Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Химичук Катерина Володимирівна

Київ ? 2014

АНОТАЦІЯ

Химичук К.В. Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07. - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний авіаційний університет. - Київ, 2014.

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем надання адміністративних послуг органами юстиції України.

Проаналізовано теоретичну та нормативно-правову основу поняття адміністративних послуг в Україні. Сформульовано визначення діяльності органів юстиції України з надання адміністративних послуг, процедурних і сервісних повноважень, які здійснюються органами юстиції України у сфері надання адміністративних послуг. Здійснено класифікацію адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України. Охарактеризовано стандарти, принципи, порядок надання адміністративних послуг органами юстиції України. Проаналізовано особливості здійснення органами юстиції України деяких проваджень з надання адміністративних послуг.

Сформульовано пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів щодо надання адміністративних послуг органами юстиції України.

Ключові слова: адміністративні послуги, діяльність, органи юстиції, повноваження, принципи, провадження, функції.

АННОТАЦИЯ

Химичук Е. В. Правовое регулирование оказания административных услуг органами юстиции Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный авиационный университет. - Киев, 2014.

Диссертация является комплексным монографическим исследованием теоретических и практических проблем оказания административных услуг органами юстиции Украины. Анализируются теоретическая и нормативно-правовая основы понятия административных услуг в Украине. Формулируется определение деятельности органов юстиции Украины по оказанию административных услуг, процедурных и сервисных полномочий, которые осуществляются органами юстиции Украины в сфере оказания административных услуг.

Осуществляется классификация административных услуг, оказываемых органами юстиции Украины. Предлагается классифицировать оказание административных услуг органами юстиции Украины по таким основаниям, как: цель публично-сервисной деятельности, субъект оказания административной услуги, субъект получения административной услуги, волеизъявление субъекта получения административной услуги, объект публично-сервисной деятельности, результат публично-сервисной деятельности, уровень правового регулирования, платность, виды административных производств.

Характеризуется порядок оказания административных услуг органами юстиции Украины. Оказание административных услуг органами юстиции Украины как административное производство состоит из следующих стадий: 1) принятие обращения; 2) рассмотрение дела; 3) принятие решения; 4) обжалование решения (факультативная стадия). Особенностью каждой из стадий производств по оказанию административных услуг органами юстиции является наличие собственной цели (которая является частью главной цели процедуры оказания административных услуг), правовых средств (принципов, стандартов), процесса (процедурных полномочий как совокупности действий и решений уполномоченных субъектов), результата (сервисных полномочий как совершения определённых действий или выдачи определённого документа установленного образца).

Анализируются особенности осуществления органами юстиции Украины некоторых производств по оказанию административных услуг, которые группируются по таким основаниям, как: получатели административных услуг, платность административных услуг, сроки рассмотрения заявлений, срок уведомления о принятом решении, порядок обжалования решения.

Сформулированы предложения и рекомендации по внесению изменений в нормативно-правовые акты, касающихся оказания административных услуг органами юстиции Украины, а именно: в Законы Украины «Об административных услугах», «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей», «О государственной регистрации актов гражданского состояния», «О печатных средствах массовой информации (прессе) в Украине», «Об информационных агентствах», «О нотариате», «О политических партиях в Украине».

Ключевые слова: административные услуги, деятельность, органы юстиции, полномочия, принципы, производства, функции.

SUMMARY

Khymychuk K. V. Legal regulation of rendering of administrative services by Ukrainian bodies of justice. ? Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Sciences (Law) on specialty - 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - The National Aviation University, Kyiv, 2014.

This thesis is the complex monographic research, devoted to theoretical and practical problems of rendering of administrative services by Ukrainian bodies of justice. Theoretical and normative legal bases of concept of administrative services in Ukraine are analysed. Definitions of Ukrainian bodies' of justice activity on rendering administrative services, procedural and service powers which are carried out by Ukrainian bodies of justice in the field of rendering of administrative services are formulated. Classification of administrative services which are rendered by Ukrainian bodies of justice is carried out.

Standards, principles, procedure of rendering of administrative services by Ukrainian bodies of justice are characterized. The features of carrying out of some kinds of activities on rendering of administrative services by Ukrainian bodies of justice are analysed. Proposals and recommendations to normative legal acts in relation to rendering of administrative services by Ukrainian bodies of justice have formulated.

Keywords: administrative services, activity, bodies of justice, powers, principles, procedure, the functions.

повноваження адміністративний послуга правотворчий

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Забарний Григорій Григорович, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри цивільно-правових дисциплін

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Завальна Жанна Вікторівна, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри юридичних дисциплін

кандидат юридичних наук, доцент Кравченко Людмила Миколаївна, Міністерство юстиції України, заступник начальника Управління фінансового законодавства ? начальник відділу

Захист відбудеться «____» листопада 2014 року о «____» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий «____» жовтня 2014 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.М. Сопілко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інститут адміністративних послуг відіграє важливу роль у системі суспільних відносин, що виникають при реалізації суб'єктивних прав фізичних та / або юридичних осіб у процесі публічно-сервісної діяльності органів юстиції України, та їх посадових осіб. Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України ? особливість загальної проблематики адміністративних послуг, яка має велике значення в умовах здійснення адміністративної реформи в Україні. Здійснення комплексного наукового дослідження правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України сприятиме з'ясуванню сутності та особливостей адміністративних послуг, які надаються вищезазначеними уповноваженими суб'єктами, а також розмежуванню функції надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам органами юстиції України з управлінськими функціями цих адміністративних органів з метою покращення сучасного стану надання адміністративних послуг в Україні.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові та навчально-методичні праці вітчизняних (В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, В. М. Бевзенко, А. І. Берлач, Ю. П. Битяк, І. Л. Бородін, І. П. Голосніченко, І. С. Гриценко, В. А. Дерець, Г. Г. Забарний, Ж. В. Завальна, Р. В. Ігонін, Р. А. Калюжний, Л. Є. Кисіль, І. Б. Коліушко, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Л. М. Кравченко, О. Д. Крупчан, О. В. Кузьменко, Д. М. Лук'янець, Р. С. Мельник, В. Г. Перепелюк, А. А. Пухтецька, О. П. Рябченко, В. П. Тимощук, М. М. Тищенко, Г. Й. Ткач, В. В. Цвєтков, Р. Б. Шишка та інші) та зарубіжних (О. П. Альохін, Д. М. Бахрах, В. М. Карташов, Ю. М. Козлов, В. В. Лазарєв, С. В. Липень, Н. Г. Саліщева, Ю. О. Тихомиров та інші) вчених.

Під час роботи над дослідженням автором були вивчені та проаналізовані праці провідних вітчизняних фахівців у сфері надання адміністративних послуг (В. Б. Авер'янов, К. К. Афанасьєв, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, Е. Ф. Демський, Ж. В. Завальна, А. В. Кірмач, І. Б. Коліушко, О. І. Миколенко, К. В. Ніколаєнко, В. Г. Перепелюк, В. П. Тимощук та інші). Слід зазначити, що для розвитку цього напрямку в сучасній науці адміністративного права заслуговують на увагу кандидатська дисертація Г. М. Писаренко «Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти» (2006 р.), в якій вперше здійснено комплексний науковий аналіз теоретичних засад, нормативно-правового регулювання та практики надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у контексті Концепції адміністративної реформи, та низка проведених останнім часом досліджень прикладного характеру, що присвячені вивченню теоретичних і практичних питань функціонування інституту адміністративних послуг у Великій Британії та в Україні (О. Ю. Іващенко), адміністративним послугам, які надаються органами внутрішніх справ (С. М. Гусаров, І. В. Дроздова, Є. О. Легеза, Д. І. Сирота, О. О. Сосновик, В. М. Циндря), органами державної реєстрації актів цивільного стану (Л. М. Черненко), органами місцевого самоврядування (С. Л. Дембіцька, Ж. В. Завальна, Ю. М. Ільницька), державною податковою службою (О. О. Кузьменко), в галузі митної справи (І. О. Бондаренко, Л. М. Давиденко), у дозвільній системі (В. І. Сіверін), у сільському господарстві України (В. І. Курило), у сфері підприємницької діяльності (О. В. Клим), у сфері земельних відносин (Д. В. Бусуйок). Водночас, враховуючи аналіз наукових праць названих учених, доцільно визнати, що й дотепер питання визначення поняття «адміністративні послуги», класифікації адміністративних послуг, співвідношення державних і адміністративних послуг, розмежування адміністративних послуг від інших видів публічних послуг залишаються дискусійними, а перелік та загальна характеристика видів адміністративних послуг - не достатньо висвітленими. У вітчизняній науці відсутні комплексні дослідження адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України. Як наслідок, не висвітленими залишаються питання місця проваджень з надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України, змісту цих проваджень та характеристики їх особливостей.

Результати соціологічних досліджень, моніторингу застосування органами виконавчої влади Закону України «Про адміністративні послуги», а також порівняльний аналіз сучасної вітчизняної практики надання адміністративних послуг з відповідною зарубіжною практикою таких країн, як Велика Британія, Грузія, Канада, США, Фінляндія тощо, зокрема щодо дотримання стандартів надання послуг громадянам органами публічної адміністрації, свідчать про незадовільний стан надання адміністративних послуг в Україні в цілому та органами юстиції зокрема, та необхідність його удосконалення шляхом внесення конкретних пропозицій та рекомендацій до правового регулювання суспільних відносин у зазначеній сфері.

Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблеми, наявність правових прогалин, а також необхідність здійснення комплексного наукового дослідження правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 / 98, Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р, та Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 р. № 5203-VI. Роботу виконано в рамках науково-дослідних тем: «Теоретичні і практичні проблеми розвитку організаційно-правового механізму реалізації виконавчої влади в Україні» (номер державної реєстрації 0104U007588) та «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації 0106U008728). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України від 24 листопада 2011 року (протокол № 4).

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних здобутків учених, зарубіжного досвіду, чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України.

Зазначена мета обумовила постановку та розв'язання таких задач:

? розкрити поняття та зміст надання адміністративних послуг органами юстиції України;

? здійснити класифікацію адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України;

? визначити принципи надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України;

? виокремити систему органів юстиції України як суб'єктів надання адміністративних послуг;

- з'ясувати сутність поняття повноважень органів юстиції України з надання адміністративних послуг;

? висвітлити правове забезпечення надання адміністративних послуг органами юстиції України;

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері надання адміністративних послуг.

Предметом дослідження є законодавство України про надання адміністративних послуг, джерела адміністративної доктрини та матеріали практики щодо правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження послугувала сукупність загальнонаукових (зокрема, діалектичний, історичний, формально-логічний, структурно-функціональний) та спеціальних (зокрема, аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації та групування, порівняльно-правовий, опитування, статистичний метод тощо) методів наукового пізнання. Так, діалектичний та історичний методи використовувалися для дослідження поняття «адміністративні послуги» в єдності його змісту і форми та у його історичному розвитку (підрозділ 1.1.); формально-логічний метод застосовувався при дослідженні понять послуг, видів публічних послуг, поняття адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України (підрозділи 1.1.); структурно-функціональний метод використовувався для аналізу складових елементів правовідносин, при дослідженні системи органів юстиції України та їх повноважень як суб'єктів надання адміністративних послуг, структури адміністративного провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділи 1.1., 2.1., 2.2.); метод класифікації та групування ? для систематизації нормативно-правових актів, які регулюють відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, виокремлення видів адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, принципів надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділи 1.2., 1.3., 2.1.); порівняльно-правовий метод ? для порівняння законодавства України про адміністративні послуги із відповідним законодавством інших країн (підрозділ 1.3.); методи аналізу та узагальнення використовувалися для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення надання адміністративних послуг в Україні та формулювання напрямків удосконалення проваджень з надання адміністративних послуг (підрозділ 3.1., 3.2., 3.3.); логіко-юридичний метод ? при розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинних нормативно-правових актів, якими регулюються провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділ 3.3.); метод опитування та статистичний метод використовувалися для оцінки сучасного стану надання адміністративних послуг в Україні, зокрема, органами юстиції (підрозділ 3.2.). Застосування зазначених методів дозволило дослідити особливості правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України та розв'язати теоретичні та практичні задачі, що були поставлені у дослідженні.

Нормативно-правовою основою дисертаційної роботи стали положення Конституції України, актів чинного законодавства України, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг, а також законодавство зарубіжних країн, зокрема Естонії, Нідерландів, Польщі, ФРН, про адміністративну процедуру.

Емпіричною базою дослідження послугували сучасна вітчизняна практика надання адміністративних послуг (зокрема: звіт, підготовлений за результатами соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» (2009 р.); моніторинг виконання органами виконавчої влади Закону України «Про адміністративні послуги» (станом на січень 2014 р.) та зарубіжна практика надання адміністративних послуг, узагальнена авторським колективом Центру політико-правових реформ (зокрема, дотримання стандартів надання послуг громадянам органами публічної адміністрації Канади, Великої Британії, США, Фінляндії).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем надання адміністративних послуг органами юстиції України. Здійснення даного дослідження дало змогу одержати такі результати, що мають наукову новизну:

вперше:

- застосовано комплексний підхід щодо вивчення поняття адміністративних послуг, які надаються спеціальними уповноваженими суб'єктами в особі органів юстиції України, що дозволило виробити доктринальні визначення даного поняття, зокрема: 1) як виду публічно-сервісної діяльності (надання адміністративних послуг органами юстиції України); 2) як встановленої законом процедурної форми публічно-сервісної діяльності (адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України); 3) як виду адміністративного провадження (провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України), з метою поглиблення понятійно-категоріального апарату;

? виокремлено види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, за такими критеріями: 1) за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної); 2) за метою публічно-сервісної діяльності; 3) за суб'єктами надання адміністративних послуг; 4) за суб'єктами одержання адміністративних послуг; 5) за волевиявленням суб'єктів одержання адміністративних послуг; 6) за об'єктами публічно-сервісної діяльності; 7) за формою публічно-сервісної діяльності; 8) за рівнем правового регулювання; 9) за платністю; 10) за видами адміністративних проваджень;

? систематизовано органи юстиції, які є суб'єктами надання адміністративних послуг, залежно від покладених на них завдань таким чином: 1) органи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб ? підприємців; 2) органи державної реєстрації громадських об'єднань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств; 3) органи нотаріату; 4) органи з питань банкрутства; 5) органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; 6) органи державної реєстрації актів цивільного стану (Додаток Г);

? згруповано повноваження органів юстиції України як суб'єктів надання адміністративних послуг, за змістом на наступні шість груп: 1) організаційні; 2) процедурні; 3) сервісні; 4) контрольні; 5) правозахисні; 6) правотворчі повноваження;

? виявлено та проаналізовано проблеми надання адміністративних послуг органами юстиції України: 1) проблеми правового регулювання надання адміністративних послуг; 2) моральні проблеми; 3) компетенційні проблеми; 4) організаційні проблеми; 5) процедурні проблеми;

? обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про надання адміністративних послуг органами юстиції», у зв'язку з чим внесено пропозиції та рекомендації щодо його змісту та структурної побудови, а також розроблено концепцію надання адміністративних послуг органами юстиції України (Додаток Е).

удосконалено:

? поняття адміністративних послуг шляхом: вироблення визначення поняття адміністративних послуг як виду діяльності органів публічної адміністрації у такому формулюванні: «Діяльність з надання адміністративних послуг або надання адміністративних послуг ? це передбачений законом у встановленій формі вид діяльності спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб'єктів надання адміністративних послуг), який здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою, з одного боку, створення сприятливих економічних, організаційних, юридичних умов для забезпечення належної реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та / або юридичних осіб (одержувачів адміністративних послуг) та виконання покладених на них обов'язків, а з іншого - реалізації та захисту інтересів держави»;

? класифікацію адміністративних послуг шляхом внесення пропозицій щодо уточнення окремих її критеріїв, а саме: «зміст конкретних адміністративних справ» (І. О. Бондаренко, І. В. Дроздова), «зміст звернення», «форма адміністративного акта (рішення)», «вид конституційних прав людини і громадянина» (К. В. Ніколаєнко), «суб'єкт публічної адміністрації» (В. І. Сіверін); з метою влучності та стислості формулювань на теоретичному рівні обґрунтовано доцільність класифікувати адміністративні послуги за такими критеріями: «за видами адміністративних проваджень», «за формою публічно-сервісної діяльності»; «за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної)»; «за суб'єктами надання адміністративних послуг» тощо;

? правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України шляхом обґрунтування необхідності внесення певних змін до чинного законодавства, зокрема до Законів України: «Про адміністративні послуги», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про нотаріат», «Про політичні партії в Україні», з метою вирішення конкретних організаційних та процедурних проблем;

дістали подальшого розвитку:

? систематизація принципів надання адміністративних послуг;

? визначення недоліків правового та організаційного забезпечення надання адміністративних послуг в Україні шляхом здійснення порівняльного аналізу законодавства України про адміністративні послуги із відповідним законодавством Канади, Великої Британії, США, Фінляндії та практики його застосування органами публічної адміністрації вищезазначених країн.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання: у правотворчій діяльності - для удосконалення відповідних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини, які виникають між органами виконавчої влади, у тому числі органами юстиції України, та фізичними й юридичними особами з приводу надання адміністративних послуг, при гармонізації галузевого адміністративного законодавства щодо надання адміністративних послуг уповноваженими суб'єктами в умовах розвитку демократичного суспільства; у правозастосовчій діяльності ? при комплексній реалізації норм правових актів, що регулюють відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України; для підвищення кваліфікації працівників органів юстиції України, а також підвищення рівня правової освіти і культури посадових осіб і громадян; у науково-дослідній діяльності - для подальшого проведення наукових досліджень правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, розширення методологічної бази теорії адміністративного права; у навчальному процесі - при підготовці підручників, навчальних посібників, а також при викладанні у вищих навчальних закладах таких дисциплін, як: «Адміністративне право», «Державне управління», «Основи державного будівництва та місцевого самоврядування», «Муніципальне право», «Судові та правоохоронні органи України», «Нотаріат України» тощо. Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у навчальний процес у Національному університеті ДПС України (акт від 10.11.2013 р. ? Додаток Д).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені у дисертації, оприлюднені на 16 науково-практичних конференціях, у тому числі на міжнародних (8) і національних (8): V Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 23 лютого 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2005» (м. Дніпропетровськ, 15?27 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 30 червня - 02 липня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Наукові дослідження і їх практичне застосування. Сучасний стан і шляхи розвитку» (м. Одеса, 01?15 жовтня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Современные направления теоретических и прикладных исследований» (м. Одеса, 15?25 квітня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 02?03 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (м. Київ, 08?09 лютого 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 31 березня 2013 р.); Круглому столі «Розвиток місцевого самоврядування в Україні: правовий моніторинг і правова політика» (м. Дніпропетровськ, 19 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 28?29 квітня 2005 р.); IV Національній науково-теоретичній конференції «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (м. Сімферополь, Ялта, 20?22 травня 2005 р.); Науково-практичній конференції «Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики» (до 10-річчя Конституції України) (м. Київ, 26 червня 2006 р.); V Національно-теоретичній конференції «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (м. Одеса, 15?17 червня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Правова система України в світлі європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.); Круглому столі «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (м. Київ, 17 травня 2011 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 06 жовтня 2011 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у двадцяти трьох наукових публікаціях, у тому числі в тринадцяти наукових статтях (вісім з яких опубліковані у фахових наукових виданнях, чотири ? у вітчизняних наукових виданнях, одна ? у зарубіжному виданні) та десяти тезах доповідей.

Структура дисертації побудована відповідно до мети та завдань дослідження і складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (283 найменування на 34 сторінках), додатків (6 додатків на 49 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 276 сторінок, з яких 193 сторінки - основний текст роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми, вказується на зв'язок роботи з науковими планами та програмами; визначаються мета, завдання дослідження, його об'єкт і предмет, використані методи, теоретична і нормативно-правова основи; формулюється наукова новизна одержаних результатів; визначається практичне значення одержаних результатів, їх апробація та публікації, структура та обсяг дисертаційної роботи.

Розділ 1 «Теоретико-правові основи надання адміністративних послуг органами юстиції України» складається з трьох підрозділів, в яких розглянуто поняття та зміст надання адміністративних послуг органами юстиції України; здійснено класифікацію адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України; визначено принципи надання адміністративних послуг органами юстиції України.

У підрозділі 1.1. «Поняття надання адміністративних послуг органами юстиції України» всебічно проаналізовано поняття адміністративних послуг, розкрито поняття та зміст надання адміністративних послуг органами юстиції України як особливості поняття адміністративних послуг. Сформульовані визначення понять: «адміністративні послуги», «діяльність з надання адміністративних послуг або надання адміністративних послуг», «надання адміністративних послуг органами юстиції України», «адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України», «провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України».

У підрозділі 1.2. «Види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України» проаналізовано класифікації адміністративних послуг, які мають місце, як у вітчизняному законодавстві, так і в теорії. Зроблено висновок про необхідність удосконалення деяких критеріїв класифікації адміністративних послуг шляхом уточнення формулювань з метою досягнення стислості і влучності передбаченого ними змісту. Обґрунтовано доцільність класифікувати адміністративні послуги за такими критеріями: «за видами адміністративних проваджень», «за формою публічно-сервісної діяльності»; «за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної)»; «за суб'єктами надання адміністративних послуг» тощо.

Здійснено класифікацію адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, за такими критеріями: за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної); за метою публічно-сервісної діяльності; за суб'єктами надання адміністративних послуг; за суб'єктами одержання адміністративних послуг; за волевиявленням суб'єктів одержання адміністративних послуг; за об'єктами публічно-сервісної діяльності; за формою публічно-сервісної діяльності; за рівнем правового регулювання; за платністю; за видами адміністративних проваджень.

Визначено терміни: «безоплатні адміністративні послуги», «платні адміністративні послуги», «безоплатні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України», «платні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України». Обґрунтовано необхідність розроблення та закріплення на державному рівні переліків безоплатних адміністративних послуг, які надаються відповідними органами юстиції.

У підрозділі 1.3. «Принципи надання адміністративних послуг органами юстиції України» систематизовано принципи надання адміністративних послуг. Виявлено такі принципи надання адміністративних послуг органами юстиції України: об'єктивності, неупередженості, повноти (всебічності); безоплатності розгляду звернення; своєчасності; законності; обґрунтованості прийнятих рішень; результативності; професійності. Обґрунтовано доцільність внесення певних змін до конкретних статей Закону України «Про адміністративні послуги» щодо відкритості, платності, своєчасності, результативності як принципів надання адміністративних послуг органами юстиції України (зокрема: до ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6, ст. 10, ч. ч. 5, 8 ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 16).

Розділ 2 «Правовий статус органів юстиції України, які надають адміністративні послуги» складається з двох підрозділів, у яких виокремлено систему органів юстиції України як суб'єктів надання адміністративних послуг; визначено поняття повноважень органів юстиції України з надання адміністративних послуг.

У підрозділі 2.1. «Система органів юстиції, які надають адміністративні послуги» виокремлено систему органів юстиції України як суб'єктів надання адміністративних послуг. Класифіковано адміністративно-правові норми, якими регулюються суспільні відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, за галузевою належністю на матеріальні (зміст яких складають: компетенція посадових осіб органів юстиції України, уповноважених надавати адміністративні послуги), процедурні (зміст яких складають: підстави та порядок здійснення проваджень з надання адміністративних послуг органами юстиції України) та «перспективні» (тобто такі, що спрямовані на удосконалення існуючого стану). Функції органів юстиції України у сфері надання адміністративних послуг визначено наступним чином: 1) правозабезпечувальна функція (яка в узагальненому вигляді об'єднує такі функції державного управління, як організація, керівництво, координація); 2) правореалізаційна функція (регулювання) - спрямована на реалізацію прав особи; 3) правоохоронна функція (об'єднує функції контролю та нагляду); 4) правозахисна (правозастосовча) функція ? передбачає виконання закону внаслідок наявності правопорушення (зокрема, застосування стягнення, притягнення до відповідальності осіб за вчинення правопорушення) шляхом вжиття відповідних заходів у разі порушення особами Конституції та законів України; 5) правотворча функція, яка спрямована на внесення на розгляд Міністра юстиції України пропозиції щодо формування державної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів, узагальнення практики застосування нормативно-правових актів у сфері: а) державної реєстрації; б) легалізації.

У підрозділі 2.2. «Повноваження органів юстиції України з надання адміністративних послуг» згруповано повноваження органів юстиції України з надання адміністративних послуг за стадіями адміністративного провадження. Виокремлено загальні та спеціальні повноваження з надання адміністративних послуг органів юстиції України.

Згруповано повноваження органів юстиції України з надання адміністративних послуг за змістом на наступні шість груп: 1. Організаційні повноваження. 2. Процедурні повноваження. 3. Сервісні повноваження. 4. Контрольні повноваження. 5. Правозахисні повноваження. 6. Правотворчі повноваження.

Сформульовані визначення термінів: «процедурні повноваження», «сервісні повноваження». Під процедурними повноваженнями розуміється сукупність дій та рішень, які приймаються суб'єктами владних повноважень у процесі здійснення публічно-сервісної діяльності. Під сервісними повноваженнями розуміється результат здійснення публічно-сервісної діяльності, виражений у формі вчинення певних дій (проставлення апостиля на документах; офіційне визнання, засвідчення) або видачі певного документа встановленого зразка (виписки, витягу, довідки з Єдиного державного реєстру, свідоцтва про державну реєстрацію, дубліката свідоцтва, повторного свідоцтва).

Розділ 3 «Реалізація органами юстиції України норм права про адміністративні послуги» складається з трьох підрозділів, присвячених виявленню та аналізу певних правових прогалин, які пов'язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, та внесенню конкретних пропозицій щодо їх подолання.

У підрозділі 3.1. «Порядок надання адміністративних послуг органами юстиції України: загальна характеристика та особливості» на підставі аналізу особливостей надання адміністративних послуг органами юстиції України, встановлених спеціальним законодавством (зокрема, законами України: «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про громадські об'єднання», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ? підприємців», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про нотаріат», «Про політичні партії в Україні» тощо) виявлено та проаналізовано організаційні та процедурні проблеми надання адміністративних послуг органами юстиції України, зокрема: а) щодо встановлення: 1) підстав для одержання адміністративної послуги; 2) переліку та вимог до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 3) вимог до змісту і форми звернення про надання адміністративної послуги; 4) граничного строку надання адміністративної послуги; 5) обґрунтованих строків надання адміністративних послуг; 6) підстав для відмови у наданні адміністративної послуги; 7) форми результату адміністративної послуги, яка надається уповноваженим органом юстиції; б) щодо визначення: 1) всіх способів звернення до адміністративних органів, передбачених законодавством; 2) надання адміністративних послуг на платній (безоплатній) основі; 3) розміру плати за адміністративні послуги у фіксованому розмірі на рівні середньої собівартості надання даного виду послуг; 4) порядку оплати адміністративних послуг.

Згруповано граничні строки надання адміністративних послуг відповідними адміністративними органами залежно від точок їх відліку, якими є дата (день): а) надходження документів для одержання адміністративної послуги; б) настання певної події. Виявлено наявність поряд із граничними строками надання адміністративних послуг вищезазначеними органами невизначених строків, які обчислюються з дня настання певної події.

У підрозділі 3.2. «Проблеми надання адміністративних послуг органами юстиції України» на підставі аналізу відповідності сучасної організації надання адміністративних послуг органами юстиції України критеріям оцінки якості надання (відкритість, доступність, зручність, повага до особи, професійність, результативність, своєчасність) вищезазначених послуг відповідними адміністративними органами дисертантом було виявлено та проаналізовано низку актуальних проблем, які існують у правовому регулюванні надання адміністративних послуг органами юстиції України і потребують вирішення на державному рівні для досягнення мети адміністративної реформи, зокрема: а) проблеми правового регулювання надання адміністративних послуг; б) моральні проблеми; в) компетенційні проблеми; г) організаційні проблеми, у тому числі проблеми: 1) відкритості, 2) доступності (зокрема, платності), 3) зручності; ґ) процедурні проблеми, у тому числі проблеми: 1) звернення, 2) строків, 3) результативності, 4) оскарження.

У підрозділі 3.3. «Шляхи покращення сучасного стану надання адміністративних послуг органами юстиції України» згруповано заходи, що мають здійснюватися уповноваженими суб'єктами, залежно від виду проблем, вирішення яких ставиться за мету, зокрема, з метою вирішення: 1) проблем правового регулювання ? обґрунтовано доцільність: а) внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» (ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 2 ст. 16), до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ч. 6 ст. 16, ч. 3 ст. 20) ? щодо визначення законодавства у сфері надання адміністративних послуг; б) здійснення систематизації національного законодавства про надання адміністративних послуг шляхом послідовного використання таких її форм, як інкорпорація та кодифікація; 2) компетенційних проблем ? обґрунтовано доцільність визначення повноважень центру надання адміністративних послуг у статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги»; 3) організаційних проблем, зокрема платності адміністративних послуг, ? обґрунтовано необхідність внесення відповідних змін до наступних Законів України: до Закону України «Про адміністративні послуги» (ст. 1), до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ч. 4 ст. 16, ч. 1 ст. 20), до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 44), до Закону України «Про політичні партії в Україні» (ч. ч. 2, 5 ст. 11) ? щодо встановлення порядку справляння плати (адміністративного збору) за надання адміністративних послуг та її розмірів; 4) процедурних проблем ? обґрунтовано доцільність внесення змін: до Закону України «Про політичні партії в Україні» ? щодо порядку реєстрації організацій політичних партій (ст. 11-1), щодо порядку легалізації первинних осередків політичної партії (ст. 11-2); до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ч. 4 ст. 16, ч. 2 ст. 17), до Закону України «Про інформаційні агентства» (ч. 2 ст. 14), до Закону України «Про політичні партії в Україні» (ст. 11) ? щодо встановлення строків надання адміністративних послуг органами юстиції України; до Закону України «Про адміністративні послуги» (ч. 2 ст. 19) ? щодо визначення порядку оскарження до вищестоящого органу дій та рішень посадових осіб, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторів; до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ч. 1 ст. 22), до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ? підприємців» (ч. ч. 4, 5 ст .27, ч. ч. 5, 6 ст. 44), до Закону України «Про інформаційні агентства» (ч. 3 ст. 14) ? щодо визначення порядку оскарження рішень про відмову у наданні адміністративних послуг органами юстиції України.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного осмислення наукових праць щодо надання адміністративних послуг взагалі та окремими органами юстиції, аналізу чинного законодавства України, практики його застосування були сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації, які вирішують наукове завдання, спрямоване на удосконалення надання адміністративних послуг органами юстиції в умовах здійснення адміністративної реформи в Україні. Серед них найбільш суттєвими є такі:

1. Адміністративні послуги - це передбачені законом з метою захисту державних і суспільних інтересів юридично оформлені дії або рішення спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб'єктів надання адміністративних послуг (адміністративних органів), що є необхідною умовою для реалізації прав і обов'язків одержувачів адміністративних послуг (фізичних і юридичних осіб).

Діяльність з надання адміністративних послуг або надання адміністративних послуг ? це передбачений законом у встановленій формі вид діяльності спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб'єктів надання адміністративних послуг), який здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою, з одного боку, створення сприятливих економічних, організаційних, юридичних умов для забезпечення належної реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та / або юридичних осіб (одержувачів адміністративних послуг) та виконання покладених на них обов'язків, а з іншого - реалізації та захисту інтересів держави.

Надання адміністративних послуг органами юстиції України ? це вид публічно-сервісної діяльності у змісті компетенції органів юстиції України, спрямований на забезпечення реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб (суб'єктів), офіційне визнання документів (об'єктів), засвідчення дій особи та підтвердження настання певних подій (юридичних фактів).

Адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України ? це встановлена законом процедурна форма публічно-сервісної діяльності, що здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою: 1) засвідчення факту як дії особи; 2) забезпечення реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб; 3) офіційного визнання осіб або документів); 4) підтвердження державою настання подій.

Провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України ? це неюрисдикційні адміністративні провадження, які за своїм змістом передбачають розгляд індивідуально-конкретних справ щодо реєстрації (об'єктів, предметів, фактів), надання й офіційного закріплення певного статусу суб'єктів та прийняття і виконання рішень відповідними органами юстиції шляхом видачі відповідних документів або вчинення певних дій, встановлених законом, з метою забезпечення реалізації особами суб'єктивних прав і законних інтересів.

2. Види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України:

1) за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної): а) адміністративні послуги, пов'язані з реалізацією особистих (громадянських) прав (наприклад: видача свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу); б) адміністративні послуги, пов'язані з реалізацією політичних прав (наприклад: видача свідоцтва про реєстрацію спілок громадських об'єднань; політичної партії; громадських організацій); в) адміністративні послуги, пов'язані з реалізацією економічних прав (наприклад: видача свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації);

2) за метою публічно-сервісної діяльності: а) адміністративні послуги, які надаються з метою засвідчення факту як дії особи (наприклад: створення особи, набуття статусу особою, усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені); б) адміністративні послуги, які надаються з метою забезпечення реалізації прав особи (на здійснення певного виду діяльності); в) адміністративні послуги, які надаються з метою офіційного визнання (зокрема: осіб, документів); г) адміністративні послуги, які надаються з метою підтвердження державою настання подій (зокрема: народження фізичної особи, смерті);

3) за суб'єктами надання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, які надаються Міністерством юстиції України (Мін'юстом України); б) адміністративні послуги, які надаються Державною реєстраційною службою України (Укрдержреєстром); в) адміністративні послуги, які надаються структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби;

4) за суб'єктами одержання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, які надаються особам (фізичним та юридичним); б) адміністративні послуги, які надаються фізичним особам; в) адміністративні послуги, які надаються юридичним особам;

5) за волевиявленням суб'єктів одержання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, пов'язані з виконанням обов'язків; б) адміністративні послуги, пов'язані з реалізацією прав;

6) за об'єктами публічно-сервісної діяльності: а) адміністративні послуги щодо юридичних осіб, фізичних осіб ? підприємців; б) адміністративні послуги щодо документів, прав, предметів; в) адміністративні послуги щодо актів цивільного стану;

7) за формою публічно-сервісної діяльності: а) видача свідоцтв; б) проставлення апостиля на офіційних документах;

8) за платністю: а) платні адміністративні послуги (наприклад: видача свідоцтва про реєстрацію шлюбу); б) безоплатні адміністративні послуги (наприклад: видача свідоцтва про народження);

9) за видами адміністративних проваджень: а) реєстраційні адміністративні послуги; б) легалізаційні адміністративні послуги.

Безоплатні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України ? це адміністративні послуги, що надаються уповноваженими суб'єктами (адміністративними органами), які входять до системи органів юстиції України, у зв'язку з настанням певних життєвих обставин, тобто подій (наприклад: народження, смерті), наслідком яких відповідно до закону є обов'язкове звернення фізичної особи до органу юстиції України як адміністративного органу (суб'єкта надання адміністративних послуг) з метою офіційного визнання (легалізації) певного статусу суб'єкта.

Платні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України ? це адміністративні послуги факультативного характеру, що відповідно до закону надаються уповноваженими суб'єктами (адміністративними органами), які входять до системи органів юстиції України, за бажанням фізичної та юридичної особи реалізувати надані їм права.

3. Принципи надання адміністративних послуг органами юстиції України розуміти правові вимоги, обов'язкові для виконання і дотримання відповідними органами юстиції у правовідносинах з надання адміністративних послуг з метою забезпечення умов для реалізації прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, і виконання ними покладених державою обов'язків.

Систему принципів надання адміністративних послуг органами юстиції України складають такі групи принципів: 1) загальні (загальноправові, конституційні) принципи; 2) моральні принципи; 3) організаційні принципи; 4) процедурні принципи; 5) спеціальні принципи. Наведений перелік принципів не є вичерпним.

Принципи надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України: - об'єктивності, неупередженості, повноти (всебічності), які стосуються встановлення фактичної підстави для вирішення справи; - безоплатності розгляду звернення; - своєчасності, тобто надання адміністративної послуги в установлений законом строк; - законності, який означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також права, свободи та основні обов'язки людини; - обґрунтованості прийнятих рішень, спрямовано на захист прав особи у відносинах з адміністративними органами через обов'язок останніх вказувати на підстави та обставини прийнятого рішення; - результативності, тобто задоволення потреби фізичної або юридичної особи в адміністративній послузі. Критерій результативності передбачає спрямованість діяльності адміністративного органу на позитивне вирішення справи, тобто на надання особі адміністративної послуги з кінцевим очікуваним результатом; - професійності, тобто належного рівня кваліфікації працівників адміністративного органу.