Організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Запорізький національний університет"

Міністерства освіти і науки України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні

Коротка Наталя Олександрівна

Запоріжжя - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Матюхіна Наталія Петрівна, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент Школик Андрій Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри адміністративного та фінансового права.

Захист відбудеться "24" червня 2015 року о "1300" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий "22" травня 2015 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

Анотації

Коротка Н.О. Організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2015.

У роботі вперше комплексно проаналізовано організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні. Визначено поняття та специфічні ознаки післядипломної педагогічної освіти як об'єкта публічного адміністрування в Україні. Встановлено історіографію дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної освіти педагогів в українській адміністративно-правовій доктрині. Розкрито зміст принципів, мети, завдань, функцій, суб'єктів, форм і методів як елементів організаційно-правового механізму публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти з визначенням та детальним аналізом кожного з них. Систематизовано й проаналізовано зарубіжний досвід організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної освіти педагогів та напрями його запозичення в Україні. Окреслено основні перспективи розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у вказаній сфері в Україні.

Ключові слова: законодавство, методи, освіта, післядипломна педагогічна освіта, принципи, публічне адміністрування, суб'єкт, форми, функції. адміністрування педагогічний правовий

Короткая Н.А. Организационно-правовые основы публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2015.

Работа является первым комплексным исследованием организационно-правовых основ публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования в Украине. Последипломное педагогическое образование как объект публичного администрирования определено как институт административного права, нормы которого регулируют общественные отношения, возникающие при реализации государственной образовательной политики, управления сетью заведений последипломного педагогического образования, организации учебного процесса и предоставления соответствующих образовательных услуг, направленный на обеспечение потребностей государства в квалифицированных педагогических кадрах высокого уровня профессионализма и культуры, способных компетентно и ответственно выполнять профессиональные функции, внедрять в учебный процесс инновационные практики и подходы в преподавании, способствовать дальнейшему социально-экономическому развитию общества.

Определена историография исследования организационно-правовых основ публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования в Украине в отечественной административно-правовой доктрине, в связи с чем выделены три ее этапа: первый - кон. XIX - нач. ХХ вв., второй -1917-1990 годы, третий - 1991 год и до сих пор. Каждый из этих этапов имеет свою специфику, что позволило проследить тенденцию к специализации доктринальных тематических правовых исследований, которую следует сохранить и усилить с одновременным учетом достижений отечественной и зарубежной правовой науки.

Охарактеризованы общие теоретико-правовые положения об организационно-правовом механизме публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования, в частности, определены цели, задачи, принципы и функции как основные элементы организационно-правового механизма публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования в Украине.

Определена система субъектов публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования, вследствие этого сформулирован вывод о том, что указанная система субъектов построена на устойчивых взаимосвязях внутреннего и внешнего характера, представляет собой разветвленную совокупность органов публичной администрации (органов государственной власти и местного самоуправления), самоуправляющихся организаций и органов общественного самоуправления, осуществляющих на постоянной основе целенаправленное воздействие на соответствующую совокупность правоотношений, возникающих в сфере образования.

Установлено, что к общим субъектам публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования можно отнести Верховную Раду Украины, Президента Украины, Кабинет Министров Украины, местные государственные администрации, органы местного самоуправления, основателей высших учебных заведений. В свою очередь, подсистему специальных субъектов составляют Министерство образования и науки Украины и Государственная инспекция учебных заведений Украины. К вспомогательным субъектам публичного администрирования в этой сфере отнесены Национальная академия педагогических наук Украины, общественные организации и органы общественного самоуправления в сфере высшего образования и науки.

Определено, что Украине необходимо учесть положительный опыт зарубежных государств в таких направлениях: децентрализация публичного администрирования в сфере последипломного педагогического образования и оптимизации системы управленческих субъектов; увеличение и повышение эффективности финансирования последипломного образования педагогов; активизация участия общественных и неправительственных организаций в администрировании последипломного педагогического образования путем различных форм воздействия; определение правового статуса педагогов, работающих в государственных учебных заведениях, как государственных (публичных) служащих. Предложено внесение изменений в проект Закона Украины "О последипломном образовании", направленные на децентрализацию администрирования указанной сферы. Автором также разработаны и другие нововведения в этой сфере.

Ключевые слова: законодательство, методы, образование, последипломное педагогическое образование, принципы, публичное администрирование, субъект, формы, функции.

Korotka N. О. The organizational principles of public administration in postgraduate education in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for earning a candidate's degree in legal sciences with a specialization in 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2015.

There is for the first time comprehensively analyzed the organizational and legal basis of public administration in the field of postgraduate pedagogical education in Ukraine in this work. It's defined the concept and characteristics of postgraduate pedagogical education as an object of public administration in Ukraine. It's determined the historiography of the research of organizational and legal bases of public administration in the sphere of postgraduate education of teachers in national administrative law doctrine. It's revealed the content of the principles, goals, objectives, functions, subjects, forms and methods as elements of the organizational-legal mechanism of public administration in the field of postgraduate pedagogical education with the identification and detailed analysis of each. It's systematized and analyzed foreign experience of organizational and legal bases of public administration in the sphere of postgraduate education of teachers and the direction of borrowing it in Ukraine. It's outlines the basic prospects of development of organizational and legal bases of public administration in this sphere in Ukraine.

Key words: legislation, methods, education, postgraduate teacher education, principles, public administration, the subject, form, function.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Постійне вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників зумовлене зміною ролі людини в сучасному світі, баченням ідеалу освіченості людини та висуванням нових вимог до якості людського капіталу відповідно до культурно-духовних, суспільно-економічних і технологічних трансформацій, а також численних викликів глобального, європейського, національного, регіонального та місцевого рівнів.

Педагогічна освіта є базовою для будь-якого фахівця, причетного до навчання, виховання, розвитку та соціалізації людини. Рівень педагогічної освіти визначає ефективність вирішення професійних завдань вихователя, вчителя, викладача вищого навчального закладу й системи освіти дорослих. У цьому контексті післядипломна освіта науково-педагогічних і педагогічних працівників є важливою передумовою, що забезпечує проведення модернізації освіти на основі осмислення національного та зарубіжного досвіду.

Поряд із цим варто підкреслити, що надзвичайно важливим фактором невпинного розвитку педагогічної освіти (і післядипломної підготовки педагогів як її складової) є наявність ефективного публічного адміністрування, що включає чітко сформульовані принципи, мету й завдання, сучасні форми та методи такої діяльності, реформованої відповідно до європейських стандартів системи суб'єктів адміністрування тощо.

Однак, аналіз проблем, які на сьогодні є характерними для післядипломної педагогічної освіти (недостатній обсяг фінансування, низький рівень нормативного забезпечення, відсутність чіткої координації між суб'єктами адміністрування в цій сфері, певна інституційна застарілість і невідповідність європейським стандартам тощо), свідчить про необхідність реформування вказаної складової публічного управління та приділення істотної уваги зазначеному правовому інституту з боку вчених-юристів (передусім адміністративістів), які мають сформувати науковий базис для модернізації публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти.

Разом з тим, справедливим буде вказати, що післядипломна педагогічна освіта як об'єкт публічного адміністрування та нормативне забезпечення вказаного процесу ніколи не були предметом прискіпливого та глибокого вивчення, що варто вважати певним недоліком адміністративно-правової науки, оскільки сучасні виклики часу (реформа сфери вищої освіти та її інтеграція до європейського освітнього простору) вимагають ґрунтовного дослідження в тому числі і цих конкретних аспектів організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері вищої освіти в Україні. Таким чином, враховуючи викладене, дослідження публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти набуває надзвичайної актуальності.

Фундаментальною та основоположною базою дослідження порушеної теми є праці із загальної проблематики публічного адміністрування відомих українських та зарубіжних учених-адміністративістів, таких як: В.Б. Авер'янов, Г.В. Атаманчук, К.К. Афанасьєв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.М. Бевзенко, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.М. Горшенев, І. П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, І. С. Гриценко, Є.В. Додін, С.Д. Дубенко, О.Ф. Євтихієв, А.І. Єлістратов, С.В. Ківалов, В.Л. Кобалевський, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук'янець, О.Є. Луньов, Н.П. Матюхіна, Р.С. Мельник, Н.Р. Нижник, Н.Г. Саліщева, А.О. Селіванов, В.Ф. Сіренко, Ю.М. Старілов, С.С. Студенікін, М.С. Студенікіна, В.П. Тимощук, Ю.О. Тихомиров, А.М. Школик, О.В. Шоріна, О.М. Якуба, Ц.А. Ямпольська та ін.

Основою для поглибленого дослідження засад післядипломної педагогічної освіти стали праці Л.І. Турусової, присвячені правовим основам управління післядипломною освітою в Україні, В.П. Коваленко - щодо вдосконалення механізму державного управління післядипломною освітою в Україні, а також В. І. Пальчикова - про правові проблеми вдосконалення організаційної діяльності та управління у сфері освіти.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Запорізького національного університету на 2011-2014 роки, комплексного наукового проекту "Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів" (номер державної реєстрації 0111U008532). Крім того, тема дисертації пов'язана з підготовкою змін до законодавства про освіту та має безпосереднє відношення до Указу Президента України від 25 червня 2013 року №344 "Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року", Указу Президента України від 23 квітня 2013 року № 229 "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації у 2013 році положень Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки", та галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 1176 від 14 серпня 2013 року.

Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 роки, затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - на підставі аналізу наукових і нормативних джерел визначити сутність та зміст організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, а також окреслити проблеми та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в досліджуваній сфері. Відповідно до поставленої мети основними задачами дослідження є такі:

- охарактеризувати післядипломну педагогічну освіту як об'єкт публічного адміністрування в Україні;

- розкрити історіографію дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині;

- окреслити принципи, мету, завдання та функції публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти як елементів його організаційно-правового механізму;

- визначити систему суб'єктів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні;

- виокремити форми і методи публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні;

- узагальнити зарубіжний досвід організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та перспективи його запозичення в Україні (на прикладі США та окремих держав-членів ЄС);

- сформулювати основні перспективи розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з питань організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів, гносеологічний потенціал яких був спрямований на досягнення мети дослідження.

Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у публічному адмініструванні у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, дав змогу розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями й закономірності в цілому. За допомогою методів формальної логіки (аналізу та синтезу, узагальнення, абстрагування тощо) визначено елементи організаційно-правового механізму публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та сформульовано висновки. Застосування історико-правового методу в межах історичного підходу уможливило розкриття правових особливостей і закономірностей розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, стану та етапів його дослідження в українській адміністративно-правовій доктрині (підрозділ 1.2). У межах системного підходу використано системно-структурний метод для з'ясування мети, завдань та принципів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, а також структурно-функціональний метод - при визначенні функцій суб'єктів, їх форм і методів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Міжгалузевий характер об'єкта дослідження зумовив застосування інших наукових підходів: органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), поєднання критичного й раціонального (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2), єдності логічного та системного підходів. Логіко-семантичний метод використано для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3); порівняльно-правовий - для аналізу та визначення переваг зарубіжного досвіду публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та нормативного забезпечення вказаного процесу (підрозділ 3.1); метод моделювання - при розробці пропозицій з удосконалення законодавства, яке врегульовує відповідне питання (підрозділ 2.3, 3.2); герменевтичний - з метою інтерпретації думок учених з проблем післядипломної педагогічної освіти та змісту текстів актів законодавства.

Нормативною основою дисертації є Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України) та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані МОН України та Запорізьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Наукова новизна результатів дослідження. Дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, результатом якого стала низка нових наукових положень і висновків, що виносяться на захист, а саме:

уперше:

- визначено історіографію дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, у зв'язку з чим виділено три її етапи: перший - кін. ХІХ - поч. ХХ ст., другий -1917-1990 роки, третій - 1991 рік і до сьогодні. Кожен з цих етапів має свою специфіку, що дозволило простежити тенденцію до спеціалізації доктринальних тематичних правових досліджень, яку варто зберегти і посилити з одночасним урахуванням здобутків вітчизняної та зарубіжної правової науки;

- визначено систему суб'єктів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, виділено форми і методи їх діяльності, внаслідок цього сформульовано висновок про те, що вказана система суб'єктів побудована на стійких взаємозв'язках внутрішнього і зовнішнього характеру, представляє собою розгалужену сукупність органів публічної адміністрації (органів державної влади та місцевого самоврядування), самоврядних організацій та органів громадського самоврядування, які здійснюють на постійній основі цілеспрямований вплив на відповідну сукупність правовідносин, що виникають у сфері освіти;

- запропоновано удосконалення механізму реалізації положень законодавства про освіту щодо автономії вищих навчальних закладів, у зв'язку із чим автором запропоновано нормативна фіксація умов та процедури укладання між органом публічного адміністрування і закладом освіти адміністративно-правового договору щодо розподілу повноважень між вказаними суб'єктами відносно вирішення кадрових питань та матеріально-фінансового забезпечення, обсягів використання коштів, зароблених навчальним закладом тощо, визначення меж адміністративного розсуду та дискреційних повноважень органів публічної адміністрації та закладів освіти;

удосконалено:

- наукові положення щодо визначення післядипломної педагогічної освіти як об'єкта публічного адміністрування, зокрема визначено, що післядипломна педагогічна освіта - це інститут адміністративного права, норми якого регулюють суспільні відносини, що виникають під час реалізації державної освітньої політики, управління мережею закладів післядипломної педагогічної освіти, організації навчального процесу та надання відповідних освітніх послуг, спрямований на забезпечення потреб держави у кваліфікованих педагогічних кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати у навчальний процес інноваційні практики та підходи у викладанні, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства;

- загальні теоретико-правові положення про організаційно-правовий механізм публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, зокрема, окреслено мету, завдання, принципи і функції як основні елементи організаційно-правового механізму публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, зокрема, сформульовано загальну мету публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, а саме забезпечення її дієвого функціонування, максимально швидкого розвитку за мінімально допустимого рівня витрачання матеріальних ресурсів, результатом якого має стати задоволення індивідуальних потреб фахівців у особистому та професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих педагогічних кадрах високого рівня та подальший соціально-економічний розвиток суспільства;

дістали подальшого розвитку:

- наукові положення, які стосуються узагальнення зарубіжного досвіду організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та визначення основних напрямів його запозичення в Україні, у зв'язку з цим встановлено, що відповідний досвід зарубіжних держав необхідно використовувати виважено, тобто із акцентом на позитивній апробації нормативних та організаційних засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, а також на їх відповідності історії і вітчизняним традиціям нормотворення та публічного адміністрування у сфері освіти;

- наукові положення щодо окреслення основних перспектив розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні, зокрема, запропоновано зміни до проекту Закону України "Про післядипломну освіту", Закону України від 23 травня 1991 року "Про освіту" та Закону України від 01 липня 2014 року "Про вищу освіту".

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

- науково-дослідній діяльності - для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти (акт впровадження Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 02.12.2014);

- правотворчій та правозастосовній діяльності - результати дослідження містять низку пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства, запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності практичної діяльності суб'єктів адміністрування у вказаній сфері правовідносин;

- навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін "Адміністративне право України", "Освітянське право", враховані при підготовці відповідних підрозділів підручників і навчальних посібників з курсу "Адміністративне право України. Особлива частина", а також наукових статей і повідомлень (акти впровадження Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету від 02.12.2014; Університету сучасних знань від 15.12.2014; Запорізького національного університету від 16.12.2014; Дніпропетровського гуманітарного університету від 19.01.2015; Національної академії внутрішніх справ від 22.04.2015; Вінницького національного аграрного університету від 30.04.2015; Національного університету біоресурсів і природокористування України від 06.05.2015; Харківського національного університету внутрішніх справ від 06.05.2015).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 6 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: "Актуальні питання сучасної юридичної науки" (м. Київ, 2011 р.); "Національне та міжнародне право в сучасному вимірі" (м. Запоріжжя, 2012 р.); "Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку правової системи України" (м. Харків, 2012 р.); "Сучасна роль права та закону у процесі врегулювання суспільних відносин" (м. Харків, 2012 р.); "Сучасні проблеми правового забезпечення державних реформ" (м. Львів, 2012 р.); "Молода наука-2015" (м. Запоріжжя, 2015 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі у одному зарубіжному фаховому науковому виданні, а також у 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок. Список використаних джерел налічує 210 найменувань і займає 24 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено ступінь її наукової розробленості, зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано його методологію та емпіричну базу, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації, структури та обсягу роботи.

Розділ 1 "Організаційно-правові засади публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні: історико-правові та теоретичні аспекти" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Післядипломна педагогічна освіта як об'єкт публічного адміністрування в Україні" розкрито сутність та ознаки післядипломної освіти педагогів як об'єкта публічного адміністрування; сформульовано відповідну дефініцію. Визначено мету, завдання та функції післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, серед завдань післядипломної педагогічної освіти окреслено такі: задоволення інтересів працівників освіти в їх безперервному підвищенні професійного, загальноосвітнього та загальнокультурного рівнів; створення умов для постійного відновлення, оновлення й поглиблення необхідних знань, умінь і навичок; сприяння накопиченню професійного досвіду, професійній адаптації фахівців, стимулювання їх самоосвіти й саморозвитку; психологічна перебудова стереотипів діяльності та мислення педагогів, заміна негативних установок, формування готовності до діяльності в нових умовах освітньої ситуації; соціальний захист фахівців в умовах кон'юнктури ринку педагогічної праці.

Встановлено, що післядипломна педагогічна освіта як об'єкт публічного адміністрування виконує такі функції: соціально-політичну, регулятивну, організаційну, навчально-методичного забезпечення, адаптивну, інформаційну, інноваційну.

Приділено увагу дискусії щодо використання термінів "публічне адміністрування" та "державне управління", підтримано точку зору вчених-адміністративістів (В.Б. Авер'янова, В.М. Бевзенка, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.О. Селіванова, А.П. Школика та багатьох інших) щодо обґрунтованості використання терміну "публічне адміністрування", який, у зв'язку із переглядом сутності та призначення адміністративного права, варто впроваджувати в чинне вітчизняне законодавство на заміну категорії "державне управління".

У підрозділі 1.2. "Історіографія дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині" аналізується ґенеза наукового дослідження порушеної проблематики.

Зокрема, з'ясовано, що деякі представники дореволюційного періоду становлення адміністративно-правової науки (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) розглядають як складову предмета адміністративного права групу суспільних відносин, що виникають у сфері освіти та навчання (наприклад, наукові праці М.М. Бєлявського, В.В. Івановського, М.К. Палібіна та ін.). Увагу дослідників привертали питання управлінських відносин, суб'єктного складу, форм управлінської діяльності в цій сфері та окремі аспекти порівняльно-правового аналізу. При цьому післядипломна педагогічна освіта не була окремим предметом наукового пошуку для вчених-юристів дореволюційної доби, що пояснювалось її місцем у системі освіти в цілому та її невіддільністю від останньої в той період.

У свою чергу, аналіз радянського періоду (1917-1990 роки) та тенденцій наукового дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти засвідчив, що, незважаючи на інституційне становлення післядипломної педагогічної освіти, ґрунтовних наукових джерел з проблем публічного адміністрування в цій сфері не було. Окремі аспекти порушеної проблематики (виключно узагальненого характеру) висвітлено вченими (зокрема, Г. І. Петровим, В.Д. Сорокіним та ін.) лише в контексті правового статусу вищих навчальних закладів як суб'єктів, що могли здійснювати таку освітню діяльність.

Натомість, характерні для сучасного періоду розвитку адміністративно-правової науки (1991 рік і до сьогодні) тенденції щодо звуження предмета наукового пошуку у сфері публічного адміністрування привели вчених-адміністративістів до висновку про необхідність детального розгляду різних сфер суспільного життя як самостійних та специфічних об'єктів адміністрування. У зв'язку із цим на початку ХХІ ст. побачили світ перші фундаментальні наукові дослідження, присвячені публічному адмініструванню у сфері післядипломної освіти (праці Л. І. Турусової та В.П. Коваленко).

Разом з тим, аналіз стану розробки обраної теми свідчить про розрізнене, предметно різноманітне та фрагментарне відображення її в більшості джерел. Відсутні комплексні дослідження, безпосередньо присвячені організаційно-правовим засадам публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти.

Розділ 2 "Елементи організаційно-правового механізму публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні" містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1. "Принципи, мета, завдання та функції публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти" проаналізовано ресурс структурних елементів організаційно-правового механізму публічного адміністрування, що становлять основу його механізму. Обґрунтовано положення про те, що ці елементи тісно між собою пов'язані й доповнюють один одного. Сформульовано авторське визначення принципів, мети, завдань та функцій публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти як елементів його організаційно-правового механізму.

Принципи публічного адміністрування в цій сфері розглянуто як цілісну систему, здійснено їх класифікацію на загальні та спеціальні. Зокрема, встановлено, що підсистему загальних принципів публічного адміністрування в цілому та післядипломної педагогічної освіти зокрема формують такі принципи адміністрування, як: верховенства права, законності, соціальної справедливості, рівноправності, демократизму, гласності, науковості, системності тощо. Натомість, так звані принципи належної адміністрації (врядування), враховуючи їх специфіку та перманентний характер, становлять підсистему спеціальних принципів публічного адміністрування. До останніх належать такі: безсторонність та об'єктивність, участь у прийнятті рішень, розумний строк для прийняття адміністративних рішень, обов'язок вказувати підстави адміністративних рішень, зазначення способів захисту, доступність адміністративних органів і публічних послуг, електронне урядування, гнучкість у практичній роботі адміністративних органів, ефективність, прозорість адміністративних дій, доступ до інформації (право особистого доступу до файлів (відомостей), право загального доступу до документів, на письмові матеріали), зрозумілість (простота) організації адміністрації, спрощення адміністративних процедур, підзвітності, піклування, удосконалення внутрішніх правил адміністрації, підтримка, раціоналізація організації адміністрації тощо.

У підрозділі 2.2. "Система суб'єктів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні" розглянуто елементи цієї системи крізь призму їх впливу на сферу післядипломної педагогічної освіти та під кутом зору на зв'язки, що утворюються між ними у процесі їх взаємодії. Дисертантом систему суб'єктів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти визначено як побудовану на стійких взаємозв'язках внутрішнього і зовнішнього характеру розгалужену сукупність органів публічної адміністрації (органів державної влади та місцевого самоврядування), самоврядних організацій та органів громадського самоврядування, які здійснюють на постійній основі цілеспрямований вплив на відповідну сукупність правовідносин, що виникають у сфері освіти, який характеризується специфічними формами та методами адміністрування, і спрямований на забезпечення потреб держави у кваліфікованих педагогічних кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати у навчальний процес інноваційні практики та підходи у викладанні, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Встановлено, що вказана система суб'єктів публічного адміністрування формується з трьох взаємопов'язаних між собою підсистем (загальних, спеціальних і допоміжних суб'єктів), є мобільною та здатною змінюватись під впливом соціально-економічних та політичних факторів.

У підрозділі 2.3. "Форми та методи публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні: правова характеристика" на основі положень сучасної доктрини адміністративного права визначено зміст цих елементів організаційно-правового механізму публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, здійснено їх класифікацію. На підставі аналізу філософських та галузевих правничих наукових, навчальних і нормативних джерел запропоновано авторські визначення форм та методів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти, обґрунтовано їх множинність і специфіку використання різними суб'єктами адміністрування.

З'ясовано, що в більшості джерел навчальної та наукової літератури з адміністративного права як базовий критерій використовують поділ форм публічного адміністрування залежно від їх наслідків на правові та неправові. Поставлено під сумнів таку думку, оскільки вказана класифікація не відповідає вимогам часу та останнім тенденціям в адміністративно-правовій науці. Висловлено припущення, що виділення неправових форм адміністрування як таких, що безпосередньо не пов'язані з правовими наслідками та в результаті яких не виникають адміністративно-правові відносини, є досить умовним, оскільки в результаті організаційних дій і матеріально-технічних операцій, окреслених ученими, також можуть виникати правові наслідки. Зокрема, це стосується таких неправових форм, як складання довідок, звітів, видання юридичних актів, здійснення бухгалтерського, статистичного, податкового обліку, проведення перевірок тощо. У зв'язку із цим підкреслено, що адміністративно-правова доктрина повинна шукати нові підходи до окреслення та класифікації форм публічного адміністрування.

Розділ 3 "Основні пріоритети розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. "Зарубіжний досвід організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та перспективи його запозичення в Україні (на прикладі США та окремих держав-членів ЄС)" обґрунтовано доцільність використання в процесі вдосконалення нормативного регулювання та організаційних засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти відповідного позитивного зарубіжного досвіду. Зокрема, підкреслено, що надзвичайно актуальним для України є запозичення досвіду Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини у частині визначення правового статусу педагогів, які працюють у державних навчальних закладах, як державних (публічних) службовців, що надає їм змогу користуватись доволі широким колом соціальних гарантій.

Встановлено, що в контексті децентралізації влади й реформи правових засад місцевого самоврядування корисним виглядає досвід Федеративної Республіки Німеччини та Сполучених Штатів Америки, в яких публічне адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти має децентралізований характер. Так, наприклад, місцеві (земельні) органи публічної адміністрації у Федеративній Республіці Німеччини наділено широкими повноваженнями щодо організації післядипломної підготовки та перепідготовки педагогів, розподілу бюджетних коштів тощо. Це дає змогу територіальним громадам фактично самостійно визначити необхідну чисельність педагогічних кадрів, кількість відповідних освітніх установ та обсяг фінансування післядипломної педагогічної освіти.

Запропоновано запозичити досвід Сполучених Штатів Америки щодо активної участі громадських та неурядових організацій не тільки у фінансуванні окремих проектів у сфері післядипломної освіти педагогів, але й в адмініструванні вказаних відносин шляхом використання різноманітних форм впливу (перевірка професійної підготовки педагогів, участь у розробці різноманітних освітніх програм та стратегій як на федеральному рівні, так і на рівні окремого штату).

У підрозділі 3.2. "Основні перспективи розвитку організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні" запропоновано низку змін та доповнень до чинного та перспективного законодавства, а також визначено, що процес реформування організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти був започаткований Указом Президента України від 23 квітня 2013 року № 229, яким було затверджено "План заходів щодо реалізації у 2013 році положень Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки", яким передбачалось розробка та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України "Про післядипломну освіту", який у 2014 році було МОН України.

При цьому встановлено, що як альтернативу вищеназваному законопроекту розглядають також винесений на громадське обговорення проект Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти України, розробленого відповідно до Плану заходів МОН України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди, затвердженого наказом МОН України від 29 січня 2015 року № 63.

Аргументовано, що порівняльний аналіз як підстава визначення ефективності рівня регуляторного впливу двох проектів нормативно-правових актів свідчить не на користь Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти України, оскільки, по-перше, законопроект, на відміну від Положення, ґрунтовно та детально врегульовує відповідний блок правовідносин; по-друге, сфера післядипломної освіти, враховуючи її значущість для суспільства й держави, має бути врегульована на рівні закону, а не підзаконного нормативно-правового акта, що надасть більшої стабільності правовому регулюванню правовідносин у цій сфері, підвищить гарантії реалізації прав і свобод громадянина.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні та вдосконаленні організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій. Основні з них такі:

1. Окреслено загальні ознаки післядипломної педагогічної освіти як об'єкта публічного адміністрування, зокрема: 1) публічний характер, зумовлений метою та завданнями післядипломної педагогічної освіти; 2) післядипломна педагогічна освіта є інститутом підгалузі освітянського права в межах галузі адміністративного права, оскільки складається із сукупності правових норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин, що виникають у сфері післядипломної освіти; 3) об'єктом регулювання є суспільні відносини в цій сфері, а саме пов'язані зі спеціалізацією, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації, стажуванням тощо; 4) суб'єктами відносин, що виникають у цій сфері, є органи адміністрування та заклади післядипломної освіти.

2. Встановлено, що питання етапності доктринального дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти потрібно розглядати в нерозривній єдності із загальним розвитком наукових досліджень публічного адміністрування в галузі освіти. Умовно розвиток доктринального дослідження організаційно-правових засад публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в українській адміністративно-правовій науці поділено на декілька етапів та виявлено тенденцію до спеціалізації доктринальних правових досліджень, присвячених порушеній проблематиці.

3. Визначено принципи публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти як основні засади, вихідні положення, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві аспекти та вектори публічного адміністрування у цій сфері.

4. Сформульовано загальну мету публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти. Визначено завдання публічного адміністрування в зазначеній сфері, зокрема: створення незалежної системи оцінювання якості вищої освіти; забезпечення фінансової автономії вищих навчальних закладів; інтеграція науки та освіти; підвищення якості освіти; забезпечення реального доступу громадян і фізичних осіб до якісної освіти; демонополізація й урізноманітнення системи післядипломної педагогічної освіти; розробка сукупності принципово нових моделей підвищення професійної кваліфікації викладачів; забезпечення інноваційного розвитку освітніх установ і навчальних закладів усіх рівнів; модернізація на всіх рівнях освіти змісту, форм, методів та технологій навчання; упровадження акмеологічних засад у підготовку педагогічних кадрів, формування мотивації й створення умов для їх навчання та саморозвитку упродовж професійної діяльності; формування методологічної культури педагогічних кадрів; забезпечення інтеграції науки й практичної педагогічної діяльності; введення професійно-педагогічної підготовки на рівні магістратури всіх напрямів тощо.

5. Доведено, що функції публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти - це основні напрями впливу суб'єктів на об'єкти адміністрування організаційно-правового характеру, в яких відображено сутність і призначення такого впливу. Функції публічного адміністрування в цій сфері класифіковано на загальні, спеціальні та допоміжні (за критерієм змісту, характеру й обсягу).

6. Встановлено, що до загальних суб'єктів публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти належать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, засновники вищих навчальних закладів. У свою чергу, підсистему спеціальних суб'єктів становлять МОН України та Державна інспекція навчальних закладів України. До допоміжних суб'єктів публічного адміністрування в цій сфері віднесено Національну академію педагогічних наук України, громадські організації та органи громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки.

7. Аргументовано, що форми публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти - це способи зовнішнього виразу діяльності суб'єктів публічної влади у сфері післядипломної педагогічної освіти, зовнішньо виражена цілеспрямована сукупність дій органів публічної адміністрації або їх посадових осіб, здійснених у межах їхньої компетенції з метою виконання поставлених перед ними завдань щодо об'єктів адміністрування в цій сфері відносин. Встановлено, що формами діяльності суб'єктів публічної влади у сфері післядипломної педагогічної освіти є: нормотворча діяльність (видання нормативних актів), видання адміністративних актів, укладання адміністративних договорів.

8. Доведено, що методи публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти в Україні - це способи, прийоми, засоби суб'єктів адміністрування, що дають їм змогу досягти своїх цілей, виконати завдання та функції за допомогою впливу на об'єкти адміністрування. Основні види методів у цій сфері такі: загальні і спеціальні; прямі і непрямі; примус, переконання й заохочення, серед яких два останні вважають найбільш ефективними. Водночас метод примусу в публічному адмініструванні у сфері післядипломної педагогічної освіти треба використовувати по можливості мінімально.

9. Визначено, що Україні необхідно врахувати позитивний досвід відповідних зарубіжних держав у таких напрямах: децентралізація публічного адміністрування у сфері післядипломної педагогічної освіти та оптимізація системи управлінських суб'єктів; збільшення фінансування післядипломної освіти педагогів та підвищення його ефективності; активізація участі громадських і неурядових організацій в адмініструванні післядипломної педагогічної освіти шляхом різноманітних форм впливу; визначення правового статусу педагогів, які працюють у державних навчальних закладах, як державних (публічних) службовців.

10. Запропоновано внесення змін до проекту Закону України "Про післядипломну освіту", спрямованих на децентралізацію адміністрування вказаної сфери. Зокрема, слід викласти в іншій редакції окремі статті вказаного законопроекту:

"Стаття 12. Управління сферою післядипломної освіти

1. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:

- забезпечує проведення державної політики у сфері післядипломної освіти;

- організовує розроблення та виконання відповідних загальнодержавних та інших програм з питань післядипломної освіти;

- забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку післядипломної освіти.

2. Територіальна громада через систему органів місцевого самоврядування:

- забезпечує проведення регіональної політики у сфері післядипломної освіти;

- організовує розроблення та виконання відповідних місцевих та інших програм з питань післядипломної освіти;

- приймає участь у розробці та здійсненні заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку післядипломної освіти на відповідній території.

3. Управління сферою післядипломної освіти відповідно до повноважень здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

4. Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, виходячи із регіональних потреб та потреб територіальної громади, самостійно визначають необхідний для населеного пункту кількісний обсяг педагогічних кадрів, встановлюють та затверджують перелік осіб, що потребують підвищення кваліфікації, навчання за спеціалізацією та проходження стажування, визначають обсяги фінансування вказаних форм післядипломної педагогічної освіти".

"Стаття 14. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері післядипломної освіти

1. Органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать навчальні заклади післядипломної освіти, здійснюють:

- вивчення потреб у підвищенні кваліфікації, спеціалізації, здобутті вищої освіти на основі раніше здобутої вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем за іншою спеціальністю, внесення подання щодо формування державного замовлення на підвищення кваліфікації, спеціалізацію;

- встановлюють та затверджують перелік педагогічних кадрів, що потребують підвищення кваліфікації, навчання за спеціалізацією та проходження стажування;