Інформаційні відносини у митній сфері: правовий механізм регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДК 342.951

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ У МИТНІЙ СФЕРІ: ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ

Пересоляк Валерій Іванович

Ужгород - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент Лазур Ярослав Володимирович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», декан юридичного факультету;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Олійник Олег Вікторович, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри правознавства;

кандидат юридичних наук, доцент Білик Павло Петрович, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, доцент кафедри адміністративного та господарського права.

Захист відбудеться 27 червня 2015 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.07 у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна 3, каб. 21.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14.

Автореферат розісланий «25» травня 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Я. Рогач

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері має велике значення в контексті сучасного розвитку України. У сучасних умовах економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, особливого значення набуває правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері, реалізація державної політики з питань інформаційних відносин у митній сфері під час застосування інформаційного, адміністративного, митного законодавства. Еволюція правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері, реалізація реформ у сфері інформаційної, митної та адміністративної діяльності уповноважених органів, обумовлюють потребу дослідження правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Нині в Україні триває реформування системи державного управління в тому числі в інформаційній та митній сферах, продовжується вдосконалення механізму правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері. Активізація процесів євроінтеграції України зумовлює необхідність перегляду форм і методів правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Проблематику правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері серед вітчизняних учених-юристів досліджували: В.Б. Авер'янов, І.В. Арістова, В.А. Аргунов, В.П. Батіг, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, О.А. Баранов, І.Л. Бачило, Д.Н. Бахрах, В.Я. Василюк, А.Б. Венгеров, Г.В. Виноградов, О.А. Гаврилов, І.М. Гостєв, І.В. Дорда, В.А. Капилов, Б.А. Кормич, Р.А. Калюжний, В.Д. Курушин, Я.В. Лазур, А.І. Марущак, В.І. Олефір, О.В. Олійник, Н.Р. Нижник, О.І. Нікітенко, П.В. Пашко, П.М. Рабінович, А.О. Селіванов, С.Х. Хрестенко, С.Л. Хрипко, І.М. Чансел, В.О. Шевцов, М.Г. Шульга, О.Н. Ярмиш та інші.

Незважаючи на дослідження провідними вченими правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері, у вітчизняній науці інформаційного права до останнього часу не існувало фундаментальних досліджень проблематики правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері. Науковці досліджують лише деякі аспекти та складові даної проблематики, зокрема: інформаційні відносини під час митного декларування, інформаційні відносин під час митного контролю. На нашу думку, проблема правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері потребує комплексного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими, програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 роки, затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року, Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» у 2015 році, затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 213-р.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності та характеристиці правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері та формулюванні на цій основі науково обґрунтованих рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Для досягнення вказаної мети дослідження було визначено й вирішено такі основні задачі:

- з'ясувати стан наукової розробки правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері в Україні;

- охарактеризувати інформаційні відносини у митній сфері та дослідити сучасний стан механізму їх правового регулювання;

- визначити основи правового регулювання щодо інституційних заходів розвитку інформаційних відносин у митній сфері.

- визначити та систематизувати чинники, що впливають на забезпечення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення правового механізму регулювання інформаційних відносин при здійсненні митних процедур;

- розглянути систему класифікації інформаційних відносин у митній сфері та можливість використання зарубіжного досвіду в цій сфері;

- узагальнити зарубіжний досвід та особливості міжнародної діяльності щодо забезпечення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері;

- розробити на підставі проведеного аналізу конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у галузі інформаційних відносин у митній сфері.

Предметом дослідження є правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є система методів і прийомів наукового пізнання. Як універсальний і загальнонауковий метод було використано діалектичний метод, який дав змогу розглянути особливості правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості інформаційного та митного права щодо забезпечення врегулювання інформаційних відносин у митній сфері. Формально-юридичний метод використаний для аналізу існуючої системи правових норм, які регулюють інформаційні відносини у митній сфері (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Системно-структурний та системно-функціональний методи, застосовані під час аналізу організаційних засад інформаційної, митної і адміністративної діяльності, пов'язаної з інформаційними відносинами у митній сфері (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою соціологічного методу вивчалися думки працівників Державної фіскальної служби щодо вдосконалення інформаційно-правового забезпечення у митній сфері (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). За допомогою системно-логічного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного, визначено сутність та особливість застосування інформаційних технологій; інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів та виконання інших функцій Державної фіскальної служби України, закріплених у нормативно-правових актах. Також у роботі використовувалися такі методи пізнання, як логіко-юридичний, порівняльно-правовий, системний і статистичний.

В якості науково-теоретичного підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження були використані наукові праці фахівців у галузі інформаційного, адміністративного і міжнародного права, загальної теорії держави і права та інших галузевих наук, філософії, теорії управління, щодо забезпечення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що за характером дисертація є однією з перших спроб комплексного наукового монографічного дослідження проблематики правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері, в межах якого сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто автором, що характеризуються науковою новизною, мають теоретичне та прикладне значення. До найбільш значущих із них належать такі:

вперше:

- здійснено комплексне дослідження стану наукової розробки правових засад інформаційних відносин у митній сфері, зокрема, сформульовано наступне авторське визначення поняття «правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері» як система норм та принципів права, уповноважених суб'єктів та їх діяльності, спрямованих на забезпечення належного функціонування інформаційних відносин у митній сфері, недопущення їх порушення і відновлення порушеного правопорядку у цій сфері;

- визначено правову основу адміністративно-правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері, а також визначено перспективи її еволюції, зокрема, встановлено, що розвиток правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері в Україні здійснюється з врахуванням тенденцій світового розвитку в митній сфері, які встановлюють нові завдання, зокрема: зі спрощення митних процедур та процедур логістики, прискорення оформлення вантажів на митниці, максимального впровадження електронного документообігу у митній сфері;

- на основі аналізу чинного законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду розроблено пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері, зокрема щодо внесення змін та доповнень до ст. 30 Митного кодексу України, яку пропонується викласти у новій редакції;

удосконалено:

- наукові підходи щодо завдань правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері;

- методичні засади оцінки правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері щодо забезпечення основних напрямів реалізації прав, свободи людини та громадянина під час здійснення митних процедур;

- теоретичний підхід до побудови механізму правового регулювання інформаційних відносин;

- наукові підходи щодо технологічного захисту інформації в інформаційних системах у митній сфері;

- наукові підходи щодо організаційного забезпечення інформаційних систем у митній сфері;

набули подальшого розвитку:

- історично-правовий аналіз розвитку інформаційних відносин у митній сфері;

- дослідження впливу заходів правового регулювання на впровадження сучасних інституційних заходів з метою розвитку інформаційних відносин у митній сфері;

- пропозиції щодо вдосконалення електронного врядування у митній сфері;

- пропозиції щодо реформування сучасних органів фіскальної служби з урахуванням проведення в державі адміністративно-правової реформи.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення можуть бути використані:

- у науково-дослідній роботі: положення та висновки дисертації можуть слугувати підґрунтям для подальшого розроблення проблемних правових питань, пов'язаних з організацією інформаційного забезпечення та розвитком правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері;

- у навчальному процесі: матеріали дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при викладанні навчальних дисциплін «Інформаційне право України», «Адміністративне право України» та «Митне право України», а також при написанні підручників, монографій, науково-практичних посібників, розробці методичних рекомендацій, а також під час викладу лекційного матеріалу та проведення семінарських занять;

- у правотворчості - для вдосконалення законодавства про інформаційну і митну діяльність щодо інформаційних відносин у митній сфері;

- у правозастосовній практиці - під час реформування уповноважених органів України, що здійснюють діяльність із питань інформаційних відносин у митній сфері.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені автором на засіданні кафедри адміністративного, фінансового, інформаційного та європейського публічного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», а також на трьох науково-практичних конференціях: «Вплив права та закону на сучасний розвиток суспільства» (м. Ужгород, 2012 р.), «Верховенство права та правова держава» (м. Ужгород, 2013 р.), «Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії» (м. Ужгород, 2014 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, у тому числі у одному зарубіжному виданні, а також у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 202 сторінки. Список використаних джерел налічує 203 найменування і займає 37 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, висвітлюється її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, визначається об'єкт, предмет, мета і завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержані, наводяться відомості про апробацію результатів дисертації, публікації, а також структуру роботи.

Розділ 1 «Теоретичні та методологічні засади інформаційних відносин у митній сфері» складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню теоретичних та методологічних засад і змісту правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері, характеристиці особливостей адміністративно-правового забезпечення, з'ясуванню науково-прикладних засад класифікації інформаційних відносин у митній сфері, а також дослідженню історії розвитку інформаційних відносин у митній справі.

У підрозділі 1.1 «Поняття та предмет інформаційних відносин у митній сфері» зазначається, що адміністративно-правове регулювання інформаційних відносин у митній сфері є одним із важливих завдань сучасного періоду розвитку України. Стратегія розвитку суспільства засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують інформацію і вміло розпоряджаються нею. Збір та обробка сучасних обсягів інформації можливі лише в результаті застосування інформаційних технологій, що реалізується шляхом впровадження новітніх комп'ютерних технологій. Тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання, зокрема, зі спрощення митних процедур на території будь-якої країни, закріплення ризиків порушення безпеки людини, громадян, для чого створюються комп'ютерні інформаційні системи, здійснюється уніфікація подібних систем різних країн світу.

У підрозділі 1.2 «Науково-прикладні засади класифікації інформаційних відносин у митній сфері» зазначено, що одним із наслідків впливу на сучасний світ процесів глобалізації та інформатизації, бурхливого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій є формування «інформаційного суспільства». Нині у митній сфері функціонує уніфікована система документації, що включає 16 уніфікованих систем документації з 4500 уніфікованих форм документів (планової, звітно-статистичної, первинно облікової, розрахунково-грошової, організаційно розпорядчої та іншої). Уніфікована система документації - це комплекс взаємопов'язаних документів, кожному з яких присвоєно код відповідно до класифікатора управлінської документації.

У підрозділі 1.3 «Історія розвитку інформаційних відносин у митній сфері в Україні» зазначається, що з розвитком інформаційних та комунікаційних технологій пов'язана більшість змін на шляху до інформаційного суспільства. Вважається, що так само, як у XVII столітті промислова революція змінила тогочасний світ і стала економічною базою для становлення нового економічного ладу, нині відбувається так звана «інформаційна революція», яка змінює традиційні схеми загальної взаємозалежності, характеризується постійним збільшенням кількості каналів комунікації у світовій політиці та економіці і стає передумовою становлення, розвитку нової формації - інформаційного постіндустріального суспільства. Як свідчить історія розвитку людської цивілізації, інформатизація, як процес удосконалення спілкування комунікації між людьми за допомогою інформаційних технологій, не має кордонів.

Розділ 2 «Нормативно-правове регулювання інформаційних відносин у митній сфері» складається з трьох підрозділів, в яких розглянуто окремі аспекти проблематики нормативно-правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері на національному та міжнародному рівнях.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-правове регулювання інформаційних відносин при здійснені митних процедур» зазначено, що здійснення інформаційної діяльності є важливим засобом реалізації визначених законодавством прав і свобод людини у галузі інформаційних відносин та критерієм оцінювання стану захисту прав і свобод громадян. Законодавство встановлює державні гарантії права на інформацію, на свободу інформаційної діяльності всім громадянам і юридичним особам у межах їхніх прав і свобод, функцій, повноважень, при здійсненні митних процедур.

Нині в умовах глобалізації та інформатизації щодо інформаційних відносин у митній сфері набули величезного економічного, соціального та політичного значення такі основні види інформаційної діяльності, як: одержання, використання, поширення та зберігання документованої або оприлюдненої інформації у митній сфері. Інформаційні відносини у митній сфері впливають на перспективи подальшого економічного, соціально-політичного розвитку держави та забезпечення прав, свобод і інтересів громадян.

У підрозділі 2.2 «Правове регулювання інформаційних відносин у митному контролі» наголошується, що в сучасних умовах економічного розвитку України та виходу її на широку міжнародну арену особливе значення в системі органів державного правління має фіскальна служба держави. Ефективна діяльність Державної фіскальної служби України щодо регулювання інформаційних відносин у митному контролі можлива лише за умови забезпечення митних органів сучасною комп'ютерною технікою та використання сучасних телекомунікаційних мереж для організації автоматизованого інформаційного обміну, як у межах фіскальної служби, так і з іншими міністерствами і відомствами України, а також з уповноваженими суб'єктами з інших держав. Важливими пріоритетами у використанні інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності й запровадження комплексної системи управління ризиками є розвиток систем електронного врядування та електронного документообігу. Враховуючи завдання регулювання інформаційних відносин у митному контролі, спрямовуючи на наближення митних правил України до світових норм і стандартів, в Україні затверджено Концепцію створення, упровадження і розвитку системи електронного декларування товарів.

У підрозділі 2.3 «Міжнародно-правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері» зазначено, що міжнародні відносини є особливим видом суспільних відносин і сьогодні розглядаються як система міждержавних та недержавних взаємодій у глобальному, регіональному масштабі або на рівні двосторонніх відносин. Метою таких взаємодій і, відповідно, міжнародних відносин є створення сприятливих умов для функціонування і розвитку суб'єктів взаємодії щодо регулювання інформаційних відносин у митній сфері. Як суб'єктів міжнародних відносин розглядають: національні держави, міжнародні організації, транснаціональні корпорації, регіональні об'єднання та суспільно-політичні рухи.

Міжнародний обмін інформацією в митній сфері здійснюється на основі міжнародної бази, яка регулює оформлення та обмін різними видами інформації у митній справі. У міжнародно-правових документах зазначено таку особливість інформації, як належність її до специфічного ринку товарів.

Розділ 3 «Розвиток правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері» складається з трьох підрозділів, в яких охарактеризовано окремі аспекти проблематики розвитку правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері.

У підрозділі 3.1 «Деякі проблеми врегулювання інформаційних відносин у митній сфері держави» зазначено, що з огляду на нематеріальний характер інформації, вона є однією з важливих умов виникнення правових відносин у митній сфері. Так, останнім часом значна увага приділяється питанням правового врегулювання формування та функціонування інформаційних ресурсів в національному законодавстві України.

Державна фіскальна служба України, забезпечуючи захист національної безпеки України від внутрішніх і зовнішніх загроз, виконує низку специфічних завдань та функцій щодо врегулювання інформаційних відносин у митній сфері.

У підрозділі 3.2 «Правові механізми удосконалення регулювання інформаційних відносин у митній сфері» зазначено, що нині в Україні змінилося розуміння митної політики в сучасній науковій доктрині, розширилося розуміння місця, ролі й змісту митної політики та правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері. В Україні вдосконалення правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері продовжується й сьогодні, зокрема: впроваджуються новітні технології обробки даних, здійснюється прискорення надання адміністративних послуг органами Державної фіскальної служби України, продовжується процес гармонізації митного законодавства України з митним законодавством ЄС.

У підрозділі 3.3 «Інституційні заходи розвитку інформаційних відносин у митній сфері» зазначено, що митниця була і залишається однією із найсуттєвіших гарантій економічної незалежності України. Інституційне середовище митної справи перебуває у постійній динаміці через вплив внутрішніх та зовнішніх чинників. Необхідність адекватно реагувати на сучасні виклики, які стоять перед митними службами через постійно зростаючі обсяги міжнародної торгівлі товарами, зумовлює потребу в модернізації інформаційних відносин у митній сфері на основі принципів спрощення митних процедур.

Будь-які зміни в інформаційних відносинах у митній сфері повинні супроводжуватись аналізом можливих наслідків впровадження цих заходів. Інтеграція України у світовий інформаційний простір вимагає використовувати міжнародний досвід правового регулювання інформаційних відносин у митній справі України та викликає потребу підвищення можливостей отримання об'єктивної і достовірної інформації у митній сфері.

правовий інформаційний митний інституційний

ВИСНОВКИ

У висновках дисертаційного дослідження на основі аналізу національного законодавства, практики його реалізації, міжнародного права, теоретичного осмислення численних наукових праць автором наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розв'язанні низки концептуальних питань щодо визначення сутності та характеристики правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері. Основними з них є такі висновки:

1. Встановлено, що розвиток правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері в Україні здійснюється з урахуванням тенденцій світового розвитку в митній сфері, які встановлюють нові завдання, зокрема, зі спрощення митних процедур та процедур логістики, прискорення оформлення вантажів на митниці.

2. Доведено, що стратегії розвитку сучасного громадянського суспільства та бізнесу засвідчують, що перемоги досягають ті структури, які накопичують інформацію і вміло розпоряджуються нею. У наш час збір та обробка величезних обсягів інформації можливі лише в результаті застосування новітніх інформаційних технологій. Тенденції світового розвитку економіки та бізнесу встановлюють нові завдання, зокрема: спрощення митних процедур на території будь-якої країни; закріплення ризиків порушення безпеки фізичних та юридичних осіб, для чого створюються комп'ютерні інформаційні системи; забезпечення ефективної взаємодії між аналогічними системами різних країн.

3. Визначено, що інформаційні відносини у митній сфері різняться залежно від здійснення митних процедур. Так, інформація може передаватися усно, письмово чи в електронному варіанті. Залежно від процесу створення інформаційних відносин у фіскальній сфері вони можуть бути соціологічними, аналітичними, обчислювальними тощо. Таким чином, інформаційні відносини класифікуються з багатьох підстав. Основними критеріями їх класифікації є суб'єкт правовідносин та форма інформації.

4. Обґрунтовано, що інформаційна безпека держави останнім часом стає одним із найголовніших напрямів діяльності Державної фіскальної служби України. Передусім це ключова організаційно-управлінська та регулятивно-контрольна функція інформаційного чинника в сучасному суспільстві.

5. Аргументовано, що правові засади регулювання інформаційних відносин у митній сфері обумовлені характером зовнішньоекономічної політики держави, адже через встановлення мита та інших податків держава встановлює засади для підтримання національних товарів, а також регулювання експорту та імпорту.

6. Доведено, що критерії оцінки якості здійснення фіскальної політики в Україні мають стати складовою оцінки роботи уповноважених державних органів у митній сфері, забезпечення прав і свобод людини в інформаційні сфері, сприяти підвищенню ефективності виконання завдань, які покладаються на Державну фіскальну службу України. Цілком очевидно, що прискорення і спрощення митних процедур неможливі за умови використання старих технологій, заснованих на паперових документах. Нині на перший план виходять інформаційні митні технології, основою яких є електронний документообіг.

7. Встановлено, що позитивним кроком на шляху підвищення якості законодавства стало би прийняття такої нової редакції ст. 30 Митного кодексу України: «митні органи зобов'язані регулювати інформаційні відносини щодо забезпечення внутрішньої безпеки держави у фіскальній сфері у взаємодії з державними та правоохоронними органами щодо переміщення транспортних засобів та товарів через митний кордон України й забезпечення недоторканості державного кордону України та суверенних прав України на суходолі, морі, річках та інших водоймах України, здійснювати координацію діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні митного кордону держави». Особливість цього завдання, яке є головним, полягає в тому, що воно має бути орієнтиром у діяльності державних і правоохоронних органів держави. Завдання зміцнення дисципліни, законності особовим складом та забезпечення правопорядку Державної фіскальної служби України слід викласти в такій редакції: «забезпечення дисципліни, законності особовим складом Державної фіскальної служби України щодо забезпечення прав, свобод і інтересів громадян».

8. Визначено, що нині в Державній фіскальній службі України функціонує уніфікована система документації, що включає 16 уніфікованих систем документації з 4500 уніфікованих форм документів (планової, звітно-статистичної, первинно облікової, розрахунково-грошової, організаційно-розпорядчої та іншої). Уніфікована система документації - це комплекс взаємопов'язаних документів, кожному з яких присвоєно код відповідно до класифікатора управлінської документації. Використання уніфікованої системи документації та Єдиної системи класифікації кодування дає змогу забезпечити інформаційну, термінологічну, ідентифікаційну єдність показників і взаємозв'язок Єдиної автоматизованої інформаційної системи різних сфер та рівнів управління. Державний класифікатор управлінської документації є складовою державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації, розробленої у зв'язку зі змінами у складі та змісті організаційно-розпорядчої, первинно-облікової, банківської звітно-статистичної документації, внаслідок реорганізації державного управління в Україні. Класифікатор інформаційних відносин у митній сфері щодо забезпечення й оброблення інформації із застосуванням засобів комп'ютерної техніки та прогресивних інформаційних технологій складається з таких класів: організаційно-розпорядча документація, банківська документація, фінансова та торговельна документація, зовнішньоторговельна та цінова документація.

9. Аргументовано, що Державна фіскальна служба України здійснює практичну діяльність щодо регулювання інформаційних відносин у митній сфері. У цьому контексті велике значення має подальше впровадження сучасних інформаційних технологій у митній сфері, зокрема: вдосконалення електронного декларування, електронного документообігу, розвиток співпраці з уповноваженими органами у митній сфері інших держав з питань впровадження сучасних інформаційних технологій у митній сфері, застосування хмарних технологій, широке впровадження практики відеоконференцій.

10. Встановлено, що нині більшість держав світу, зокрема й Україна, прийняли національні нормативно-правові акти з питань розбудови інформаційного суспільства, зокрема щодо впровадження електронного врядування, в тому числі щодо правового регулювання інформаційних відносин у митній сфері. А на міжнародному рівні відповідні правові акти були прийняті в рамках ООН, Ради Європи та ОБСЄ. Можна констатувати наявність тенденції до подальшого розвитку національного законодавства окремих країн світу та міжнародного права з питань розбудови інформаційного суспільства відповідно до розвитку сучасних новітніх інформаційних технологій, практики їх застосування, практики впровадження електронного врядування в окремих країнах світу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пересоляк В.І. Міжнародно-правове регулювання інформаційних відносин у митній сфері / В.І. Пересоляк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2013. - Спецвипуск. - С. 82-87.

2. Пересоляк В.І. Еволюція адміністративно-правового регулювання інформаційних правовідносин у митній сфері в Україні / В.І. Пересоляк // Visegrad journal on human rights. - 2014. - № 1. - С. 87-91.

3. Пересоляк В.І. Правовий механізм удосконалення врегулювання інформаційних відносин у митній сфері / В.І. Пересоляк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» - 2014. - № 25. - С. 82-86.

4. Пересоляк В.І. Адміністративно-правове регулювання інформаційних відносин у митній сфері / В.І. Пересоляк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право» - 2014. - № 29-2. - Т. 2. - С. 82-86.

5. Пересоляк В.І. Інституційні заходи розвитку інформаційних відносин у митній сфері / В.І. Пересоляк // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2014. - № 5-2. - Т. 2. - С. 16-22.

6. Пересоляк В.І. Міжнародно-правовий механізм регулювання інформаційних відносин у митній сфері / В.І. Пересоляк // Вплив права та закону на сучасний розвиток суспільства : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 27-28 грудня 2012 р.). - Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2012. - С. 55-57.

7. Пересоляк В.І. Адміністративно-правове регулювання інформаційних відносин при здійснені митних процедур / В.І. Пересоляк // Верховенство права та правова держава : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 18-19 травня 2013 р.). - Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. - С. 50-52.

8. Пересоляк В.І. Історія розвитку інформаційних відносин у митній сфері в Україні / В.І. Пересоляк // Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 28-29 березня 2014 р.). - Ужгород : Ужгородський національний університет, 2014. - С. 66-68.

АНОТАЦІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07. - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». - Ужгород, 2015.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблематики правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері. В історично-правовому аспекті досліджено процеси розвитку та становлення Державної фіскальної служби України; визначено особливості правового регулювання теоретичних та методологічних засад інформаційних відносин у митній сфері; проаналізовано проблеми відповідних взаємовідносин державних органів, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій; досліджено становлення партнерських відносин між фіскальною службою та населенням; проаналізовано процес удосконалення міжнародного співробітництва фіскальної служби держави щодо інформаційних відносин у митній сфері; сформульовано мету, завдання, принципи діяльності та функції Державної фіскальної служби України у контексті її діяльності щодо інформаційних відносин у митній сфері; досліджено теоретико-методологічні, адміністративно-правові засади інформаційних відносин у митній сфері в Україні; визначено інституційні заходи розвитку інформаційних відносин у митній сфері. Сформульовано пропозиції щодо внесення окремих змін та доповнень до чинного законодавства України.

Ключові слова: фіскальна служба, адміністративно-правові засади інформаційних відносин, правовий механізм регулювання, міжнародне співробітництво, законність, правове регулювання, митні процедури, митниця, адміністративні правопорушення, інформація.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Государственное высшее учебное заведение «Ужгородский национальный университет». - Ужгород, 2015.

Диссертация посвящена комплексному исследованию проблематики правового механизма регулирования информационных отношений в таможенной сфере. В историко-правовом аспекте исследованы процессы развития и становления Государственной фискальной службы Украины; определены особенности правового регулирования теоретических и методологических основ информационных отношений в таможенной сфере; проанализированы проблемы соответствующих взаимоотношений государственных органов, органов местного самоуправления, неправительственных организаций; исследовано становление партнерских отношений между фискальной службой и населением; проанализирован процесс совершенствования международного сотрудничества фискальной службы государства относительно информационных отношений в таможенной сфере; сформулированы цель, задачи, принципы деятельности и функции Государственной фискальной службы Украины в контексте ее деятельности относительно информационных отношений в таможенной сфере; исследованы теоретико-методологические, административно-правовые основы информационных отношений в таможенной сфере в Украине; определены институциональные меры развития информационных отношений в таможенной сфере. Сформулированы предложения по внесению отдельных изменений и дополнений к действующему законодательству Украины.

Ключевые слова: фискальная служба, административно-правовые основы информационных отношений, правовой механизм регулирования, международное сотрудничество, законность, правовое регулирование, таможенные процедуры, таможня, административные правонарушения, информация.

The dissertation for obtaining of the scientific degree of Candidate of the Law Sciences on the speciality 12.00.07. - administrative law and process; finance; information law. - State Higher Educational Institution «Uzhgorod National University». - Uzhgorod, 2015.

The dissertation is devoted to the information relations in the sphere of customs: legal regulation mechanism. The history of the emergence and development of international electronic data exchange begins in 1960, when the incompatibility of certain proprietary technologies of commercial data did not allow them to integrate into a single system, would ensure a comprehensive optimization of commercial operations. An international standard for electronic data exchange of information relations in customs for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT) is important for improving the legal mechanism for regulation of information relations in the sphere of customs.

International exchange of data in the sphere of customs provides interoperability reseller forwarders, customers at all stages of bargaining contract and realization of supply. This interaction creates an effective environment for customers during the implementation of trade and payment transactions, namely online shopping directory browsing offers products and services in the market, the choice online right product, online product ordering, operational control supply goods, performance of banking and payment transactions and credit.

In the XXI century there have been significant changes in foreign economic activity both in Ukraine and abroad. These changes require a more qualitative approach to the implementation of international customs policy. The institutional measures for the development of information relations in the sphere of customs are now complicated by the significant changes in foreign economic activity; they need a better approach to implementing the state customs policy. The information in the customs sphere has become important for economic development and the information society, business and government.

Now in Ukraine has changed understanding of customs policy in modern scientific doctrine, increased understanding of the place, role and content customs policy and institutional measures for the development of information relations in the sphere of customs.

Institutional environment of customs is in constant dynamics due to the impact of internal and external factors. The need to adequately respond to the current challenges facing the customs services through the ever-growing volume of international trade, leads to the need for modernization of information relations i in the sphere of customs based on the principles of simplification of customs procedures while ensuring compliance with customs legislation.

The integration of Ukraine into the global information space requires use international experience of legal regulation of information relations in Ukraine and customs for the increase of opportunities for objective and reliable information in the sphere of customs.

In Ukraine, the improvement of the legal mechanism of the regulation of information relations in the sphere of customs continues today, including: introducing the latest technology processing, carried acceleration of administrative services by the State Fiscal Service of Ukraine, continues the process of harmonization of the customs legislation of Ukraine and the EU customs legislation.

Key words: fiscal service, administrative and legal framework of information relations, legal regulation mechanism, international cooperation, law, legal regulation, customs procedures, customs, administrative offenses, information.

Размещено на Allbest.ru