Управлінські процедури в діяльності виробничих організацій (адміністративно-правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МіністерствА освіти і науки України

Автореферат

Управлінські процедури в діяльності виробничих організацій (адміністративно-правовий аспект)

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Орлова Вікторія

Запоріжжя - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор,

академік НАПрН України

Васильєв Анатолій Семенович,

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,

завідувач кафедри адміністративного та господарського права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Калаянов Дмитро Петрович,

Одеський національний морський університет,

завідувач кафедри кримінального та адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент

Манжула Андрій Анатолійович,

Кіровоградський інститут розвитку людини

Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»,

професор кафедри правознавства.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з формуванням теорії адміністративного процесуального права та подолання «вузьковідомчого підходу до розуміння адміністративного процесу», який визначався за аналогією із судовим процесом, в адміністративно-правовій літературі в різні роки з'явилася значна кількість робіт, які присвячені юридичній природі адміністративного процесу, процесуальним формам реалізації державної виконавчої влади, адміністративним юрисдикційним провадженням, а також процесуальним формам діяльності органів державного управління при вирішенні ними питань, які віднесені до їхньої компетенції. Поряд із роботами, які досліджують адміністративний процес на загальнотеоретичному рівні, останнім часом з'явилися праці, присвячені конкретним моделям адміністративного процесу та видам адміністративних процедур, включаючи процедури надання адміністративних послуг. На фоні розмаїття наукових праць, присвячених адміністративному процесу й адміністративним процедурам, доводиться констатувати, що рівень досліджень управлінських процедур в адміністративному праві залишається низьким, що негативно відображається на ефективності їх використання в управлінській діяльності суб'єктів державного управління, до яких відносяться й адміністрації державних виробничих організацій.

Отже, у зв'язку з тим, що спеціальних робіт, присвячених управлінським процедурам як одному з найважливіших елементів процесу реалізації державного управління в українській адміністративно-правовій літературі практично немає (якщо не рахувати роботи, присвячені процедурам підготовки і прийняття управлінських рішень), дослідження сутності та правової природи управлінських процедур виробничих організацій представляється актуальним для науки адміністративного права, теоретично і практично важливим для вдосконалення правозастосовної діяльності.

Фундаментальною та основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці радянських та сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів, які, по-перше, містять загальні напрацювання в теорії адміністративного права, що стосуються визначення державного управління та управлінських відносин у предметі адміністративного права, зокрема праці В.Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченко, Д.П. Калаянова, Р.А. Калюжного, В.В. Коваленка, Ю.М. Козлова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.А. Манжули, Н.Р. Нижник, Ю.М. Старилова, С.Г. Стеценка та ін.; по-друге, досліджували і продовжують досліджувати «процес» і «процедуру» як явища правової дійсності, зокрема праці М.В. Джафарової, Є.В. Додіна, О. К. Застрожної, Р.С. Калініна, В.Ю. Кікінчук, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, С.А. Кулинич, М.Я. Маслєннікова, О.І. Миколенка, В.Г. Перепелюка, В.М. Протасова, Н.Г. Саліщевої, М.М. Тищенка та ін.; по-третє, безпосередньо присвячені управлінським процедурам та адміністративно-правовому регулюванню внутрішньо-організаційних відносин державних та недержавних організацій, зокрема праці Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьева, А.С. Васильєва, Т.О. Голоядової, Б.М. Лазарєва, О.М. Охотнікової, В.С. Рапопорта та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова на 2012-2016 рр. за темою «Механізми публічно-правової і приватноправової регламентації суспільних відносин в адміністративно-політичній, соціально-культурній та господарській сферах» (номер державної реєстрації 0112U002484). Крім того, тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24.09.2010.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - на підставі аналізу наявних наукових та нормативних джерел визначити рівень правового забезпечення управлінських процедур у діяльності виробничих організацій, окреслити проблеми адміністративно-правового регулювання управлінських процедур та проблеми їх використання на практиці, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері.

Досягненню поставленої мети слугує вирішення таких основних задач:

– виявити фактори, які негативно впливають на рівень дослідження управлінських процедур у вітчизняній адміністративно-правовій науці, та визначити етапи історичного розвитку наукової думки щодо управлінських процедур;

– з'ясувати особливості управлінських процедур та їх місце в системі юридичних процедур шляхом визначення понять «державне управління», «суб'єкт державного управління», «управлінські відносини в предметі адміністративного права» та порівняльної характеристики з іншими суміжними поняттями;

– визначити рівень адміністративно-правового регулювання статусу виробничих організацій;

– з'ясувати сутність управлінських процедур, які застосовуються в діяльності виробничих організацій, та встановити критерії їх класифікації;

– встановити елементи процедур конструювання апарату управління виробничої організації та охарактеризувати основні вимоги, які пред'являються до цих процедур;

– визначити і з'ясувати особливості процедури планування в процесі оперативного управління виробництвом;

– визначити та охарактеризувати елементи процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень;

– виявити особливості правового регулювання процедур прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничими організаціями господарської діяльності.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при застосуванні управлінських процедур у виробничих організаціях.

Предмет дослідження - управлінські процедури в діяльності виробничих організацій (адміністративно-правовий аспект).

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала сукупність методів і прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, формально-юридичний, історичний, логіко-семантичний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Діалектичний метод використовувався при розгляді становлення й розвитку наукової думки щодо предмету адміністративного права і місця в предметі адміністративного права управлінських відносин, а також стосовно розвитку наукової думки щодо управлінських процедур (підрозділи 1.1, 1.2). Формально-юридичний метод застосовувався при аналізі норм законодавства, які регулюють управлінські процедури у виробничих організаціях (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4). За допомогою історичного методу здійснено характеристику етапів правового регулювання управлінських процедур (підрозділ 1.1). Логіко-семантичний метод використовувався при дослідженні значень дефініцій адміністративного права, які в сукупності допомагають розкрити сутність управлінських процедур, що використовуються в діяльності виробничих організацій (всі підрозділи). Метод системного аналізу дав змогу виявити особливості управлінських процедур та їх місце в системі процедур, які регулюються нормами адміністративного права (підрозділи 1.2, 2.2). Порівняльно-правовий метод застосовувався при дослідженні вітчизняного, зарубіжного законодавства і положень правової доктрини (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.3). адміністративний планування управлінський

Нормативна основа дослідження - чинне та раніше діюче вітчизняне адміністративне законодавство, законодавство зарубіжних держав, перспективне законодавство.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлюється самою постановкою проблеми і полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці цілісним комплексним дослідженням адміністративно-правового регулювання управлінських процедур в діяльності виробничих організацій. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків, які виносяться на захист, зокрема:

вперше:

– визначено чинники, які негативно впливають на рівень дослідження управлінських процедур в адміністративно-правовій науці, до яких відносяться такі: а) адміністративна наука радянського періоду не досліджувала «управлінські процедури» як самостійне правове явище; б) теорія державного управління довгий час розвивалася в межах науки адміністративного права, що заважало адміністративістам остаточно визначитися з поняттями «державне управління», «управлінські відносини» та «управлінські процедури; в) невизначеність місця управлінських відносин у структурі предмета адміністративного права, що заважало визначенню змісту управлінських процедур; г) нехтування категоріальним апаратом, яке призвело до ототожнення «управлінських процедур» і «адміністративних процедур»;

– здійснено періодизацію розвитку наукової думки щодо управлінських процедур в адміністративному праві України, у зв'язку з чим виділено три етапи: 1) радянський період до 1988 року, коли термін «управлінські процедури» не входив до категоріального апарату адміністративного права і не використовувався ні в науковій літературі, ні в чинному законодавстві; 2) період з 1988 по 2000 рік, коли відбувалось переосмислення базових положень адміністративного права, а тому цей період можна вважати лише підготовчим етапом для ґрунтовних досліджень управлінських процедур у вітчизняній науці; 3) період з 2000 року і дотепер, який характеризується тим, що з'явилися праці, в яких науковці намагаються визначитись зі змістом управлінських процедур, долею їх правової регламентації і співвідношенням з адміністративними процедурами;

– сформульовано визначення управлінських процедур як різновиду упорядкованої поведінки суб'єктів управління в процесі їх взаємодії з підпорядкованими їм об'єктами;

удосконалено:

- пропозиції щодо запровадження спеціальних управлінських процедур, які спрямовані на забезпечення суворої впорядкованості внутрішньо-організаційних зв'язків та відносин шляхом розробки і використання функціональних матриць розподілу повноважень і відповідальності між службовим персоналом відповідних ланок управління, схем інформаційного забезпечення та документообігу, організаційно-методичних стандартів і регламентів роботи управлінського персоналу та ін.;

– пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання шляхом закріплення на рівні Кабінету Міністрів України Типових правил підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень в оперативному управлінні виробництвом;

набули подальшого розвитку:

- наукові положення щодо предмету адміністративного права та стосовно місця управлінських відносин у предметі адміністративного права, що дозволило визначити ту сферу суспільних відносин, в якій безпосередньо реалізуються управлінські процедури, а саме внутрішньо-організаційні відносини, які характеризують: а) побудову зв'язків між різними рівнями системи органів публічної адміністрації з питань реалізації державно-владних повноважень (наприклад, між Кабінетом Міністрів України та головами місцевих державних адміністрацій, між центральними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування); б) внутрішньо-організаційну діяльність апаратів усіх державних органів та адміністрацій державних підприємств, установ та організацій; в) порядок проходження публічної служби;

- підходи щодо визначення управлінських процедур та визначення їх ознак, що дозволило конкретизувати предмет наукового дослідження, визначившись із видами управлінських процедур, які використовуються в діяльності виробничих організацій;

- наукові положення щодо елементів процедури конструювання апарату управління виробничої організації, що дозволило розкрити особливості механізму побудови апарату управління виробничої організації та виявити основні вимоги, яких слід при цьому дотримуватись;

- рекомендації щодо планування оперативного управління виробництвом, що дозволило запропонувати науково обґрунтовані процедури організації планової діяльності;

- наукові положення щодо елементів процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації, що дозволило розкрити механізми інформаційного забезпечення управлінської діяльності у виробничих організаціях;

- пропозиції щодо процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації, що дало можливість виявити особливості та прогалини правового регулювання процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничою організацією господарської діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі положення, висновки та рекомендації поглиблюють наукові засади організації та здійснення управлінських процедур у діяльності виробничих організацій, які спрямовані на вдосконалення їх адміністративно-правового регулювання.

Основні положення та результати дослідження можуть бути використані:

- у науково-дослідній діяльності - при розробці теоретичних і прикладних проблем як адміністративного права, так і спеціальних положень інституту державного управління економікою (акт впровадження Одеського національного університету імені І. І. Мечникова від 27.09.2013);

- у нормотворчій діяльності - при реформуванні адміністративного законодавства, зокрема при підготовці Типових правил підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень в оперативному управлінні виробництвом;

– у правозастосовній діяльності - для покращення правозастосовної практики щодо використання управлінських процедур у діяльності виробничих організацій;

– у навчальному процесі - при підготовці підручників та навчальних посібників із дисциплін «Правознавство», «Адміністративне право», «Господарське право». Матеріали дослідження використовувались у навчальному процесі Запорізького національного університету (акт впровадження від 30.09.2013), Університету сучасних знань (акт впровадження від 27.09.2013), Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (акт впровадження від 23.08.2013).

Особистий внесок здобувача. На основі останніх досягнень у галузі теорії адміністративного права здобувачем виконано наукове дослідження самостійно, сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані особисто автором. У співавторстві здобувачем написано статті «Сущность и социально-правовая природа управленческих процедур», «Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект». (Часть первая)», «Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект. (Часть вторая)», «Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект. (Часть третья)». У них розкрито авторське розуміння процедури формування апарату управління виробничої організації як системи прийняття управлінських рішень. У дисертаційній роботі не використовувались ідеї та розробки, які належать співавторам.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 4 науково-практичних конференціях: «Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи» (м. Одеса, 2011 р.), «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» (м. Львів, 2012 р.); «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Київ, 2012 р.); «Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи» (м. Одеса, 2012 р.);

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 9 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок. Список використаних джерел налічує 204 найменування і займає 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.

Розділ 1 «Юридична природа управлінських процедур» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Історіографія досліджень управлінських процедур у вітчизняній юридичній науці» аналізуються чинники, які негативно впливають на рівень дослідження управлінських процедур в адміністративно-правовій науці, та виділяються основні історичні етапи такого дослідження.

Виявлено фактори, які негативно впливають на рівень дослідження управлінських процедур у вітчизняній адміністративно-правовій науці: 1) радянська адміністративна наука не досліджувала «управлінські процедури» як самостійне правове явище; 2) теорія державного управління довгий час розвивалася в межах науки адміністративного права, що сприяло використанню в адміністративному праві поняття «державне управління в широкому розумінні» і заважало визначенню поняття «державного управління у вузькому розумінні»; 3) боротьба різних концепцій адміністративного права, в яких по-різному розглядається роль управлінських відносин у предметі адміністративного права; 4) ототожнення управлінських та адміністративних процедур, що нівелює різницю між цими самостійними поняттями адміністративного права.

У зв'язку з цим запропоновано виділяти такі етапи дослідження управлінських процедур в адміністративному праві:

1) радянський період до 1988 року, коли термін «управлінські процедури» не входив до категоріального апарату адміністративного права і не використовувався ні в науковій літературі, ні в чинному законодавстві;

2) період з 1988 по 2000 рік, коли відбувалось переосмислення базових положень адміністративного права, а тому цей період можна вважати лише підготовчим етапом для ґрунтовних досліджень управлінських процедур у вітчизняній науці.

3) період з 2000 року і дотепер, що характеризується тим, що з'явилися праці, в яких науковці намагаються визначитись зі змістом управлінських процедур, долею їх правової регламентації, співвідношенням з адміністративними процедурами тощо.

У підрозділі 1.2 «Управлінські процедури в системі юридичних процедур» через аналіз понять «державне управління», «суб'єкт державного управління», «управлінські відносини в предметі адміністративного права» та за допомогою порівняльної характеристики з іншими суміжними поняттями дається визначення управлінських процедур та розкривається їх місце в системі юридичних процедур.

Як специфічний різновид існуючих юридичних процедур, управлінські процедури мають низку особливих ознак, які відрізняють їх від інших видів процедур, врегульованих нормами права (в тому числі адміністративного права): по-перше, при аналізі управлінських процедур не можна не враховувати ту обставину, що деякі управлінські процедури, які реалізуються в діяльності органів управління, передбачені не адміністративним, а конституційним правом (наприклад, порядок діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування); по-друге, багато норм таких галузей права, як земельне, водне, лісове, житлове, трудове, фінансове, господарське, та деяких інших реалізуються через управлінську діяльність із використанням управлінських процедур, які регулюються нормами адміністративного права; по-третє, деякі процедури діяльності органів управління взагалі не закріплені правом, а існують лише у вигляді традицій і звичаїв, які в ході практичної діяльності сформувалися в певній організації, і тому не можуть вважатися адміністративно-правовими, хоча, безумовно, є управлінськими. Звідси випливає висновок про те, що управлінськими процедурами можна вважати тільки ті процедури, які закріплені нормами права чи іншими соціальними або технічними нормами і які визначають порядок здійснення управлінської діяльності.

Розділ 2 «Теоретико-правові засади використання управлінських процедур у діяльності виробничих організацій» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття виробничої організації» аналізуються ознаки виробничої організації та визначаються особливості адміністративно-правового регулювання її статусу.

Адміністративно-правове регулювання діяльності виробничих організацій багато в чому замінено зараз цивільно-правовим регулюванням. Незважаючи на масову приватизацію, у власності держави залишаться підприємства та установи, які вимагають адміністративно-правового регулювання. Ці організації не зможуть у повному обсязі реалізовувати свою правосуб'єктність, якщо така правосуб'єктність буде обмежена тільки рамками цивільного права.

До характерних рис адміністративно-правового статусу державних виробничих організацій відносяться такі: по-перше, така організація створюється за рішенням уповноваженого на те державного органу, який затверджує також установчий документ організації - його статут; по-друге, органом управління такої організації є керівник, який призначається власником або уповноваженим ним органом; по-третє, керівництво виробничої організації (адміністрація) наділене необхідними адміністративними повноваженнями щодо керованого ним виробничого колективу; по-четверте, для такої організації є обов'язковим виконання державного замовлення.

У підрозділі 2.2 «Поняття та класифікація управлінських процедур, які застосовуються в діяльності виробничих організацій» аналізуються класифікації управлінських процедур, що запропоновані в юридичній літературі, та визначаються критерії класифікації управлінських процедур, які використовуються в діяльності виробничих організацій.

Можна запропоновувати різні підходи щодо класифікації управлінських процедур: за сферою охоплення (загальні та часткові процедури); за особливістю вирішуваних завдань (процедури вирішення організаційних запрограмованих завдань та вирішення організаційних незапрограмованих завдань), залежно від суб'єкта (рівня) управління (процедури, які використовуються в уряді, центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, адміністраціями державних підприємств та установ та ін.) тощо.

Процес управління виробничою організацією передбачає реалізацію ряду функцій: конструювання апарата управління організації задля забезпечення ефективності управлінської діяльності; планування оперативного управління виробництвом; отримання, обробки та використання інформації про стан організації й зовнішнього середовища; вироблення управлінських рішень, які забезпечують функціонування організації всередині і зовні. Залежно від цього управлінські процедури можна поділити на чотири види: процедури конструювання апарата управління виробничої організації; процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації; процедури планування в оперативному управлінні виробництвом; процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничою організацією господарської діяльності.

Розділ 3 «Адміністративно-правове регулювання управлінських процедур адміністрації виробничої організації» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Управлінські процедури конструювання апарата управління виробничої організації» аналізуються послідовні і цілеспрямовані елементи (етапи) управлінських процедур конструювання апарата управління виробничої організації, до яких відносяться: а) аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього навколишнього середовища, в умовах якого функціонує дана виробнича організація; б) визначення механізмів взаємодії виробничих завдань і управлінських функцій, спрямованих на забезпечення їх вирішення; в) виділення функції прийняття управлінських рішень як особливого виду управлінської праці; г) визначення управлінських рівнів і ланок управління, де формуються і приймаються управлінські рішення з виділенням конкретних сфер прийняття рішень і вирішальних центрів; д) раціональний розподіл управлінського навантаження між працівниками апарату управління виробничої організації; е) адаптація апарату управління даної виробничої організації до вирішення рутинних (повсякденних) і творчих завдань; ж) правове забезпечення структурних та функціональних перебудов управлінського апарату виробничої організації з урахуванням мінливих умов її функціонування.

Встановлено, що для того, щоб апарат управління виробничої організації працював як добре налагоджена система підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень, спрямованих на здійснення відповідних управлінських завдань, необхідно визначити природу та особливості керованого об'єкта, його техніко-економічні характеристики, внутрішнє і зовнішнє середовище його функціонування, зміст та особливості здійснюваних ним виробничих завдань, а також соціально-економічні цілі його формування та практичної діяльності. Інакше кажучи, необхідно визначити зміст та особливості виробничо-господарської діяльності відповідного об'єкта управління, які обумовлюють специфіку управлінських завдань, що вирішуються його керуючим суб'єктом.

У підрозділі 3.2 «Процедури планування в оперативному управлінні виробництвом» аналізуються етапи та особливості правового регулювання процедур планування в оперативному управлінні виробництвом.

Встановлено, що процедури планування в оперативному управлінні виробництвом складаються з таких етапів: попередній (передплановий) етап; підготовка плану виробничо-господарської діяльності; затвердження та впровадження плану у виробничо-господарську діяльність; контроль за виконанням затвердженого плану.

Відносини, які виникають між учасниками внутрішньо-організаційної планової роботи, що здійснюється в рамках відповідних виробничих підприємств, також вимагають попереднього ретельного вивчення, оскільки за своєю природою вони неоднорідні. Зокрема, відносини між вищим керівництвом організації та адміністрацією їхніх виробничих підрозділів регулюються нормами адміністративного права; відносини щодо використання матеріальних і фінансових ресурсів регулюються нормами фінансового та адміністративного права; відносини щодо стимулювання безпосередніх розробників виробничих планів регулюються трудовим правом та ін. Разом із тим суспільні відносини, які виникають у процесі організації виконання планової діяльності носять процедурний характер і регулюються нормами адміністративного права. У зв'язку з цим у розробку і впровадження процедур здійснення організації внутрішньо-організаційної планової роботи повинні внести свій внесок насамперед адміністративісти, які займаються проблемами правового регулювання оперативного управління виробництвом.

У підрозділі 3.3 «Процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації» аналізуються етапи процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації.

Поточне інформаційне забезпечення управлінської діяльності в процесі оперативного управління виробництвом являє собою повсякденну, безперервну, цілеспрямовану діяльність суб'єктів управління щодо збору, обробки та використання управлінської інформації для перетворення її у форми, необхідні для здійснення оперативних керуючих впливів і визначення їх фактичного ефекту. Воно пов'язане з практичним використанням конкретних методик збору, обробки та використання первинних даних, що характеризують стан і тенденції розвитку керованих об'єктів або процесів, а також з організацією обороту інформації всередині керованих об'єктів і між цими об'єктами та певними органами (або ланками) управління.

На практиці організація поточного інформаційного забезпечення є певною мірою індивідуалізованим процесом, оскільки повинна здійснюватися з урахуванням особливостей керованих об'єктів. Завжди, незалежно від специфіки керованих об'єктів на конкретних виробничих організаціях організація поточного інформаційного забезпечення передбачає здійснення деяких загальних, властивих усім системам організації поточного інформаційного забезпечення, цілеспрямованих і логічно послідовних дій та операцій, які передбачають отримання певного бажаного результату. Ці цілеспрямовані, логічно послідовні дії та операції з організації оперативного інформаційного забезпечення являють собою управлінські процедури поточного інформаційного забезпечення. Процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації складаються з таких етапів: 1) аналіз діючої структури апарату управління відповідної виробничої організації; 2) оптимізація поточного інформаційного забезпечення шляхом проектування схем інформаційних потоків чи інформаційних моделей.

У підрозділі 3.4 «Процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничою організацією господарської діяльності» розкриваються особливості процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничою організацією господарської діяльності.

Як основний вид управлінської праці, процес прийняття управлінських рішень складається із сукупності взаємопов'язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, спрямованих на формування розумово-вольових актів, що містять у собі ідею про вибір доцільного курсу дій (діяльності) суб'єкта та об'єкта управління у виробничо-практичній ситуації, що склалася. Ці ідеї можна об'єктивувати в усній, письмовій чи іншій спеціальній формі, яка фіксує прийняте управлінське рішення, перетворюючись потім у встановлену законом форму усних велінь або письмових юридичних актів (тобто правових актів управління), на основі яких розгортається практична діяльність виробничого колективу. Причому на практиці процес здійснення визнаних логічно послідовних дій та операцій може бути закріплений у спеціальних процедурах прийняття управлінських рішень, які є специфічним різновидом управлінських процедур. Ці процедури закріплюють конкретні етапи підготовки та обґрунтування рішень із певного класу управлінських завдань, а також встановлюють: порядок взаємовідносин учасників процесу прийняття управлінських рішень; їх права, обов'язки і відповідальність за неналежне здійснення певних дій та операцій, які необхідні для прийняття управлінського рішення.

Як правило, розробка детальних управлінських процедур щодо вирішення проблемних завдань практично неможлива. Адже будь-яка нормативно функціонуюча виробнича організація постійно розвивається і змінюється. Процес управління в ній змістовно варіюється, висуваючи нові, раніше невідомі проблеми. Разом із тим не можна забувати про те, що, по-перше, в рамках кожної виробничої організації, так чи інакше, здійснюється процес накопичення досвіду вирішення управлінських завдань, що дозволяє розробляти відносно стійку класифікацію можливих проблем та ймовірних прийомів, методів їх вирішення, і, по-друге, творчий процес є корисним тільки тоді, коли він певним чином структурований, тобто підпорядкований відповідним послідовним етапам, які притаманні всім типам рішень. Таким чином, формування процедури прийняття управлінських рішень (хоча вона зорієнтована в основному на вирішення стандартних завдань) виявляється корисним і в нестандартних ситуаціях виробничої організації, коли не існує фіксованого набору можливих варіантів поведінки і немає заздалегідь відомого алгоритму пошуку цих варіантів.

висновки

У дисертації наведено нове розв'язання наукового завдання, яке полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних засад управлінських процедур в адміністративному праві, законодавства про діяльність виробничих організацій, а також з урахуванням існуючої практики дослідити управлінські процедури в діяльності виробничих організацій і надати рекомендації щодо вдосконалення їх адміністративно-правового регулювання. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, які спрямовані на вирішення поставлених задач.

1. Встановлено, що рівень досліджень управлінських процедур в адміністративному праві залишається низьким, у зв'язку з чим були визначені такі етапи історичного розвитку наукової думки щодо управлінських процедур: 1) радянський період до 1988 року, коли управлінські процедури не досліджувались у науці адміністративного права; 2) період з 1988 по 2000 рік, коли відбувалось переосмислення базових положень адміністративного права («державне управління», «управлінські відносини», «методи та форми державного управління» тощо), а тому цей період був лише підготовчим етапом для ґрунтовних досліджень управлінських процедур у вітчизняній науці; 3) період з 2000 року і дотепер, який характеризується тим, що з'явилися праці, в яких науковці намагаються визначитися зі змістом управлінських процедур, долею їх правової регламентації і співвідношенням з адміністративними процедурами.

2. Доведено, що державне управління - це, по-перше, владна діяльність системо-утворюючого характеру, яка пов'язана з процесом формування управлінських структур, визначенням основ їх взаємодії і механізму управлінської вертикалі реалізації виконавчої влади, по-друге, владна діяльність внутрішньо-апаратного характеру.

Обґрунтовано, що управлінськими процедурами можна вважати тільки ті процедури, які закріплені нормами права чи іншими соціальними або технічними нормами і які визначають порядок здійснення управлінської діяльності. Управлінські процедури за умови їх обґрунтованого і раціонального використання можуть забезпечити досить стійкий, чіткий та ефективний порядок здійснення управлінської діяльності.

3. Встановлено, що адміністративно-правове регулювання діяльності виробничих організацій багато в чому замінено зараз цивільно-правовим регулюванням. Пояснюється це тим, що державні виробничі організації, як і інші комерційні організації, є юридичними особами. Незважаючи на масову приватизацію, у власності держави залишаться підприємства та установи, які вимагають адміністративно-правового регулювання. Ці організації не зможуть у повному обсязі реалізовувати свою правосуб'єктність, якщо така правосуб'єктність буде обмежена тільки рамками цивільного права.

4. Аргументовано, що управлінські процедури, які застосовуються в діяльності виробничих організацій, слід визначати як сукупність цілеспрямованих, логічно послідовних дій та операцій суб'єктів управління в процесі їх взаємодії з підпорядкованими їм об'єктами з реалізації виробничою організацією таких функцій: конструювання апарата управління організації задля забезпечення ефективності управлінської діяльності; планування оперативного управління виробництвом; отримання, обробки та використання інформації про стан організації і зовнішнього середовища; вироблення управлінських рішень, які забезпечують функціонування організації всередині і зовні.

5. Встановлено, що в загальнотеоретичному плані будь-яка виробнича організація - це заснована на владному механізмі структурна і функціональна впорядкованість суспільних відносин і зв'язків, що виникають у процесі спільної діяльності людей по досягненню деяких заздалегідь визначених виробничих та соціально-економічних цілей (результатів), тому побудова структури виробничої організації та структури її управлінського апарату немислима без попереднього визначення кінцевих і проміжних цілей функціонування даної організації, встановлення передбачуваного набору виробничих і управлінських завдань, виконання яких необхідне для досягнення бажаного результату. Однак для того, щоб апарат управління виробничої організації ефективно виконував покладені на нього функції та успішно вирішував відповідні управлінські завдання, які обумовлюють досягнення намічених виробничо-економічних і соціальних цілей, необхідно, перш за все, точно визначити, в якій формі і якою мірою беруть участь ті чи інші органи (посадові особи) адміністрації виробничої організації у вирішенні конкретних управлінських завдань, тобто яка їхня роль у формуванні та організації виконання управлінських рішень. Адже зміст рішень із тих чи інших питань значною мірою залежить від того, який орган отримує право на їх вирішення. Це означає, що оптимальне функціонування будь-якої керуючої системи вимагає суворого дотримання принципу, згідно з яким рішення має приймати той орган (посадова особа), який є найбільш компетентним, володіє необхідною інформацією і здатний нести відповідальність за прийняття рішення. Тобто для кожної підсистеми управлінських органів виробничої організації повинні бути забезпечені надійні організаційні умови, що дозволяють їй займатися тими питаннями, заради яких вона створена і які можуть нею здійснюватися найбільш ефективно.

6. Обґрунтовано, що процедури планування в оперативному управлінні виробництвом відіграють найважливішу роль в організації та забезпеченні ефективності виробничої діяльності відповідних підприємств, фірм чи інших виробничих організацій. Вони не просто форми організації планової діяльності в оперативному управлінні виробництвом, а й певний засіб досягнення бажаних цілей, заради яких здійснюється виробнича та господарська діяльність даного конкретного підприємства або фірми. У зв'язку з цим розробка і впровадження зазначених процедур є однією з найважливіших управлінських завдань адміністрації будь-якої виробничої організації.

7. Доведено, що процедура інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації - це сукупність цілеспрямованих, логічно послідовних дій та операцій з організації оперативного інформаційного забезпечення оперативного управління виробничою організацією. Встановлено, що процедура інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень адміністрацією виробничої організації складається з таких етапів: 1) аналіз діючої структури апарату управління відповідної виробничої організації з точки зору обробки та використання інформації в управлінській діяльності; 2) оптимізація поточного інформаційного забезпечення шляхом проектування схем інформаційних потоків чи інформаційних моделей, які ілюструють організацію інформаційного забезпечення різних ланок адміністрації виробничої організації при вирішенні поставлених перед ними завдань.

8. Аргументовано, що для стандартних (програмованих) завдань, які стоять перед адміністрацією виробничої організації, процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної господарської діяльності можуть розроблятися більш детально, на основі повного опису всього набору дій та операцій, які здійснюються учасниками процесу підготовки управлінських рішень, і на підставі внутрішньо-організаційних локальних актів управління. Стосовно ж вирішення творчих завдань слід визначати лише найбільш принципові правила організаційної взаємодії і вибору методів аналітичної роботи відповідними керівниками та фахівцями функціональних служб виробничої організації. Однак у будь-якому разі процедури і правила прийняття та організації виконання управлінських рішень покликані визначати регламентовану послідовність дій та операцій, які здійснюються органами управління та управлінськими працівниками, що беруть участь у цій роботі, з метою отримання оптимальних за змістом рішень і надання цим рішенням обов'язкової юридичної сили.

На цій основі запропоновано розробити і затвердити на рівні Кабінету Міністрів України Типові правила підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень в оперативному управлінні виробництвом. У ці правила доцільно включити положення: про загальні вимоги; про самостійне організаційне забезпечення функції прийняття та організації виконання управлінських рішень; про органи та посадових осіб, які можуть бути учасниками процесу прийняття управлінських рішень; про принципи кооперації та поділу їх праці; про організаційні форми використання наукових методів при прийнятті управлінських рішень (умови їх застосування і порядок використання); про форми залучення фахівців і консультантів до участі у розробці та обґрунтуванні рішень; про правила документування рішень і надання їм юридичної сили.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Орлова В.О. Управлінські процедури в системі інформаційного забезпечення оперативного управління виробництвом / В.О. Орлова // Право та державне управління. - 2012. - № 3. - С. 30-35.

2. Орлова В.О. Адміністративно-правове забезпечення організаційних форм управління підприємством / В.О. Орлова // Науковий вісник Ужгородського національного університету (Серія право). - 2012. - Випуск 19. - Том 3. - С. 177-180.

3. Орлова В.О. Особливості правового статусу посадових осіб сільськогосподарських підприємств і фірм, заснованих на приватній власності / В.О. Орлова // Вісник Одеського національного університету. (Правознавство). - 2011. - Том 16. - Випуск 9. - С. 178-182.

4. Орлова В.А. Управленческие процедуры в системе информационного обеспечения оперативного управления производством / В.А. Орлова // Публічне право. - 2013. - № 1(9). - С. 399-408.

5. Васильев А.С. Сущность и социально-правовая природа управленческих процедур / А.С. Васильєв, В.А. Орлова // Право та державне управління. - 2012. - № 1. - С. 17-21.

6. Васильев А.С. Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект. (Часть первая) / А.С. Васильєв, В.А. Орлова // Публічне право. - 2012. - № 2(6). - С. 29-36.

7. Васильев А.С. Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект. (Часть вторая) / А.С. Васильєв, В.А. Орлова // Публічне право. - 2012. - № 3(7). - С. 34-43.

8. Васильев А.С. Процедуры формирования аппарата управления производственной организации как системы принятия управленческих решений: организационно-правовой аспект. (Часть третья) / А.С. Васильєв, В.А. Орлова // Публічне право. - 2012. - № 4(8). - С. 45-51.

9. Orlova V. Managerial decision preparation, adoption and organization of implementation procedure: administrative law aspect / V. Orlova // Legea ?i via?a: Revista stiin?ifico-practica. - 2013. - № 6 (258) - С. 55-58.

10. Орлова В.А. Должностные инструкции как средство организации труда управленческого персонала. / В.А. Орлова // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали шостої міжнародної науково-практичної конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених, (31 березня - 1 квітня 2011 р.). - О., 2011. - С. 294-296.

11. Орлова В.О. Процедури планування оперативним управлінням виробництвом (адміністративно-правовий аспект). / В.О. Орлова // Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Львів, 30 листопада - 01 грудня 2012 р.). - у 3-х частинах. - Львів : Західноукраїнська організація «Центр правових ініціатив», 2012. - Ч. 1. - С. 73.

12. Орлова В.О. Адміністративно-правове забезпечення управлінських процедур в діяльності виробничих організацій. / В.О. Орлова // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.). - у 2-х томах. - К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т. 2. - С. 46.

13. Орлова В.А. Должность как элемент процедуры распределения управленческой нагрузки в аппарате управления производственной организации. / В.А. Орлова // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали сьомої міжнародної науково-практичної конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених, (м. Одеса, 30-31 березня 2012 р.). - О., 2012. - Том 2. - С. 124-127.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2013.

Дисертацію присвячено аналізу управлінських процедур, які використовуються в діяльності виробничих організацій. У дослідженні подано сучасні погляди науковців на державне управління, управлінські відносини в предметі адміністративного права та управлінські процедури; розкривається місце управлінських процедур у системі юридичних процедур; надається визначення управлінських процедур і характеристика їх ознак.

У дослідженні розглянуто теоретико-правові засади управлінських процедур у діяльності виробничих організацій та особливості їх правового регулювання: визначено ознаки, які характеризують виробничі організації; запропоновані критерії класифікації управлінських процедур, які використовуються в діяльності виробничих організацій; визначені та охарактеризовані елементи процедури конструювання апарату управління виробничої організації; встановлені та розкриті елементи процедури планування оперативного управління виробництвом; досліджені елементи процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень; виявлені особливості правового регулювання процедури прийняття управлінських рішень стосовно здійснюваної виробничою організацією господарської діяльності.

Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, виробнича організація, процедури інформаційного забезпечення, процедури конструювання апарата управління, процедури прийняття управлінських рішень, управлінські відносини, управлінські процедури, юридичні процедури.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2013.

Диссертация посвящена анализу управленческих процедур, которые используются в деятельности производственных организаций. В исследовании определены этапы исторического развития научной мысли об управленческих процедурах. Так, выделяется три этапа: 1) советский период до 1988 года, когда управленческие процедуры не исследовались в науке административного права; 2) период с 1988 по 2000 год, когда происходило переосмысление базовых положений административного права, тесно связанных с пониманием управленческих процедур; 3) период с 2000 года по сегодняшний день, который характеризуется тем, что появились работы, в которых ученые предлагают свое видение содержания управленческих процедур, их соотношения с административными процедурами и пути их правовой регламентации.

В исследовании представлены современные взгляды ученых на государственное управление, управленческие отношения в предмете административного права и управленческие процедуры; раскрывается место управленческих процедур в системе юридических процедур; дается определение управленческих процедур и характеристика их признаков. Так под управленческими процедурами предлагается понимать совокупность целенаправленных, логически последовательных действий и операций, которые закреплены нормами права или другими социальными или техническими нормами и которые определяют порядок осуществления управленческой деятельности.

В исследовании определяются основные признаки производственной организации, а также предлагаются различные критерии классификации управленческих процедур, которые используются в деятельности производственной организации.

Подчеркивается, что управленческие процедуры в деятельности производственной организации служат одним из важнейших факторов обеспечения четкого и согласованного функционирования соответствующего аппарата управления производственной организации; обеспечивают полноту, всесторонность и объективность анализа управленческих проблем и правильное применение правовых норм, регулирующих управленческую деятельность; способствуют внедрению научных методов организации управленческого труда и внедрению современной управленческой техники; позволяют экономить силы, средства и время работников управленческого аппарата; помогают проводить в жизнь принцип понимания возникающих управленческих ситуаций, а также принцип осознанного принятия решений и ответственности каждого субъекта управленческой детальности.

В исследовании определены и охарактеризованы элементы процедуры конструирования аппарата управления производственной организации; установлены и раскрыты элементы процедуры планирования оперативного управления производством; исследованы элементы процедуры информационного обеспечения процесса принятия управленческих решений; выявлены особенности правового регулирования процедуры принятия управленческих решений относительно осуществляемой производственной организацией хозяйственной деятельности.

...