та завдання функціонування служби безпеки суб'єкта господарювання, функції складових підрозділів та її типову структуру взагалі;

- чинні нормативно-правові акти з регулювання правового статусу недержавних охоронних структур та служб безпеки;

- наукові положення про співвідношення діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки з правоохоронною діяльністю;

дістали подальшого розвитку:

_ науковий підхід до розуміння соціально-економічної необхідності існування недержавних охоронних структур та служб безпеки;

- загальні уявлення про розвиток та становлення недержавних охоронних структур та служб безпеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних положень і практичних висновків дисертаційної роботи у правотворчій діяльності з метою розвитку та удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки в Україні. Положення дисертації можуть бути використані для розробки коментарів до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність недержавних охоронних структур, у правозастосовній практиці, науково-практичній діяльності, у навчальному процесі під час читання лекцій та проведення практичних занять за курсами «Адміністративне право», а також для розробки навчально-методичних матеріалів з цих дисциплін та інших спецкурсів.

Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у практичну діяльність Державного підприємства «Донецька залізниця» (акт впровадження від 25 травня 2013 року) та Донецького відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «ЦЕНТР» (акт впровадження від 13 травня 2013 року).

Окремі положення дослідження використовуються в навчальному процесі в Донецькому юридичному інституті МВС України під час викладання дисциплін «Організація охорони громадського порядку», «Судові та правоохоронні органи України», «Економічна безпека суб'єктів господарювання» (акт впровадження від 6 червня 2013 року).

Певні положення та висновки, що сформульовані в дисертації та мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження були отримані особисто автором на основі аналізу чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися автором на студентській науковій конференції «Вопросы государства и права Украины» (Донецьк, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Молодь у юридичній науці. П'яті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми господарського права і методика його викладання» (Донецьк, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників». (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки» (Донецьк, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Борьба с торговлей людьми» (Донецьк, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы охраны общественного порядка при проведении спортивно-массовых мероприятий» (Донецьк, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України» (Донецьк, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (Донецьк, 2011); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання господарського права. Забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання» (Донецьк, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Боротьба з Інтернет-злочинністю» (Донецьк, 2013).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено Міністерством освіти і науки України та 1 стаття в юридичному зарубіжному періодичному виданні. Із загального обсягу наукових праць 4,4 д.а. - 3,7 д.а. належать особисто автору.

Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок. Робота містить також список використаних джерел із 211 найменувань та додатки.

недержавний охоронний адміністративний правовий

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. «Загальнотеоретичні основи функціонування недержавних охоронних структур та служб безпеки в Україні» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено їх соціально-економічну необхідність існування, здійснено історико-правовий аналіз розвитку та становлення, а також досвід функціонування та правового регулювання діяльності за кордоном.

У підрозділі 1.1. «Соціально-економічна необхідність існування недержавних охоронних структур та служб безпеки» визначено, що потреба в безпеці належить до базисних першочергових потреб людей і соціальних спільнот. Їх реалізація і невразливість забезпечує необхідні умови для повноцінного існування та успішного розвитку суб'єктів господарювання, що відповідає в тому числі потребам їх безпеки. В особливу групу виокремлюють інтереси забезпечення безпеки, пов'язані з недержавними спеціалізованими підприємствами, що займаються забезпеченням безпеки суб'єктів господарювання, службам безпеки безпосередньо самих суб'єктів господарювання, іншим недержавним установам та організаціям, що здійснюють відповідні функції.

Визначено, що безпека загалом як система заходів вимагає забезпечення необхідного рівня захищеності суб'єктів господарської діяльності за такими напрямами, як: захист від порушень закону; захист від недобросовісної конкуренції; захист від злочинних посягань; захист від свавілля, у тому числі з боку контролюючих і правоохоронних органів.

Безпека суб'єктів господарювання забезпечується шляхом збору та аналізу інформації, планування та постановки завдань; недопущення витоків корпоративної інформації; управління персоналом; контролю за управлінням оборотними засобами і витратами; забезпечення фізичної безпеки менеджменту суб'єкта господарювання; протидії втратам і порушенням.

У підрозділі 1.2. «Історико-правовий аналіз розвитку та становлення недержавних охоронних структур та служб безпеки» охоронні структури та служби безпеки суб'єктів господарювання розглянуто у двох напрямках, а саме: історико-правовий розвиток і становлення недержавних охоронних структур та історико-правовий розвиток комерційної розвідки суб'єктів господарювання. Аналіз розвитку та становлення недержавних охоронних структур в Україні до 1991 року здійснено в контексті розвитку недержавних охоронних структур на території колишньої Російської імперії та СРСР, до складу яких входила значна частина українських земель.

З 80-их років, коли Радянський Союз розпочав перебудову, невдовзі за першими кооперативами з'явилися і великі комерційні компанії. З самого початку реформування системи соціалізму кооператори та підприємці не отримували суттєвої правової підтримки та захисту, тому почали створюватися кооперативи, які надавали послуги з охорони та безпеки.

Після 1992 року розвиток ринку приватної охорони й розшуку визначався трьома основними процесами: масовою приватизацією економіки, зростанням приватного сектору в усіх галузях і розвитком приватних фінансових інститутів; кризою держави й масовим витоком кадрів з «силових» відомств та низьким контролем з боку правоохоронних органів над діяльністю підприємств недержавної сфери безпеки; легалізацією недержавної охоронної та детективної діяльності.

У підрозділі 1.3. «Досвід функціонування та правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки за кордоном» проведено порівняльно-правовий аналіз регулювання та функціонування приватних охоронних підприємств у таких зарубіжних державах, як: США, Франція, Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Канада, Бельгія, Фінляндія, Китай та Росія.

При вивченні переліку пропозицій на ринку послуг детективного та охоронного характеру закордонних країн зроблено висновок, що їх здійснення в змозі запобігати правопорушенням чи злочинам.

Скорочення службової участі співробітників правоохоронних органів у забезпеченні безпеки приватних структур дає підстави стверджувати, що у зарубіжних державах функції правоохоронних органів з протидії правопорушенням у сфері забезпечення охорони громадян та їх майна, власності суб'єктів господарювання, підтримку діючого економічного правопорядку беруть на себе приватні структури з охорони та безпеки.

На основі зарубіжного досвіду визначено доцільність правового регулювання приватної охоронної та детективної діяльності двома різними нормативними актами - у сфері охорони та безпеки, що дає можливість принципового розмежування компетенції суб'єктів господарювання, які проводять свою господарську діяльність у цих сферах.

Розділ 2. «Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки» складається з чотирьох підрозділів, у яких досліджуються правовий статус, адміністративно-правова регламентація діяльності, структурно-функціональні аспекти діяльності та співвідношення діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки з правоохоронною діяльністю.

У підрозділі 2.1. «Правовий статус недержавних охоронних структур та служб безпеки» визначено, що офіційного статусу приватна охоронна діяльність в Україні набула 28 лютого 1994 р. з моменту видачі МВС України Наказу «Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації та контроль за їх дотриманням».

Права та обов'язки недержавних охоронних структур та служб безпеки у підрозділі розглянуто у двох аспектах - загальному (договірному) та спеціальному. Разом з тим, недержавні охоронні структури та служби безпеки здійснюють окремі правоохоронні функції, але ці функції не визначено у чинній нормативно-правовій базі. Зазначену проблему краще за все можна вирішити шляхом реєстрації при створенні служби безпеки підприємств як громадського формування з охорони громадського порядку. Причому другий шлях, з практичної точки зору, є переважним, тому що права й обов'язки громадян, які виконують правоохоронні функції у складі громадських формувань з охорони громадського порядку є значно ширшими за права й обов'язки громадян, які виконують аналогічні функції у складі недержавних охоронних структур та служб безпеки.

У підрозділі подано класифікацію загальних прав суб'єктів господарської діяльності, які надають послуги з охорони та безпеки, до яких належать:

- засновницькі права - право на вільний вибір засновниками видів діяльності, право на вибір організаційно-правової форми, право на прийняття рішення про створення та припинення діяльності підприємства;

- права у сфері управління - право визначення структури підприємства, прийняття і зміна установчих документів, затвердження положень про структурні підрозділи, формування органів управління й контролю, призначення посадових осіб тощо;

- майнові права - право на володіння основними фондами, обіговими коштами, іншими цінностями, вартість яких відбито на самостійному балансі підприємства, ведення господарської та комерційної діяльності, розпорядження майном, укладання господарських договорів про надання послуг з охорони та безпеки.

Права та обов'язки недержавних охоронних структур та служб безпеки розглянуто з двох боків - загального (договірного), основи якого закладені у Конституції України та сутність яких розкрито у Господарському та Цивільному кодексах та спеціального, який відображається у спеціальних законах та підзаконних нормативно-правових актах.

У підрозділі 2.2. «Адміністративно-правова регламентація діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки» комплексно розглянуто правову регламентацію діяльності приватних охоронних підприємств та служб безпеки суб'єктів господарювання.

Проаналізовано нормативно-правові акти, які визначають організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з безпеки й охорони власності та громадян і визначено, що порядок контролю поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії МВС України на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян.

Детально розглянуто правові засади та процес перевірки суб'єктів господарювання з надання послуг з безпеки й охорони власності та громадян. На нашу думку, надмірна конкретизація одних і тих самих процедурних питань при проведенні перевірок у різних нормативно-правових актах створює проблеми щодо їх застосування. У зв'язку з чим запропоновано уніфікацію процедур при перевірці суб'єктів господарювання з безпеки й охорони.

Визначено основні прогалини в договірному оформленні надання послуг з безпеки й охорони. Для подолання таких прогалин необхідно виокремити у договірному праві ще один вид договорів - договори охорони, предметом яких є забезпечення особистої та (або) майнової безпеки особи, яку охороняють. До цього виду договорів необхідно віднести договори з охорони особи або персоналу; майна юридичних або приватних осіб; інтелектуальних (суміжних) прав; експедирування або супроводу; проектування та монтажу систем захисту тощо.

У підрозділі 2.3. «Структурно-функціональні аспекти діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки» визначено, що в умовах постійної політичної нестабільності, функції держави, як регулятора різних соціальних та економічних процесів, значно ослабли, саме тому відбувається розвиток недержавних служб безпеки й охорони.

Обґрунтовано необхідність створення інтегрованої системи безпеки суб'єкта господарювання та висвітлено її переваги перед окремими системами безпеки. До переваг інтегрованої системи безпеки віднесено: комплексний підхід, орієнтацію на завдання керівника, високий професіоналізм, поглиблена підготовка кадрів, вироблення завершених, багатофункціональних, збалансованих рішень.

Висвітлено основні завдання та загальні функції служби безпеки суб'єкта господарювання. Акцентовано увагу на тому, що служба безпеки в результаті своєї діяльності стабілізує відносини з правоохоронними та контролюючими органами.

Запропоновано алгоритм формування структури служби безпеки суб'єктів господарювання, який включає в себе визначення життєво важливих інтересів суб'єктів господарювання, виявлення та аналіз загроз безпеки, виявлення рівня ризику при реалізації загроз, визначення заходів локалізації загроз і розрахунок витрат на ці заходи.

Структура служби безпеки та її чисельність залежатимуть від форми власності суб'єкта господарювання, виду його діяльності, місця підприємства на ринку товарів і послуг, кількості співробітників, обсягу й вартості матеріальних цінностей, наявності різних небезпечних речовин, рівня конфіденційності внутрішньої інформації, активності конкурентів і кримінального оточення. У зв'язку з цим запропоновано типову структуру служби безпеки суб'єкта господарювання усіх форм власності, яка складається з підрозділів: режиму й охорони; інженерно-технічного; економічної безпеки; внутрішньої безпеки; контролю та ревізій; надзвичайних ситуацій. Розроблено примірне положення про службу безпеки підприємства.

У підрозділі 2.4. «Співвідношення діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки з правоохоронною діяльністю» визначено, що діяльність недержавних охоронних організацій та служб безпеки слід розглядати як суб'єкт правоохоронної діяльності та як закономірний додаток до діяльності державних правоохоронних органів. По відношенню до державної правоохоронної діяльності характер і масштаби недержавної діяльності повинні бути визначені законодавчо й обмежуватися межами укладених договірних зобов'язань.

Сформульовано авторське визначення поняття «правоохоронна діяльність», яку розуміємо як законні діяння правоохоронних органів, державних і недержавних організацій, недержавних охоронних структур та служб безпеки з захисту встановлених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина; законних інтересів юридичних осіб - суб'єктів усіх форм власності, а також інтересів держави. Правоохоронна діяльність недержавних охоронних структур та служб безпеки складається з таких основних видів: інформаційно-пошукової діяльності; контрольно-аудиторської діяльності; діяльності із взаємодії з правоохоронними структурами, профілактично-запобіжної діяльності.

Відсутність переліку правоохоронних органів породжує нечіткість у розмежуванні їх компетенції і повноважень, паралелізм у завданнях та цілях діяльності й конфліктність у взаємовідносинах.

Розділ 3. «Шляхи удосконалення діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки» складається з двох підрозділів, у яких окреслено шляхи підвищення ефективності діяльності недержавних служб безпеки з охорони правопорядку в Україні та підготовки кадрового потенціалу.

У підрозділі 3.1. «Підвищення ефективності діяльності недержавних служб безпеки з охорони правопорядку в України» визначено, що при скороченні штатних одиниць в органах внутрішніх справ робота із забезпечення охорони громадського порядку може бути активізована за рахунок залучення недержавних охоронних структур.

Закон України «Про охоронну діяльність» допускає взаємодію охоронних підприємств з органами внутрішніх справ у протидії правопорушникам або у припиненні адміністративних правопорушень. Координатором дій органів внутрішніх справ з недержавними охоронними структурами в охороні громадського порядку є Координаційна рада МВС із взаємодії ОВС з охоронними підприємствами, їх об'єднаннями та службами безпеки суб'єктів господарювання.

У підрозділі визначено мету, завдання та напрямки взаємодії недержавних підприємств та служб безпеки з ОВС у сфері охорони правопорядку.

Для планування й керування правоохоронним процесом запропоновано створення законодавчої бази та чіткого механізму взаємодії недержавних охоронних структур з правоохоронними органами, а також закріплення у Кодексі України про адміністративні правопорушення повноваження персоналу охорони з охорони громадського правопорядку.

У підрозділі 3.2. «Оптимізація підготовки кадрового потенціалу для недержавних охоронних структур та служб безпеки в Україні» визначено, що активізація підготовки фахівців у сфері забезпечення безпеки господарської діяльності зумовлюється тенденціями до збільшення недержавних охоронних структур і служб безпеки підприємств (організацій), розвитком нормативно-правової бази у сфері надання охоронних послуг, постійних змін умов існування ринкових відносин, криміналізації суспільних відносин, відсутністю культури виконання договірних зобов'язань.

В Україні вже існує достатньо розгалужена система підготовки кадрового потенціалу для недержавних служб безпеки й охоронних структур, яка складається з відповідних рівнів підготовки: доктора та кандидата наук зі спеціальності «Економічна безпека суб'єктів господарської діяльності», магістрів, спеціалістів, бакалаврів, а також молодших спеціалістів. Відповідно до класифікатора професій України сфері недержавної безпеки здійснюється підготовка менеджерів, професіоналів, фахівців, технічних службовців, працівників сфери послуг, кваліфікованих робітників.

Аргументовано і запропоновано проводити підготовку фахівців всіх рівнів у сфері недержавної безпеки зосередити тільки в державних навчальних закладах за єдиними навчальними планами.

ВИСНОВКИ

У висновках кандидатської дисертації сформульовано найсуттєвіші результати дослідження, подано теоретичне узагальнення та запропоновано нове бачення вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні напрямків розвитку адміністративно-правових засад діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки в Україні. У ході дослідження одержано такі основні результати:

1. Соціально-економічна необхідність існування недержавних охоронних структур та служб безпеки обумовлена:

- швидким розвитком недержавного сектору в економіці;

- нездатністю державних правоохоронних органів у повному обсязі забезпечити захист суб'єктів господарювання від недобросовісних конкурентів, посягань на майно та інтелектуальну власність;

- необхідністю постійного підтримування необхідного рівня безпеки та захисту конфіденційної інформації суб'єктів господарювання;

- здатністю недержавних охоронних структур та служб безпеки більш оперативно реагувати на загрози, пов'язані з власністю підприємств та життям їх співробітників;

- розширенням попиту суб'єктів господарювання на придбання послуг з безпеки й охорони.

2. Ґенеза розвитку правового регулювання діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки дає можливість зробити висновок, що історію розвитку недержавних охоронних структур та служб безпеки необхідно розглядати в щільному зв'язку з історією розвитку всього людства.

Посилення конкуренції між недержавними службами безпеки й позавідомчою охороною та іншими підрозділами МВС України веде до посилення бажання використання напівлегальних схем роботи.

З урахуванням загальносвітових тенденцій можна прогнозувати значний ріст недержавних охоронних структур та окремих підрозділів з охорони та економічної безпеки суб'єктів господарювання.

3. Вивчення досвіду функціонування приватних охоронних підприємств у зарубіжних державах дає підстави стверджувати, що правове регулювання приватної охоронної та детективної діяльності доцільно здійснювати двома різними нормативними актами, що дає можливість принципового розмежування компетенції суб'єктів господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність у сфері безпеки та охорони. Спрогнозовано прийняття в Україні окремого законодавства з приватної детективної діяльності.

4. Процес нормативно-правового визначення правового статусу приватних охоронних, охоронно-технічних суб'єктів господарювання залишився незавершеним. Правовий статус інформаційних та консалтингових бюро і агентств; благодійних спеціалізованих фондів; науково-дослідних структур; спеціалізованих навчальних закладів визначено загальними нормами адміністративного права. Правовий статус підприємств, які надають детективні послуги, служб безпеки підприємств та фінансових установ, приватних воєнних компаній на законодавчому рівні в Україні не урегульовано зовсім.

Система недержавних охоронних структур та служб безпеки в Україні складається з приватних охоронних, охоронно-технічних та детективних суб'єктів господарювання; служб безпеки, підприємств та організацій різних форм власності; служб безпеки фінансових установ; інформаційних та консалтингових бюро та агентств; благодійних спеціалізованих фондів; науково-дослідних, спеціалізованих навчальних закладів та об'єднується завданнями, які спрямовані на захист законних прав та інтересів підприємців і сприяють загальному розвитку підприємництва в Україні.

5. Система нормативно-правових актів з регламентації діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки суб'єктів господарювання із забезпечення їх економічної безпеки на України складається з:

- Цивільного та Господарського кодексів України;

- модельного Закону «Про недержавну (приватну) охоронну діяльність і недержавну (приватну) розшукову діяльність»;

- Законів України «Про охоронну діяльність», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- Постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування», «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також охороною громадян»;

- наказів та розпоряджень МВС України;

- інших нормативно-правових актів різного рівня.

6. Основними завданнями служби безпеки суб'єкта господарювання є:

- забезпечення безпеки господарської діяльності та захисту інформації і відомостей, що є комерційною таємницею;

- організація спеціального діловодства;

- забезпечення режиму безпеки при проведенні всіх видів діяльності, включаючи різні зустрічі, переговори, наради, засідання, пов'язані з діловою співпрацею;

- забезпечення охорони майна;

- забезпечення особистої безпеки керівництва та провідних співробітників і фахівців;

- оцінка маркетингових ситуацій та неправомірних дій зловмисників та конкурентів.

Максимальна ефективність функціонування служби безпеки суб'єкта господарювання повинна визначатися наявністю у їх складі таких структурних підрозділів: режимно-охоронного, інженерно - технічного, контрольно-ревізійного, з забезпечення економічної безпеки, з забезпечення внутрішньої безпеки, з надзвичайних ситуацій.

7. Недержавні охоронні структури та служби безпеки є правоохоронними органами з особливим статутом, а їх правоохоронна діяльність здійснюється не за дорученням держави, а у зв'язку з комерційною/некомерційною діяльністю, або визначена специфікою виробничої діяльності.

Недержавна правоохоронна діяльність, тобто така діяльність, яка здійснюється недержавними охоронними структурами та службами безпеки суб'єктів господарювання, відрізняється від державної тим, що:

- є господарською і здійснюється для отримання прибутку;

- здійснюється на основі договірних зобов'язань, у яких обумовлено межі, час виникнення і припинення цих зобов'язань;

- послуги з охорони прав і свобод клієнта або діяльність, спрямована на забезпечення безпеки суб'єкта господарювання, мають вартісний характер;

- об'єктом захисту є не будь-які, а лише засновані на законі права та інтереси клієнта або суб'єкта господарювання;

- така діяльність має в основному превентивний характер, і її компетенція закінчується (переходить до державних правоохоронних органів) у разі вчинення злочинних дій.

Правоохоронну діяльність, ми розуміємо, як законні дії державних і недержавних органів та організацій, недержавних охоронних структур та служб безпеки із захисту встановлених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина; законних інтересів юридичних осіб - суб'єктів усіх форм власності, а також інтересів держави.

8. Найважливішими шляхами удосконалення діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки є:

- взаємодія між недержавними охоронними підприємствами та ОВС з метою зниження рівня криміногенної напруженості в суспільстві в результаті максимального використання потенціалу недержавних служб безпеки для забезпечення правопорядку та боротьби із злочинністю;

- оптимізація підготовки кадрового потенціалу для цих структур та удосконалення чинного законодавства щодо їх функціонування в Україні.

Конкретні заходи з удосконалення правового регулювання діяльності недержавних охоронних підприємств та служб безпеки в України обумовлюються прийняттям низки нормативно-правових актів та внесенням змін до чинного законодавства.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелухін О.М. Ліцензування як умова створення недержавних охоронних підприємств / О.М. Шелухін, В.А. Малига // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць - 2006. - № 4. - С. 286-294.

2. Шелухін О.М Поняття взаємодії недержавних охоронних структур з правоохоронними органами України / О.М. Шелухін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. - 2007. - № 3. - С. 113-124.

3. Шелухін О.М. Генеза правового регулювання недержавних служб безпеки в Україні / О.М. Шелухін, М.Л. Шелухін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць - 2011. - № 1. - С. 185-192.

4. Шелухін О.М. Щодо питання ліцензування діяльності недержавних охоронних структур / О.М. Шелухін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць - 2011. - № 4. - С. 158-167.

5. Шелухін О.М. Правове регулювання надання послуг у сфері забезпечення економічної безпеки (на прикладі недержавних підприємств) / О.М. Шелухін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1. - С. 263-276.

6. Шелухін О.М. Вдосконалення взаємодії недержавних охоронних структур та служб безпеки з правоохоронними органами України / О.М. Шелухін // Часопис Академії адвокатури України: електронне наукове фахове видання. - 2012. - № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2012-4/content.html.

7. Шелухин А.Н. Частные военные компании, как субъект предоставления охранных услуг: понятие и правовое регулирование / А.Н. Шелухин //Экономика социология и право. - 2013. - № 1. - С. 135-138.

8. Шелухін О.М. Ліцензування як правова підстава надання охоронних послуг недержавними підприємствами / О.М. Шелухін // Вопросы государства и права Украины: материалы студенческой научной конференции (11 апреля 2006 года). - Донецк: ДонНУ, 2006. - С. 47-49.

9. Шелухін О.М Правове забезпечення взаємодії недержавних служб безпеки і правоохоронних органів (з урахуванням досвіду США) / О.М. Шелухін // Молодь у юридичної науці: збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «П'яті осінні юридичні читання» (27-28 жовтня 2006 року). - Хмельницький, 2006. - Частина друга. - С. 167-170.

10. Шелухін О.М. Соціальна необхідність існування недержавних служб безпеки в Україні / О.М. Шелухін // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України: збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 листопада 2010 року). - Донецьк, 2010. - Частина перша. - С. 139-141.

11. Шелухин А.Н. Соотношение частной детективной и оперативно-розыскной деятельности в Украине / А.Н. Шелухин // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 лютого 2011 року). - Донецьк, 2011. - Спеціальний випуск. - С. 103-107.

12. Шелухин А.Н. О подготовке специалистов в сфере противодействия киберпреступности / А.Н.Шелухин // Борьба с Интернет-преступностью: материалы Международной научно-практической конференции (11-12 июня 2013 года). - Донецк, 2013. - С. 216-219.

АНОТАЦІЯ

Шелухін О.М. Адміністративно-правові засади діяльності недержавних охоронних структур та служб безпеки. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2013.

У роботі комплексно розглянуто адміністративно-правове та організаційне забезпечення функціонування недержавних охоронних структур і служб безпеки суб'єктів господарювання та висвітлено шляхи вдосконалення їх правового регулювання та практичної діяльності.

З метою захисту конституційних прав і свобод громадян, забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання, аргументовано необхідність ініціювати відповідного законодавчого акту на базі модельного Закону «Про недержавну (приватну) охоронну діяльності і недержавну (приватну) розшукову діяльність» та внесення змін й доповнення до окремих нормативно-правових актів.

Досліджено систему недержавних охоронних структур і служб безпеки на Україні, які спрямовані на захист законних прав та інтересів підприємців і сприяють загальному розвитку підприємництва в Україні.

Ключові слова: адміністративно-правові засади; недержавні охоронні структури та служби безпеки; адміністративно-правове регулювання; правовий статус; правоохоронна діяльність; підготовка кадрового потенціалу.

АННОТАЦИЯ

Шелухин А.Н. Административно-правовые основы деятельности негосударственных охранных структур и служб безопасности. - На правах рукописи

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом, Киев, 2013.

Диссертация посвящена совершенствованию административно-правового и организационного обеспечения функционирования негосударственных охранных структур и служб безопасности субъектов хозяйствования.

В первом разделе работы раскрыта социально-экономическая необходимость и причины существования и развития негосударственных охранных структур и служб безопасности субъектов хозяйствования.

В исторически-правовом плане исследовано развития правового регулирования деятельности негосударственных охранных структур и служб безопасности, что дало возможность сделать выводы о тенденциях развития нормативно-правовой базы, определяющей функционирование негосударственных субъектов охранной деятельности и безопасности.

С учетом общемировых тенденций, прогнозируется значительный рост негосударственных охранных структур и отдельных подразделений по охране и экономической безопасности субъектов хозяйствования.

Сравнительно-правовой анализ регулирования и функционирования частных охранных предприятий в некоторых зарубежных государствах дает основания утверждать, что частные охранные организации в большинстве государств занимают видное место в системе органов, осуществляющих противодействие правонарушениям в сфере обеспечения охраны граждан и их имущества, собственности субъектов хозяйствования, поддержку действующего экономического правопорядка.

Во втором разделе работы охарактеризована система негосударственных охранных структур и служб безопасности на Украине, которая объединяется задачами, направленными на защиту законных прав и интересов субъектов хозяйствования.

Отмечено, что, правовой статус предприятий, предоставляющих детективные услуги; служб безопасности предприятий и финансовых учреждений; частных военных компаний на законодательном уровне в Украине не урегулирован.

Действующее законодательство Украины дает возможность частным охранным предприятиям и службам безопасности субъектов хозяйствования осуществлять деятельность по охране имущества граждан и юридических лиц и охраны физических лиц на договорных условиях. Сделан вывод о необходимости введения в практику типовой формы договора на оказание услуг по охране и безопасности.

В разделе раскрыты задачи негосударственных подразделений охраны и служб безопасности, предложена типовая структура службы безопасности предприятия. Дано авторское понятие негосударственной правоохранительной деятельности и отличительные черты такой деятельности от государственной.

В третьем разделе работы сделан вывод о том, что эффективность деятельности негосударственных охранных предприятий и служб безопасности по охране правопорядка в Украине значительно может быть повышена путем улучшения их взаимодействия с органами внутренних дел и оптимизации подготовки кадрового потенциала для этих структур.

Взаимодействие между негосударственными охранными предприятиями (службами безопасности) и органами внутренних дел по охране правопорядка обусловлено общностью задач, стоящих перед ними в сфере охраны правопорядка.

Аргументирована целесообразность переориентации подготовки кадрового потенциала для негосударственных охранных структур и служб безопасности в Украине из частных учебных заведений в специализированные учреждения системы Министерства внутренних дел.

Ключевые слова: административно-правовые основы; негосударственные охранные структуры и службы безопасности; административно-правовое регулирование; правовой статус; правоохранительная деятельность; подготовка кадрового потенциала.

ANNOTATION

Shelukhin О.М. Administrative and Legal Bases of the Non-governmental Security Agencies and Security Services. - Manuscript.

Thesis for candidate of law science degree. Specialty 12.00.07 - Administrative Law and Proceeding; Financial Law; Information Law. -Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, 2013.

The paper considers a complex administrative, legal and organizational functioning of private security agencies and businesses security services. The research also highlights the ways of improvement of their legal regulation and practice.

The need to initiate appropriate legislation based on the model law «On Non-state (private) Security Activity and Non-governmental (private) Search Activity» as well as amendments and supplements to certain regulations have been argued in order to protect the constitutional rights and freedoms, to ensure security of economic entities.

The system of private enforcement agencies and security services of Ukraine protecting the legal rights and interests of entrepreneurs and contribute to overall business development in Ukraine has been analyzed.

Keywords: legal and administrative bases; non-state security agencies and security services; administrative and legal regulation; legal status; law enforcement; training of potential staff.

Размещено на Allbest.ru

...