Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 342.95:656.073.5

Автореферат

на здобуття наукового степеня кандидата юридичних наук

Гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Чорна Олена Володимирівна

Запоріжжя - 2015

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України НАСТЮК Василь Якович, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор ПРИЙМАЧЕНКО Дмитро Володимирович, Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ, професор кафедри адміністративного та митного права;

кандидат юридичних наук, доцент ДЕРЕЦЬ Вікторія Анатоліївна, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, м. Київ, старший науковий співробітник відділу проблем державного управління та адміністративного права.

Захист відбудеться «10» червня 2015 р. о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.09 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «08» травня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. О. Армаш.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження пов'язана з докорінними змінами у світовій торгівлі й митному регулюванні міжнародного економічного співробітництва між європейськими та іншими державами. Збільшення кола суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, завершення процесу формування єдиного митного простору й митного права та інтеграційний вектор зовнішньої політики України зумовили нагальну необхідність вирішення низки теоретичних і практичних проблем, пов'язаних зі здійсненням та перспективами розвитку митного законодавства держав, що входять до Європейського регіону Всесвітньої митної організації (ВМО).

До останнього часу в українській доктрині митного права не приділяли належної уваги комплексному системному дослідженню проблем розвитку національного законодавства в напрямі формування єдиного митного простору; визначенню рівня відповідності митного законодавства України сучасним процесам регіонального й субрегіонального міжнародного економічного співробітництва; висвітленню ролі міжнародних стандартів митного регулювання в становленні сучасного митного права України тощо.

Вивчення процесів гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів стало актуальним не лише з огляду на потреби науки митного права, а й у контексті розвитку адміністративного та фінансового права. Нагальним є повне й усебічне дослідження проблем додержання нашою державою у вітчизняній практиці митного регулювання загальновизнаних у світових економічних відносинах норм і стандартів, виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, приведення національного законодавства у відповідність до положень acquis communautaire ЄС.

Разом з тим окремі аспекти законодавства України з погляду вимог міжнародних стандартів як у науці адміністративного права, так і в інших галузевих науках вивчали такі вітчизняні та зарубіжні правники, як: Ю. М. Дьомін, Є. В. Додін, О. Д. Єршов, А. М. Козирін, Б. А. Кормич, В. Т. Комзюк, А. В. Мазур, В. В. Мицик, А. А. Наку, В. Я. Настюк, Д. В. Приймаченко, В. В. Прокопенко, С. С. Терещенко, К. К. Сандровський, Ф. Снайдур, О. М. Шевчук, М. Г. Шульга та ін.

Усе вищезазначене зумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні напрями дослідження є складовою наукових планів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого й відповідають цільовій комплексній програмі «Конституційно-правові проблеми забезпечення верховенства права у функціонуванні механізму публічної влади в Україні» на 2010-2015 рр. (номер державної реєстрації 0111U000966).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 1 від 02.09.2010 р.) та уточнена вченою радою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (протокол № 7 від 21.03.2014 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розкритті юридичної сутності процесів гармонізації митного законодавства України до вимог світової спільноти та перспектив його розвитку, напрацюванні пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення відповідних положень на основі норм і стандартів міжнародного митного права.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- сформулювати визначення поняття міжнародних митних стандартів, які підлягають упровадженню в українське законодавство, що може бути використаним у правотворчій діяльності, та розкрити їх зміст і характерні ознаки;

- на основі історико-правового аналізу розвитку міжнародного митного права сформулювати основні напрями правового регулювання в Україні щодо створення й функціонування єдиного митного простору;

- визначити правові основи механізму гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних євростандартів;

- дослідити особливості й передумови гармонізації митного законодавства України в процесі виконання нею міжнародних зобов'язань щодо створення єдиного митного простору;

- з'ясувати основні механізми вдосконалення та зближення митних систем України, європейських та інших держав;

- проаналізувати правові засади взаємної адміністративної допомоги з питань реалізації окремих інститутів митного співробітництва;

- визначити поняття міжнародних стандартів щодо захисту прав та свобод громадян у відносинах з митними органами;

- сформулювати пропозиції й рекомендації, спрямовані на вдосконалення митного законодавства України та практики його застосування у сфері міжнародного інформаційно-митного співробітництва.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у процесі гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів.

Предмет дослідження - гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, властивих науці правознавства загалом і науці митного права зокрема, комплексне й раціональне застування яких забезпечує достовірність знання та досягнення поставлених завдань. У ході дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: об'єктивності - у ході всієї роботи над проблемою, починаючи від добору фактичного матеріалу для дослідження, вивчення праць науковців та аналізу законодавчої бази; історико-правовий - для аналізу розвитку процесів гармонізації українського митного законодавства, як на двосторонньому, субрегіональному, так і на внутрішньодержавному рівнях (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2); системний аналіз - для класифікації міжнародних митних стандартів за масштабом дії; спеціалізацією; обов'язковістю виконання; джерелом походження; суб'єктами, на яких поширюється їх дія (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2); порівняльний - при зіставленні відповідності митної системи України міжнародним нормам та стандартам (підрозділи 1.2, 2.1); формально-логічний - для визначення понять «міжнародний митний стандарт», «взаємна адміністративна допомога з митних питань», «міжнародні митні стандарти захисту прав та свобод громадян» (підрозділи 1.1, 2.2, 3.3); спеціально-юридичний - при дослідженні емпіричної бази, а саме: міжнародно-правових договорів, установчих актів у галузі митного регулювання; Конституції України; законів Верховної Ради України; нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України; удосконалення практики роботи митних органів у галузі регулювання митного співробітництва (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.2).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є однією з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці спробою комплексно та системно проаналізувати процеси виконання програми гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів. У ній уперше розглянуто сутність, закономірності та перспективи розвитку конвергенційної концепції формування єдиного митно-правового простору в умовах європейської й світової інтеграції, з нових позицій пояснено її значення для реалізації європейського вибору Української держави. У результаті дослідження розроблено нові наукові положення та зроблено висновки, сформульовано пропозиції, які виносяться на захист, зокрема:

уперше:

- визначено правові основи механізму гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів як одного з видів спільної діяльності держав, спрямованої на узгодження їх інтересів і досягнення спільних цілей у вирішенні митних питань на засадах загальновизнаних принципів з урахуванням особливостей положень українського законодавства та практики його застосування;

- запропоновано визначення поняття механізму гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних євростандартів як визначального чинника митної системи, що ґрунтується на загальновизнаних нормах і принципах регулювання міжнародних економічних відносин, перебуває у стані формування й має забезпечувати юридичне підґрунтя міжнародного митного співробітництва як між державами континентального митного простору, так і з державами інших регіонів;

- подано авторське визначення міжнародного митного стандарту як єдиної (узгодженої) нормативної моделі адміністрування зовнішньоекономічних відносин на міждержавному і/або внутрішньодержавному рівнях митних систем;

- встановлено особливості гармонізації митного законодавства України, у тому числі коло її суб'єктів, мету, об'єкт, предмет та сферу реалізації;

- доведено, що гармонізація й поглиблення митного співробітництва між Україною та Європейським Союзом за Угодою про асоціацію не обмежує суверенітету держави у сфері економіки і є логічним етапом розвитку відносин сторін у розбудові ефективної та безпечної системи зовнішньоекономічних відносин;

удосконалено:

- концептуальні положення програми гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів, зокрема доведено, що вказаний інститут приводить до утворення спільного митного простору між державами-членами, а митного союзу - до запровадження єдиних уніфікованих митних процедур оформлення, контролю, адміністрування зборів тощо;

- практичні рекомендації щодо вдосконалення окремих інститутів митного законодавства в контексті європейської та світової інтеграції, як-от: міжнародний транспортний документ, міжнародні поштові відправлення, міжнародні експрес-відправлення, несупроводжуваний багаж, об'єкти права інтелектуальної власності тощо;

- наукові пропозиції щодо гармонізації системи митного законодавства України, у зв'язку із цим доведено, що для ефективного використання міжнародних зобов'язань нашій державі необхідно розробити та прийняти Закон України «Про міжнародне митне співробітництво», Державну концепцію міжнародного митного співробітництва, що відобразить основні принципи та норми міжнародних актів у цій сфері, а також визначить головні тенденції гармонізації національного митного законодавства до вимог міжнародних стандартів;

набуло подальшого розвитку:

- дослідження відносин, пов'язаних з гармонізацією законодавства України до вимог міжнародних стандартів (зміст, характерні ознаки), як предметної, інноваційної основи сучасного національного митного права України;

- дослідження взаємопов'язаності гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів та митного співробітництва. Стверджується, що розвиток гармонізації митного законодавства між європейськими державами безпосередньо залежить від досягнутого рівня митного співробітництва між ними;

- виокремлення політико-правових механізмів гармонізації митних систем європейських держав через зближення їх законодавства, що дало змогу обґрунтувати, що правова конвергенція є більш ефективною, якщо реалізується на основі міжнародних договорів та актів міжнародних статутних організацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки та пропозиції дослідження можуть бути використані у:

- науково-дослідній роботі - для наступних наукових розробок проблем гармонізації митного законодавства з вимогами міжнародних митних стандартів;

- правотворчій діяльності - для вдосконалення правового регулювання міжнародного митного співробітництва, чинного й перспективного митного законодавства, зокрема Митного кодексу України (акт про запровадження в практичну діяльність Міністерства доходів і зборів України, Луганської митниці Міндоходів матеріалів дисертації від 17.11.2014 р.);

- правозастосовній діяльності - для поліпшення практики реалізації митної справи органами фіскальної служби, своєчасного виконання взятих міжнародно-правових зобов'язань, формування в суспільній свідомості позитивного іміджу митних органів та їх співробітників;

- навчальному процесі - під час викладання дисциплін: «Адміністративне право України», «Митне право України», а також при підготовці відповідних навчальних видань (акт про впровадження в навчальний процес Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в дисертації від 21.02.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (м. Київ, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективные направления развития современной юридической науки» (м. Сімферополь, 2014 р.); ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Недержавний сектор безпеки: сучасний досвід та проблеми порівняльно-правового регулювання» (м. Харків, 2014 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено у 8 наукових працях, з них: 4 - статті в наукових фахових виданнях України, 1 - стаття в зарубіжному виданні, 3 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 172 сторінки, з них основний текст - 153 сторінки, список використаних джерел (180 найменувань) - 19 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; вказано, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету й завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення; подано відомості про апробацію та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних норм та стандартів» складається з двох підрозділів і присвячений формуванню поняття гармонізації митного законодавства України з міжнародними вимогами, з'ясуванню місця й ролі митного національного законодавства в розвитку європейського та світового інтеграційного процесу.

У підрозділі 1.1 «Поняття, ознаки та класифікація міжнародних митних стандартів, які підлягають упровадженню у вітчизняне законодавство» наголошено на тому, що приведення митної системи України у відповідність до загальновизнаних положень є обов'язковою складовою європейської інтеграції нашої держави. Відповідна діяльність здійснюється в межах процесу зближення європейських національних митних систем та визначає ступінь готовності України увійти до складу єдиного європейського митного простору.

У ході дослідження з'ясовано, що в процесі генезису в праві України поняття гармонізації митного законодавства відбулося звуження розуміння процесу проведення адаптації законодавства України в контексті європейської інтеграції, а саме від реформування її правової фіскальної системи в цілому, згідно з вимогами сучасної європейської системи права, до одного з його етапів, тобто до приведення митного законодавства України у відповідність до acquis communautaire ЄС.

Доведено тезу про те, правова система ЄС посідає провідне місце в структурі загальноєвропейського простору, суттєво впливає на формування єдиного світового митного простору, проте її не можна розглядати як єдине джерело гармонізації митного законодавства України, оскільки правова система ЄС ґрунтується на визнанні примату міжнародного права, а така його галузь, як митне право, поки що не охоплює повністю правовідносин у сфері митного регулювання, діючи поряд з відповідними галузями національного права держав - членів ВМО. До того ж не всі представники ВМО виявляють бажання приєднатися до складу єдиного митного європейського простору. митний законодавство адміністративний

Передбачається, що гармонізація митного законодавства України в контексті європейської інтеграції повинна здійснюватися в трьох взаємопов'язаних напрямах, а саме відповідно до: 1) норм і стандартів міжнародного митного права згідно з вимогами ВТО; 2) стандартів, вимог та практики митного регулювання ЄС; 3) національних (внутрідержавних) стандартів митного регулювання країн - членів європейського регіону ВМО.

У контексті дослідження акцентовано увагу на відсутність у законодавстві України визначення поняття міжнародного митного стандарту. Зважаючи на це, запропоновано авторське його визначення, яке може бути використаним як у міжнародному митному праві, так і в митному праві України: міжнародний митний стандарт - це уніфікована нормативна типова форма, яка запроваджена за згодою уповноважених суб'єктів міжнародного права для єдиного регулювання зовнішньоекономічних відносин на міждержавному і/або внутрідержавному рівнях.

Зроблено висновок, що гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів має внутрішню класифікацію за видами, зумовлену різними чинниками. Основою класифікації видів міжнародних митних стандартів можуть бути різноманітні фактори, які випливають зі змісту національних і міжнародно-правових актів, залежать від території, на якій воно здійснюється, від виду та кількості його учасників, від об'єкта спільної діяльності тощо.

У підрозділі 1.2 «Правові основи реалізації механізму гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів» обґрунтовано позицію, що правова конвергенція митних систем європейських держав, змістом якої в основному стає зближення національних митних законодавств й координація національних митних політик у напрямі подолання колізій у митних процедурах різних країн, відбувається в межах більш широкого правового явища - міжнародної митної інтеграції й безпосередньо пов'язано з формуванням єдиного європейського митного простору. Дослідження реалізації механізму правової гармонізації митних систем європейських держав свідчить, що ці процеси більш ефективні тоді, коли вони здійснюються на основі спеціально укладених договорів, а в окремих випадках - і на основі актів міжнародних організацій, тобто за рахунок розробки єдиних митних стандартів поведінки у сфері митного регулювання. Призначенням таких стандартів стає фактичне оформлення й регламентація митних правовідносин між учасниками митного простору з питань удосконалення організації та адміністрування в митних органах, підвищення рівня узгодженості й адаптації національних митних систем, гармонізації та спрощення митних процедур тощо.

Встановлено, що реалізація механізму гармонізації митного законодавства України зводиться до впорядкування й розвитку різноманітних видів митних відносин, присвячених, як правило, питанням: спрощення та гармонізації митних процедур; упровадження сучасних митних інформаційних систем й обміну на їх основі статистичної інформації; боротьби з порушеннями митних правил; здійснення модернізації митної служби; гармонізації й уніфікації національної митно-правової системи на основі єдиних міжнародних стандартів тощо. При цьому гармонізацію митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів можна розглядати в таких аспектах: як один із типів міжнародних відносин, що виникають і розвиваються між рівноправними суб'єктами міжнародного митного права на недискримінаційних засадах; як один із принципів міжнародного спілкування у сфері митних відносин і пов'язаних з ними відносин (податкових, фінансових, торговельних тощо) та зміст цих відносин; як організаційний процес, що відбувається між митними органами й суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; як юрисдикційна діяльність уповноважених митних органів; як правовий зв'язок митних органів з юридичними та фізичними особами недержавного сектора; як загальносистемний інститут національного й міжнародного митного права.

Розмежовано поняття «гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів» і «адаптація митного законодавства», які зазвичай ототожнюють. З'ясовано, що перше поняття ширше від другого, адже гармонізація законодавства є одним з видів спільної правотворчої діяльності держав в особі уповноважених на те органів, адаптація законодавства - заходи, яких вживає одна сторона за погодженням митних служб інших держав або спільно з ними з метою належного застосування митного законодавства стосовно вчинення окремих митних процедур (відвернення, розслідування або припинення порушень митних правил).

Зроблено висновок, що основними елементами механізму зближення митних систем європейських держав є багатосторонні міжнародні конвенції (Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 р.) і модельні акти (Рамкові стандарти з безпеки та полегшення світової торгівлі від 23.06.2005 р.) двосторонні договори з митних питань укладають, як правило, на виконання взятих на основі багатосторонніх міжнародних конвенцій та модельних актів, міжнародно-правових зобов'язань з метою забезпечення конвергенції правового регулювання митних відносин.

З'ясовано, що способами реалізації механізму зближення національних митних систем можна вважати гармонізацію, адаптацію та уніфікацію внутрішньодержавних правових норм і посилення координації національних митних політик щодо забезпечення оптимального регулювання комерційної діяльності учасників світової торгівлі.

Наголошено, що гармонізація національних митних систем може відбуватися як цілеспрямовано, так і довільно на чотирьох рівнях: загальносвітовому, європейському, субрегіональному та внутрідержавному.

Розділ 2 «Актуальні питання гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів» складається з двох підрозділів, у яких зосереджено увагу на аналізі процесів правової конвергенції митних систем в умовах утворення єдиного митного правового простору.

У підрозділі 2.1 «Особливості гармонізації митного законодавства України в процесі виконання нею міжнародних зобов'язань» проаналізовано чинне законодавство та міжнародні договори України з питань митної справи, що регламентують її зобов'язання в контексті гармонізації митного законодавства до вимог міжнародних стандартів. Це дало змогу констатувати, що процеси гармонізації митного законодавства належать до основних завдань їх митних органів, які підпорядковуються спеціально уповноваженому органу виконавчої влади в галузі митної справи, - Державній фіскальній службі України. Міжнародна діяльність Державної служби України та її митного департаменту спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України, здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ України.

Дослідження низки міждержавних, міжурядових і міжвідомчих договорів України з питань конвергенції митної справи, що укладається з іншими державами для організації співробітництва та надання взаємної адміністративної допомоги з митних питань, підтверджує, що як за структурою, так і за змістом вони майже ідентичні, оскільки ґрунтуються на рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 05.12.1953 р., Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977 р. і Міжнародній конвенції про взаємодопомогу в митних справах від 27.06.2003 р.

Під гармонізацією митного законодавства до вимог міжнародних стандартів як однією з форм міжнародного митного співробітництва запропоновано розуміти об'єктивний і разом з тим регульований процес зближення законодавчих митних систем двох чи більше держав - членів Європейського регіону ВМО з однорідною митною системою, які мають певну спільність політико-економічних інтересів і цілей. У такому розумінні гармонізація митного України до вимог міжнародних стандартів являє собою процес, що розвивається від більш простих форм міжнародно-правового митного співробітництва до більш складних, спрямованих на прийняття єдиних конвенцій та інших актів митного регулювання.

Акцентовано на тому, що становлення єдиного європейського правового простору не ідентичне в появі певного наддержавного європейського права. Ідеться про вироблення різноманітних форм взаємодії митних адміністрацій різних держав Європи про гармонізацію законодавчих норм таких держав, пошук спільного розв'язання конкретних проблем, що виникають під час митного співробітництва.

У підрозділі 2.2 «Етапи та правові наслідки гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів» обґрунтовано, що погляди вчених стосовно моменту виникнення процесів гармонізації митного законодавства між європейськими державами, які пов'язували з розвитком багатостороннього співробітництва в межах створюваних наприкінці XIX - на початку XX ст. міжнародних організацій, повинні бути переглянуті через неврахування дослідниками можливості здійснення двостороннього (субрегіонального) і митного співробітництва в межах договірно-правової її координації з конкретних питань митного регулювання (митна політика, митна справа, митне адміністрування, митні податки та збори, митні правопорушення). Такий підхід до встановлення перших спроб гармонізації міжнародного митного права на європейському континенті дав змогу дійти висновку, що, виникнувши в контексті міжнародного торговельного співробітництва, гармонізація митного законодавства виокремилася в самостійний напрям розвитку ще наприкінці XVI - на початку XVII ст.

Розвиток багатостороннього міжнародного співробітництва наприкінці XIX ст. визначив необхідність виникнення інституційної його форми щодо гармонізації митного законодавства, яка набула продовження й у XX ст. Так, у 1952 р. засновано Раду митного співробітництва, яка з обмеженої Європейським континентом регіональної організації сьогодні перетворилися на організацію світового масштабу.

До зазначених процесів Україна безпосередньо долучилася у 1991 р. з моменту проголошення незалежності. На основі аналізу особливостей розвитку міжнародних відносин встановлено закономірність появи нових напрямів гармонізації митного законодавства між Україною та європейськими державами: інформаційно-правового співробітництва з митних питань; уніфікації міжнародних митних стандартів; співробітництва в межах окремих груп держав з метою створення спільного законодавства щодо функціонування митних союзів, зон вільної торгівлі, надання методично-правової допомоги, тощо.

Підкреслено, що одним із правових наслідків гармонізації митного законодавства є створення єдиного митно-правового простору, під яким запропоновано розглядати уніфіковану політико-правову митну систему, що ґрунтується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, перебуває у стані формування й має забезпечувати правові засади міжнародного митного співробітництва, як між державами всередині цього митного простору, так і з третіми державами Європейського та інших регіонів, з урахуванням того, що процеси формування митно-правового простору між окремими групами європейських держав довготривалі й не сприяють їх скорішому об'єднанню, запропоновано розглядати можливість створення єдиного митно-правового простору окремих європейських митних регіонів, у межах яких відповідно до норм міжнародного митного права та євростандартів митного регулювання діятимуть одноманітні норми митного права їх членів.

Розділ 3 «Основні напрями гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів у контексті адміністрування євроінтеграційних процесів» включає три підрозділи, присвячені дослідженню теоретичних та методологічних засад упровадження міжнародних стандартів гармонізації митного законодавства України в умовах європейської інтеграції.

У підрозділі 3.1 «Упровадження міжнародних стандартів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів митних відносин» виявлено, що захист прав суб'єктів митних відносин істотно впливає на вектори державної митної політики й реалізується всім державним механізмом, головним чином, у діяльності митних органів, що фахово на постійній основі здійснюють охорону митного правопорядку й захист прав свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Організація й практика правозахисної діяльності митних органів у нашій державі визначаються особливостями державного устрою, станом митних відносин, іншими зовнішньоекономічними, політичними, соціальними та моральними чинниками.

Доведено, що захист прав, свобод і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності митними органами реалізується за всіма напрямами їх функціонування, що прямо чи опосередковано спрямовано на загальне, спеціальне й індивідуальне запобігання, припинення та усунення митних правопорушень. Повнота й дієвість захисту та дотримання прав учасників митних відносин безпосередньо пов'язані з формуванням сучасних узгоджених правових засад їх організації й діяльності, які з метою підтримання митного правопорядку комплексно визначатимуть повноваження, порядок їх реалізації, відповідні службові підрозділи, процедури оскарження рішень та діянь митних органів і їх посадових осіб.

Визначено основні заходи щодо вдосконалення адміністративно-правових засад і підвищення ефективності правозахисної діяльності митних органів, а саме: забезпечення узгодженості митно-правового регулювання, усунення та недопущення встановлення відомчими правовими актами обмежень прав громадян та підприємців; пріоритетність запобігання будь-яким порушенням прав громадян і підприємців перед забезпеченням усунення їх наслідків; упровадження принципу зв'язаності функціональної та організаційної основи правозахисної й митної діяльності; встановлення додаткових гарантій захисту прав не тільки резидентів України, а й осіб, що не є такими; розвиток механізмів оскарження протиправних рішень та діянь митних органів; посилення демократичного цивільного контролю на предмет дотримання прав людини в діяльності митних органів.

З'ясовано зміст юридичних гарантій діяльності митних органів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що гарантії діяльності є реальним забезпечення прав і законних інтересів усіх учасників митних правовідносин. Наголошено на тому, що сьогодні не існує єдиної думки щодо визначення поняття гарантій у діяльності митних органів, що й зумовлює необхідність поглибленого дослідження цього питання в контексті гармонізації національного законодавства до міжнародних стандартів.

Встановлено, що юридичні гарантії діяльності митних органів варто розглядати як умови, засоби, фактори, необхідні для забезпечення правомірного функціонування митних органів, виконання покладених на них завдань, функцій, а також реалізації суб'єктами митних правовідносин прав, свобод і законних інтересів у сфері митної справи, що виражається в їх законодавчому закріпленні та реальному механізмі реалізації. Наведено класифікацію гарантій законності діяльності митних органів України, проаналізовано окремі їх види.

Запропоновано впровадження таких міжнародних стандартів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів митних відносин при врахуванні позитивного досвіду зарубіжних країн: превалювання сервісної діяльності перед іншими напрямами роботи митних органів; широке використання допоміжних засобів сервісної роботи; детальна правова регламентація компетенції митних органів, підстав і порядку застосування ними заходів адміністративного примусу; прийняття та реєстрація митними органами заяв і повідомлень про правопорушення митних правил й інші події в електронній формі; широке залучення громадськості до виконання окремих правоохоронних повноважень митного характеру; обов'язковість відновлення порушених прав у митній сфері, відшкодування завданих збитків.

У підрозділі 3.2 «Гармонізація підзаконних нормативно-правових актів відповідно до вимог міжнародних стандартів» досліджено специфіку гармонізації відомчих міжнародних актів. Відзначено, що формування міждержавного митного простору на відомчому рівні передбачає два етапи: на першому відбувається злиття актів таких держав із зазначенням особливостей і відмінностей процедур митного регулювання кожної окремої держави в разі, якщо їх зміст не збігається з міжнародними стандартами; на другому - реалізується узгодження волі таких держав щодо розробки єдиних стандартів поведінки в галузі митного регулювання в межах адміністративного співробітництва (тобто формування ще одного рівня єдиного правового митного простору), а за умови створення спільної митної організації - і єдиної міждержавної митної політики стосовно окремих груп товарів та послуг.

Згідно з міжнародними митними стандартами, розглянуто питання юридичної відповідальності митних органів. Поняття юридичної відповідальності митних органів запропоновано визначати як негативну реакцію суспільства та держави на вчинене митним органом, його посадовою чи службовою особою порушення чинного законодавства, що виявляється в застосуванні до цього митного органу передбачених нормами права санкцій, які тягнуть для нього різні обтяжливі наслідки юридичного, організаційного, матеріального, службового та іншого характеру. На основі аналізу положень Митного кодексу України й міжнародного законодавства визнано доцільним здійснити розмежування юридичної відповідальності митних органів, що виникає в митних правовідносинах, на два основні види: відповідальність посадових осіб і працівників митних органів, які порушують законодавство при здійсненні своєї службової діяльності, і відповідальність митних органів у цілому як окремої юридичної особи й суб'єкта митних правовідносин.

Стверджується, що розвиток і остаточне становлення гармонізації підзаконних нормативно-правових актів можливі за наявності трьох взаємопов'язаних складових: 1) відомчого міжнародного митного законодавства, яке забезпечує загальноєвропейські засади міжнародного митного співробітництва й не суперечить нормам загального міжнародного права; 2) особливих відомчих митних систем, створених субрегіональними та міждержавними інтеграційними організаціями; 3) національних митних систем держави - членів Європейського регіону ВМО, які передбачають заздалегідь визначений ступінь співробітництва митних адміністрацій.

З'ясовано, що серед систем міжнародних органів, покликаних забезпечувати координацію та регулювання створення єдиного законодавчого митного простору, наданням їм методичної допомоги, підготовку спеціалістів у сфері митного права, провідне місце належить ВМО.

У підрозділі 3.3 «Оптимізація правового забезпечення участі України в міжнародному інформаційно-митному просторі» досліджено специфіку розвитку інтеграційних процесів у напрямі об'єднання європейських держав у межах створення єдиного інформаційно-митного простору. Під ним запропоновано розуміти процес створення накопичення та надання відповідної інформації, відомостей, їх обробку, зберігання й цільове використання в діяльності митного органу, що має важливість для міжнародного співробітництва митної служби, їх органів і посадових осіб.

Виділено основні проблеми, що виникають при здійсненні правового забезпечення участі України в міжнародному інформаційно-митному просторі, розглянуто шляхи їх подолання й удосконалення правового регулювання інформаційно-міжнародної діяльності митних органів. Досліджено питання запровадження та функціонування електронної митниці, електронного документообігу, використання електронного цифрового підпису з метою впровадження сучасних митних інформаційних систем та обміну на їх основі даних статистичної інформації.

Відповідно до міжнародних стандартів, запропоновано надати посадовим особам митних органів можливість використовувати електронний цифровий підпис при користуванні базами даних інших органів державної влади, фінансових та кредитних установ стосовно документів, які стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України для спрощення та прискорення обміну необхідною інформацією при здійсненні ними своєї оперативно-службової діяльності. Зазначено, що оптимізація правового регулювання інформаційного забезпечення митних органів значно спростить та прискорить здійснення процедур митного контролю й оформлення, що позитивно вплине на весь процес гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розкритті правової сутності гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів і перспектив розвитку, напрацювання пропозицій та рекомендацій, спрямованих на його вдосконалення на основі норм і стандартів міжнародного митного права. Основні теоретичні та практичні результати дослідження полягають у розробці таких висновків, положень і пропозицій:

1. З'ясовано, що на сьогодні відсутнє загальноприйняте юридично визначене поняття міжнародних митних стандартів, виходячи із цього, запропоновано розуміти його як один із видів спільної правотворчої діяльності держав з метою узгодження їх інтересів та досягнення спільних цілей у вирішенні регулювання митних питань на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного митного права.

2. Підкреслено, що гармонізація митного законодавства України до визнаних міжнародних митних норм і стандартів є обов'язковою складовою процесу європейської інтеграції України. Відповідна діяльність здійснюється в межах процесу зближення європейських національних митних систем та визначає ступінь готовності України до інтегрування до складу єдиного митного простору.

3. Під міжнародним митним стандартом запропоновано розуміти уніфіковану нормативну модель, створену за угодою суб'єктів міжнародного права для регулювання митних відносин на міждержавному, внутрідержавному і/або відомчому рівнях.

4. З'ясовано, що в процесі генезису в праві України поняття гармонізації митного законодавства України відбулося звуження розуміння процесу проведення законодавчої конвергенції в контексті європейської інтеграції від реформування її правової системи в цілому до вимог сучасної європейської системи права до одного з його етапів, тобто до приведення митного законодавства України у відповідність до acquis communautaire ЄС. Зроблено висновок, що відповідні положення чинного законодавства України викладено таким чином, що вони суттєво звужують перспективні напрями, зміст і завдання гармонізації національного митного законодавства.

5. Гармонізацію митного законодавства України в контексті європейської інтеграції запропоновано здійснювати в трьох напрямах, а саме відповідно до: норм і стандартів міжнародного митного права; стандартів та практики реалізації митного регулювання ЄС; внутрішньодержавних норм і стандартів митного регулювання держав - членів Європейського регіону ВМО.

6. У ґенезі гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів виокремлено чотири етапи: 1) кінець XVI - початок XVII ст. - виникнення відносин міжнародного співробітництва між європейськими державами та прийняття міжнародних договорів як основної форми міжнародного митного законодавства; 2) кінець XIX ст. (1891 р.) - початок Другої світової війни (1939 р.) - збільшення напрямів та форм договірно-правового регулювання європейського митного співробітництва, поява перших прикладів міжнародної судової практики; 3) 1945-1991 рр. - активний розвиток митного співробітництва в межах окремих європейських міждержавних об'єднань, створення Ради митного співробітництва та розвиток нової форми міжнародного співробітництва - міжнародної митно-правової інтеграції; 4) кінець 1991 р. - по теперішній час - початок процесу консолідації митного законодавства України до вимог членів Європейського співтовариства. Гармонізується митне право України із законодавством держав - членів європейського та світового економічного простору.

7. Доведено, що найбільше значення для розвитку напрямів гармонізації митного законодавства України та інших інтеграційних процесів мало міжнародне митне співробітництво, започатковане в межах Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС), а пізніше - Європейського економічного співтовариства. Співпраця європейських держав щодо питань митного регулювання на початку ОЄЕС не лише сприяла становленню правових європейських інтеграційних процесів, а й заклала засади розвитку міжнародного співробітництва на двосторонній, багатосторонній регіональній і всесвітній основі.

8. Запропоновано розуміти гармонізацію митного законодавства України як одну з форм міжнародного митного співробітництва й разом з тим законодавчо визначений процес зближення митних систем - членів Європейського регіону ВМО, які мають певну спільність економічних інтересів і цілей. У такому розумінні гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів являє собою процес, що розвивається від більш простих форм міжнародного митного права, які характеризуються низьким рівнем інтегрованості держав, до більш складних, спрямованих на утворення єдиного митного правового простору.

9. Обґрунтовано, що становлення єдиного правового митного простору не ідентичне появі певного наддержавного європейського права. Ідеться про вироблення різноманітних форм взаємодії митних адміністрацій різних держав, про зближення на основі єдиних норм і стандартів митного регулювання законодавчих норм таких держав, пошук спільного розв'язання конкретних проблем, що виникають під час митного регулювання міжнародної торгівлі.

10. Встановлено, що основними способами зближення міжнародних національних митних систем є гармонізація, адаптація й уніфікація внутрішньодержавних систем митного законодавства, а також посилення координації національних митних адміністрацій. Визначальними засобами зближення є багатосторонні митні конвенції й модельні акти, а також укладені на їх реалізацію положення договорів з митних питань.

11. Доведено, що впровадження міжнародних стандартів щодо захисту прав, свобод і інтересів суб'єктів митних відносин у діяльності митних органів в Україні на основі зарубіжного досвіду передбачає такі заходи: превалювання сервісної діяльності перед іншими напрямами роботи митних органів; широке використання допоміжних засобів сервісної роботи; детальна правова регламентація компетенції митних органів, підстав і порядку застосування ними заходів адміністративного примусу; прийняття та реєстрація митними органами заяв і повідомлень про правопорушення митних правил й інші події в електронній формі; широке залучення громадськості до виконання окремих правоохоронних повноважень митного характеру; обов'язковість відновлення порушених прав у митній сфері, відшкодування завданих збитків.

12. Запропоновано такі шляхи оптимізації правового регулювання участі України в міжнародному інформаційно-митному просторі: розробити єдину інформаційну базу для митних та податкових органів, куди будуть вноситися відомості про їх діяльність, стан виконання міжнародних економічних угод, осіб, які перетинають митний кордон, декларування товарів і транспортних засобів, здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, відомості про порушення митних правил тощо; забезпечити реальне використання електронного цифрового підпису митниками для отримання з бази даних інших органів та установ необхідних відомостей про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, застосування електронних документів і здійснення електронного документообігу між митними органами України та інших держав.

Реалізація викладених пропозицій, з одного боку, дасть змогу підвищити ефективність митного законодавства України як однієї зі складових зовнішньоекономічної діяльності України, а з іншого - слугуватиме надійним підґрунтям участі нашої держави в міжнародному митному просторі на основі загальноприйнятих у світовій практиці міжнародних митних норм і стандартів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях України

1. Чорна О. В. Законодавство щодо митної справи як галузь національного законодавства України / О. В. Чорна // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013. - Т. 26 (65). - № 2-2. - С. 251-256.

2. Чорна О. В. Гармонізація митного законодавства України у процесі виконання нею міжнародних зобов'язань / О. В. Чорна // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2013. -Вип. 6. - Т. 2. - С. 73-75.

3. Чорна О. В. Гармонізація митного законодавства України відповідно до міжнародних вимог та стандартів / О. В. Чорна // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. - 2013. - № 6-3. - Т. 1. - С. 112-114.

4. Чорна О. В. Основні напрями удосконалення законодавства з питань митної справи у процесі гармонізації до міжнародних вимог та стандартів / О. В. Чорна // Право і суспільство. - 2014. - № 1. - С. 139-143.

Стаття в зарубіжному виданні

5. Черная Е. В. Правовые основы механизма гармонизации таможенного законодательства Украины с международными стандартами / Е. В. Черная // Legea si Viata. - 2014. - № 2/3 (266). - С. 170-173.

Матеріали конференцій

6. Чорна О. В. Правове регулювання митної справи В Україні / О. В. Чорна // Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 13-14 грудня 2013 р. : у 2 ч. - Київ : Центр правових наукових досліджень, 2013. - Ч. II. - С. 55-56.

7. Черная Е. В. К вопросу о правовом механизме гармонизации законодательства Украины в сфере таможенного дела с международными нормами и стандартами / Е. В. Черная // Перспективные направления развития современной юридической науки : материалы Международной научно-практической конференции, г. Симферополь, 24-25 января 2014 года. - Симферополь : Научное объединение «Юридическая мысль», 2014. - С. 98-100.

8. Чорна О. В. Забезпечення приватної безпеки та захист прав особи у митній сфері / О. В. Чорна // Недержавний сектор безпеки: сучасний досвід та проблеми порівняльно-правового регулювання : тези доповідей учасників II Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків : Планета - прінт, 2014. - С. 84-85.

Анотація

Чорна О. В. Гармонізація митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2015.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теорії і практики гармонізації митного законодавства України до вимог міжнародних стандартів. Здійснено аналіз і надано теоретико-методологічну характеристику процесів гармонізації митного законодавства України, визначено його поняття, ознаки та механізм реалізації.

Особливу увагу приділено аналізу процесів конвергенції національної правової системи з митними системами європейських держав, обґрунтуванню концепції формування єдиного європейського митно-правового простору та дослідженню пріоритетних напрямів його створення.

Сформульовано пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення митного адміністрування та приведення митного законодавства України у відповідність до положень, визнаних у світових і європейських митних відносинах норм та стандартів.

Ключові слова: гармонізація митного законодавства України, міжнародні митні стандарти, міжнародний митний простір, міжнародне митне співробітництво, правова конвергенція митних систем, митні органи, порушення митних правил, міжнародний інформаційно-митний простір.

Аннотация

Черная Е. В. Гармонизация таможенного законодательства Украины к требованиям международных стандартов. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Классический приватный университет, Запорожье, 2015.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теории и практики гармонизации таможенного законодательства Украины в условиях европейской интеграции. Рассмотрены сущность и характерные признаки гармонизации таможенного законодательства; предложены определение его понятия, классификация видов; раскрыто его соотношение с категорией «международное таможенное сотрудничество». На основе анализа генезиса европейского таможенного права определена его периодизация, раскрыты особенности возникновения и механизмы его осуществления между Украиной и европейскими государствами, показано данное явление как одну из важнейших составляющих развития евроинтеграционных процессов в Украине.

На основе анализа обобщения научных трудов отечественных и зарубежных ученых-юристов сформулировано авторское понимание развития правовой таможенной интеграции как одной из форм международного сотрудничества, направленного на формирование единого европейского таможенного правового пространства с определением согласованного правового статуса таможенных органов. Под таможенными органами понимаются специально уполномоченные государственные правоохранительные органы исполнительной власти, которые наделены юрисдикционными полномочиями в области таможенного дела и в соответствии с действующим законодательством осуществляют таможенный контроль, таможенное оформление и пропуск через государственную границу Украины товаров, транспортных средств, непосредственно осуществляют государственное таможенное дело и реализуют политику международного таможенного сотрудничества.

...