Адміністративно-правове регулювання гідрометеорологічної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

УДК 351.741:343.1:551.579 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове регулювання гідрометеорологічної діяльності в Україні

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Постригань Віталій Станіславович

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Мацелик Тетяна Олександрівна, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри господарсько-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, доцент Кожура Людмила Олександрівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», заступник завідуючого кафедри теорії та історії держави і права

Захист відбудеться «03» червня 2015 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий 30 квітня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.Г. Братель.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток гідрометеорологічної діяльності в Україні, як і в усьому світі викликаний господарською діяльністю людини. Ефективність та якість господарювання на землі, врожай залежать від кількості атмосферних опадів, температури повітря тощо. Основу гідрометеорологічної діяльності становить спостереження за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналіз й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами з попередженнями про катастрофічні паводки в регіонах, буревії, засухи, катастрофічну ожеледь, сильні дощі і снігопади, екстремально спекотні і пожежонебезпечні періоди тощо. Врахування метеорологічних і кліматичних умов є необхідним фактором для розвитку всіх галузей господарства, розвитку економіки, підвищення національної безпеки та вирішення оборонних задач держави.

У світі налічується понад 120 видів природних явищ, що призводять до людських жертв і завдають значних економічних збитків. Особливе місце серед них займають небезпечні гідрометеорологічні явища. Так, за даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій тільки на повені припадає 32,0% від загального числа природних катастроф. Статистичні дані Державної служби України з надзвичайних ситуацій за 2013-2014 рр. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/. Для України найбільшу небезпеку представляють весняні повені, дощові паводки в гірських і передгірських районах, а також повені, викликані льодовими заторами та кригами, посухи і пов'язане з ними маловоддя. 90,0% опитаних відзначають, що головними показниками ефективності гідрометеорологічної діяльності є виправданість штормових попереджень та попередження випадків з небезпечними природними (гідрометеорологічними) явищами. Так, на сьогоднішній день, завчасність прогнозів погоди по адміністративним центрам з достовірністю не нижче 70,0% становить 4-5 діб. Виправданість добових прогнозів погоди по регіонах сягає 93,0-95,0%.

Слід також відзначити, що за останні 50 років збільшилася загальна кількість несприятливих погодних явищ, а також розмір матеріальної шкоди від їх наслідків. Наприклад, впродовж 2013-2014 рр. в Китаї були сильні повені. Шкода склала 30 мільярдів доларів США, загинули десятки тисяч людей. Водночас, у світовому масштабі щорічний розмір матеріальної шкоди від наслідків природних катаклізмів становить приблизно 180-200 мільярдів доларів США. Відзначимо, що дослідження міжнародного досвіду показує, що знизити розмір втрат від несприятливих природних умов можна за рахунок розвитку систем раннього попередження, надання більш точних прогнозів та іншої гідрометеорологічної інформації.

Таким чином, значення прогнозування та передбачення негативних природних явищ не викликає сумніву. Однак, складність здійснення гідрометеорологічної діяльності характеризується низкою чинників. Серед найголовніших слід виділити наступні. Не викликає сумніву необхідність модернізації метеостанцій, метеорологічних спостережних пунктів, гідрологічних постів; незадовільні умови оплати праці; відсутність постійного притоку нових висококваліфікованих кадрів; виснаження матеріально-технічної бази; недостатня кількість спеціалізованої гідрометеорологічної техніки, приладів, засобів, які в масштабі реального часу обробляють інформацію та доносять її до компетентних суб'єктів публічної адміністрації та споживача; постійне реформування центральних органів виконавчої влади, які здійснюють регулювання у відповідній сфері.

За таких умов виникає потреба в дослідженні поняття, специфіки, принципів, напрямів, механізму адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності, розробленні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, упорядкування повноважень суб'єктів публічного адміністрування сфери гідрометеорології, методів публічного адміністрування зазначеної сфери, а також розроблення рекомендацій щодо запровадження передового міжнародного досвіду в досліджуваній сфері.

При підготовці дослідження було використано праці наступних дослідників адміністративного права та процесу: В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Є.В. Доніна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Л.О. Кожури, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, Д.М. Лук'янця, Т.О. Мацелик, Р.С. Мельник, О.І. Миколенка, С.В. Тихомирова, В.К. Шкарупи та ін.

Значний вплив на дане дослідження мали теоретичні праці дослідників гідрометеорології, а саме: Т.К. Богатиря, І.І. Касьяненка, В.М. Лила, В.М. Ліпінського, К.Т. Логвинова, А.В. Огієвського, М.П. Скрипника, Н.Ф. Токар, П.В. Шендрика та інших.

Водночас сьогодні адміністративно-правовому регулюванню гідрометеорологічної діяльності присвячено недостатньо уваги в монографічних дослідженнях, в існуючих наукових працях ці питання досліджено лише фрагментарно. У науці адміністративного права комплексний аналіз адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності залишився поза увагою.

Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблематики, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими прогарами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку України 2020» від 12 січня 2015 року №5/2015; Постанов Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 650 «Про Кліматичну програму України», від 29 травня 1996 р. № 579 «Про Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки»; наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 «Пріоритетні напрямки дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки»; плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011-2012 рр.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ 24 квітня 2012 року, протокол № 8.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства і практики його реалізації визначити сутність, зміст й особливості адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності, а також виробити на цій основі пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення зазначеної сфери регулювання і підвищення ефективності її практичної реалізації.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі задачі:

- визначити поняття та специфіку гідрометеорологічної діяльності;

- розкрити сутність принципів гідрометеорологічної діяльності;

- з'ясувати зміст напрямів гідрометеорологічної діяльності;

- здійснити аналіз правового регулювання гідрометеорологічної діяльності;

- визначити зміст повноважень і компетенції публічних органів управління гідрометеорологічною діяльністю;

- виділити та розкрити суть методів адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності;

- дослідити міжнародний досвід щодо адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності;

- виокремити перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності;

- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання гідрометеорологічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є наукові методи, що використовувалися одночасно з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених цілей та задач й обґрунтованості зроблених висновків і рекомендацій, зокрема: діалектичний -задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності (розділ 1-3); класифікації та групування - для виокремлення класифікації принципів гідрометеорологічної діяльності (підрозділ 1.3), методів адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності (підрозділ 2.3); історико-правовий - з метою дослідження процесу становлення гідрометеорологічної діяльності (підрозділ 1.1); структурно-функціональний - для дослідження особливостей діяльності публічної адміністрації у сфері гідрометеорологічної діяльності (підрозділ 2.2); порівняльно-правовий - задля вивчення та порівняння міжнародного досвіду щодо адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності (підрозділ 3.1); статистичний та документального аналізу - для аналізу та виявлення недоліків заходів адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); моделювання - задля вироблення пропозицій стосовно визначення перспектив розвитку адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності (підрозділи 3.2); соціологічний - при здійсненні анкетування громадян та працівників сфери гідрометеорологічної діяльності, відповідно, аналізі його результатів (підрозділи 1.3, 2.2, 3.1); статистичний - з метою аналізу та узагальнення емпіричної інформації, яка стосується теми дисертації (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1).

Емпіричну базу дослідження становить: а) статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій за 2012-2015 рр.; б) результати соціологічного опитування (300 осіб працівників сфери гідрометеорології) щодо розвитку гідрометеорологічної діяльності; в) політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за своїм характером і змістом дисертація є однією з перших в Україні праць, яка присвячена комплексному та системному дослідженню питання адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності. Конкретний внесок дисертанта в наукову розробку положень адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності полягає в обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій, що містять елементи наукової новизни й мають теоретичне та практичне застосування, зокрема:

вперше:

- наведено дефініції наступних понять: «принципи гідрометеорологічної діяльності», «здійснення активних впливів на гідрометеорологічні процеси», «методи адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності», «ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності»;

- запропоновано періодизацію розвитку гідрометеорологічної діяльності: 1) період Християнського впливу (з Х по ХІ ст.); 2) Гетьманський період (з ХІ по ХVІІ ст.); 3) новаторський період (з ХVІІ по ХІХ ст.); 4) Радянський період (з 1941 по 1990 рр.); 5) сучасний період (з 1991 р. по теперішній час);

- обґрунтовано необхідність створення Державної служби України по гідрометеорології і моніторингу навколишнього природного середовища;

- сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність», Положення про Український гідрометеорологічний центр, Положення про Державну авіаційну службу України;

удосконалено:

- теоретичні поняття «гідрометеорологічне обслуговування», «погода», «гідрометеорологічна діяльність», «контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності»;

- систему принципів гідрометеорологічної діяльності, зокрема запропоновано їх поділ на загальні та спеціальні;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо системи методів в сфері гідрометеорологічної діяльності;

- перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності;

- вивчення міжнародного досвіду щодо адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності та запропоновано імплементувати у національне законодавство дієві засоби щодо такої діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції використовуються у:

- нормотворчій діяльності - під час розробки проекту Стратегії регіонального розвитку Черкаської області на період до 2020 року, зокрема, при підготовці розділу «Екологічна безпека та збереження довкілля» (акт впровадження Черкаської обласної державної адміністрації від 4 березня 2015 р.);

- практичній діяльності Українського гідрометеорологічного центру у вигляді пропозицій до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» (акт впровадження Українського гідрометеорологічного центру від 15 січня 2015 р.);

- правозастосовній діяльності - під час підготовки матеріалів щодо удосконалення реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності (акт впровадження від 15 січня 2015 р. №29/04-01/14);

- навчальний процес _ під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право» та підготовки лекцій і навчальних посібників з даної тематики (акт впровадження Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова від 2 березня 2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом у формі доповідей на науково-практичних конференціях та круглий столах: «Публічне адміністрування в сучасних умовах» (м. Київ, 24 травня 2012 р.); «Актуальні питання адміністративного права і процесу» (м. Київ, 25 квітня 2013 р.); «Дотримання прав людини в пріоритетах держави і суспільства» (м. Київ, 20 квітня 2013 р.); «Публічна адміністрація та адміністративне право в сучасних умовах» (м. Київ, 23 квітня 2014 р.); Адміністративно-правове забезпечення діяльності публічної адміністрації» (м. Київ, 16 жовтня 2014 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п'яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних наук, одна - у міжнародному науково-практичному журналі (Республіка Молдова), а також у п'яти тезах доповідей науково-практичних конференцій та круглих столах.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, що об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (170 найменувань) та п'яти додатків. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок, із них загальний обсяг тексту - 186 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 «Теоретичні засади гідрометеорологічної діяльності», складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття та специфіка гідрометеорологічної діяльності» зазначено, що становлення та розвиток гідрометеорологічної діяльності мав тернистий шлях, який можна розділити на відповідні періоди залежно від впливу історичних подій, які мали значення для становлення та розвитку даної сфери діяльності, а саме: 1) період Християнського впливу (з Х по ХІ ст.) - здійснювалося спостереження за різними проявами погоди, при цьому, шукаючи наукове підґрунтя, запроваджуючи винаходи, які дозволяли мінімізувати наслідки природних катаклізмів та проводити нормальну господарську діяльність; 2) гетьманський період (з ХІ по ХVІІ ст.) - систематична реєстрація незвичайних метеорологічних явищ; 3) новаторський період (з ХVІІ по ХІХ ст.) - створення першого головного методичного і наукового центру гідрометеорологічної служби, відомчих метеорологічних станцій і постів; 4) радянський період (з 1941 по 1990 рр.) - задекларовано порядок забудови територій неподалік гідрометеорологічних станцій, здійснено початок робіт з моніторингу довкілля на базовій мережі; 5) сучасний період (з 1991 р. по теперішній час) - відбуваються глобальні процеси реформування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, утворення спеціального органу державного управління в сфері гідрометеорології, що здійснює адміністрування всією системою гідрометеорології. гідрометеорологічний адміністративний правовий

Визначено, що гідрометеорологічна діяльність - це діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб, які мають ліцензії, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси (в межах встановлених законодавством дозволів), забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування зацікавлених юридичних і фізичних осіб.

У підрозділі 1.2. «Принципи гідрометеорологічної діяльності» доведено, що принципи гідрометеорологічної діяльності - це відправні начала, керівні ідеї, система координат, що сформульовані і закріплені у правових нормах чи випливають із самої суті цієї діяльності та в рамках яких провадиться гідрометеорологічна діяльність.

Стверджується, що принципи гідрометеорологічної діяльності поділяються на загальні та спеціальні. Так, до загальних принципів гідрометеорологічної діяльності належать: а) державне регулювання та контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності; б) поєднання державних і громадських інтересів в отриманні та використанні інформації про фактичний стан і очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища; в) системність, комплексність, безперервність і репрезентативність гідрометеорологічних спостережень і прогнозування; г) додержання вимог стандартів, нормативів та правил метрології, застосування засобів вимірювання, приладів, устаткування, що є безпечними для здоров'я та життя працівників гідрометеорологічної служби, населення і навколишнього природного середовища; д) попереджувальний і невідкладний характер гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування щодо небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ; е) пріоритетність вимог екологічної безпеки; є) безоплатність гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення інформацією загального користування та платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам; ж) провадження гідрометеорологічної діяльності на основі принципів міжнародного співробітництва та пріоритету норм міжнародного права. Водночас до спеціальних принципів автором віднесено: а) принцип стадійності діяльності; б) принцип порівнюваності і достовірності результатів метеорологічних спостережень; в) принцип єдності теорії і практики; г) принцип практичної спрямованості.

У підрозділі 1.3. «Напрями гідрометеорологічної діяльності» визначено, що напрямками гідрометеорологічної діяльності є провадження спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері та базових спостережень за рівнем забруднення навколишнього природного середовища; збір, обробка, передача та зберігання даних спостережень; розроблення гідрометеорологічних прогнозів, гідрометеорологічне забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення; гідрометеорологічне обслуговування та надання гідрометеорологічних послуг заінтересованим юридичним та фізичним особам; здійснення активних впливів на гідрометеорологічні процеси.

При досліджені сутності напрямів гідрометеорологічної діяльності доведено, що поняття «гідрометеорологічні спостереження» та «гідрометеорологічна діяльність» по своїй суті є тотожними. З огляду на це запропоновано спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження не виокремлювати в окремий вид гідрометеорологічних спостережень. Саме тому, запропоновано вилучити з переліку державної системи гідрометеорологічних спостережень, що міститься у ст. 12 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність», такий вид спостережень як спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження, а також внести зміни до ч. 5 ст. 1 Закону наступного змісту: «спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження - це спостереження, які проводяться понад програми та обсяги визначені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності на замовлення окремих споживачів».

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Правове регулювання гідрометеорологічної діяльності» здійснено детальний аналіз законів України, якими урегульовано відносини у сфері гідрометеорологічної діяльності, а саме: Конституції України, Водного кодексу України, Повітряного кодексу України, законів України «Про гідрометеорологічну діяльність», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря».

Аргументовано, що законодавство про гідрометеорологічну діяльність складається з норм загального законодавства та спеціального законодавства. Загальні нормативно-правові акти закладають фундаментальні основи гідрометеорологічної діяльності, встановлюють загальні засади регулювання відповідних відносин. Спеціальне законодавство у сфері гідрометеорологічної діяльності становить систему нормативно-правових актів, що регулюють безпосередні відносини, які виникають у сфері гідрометеорологічної діяльності. Варто зазначити, що розвиток спеціального законодавства у сфері гідрометеорологічної діяльності, на сьогодні, майже відсутній. Так, за результатами проведеного нами анкетування працівників гідрометеорологічної сфери 65,0% респондентів зазначили, що правове регулювання сфери гідрометеорологічної діяльності потребує удосконалення, 30,0% зазначили, що діючі правові норми в достатній мірі урегульовують відносини, що виникають в даній сфері, а 5,0% опитаних не визначилися з відповіддю.

Доведено, що перелік повноважень визначених Законом України «Про гідрометеорологічну діяльність» органам державного контролю у сфері гідрометеорологічної діяльності є не повний, оскільки відсутній державний контроль за здійсненням гідрометеорологічного прогнозування та активних впливів на гідрометеорологічні процеси. Крім цього, в абз. 5 ч. 2 ст. 19 цього ж Закону законодавцем вживається поняття «гідрометеорологічні матеріали», що не закріплено на законодавчому рівні і суперечить вже існуючим та вживаним у Законі поняттям. Саме тому, запропоновано в абз. 5 ч. 2 ст. 19 словосполучення «гідрометеорологічних матеріалів» замінити на «матеріали гідрометеорологічних спостережень»; абз. 4 ч. 2 ст. 19 Закону перед словом «забезпечення» доповнити наступними словами: «здійсненням гідрометеорологічного прогнозування», а після слів «гідрометеорологічною інформацією» доповнити наступним текстом: «активних впливів на гідрометеорологічні процеси». При цьому, в абз. 5 ч. 2 цієї ж статті словосполучення «гідрометеорологічних матеріалів» замінити на «матеріали гідрометеорологічних спостережень»; поняття «гідрометеорологічні спостереження», визначене в ст. 1 Закону доповнити наступними словами: «що проводяться атестованими лабораторіями відповідно до атестованих методик».

У підрозділі 2.2. «Публічні органи управління гідрометеорологічною діяльністю» головну увагу приділено органам публічної адміністрації, що здійснюють адміністрування гідрометеорологічною діяльністю, а саме: Верховній Раді України; Президенту України; органам виконавчої влади: а) Кабінету Міністрів України; б) центральними органами виконавчої влади; в) місцевими органами виконавчої влади; органам місцевого самоврядування.

Досліджено компетенцію всіх перелічених суб'єктів. Особливу увагу дисертантом приділено Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній авіаційній службі України. Доведено, що в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 520 «Положенні про Державну авіаційну службу України» не передбачений обов'язок Державної авіаційної служби України здійснювати нагляд за своєчасністю перевірки засобів вимірювальної техніки, запровадження якого дасть змогу отримувати системні та достовірні дані під час метеорологічних вимірювань, а також контролювати компетентність авіаметеорологічного персоналу.

Визначено, що особливе місце серед суб'єктів, які здійснюють правове регулювання в досліджуваній сфері відведено бюджетній неприбутковій організації, яка підпорядковується і належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій - Українському гідрометеорологічному центру. Аргументовано необхідність доповнити Положення про Український гідрометеорологічний центр, пунктом, яким передбачити обов'язок здійснення Українським гідрометеорологічним центром обліку та контролю за активними впливами на гідрометеорологічні процеси на території держави.

Доведено необхідність утворення на рівні центральних органів виконавчої влади - Державної служби України по гідрометеорології і моніторингу навколишнього природного середовища, що дасть змогу покращити ефективність управління в цій сфері.

У підрозділі 2.3. «Методи адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності» автором визначено, що адміністративно-правове регулювання гідрометеорологічної діяльності забезпечується як публічно-правовими, так і приватно-правовими методами регулювання.

Акцентовано увагу, що метод переконання в сфері адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності безпосередньо впливає на формування суспільної свідомості, переконання людей в необхідності й доцільності встановлених державою правил і здійснюваних нею заходів у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Здійснений автором аналіз нормативно-правових актів у сфері гідрометеорологічної діяльності показує, що метод заохочення практично не застосовується в даній сфері. Водночас, зазначено, що саме заохочення, як засіб адміністративного впливу, повинен породжувати інтерес як у пересічних людей, так і в юридичних осіб до здійснення певних корисних та необхідних вчинків у сфері гідрометеорологічної діяльності. При цьому, заохочення повинно бути обґрунтованим, своєчасним та публічним.

Стверджується, що контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності - це цілеспрямована діяльність органів публічної влади (їх посадових осіб), яка направлена на спостереження, перевірку, аналіз та облік у сфері гідрометеорологічної діяльності і здійснюється з метою дотримання законодавства у цій сфері, а також запобігання відхилення від встановлених державних норм, параметрів і стандартів. Водночас, наголошено, що законодавством не передбачений механізм і порядок здійснення такого контролю. Саме тому, автором запропоновано доповнити ст. 19 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» ч. 3 наділивши спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності та його органи на місцях наступними повноваженнями при здійсненні контрольних функцій: 1) отримувати безоплатно від суб'єктів гідрометеорологічної діяльності незалежно від форм власності, крім користувачів, інформацію, довідки, копії документів що стосуються їх гідрометеорологічної діяльності; 2) мати право безперешкодного доступу, огляду та зняття показань із засобів вимірювальної техніки, які використовуються такими суб'єктами під час здійснення гідрометеорологічної діяльності.

Доведено також необхідність внесення змін та доповнень до ч. 6 ст. 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення нормою, згідно з якою, «неврахування пілотами легкомоторних літаючих пристроїв попереджень національної гідрометеорологічної служби про небезпечні чи стихійні гідрометеорологічні явища під час виконання польотів - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мі мінімумів доходів громадян».

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Міжнародний досвід щодо адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності» приділено увагу здійсненню гідрометеорологічної діяльності таких держав, як Республіка Білорусія, Російська Федерація, Республіка Молдова тощо.

На основі проведеного аналізу міжнародного адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності зазначених країн було сформульовано низку пропозицій щодо запозичення позитивного досвіду та вдосконалення цього виду регулювання в Україні. Зокрема, було доведено доцільність запозичення досвіду Республіки Білорусії в частині, що стосується, по-перше, лаконічного декларування положення про надання гідрометеорологічної інформації користувачам; по-друге, запровадження в понятійному апараті сфери гідрометеорологічної діяльності понять «гідрометеорологічне явище», визначивши його як форму прояву процесів, які відбуваються в атмосфері, на земній поверхні та об'єктах, що знаходяться на ній, в поверхневих водах (дощ, сніг, град, ожеледь, іній, туман, роса, хуртовина, пильна буря, гроза, шквал, смерч, заморозок, засуха, водопілля, паводок, льодоутворення, танення льоду на річках і водоймах); «небезпечне гідрометеорологічне явище», під яким розуміти гідрометеорологічне явище, яке при досягненні певних значень може спричинити небезпеку для людей, а також порушити звичайну виробничу діяльність деяких галузей національної економіки, завдати шкоди майну і навколишньому природному середовищу; активний вплив на гідрометеорологічні процеси - цілеспрямований фізичний та (або) хімічний вплив на геофізичні процеси (попередження випадіння граду і інше штучне регулювання опадів, розсіювання туманів, боротьба із заморозками тощо) в цілях їх регулювання та (або) зменшення негативних наслідків від них; по-третє, запровадити право про те, що Президент України встановлює порядок та умови виконання робіт з активних впливів на гідрометеорологічні процеси, а також визначає перелік суб'єктів гідрометеорологічної діяльності, які мають право здійснювати такі впливи; по-четверте, встановлення на законодавчому рівні цілей метеорологічних, приземних метеорологічних та гідрологічних спостережень.

Проаналізувавши нормативно-правові основи організації та здійснення гідрометеорологічної діяльності в Російській Федерації, автор відмічає наступні терміни та дефініції, що вбачаються за необхідне імплементувати в українське законодавство, а саме: «гідрометеорологічна безпека», означивши її як стан захищеності особистості, суспільства і держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних та геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно-кліматичних умов. Водночас необхідним вбачається доповнити систему принципів державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності та напрямів відповідної діяльності, встановити обов'язок для юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб здійснювати гідрометеорологічну діяльність на підставі ліцензій, які видаються у порядку встановленому законодавством України, встановити обмеження щодо випуску термінової гідрометеорологічної інформації та її доведення до органів державної влади, місцевого самоврядування та населення може здійснюватися виключно національною гідрометеорологічною службою.

Міжнародний досвід провадження гідрометеорологічної діяльності Республіки Молдова дав можливість запропонувати імплементувати в норми Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» встановлення обмежень щодо суб'єктів здійснення досліджуваного виду діяльності в умовах здійснення активних впливів на гідрометеорологічні процеси.

У підрозділі 3.2. «Проблеми ефективності адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності» досліджено поняття ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності під яким автор розуміє результат цілеспрямованої, свідомої, систематизованої діяльності органів публічного управління, однією з функцій яких є організація та здійснення гідрометеорологічної діяльності, котра спрямована на точне здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналіз й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси (в межах встановлених законодавством дозволів), забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування зацікавлених юридичних і фізичних осіб.

Обґрунтовано перелік основних факторів, які впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності, а саме: 1) правильне визначення мети гідрометеорологічної діяльності; 2) подальше вдосконалення норм чинного законодавства, що урегульовують відносини в сфері гідрометеорологічної діяльності; 3) точне та неухильне виконання органами публічного адміністрування своїх функцій та повноважень щодо здійснення гідрометеорологічної діяльності; 4) врахування засобів досягнення цілей правових норм і соціальної корисності самих норм; 5) послідовна інтенсифікація правового регулювання; 6) наявність високотехнічного матеріально-технічного забезпечення центрів спостереження; 7) забезпечення сфери кваліфікованими кадрами.

Висновки

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових задач, що полягало в комплексному та правовому аналізі адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності на цій основі відповідних теоретичних новел і практичних рекомендацій щодо вдосконалення низки положень нормативно-правових актів. Найбільш важливими є такі висновки:

1. Здійснено періодизацію гідрометеорологічної діяльності в залежності від впливу історичних подій, які мали значення для становлення та розвитку даної сфери діяльності, а саме: 1) період Християнського впливу (з Х по ХІ ст.); 2) гетьманський період (з ХІ по ХVІІ ст.); 3) новаторський період (з ХVІІ по ХІХ ст.); 4) радянський період (з 1941 по 1990 рр.); 5) сучасний період (з 1991 р. по теперішній час).

2. Гідрометеорологічна діяльність - це діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб, які мають ліцензії, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси (в межах встановлених законодавством дозволів), забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних і фізичних осіб.

3. Спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження - це гідрометеорологічні спостереження, які проводяться понад програму та обсяги визначені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності на замовлення окремих споживачів.

4. Контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності - це цілеспрямована діяльність органів публічної влади (їх посадових осіб), яка направлена на спостереження, перевірку, аналіз та облік у сфері гідрометеорологічної діяльності і здійснюється з метою дотримання законодавства у цій сфері, а також запобігання відхилення від встановлених державних норм, параметрів та стандартів. Водночас наголошено, що законодавством не передбачений механізм та порядок здійснення такого контролю.

5. Доведено необхідність наділення Українського гідрометеорологічного центру повноваженнями органу центральної виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності у вигляді Державної служби України по гідрометеорології і моніторингу навколишнього природного середовища, що дасть змогу покращити ефективність управління в цій сфері.

6. На основі проведеного аналізу міжнародного адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності зазначених країн було сформульовано низку пропозицій щодо запозичення позитивного досвіду та вдосконалення цього виду регулювання в Україні. Зокрема, було запропоновано запозичити досвід Республіки Білорусії в частині, що стосується, по-перше, лаконічного декларування положення про надання гідрометеорологічної інформації користувачам; по-друге, запровадження в понятійному апараті сфери гідрометеорологічної діяльності понять «гідрометеорологічне явище»; «небезпечне гідрометеорологічне явище»; «активний вплив на гідрометеорологічні процеси»; по-третє, запровадити право про те, що Президент України встановлює порядок та умови виконання робіт з активних впливів на гідрометеорологічні процеси, а також визначає перелік суб'єктів гідрометеорологічної діяльності, які мають право здійснювати такі впливи; по-четверте, встановлення на законодавчому рівні цілей метеорологічних, приземних метеорологічних і гідрологічних спостережень.

7. Проаналізувавши нормативно-правові основи організації та здійснення гідрометеорологічної діяльності в Російській Федерації, автор відмічає наступні терміни та дефініції, що вбачаються за необхідне імплементувати в українське законодавство, а саме: «гідрометеорологічна безпека», означивши її як стан захищеності особистості, суспільства і держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних та геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно-кліматичних умов. Водночас необхідним вбачається доповнити систему принципів державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності та напрямків відповідної діяльності, встановити обов'язок для юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичні особи здійснювати гідрометеорологічну діяльність на підставі ліцензій, які видаються у порядку встановленому законодавством України, встановити обмеження щодо випуску термінової гідрометеорологічної інформації та її доведення до органів державної влади, місцевого самоврядування та населення може здійснюватися виключно національною гідрометеорологічною службою. Водночас, міжнародний досвід провадження гідрометеорологічної діяльності Республіки Молдова дав можливість запропонувати встановлення обмежень щодо суб'єктів здійснення досліджуваного виду діяльності в умовах здійснення активних впливів на гідрометеорологічні процеси.

8. Ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності _ результат цілеспрямованої, свідомої, систематизованої діяльності органів публічного управління, однією з функцій яких є організація та здійснення гідрометеорологічної діяльності спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси (в межах встановлених законодавством дозволів), забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних і фізичних осіб.

9. Визначено перелік основних факторів, які впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності, а саме: 1) правильне визначення мети гідрометеорологічної діяльності; 2) подальше вдосконалення норм чинного законодавства, що урегульовують відносини в сфері гідрометеорологічної діяльності; 3) точне та неухильне виконання органами публічного адміністрування своїх функцій та повноважень щодо здійснення гідрометеорологічної діяльності; 4) врахування засобів досягнення цілей правових норм і соціальної корисності самих норм; 5) послідовна інтенсифікація правового регулювання; 6) наявність високотехнічного матеріально-технічного забезпечення центрів спостереження; 7) забезпечення сфери кваліфікованими кадрами. Водночас, результати проведеного анкетування показують, що головними факторами, які впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності є наявність високотехнічного матеріально-технічного забезпечення центрів спостереження - 43,0% опитаних працівників сфери гідрометеорології, забезпечення сфери кваліфікованими кадрами - 17,0% респондентів, послідовна інтенсифікація правового регулювання - 12,0% респондентів, ефективна та результативна діяльність публічної адміністрації - 11,0%.

10. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери гідрометеорологічної діяльності запропоновано внести зміни та доповнення до:

- Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність»: доповнити ст. 1 наступними поняттями: «гідрометеорологічне обслуговування», «гідрометеорологічна безпека», «гідрометеорологічне явище», «активний вплив на гідрометеорологічні процеси»; ч.1 ст. 1 в понятті «спеціалізована гідрометеорологічна інформація» замість додаткових спостережень вказати спеціалізованих гідрометеорологічних спостережень; ч. 5 ст. 1 наступного змісту: «спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження - гідрометеорологічні спостереження, які проводяться понад програму та обсяги визначені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності на замовлення окремих споживачів»; доповнити ст. 1 поняттям «здійснення активних впливів на гідрометеорологічні процеси»; ст. 3 наступного змісту: «Гідрометеорологічна діяльність базується на принципах стадійності діяльності; порівнюваності і достовірності результатів метеорологічних спостережень; єдності теорії і практики; практичної спрямованості»; ч. 3 ст. 6 в якій передбачити, що «активні впливи на гідрометеорологічні процеси здійснюються органами національної гідрометеорологічної служби України, а також фізичними та юридичним особами, які мають відповідні дозволи»; ст. 12 вилучити з переліку державної системи гідрометеорологічних спостережень такий вид як спеціалізовані гідрометеорологічні спостереження; ч. 2 ст. 15 наступним тестом: «а інформацію про надзвичайні ситуації техногенного характеру, які негативно впливають на навколишнє середовище чи їх загрозу - передавати цьому органу негайно»; ст. 15 доповнити ч. 5, в якій передбачити, що «суб'єкти гідрометеорологічної діяльності, які здійснюють виробництво гідрометеорологічної інформації підлягають державному обліку шляхом їх включення до Державного реєстру виробників гідрометеорологічної інформації»; ч. 2 ст. 16 після слова «населення» доповнити текстом наступного змісту: «через засоби масової інформації»; ч. 2 ст. 16 після слів здійснюється безоплатно доповнити наступним тестом: «а з інших споживачів справляється плата тільки за послуги, що пов'язані з підбором, друком, копіюванням, тиражуванням, пересиланням та (або) передачею такої інформації»; ч. 1 ст. 17 після слів «підприємствами та установами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності» доповнити наступним текстом: «а також інших державних органів, юридичних та фізичних осіб, які провадять гідрометеорологічну діяльність»;

- ч. 6 ст. 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення нормою, згідно з якою, «неврахування пілотами легкомоторних літаючих пристроїв попереджень національної гідрометеорологічної служби про небезпечні чи стихійні гідрометеорологічні явища під час виконання польотів - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мі мінімумів доходів громадян».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Постригань В. С. Історія становлення та розвитку гідрометеорологічної служби України / В. С. Постригань // Право та управління. - Київ, 2012. - № 2. - С. 647 - 659.

2. Постригань В. С. Принципы гидрометеоролической деятельности / В. С. Постригань // Закон и Жизнь : международ. науч.-практ. журн. - Кишенеу, 2013. - № 8/1. - С. 64 - 68.

3. Постригань В. С. Детермінація поняття «гідрометеорологічна діяльність» / В. С. Постригань // Митна справа. - Львів. - 2012. - № 5 (ч.2 кн.1). - С. 344 - 349.

4. Постригань В. С. Загальна характеристика законодавства України в сфері гідрометеорологічної діяльності / В. С. Постригань // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - Одеса. - 2014. - № 10-1 (т.1). - С. 147 - 151.

5. Постригань В. С. Правове регулювання гідрометеорологічної діяльності / В. С. Постригань // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Херсон. - 2014. - №5. - С. 217 - 221.

6. Постригань В. С. Генезис гідрометеорологічної служби України / В. С. Постригань // Публічне адміністрування в сучасних умовах : матеріали VII науково-практичного семінару (Київ, 2012 р.). - К. : НАВС, 2012. - С.130 - 133.

7. Постригань В. С. Детермінація принципів гідрометеорологічної діяльності / В. С. Постригань // Актуальні питання адміністративного права і процесу : матеріали VIІI науково-практичного семінару (Київ, 2012 р.). - К. : НАВС, 2012. - С. 198 - 200.

8. Постригань В. С. Методи адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності / В. С. Постригань // Дотримання прав людини в пріоритетах держави і суспільства : програма міжвузівського науково-практичного семінару (Київ, 2013 р.). - К. : НАУ, 2013. - С. 5.

9. Постригань В. С. Розмежування понять «гідрометеорологія» та «гідрометереологічна діяльність» / В. С. Постригань // Публічна адміністрація та адміністративне право в сучасних умовах : матеріали круглого столу (Київ, 2014 р.). - К. : НАВС, 2014. - С.28 - 29.

10. Постригань В. С. Особливості гідрометеорологічної діяльності / В. С. Постригань // Адміністративно-правове забезпечення діяльності публічної адміністрації : матеріали VIІI науково-практичного семінару (Київ, 2014 р.). - К. : НАВС, 2014. - С.132 - 135.

Анотація

Постригань В.С. Адміністративно-правове регулювання гідрометеорологічної діяльності в Україні. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2015.

У дисертації здійснено комплексне та системне дослідження адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності в Україні. Визначено поняття та специфіку гідрометеорологічної діяльності, розкрито систему принципів та напрямів гідрометеорологічної діяльності.

Розкрито повноваження та компетенцію публічних органів управління гідрометеорологічною діяльністю. З'ясовано зміст методів адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності. Визначено шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності в Україні.

Ключові слова: гідрометеорологічна діяльність, публічна адміністрація, напрями гідрометеорологічної діяльності, принципи гідрометеорологічної діяльності, механізм адміністративно-правового регулювання гідрометеорологічної діяльності.

Аннотация

Постригань В.С. Административно-правовое регулирование гидрометеорологической деятельности в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 ? административное право; финансовое право; информационное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2015.