Адміністративні послуги податкових органів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

Адміністративні послуги податкових органів України

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Мордвін Ігор Анатолійович

Київ - 2013

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ

Науковий керівник

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Ковальська Віта Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Угровецький Олег Петрович, Міжнародний університет бізнесу і права м. Херсон, завідувач кафедри кримінального, адміністративного права та процесу

кандидат юридичних наук Іщук Олександр Сергійович, Генеральна прокуратура України, начальник Управління нагляду за додержанням законодавства Міністерством закордонних справ України у сфері зовнішніх відносин України

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація положень адміністративної реформи, яка провадиться в Україні, передбачає створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, самостійної європейської держави з високим рівнем життя, соціальною стабільністю, культурою та демократією, дасть їй змогу впливовим чинником на світовому та європейському просторі.

Тому, в умовах здійснюваної в Україні адміністративної реформи, спрямованої на формування системи державного управління, що стане близькою до потреб і запитів людей, а основним пріоритетом її діяльності буде служіння народові й національним інтересам, питання відносин держави та громадянина набуває гострої актуальності. Одним із основних напрямів у цій сфері є створення ефективної системи державного управління, що забезпечуватиме надання громадянам якісних публічних послуг. До такої системи належать і податкові органи України, пріоритетним напрямом діяльності яких є надання фізичним і юридичним особам якісних адміністративних послуг як на платній, так і на безоплатній основі.

Визначення сутності й особливостей надання адміністративних послуг податковими органами України ще не отримало належного теоретико-правового опрацювання. У вітчизняній і зарубіжній адміністративно-правовій літературі ці питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу, а саме як окремі напрями адміністративної діяльності, у зв'язку з чим сутність та особливості цього виду управління залишаються недослідженими, єдиної концепції управління у сфері надання адміністративних послуг в адміністративно-правовій науці ще не вироблено. Саме тому вдосконалення правового й організаційного забезпечення надання адміністративних послуг податковими (контролюючими) органами України на сьогодні є надзвичайно актуальним питанням.

Варто зауважити, що для вирішення зазначених проблем у процесі дослідження науково-теоретичним підґрунтям стали праці відомих фахівців адміністративної науки: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, І.Б. Коліушко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, В.П. Тимощука, В.К. Шкарупи. Серед українських учених, які досліджували проблеми податкового законодавства та правового регулювання діяльності податкових органів України потрібно виділити роботи О.О. Бандурки, В.Т. Білоуса, Л.К. Воронової, Л.М. Касьяненко, М.П. Кучерявенка, В.М. Поповича, Т.О. Проценка, В.І. Полюховича, Л.А. Савченко, О.П. Угровецького та інших. Однак, незважаючи на інтенсивність і широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам означеної проблематики, багато питань у цій сфері залишаються ще дискусійними. Це стосується насамперед розуміння сутності таких категорій як «адміністративні послуги», «державні послуги», «публічні послуги», «юридичні послуги» та їхнього розмежування; визначення місця податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг; окреслення видів, переліку та механізму надання адміністративних послуг податковими органами України.

Таким чином, необхідність розуміння сутності та природи адміністративних послуг, що надаються податковими (контролюючими) органами України, вироблення шляхів удосконалення організаційно-правових засад щодо їхнього надання зумовлюють актуальність і важливість обраної тематики наукового пошуку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснене у відповідності та на виконання Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 року № 90-р, Плану заходів щодо реформування системи надання адміністративних послуг, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1076-р, а також відповідно до Концепції наукової діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки, затвердженої наказом ХНУВС від 22 квітня 2011 року № 201 та п. 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики діяльності податкових органів України, визначити сутність принципи, правові засади й особливості надання ними адміністративних послуг, а також визначити шляхи удосконалення їхньої діяльності.

Для досягнення поставленої мети в дисертації потрібно вирішити такі основні задачі:

- визначити поняття та сутність адміністративних послуг;

- встановити місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні;

- охарактеризувати принципи надання адміністративних послуг податковими органами України;

- здійснити характеристику нормативно-правового регулювання надання адміністративних послуг податковими органами України;

- окреслити види та перелік адміністративних послуг, що надаються податковими органами України;

- визначити підстави та порядок надання адміністративних послуг податковими органами України;

- з'ясувати сутність критеріїв оцінки якості та контролю за наданням адміністративних послуг податковими органами України;

- уточнити відповідальність посадових осіб податкових органів України за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг;

- вивчити зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні;

- сформулювати напрями реформування організаційно-правової діяльності щодо надання адміністративних послуг податковими органами України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері надання адміністративних послуг податковими органами України.

Предметом дослідження є адміністративні послуги податкових органів України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їхнє застосування зумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати задачі в єдності їхнього соціального змісту та юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), визначено поняття, сутність та ознаки адміністративних послуг (підрозділ 1.1.), принципи надання адміністративних послуг податковими органами України (підрозділ 1.3.). Історико-правовий метод допоміг вивчити процеси становлення податкових органів в Україні (підрозділ 1.2.). Структурно-логічний метод дав змогу визначити місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження правових засад, підстав і порядку надання адміністративних послуг податковими органами України, здійснення оцінки якості їх надання (підрозділи 2.2., 2.3.), аналізу зарубіжного досвіду надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні, обґрунтування напрямів реформування організаційно-правової діяльності щодо надання адміністративних послуг податковими органами України (підрозділи 3.1., 3.2.). Методи класифікації, групування використовувалися для окреслення видів контролю за наданням адміністративних послуг податковими органами України (підрозділ 2.3.). За допомогою документального аналізу визначено пріоритетні напрями діяльності податкових органів України у сфері надання адміністративних послуг на 2013 рік, а також окреслено можливі шляхи підвищення якості надання адміністративних послуг податковими органами України (підрозділи 2.3., 3.2.).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, зокрема й зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади надання адміністративних послуг податковими органами України. Дисертант звертався також до законодавства окремих зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації діяльності в зазначеній сфері може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності контролюючих органів України щодо надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг у сфері оподаткування за 2012-2013 роки, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права дослідити проблемні питання організації надання адміністративних послуг податковими органами України, та сформулювати авторське бачення шляхів їхнього вирішення.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

- здійснено комплексний науковий аналіз теоретичних засад,

нормативно-правового регулювання та практики надання адміністративних послуг податковими органами України в контексті Концепції адміністративної реформи;

- здійснено класифікацію адміністративних послуг, що надаються податковими органами України за такими критеріями: 1) платності; 2) суб'єктом; 3) рівнем правового регулювання процедури надання адміністративних послуг; 4) видом адміністративного документа; 5) строками;

удосконалено:

- поняття адміністративної послуги податкових органів України, під яким слід розуміти категорію адміністративного права, що породжує адміністративні правовідносини при реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їхньою заявою) в процесі владної діяльності податкових органів України для отримання певного результату (набуття, зміни чи припинення прав та/або обов'язків такої особи у сфері оподаткування відповідно до закону);

- поняття принципів надання адміністративних послуг податковими органами України, під якими слід розуміти основні, об'єктивні, універсальні закономірності, що відображають специфіку взаємовідносин між податковим органами України та суб'єктами звернень (фізичними та юридичними особами) у сфері надання адміністративних послуг;

- класифікація принципів надання адміністративних послуг податковими органами України: 1) загальні (верховенство права; законність і юридична визначеність; рівність перед законом; гласність; неупередженість і процедурна справедливість; відповідальність); 2) спеціальні (стабільність; оперативність і своєчасність; доступність інформації; захищеність персональних даних; раціональна мінімізація кількості документів і процедурних дій, потрібних для отримання адміністративних послуг; доступність і зручність для суб'єктів звернень; пропорційність; підконтрольність);

дістали подальшого розвитку:

- напрями нормативно-правового регулювання діяльності податкових органів України щодо надання адміністративних послуг. Перший напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають загальні засади надання адміністративних послуг податковими органами України. Другий напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають особливості надання окремих (платних і безоплатних) адміністративних послуг податковими органами України;

– положення, що місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг визначається колом тих завдань і функцій, що покладаються на них чинним законодавством у сфері надання адміністративних послуг. Визначено особливості діяльності податкових органів, як суб'єктів надання адміністративних послуг;

– характеристика завдань, функцій, повноважень та механізм надання адміністративних послуг податковими органами України;

– визначення, що надання якісних адміністративних послуг є умовою підвищення довіри громадян до податкових органів України. Удосконалено чинну систему як надання, так і оцінки якості надання адміністративних послуг податковими органами України;

– види контролю за діяльністю посадових осіб податкових органів у сфері надання адміністративних послуг за змістом і суб'єктним складом: 1) публічний контроль (судовий, внутрішньовідомчий, інших органів державної влади, самоврядний); 2) громадський контроль;

– організаційно-правові засади впровадження досвіду зарубіжних країн в Україні щодо механізму надання адміністративних послуг за принципами реформування системи державного управління в контексті євроінтеграції України, а також з урахуванням особливостей розвитку податкових органів країн Євросоюзу;

– напрями організації та правового регулювання діяльності податкових органів України щодо надання адміністративних послуг. Сформульовано ряд конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правових засад у сфері податкових правовідносин, зокрема щодо уточнення ряду законодавчих і підзаконних актів: до проектів законів України «Про внесення зміни до пункту 56.22 статті 56 Податкового кодексу України щодо притягнення до адміністративної відповідальності», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики»; Положення про Міністерство доходів і зборів України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:

- у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення ряду законодавчих і підзаконних актів у сфері діяльності податкових органів України;

- у науково-дослідній сфері ці результати можуть бути основою для подальшої розробки адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг податковими органами України;

- у правозастосуванні використання одержаних результатів дасть змогу підвищити ефективність практичної діяльності податкових органів України щодо надання адміністративних послуг (акт впровадження 29 квітня 2013 року);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати під час підготовки підручників і навчальних посібників із дисципліни «Адміністративне право України», «Податкове право України», «Судові та правоохоронні органи України»; згадані матеріали успішно використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених автором і за його участю (акт впровадження 29 квітня 2013 року).

Апробація результатів дисертації. Підсумки дослідження завдань у цілому, окремі їх аспекти, одержані узагальнення та висновки було оприлюднено дисертантом на трьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах, таких, зокрема, як «Сучасні проблеми правового забезпечення державних реформ» (Львів, 2012), «Роль права у забезпеченні законності та правопорядку» (Запоріжжя, 2012), «Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації» (Запоріжжя, 2013), «Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції» (Харків, 2013).

Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертаційної роботи викладено в п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях із юридичних наук і двох тезах наукових доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки. Список використаних джерел нараховує 199 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, подано відомості про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслено мету і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено дані про апробацію та публікації результатів дослідження.

Розділ 1. «Теоретична характеристика надання адміністративних послуг податковими органами України» складається з чотирьох підрозділів, у яких визначено поняття, сутність, ознаки, принципи надання адміністративних послуг податковими органами України. Здійснено характеристику нормативно-правового забезпечення надання адміністративних послуг податковими органами України та визначено їхнє місце в системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні.

У підрозділі 1.1. «Поняття, сутність та ознаки адміністративних послуг» охарактеризовано зміст та сутність понять «послуга», «соціальні послуги», «юридичні послуги», «державні послуги» та «публічні послуги». Проаналізовано думки вчених-адміністративістів щодо розуміння змісту категорії «адміністративні послуги».

Встановлено, що адміністративна послуга є категорією адміністративного права, яка породжує адміністративні правовідносини при реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їх заявою) в процесі публічної діяльності адміністративного органу для отримання певного результату (набуття, зміни чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону). Наголошено, що початковим моментом використання поняття «адміністративні послуги» в Україні можна вважати запровадження адміністративної реформи.

Установлено, що належність послуг до адміністративних визначається наявністю певних ознак, а саме: 1) повноваження адміністративного органу щодо надання певного виду послуг визначається законом; 2) послуги надаються адміністративними органами шляхом реалізації владних повноважень; 3) надання послуг пов'язане із забезпеченням створення умов для реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів; 4) послуги надаються за зверненням фізичних і юридичних осіб; 5) результатом розгляду звернення є адміністративний акт, що має індивідуальний характер (паспорт, свідоцтво, ліцензія, дозвіл тощо).

У підрозділі 1.2. «Місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні» наголошується, що податкові органи України, які структурно належать до Міністерства доходів і зборів України, є суб'єктами надання адміністративних послуг.

Досліджено історію становлення та формування податкових органів в Україні. Обґрунтовано, що місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні визначається колом тих завдань і функцій, що покладаються на податкові органи у сфері надання адміністративних послуг чинним законодавством. Удосконалення механізму надання податковими органами України адміністративних послуг є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства доходів і зборів України, яке має відповідати принципам державного управління, принципам системи надання адміністративних послуг, а також європейським стандартам, до яких прагне приєднатися Україна.

Зазначено, що надання адміністративних послуг для податкових органів України є суттєвою складовою їхньої щоденної діяльності. Тому, в умовах здійснюваної в Україні адміністративної реформи, спрямованої на створення ефективної системи публічних органів, яка забезпечуватиме надання громадянам якісних адміністративних послуг, питання вдосконалення правового та організаційного забезпечення надання адміністративних послуг податковими органами України є надзвичайно актуальним.

У підрозділі 1.3. «Принципи надання адміністративних послуг податковими органами України» досліджено та класифіковано основні принципи надання адміністративних послуг податковими органами України.

Сформульовано поняття принципів надання адміністративних послуг податковими органами України, під яким запропоновано розуміти основні, об'єктивні, універсальні закономірності, що відображають специфіку взаємовідносин між податковим органами України та суб'єктами звернення (фізичними та юридичними особами) у сфері надання адміністративних послуг.

Здійснено класифікацію принципів надання адміністративних послуг податковими органами України шляхом виділення двох блоків: 1) загальних та 2) спеціальних.

Зроблено висновок, що запровадження принципів діяльності органів публічної влади, зокрема й податкових органів України, у сфері надання адміністративних послуг є запорукою утвердження в Україні верховенства права, становлення громадянського суспільства, забезпечення всебічної реалізації прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина.

У підрозділі 1.4. «Нормативно-правове регулювання надання адміністративних послуг податковими органами України» охарактеризовано зміст та сутність понять «регулювання», «правове регулювання» та «механізм правового регулювання».

Під правовим регулюванням діяльності податкових органів України щодо надання суб'єктам звернення (фізичним і юридичним особам) платних та безоплатних адміністративних послуг запропоновано розуміти здійснюваний за допомогою норм права вплив на поведінку посадових осіб податкових органів з метою забезпечення ефективного захисту реалізації прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина.

Наголошено, що мета механізму правового регулювання діяльності податкових органів України щодо надання адміністративних послуг полягає, насамперед, у задоволенні потреб суб'єктів звернення (фізичних і юридичних осіб).

Встановлено, що правове регулювання діяльності податкових органів України щодо надання суб'єктам звернення (фізичним і юридичним особам) адміністративних послуг здійснюється у двох напрямах. Перший напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають загальні засади надання адміністративних послуг податковими органами України, а другий напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають особливості надання окремих (платних і безоплатних) адміністративних послуг податковими органами України.

Розділ 2. «Особливості надання адміністративних послуг податковими органами України» складається з чотирьох підрозділів, у яких окреслено види та перелік адміністративних послуг, що надаються податковими органами України. Розглянуто підстави та порядок надання адміністративних послуг податковими органами України. З'ясовано зміст та сутність критеріїв оцінки якості та контролю за наданням адміністративних послуг податковими органами України, а також охарактеризовано відповідальність посадових осіб податкових органів України за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

У підрозділі 2.1. «Види та перелік адміністративних послуг, що надаються податковими органами України» наголошено, що податкові органи України відповідно до норм чинного законодавства в межах своєї компетенції уповноважені надавати фізичним і юридичним особам адміністративні послуги як на платній, так і на безоплатній основі.

Встановлено, що перелік надання платних адміністративних послуг податковими органами визначено нормативно-правовими актами України. Здійснено класифікацію адміністративних послуг, що надаються податковими органами України за такими критеріями: 1) платності; 2) суб'єктом; 3) рівнем правового регулювання процедури надання адміністративних послуг; 4) видом адміністративного документу; 5) строками.

Зроблено висновок щодо потреби прийняття нормативно-правового акта, який би врегулював питання переліку, єдиного державного стандарту та механізму надання адміністративних послуг органами державної влади, зокрема й податковим інститутом.

У підрозділі 2.2. «Підстави та порядок надання адміністративних послуг податковими органами України» встановлено, що загальні підстави та порядок надання адміністративних послуг податковими органами України визначено в Законі України «Про адміністративні послуги», які є загальнообов'язковими для всіх суб'єктів надання адміністративних послуг. Надання адміністративних послуг податковими органами України в електронній формі та доступ суб'єктів звернення до інформації про адміністративні послуги з використанням мережі Інтернет забезпечуються через Єдиний державний портал адміністративних послуг, який є офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг в Україні.

Наголошено, що суб'єктам надання адміністративних послуг, зокрема й податковим органам України, забороняється здійснювати прийом заяв суб'єктів звернень щодо надання адміністративних послуг, видавати суб'єктам звернень оформлені результати надання адміністративних послуг, якщо такі послуги за законом надаються через центри надання адміністративних послуг.

Зроблено висновок, що чинна практика надання адміністративних послуг має низку суттєвих недоліків, зокрема, перекладення обов'язків податкових органів із збирання довідок або погодження документів на споживачів; необґрунтоване справляння плати або необґрунтовано великі розміри плати за надання окремих видів послуг; встановлення незручного графіка прийому громадян; неналежне законодавче регулювання процедурних питань надання послуг тощо. Запропоновано прийняти нормативний акт розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади.

У підрозділі 2.3. «Критерії оцінки якості та контроль за наданням адміністративних послуг податковими органами України» досліджено зарубіжний досвід оцінювання якості надання публічних послуг органами державної влади. Визначено існуючі недоліки у системі надання адміністративних послуг державними органами в Україні. Окреслено критерії оцінки якості та види контролю за наданням адміністративних послуг податковими органами України.

Наголошено, що надання якісних адміністративних послуг є основною умовою підвищення довіри громадян до податкових органів України. Підкреслено необхідність упровадження новітніх організаційних та інформаційних технологій. Обґрунтовано потребу в розробленні нової моделі оцінки ступеня задоволення населення якістю адміністративних послуг, що надаються податковими органами України.

Встановлено, що система оцінки якості за наданням податковими органами України суб'єктам звернень (фізичним та юридичним особам) адміністративних послуг тісно пов'язана з контролем, який виступає основним засобом забезпечення законності і дисципліни в діяльності посадових осіб податкових органів. Розглянуто й удосконалено механізм реалізації державного (судового, відомчого, позавідомчого) і громадського контролю.

У підрозділі 2.4. «Відповідальність посадових осіб податкових органів України за порушення вимог законодавства щодо надання адміністративних послуг» проаналізовано види юридичної відповідальності посадових осіб податкових органів України, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги фізичним та юридичним особам у сфері оподаткування.

Підкреслено, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність застосовується до посадових осіб податкових органів України, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги на загальних підставах, окрім випадків вчинення ними корупційних правопорушень. Дії або бездіяльність даних посадових осіб можуть бути оскаржені в суді в порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна фізичним або юридичним особам посадовими особами податкових органів України, уповноваженими відповідно до закону надавати адміністративні послуги, внаслідок їхніх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, заподіяну посадовою особою податкових органів України, уповноваженою відповідно до закону надавати адміністративні послуги, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності, мають право зворотної вимоги до винної особи згідно із законом.

Розділ 3. «Шляхи удосконалення надання адміністративних послуг податковими органами України» складається з двох підрозділів, у яких вивчено зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні, а також сформульовано напрями реформування організаційно-правової діяльності щодо надання адміністративних послуг податковими органами України.

У підрозділі 3.1. «Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні» вивчено досвід організації надання адміністративних послуг органами публічної влади Нідерландів, Німеччини, Великобританії, Польщі та Данії, де впроваджено концепції універсамів послуг, спрямованих на реалізацію прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у відповідних сферах, а також Російської Федерації, де запроваджено новий механізм взаємодії органів державної влади та суспільства щодо надання державних і муніципальних послуг.

Наголошено, що, не впровадивши в національну систему надання адміністративних послуг загальноєвропейських стандартів і принципів, розв'язати широке коло питань з розвитку системи надання адміністративних послуг буде важко.

Зроблено висновок, що вдале реформування чинної в Україні системи надання адміністративних послуг, наближення України до створення «сервісної держави» можливе на підставі апробованих і успішно впроваджених систем надання публічних послуг у зарубіжних країнах. Проте дане реформування має відбуватися з урахуванням специфічних особливостей українського суспільства і суспільно-політичних процесів, що відбуваються в державі.

У підрозділі 3.2. «Напрями реформування організаційно-правових засад щодо надання адміністративних послуг податковими органами України» обґрунтовано основні напрями реформування організаційно-правових засад щодо надання адміністративних послуг податковими органами України.

Підкреслено, що одним із основних завдань податкових органів України, які наразі перетворюються з фіскальних органів на сервісну службу, є покращення податкового сервісу для платників податків, створення сприятливих умов під час адміністрування податків, підвищення іміджу державних податкових органів у громадськості, розширення електронного урядування в податковій сфері та налагодження партнерських відносин між платниками податків і податковими органами.

Встановлено, що процес реформування організаційно-правових засад щодо надання адміністративних послуг податковими органами України перебуває сьогодні на відповідальному етапі, зумовленому нагальною проблемою забезпечення якості надання суб'єктам звернення (фізичним і юридичним особам) адміністративних послуг у сфері оподаткування відповідно до встановлених європейських стандартів, які зобов'язалася впровадити Україна.

адміністративна послуга податковий

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначити сутність та особливості надання адміністративних послуг податковими органами України, а також окреслити шляхи їх організаційно-правового вдосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Встановлено, що адміністративна послуга є категорією адміністративного права, яка породжує адміністративні правовідносини при реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їх заявою) в процесі публічної діяльності адміністративного органу для отримання певного результату (набуття, зміни чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону).

Визначено характерні ознаки податкових органів як суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні, а саме: 1) податкові органи є складовою Міністерства доходів і зборів України, які уповноважені надавати фізичним і юридичним особам адміністративні послуги; 2) податкові органи України можуть самостійно встановлювати підзаконний загальнообов'язковий порядок надання адміністративних послуг; 3) податкові органи України мають право надавати лише ті адміністративні послуги, які чітко визначені в нормативно-правових актах; 4) діяльність податкових органів має вторинний, похідний характер щодо діяльності центрального органу виконавчої влади - Міністерства доходів і зборів України; 5) сфера надання податковими органами України адміністративних послуг зумовлюється специфікою їхньої діяльності, а саме: забезпеченням формування єдиної державної податкової політики в частині адміністрування податків і зборів; забезпечення формування та реалізації законодавства з питань сплати єдиного внеску; забезпечення формування та реалізації законодавства з питань обліку фізичних і юридичних осіб - платників податків тощо.

Здійснено класифікацію принципів надання адміністративних послуг податковими органами України шляхом виділення двох блоків: 1) загальні (верховенство права; законність і юридична визначеність; рівність перед законом; гласність; неупередженість і процедурна справедливість; відповідальність); 2) спеціальні (стабільність; оперативність і своєчасність; доступність інформації; захищеність персональних даних; раціональна мінімізація кількості документів і процедурних дій, потрібних для отримання адміністративних послуг; доступність та зручність для суб'єктів звернень; пропорційність; підконтрольність).

Механізм правового регулювання діяльності податкових органів України щодо надання суб'єктам звернення (фізичним і юридичним особам) платних і безоплатних адміністративних послуг у сфері податкових правовідносин визначено як систему юридичних засобів, за допомогою яких досягаються цілі правового регулювання надання адміністративних послуг податковими органами України.

Аналіз нормативно-правового регулювання діяльності податкових органів України щодо надання суб'єктам звернення (фізичним і юридичним особам) платних і безоплатних адміністративних послуг у сфері податкових правовідносин свідчить про те, що правове регулювання цієї діяльності здійснюється у двох напрямах. Перший напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають загальні засади надання адміністративних послуг податковими органами України (Конституція України, міжнародно-правові акти, Закони України, Укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Міністерства доходів і зборів України, інших органів державної влади). Другий напрям становлять нормативно-правові акти, які визначають особливості надання окремих (платних та безоплатних) адміністративних послуг податковими органами України (Закони України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства доходів і зборів України).

Здійснено класифікацію адміністративних послуг, що надаються податковими органами України за такими критеріями.

1. За критерієм платності: а) платні; б) безоплатні.

2. Залежно від суб'єкта, який надає адміністративні послуги: а) послуги, які надаються Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Міністерства доходів і зборів України; б) послуги, які надаються Регіональними управліннями Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання, місцем формування поїзда, приписки судна; в) послуги, які надаються державними податковими інспекціями Головних управлінь Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; г) послуги, які надаються Департаментом податкового та митного контролю Міністерства доходів і зборів України.

3. За рівнем правового регулювання процедури надання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги з централізованим регулюванням (закони, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади); б) адміністративні послуги з локальним регулюванням (акти Міністерства доходів і зборів України, акти територіальних податкових органів Міністерства доходів і зборів України); в) адміністративні послуги зі змішаним регулюванням (коли одночасно здійснюється централізоване та локальне регулювання).

4. За видом адміністративного документа, який є кінцевим результатом розгляду звернення суб'єкта (фізичної та юридичної) особи щодо надання адміністративної послуги: а) видача ліценції; б) видача дубліката ліцензії; в) видача додатка до ліцензії; г) видача довідки; ґ) підготовка висновку; д) видача свідоцтва тощо.

5. Залежно від строку надання адміністративної послуги: а) короткострокові (від 3 до 10 календарних днів); б) довгострокові (до 30 календарних днів).

Підкреслено, що податкові органи України постійно удосконалюють порядок надання суб'єктам звернення адміністративних послуг, впроваджуючи у свою діяльність новітні й передові інформаційно-комунікаційні технології, створюючи відповідні електронні податкові сервіси, що сприяють спілкуванню між платниками податків і податковими органами України.

Доведено, що з метою подальшого вдосконалення механізму надання адміністративних послуг податковим органам України слід звернути увагу на: 1) формування загальнодержавного Реєстру адміністративних послуг; 2) діяльність обласних, міських та районних центрів надання адміністративних послуг із метою налагодження співпраці у сфері надання адміністративних послуг; 3) створення дієвих інструментів для міжвідомчої взаємодії для забезпечення надання адміністративних послуг; 4) поєднання функції «єдиного вікна» та «єдиного офісу» за рахунок використання сучасних інформаційно-технологічних процесів; 5) функціонування єдиного веб-порталу адміністративних послуг.

Обґрунтовано, що податковим органам України потрібно залучати отримувачів послуг до оцінювання якості надання адміністративних послуг, що дасть змогу чіткіше визначати пріоритетні проблеми у сфері надання адміністративних послуг та шляхи їх вирішення. Така система оцінки та контролю якості дасть змогу гарантувати інтерес суб'єкта звернення (фізичної та юридичної особи) при зверненні за послугою та сприятиме мінімізації затрат часу на отримання послуги, спрощенню порядку прийому громадян тощо.

За своїм змістом і суб'єктним складом контроль за діяльністю посадових осіб податкових органів у сфері надання адміністративних послуг запропоновано поділити на: 1) публічний контроль (судовий, внутрішньовідомчий, інших органів державної влади, самоврядний); 2) громадський контроль.

Встановлено, що посадові особи податкових органів України, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги фізичним та юридичним особам у сфері оподаткування, несуть юридичну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

До дисциплінарної відповідальності посадові особи податкових органів України, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, притягаються за вчинення дисциплінарного проступку - протиправного, винного (умисного чи необережного) діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на службову дисципліну шляхом невиконання або неналежного виконання посадовими особами своїх службових обов'язків у сфері надання адміністративних послуг, порушення встановлених обмежень, зловживання наданими правами або вчинення проступку, який ганьбить їх як державних службовців чи дискредитує орган, у якому вони працюють.

Під адміністративною відповідальністю посадових осіб податкових органів України, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, слід розуміти негативну реакцію держави на протиправні прояви вказаних осіб, яка полягає в застосуванні до останніх адміністративних стягнень, що спричиняють для них негативні наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і в порядку, встановлених нормами адміністративного права.

Аналіз досвіду зарубіжних країн у сфері організації системи надання адміністративних (публічних) послуг свідчить про те, що в Нідерландах, Німеччині, Великобританії, Польщі, Данії, Російській Федерації створено дієву систему надання фізичним і юридичним особами адміністративних (публічних) послуг, яка є результатом упровадження концепції універсамів послуг, що спрямовані на реалізацію прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг. Дана практика «універсамів послуг» набула особливого поширення, адже вона передбачає зосередження представництв багатьох публічних органів в одному приміщені або створення єдиної приймальні документів, які потім надходять до відповідного адміністративного органу, що приймає рішення щодо надання адміністративної (публічної) послуги.

Доведено, що приведення системи надання адміністративних послуг до об'єктивних потреб українського суспільства та кожного громадянина має передбачати:

1) цілеспрямоване проведення науково-виважених і обґрунтованих реформ із розумним запозиченням досвіду зарубіжних країн, близьких до потреб України;

2) неприпустимість автоматичного перенесення на український лад іноземних механізмів надання адміністративних (публічних) послуг без урахування національних особливостей і суспільно-політичних умов.

Обґрунтовано, що реформування механізму надання адміністративних послуг податковим органами України повинне здійснюватися за принципами реформування системи державної служби в контексті євроінтеграції України, а також з урахуванням принципів розвитку податкових органів зарубіжних країн. До основних напрямів процесу реформування організаційно-правової діяльності щодо надання адміністративних послуг податковими органами України слід віднести: 1) розроблення стандартів надання адміністративних послуг, з урахуванням досвіду стандартизації послуг у європейських країнах; 2) нормативне врегулювання вимог професійної етики посадових осіб податкових органів України, які відповідно до закону уповноважені надавати адміністративні послуги; 3) впровадження принципу «орієнтація на клієнта», що забезпечить перетворення податкових органів України з фіскальних органів на сервісну службу, а також сприятиме покращенню податкового сервісу для платників податків, підвищенню іміджу податкових органів у громадськості; 4) впровадження в діяльність усіх податкових органів України системи управління якістю, що надасть змоги досягти високих результатів у сфері якості надання адміністративних послуг, а також задоволення потреб або вимог зацікавлених сторін (податкових органів і платників податків); 5) розширення електронного урядування в податковій сфері та налагодження партнерських відносин між платниками податків і податковим органами у сфері надання адміністративних послуг; 6) залучення споживачів до оцінювання якості надання адміністративних послуг, що дасть змогу чіткіше визначати пріоритетні проблеми у сфері надання адміністративних послуг податковими органами України та шляхи їх вирішення.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мордвін І.А. Місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні / І.А. Мордвін // Форум права. - 2013. - № 1. - С. 710-714. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09hajovc.pdf.

2. Мордвін І.А. Якість надання адміністративних послуг як чинник ефективності діяльності податкових органів України / І.А. Мордвін // Південноукраїнський правничий часопис. - 2012. - № 4. - С. 62-64.

3. Мордвін І.А. Адміністративно-правові аспекти надання адміністративних послуг податковими органами України / І.А. Мордвін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВСВ. - 2012. - № 1. - С. 242-250.

4. Мордвін І.А. Принципи надання адміністративних послуг податковими органами України / І.А. Мордвін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВСВ. - 2012. - № 2. - С. 51-55.

5. Мордвін І.А. Деякі аспекти надання платних адміністративних послуг податковими органами України / І.А. Мордвін // Держава та регіони. Серія: Право. - 2013. - № 2. - С. 53-57.

6. Мордвін І.А. Окремі аспекти правового регулювання надання адміністративних послуг податковими органами України / І.А. Мордвін // Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Запоріжжя: Істина, 2013. - С. 31-33.

7. Мордвін І.А. Напрямки реформування діяльності податкових органів України / І.А. Мордвін // Правове регулювання національної безпеки України в умовах євроінтеграції: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Х.: ХНУВС, 2013. - С. 196-199.

АНОТАЦІЯ

Мордвін І.А. Адміністративні послуги податкових органів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний авіаційний університет, Київ, 2013.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративних послуг, що надаються податковими органами України. У роботі визначено поняття та сутність адміністративних послуг. Встановлено місце податкових органів у системі суб'єктів надання адміністративних послуг в Україні. Охарактеризовано та класифіковано принципи надання адміністративних послуг податковими органами України. Здійснено характеристику нормативно-правового регулювання надання адміністративних послуг податковими органами України. Окреслено види та перелік адміністративних послуг, що надаються податковими органами України, розглянуто підстави та порядок їх надання, а також з'ясовано зміст та сутність критеріїв оцінки якості та види контролю за наданням адміністративних послуг податковими органами України. Охарактеризовано види юридичної відповідальності посадових осіб податкових органів України за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг. Вивчено зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні. Сформульовано напрями реформування організаційно-правових засад надання адміністративних послуг податковими органами України.

Ключові слова: податкові органи України, адміністративні послуги, забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, сервісна служба, податковий сервіс.

АННОТАЦИЯ

Мордвин И.А. Административные услуги налоговых органов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный авиационный университет, Киев, 2013.

Диссертация посвящена анализу административных услуг налоговых органов Украины. В работе дано определение понятия и сущности административных услуг. Установлено место налоговых органов в системе субъектов предоставления административных услуг в Украине. Отмечается, что налоговые органы Украины, которые структурно относятся к Министерству доходов и сборов Украины являются субъектами предоставления административных услуг.

Охарактеризованы и классифицированы принципы предоставления административных услуг налоговыми органами Украины путем выделения двух блоков: 1) общих и 2) специальных.

Установлено, что правовое регулирование деятельности налоговых органов Украины относительно предоставления субъектам обращения (физическим и юридическим лицам) административных услуг осуществляется в двух направлениях. Первое направление образуют нормативно-правовые акты, которые определяют общие принципы предоставления административных услуг налоговыми органами Украины, а второе направление образуют нормативно-правовые акты, которые определяют основания и порядок предоставления отдельных (платных и бесплатных) административных услуг налоговыми органами Украины.

Определены виды и перечень административных услуг, осуществлена классификация административных услуг, предоставляемых налоговыми органами Украины, по следующим критериям: 1) платности 2) субъекту, 3) уровню правового регулирования процедуры предоставления административных услуг, 4) виду административного документа 5) срокам.

Рассмотрены основания и порядок предоставления административных услуг налоговыми органами Украины, а также выяснено содержание и сущность критериев оценки качества и контроля за предоставлением административных услуг налоговыми органами Украины. Установлено, что по своему содержанию и субъектному составу контроль за налоговыми органами Украины и их должностными лицами по предоставлению субъектам обращений (физическим и юридическим лицам) административных услуг делится на: 1) государственный контроль (судебный, внутриведомственный, вневедомственный, 2) общественный контроль.

Рассмотрены виды юридической ответственности должностных лиц налоговых органов Украины за нарушение требований законодательства в сфере предоставления административных услуг. Подчеркнуто, что административная и дисциплинарная ответственность применяется к должностным лицам налоговых органов Украины, уполномоченных в соответствии с законом оказывать административные услуги на общих основаниях, кроме случаев совершения ими коррупционных правонарушений.

Изучен зарубежный опыт предоставления административных услуг органами публичной власти и возможности его использования в Украине. Отмечено, что, не внедрив в национальную систему предоставления административных услуг общеевропейских стандартов и принципов, решить широкий круг вопросов по развитию системы предоставления административных услуг будет сложно.

Сформулированы направления реформирования организационно-правовых основ по предоставлению административных услуг налоговыми органами Украины. Подчеркнуто, что основными задачами налоговых органов Украины, которые превращаются из фискальных органов в сервисную службу, являютя: улучшение налогового сервиса для налогоплательщиков, создание благоприятных условий при администрировании налогов, повышение имиджа государственных налоговых органов в общественности, расширение электронного управления в налоговой сфере и налаживание партнерских отношений между налогоплательщиками и налоговыми органами.

...