Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДК 342.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Мірошниченко Олексій Олексійович

Запоріжжя - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -

кандидат юридичних наук, доцент

Делія Юрій Володимирович,

Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України,

викладач кафедри конституційного та міжнародного права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Кравцова Тетяна Миколаївна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри юридичних дисциплін Сумської філії;

кандидат юридичних наук, доцент

Доненко Валерій Вікторович,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,

професор кафедри загальноправових дисциплін.

Захист відбудеться «11» грудня 2014 року о «1000» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «10» листопада 2014 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П. С. Лютіков

АНОТАЦІЇ

Мірошниченко О. О. Адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2014.

Дисертацію присвячено розгляду теоретичних та прикладних проблем адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до ОВС України. Надане Основним Законом право належить до групи загальних прав людини і громадянина на участь в адміністративному процесі. У роботі запропоновано авторське визначення терміна «звернення громадян до органів внутрішніх справ», представлено класифікацію видів звернень; проаналізовано права й обов'язки громадян та форми реалізації звернень громадян; розглянуто проблеми законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері звернень громадян до правоохоронних органів України, становлення законодавства України про звернення громадян; розкрито методичні питання зазначеного регулювання; розглянуто загальний порядок реалізації громадянами їхнього права на звернення і порядок роботи зі зверненнями громадян в ОВС, встановлені чинним законодавством про звернення громадян; розглянуто питання взаємодії ОВС України з правоохоронними органами та органами публічної влади в механізмі реалізації гарантій права громадян на звернення.

Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у відповідній сфері, а також обґрунтовано необхідність і визначено напрями вдосконалення практики за зверненнями громадян ОВС України.

Ключові слова: види звернень громадян, гарантії звернення громадян, законодавство про звернення громадян, право громадянина на звернення до органів внутрішніх справ, розгляд звернень громадян.

Мирошниченко А. А. Административно-правовые гарантии права на обращение граждан в органы внутренних дел Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Зопорожье, 2014.

В диссертации рассматриваются теоретические и прикладные вопросы права граждан на обращение в органы внутренних дел в системе конституционных прав человека и гражданина в Украине как средство управления правоохранительными органами, отстаивания своих интересов и возобновления их в случае нарушения.

Автор характеризует право гражданина на обращение в органы внутренних дел как предмет исследования в административной науке и праве. Отмечается, что в теории не выработано четкого понятия самого обращения гражданина, нет классификации видов и форм реализации обращений. В работе предложено авторское определение термина «обращение в органы внутренних дел», а также деление обращений граждан на виды, дана характеристика форм реализации обращений и форм взаимодействия органов внутренних дел с правоохранительными органами и органами публичной власти в механизме реализации гарантий права граждан на обращение.

Автор предлагает периодизацию развития данного института, прослеживает пути развития конституционного права на обращение в органы власти, а также особенности сегодняшнего обеспечения данного института. Подчёркивается, что право на обращение граждан является эффективным средством в сфере охраны общественного порядка и важным средством построения правового государства.

На основе анализа монографических источников и нормативных актов диссертант рассматривает систему административно-правовых гарантий права граждан на обращение в органы внутренних дел Украины. Обращения граждан в органы внутренних дел автор определяет как способ инициирования гражданами в устной или письменной форме их общения к соответствующим органам и должностным лицам этих органов для удовлетворения интересов граждан посредством властного решения вопросов в сфере правопорядка и иных вопросов, предусматривающих соответствующее реагирование этих органов и должностных лиц на обращение и ответ на него.

В работе обращено внимание на важность информирования населения о состоянии работы с обращениями и доведения до сведения граждан информации о компетенции и полномочиях органов внутренних дел в части рассмотрения обращений граждан. Также обращено внимание на реализацию административно-правовых гарантий обращения граждан в процессе функционирования органов внутренних дел, а также определены направления совершенствования организационно-правового механизма реализации гарантий данного права. Подчеркивается роль административной науки в совершенствовании законодательства об обращениях граждан.

Ключевые слова: виды обращений граждан, гарантии обращения граждан, законодательство об обращениях граждан, право гражданина на обращение к органам внутренних дел, рассмотрение обращений граждан.

Miroshnichenko A. А. Administrative and legal guarantees of the right of citizens in the Internal Affairs of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2014.

The thesis is devoted to consideration of theoretical and applied problems of administrative law guarantees the citizens right of access to the internal affairs of Ukraine. Rendered Basic Law refers to the right of universal human rights and citizen participation in the administrative process. The paper presents the authors' definition of the term «citizens petitions to the police», presented classification of appeals; analyzes the rights and responsibilities of citizens and forms of realization of citizens; the problems of legal regulation of relations arising in appeals to the law enforcement bodies of Ukraine, laws of Ukraine on the formation of citizens' petitions methodological issues of this regulation, the general procedure for the exercise by citizens of their right to appeal and the procedure works with citizens in the internal affairs established by the legislation on citizens petitions, addresses the interaction of internal Affairs of Ukraine with law enforcement agencies and public authorities in the implementation of the mechanism guarantees the right to appeal.

Some measures to improve the legal regulation of constitutional law and current legislation to apply to the internal affairs of Ukraine, as well as the necessity and identifies areas of improvement practices by public appeals in the internal affairs of Ukraine.

Key words: types of citizens, guarantees citizens petitions, law on the treatment of citizens, citizen's right to appeal to the police, consideration of appeals.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення демократичного суспільства неможливо уявити без належного рівня здійснення та гарантування прав і свобод людини й громадянина у взаємовідносинах з органами публічної влади. Права людини, як і її обов'язки, являють собою найважливіший соціальний і політико-правовий інститут, що об'єктивно слугує мірилом досягнень певного суспільства, показником рівня його цивілізованості. Від рівня гарантування прав людини і громадянина значною мірою залежать як життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека людини, так і суспільства в цілому. Забезпечення законності й суворе дотримання цього принципу є основоположним для всіх без винятку суб'єктів суспільства і всіх публічних інституцій та їх посадових осіб.

За роки незалежності створено належну правову базу для ефективного здійснення права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України. Дана діяльність гарантована Конституцією України, Законами України: «Про міліцію», «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Продовженням демократичного курсу слугує загальнодержавна програма «Стратегія реформ - 2020», яка включає реформування правоохоронних органів та наближення українського суспільства до європейських стандартів. До того ж значний масив нормативно-правових актів у регулюванні зазначеного інституту становлять локальні нормативні документи, а саме: накази та розпорядження Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), профільних департаментів МВС України, Головних управлінь МВС (УМВС) МВС України в областях. Однак процес його формування не можна вважати завершеним.

Останнім часом спостерігається зростання кількості звернень громадян до правоохоронних органів, при цьому знижується рівень довіри громадян до правоохоронців (у 2005 р. показник підтримки становив 54 % проти 35 % в 2013 р.). Питання, що порушуються в заявах, пропозиціях і скаргах, які направляються місцевим органам влади, стосуються різноманітних сфер суспільного життя. Щорічно кількість звернень громадян сягає 1-1,5 млн. Водночас саме справедливе гарантування права громадян на звернення та всебічний розгляд кожного звернення зрештою впливає на рівень довіри до правоохоронних органів та до державних інституцій в цілому.

Проблеми правової регламентації права громадян на звернення аналізували дослідники галузевих юридичних наук: В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, М. Ю. Віхляєв, В. В. Доненко, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Т. М. Кравцова, О. В. Кузьменко, В. І. Курило, П. С. Лютіков, В. Ф. Погорілко, В. Ф. Сіренко, І. О. Сквірський, С. Г. Стеценко, В. К. Шкарупа та ін. Окремі аспекти проблематики звернень громадян до органів внутрішніх справ досліджували І. Л. Бородін, І. О. Грибок, Ю. О. Гелич, М. В. Калашник, Ю. І. Кіщак, І. С. Ковальчук, О. К. Костюкевич, М. П. Міняйло, О. А. Мостовой, І. І. Сіліч, В. П. Тарануха та ін.

Таким чином, соціальна і наукова значущість досліджуваного питання, недостатній рівень його теоретико-методологічної розробленості, наявність практичних питань зумовили вибір теми дисертації, її актуальність.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2014 рр., затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України від 26 листопада 2009 р. № 1066/609, а також Додатку 13 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення та науково-теоретичне обґрунтування адміністративно-правових гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України.

Вказана мета зумовила постановку та вирішення таких задач:

- визначити зміст поняття «адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України»;

- розкрити особливості становлення та розвитку правового регулювання інституту гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України, виокремити основні чинники, що впливають на регламентацію цього права в різні історичні періоди;

- охарактеризувати сучасний стан та розвиток нормативно-правового регулювання права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України;

- теоретично обґрунтувати особливості класифікації адміністративно-правових гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України;

- визначити нормативно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України;

- визначити організаційно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України;

- розкрити поняття «адміністративно-правовий механізм реалізації гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України» та сформулювати його авторське визначення;

- охарактеризувати особливості взаємодії органів внутрішніх справ України з правоохоронними органами та органами державної влади в механізмі реалізації гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України;

- сформулювати теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України задля належного гарантування права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, пов'язані із забезпеченням адміністративно-правових гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України.

Предметом дослідження є адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Базовим виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дає змогу досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми та здійснювати системний аналіз правових аспектів у сфері, що є предметом дослідження. Разом із тим використовувався весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній правовій науці. Зокрема, формально-логічний метод використовувався у ході дослідження концепції та позицій окремих авторів (розділ 1, підрозділ 2.1), формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства та гарантування права на звернення. Історичний метод застосовано для визначення особливостей становлення й розвитку правового регулювання у сфері гарантування права на звернення (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод дав можливість визначити нормативно-правові та організаційно-правові гарантії звернень і охарактеризувати процедури їх розгляду та вирішення (розділ 2). За допомогою діалектичного методу визначено роль і значення гарантій звернень громадян до органів внутрішніх справ у реалізації засад демократичної соціальної держави в Україні (розділи 1, 2). Соціологічний метод застосовано для збирання й аналізу інформації, вироблення пропозицій щодо оптимізації діяльності органів і підрозділів МВС України під час приймання, розгляду та вирішення звернень громадян (розділ 3). Використано також методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, класифікації, систематизації, порівняння та узагальнення, вивчення й узагальнення досвіду роботи, аналізу документів.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, численні відомчі акти, якими регульовано відносини у сфері забезпечення права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України.

Емпіричною базою дослідження слугували узагальнення результатів діяльності МВС України та його підрозділів протягом 2010-2014 років; опитування громадян та працівників органів внутрішніх справ (понад 400 осіб); адміністративна практика розгляду справ із предмета дослідження; аналіз наукових публікацій, довідкових матеріалів щодо адміністративно-правового гарантування права на звернення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вони отримані особисто здобувачем унаслідок комплексного дослідження адміністративно-правових гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України. Їх істотне теоретичне та практичне значення підтверджується актами впровадження, відгуками на оприлюднені матеріали та відображається в таких положеннях та висновках:

вперше:

- визначено адміністративно-правове гарантування права на звернення громадян до органів внутрішніх справ як діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, регламентовану адміністративно-правовими нормами систему юридично закріплених умов і заходів, спрямованих на визначення порядку збирання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту відомостей, що становлять предмет звернення до органів державної влади, їх посадових і службових осіб, з пропозиціями щодо поліпшення їх роботи, зауваженнями, критикою їх діяльності, скаргами, спрямованими на створення всебічних умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян;

- викладено авторське бачення адміністративно-правового регулювання права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України та запропоновано авторське розуміння його структури як першооснови діяльності досліджуваного інституту;

- обґрунтовано, що нормативно-правові гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України - це передбачені нормами матеріального та процесуального права юридичні засоби забезпечення реалізації охорони й захисту прав і свобод, що свідчать про наявність цілісності в забезпеченні пріоритетів загальнолюдських інтересів;

удосконалено:

- особливості становлення та розвитку інституту закріплення гарантування права на звернення громадян до органів внутрішніх справ у системі адміністративного права; виділено чотири періоди: перший - зародження інституту звернень громадян (XV ст. - XVII ст.); другий - розвиток даного інституту в імперські часи (почався приблизно в XVII ст. та досяг свого найвищого розвитку в кінці XIX ст. - на початку XX ст.); третій - радянський період (1920-1991 рр.); четвертий - сучасний період розбудови інституту звернень громадян в Україні (1991 р. - дотепер);

- критерії для класифікації адміністративно-правових гарантій права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України та види таких гарантій, а саме: 1) за рівнем закріпленості - національні (конституційні, законодавчі, підзаконно-правові та локально-правові) і міжнародні гарантії; 2) за змістом - спрямовані на покращення роботи правоохоронних органів; такі, що визначають права та обов'язки учасників суспільних відносин; такі, що вказують на порушення чинного законодавства (державними службовцями, службовцями органів місцевого самоврядування, громадянами, працівниками міліції); 3) за сферою дії - гарантії у сфері кримінальних злочинів, економічних порушень, у сфері державної/муніципальної служби, цивільно-правових відносин, сімейно-побутові; 4) за принципом дії правових норм - матеріальні і процесуальні адміністративно-правові гарантії; 5) залежно від захисту прав людини - правові (судові) і позасудові; 6) щодо суб'єкта як надходження, так і безпосередньо звернення - парламентські, президентські, урядові, судові, прокурорські, до органів внутрішніх справ, контрольно-наглядові, муніципальні (комунальні) тощо;

- визначення засад координації та взаємодії органів внутрішніх справ України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями, засобами масової інформації щодо гарантування права громадян на звернення в Україні та започаткування серед державних інституцій реєстраційної системи «єдине вікно»;

дістали подальшого розвитку:

- положення, згідно з якими організаційно-правові гарантії права на звернення забезпечуються прийманням, реєстрацією, розглядом звернень; вирішенням звернень та наданням відповідей заявникам; контролем за станом роботи зі зверненнями; узагальненням та аналізом звернень громадян; використанням результатів аналізу в практичній діяльності; інформуманням громадськості;

- вчення щодо адміністративно-правового механізму гарантування права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України, який розуміємо як комплекс регламентованої адміністративно-правовими нормами діяльності суб'єктів державно-владних повноважень, що охоплює заходи організаційно-правого забезпечення повноцінної діяльності правоохоронних органів України та ширшого надання адміністративних послуг;

- пропозиції щодо модифікації чинного законодавства із зазначеної проблематики. Зокрема, на основі проведених теоретичних досліджень і висновків запропоновано зміни до законодавства України щодо правових та організаційних засад функціонування вказаного інституту , зокрема Закону України «Про звернення громадян», що передбачають комплекс заходів правового, організаційного і матеріально-технічного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:

– науково-дослідній діяльності - результати дисертаційної роботи можуть слугувати підґрунтям для подальших наукових досліджень у галузі адміністративного права щодо права на звернення громадян;

– правотворчій діяльності - пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для уточнення окремих положень нормативно-правового регулювання діяльності з подання, розгляду та вирішення звернень громадян (акт впровадження Макіївської міської ради Донецької області від 01.07.2013);

– правозастосовній діяльності - як методологічна основа для подальшого дослідження правових та організаційних засад провадження за зверненнями громадян в органах і підрозділах внутрішніх справ; при проведенні просвітницької діяльності серед громадян з питань реалізації їхнього права на звернення, для підвищення рівня освіти серед практичних працівників міліції (акти впровадження Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 01.07.2013; прокуратури Центрально-міського району м. Макіївки прокуратури Донецької області від 27.06.2013);

– навчальному процесі - при викладанні курсів з адміністративного права, адміністративного процесу, адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України від 21.05.2013).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на двох науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2012 р.), «Питання сучасної науки і освіти» (м. Київ, 2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно з використанням останніх досягнень теоретиків юридичної науки та практиків юриспруденції у сфері звернень громадян. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки ґрунтуються на особистих теоретичних та практичних дослідженнях автора. У співавторстві здобувачем написано статтю «Особливості реалізації громадянами України права на звернення до органів внутрішніх справ». У дисертаційній роботі не використовувались ідеї та розробки, які належать співавтору.

Публікації. Результати проведеного дослідження відображені у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 2 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 231 сторінку. Список використаних джерел налічує 245 найменувань і займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

гарантія право звернення громадянин

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, висвітлено її зв'язок з науковими програмами та планами, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію результатів дисертаційної роботи та публікації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні засади побудови системи адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття та сутність адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» зазначено, що найхарактернішою ознакою сучасного етапу розбудови правової держави є демократизація суспільного життя, яка проявляється в поглибленні уваги до практичного захисту прав і свобод людини та громадянина, зокрема, у сфері права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України (далі - ОВС України).

Автором підкреслено, що питання гарантування права на звернення громадян до ОВС України недостатньо досліджені в юридичній літературі адміністративно-правового спрямування. Увагу дослідників переважно привертали такі питання: розкриття загальнотеоретичних основ права на звернення, механізмів реалізації даного права; дослідження прав людини, пов'язаних з її особистим життям; дослідження конституційно-правової та цивільно-правової охорони особистого життя.

Реформування правоохоронного відомства відбувається паралельно з побудовою в Україні правової держави та одночасно з утворенням громадянського суспільства й утвердженням європейських стандартів захисту прав людини, що дає змогу по-новому підійти до питання гарантування права на звернення громадян до ОВС України.

Проаналізувавши адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до ОВС України, автор наголошує на тому, що інститут адміністративних гарантій звернення громадян до ОВС України є явищем динамічним. Розвиток адміністративно-правових засад права на звернення відбувається під впливом імплементації міжнародно-правових стандартів. На сьогодні важливе місце в системі гарантування інституту посідають локальні нормативно-правові акти (рішення керівників МВ та РВ МВС України), які найчастіше визначають правові засади для здійснення управління на місцях.

Підрозділ 1.2 «Становлення та розвиток інституту гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» розпочинається дослідженням історичних пам'яток минулого; розглядаються також праці відомих вчених-адміністративістів радянського періоду Б. М. Бабія, В. Є. Бражникова, М. І. Козюбри, М. К. Міхайловського, Б. М. Пономарьова, П. С. Ромашкіна та вітчизняних і російських науковців сучасного періоду - О. К. Костюкевича, Г. М. Котляревської, Л. А. Лазаренко, О. І. Левченкова, Л. О. Нудненко, В. А. Соболя. Зазначено, що в більшості досліджень увагу фахівців було сконцентровано переважно на загальнотеоретичних проблемах забезпечення прав людини та громадянина. Інститут гарантій права громадян на звернення до ОВС України зазнає еволюційних змін, не завжди узгоджується з чинним законодавством та має специфічні особливості. У роботі наголошено, що право на звернення набуває форми суб'єктивного права особи, а його реалізація потребує процесуального закріплення. Дана особливість суттєво впливає на рівень правового регулювання в цілому та стає важливою передумовою вдосконалення законодавчого регулювання порядку надання, розгляду й вирішення звернень.

Дисертантом аргументовано, що адміністративно-правові гарантії реалізації громадянами права направляти звернення до ОВС України, зазнаючи під час свого послідовного формування і становлення впливу багатьох ідеологічних, політичних, соціальних та інших факторів розвитку суспільства, нині являють собою органічне поєднання двох основних управлінських форм - видання нормативних та індивідуальних актів управління. Така діяльність має суто забезпечувальний характер і полягає у створенні державою реальних умов для використання кожною людиною наданих їй можливостей реалізувати свої права або захистити інтереси.

У підрозділі 1.3 «Адміністративно-правове регулювання права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» розглядаються особливості нормативно-правового регулювання права громадян на звернення до відповідних правоохоронних органів. На сучасному етапі законодавець продовжив регламентування права на звернення до ОВС України.

Дисертантом обґрунтовано, що особливістю захисту прав громадян на звернення до ОВС у законодавстві України є значна кількість відомчих нормативних актів, якими регульовано процедури організації порядку реєстрації та обліку, чому сприяє велика кількість бланкетних норм у законодавчих актах. Для посадовців ці документи нерідко залишаються єдиним керівництвом до дій, оскільки вони перебувають у прямому підпорядкуванні органу, який видав підзаконний нормативно-правовий документ. Доходимо висновку, що системні недоліки законодавства в роботі зі зверненнями громадян посилюють залежність останніх від держави/органів, і наголошуємо на необхідності його суттєвого вдосконалення.

Розділ 2 «Система адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Класифікація адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» розглянуто звернення громадян на підставі аналізу теоретичних і практичних як українських, так і зарубіжних наукових праць. Встановлено, що перевага в реагуванні надається письмовій формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг. Усна форма звернень використовується громадянами значно менше (15%). Детально проаналізовано види звернень громадян: пропозиція, заява, скарга.

Встановлено, що діяльність ОВС України у сфері гарантування прав громадян на звернення в цілому відповідає Постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження класифікатора звернень громадян», але законодавцю слід враховувати специфіку правоохоронного відомства і практику державних статистичних установ та, окрім цього, передбачити приведення положень чинного законодавства у відповідність до європейських стандартів щодо забезпечення прав і свобод особи.

Класифіковано гарантії права звернення до ОВС України, запропоновано поділ гарантій на нормативно-правові й організаційно-правові. Безперечно, зазначена класифікація носить умовний характер, але допомагає зрозуміти саму природу походження та сутність інституту права звернення громадян до ОВС України. За критерієм значення предмета звернення громадян до ОВС поділяються на звернення публічного (із суспільно значущих питань) та приватного характеру (з особистих питань).

У підрозділі 2.2 «Нормативно-правові гарантії права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» йдеться про те, що вагоме місце в системі гарантування права на звернення громадян до ОВС України займають нормативно-правові гарантії. Автором зазначено, що норми чинного адміністративного законодавства, які створюють той базис, на якому ґрунтуються інші норми підзаконних актів, втілюють ідеологію європейського права на звернення громадян в цілому.

Дисертантом зазначено, що нормативно-правові гарантії права громадян на звернення до ОВС України розглядаються у двох аспектах. З одного боку, вони створюються державою на конституційному та законодавчому рівні, з іншого боку, їх набувають у ході реалізації державних гарантій, що знаходять своє закріплення в локальних правових актах (відомчих актах).

Підрозділ 2.3 «Організаційно-правові гарантії права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» присвячено розкриттю поняття «організаційно-правові гарантії права звернення громадян до ОВС України», під яким розуміється передбачена законодавством організаційна діяльність ОВС, державних та недержавних організацій щодо забезпечення, охорони й захисту прав і свобод особи, яка включає комплекс заходів із прийняття, реєстрації, розгляду та надання обґрунтованої відповіді заявникові, та спрямована на профілактику та недопущення правопорушень у майбутньому.

Дисертантом агрументовано, що робота зі зверненнями громадян та їх особистий прийом є важливим напрямом діяльності ОВС, засобом отримання інформації з питань, віднесених до їхньої компетенції, однією із форм зміцнення й розширення зв'язків міліції з громадськістю і містить у собі сім етапів: приймання, реєстрація; розгляд звернень громадян; вирішення звернень та надання відповідей заявникам; контроль за станом роботи зі зверненнями; узагальнення та аналіз звернень громадян; використання результатів аналізу в практичній діяльності; інформування громадськості. Це, на думку дисертанта, спонукає оптимізувати, вдосконалювати діючий механізм організації роботи зі зверненнями громадян до ОВС.

Розділ 3 «Адміністративно-правовий механізм реалізації гарантії права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України та шляхи його вдосконалення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Поняття адміністративно-правового механізму реалізації гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» акцентовано увагу на важливості адміністративно-правового механізму реалізації гарантій, активного та дієвого запровадження і функціонування форм адміністративно-правового гарантування права громадян на звернення до ОВС.

На підставі проведеного соціологічного опитування громадян було встановлено, що найбільше вони сподіваються на поновлення порушеного матеріального права за допомогою рішень і постанов вищестоящих керівних ОВС; на профілактичний вплив адміністративної відповідальності та відшкодування збитків у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності розраховують 14% опитаних. Вважаються малоефективними такі засоби захисту прав громадян, як відшкодування шкоди державою та засоби адміністративної діяльності ОВС України та їх посадових осіб.

Аргументовано, що оптимізація роботи зі зверненнями громадян має здійснюватись шляхом покращення рівня та якості надання адміністративних послуг.

У підрозділі 3.2 «Взаємодія органів внутрішніх справ України з правоохоронними органами та органами державної влади в механізмі реалізації гарантій права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» дисертантом основну увагу зосереджено на тому, що сукупність методів, застосовуваних суб'єктом адміністративно-правового реагування на звернення громадян у своїй повсякденній діяльності, не є однаковою для всіх суб'єктів. Можливість використання тих чи інших методів залежить від правового статусу останніх і визначається його компетенцією для кожного суб'єкта окремо. Обсяг компетенції нарівні з правами, обов'язками, відповідальністю та іншими елементами правового статусу зумовлює види й характер форм та методів, що їх використовують для реалізації функцій і досягнення мети й завдань, визначених для конкретних суб'єктів системи захисту права на звернення до ОВС.

Автором підкреслено, що ефективне функціонування цієї системи дасть змогу забезпечити вдосконалення захисту прав громадян та держави, формування у громадян навичок демократичної взаємодії зі сформованими правоохоронними органами, а також громадського контролю за ефективністю їхньої діяльності. На основі зазначеного слід започаткувати серед державних інституцій «єдине вікно» чи «єдину електронну канцелярію», які в майбутньому використовувати як архів, оптимізований для роботи внутрішніх інформаційних систем і структур електронного керівництва, із системою єдиної реєстрації прийнятих управлінських рішень, забезпечуючи зручний та своєчасний доступ до інформування громадян, що, у свою чергу, буде сприяти попередженню корупції.

Підрозділ 3.3 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового механізму реалізації права громадян на звернення до органів внутрішніх справ України» присвячено розгляду наукових положень, спрямованих на вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення права громадян на звернення до ОВС, формулюванню на їх основі практичних рекомендацій щодо ефективного та результативного захисту прав і законних інтересів. Доведено, що ефективність цього механізму безпосередньо залежить від розвитку й модернізації всіх його елементів: реалізації, охорони, захисту та відновлення.

Дисертантом вказано, що питання вдосконалення регламентації розгляду звернення громадян слід передбачити в Кодексі України про адміністративні правопорушення: участь суб'єкта звернення, законного представника, захисника в процесі розгляду скарги; а також відповідальність за: безпідставну відмову у прийнятті та реєстрації звернення, безпідставну передачу звернення іншому органу, порушення порядку реєстрації, розгляду та прийняття рішення щодо нього; переслідування суб'єкта звернення або примушування подати звернення; розголошення відомостей, що містяться у зверненні тощо.

У підрозділі зазначено, що на сьогодні звернення громадян до ОВС України є дієвим засобом захисту прав і законних інтересів, а також одним із шляхів цивілізованого вирішення гострих проблем правоохоронної спрямованості та засобом публічного управління ОВС України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено комплексне теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукових завдань, що полягають у визначенні та вдосконаленні адміністративно-правового гарантування права громадян на звернення до ОВС України. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення окреслених проблем. Основні з них такі:

1. З'ясовано, що право на звернення громадян є основоположним у міжнародному праві, а також передбаченою Основним Законом та чинним законодавством України можливістю доводити у відповідний спосіб думку щодо фактів і подій суспільного життя, реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян (групи осіб) або їх поновлення у випадку порушення, що забезпечується державними інституціями та виступає невід'ємною складовою демократичної політики у сфері гарантування прав людини і громадянина. Не є винятком і право на звернення громадян до ОВС України.

Поняття адміністративно-правового гарантування права на звернення громадян до ОВС визначено як діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, регламентовану адміністративно-правовими нормами систему юридично закріплених умов і заходів, спрямованих на визначення порядку збирання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту відомостей, що становлять предмет звернення до органів державної влади, їх посадових і службових осіб, з пропозиціями щодо поліпшення їх роботи, зауваженнями, критикою їх діяльності, скаргами, спрямованими на створення всебічних умов для реалізації, охорони і захисту прав громадян.

2. Аргументовано, що розвиток інституту звернень громадян до ОВС України тісно пов'язаний із розвитком правоохоронних органів України, державних інституцій і міжнародних та трансформаційних глобалістичних відносин. Дане право бере початок задовго до зародження держави.

Порядок розгляду звернень громадян був закріплений ще у судових зібраннях XV ст. та незмінно діяв протягом багатьох десятиліть і до здобуття Україною незалежності вважався цілком ефективним.

Визначено основні етапи становлення й розвитку інституту гарантій права громадян на звернення до ОВС України як засобу адміністративного права з початку зародження адміністративної науки до сьогодення. Сформульовано концепцію становлення адміністративних гарантій права громадян на звернення до ОВС України, яка полягає, на нашу думку, в поступовості, багатофакторності формування їх адміністративно-правового забезпечення.

3. Обґрунтовано, що адміністративно-правове регулювання права громадян на звернення до ОВС України слід пов'язувати з публічною (службою) діяльністю на державних посадах працівників ОВС, органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, що випливає із сукупності дозволених правових засобів, за допомогою яких поведінка суб'єктів адміністративних правовідносин приводиться у відповідність до вимог та дозволів, що містяться в нормах права. Адміністративно-правове регулювання права громадян на звернення до ОВС України включає законодавчу регламентацію суспільних відносин нормативно-правовими актами, виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків у зв'язку з поданням заяви, пропозиції чи скарги та їх реалізацію в прийнятті рішення за зверненням громадян та його відповідне виконання.

Адміністративно-правове гарантування права на звернення громадян до ОВС регламентоване адміністративно-правовими нормами як діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, спрямована на створення умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян на усне або письмове звернення (індивідуальне чи колективне) або особисте звернення до органів публічної влади, їх посадових і службових осіб з пропозиціями щодо поліпшення їх роботи, зауваженнями, критикою їх діяльності, скаргами тощо.

Під адміністративно-правовим закріпленням гарантій реалізації прав фізичних осіб на звернення до органів державної влади слід розуміти унормовану діяльність державних інституцій, яка сприяє охороні прав і свобод людини і громадянина, а також закріплену нормами адміністративного права систему гарантій для дієвого механізму реалізації даного права.

4. Визначено, що адміністративно-правові гарантії відповідають двом основним цілям: а) охорони - виявлення, попередження і припинення правопорушень та їх негативних наслідків; б) захисту - відновлення порушених прав; компенсація збитків; покарання особи, винної у вчиненні правопорушення, з метою захисту потерпілої особи і суспільства від будь-яких протиправних діянь. Звернення громадян до ОВС розглядається як підстава для адміністративно-правового, цивільно-правового, кримінально-правового, оперативно-розшукового, дисциплінарного чи іншого провадження.

Класифіковано адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до ОВС України за наступними критеріями: 1) за рівнем закріпленості - національні (конституційні, законодавчі, підзаконно-правові та локально-правові) і міжнародні гарантії; 2) за змістом - спрямовані на покращення роботи правоохоронних органів; такі, що визначають права та обов'язки учасників суспільних відносин; такі, що вказують на порушення чинного законодавства (державними службовцями, службовцями органів місцевого самоврядування, громадянами, працівниками міліції); 3) за сферою дії - гарантії у сфері кримінальних злочинів, економічних порушень, у сфері державної/муніципальної служби, цивільно-правових відносин, сімейно-побутові; 4) за принципом дії правових норм - матеріальні і процесуальні адміністративно-правові гарантії; 5) залежно від захисту прав людини - правові (судові) і позасудові; 6) щодо суб'єкта як надходження, так і безпосередньо звернення - парламентські, президентські, урядові, судові, прокурорські, до ОВС, контрольно-наглядові, муніципальні (комунальні) тощо.

5. Визначено, що система гарантій права на звернення громадян до ОВС України складається з двох основних частин: нормативно-правової та організаційно-правової. Безперечно, зазначений поділ носить умовний характер, але допомагає зрозуміти саму природу походження та сутність інституту права звернення громадян до ОВС України.

Нормативно-правові гарантії права на звернення громадян до ОВС України розглянуто як передбачені нормами матеріального та процесуального права юридичні засоби ініціювання нормативно-правових актів, певні процедури (з надання звернень), розгляд компетенційних питань як у судовому порядку, так і з використанням позасудових механізмів, примусові дії забезпечення застосування заходів юридичної відповідальності, спрямовані на забезпечення реалізації охорони й захисту прав і свобод, що свідчать про наявність цілісності в забезпеченні пріоритетів загальнолюдських інтересів.

6. З'ясовано, що організаційно-правові гарантії права на звернення до ОВС України забезпечують механізм даного права. Робота зі зверненнями громадян поділяється на: приймання, реєстрацію, розгляд звернень; вирішення звернень та надання відповідей авторам; контроль за станом роботи зі зверненнями; узагальнення й аналіз звернень громадян; використання результатів аналізу в практичній діяльності; інформумання громадськості.

Зазначено, що особливістю організаційно-правових гарантій прав громадян під час розгляду та вирішення в ОВС поданих ними заяв, пропозицій і скарг слід вважати процесуальний засіб захисту прав. Він полягає в тому, щоб ОВС, прийнявши звернення, у певному процесуальному порядку перевірили обґрунтованість матеріально-правової вимоги, по суті якої виник суспільний конфлікт, та здійснили заходи, спрямовані на вирішення та недопущення повторення аналогічної ситуації в майбутньому.

7. Визначено, що забезпечення реалізації права громадян на звернення до ОВС України - це комплексна категорія, яку слід розуміти як адміністративно-правовий механізм, що зрештою становить сукупність прийомів та способів щодо забезпечення права громадян на звернення до ОВС України в межах чинного законодавства.

Поняття «адміністративно-правовий механізм реалізації права громадян на звернення до ОВС України» розглянуто як комплексну регламентовану адміністративно-правовими нормами діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, спрямовану на створення умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян на усне або письмове (чи в інший спосіб) звернення або особисте звернення до ОВС, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших регламентованих інституцій, їх посадових і службових осіб з пропозиціями щодо поліпшення їхньої роботи, зауваженнями, критикою їхньої діяльності, скаргами тощо. Така діяльність здійснюється відповідними суб'єктами в межах Конституції України та законів України.

8. Під поняттям взаємодії ОВС України з правоохоронними органами та органами державної влади в механізмі реалізації гарантій права громадян на звернення до ОВС України розуміється обмін результатами, які надійшли у встановленому порядку до суб'єктів публічної влади, в процесі якого важливо не тільки здійснити передачу інформації, а й організувати заходи реагування та отримання інформації, спланувати загальну діяльність, надати обґрунтовану відповідь та здійснити заходи, щоб такі ситуації не повторювалися у майбутньому.

9. Встановлено, що при вдосконаленні законодавства про гарантування права на звернення громадян до ОВС України доцільно враховувати досвід інших країн. Поліпшення практики і законодавчого регулювання звернень громадян має спиратися на науковий аналіз суспільної практики, враховувати висновки юридичної науки, бути спрямованим на забезпечення дієвих гарантій прав особи, на створення механізму правового регулювання ефективного захисту самою людиною своїх законних прав та інтересів.

Для вдосконалення адміністративно-правового законодавства, яким регламентовано право на звернення громадян до ОВС України, пропонуємо внести такі зміни в Закон України «Про звернення громадян»:

- доповнити нормою, яка б дала змогу суб'єктам, які ведуть облік та перевірку звернень, здійснювати перевірку суб'єкта звернень відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

- частину 3 статті 5 викласти в такій редакції: «Звернення може бути усним (висловленим громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою, на Інтернет-адресу (e-mail) …» далі за текстом;

- доповнити частину 5-1 статті 5 положенням такого змісту: «звернення на електронну адресу повинно містити прізвище, ім'я та по батькові відправника, його e-mail, адресата, текст повідомлення та дату»;

- у статті 19 Закону слова «у разі прийняття рішення» замінити на «у разі прийняття обґрунтованого рішення», що певним чином буде гарантувати недопущення свавілля при розгляді заяв чи скарг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мірошниченко О. О. Поняття та сутність юридичних гарантій реалізації громадянами права на звернення до органів державної виконавчої влади / О. О. Мірошниченко // Держава і право. - 2012. - Вип. 55. - С. 191-197.

2. Мірошниченко О. О. Становлення адміністративно-правових гарантій реалізації громадянами права на звернення до органів державної виконавчої влади : історичні передумови та сучасний стан / О. О. Мірошниченко // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 440-445 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // nduv.gov.ua/e-journals/FP/2012-3/12mootcc.pdf.

3. Мірошниченко О. О. Реалізація матеріальних та процесуальних гарантій права фізичних осіб на звернення до органів державної влади в адміністративному праві України / О. О. Мірошниченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2012. - № 4. - С. 64-70.

4. Мирошниченко А. А. Эволюционное развитие гарантий права физических лиц на обращение в правоохранительные органы : административно-правовой аспект / А. А. Мирошниченко // Закон и жизнь : международный научно-практический правовой журнал. - 2013. - № 8/4 (260). - С. 81-85.

5. Мірошниченко О. О. Особливості реалізації громадянами України права на звернення до органів внутрішніх справ / Ю. В. Делія, О. О. Мірошниченко // Наука і правоохорона. - 2013. - № 2. - С. 20-26.

6. Мірошниченко О. О. Загальна характеристика юридичних гарантій реалізації громадянами права на звернення до органів внутрішніх справ як предмету наукового дискурсу / О. О. Мірошниченко // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 лютого 2012 року). - Донецьк : Донецький юридичний інститут МВС України, 2012. - С. 119-121.

7. Мірошниченко О. О. Конституційні гарантії права людини на звернення до органів державної влади в Україні та окремих зарубіжних країнах : порівняльно-правовий / О. О. Мірошниченко // Питання сучасної науки і освіти : матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Київ, 12-14 липня 2012 року). - Київ : Інститут наукового прогнозування. - 2012. - С. 67-69.

...