Організаційно-правові засади функціонування валютного ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.951 : 351.82

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

організаційно-правові засади функціонування валютного ринку україни

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Д'яченко Артем Володимирович

Дніпропетровськ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому юридичному інституті МВС України, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, професор

Коваль Микола Васильович,

Національний університет ДПС України,

професор кафедри управління, адміністративного права

і процесу та адміністративної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Куліш Анатолій Миколайович,

Сумський державний університет,

декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук

Короєд Сергій Олександрович,

ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,

доцент кафедри цивільного, господарського та кримінального права.

Захист відбудеться 27 листопада 2014 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 26.

Автореферат розісланий 23 жовтня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В. С. Березняк

АНОТАЦІЯ

Д'яченко А. В. Організаційно-правові засади функціонування валютного ринку України. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - Дніпропетровськ, 2014.

У дисертаційному дослідженні розглянуто теоретико-правові засади становлення і розвитку валютного законодавства України, яке визначає порядок обігу й використання валюти усередині країни й за її межами. Визначено систему органів валютного регулювання і валютного контролю, запропоновано нормативне закріплення їх повноважень і механізмів взаємодії. З'ясовано механізми правового регулювання валютних операцій в Україні. Обґрунтовано доцільність застосування валютних обмежень і ліцензування валютних операцій як необхідного державного заходу, спрямованого на захист валютного ринку країни. Визначено механізми й способи скоєння валютних правопорушень, порядок застосування адміністративної відповідальності у сфері валютного регулювання. Обґрунтовано адміністративно-правову природу фінансових і спеціальних санкцій за валютні правопорушення

Ключові слова: валютний ринок, валютна політика, валютне законодавство, валютне регулювання, валютний контроль, валютні операції, валютні правопорушення.

АННОТАЦИЯ

Дьяченко А. В. Организационно-правовые основы функционирования валютного рынка Украины. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Днепропетровский университет внутренних дел. - Днепропетровск, 2014.

В диссертационном исследовании рассмотрены теоретико-правовые основы становления и развития валютного законодательства Украины, которое определяет порядок обращения и использования валюты внутри страны и за ее пределами. Осуществлен научный анализ терминологического инструментария национального валютного законодательства. Установлено отсутствие законодательного определения понятия «валютный рынок», предложено в составе терминологического инструментария национального валютного законодательства закрепить понятие «валютный рынок», как регламентированную национальным и международным законодательством систему экономических отношений по поводу осуществления валютных операций между его субъектами.

На основе изучения эволюции валютного законодательства Украины установлено, что валютное регулирование в Украине в части установления прав юридических и физических лиц эволюционировало от твердо ограничительного до вполне либерального режима. Обосновано, что процесс либерализации валютного рынка Украины требует усиления контроля за строгим соблюдением субъектами внешнеэкономической деятельности валютного законодательства Украины с целью недопущения оттока капитала за границу и дедолларизации экономики страны

Исходя из опыта зарубежных стран обосновано, что валютная либерализация должна проводиться постепенно при условии экономической стабильности и завершенности процесса реформ.

Определена система органов валютного регулирования и валютного контроля, предложено нормативное закрепление их полномочий и механизмов взаимодействия путем внесения изменений в Декрет Кабинета Министров Украины «О системе валютного регулирования и валютного контроля». Выяснены механизмы правового регулирования валютных операций в Украине. Обоснована целесообразность применения валютных ограничений и лицензирования валютных операций как необходимых государственных мер, направленных на защиту валютного рынка страны. Доказано, что сокращение сроков расчетов по экспортно-импортным операциям и введение обязательной продажи 50 % поступлений в иностранной валюте является целесообразным лишь как временная мера, долгосрочное применение которой может привести к росту случаев сокрытия валютной выручки и оттоку капиталов за границу.

Изучены правовые основы лицензирования валютных операций, которые предусматривают специальные требования к банкам для получения соответствующей лицензии, порядок ее получения, аннулирования и изменения, а также ответственность за проведение резидентом или нерезидентом валютной операции без лицензии либо после ее аннулирования.

Определены механизмы и способы совершения валютных правонарушений, порядок применения административной ответственности в сфере валютного регулирования. Разработаны предложения по усилению действенности административно-предупредительных мер по возвращению в Украину выручки в иностранной валюте за счет осуществления комплекса мероприятий, направленных на установление лиц, способных совершить такие правонарушения, определению способов их совершения и проведению профилактических мероприятий по соблюдению норм валютного законодательства.

Выяснено, что применение финансовых и специальных санкций за совершение валютных правонарушений является действенным административным средством поддержания законности и правопорядка в сфере валютных операций. Обоснована административно-правовая природа финансовых и специальных санкций за валютные правонарушения.

Ключевые слова: валютный рынок, валютная политика, валютное законодательство, валютное регулирование, валютный контроль, валютные операции, валютные правонарушения.

SUMMARY

Dyachenko A. V. Organizational and legal principles for the functioning of the foreign exchange market of Ukraine. - The manuscript.

The dissertation is for scientific degree of сandidate of legal sciences on the speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law. - The Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs. - Dnipropetrovs'k, 2014.

The dissertation examines the theoretical and legal bases of formation and development of the currency legislation of Ukraine, which defines the procedures for the circulation and the use of currency within the country and abroad. We have determined the system of currency regulation and currency control, proposed regulatory consolidation of their powers and mechanisms of interaction. Clarification of the mechanisms of legal regulation of foreign currency operations in Ukraine. The expediency of application of currency restrictions and licensing of currency operations as necessary for government measures to protect the currency market of the country. Identified mechanisms and ways of carrying out currency offences, the order of application of the administrative responsibility in the sphere of currency regulation. Grounded administrative and legal nature of financial and specific sanctions for currency offence.

Keywords: foreign exchange market, monetary policy, currency law, currency regulation, currency control, currency transactions, currency offences.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З переходом незалежної України до ринкової економіки відбулося розширення зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, суб'єкти господарювання отримали право самостійного виходу на зовнішній ринок, що обумовило формування нових суспільних відносин у сфері валютного регулювання.

Через систему валютного регулювання національна економіка знаходиться під впливом світової економіки, з її допомогою забезпечується взаємодія внутрішніх монетарних та фінансових процесів з міжнародними валютними і фондовими ринками. Тому вдосконалення системи державного регулювання валютної сфери є чинником активної участі України в міжнародних господарських зв'язках.

На сьогодні, коли Україна прагне увійти як рівноправний партнер у світове співтовариство, досягнення стабільності на грошовому ринку, збалансованості попиту на іноземну валюту вимагає вироблення нових підходів до лібералізації валютного режиму, спрямованих на зняття окремих обмежень при проведенні валютних операцій, застосування сучасних методів регулювання валютного ринку відповідно до вимог міжнародної практики.

Незважаючи на важливу роль валютних відносин у національній грошово-фінансовій системі та радикальні зміни в їх регулюванні, досі не створено досконалих правових механізмів валютного регулювання, що послаблює позиції держави на валютному ринку і гальмує процес інтеграції в міжнародну економічну систему. Вимагає удосконалення система заходів, спрямованих на повернення валютних коштів із закордону, застосування штрафних санкцій за валютні правопорушення. Відповідно до офіційних даних Національного банку України, зa фaктaми поpушень вaлютного зaконодaвcтвa, виявленими в pезультaтi перевірок у 2013 році, було винеcено 1291 поcтaнову нa зaгaльну cуму 5,17 млн. гpн. пpо пpитягнення до вiдповiдaльноcтi зa поpушення вимог вaлютного зaконодaвcтвa. Нaйбiльше поcтaнов було винеcено бaнкaм зa неcвоєчacне подaння, пpиховувaння aбо пеpекpучувaння звiтноcтi пpо вaлютнi операції. Тому потреба у всебічному і системному аналізі правових та організаційних засад функціонування валютного ринку країни є нагальною і досить актуальною.

Науково-теоретичним підґрунтям для проведення дисертаційного дослідження стали праці відомих науковців, зокрема О. Ф. Бантишева, А.І. Берлача, О. Д. Василика, Л. К. Воронової, Д. О. Гетманцева, Ж. В. Завальної, А. Ф. Золотова, О. А. Костюченка, М. Н. Кучерявенка, Г. Н. Муртазаєвої, П. С. Пацурківського, Л. А. Савченко, Ю. О. Тараненка, А. М. Ухаля, А. В. Цимбалюка та ін.

Фундаментальною основою для даного дослідження стали праці таких учених, як: Є .О. Алісов, В. Т. Білоус, Ю. О. Блащук, В. П. Богун, А. С. Галицький, Ю. В. Гаруст, А. М. Іскоростенський, Є. В. Карманов, Л. М. Кравченко, В. Л. Кротюк, А. М. Куліш, О. І. Макаренко, С. М. Половко, О. Є. Северин, О. О. Резнікова, М. В. Старшинський, Т. В. Філіпенко тощо.

Деякі положення дисертаційної роботи спираються на наукові праці зарубіжних учених з дослідження валютного ринку: М. М. Артемова, В. А. Бєлова, Б. Ю. Дорофеєва, А. В. Ємеліна, М. Г. Кальнея, О. І. Лаврушина, Л. А. Лунца, О. Ю. Меркулова, Б. П. Носко, Ю. Ф. Сіміонова, М. Г. Степаняна, Б. Г. Федорова, М. Пербо та ін. Однак питання вдосконалення правових та організаційних засад функціонування валютного ринку, ліцензування валютних операцій та декларування валютних цінностей ще не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі.

Зазначене вище обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, її практичну та теоретичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затверджених постановою Загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10, та у межах загальної наукової теми Донецького юридичного інституту МВС України «Адміністративно-правове забезпечення розвитку державності» на 2012-2016 рр. (державний реєстраційний номер 0109U000387). Крім того, цей напрям досліджень спрямовано на виконання основних положень: Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. № 569-р; Програми з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відтоку з України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 14.11.2006 р. № 686.

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Донецького юридичного інституту МВС України 26 лютого 2006 р. (протокол № 9) та уточнено 26 лютого 2014 р. (протокол № 9).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення організаційно-правових засад функціонування валютного ринку України й розробка пропозицій щодо їх удосконалення.

Для досягнення зазначеної мети вирішувалися такі задачі:

- здійснити науковий аналіз термінологічного інструментарію національного валютного законодавства;

- розглянути еволюцію валютного законодавства в Україні;

- узагальнити зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю;

- визначити систему органів валютного регулювання і валютного контролю в Україні та їх правовий статус;

- охарактеризувати засоби адміністративно-правового регулювання валютних операцій в Україні;

- розкрити особливості правових засад ліцензування валютних операцій;

- розглянути заходи адміністративної відповідальності за незаконні валютні операції;

- визначити адміністративно-попереджувальні заходи повернення в Україну виручки в іноземній валюті;

- з'ясувати дієвість застосування та правову природу фінансових та спеціальних санкцій за вчинення валютних правопорушень.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі функціонування валютного ринку України.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади функціонування валютного ринку України.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети у роботі використано як загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, що засновані на визнанні загальнолюдських цінностей як пріоритету будь-якого наукового дослідження, так і спеціально-юридичні методи наукового пізнання.

Зокрема, логічний метод застосовано під час аналізу нормативно-правових актів валютного законодавства (розділи 1, 2, 3). Історичний метод використано для дослідження еволюції валютних правовідносин в Україні (підрозділ 1.2). Аналітичний і порівняльний методи були застосовані для вивчення функцій органів валютного регулювання і валютного контролю, порівняння повноважень резидентів і нерезидентів на валютному ринку, визначення особливостей ліцензування валютних операцій та дали змогу з'ясувати засоби організаційно-правового забезпечення функціонування валютного ринку країни (розділ 2). Завдяки методу документального аналізу з'ясовано механізм вчинення правопорушень у сфері валютних операцій, проведено кількісний та якісний аналіз застосовуваних норм адміністративної відповідальності за валютні правопорушення (розділ 3). Вимоги формальної логіки дотримано під час формулювання висновків та пропозицій відповідно до мети дослідження. У ході узагальнення й аналізу емпіричної інформації за темою дослідження застосовано індуктивний та дедуктивний методи (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3); крім того, використовувалися соціологічні прийоми отримання інформації: аналіз документів (розділи 1, 2, 3), анкетування (підрозділ 2.2). У процесі дослідження загальнонаукові та спеціальні методи пізнання використовувалися в сукупності, при цьому пріоритет того чи іншого методу зумовлювався задачами дослідження.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави та права, конституційного права, адміністративного та фінансового права.

Нормативну основу дослідження складають положення Конституції України, міжнародно-правових, національних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання і валютного контролю, адміністративне та валютне законодавство Європейських країн, США, Японії та інших зарубіжних держав.

Емпіричну основу дослідження становлять офіційні дані органів державної влади України, міжнародної фінансової статистики, звіти і публікації Світового банку, річні звіти Національного банку України, відомості з наукової періодики і спеціалізованих видань, зведені дані особистих опитувань 250 респондентів, серед яких суб'єкти підприємницької діяльності та фізичні особи, співробітники правоохоронних і податкових органів, юристи підприємств і банківських установ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спеціальних наукових робіт, в якій комплексно, з використанням сучасних методів пізнання та з урахуванням новітніх досягнень правничої науки досліджено організаційно-правові засади функціонування валютного ринку України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

- доведено необхідність запровадження адміністративно-правових регуляторів лібералізації валютного ринку України шляхом скасування обмежень на рух капіталів з одночасним посиленням контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного законодавства України з метою недопущення відпливу капіталу за кордон та дедоларизації економіки країни;

- сформульовано та запропоновано включити до національного валютного законодавства дефініцію «валютний ринок» як регламентовану національним та міжнародним законодавством систему економічних відносин з приводу здійснення валютних операцій між його суб'єктами;

- обґрунтовано необхідність віднесення до різновиду валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, використання валютних цінностей (а не тільки іноземної валюти) на території України як засобу платежу або як застави;

- запропоновано віднести до оpгaнiв вaлютного контpолю Мiнicтеpcтво фiнaнciв Укpaїни, виходячи з того, що воно безпосередньо зaбезпечує вaлютний контpоль у пpоцеci pеaлiзaцiї деpжaвної полiтики у cфеpi зaпобiгaння i пpотидiї легaлiзaцiї (вiдмивaнню) доходiв, одеpжaних злочинним шляхом;

удосконалено:

- понятійний інструментарій національного валютного законодавства на основі уніфікації понять: «валюта», «валютні цінності», «валютні операції», «валютний ринок»;

- характеристику підстав запровадження валютних обмежень і застосування валютного контролю, як заходу, спрямованого на захист економіки країни від різких коливань грошово-кредитної системи та зменшення валютних резервів;

- поняття адміністративного правопорушення валютного законодавства, під яким запропоновано розуміти протиправне діяння, пов'язане з порушенням обов'язку, встановленого валютним законодавством, що завдає шкоди особі, суспільству, державі, і яке завжди є соціально шкідливим;

- адміністративно-попереджувальні заходи повернення в Україну виручки в іноземній валюті за рахунок зобов'язання обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна юридичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

дістало подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо необхідності вдосконалення правових та організаційних засад функціонування валютного ринку не тільки як фактора розвитку ринкових відносин та розширення зовнішньоекономічних зв'язків, але й як фактора забезпечення економічної безпеки держави в цілому;

- питання щодо вpегулювaння повновaжень тa мехaнiзму взaємодiї оpгaнiв валютного регулювання і валютного контролю;

- підходи до стабілізації національної валюти в умовах зміцнення міжнародних зв'язків, створення та розвитку міжнародних валютно-фінансових інститутів, з урахуванням як внутрішньої економічної ситуації в країні, так і ситуації на світових фінансових, у тому числі валютних ринках;

- адміністративні заходи правового регулювання валютних операцій як юридично обумовлених дій (або сукупності дій), встановлених або санкціонованих законом, що здійснюються на підставі укладених договорів між суб'єктами валютних правовідносин за наявності ліцензії НБУ на право здійснення операцій з валютою та валютними цінностями;

- методологічні підходи до вирішення питання про адміністративну відповідальність за порушення правил у сфері валютних операцій залежно від: виду валютних цінностей; ознак суб'єкта - резидент чи нерезидент; виду самих операцій;

- теоретичні обґрунтування дієвості та адміністративно-правової природи фінансових і спеціальних санкцій, як зacобу пiдтpимання зaконноcтi та пpaвопоpядку у cфеpi вaлютних опеpaцiй.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати мають теоретичне і практичне значення. Положення дисертаційної роботи можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшої розробки організаційно-правових засад функціонування валютного ринку України;

- правотворчості - для вдосконалення нормативно-правового регулювання валютного обігу в Україні;

- навчальному процесі - під час викладання загальних і спеціальних курсів з фінансового та адміністративного права (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України від 23.06.2014 р.);

- правозастосовній діяльності - для поліпшення діяльності органів валютного регулювання і валютного контролю. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичну діяльність УБОЗ МВС України в Донецькій області (довідка від 11.10.2013 р.); Акціонерного банку «Південний» (довідка від 10.10.2013 р.); ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш» (довідка від 10.10.2013 р.); ТОВ Компанія з управління активами «Герц» (довідка від 12.10.2013 р.); ПАТ «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (довідка від 11.10.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною науковою працею. У співавторстві з Т. В. Філіпенко опубліковано тези доповіді «Сучасні заходи щодо використання валютної виручки суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності», в якій дисертант визначив правові основи розподілення і використання валютної виручки суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Ідеї та розробки, які належать співавтору наукової публікації, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 2007); «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2008); «Актуальні проблеми адміністративного права та процесу» (м. Донецьк, 2012); «Теоретичні і практичні аспекти розвитку сучасної науки» (м. Донецьк - м. Мюнхен, 2012); «Теоретичні та практичні проблеми адаптації національного законодавства України до світових стандартів правового регулювання» (м. Донецьк, 2012); «Экономико-правовые исследования в ХХІ веке: Хозяйственный кодекс Украины в системе правового обеспечения экономики (к 10-летию принятия) (м. Донецьк, 2013); «Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень» (м. Одеса, 2013); «Регіональний розвиток - основа розбудови української держави» (м. Донецьк, 2013); «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк, 2013); «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (м. Донецьк, 2013); «Політика корпоративної соціальної відповідальності в контексті сталого соціально-економічного розвитку» (м. Донецьк, 2013).

Публікації. Результати проведеного дослідження викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України та іноземних держав, одинадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 239 сторінок, з яких 194 сторінки основного тексту. Список використаних джерел складається із 202 найменувань і займає 23 сторінки, 9 додатків викладено на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

валютний адміністративний операція регулювання

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету і задачі; об'єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади розвитку валютного законодавства України» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено термiнологiчний iнструментарiй національного валютного законодавства, визначено історичні умови розвитку валютних правовідносин в Україні, висвітлено зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю.

У підрозділі 1.1 «Термiнологiчний iнструментарiй національного валютного законодавства» з'ясовано, що у складі термінологічного інструментарію національного валютного законодавства головними поняттями є валюта, валютні цінності, валютні операції, валютне регулювання і валютний контроль.

Сформульовано та запропоновано включити до національного валютного законодавства дефініцію «валютний ринок» як регламентовану національним та міжнародним законодавством систему економічних відносин з приводу здійснення валютних операцій між його суб'єктами. Чітке визначення і нормативне закріплення термінів дає можливість найбільш повно і більш досконало регулювати валютні правовідносини. У той же час значна кількість нормативних документів, що стосуються валютного обігу, призводить до різного тлумачення окремих термінів та положень. На думку 87 % опитаних респондентів, чинне валютне законодавство має низку недоліків. Зміни в економіці, що відбулися з моменту прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», обумовлюють нагальну необхідність прийняття Закону України «Про валютне регулювання і валютний контроль», який дозволив би більш детально визначити види валютних операцій в Україні, правовий режим їх здійснення, правовий статус осіб, які здійснюють операції з валютними цінностями; уникнути дублювання правового регулювання одних і тих самих відносин та невизначеності правового регулювання інших; визначити компетенцію усіх органів, які здійснюють державне управління у сфері валютних правовідносин.

У підрозділі 1.2 «Еволюція валютного законодавства в Україні» розглянуто розвиток та умови формування вітчизняного валютного законодавства. Визначено, що валютне регулювання в Україні в частині встановлення прав юридичних і фізичних осіб еволюціонувало від твердо обмежувального до цілком ліберального режиму, що дозволило оголосити про офіційний статус гривні як конвертованої валюти і приєднатися з червня 1997 р. до статті VIII Статуту Міжнародного валютного фонду. На необхідність подальшої лібералізації валютного законодавства вказують 85 % опитаних респондентів.

Суттєве значення на шляху лібералізації валютного законодавства України має прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року № 4025-VI, відповідно до якого відбулася декриміналізація відповідальності за неповернення виручки в іноземній валюті та незаконне вiдкриття або використання за межами України валютних рахунків, що є реальним втіленням європейських стандартів до українського валютного законодавства.

Доведено, що, зважаючи на сучасну ситуацію, державні заходи, спрямовані на лібералізацію валютного ринку України, потребують посилення контролю за суворим дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного законодавства України з метою недопущення відпливу капіталу за кордон та дедоларизації економіки країни.

У підрозділі 1.3 «Зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю» визначено, що розвиток національних валютних законодавств більшості країн світу будувався в умовах зміцнення міжнародних зв'язків, створення й розвитку міжнародних валютно-фінансових інститутів. На цей час більшість промислово розвинених країн світу має вільно функціонуючі валютні ринки та вільно конвертовану національну валюту. Однак для досягнення цієї мети свого часу вони проводили політику твердих валютних обмежень стосовно поточних валютних операцій і операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Механізм валютного регулювання і контролю у промислово розвинених країнах історично складався з урахуванням специфічних умов розвитку кожної із цих країн й активно використовувався абсолютною більшістю держав у критичні для їхньої економіки періоди. На сьогодні наявність валютних обмежень у вигляді норми, заборони, правила тощо є характерною рисою більшості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою.

Світовий досвід свідчить, що валютні відносини і внутрішній валютний ринок успішно розвиваються, як правило, за активної участі держави та ефективного контролю уповноважених органів за валютними операціями.

З'ясовано, що сучасна політика Міжнародного валютного фонду стосовно свободи переміщення капіталу і неприпустимості введення будь-яких обмежень на приплив або відплив закордонних фінансів суттєво змінилася. За висновком Ради МВФ, тимчасові обмеження можуть бути обґрунтовані і корисні під час економічних шоків, а також коли інші засоби грошово-кредитної політики вичерпано.

Розділ 2 «Адміністративно-правове релюгування валютного ринку України» складається з трьох підрозділів, де досліджено систему й правовий статус органів валютного регулювання і валютного контролю в Україні, механізм правового регулювання валютних операцій та правових засад їх ліцензування.

У підрозділі 2.1 «Система органів валютного регулювання і валютного контролю в Україні та їх правовий статус» визначено, що в Україні утворилася складна багаторівнева система органів валютного регулювання, до якої Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» віднесено Національний банк та Кабінет Міністрів України. Проте, в чинному законодавстві не визначено правовий статус окремих органів валютного регулювання, до яких запропоновано віднести також Верховну Раду, Президента України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Міністерство фінансів України, шляхом внесення змін до ст. 11 Декрету.

Відповідно, запропоновано внести зміни до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і віднести до органів валютного контролю також Міністерство фінансів України, яке забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що безпосередньо пов'язано з контролем за валютними операціями.

Спираючись на думку 43 % опитаних респондентів, обґрунтовано необхідність створення Служби фінансових розслідувань в Україні (фінансової поліції), як окремого силового органу зі спеціальним статусом.

У підрозділі 2.2 «Засоби адміністративно-правового регулювання валютних операцій в Україні» досліджено порядок обігу іноземної валюти на території України в процесі здійснення валютних операцій з врахуванням положень адміністративно-правового законодавства. Запропоновано визначення валютних операцій, як юридично обумовлених дій або сукупності дій, дозволених або санкціонованих законом, які здійснюються на підставі укладених договорів між суб'єктами валютних правовідносин за наявності ліцензії НБУ на право здійснення операцій з валютою та валютними цінностями, результатом яких є перехід права власності на валюту та валютні цінності, їх розміщення чи надання (отримання) послуг щодо обслуговування рахунків у валюті та валютних цінностях, а також використання останньої як засобу платежу.

Визначено, що правове регулювання валютних операцій реалізується за допомогою адміністративних заходів у вигляді обмежень у порядку їх здійснення, виходячи з виду, суб'єктів та призначення цих операцій. Незважаючи на те, що застосовувані обмеження гальмують рух капіталів і, відповідно, перешкоджають вільній конвертованості української гривні, але вони потрібні в інтересах розвитку української економіки в даний час, що підтверджується думкою 65 % опитаних респондентів.

Доведено, що скорочення строку розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 180 до 90 днів та запровадження обов'язкового продажу 50% надходжень в іноземній валюті є доцільним лише як тимчасовий захід, довгострокове застосування якого може призвести до зростання випадків приховування валютної виручки і втечі капіталів за кордон.

У підрозділі 2.3 «Правові засади ліцензування валютних операцій» з'ясовано, що ліцензування валютних операцій є одним із головних методів державного регулювання і контролю валютного ринку України. Серед функцій ліцензування валютних операцій визначено: контрольну функцію, згідно з якою ліцензування забезпечує контроль за валютними операціями банків; регулюючу функцію, що забезпечує підвищення рівня надійності і стабільності банківської системи, відповідність банків вимогам Національного банку України; захисну функцію, яка спрямована на захист інтересів кредиторів і вкладників банку.

Обґрунтовано, що виключення із Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» норми щодо обов'язку Національного банку України під час отримання клопотань про видачу ліцензій на здійснення операцій в іноземній валюті повідомляти про це спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю і враховувати отримані щодо них висновки, послаблює контроль за валютними операціями і збільшує можливості вивозу капіталу за кордон.

Доведено, що виходячи з економічної ситуації в країні, ліцензування валютних операцій є необхідним державним заходом, спрямованим на захист валютного ринку України, підтвердженням цього є думка 68 % опитаних респондентів.

Розділ 3 «Адміністративна відповідальність за вчинення валютних правопорушень» складається з трьох підрозділів, де досліджено заходи адміністративної відповідальності за вчинення незаконних валютних операцій, визначено та розкрито зміст адміністративно-попереджувальних заходів повернення в Україну виручки в іноземній валюті, порядок застосування фінансових та спеціальних санкцій за валютні правопорушення.

У підрозділі 3.1 «Характеристика заходів адміністративної відповідальності за незаконні валютні операції» визначено, що валютне правопорушення завжди є протиправним соціально шкідливим діянням, пов'язаним з порушенням правил, встановлених валютним законодавством. Наслідком валютних правопорушень є скорочення надходжень валютних цінностей до Національного банку України та порушення інтересів держави у фінансовій сфері. Тому головним завданням контролюючих органів є попередження правопорушень у сфері валютних операцій.

Порушенням правил про валютні операції є незаконні операції пов'язані зі скуповуванням, продажем, обміном та використанням валютних цінностей як засобу платежу або застави. Адміністративну відповідальність за відповідні діяння передбачено статтею 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З'ясовано, що чинним валютним законодавством суперечливо вирішено питання про юридичну природу використання валютних цінностей як засобу платежу або застави й запропоновано внести зміни в п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і віднести до валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, використання на території України не лише іноземної валюти, а й валютних цінностей як засобу платежу або застави, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

У підрозділі 3.2 «Адміністративно-попереджувальні заходи повернення в Україну виручки в іноземній валюті» обґрунтовано, що значну небезпеку для економіки держави становить умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті.

Захист валютних інтересів держави, недопущення відтоку та неповернення валютної виручки із закордону здійснюється згідно з нормою статті 1621 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті». Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, що знаходиться за кордоном, як правило, пов'язане з незаконним відкриттям або використання за межами України валютних рахунків, за яке ст. 1622 КУпАП також передбачено адміністративну відповідальність. Внесення зазначених статей у КУпАП відбулося у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року № 4025-VI. Виправданою заміну кримінальної відповідальності на адміністративну за дії, пов'язані з неповерненням виручки в іноземній валюті та незаконним вiдкриттям або використанням за межами України валютних рахунків, вважають 73 % опитаних респондентів.

З'ясовано, що серед адміністративних заходів повернення в Україну виручки в іноземній валюті головним є декларування валютних цінностей резидентами. Виходячи з того, що ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачає декларування в Національному банку України, а Наказ Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 р. № 207 передбачає, що, крім як до регіональних відділень НБУ, декларацію треба подавати також до державних податкових інспекцій за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності, запропоновано внести зміни у п. 1 ст. 9 Декрету і зобов'язати юридичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філій, представництв тощо) з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України, декларувати валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України, у Національному банку України та Державних податкових інспекціях Міністерства доходів і зборів за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

У підрозділі 3.3 «Фінансові та спеціальні санкції, що застосовуються за вчинення валютих правопорушень» доведено, що дієвим засобом підтримки законності і правопорядку у сфері валютних операцій є застосування фінансових і спеціальних санкцій за валютні правопорушення. Виходячи з дискусійності питання щодо їх правової природи та спираючись на думку провідних науковців, доведено, що ці санкції мають адміністративно-правовий характер і є різновидом адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, пені, позбавлення ліцензії НБУ на право здійснення операції та виключення банку з Республіканської книги реєстрації банків. Крім того, враховуючи, що суб'єкти валютних відносин у більшості випадків є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до них можуть бути застосовані спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у вигляді: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання своїх обов'язків; застосування індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Своєчасне виявлення контролюючими органами порушень норм чинного законодавства України сприяє захисту інтересів держави та недопущенню вчинення правопорушення недобросовісними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в майбутньому.

Обґрунтовано, що з метою координації та ефективної взаємодії з іншими державними органами валютного контролю Національному банку України необхідно забезпечувати постійну співпрацю з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством доходів і зборів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також правоохоронними органами.

ВИСНОВКИ

Дисертацію виконано на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації та теоретичного осмислення низки наукових праць. У дослідженні вирішено науково-практичне завдання та наведено обґрунтовані положення щодо організаційно-правових засад функціонування валютного ринку України. За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. Здійснено науковий аналіз термінологічного інструментарію національного валютного законодавства. Встановлено відсутність законодавчого тлумачення поняття «валютний ринок», у зв'язку з чим автором сформульовано та запропоновано включити до національного валютного законодавства дефініцію «валютний ринок» як регламентовану національним та міжнародним законодавством систему економічних відносин з приводу здійснення валютних операцій між його суб'єктами.

На основі вивчення валютного законодавства та наукових точок зору на визначення таких понять, як «валюта», «валютні цінності», «валютні операції», «валютне регулюваня», «валютний контроль», доведено, що чисельність нормативних документів, що стосуються регулювання валютного ринку, призводить до різного тлумачення основних термінів і це обумовлює нагальну необхідність прийняття спеціального закону з валютного регулювання і валютного контролю, який би враховував протиріччя, які є в даній сфері.

2. Досліджено еволюцію валютного законодавства в Україні й доведено, що ця сфера являє собою несформований до цього часу процес, який, поряд із визначенням порядку обігу та використання іноземної валюти, супроводжується оформленням та нормативним закріпленням відповідальності за протиправні діяння на валютному ринку.

Зазначено, що валютне регулювання в Україні в частині встановлення прав юридичних і фізичних осіб еволюціонувало від твердо обмежувального до цілком ліберального режиму. Необхідність подальшої лібералізації валютного законодавства підтверджується думкою 85 % опитаних респондентів. Обґрунтовано, що процес лібералізації валютного ринку України вимагає посилення контролю за суворим дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного законодавства України з метою недопущення відпливу капіталу за кордон та дедоларизації економіки країни.

3. Узагальнено зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю й визначено доцільність встановлення валютних обмежень, які перешкоджають відпливу капіталів, а саме: законодавче встановлення строків повернення в країну виторгу від експортних операцій, а також товарів (робіт, послуг) за імпортом за умови попередньої оплати, обмеження щодо вивезення валютних цінностей громадянами, заборона проведення розрахунків у іноземній валюті на території країни. Доведено, що для України доцільним є досвід США щодо співпраці Федеральної резервної системи та Казначейства у проведенні валютних інтервенцій і розширення банківських резервів та стабілізаційного фонду.

Виходячи з досвіду зарубіжних країн обгрунтовано, що валютна лібералізація повинна проводитися поступово за умови економічної стабільності й завершеності процесу реформ.

4. Визначено систему органів валютного реглювання і валютного контролю в Україні та їх правовий статус. З метою врегулювання повноважень та механізму взаємодії органів валютного регулювання запропоновано доповнити ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» пунктом 1 такого змісту: «Систему органів валютного регулювання в Україні складають: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України. Головними органами валютного регулювання є Національний банк України і Кабінет Міністрів України». До органів валютного контролю запропоновано віднести також Міністерство фінансів України, у зв'язку з чим доповнити статтю 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» пунктом 6 такого змісту: «Міністерство фінансів України, що забезпечує валютний контроль у процесі реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Враховуючи досвід економічно розвинутих країн світу та спираючись на думку 43 % опитаних респондентів, обгрунтовано необхідність створення Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), як окремого силового органу зі спеціальним статусом, що буде зaймaтиcя вciмa пpaвопоpушеннями пpоти економiчних iнтеpеciв кpaїни.

5. Досліджено порядок правового регулювання валютних операцій, який зacвiдчує, що iноземнa вaлютa в Укpaїнi може зacтоcовувaтиcя тiльки в поpядку i цiлях, уcтaновлених чинним зaконодaвcтвом Укpaїни.

З'ясовано, що адміністративно-правове регулювання валютних операцій реалізується за допомогою обмежень щодо викоpиcтaння іноземної вaлюти, поpядку здiйcнення вaлютних опеpaцiй, виходячи з виду, cуб'єктiв тa пpизнaчення цих опеpaцiй, детaльної pеглaментaцiї пеpетинaння вaлютних коштiв коpдону Укpaїни.

Обґрунтовано доцільність використання норми щодо скорочення строку розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 180 до 90 днів та запровадження обов'язкового продажу 50% надходжень в іноземній валюті, як тимчасовий захід, спрямований на захист України від фінансових проблем.

6. З'ясовано правові засади ліцензування валютних операцій, які передбачають спеціальні вимоги до банків для отримання відповідної ліцензії, порядок її отримання, анулювання та зміни, а також відповідальність за проведення резидентом або нерезидентом валютної операції без ліцензії або після її анулювання. Серед функцій ліцензування валютних операцій визначено контрольну, регулюючу та захисну функції.

Обґрунтовано необхідність поновлення у ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» норми щодо обов'язку Національного банку України під час отримання клопотань про видачу ліцензій на здійснення операцій в іноземній валюті повідомляти про це спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю і враховувати отримані щодо них висновки.

7. Проаналізовано заходи адміністративної відповідальності за незаконні валютні операції. Визначено, що Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не надає поняття валютного правопорушення, виходячи з чого визначено, що валютне правопорушення завжди є протиправним діянням, пов'язаним з порушенням обов'язку, встановленого валютним законодавством. Головним завданням контролюючих органів є попередження правопорушень у сфері валютних операцій за рахунок проведення заходів із перевірки дотримання валютного законодавства.

Порушенням правил про валютні операції визнаються незаконні операції з валютними цінностями: скуповування, продаж, обмін та використання валютних цінностей як засіб платежу або застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії). З'ясовано, що застосування адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері валютних операцій, передбачених статтею 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залежить від: виду валютних цінностей; ознак суб'єкта - резидент чи нерезидент; виду самих операцій.

Доведено, що чинним валютним законодавством нечітко і суперечливо вирішене питання про юридичну природу використання валютних цінностей як засобу платежу або застави, що надає додаткові можливості для здійснення валютних правопорушень. Виходячи з чого запропоновано віднести до валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, використання валютних цінностей (а не лише іноземної валюти) на території України як засобу платежу або застави, та внести відповідні зміни до підпункту «г» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

8. Визначено адміністративно-попереджувальні заходи повернення в Україну виручки в іноземній валюті, серед яких ретельна регламентація зовнiшньоекономiчної діяльності суб'єктів підприємництва тa викоpиcтaння ними іноземної валюти як зacобу плaтежу. Обґрунтовано пропозиції щодо посилення дієвості цих заходів за рахунок: здійснення комплексу дій, спрямованих на удосконалення договірних відносин у зовнішньоекономічній діяльності; контролю за додержанням установлених строків проведення розрахунків в іноземній валюті; запровадження обов'язковості декларування валютних цінностей та іншого майна як юридичних, так і фізичних осіб-резидентів, яке перебуває за межами України, одночасно у Національному банку України й Державних податкових інспекціях; проведення профілактичних заходів щодо додержання норм валютного законодавства.

Визначено, що серед способів вчинення правопорушень, пов'язаних з ухиленням від повернення виручки в іноземній валюті та незаконним відкриттям і використанням за межами України валютних рахунків, найбільш розповсюдженими є зaвищення контpaктної цiни пpи iмпоpтi товapiв, технiки, технологiй i поcлуг з пеpеpaхувaнням piзницi мiж контpaктною тa pеaльною цiною нa зaкоpдоннi paхунки учacникiв угоди; вивiз кaпiтaлiв шляхом фiктивних iмпоpтних зaкупок aбо неповеpнення коштiв зa екcпоpтовaну пpодукцiю; пpиховувaння cумicної з неpезидентaми дiяльноcтi зa коpдоном без утвоpення юpидичної оcоби; вивiз позичкового кaпiтaлу (бaнкiвcькi кpедити, позики) без повеpнення його кpедитоpaм-pезидентaм; викоpиcтaння поcлуг тiньових фiнaнcових поcеpедникiв; нелегaльний (контpaбaндний) вивiз зa коpдон вaлютних i мaтеpiaльних цiнноcтей, технологiчної, технiчної тa iншої інформації тощо.

...