Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДК 342.9 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Столбовий Юрій Миколайович

Запоріжжя - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор

Колпаков Валерій Костянтинович,

Запорізький національний університет,

професор кафедри адміністративного та господарського права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Приймаченко Дмитро Володимирович,

Академія митної служби України,

професор кафедри державної служби та митної справи;

кандидат юридичних наук, доцент

Гордєєв Віталій Володимирович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

доцент кафедри правосуддя.

Захист відбудеться «10» грудня 2014 року о «1300» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «10» листопада 2014 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П. С. Лютіков

АНОТАЦІЇ

Столбовий Ю. М. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2014.

Дисертацію присвячено дослідженню принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України. Розкрито поняття, ознаки та значення принципів адміністративного судочинства. Досліджена система принципів адміністративного судочинства, визначено місце в ній принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. З'ясовано генезис, поняття та зміст принципів рівності, змагальності, диспозитивності та їх співвідношення з принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Визначено механізм реалізації зазначеного принципу в адміністративному судочинстві України, а також розкрито його реалізацію на різних стадіях адміністративного процесу. Проаналізована судова практика щодо застосування судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, виявлені судові помилки в цій сфері. З метою вдосконалення правовідносин щодо реалізації зазначеного принципу запропоновані зміни до законодавства.

Ключові слова: адміністративне судочинство, механізм реалізації, принцип диспозитивності, принцип змагальності, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, принцип рівності.

Столбовой Ю. Н. Принцип официального выяснения всех обстоятельств по делу в административном судопроизводстве Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2014.

Работа является одним из первых в отечественной административно-правовой науке комплексным монографическим исследованием, посвящённым принципу официального выяснения всех обстоятельств по делу в административном судопроизводстве Украины.

На основании анализа общетеоретической правовой и административно-правовой научной литературы рассматриваются понятие и признаки принципов административного судопроизводства. Выяснено, что принципы в административном судопроизводстве Украины отражают его особенности, цели и задачи, методы и предмет, характер и содержание процессуальной деятельности субъектов. Определено значение принципов административного судопроизводства Украины. Констатировано, что принципы административного судопроизводства Украины являются залогом законности и эффективности рассмотрения и разрешения административных дел, гарантией соблюдения прав и свобод участников административного процесса.

Исследованы понятие и признаки системы принципов административного судопроизводства Украины, определены понятие и содержание принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу.

Выяснено, что принципы административного судопроизводства действуют не самостоятельно и отдельно друг от друга, а в определённой совокупности, слаженности, образуют устойчивую систему, в которой они не противоречат друг другу и дополняют друг друга, объединены задачами административного судопроизводства.

Для правильного применения судами и реализации участниками административного процесса принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу его необходимо рассматривать в сочетании с другими принципами системы. Раскрыты понятие, содержание и генезис принципов равенства, состязательности, диспозитивности и их соотношение с принципом официального выяснения всех обстоятельств по делу.

Исследован механизм реализации принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу в административном судопроизводстве Украины, а также определены особенности его реализации на различных стадиях административного процесса.

Констатировано, что механизм реализации принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу осуществляется через активность суда в процессе, в основном через институт доказывания.

Проанализирована судебная практика по применению судами принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу, в результате чего установлено, что судебные решения административных судов отменяются по тем основаниям, что суд не истребовал доказательств по собственной инициативе, не предложил подать соответствующие доказательства и т. п.

Исследованы нормы Кодекса административного судопроизводства Украины, направленные на реализацию принципа официального выяснения всех обстоятельств по делу, и предложено внести в них изменения для усовершенствования правоотношений.

Ключевые слова: административное судопроизводство, механизм реализации, принцип диспозитивности, принцип состязательности, принцип официального выяснения всех обстоятельств по делу, принцип равенства.

Stolbovoy Yu. M. Principle of Official Finding of Facts of the Case in Administrative Legal Proceedings of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2014.

The paper is dedicated to study of principle of official finding of facts of the case in administrative legal proceedings of Ukraine. The concept, the attributes and the intentions of principles of administrative legal proceedings are disclosed. The system of principles of administrative legal proceedings is put under analysis and the place of the principle of official finding of facts of the case in said system is clarified. The genesis, the concept and the essence of principles of equality, competitiveness and discretion are cleared up as well as their correlation with the principle of official finding of facts of the case. The mechanism of realization of said principle in Ukrainian administrative legal proceedings is disclosed as well as the same on different stages of administrative procedure. Court practice with regard to administration by the courts of the principle of official finding of facts of the case is analyzed as well as juridical errors therein are disclosed. Changes to law in effect are suggested to improve legal relations with respect to realization of the above-said principle.

Key words: administrative legal proceedings, mechanism of realization, principle of discretion, principle of competitiveness, principle of official finding of facts of the case, principle of equality.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-політичні зміни в українському суспільстві й нові пріоритети державотворення спонукали вітчизняну юридичну науку до пошуку переходу від традиційних і усталених дослідницьких моделей до парадигми, що базується на врахуванні якісно нових чинників.

На адміністративно-правовому просторі особливий інтерес із цього приводу викликають теоретичні та прикладні розробки адміністративного судочинства України.

Важливу роль адміністративного судочинства в захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, підтверджує й судова статистика. Із загальної кількості розглянутих у 2013 році місцевими судами адміністративних справ по 83,7 % прийнято постанови, в тому числі із задоволенням позову - майже 55,1 тис. справ або 73 %.

Виконання вищезазначених завдань адміністративного судочинства здійснюється на основі реалізації його принципів, основоположним з яких є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Актуальність дослідження визначається притаманністю зазначеного принципу лише адміністративному судочинству, регламентацією ним процесуальної активності суду та його впливом на правомірність судових рішень.

Водночас зазначені питання ще не дістали ґрунтовного теоретичного опрацювання, не зайняли належного місця в працях вітчизняних дослідників проблем адміністративного судочинства.

Унаслідок цього виникли: а) теоретичні прогалини, які знайшли вираження у відсутності чіткого понятійного апарату щодо принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, визначенні місця зазначеного принципу в системі принципів адміністративного судочинства та його впливу на суспільні відносини в поєднанні із суміжними принципами; б) нормативні прогалини, які полягають у невідповідності нормативного регулювання сучасному стану і перспективам розвитку суспільних відносин; в) проблеми у правозастосуванні, які призводять до судових помилок.

Зазначене свідчить, що науковий супровід принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі не повною мірою відповідає соціальним очікуванням і потребує вдосконалення. За таких обставин актуалізувалися питання систематизації нормативного матеріалу, уточнення понять і дефініцій, які використовуються в досліджуваній сфері, розробки пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства, та рекомендацій для правозастосовної практики.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві вченими-адміністративістами здебільшого розглядається в контексті наукового дослідження системи принципів адміністративного судочинства. Окремі аспекти принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві досліджувались у наукових працях В. Б. Авер'янова, Н. В. Александрової, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, Д. О. Бочарова, О. О. Гаврилюка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, В. В. Гордєєва, Р. А. Калюжного, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. Є. Користіна, О. В. Кузьменко, Д. М. Лук'янця, Д. В. Лученка, П. С. Лютікова, Р. С. Мельника, П. С. Пацурківського, Ю. С. Педька, В. Г. Перепелюка, С. В. Потапенка, Д. В. Приймаченка, В. В. Прокопенка, А. В. Руденка, А. О. Селіванова, М. І. Смоковича, В. С. Стефанюка, В. П. Тимощука, Г. П. Тимченка, Ю. А. Тихомирова, Н. К. Шаптали, Н. В. Шевцової, В. І. Шишкіна та інших. Проблемним питанням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі присвячена праця О. В. Кротюка, який проаналізував поняття, природу, сутність та реалізацію принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Оскільки окремі комплексні наукові дослідження зазначеного принципу майже не проводились, зазначена тема є своєчасною, доцільною та актуальною.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98; програми «Підтримка становлення системи адміністративної юстиції в Україні», яка передбачена Законом України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва» від 10 лютого 2000 року № 1446-III; Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, норм діючого законодавства України та практики його застосування, вітчизняного, зарубіжного досвіду встановити вплив принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі на суспільні відносини у сфері адміністративного судочинства, розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, впровадити в сучасну практику висновки та пропозиції, сформульовані за результатами дослідження.

Зазначена мета зумовила постановку і вирішення таких задач:

- визначити поняття, ознаки та значення принципів адміністративного судочинства;

- встановити місце принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в системі принципів адміністративного судочинства;

- охарактеризувати взаємозв'язок принципів офіційного з'ясування всіх обставин у справі та змагальності сторін;

- установити співвідношення принципів офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

- висвітлити вплив принципів офіційного з'ясування всіх обставин у справі та диспозитивності на суспільні відносини у сфері адміністративного судочинства;

- з'ясувати механізм реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України;

- визначити аспекти реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі на різних стадіях адміністративного процесу;

- сформувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою вдосконалення правовідносин у сфері реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України.

Предмет дослідження - принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових і спеціальних прийомів пізнання, які забезпечують системний підхід до виконання поставлених завдань, єдність правового змісту та юридичної форми дослідницьких здобутків.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено ознаки принципів адміністративного судочинства (підрозділ 1.1). Діалектичний метод сприяв виконанню наукового завдання в єдності його соціального змісту та юридичної форми, а також дослідженню значення принципів адміністративного судочинства (підрозділ 1.2). Системно-структурний метод дозволив дослідити принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в системі принципів адміністративного судочинства (підрозділ 1.3). За допомогою порівняльно-правового методу досліджено принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі у співвідношенні з принципами рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності та диспозитивності (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Формально-логічний та програмно-цільовий методи застосовувалися для розробки змін і доповнень до законодавчих актів щодо вдосконалення механізму реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі (підрозділ 3.1). Використання соціологічного методу сприяло узагальненню юридичної практики, аналізу емпіричної інформації, пов'язаної з темою дисертаційного дослідження (підрозділ 3.2).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, кодекси та закони України, інші нормативно-правові акти органів публічної адміністрації, а також ратифіковані Україною міжнародно-правові документи.

Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення 220 судових адміністративних справ; узагальнені дані анкетування 200 суддів; а також статистичні дані Державної судової адміністрації України щодо розгляду судами адміністративних справ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вони отримані особисто здобувачем унаслідок комплексного дослідження принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Їх істотне теоретичне та практичне значення підтверджується актами впровадження, відгуками на оприлюднені матеріали та відображається в таких положеннях та висновках:

уперше:

- доведено, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі є основоположним принципом у системі принципів адміністративного судочинства; під ним слід розуміти нормативно встановлений обов'язок суду вжити передбачені законом заходи, які є необхідними для з'ясування всіх обставин у справі, а також запропонувати сторонам надати необхідні докази на підтвердження обставин у справі для винесення законного й обґрунтованого рішення в адміністративній справі або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає;

- здійснено комплексний теоретико-практичний аналіз принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі у співвідношенні з принципами рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності. З'ясовано, що їх реалізація обумовлюється дією принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який спрямований на урівноваження процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі на підставі активності суду, в основному через інститут доказування;

- запропоновано внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України на різних стадіях адміністративного процесу, зокрема: щодо накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу у випадку ненадання без поважних причин на вимогу суду витребуваних доказів; надання повноважень перевірки заяви про перегляд судового рішення Вищого адміністративного суду України Верховному Суду України; закріплення обов'язку публічної адміністрації виготовляти позовну заяву друкованим способом тощо;

удосконалено:

- розуміння принципів адміністративного судочинства України як основних, вихідних положень та засад Кодексу адміністративного судочинства України, яких дотримується суд та учасники судового процесу під час здійснення правосуддя в адміністративній справі;

- юридичну характеристику механізму реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. З'ясовано, що зазначений механізм передусім реалізовується через інститут доказування, який має низку особливостей, основними з яких є презумпція вини суб'єкта владних повноважень, виявлення та витребування доказів з ініціативи суду тощо. На всіх стадіях адміністративного процесу на суд покладається обов'язок активної процесуальної діяльності задля ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. У випадку недотримання зазначеного принципу судове рішення може бути скасованим;

- наукові підходи щодо принципів рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності. З'ясовано, що принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом - це нормативно закріплена вимога щодо недопущення перед законом і судом привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Принцип змагальності характеризується широкою можливістю осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, давати суду усні й письмові пояснення, подавати докази, досліджувати їх, заявляти клопотання та відводи, надавати свої доводи, міркування та заперечення, використовувати в доказовій діяльності фактичні дані та докази, що їх підтверджують, тощо. Принцип диспозитивності забезпечує учасникам процесу можливість самостійно, на власний розсуд розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами, вимогами щодо предмета спору (право на звернення до суду за захистом, право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, право змінити свої вимоги або відмовитися від них, право на примирення, право визнати вимоги іншої сторони або не визнавати їх тощо);

дістали подальшого розвитку:

- уявлення про значення принципів адміністративного судочинства України. Доведено, що їх значення полягає в тому, щоб організувати процесуальну діяльність адміністративних судів та учасників процесу, забезпечити належний розгляд адміністративної справи, захист прав та виконання обов'язків усіма учасниками адміністративного процесу, за допомогою принципів усуваються колізії та прогалини в нормах права, вони є гарантіями реалізації завдань судочинства, забезпечення єдності правового регулювання, сприяють правильному застосуванню норм адміністративного процесу, є основою для підготовки, розробки і прийняття правових норм;

- розуміння ознак принципів адміністративного судочинства. Доведено, що ознаки принципів адміністративного судочинства - це основні, найхарактерніші риси, якісні особливості адміністративного судочинства, що відображають його сутність. Основними ознаками принципів адміністративного судочинства є: регулятивність, відповідність та сприяння реалізації завдань і мети судочинства, загальнообов'язковість, основоположність, нормативність, стабільність, імперативність. Принципам адміністративного судочинства притаманна ознака унікальності, оскільки вони пронизують усі процесуальні норми та мають широкий спектр впливу на правовідносини, в тому числі у випадку їх неврегульованості іншими нормами;

- доктринальні положення щодо обґрунтування необхідності реформування законодавства, що закріплює принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Пропонується перелік конституційних принципів, зазначених у ст. 129 Конституції України, доповнити принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Надання даному принципу статусу конституційної норми свідчитиме як про високий ступінь демократизації суспільства в цілому, так і про високий рівень гарантії захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Практичне значення одержаних результатів вимірюється офіційним визнанням можливості їх використання:

– у науково-дослідній діяльності - результати дисертаційної роботи поглиблюють розроблення теоретичних засад адміністративного судочинства і можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики;

– у правотворчій та правозастосовчій діяльності - висновки та пропозиції, що наводяться в дисертації, можуть слугувати методологічною і теоретичною основою розробки й удосконалення системи законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також для вдосконалення судової практики розгляду адміністративних справ (акт впровадження Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012);

– у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», враховані при підготовці підрозділів підручників і навчальних посібників з відповідних навчальних курсів, а також статей і наукових повідомлень (акт впровадження Запорізького національного університету від 14.03.2014).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 6 науково-практичних та наукових конференціях: «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави» (м. Київ, 2012 р.), «Юридична наука: нові ідеї та концепції» (м. Запоріжжя, 2012 р.), «Становлення та розвиток юридичної освіти в Національному авіаційному університеті» (м. Київ, 2013 р.), «Право на життя: аспекти реалізації» (м. Чернівці, 2014 р.), «Людина, суспільство, держава. Правовий вимір у сучасному світі» (м. Київ, 2014 р.), «Юридична освіта та юридична наука в Україні: витоки, сучасність, перспективи» (м. Запоріжжя, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок. Список використаних джерел налічує 233 найменування і займає 24 сторінки.

Основний зміст роботи

з'ясування обставина справа судочинство

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, висвітлено її зв'язок з науковими програмами та планами, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію результатів дисертаційної роботи та публікації.

Розділ 1 «Офіційне з'ясування всіх обставин у справі як принцип адміністративного судочинства України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття принципу адміністративного судочинства» досліджено понятійний апарат принципів адміністративного судочинства, з'ясовано їх ознаки.

Для розкриття поняття принципів адміністративного судочинства визначено їх ознаки.

Запропоновано власне визначення принципів адміністративного судочинства України та їх ознак.

З'ясовано, що принципи в адміністративному судочинстві України відображають його особливості, мету та завдання, методи та предмет, характер і зміст процесуальної діяльності суб'єктів.

У ході порівняння нових підходів до визначення принципів адміністративного судочинства із закріпленими засадами здійснення цивільного судочинства встановлено певні подібності та відмінності в процесуальних правилах, що визначають зміст правосуддя і виступають критерієм правомірності поведінки учасників правовідносин.

У підрозділі 1.2 «Значення принципів адміністративного судочинства» з'ясовано роль та значення принципів судового адміністративного процесу.

Доведено, що принципи адміністративного судочинства є запорукою законності та ефективності розгляду та вирішення адміністративних справ, гарантією дотримання прав та свобод учасників адміністративного процесу.

З'ясовано, що дотримання принципів забезпечує виконання завдань адміністративного судочинства, здійснення якісного та оперативного розгляду справ і навпаки - порушення принципів адміністративного судочинства під час відправлення правосуддя має наслідком порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а також може тягти за собою скасування судового рішення.

Автором узагальнено погляди вчених на роль та значення принципів адміністративного судочинства України.

У підрозділі 1.3 «Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в системі принципів адміністративного судочинства» досліджено поняття та ознаки системи принципів адміністративного судочинства, визначено поняття та зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Автором з'ясовано, що принципи адміністративного судочинства діють не самостійно, окремо один від одного, а в певній сукупності, злагодженості, системі, оскільки об'єднані загальною метою - організувати діяльність адміністративних судів, забезпечити розгляд справи, належне дотримання прав усіх учасників судового процесу та виконання ними обов'язків. Усі принципи адміністративного судочинства утворюють стійку систему, в якій вони не суперечать один одному та доповнюють один одного.

Для правильного застосування судами та реалізації учасниками адміністративного процесу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі необхідно розглядати його в поєднанні з іншими принципами системи та із завданням адміністративного судочинства. Це, у свою чергу, забезпечить існування надійного механізму захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, утвердження верховенства права та побудову правової держави.

Втілення в адміністративне судочинство зазначеного принципу сприяє забезпеченню головної юридичної гарантії захисту прав і свобод - справедливого судового розгляду та винесення законного та обґрунтованого судового рішення у справі.

Розділ 2 «Співвідношення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі з іншими принципами адміністративного судочинства України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Принципи офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом» досліджено поняття, зміст та генезис принципу рівності та його співвідношення з принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З'ясовано, що публічно-правовий характер справ, віднесених до юрисдикції адміністративних судів, обумовлює нерівне правове становище учасників процесу. Тому суд повинен урівноважувати процесуальний статус сторін у відносинах із публічною адміністрацією, тобто забезпечувати дотримання принципу рівності, застосовуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Реалізація принципу рівності учасників адміністративного процесу має особливості щодо активної ролі суду в розгляді адміністративних справ.

Для того, щоб сторони мали рівні можливості в суді, на суб'єктів владних повноважень покладаються обов'язки, зокрема: доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності в адміністративних справах про протиправність цих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; обов'язок подання до суду наявних у суб'єкта владних повноважень документів та матеріалів, які мають значення для справи, тощо.

У підрозділі 2.2 «Принципи офіційного з'ясування всіх обставин у справі та змагальності сторін» досліджено поняття, зміст та генезис принципу змагальності сторін та його співвідношення з принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З'ясовано, що змагальність реалізовується передусім під час доказування, тобто у доведенні сторонами тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зміст принципу змагальності полягає в наданні сторонам можливості доводити перед судом обґрунтованість своїх вимог і заперечень, тобто відстоювати свою правову позицію.

Задля реалізації цього принципу сторони наділені правами брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами адміністративної справи, подавати докази і брати участь в їх дослідженні, давати адміністративному суду усні й письмові пояснення, заявляти клопотання та відводи, подавати свої доводи, заперечення та міркування.

Водночас зберігається досить активна роль суду в дослідженні доказів, що зумовлено принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Суд зобов'язаний вжити всі передбачені законом заходи, необхідні для всебічного і повного з'ясування обставин у справі, зокрема щодо виявлення і витребування доказів із власної ініціативи.

У підрозділі 2.3 «Принципи офіційного з'ясування всіх обставин у справі та диспозитивності» досліджено поняття, зміст та генезис принципу диспозитивності та його співвідношення з принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З'ясовано, що принцип диспозитивності реалізовується в основному щодо виникнення та розвитку процесу (подача заяви, позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги); зміни процесу (заміна неналежної сторони, зміна позовних вимог); припинення процесу (відмова від позову, від апеляційної чи касаційної скарги, мирова угода, визнання позову).

Реалізація принципу диспозитивності в адміністративному судочинстві має деякі особливості, обумовлені дією принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Зокрема, диспозитивність в адміністративному судочинстві деякою мірою обмежена і підконтрольна суду.

Адміністративний суд може не прийняти відмови позивача від адміністративного позову, стягувача - від примусового виконання, не визнати умов примирення сторін, не прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Адміністративний суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, за згодою позивача замінити первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем тощо.

Розділ 3 «Реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Механізм реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України» досліджено, яким чином реалізовується даний принцип в адміністративному судочинстві.

Визначено, що механізм реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі здійснюється за допомогою активності суду, в основному через інститут доказування.

Констатовано, що застосування зазначеного принципу адміністративним судом має вагоме процесуальне значення, адже його недотримання може бути підставою для скасування судового рішення. Аналіз правозастосовної практики свідчить про те, що значна кількість судових рішень адміністративних судів скасовується з тих підстав, що суд не витребував доказів за власною ініціативою, не вимагав від відповідача надати відповідні докази тощо.

З метою вдосконалення механізму реалізації зазначеного принципу запропоновані зміни до законодавства.

Так, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі матиме вищий ступінь реалізації, якщо Кодекс адміністративного судочинства України доповнити нормою про накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу за неподання на вимогу суду без поважних причин доказів.

У підрозділі 3.2 «Реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі на різних стадіях адміністративного процесу» досліджено реалізацію даного принципу на різних стадіях судового адміністративного процесу.

З'ясовано, що до обов'язкових стадій адміністративного судочинства належать: 1) порушення справи - в контексті Кодексу адміністративного судочинства України вона має назву звернення до адміністративного суду та відкриття провадження у справі; 2) підготовка справи до розгляду - підготовче провадження; 3) судовий розгляд.

До факультативних стадій відносять такі: 1) апеляційне провадження; 2) касаційне провадження; 3) провадження за винятковими обставинами; 4) провадження за нововиявленими обставинами; 5) виконавче провадження.

Автором проаналізовано кожну стадію адміністративного процесу та виявлено, яким чином реалізовується принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі на цих стадіях. Зокрема, визначено, які активні дії вчиняє суд на різних стадіях адміністративного судочинства.

Досліджено норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на реалізацію принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, та запропоновано внести до них зміни задля вдосконалення реалізації зазначеного принципу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні місця принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в системі принципів адміністративного судочинства, механізму реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України та аспектів реалізації зазначеного принципу на різних стадіях адміністративного процесу. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Обґрунтовано, що принципами адміністративного судочинства є основні, вихідні положення та засади Кодексу адміністративного судочинства України, яких дотримується суд та учасники судового процесу під час здійснення правосуддя в адміністративній справі.

Ознаками принципів адміністративного судочинства України названо основні, найхарактерніші риси, якісні особливості адміністративного судочинства, що відображають його сутність.

Визначено основні ознаки принципів адміністративного судочинства: регулятивність, відповідність та сприяння реалізації завдань і мети судочинства, загальнообов'язковість, основоположність, нормативність, стабільність, імперативність. Принципам адміністративного судочинства притаманна ознака унікальності, оскільки вони пронизують усі процесуальні норми та мають широкий спектр впливу на правовідносини, в тому числі у випадку їх неврегульованості іншими нормами.

2. Встановлено, що значення принципів адміністративного судочинства полягає в організації процесуальної діяльності адміністративних судів та учасників процесу, забезпеченні належного розгляду адміністративної справи, захисту прав та виконання обов'язків усіма учасниками адміністративного процесу. За допомогою принципів усуваються колізії та прогалини в нормах права, принципи є гарантіями реалізації завдань судочинства, забезпечення єдності правового регулювання, сприяють правильному застосуванню норм адміністративного процесу, є основою для підготовки, розробки й прийняття правових норм.

3. Доведено, що система принципів адміністративного судочинства - це нормативно регламентована та упорядкована сукупність взаємозалежних, обумовлених внутрішньою єдністю правил (основних положень та засад), спрямованих на виконання завдань адміністративного судочинства.

Основними ознаками системи принципів адміністративного судочинства названо такі: ієрархічність побудови, тобто розміщення принципів у системі і посідання в ній належного місця має бути чітко обґрунтоване; елементи, які утворюють систему, перебувають у певному взаємозв'язку; численність принципів; єдність і цілісність системи в цілому; спрямованість на виконання завдань та мети адміністративного судочинства.

4. Сформульовано дефініцію «принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України» як нормативно встановлений обов'язок суду вжити передбачені законом заходи, які є необхідними для з'ясування всіх обставин у справі, а також запропонувати сторонам надати необхідні докази на підтвердження обставин у справі для винесення законного й обґрунтованого судового рішення або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Аргументовано, що даний принцип встановлює порядок провадження під час розгляду справи в адміністративному суді, що проявляється в активній ролі суду. Суть принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає в тому, що адміністративний суд повинен за власною ініціативою залучити до провадження, дослідити та встановити правдивість всіх важливих для прийняття ним рішень фактичних обставин справи. Зазначений принцип спрямований на порядок дослідження та оцінки фактичних обставин у справі. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

5. Обґрунтовано тезу про те, що перелік конституційних принципів, зазначених у ст. 129 Конституції України, необхідно доповнити принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Надання даному принципу статусу конституційної норми свідчитиме як про високий ступінь демократизації суспільства в цілому, так і про високий рівень гарантії захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

6. Встановлено, що принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом - це нормативно закріплена вимога щодо недопущення перед законом і судом привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Доведено, що, незважаючи на нерівність правового становища учасників адміністративних правовідносин (відносини владного підпорядкування), в адміністративному судочинстві учасники наділяються рівними можливостями обстоювати правомірність своєї правової позиції у зв'язку з дією принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Реалізація принципу рівності учасників адміністративного процесу перед законом і судом обумовлюється принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який спрямований на урівноваження правових можливостей осіб, які беруть участь у справі.

7. Визначено, що принцип змагальності, з одного боку, характеризується широкою можливістю осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, давати усні й письмові пояснення, подавати докази, досліджувати їх, заявляти клопотання та відводи, надавати свої доводи, міркування та заперечення, використовувати в доказовій діяльності фактичні дані і докази, що їх підтверджують, тощо. З іншого боку, змагальність обумовлюється дією принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо активної ролі суду в процесі доказування та презумпцією вини суб'єкта владних повноважень.

8. З'ясовано, що принцип диспозитивності забезпечує учасникам процесу можливість самостійно, на власний розсуд розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами, вимогами щодо предмета спору (право на звернення до суду за захистом, право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, право змінити свої вимоги або відмовитися від них, право на примирення, право визнати вимоги іншої сторони або не визнавати їх тощо).

Аргументовано, що диспозитивність в адміністративному судочинстві деякою мірою обмежена і підконтрольна суду (суд може не прийняти відмови позивача від адміністративного позову, стягувача - від примусового виконання, не визнати умов примирення сторін, не прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси; може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, за згодою позивача замінити первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем), що обумовлюється дією принципу офіційного зясування всіх обставин у справі.

9. Встановлено, що механізм реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі передусім реалізовується через інститут доказування. Доказування в адміністративному судочинстві має низку особливостей, основними з яких є презумпція вини суб'єкта владних повноважень, виявлення та витребування доказів з ініціативи суду. На всіх стадіях адміністративного процесу на суд покладається обов'язок активної процесуальної діяльності задля ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

10. Запропоновано внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:

Статтю 69 Кодексу адміністративного судочинства України пропонуємо доповнити ч. 3 такого змісту: «У випадку, якщо суб'єкт владних повноважень не надасть без поважних причин на вимогу суду витребуваних доказів, суд може накласти на посадову особу штраф у розмірі від 1 до 8 мінімальних заробітних плат.».

Частину 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України після слів «адміністративного позову» доповнити такими словами: «(презумпція вини суб'єкта владних повноважень)».

Виключити п. 1 ч. 5 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доповнити Кодекс ст. 117-1 такого змісту: «Стаття 171-1. Особливості забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

У справах, відповідачем в яких є Верховна Рада України, Президент України, Вища рада юстиції, адміністративний позов може бути забезпечено забороною такому органу вчиняти певні дії лише після відкриття провадження у відповідній справі за клопотанням позивача.».

Частину 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції: «Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення суд повинен запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи».

Частину 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити реченням такого змісту: «Позовна заява органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, має бути виготовлена друкованим способом.».

Статтю 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції:

«Стаття 239-2. Перевірка Верховним Судом України відповідності заяви вимогам цього Кодексу

1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Верховного Суду України, реєструється в день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Верховного Суду України.

4. Заява повертається заявнику, якщо:

1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

4) є ухвала Верховного Суду України про відмову в допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

6. За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.»

Статтю 240 Кодексу адміністративного судочинства України виключити.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ за темою дисертації

1. Столбовий Ю. М. Реалізація принципу офіційності в адміністративному судочинстві України / Ю. М. Столбовий // Право та Управління - 2011. - № 3. - С. 247-281 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2011_3/pdf/11cjmacu.pdf

2. Столбовий Ю. М. Поняття та загальна характеристика принципів адміністративного судочинства України / Ю. М. Столбовий // Митна справа. - 2012. - № 4. - С. 200-205.

3. Столбовий Ю. М. Механізм реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи в адміністративному судочинстві України / Ю. М. Столбовий // Митна справа. - 2012. - № 5. - С. 249-255.

4. Stolbovyi Yu. M. Definition of the Concept of Principle in Administrative Legal Proceedings in Ukraine : Scientific Point of View / Yu. M. Stolbovyi // European Applied Sciences. - 2013. - № 3. - P. 204-206.

5. Столбовий Ю. М. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи в адміністративному судочинстві України / Ю. М. Столбовий // Вісник Запорізького національного університету : Збірник наукових праць. Юридичні науки. - Запоріжжя : Запорізький національний університет. - 2013. - № 4. - С. 130-135.

6. Столбовий Ю. М. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві України / Ю. М.Столбовий // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави» (м. Київ, 2012 рік) / Укладачі : Б. В. Новіков, Т. О. Чепульченко, І. П. Голосніченко, В. Ю. Пряміцин. - К. : НТУУ «КПІ». - 2012. - С. 143-145.

7. Столбовий Ю. М. Повноваження суду щодо реалізації принципу офіційності в адміністративному судочинстві України / Ю. М.Столбовий // Юридична наука : нові ідеї та концепції : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 26-27 жовтня 2012 року). - Запоріжжя : Запорізька міська організація «Істина». - 2012. - Ч. 2. - С. 57-59.

8. Столбовий Ю. М. Практичний вимір принципу офіційності в адміністративному судочинстві України / Ю. М. Столбовий // Становлення та розвиток юридичної освіти в Національному авіаційному університеті : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки 16 травня 2013 року. - К. : Комп'ютерпрес. - 2013. - С. 155-159.

9. Столбовий Ю. М. Про деякі питання офіційного з'ясування всіх обставин справи в адміністративному судочинстві України / Ю. М. Столбовий // Право на життя : аспекти реалізації : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Чернівці, 22-23 листопада 2013 року). - Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - 2014. - С. 62-65.

...