Адміністративні послуги у сфері містобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративні послуги у сфері містобудування

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Ляшко Олег Борисович

Запоріжжя, 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Коваленко Наталія Володимирівна, Академія митної служби України, доцент кафедри адміністративного та митного права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Комзюк Анатолій Трохимович, Харківський національний університет внутрішніх справ, декан факультету права, економіки, психології та інформаційних технологій ННІ заочного та дистанційного навчання;

кандидат юридичних наук Легеза Євген Олександрович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності ОВС.

Захист відбудеться «28» квітня 2015 року о «13⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «27» березня 2015 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

Анотація

Ляшко О. Б. Адміністративні послуги в сфері містобудівельної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Україна, Запоріжжя, 2015.

Дисертацію присвячено теоретичним проблемам надання адміністративних послуг у сфері містобудування, обґрунтуванню необхідності введення у національне правове поле категорії «адміністративні послуги у сфері містобудування»; розробці оптимізованих алгоритмів взаємодії між суб'єктами публічної адміністрації в цьому напрямі; забезпеченню комплексності заходів у процесі імплементації міжнародних норм у вітчизняне законодавство.

Досліджено історико-правовий аспект організації надання адміністративних послуг у сфері містобудування. Визначено особливості нормативно-правового регулювання містобудівельної діяльності в Україні. Розкрито поняття та зміст адміністративних послуг у системі державного регулювання містобудівельної діяльності, здійснено їх класифікацію. Узагальнено зарубіжний досвід надання адміністративних послуг у сфері містобудівництва з метою визначення можливостей його запровадження в Україні. Охарактеризовано повноваження суб'єктів публічної адміністрації щодо надання адміністративних послуг у сфері містобудування. Визначено особливості інформаційних та технологічних карток з надання основних адміністративних послуг у сфері містобудування. Опрацьовано питання юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудування. Визначено проблеми та перспективи розвитку законодавства у сфері надання адміністративних послуг у галузі містобудування.

Ключові слова: адміністративна послуга, адміністративний регламент, електронне урядування, інформаційна картка, містобудування, технологічна картка, центр надання адміністративних послуг.

Аннотация

Ляшко О. Б. Административные услуги в сфере градостроительной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Украина, Запорожье, 2015.

Диссертация посвящена вопросам предоставления административных услуг в сфере градостроительства, обоснованию необходимости введения в национальное правовое поле категории «административные услуги в сфере градостроительства»; разработке оптимизированных алгоритмов взаимодействия между субъектами публичной администрации в этом направлении; обеспечению комплексности мероприятий при имплементации международных норм в отечественное законодательство.

Исследован историко-правовой аспект организации предоставления административных услуг в сфере градостроительства. Определены особенности нормативно-правового регулирования градостроительной деятельности. Раскрыто понятие и содержание административных услуг в системе государственного регулирования градостроительной деятельности, осуществлена их классификация. Проведено комплексное исследование проблемных правовых и организационных вопросов регламентации административных услуг в сфере градостроительства, представлено авторское видение путей решения исследованных проблем. Установлены критерии для категоризации административных услуг в сфере градостроительства, основные из них такие: содержание деятельности субъекта публичной администрации (регистрационные, разрешительные, лицензионные услуги); субъект публичной администрации, который правомочен предоставлять услугу в сфере градостроительства (услуги, предоставляемые органами общегосударственной компетенции, предоставляемые местными органами исполнительной власти и органами местного самоуправления); предметный интерес потребителя административных услуг в сфере градостроительства (услуги, удовлетворяющие предпринимательские интересы; услуги, удовлетворяющие земельные интересы, жилые, коммунальные и др.); результат оказания государственной услуги (услуги по предоставлению выводов, градостроительных условий и ограничений, строительных паспортов, согласований и др.). Установлено, что субъекты публичной администрации, предоставляющие услуги в сфере градостроительства, реализовывают в своей деятельности полномочия разрешительно-регистрационного и контрольно-надзорного характера.

Обобщен зарубежный опыт предоставления административных услуг в сфере градостроительства с целью определения возможностей его внедрения в Украине. Охарактеризованы полномочия субъектов публичной администрации в предоставлении административных услуг в сфере градостроительства. Определены особенности информационных и технологических карточек по предоставлению основных административных услуг в сфере градостроительства. Проработан вопрос юридической ответственности за нарушение требований законодательства по предоставлению административных услуг в сфере градостроительства. Определены проблемы и перспективы развития законодательства в сфере предоставления административных услуг в области градостроительства, предложено внести ряд изменений в законодательное поле Украины.

Ключевые слова: административная услуга, административный регламент, электронное управление, информационная карточка, градостроительство, технологическая карточка, центр предоставления административных услуг.

Annotation

Liashko O. B. Administrative Services in Urban Planning. - Manuscript.

Thesis for earning a candidate's degree in legal sciences with a specialization in 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2015.

The thesis is devoted to theoretical issues on provision of administrative services in urban planning, justification for introducing a category «administrative services» in the national legal framework in urban planning; development of enhanced algorithms of interaction between entities of public administration to this end; assurance of comprehensiveness of activities at implementing international rules into the national legislation.

There have been studied the historical and legal aspect of rendering administrative services in urban planning and defined the specifics of the legal and regulatory framework of urban planning activities in Ukraine. The author has developed a concept «scope of administrative services» in the system of state regulation of urban planning activities and performed classification of the services mentioned herein. There has been generalized some foreign experience in rendering administrative services in urban planning in order to determine the possibilities of its implementation in Ukraine. There have been specified powers of entities of public administration to provide administrative services in urban planning. The paper defines peculiarities of the data sheet and the flow chart designed for the provision of core administrative services in urban planning. There has been thoroughly studied an issue of legal liability for non-compliance with the legal requirements for the provision of administrative services in urban planning. There have been identified problems and estimated prospects of development of legislation in rendering administrative services in of urban planning.

Key words: administrative services, administrative rules, e-government, data sheet, urban planning, flow chart, administrative service center.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Запровадження комплексних змін у сфері публічного адміністрування, пов'язаних з активізацією євроінтеграційних процесів в Україні, вимагає оптимізації існуючих адміністративних процедур. Удосконалення правової регламентації сфери містобудування є запорукою створення сприятливих умов для інвестицій в економіку країни, оптимізації матеріально-просторового середовища життєдіяльності людини в населених пунктах. У зв'язку з цим існує нагальна потреба у проведенні наукових досліджень проблем надання адміністративних послуг у сфері містобудування, в теоретичному обґрунтуванні необхідності введення в національне правове поле категорії «адміністративні послуги у сфері містобудування» та розробці оптимізованих алгоритмів взаємодії між суб'єктами публічної адміністрації в цьому напрямі.

Відсутність нормативно визначеного переліку адміністративних послуг у сфері містобудування надає невиправдані дискреційні повноваження суб'єктам публічної адміністрації щодо віднесення окремих елементів своєї регулятивної діяльності до категорії адміністративно-дозвільних юридичних процедур. Визначення певного виду діяльності органів влади чи органів місцевого самоврядування як адміністративної послуги спричинює низку важливих юридичних наслідків, починаючи з того, що перелік, строки та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, повинні встановлюватись виключно законами, а не підзаконними нормативними актами, і закінчуючи обов'язковою наявністю інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг, що детально регламентують порядок надання послуги.

Проблематика адміністративно-правового регулювання адміністративних послуг у сфері містобудування, серед іншого, обумовлена оновленням національного законодавства у зв'язку з процесами інтеграції до Європейського Союзу. Зазначене вище підкреслює необхідність створення оптимальної законодавчо визначеної платформи для надання адміністративних послуг у сфері містобудування.

Науково-теоретичним підґрунтям дослідження адміністративних послуг у сфері містобудування слугували праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі теорії права, адміністративного права та процесу, а саме: О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчука, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, Р. С. Мельника, Н. Р. Нижник, О. П. Рябченко, А. О. Селіванова, М. М. Тищенка та інших. Проблема необхідності переходу до сервісної моделі організації державної служби та організації діяльності органів публічної адміністрації в цілому розглядалися в наукових роботах В. М. Гаращука, Н. В. Коваленко, І. Б. Коліушка, А. Т. Комзюка, С. Ф. Константінова, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінного, В. П. Тимощука та інших.

Питання дослідження особливостей діяльності органів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг населенню вивчалися І. В. Дроздовою, Є. О. Легезою, М. Б. Острах, Г. М. Писаренко, О. О. Сосновиком та іншими. Розбудова системи адміністративно-правового регулювання містобудування досліджувалась у працях таких вчених, як Г. М. Гриценко, І. М. Кушнір, А. В. Матвійчук, І. М. Миронець, Б. М. Семенко та інших. Разом із тим проблеми правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері містобудування в них висвітлено недостатньо: у відомих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики, без комплексного підходу. У зв'язку з цим комплексне дослідження проблем правового інституту адміністративних послуг у сфері містобудування набуває особливого змісту й актуальності.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Запорізького національного університету на 2011-2014 роки, комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0111U008532). Робота відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 роки, затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року. Крім того, дисертація має безпосереднє відношення до Концепції Державної цільової програми створення та функціонування інформаційної системи надання адміністративних послуг на період до 2017 року.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу наявних наукових та нормативних джерел визначити сутність правового інституту адміністративних послуг у сфері містобудування, окреслити проблеми його нормативного визначення та практичної реалізації, сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері і практики його застосування. Виходячи з указаної мети, в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі основні задачі:

– визначити та узагальнити наукові підходи щодо історико-правового аспекту організації надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

– встановити особливості нормативно-правового регулювання містобудування в Україні;

– розкрити поняття та зміст державного регулювання адміністративних послуг у сфері містобудування, здійснити їх класифікацію;

– узагальнити зарубіжний досвід надання адміністративних послуг у сфері містобудівництва з метою визначення можливостей його запровадження в Україні;

– охарактеризувати повноваження суб'єктів публічної адміністрації щодо надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

– виявити особливості змісту інформаційних та технологічних карток з надання основних адміністративних послуг у сфері містобудування;

– здійснити характеристику відповідальності за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудівництва;

– з урахуванням міжнародного досвіду публічного адміністрування сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо розв'язання проблем та перспектив розвитку законодавства з питань надання адміністративних послуг у сфері містобудування.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час надання адміністративних послуг у сфері містобудування.

Предметом дослідження є адміністративні послуги у сфері містобудування.

Методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на органічному поєднанні філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження. Дослідження проведене в контексті розгляду будь-якого державно-правового явища з позиції соціального детермінізму, обумовленості державотворчих та правотворчих процесів змінами в суспільних відносинах та суспільній свідомості. Логіко-семантичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного використано з метою поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.3, 2.3). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення особливостей надання адміністративних послуг у сфері містобудування (підрозділи 1.2, 2.2). Структурно-логічний та компаративний методи використано для визначення напрямів удосконалення теоретико-правових засад правової регламентації діяльності системи органів публічної адміністрації, що пов'язані з наданням адміністративних послуг у сфері містобудування (підрозділ 2.1). Велике значення має також порівняльно-правовий метод, який дав змогу виявити переваги досвіду зарубіжних держав у сфері регламентації адміністративних (публічних) послуг у сфері містобудування (підрозділ 1.4). Метод моделювання, аналізу та синтезу використано під час розроблення пропозицій з удосконалення законодавства щодо надання адміністративних послуг у сфері містобудування (підрозділ 2.4). Специфіка досліджуваного об'єкта, його певною мірою розгалужений характер передбачає застосування в процесі вивчення цілої низки наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3), єдності логічного та системного підходу.

Нормативна основа дослідження - чинне та перспективне законодавство України з питань регламентації адміністративних послуг у сфері містобудування. З метою розробки пропозицій з удосконалення правового регулювання адміністративних послуг у сфері містобудування використано законодавство Грузії, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Французької Республіки та інших країн.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані Державною службою статистики України, Міністерством регіонального розвитку, капітального будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), а також іншими суб'єктами публічної адміністрації, результати проведеного соціологічного опитування 132 респондентів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері містобудування. У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які виносяться на захист:

вперше:

— запропоновано авторське визначення поняття «адміністративні послуги у сфері містобудування» як результату реалізації владних повноважень суб'єктами публічної адміністрації за заявою фізичної або юридичної особи, який включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури;

— проведено комплексне дослідження проблемних правових та організаційних питань регламентації адміністративних послуг у сфері містобудування, серед яких низький рівень якості та доступності адміністративних послуг, спричинений такими факторами, як: неналежний рівень взаємодії суб'єктів публічної адміністрації з питань обміну інформацією, необхідною для одержання адміністративної послуги; відсутність механізмів громадського контролю за якістю роботи з надання адміністративних послуг; корупційна складова при прийнятті рішень з надання адміністративних послуг; відсутність містобудівної документації та ін. Подано авторське бачення шляхів вирішення окреслених проблем;

— з використанням сучасної методології досліджено правову природу адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

удосконалено:

– аргументацію щодо визначення функціонально-організаційної структури системи суб'єктів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг у сфері містобудування, запропоновано їх класифікацію та модель удосконалення системи взаємодії;

– наукові положення щодо класифікації адміністративних послуг у сфері містобудування за такими критеріями: суб'єкт звернення; суб'єкт надання адміністративних послуг; фінансова основа; період надання послуги; результат надання адміністративної послуги;

– аргументацію доцільності реалізації положень щодо оптимізації адміністративного регламенту з надання адміністративних послуг виключно через центри надання адміністративних послуг або через Єдиний державний портал адміністративних послуг з використанням мережі Інтернет;

набули подальшого розвитку:

– наукові положення щодо визначення принципів надання адміністративних послуг у сфері містобудування і класифікації їх на матеріальні та процедурні;

— положення щодо необхідності впровадження світового досвіду (Грузії, Республіки Польщі, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Французької Республіки) з функціонування системи електронного урядування, що мінімізує корупційні прояви, недодержання строків надання адміністративної послуги та забезпечує сервісний підхід до питання адміністративних послуг у сфері містобудування;

— аргументація необхідності розробки та прийняття Містобудівного кодексу України, Закону України «Про плату за адміністративні послуги», вдосконалення положень чинних Законів України «Про адміністративні послуги», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», а також низки підзаконних актів у досліджуваній сфері.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

— науково-дослідній діяльності - висновки та пропозиції щодо покращення реалізації механізму надання адміністративних послуг у сфері містобудування можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження Національного гірничого університету від 08.12.2014);

— правотворчій діяльності - для вдосконалення Закону України «Про адміністративні послуги», уточнення чинних нормативно-правових актів; обґрунтування доцільності прийняття законопроекту «Про плату за адміністративні послуги» (лист Комітету Верховної ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства № 4-12/15-643 від 22.12.2014);

— правозастосовчій діяльності - для вдосконалення діяльності органів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг у сфері містобудування (акти впровадження у роботу окружного адміністративного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2014; Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Дніпропетровськ від 22.11.2014);

— навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані в процесі викладання студентам вищих навчальних закладів дисципліни «Адміністративне право», враховані при підготовці підрозділів підручників і навчальних посібників з відповідного навчального курсу, а також статей і наукових повідомлень (акт впровадження Академії митної служби України від 21.11.2014).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, його основні висновки й рекомендації оприлюднені на 4 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми» (м. Харків, 2014 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки в контексті розвитку громадського суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки на шляху сучасної розбудови держави і суспільства» (м. Суми, 2014 р.); «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації української держави» (м. Запоріжжя, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 7 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 225 сторінок. Список використаних джерел налічує 232 найменування і займає 26 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок із науковими планами та програмами, мета і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.

Розділ 1 «Теоретичні та правові засади надання адміністративних послуг у сфері містобудування» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Історико-правовий аспект організації надання адміністративних послуг у сфері містобудування» для періодизації правової регламентації публічно-сервісної діяльності держави в галузі містобудування опрацьовано кілька підходів: формаційний, цивілізаційний, лінійний. Встановлено, що будівельне законодавство України мало свої витоки в кодифікації Юстиніана і розпочало історію із запозиченого «Закону градського», який регламентував будівельні відносини за зразком середземноморських країн.

На підставі проведеного історико-правового аналізу встановлено, що протягом усієї історії існування держави для зведення будівлі у місті необхідними були дозволи адміністративного характеру; норми права з питань будівництва тісно переплетені з технічними вимогами до будівництва. Використання системного підходу дало змогу визначити, що питання надмірної регуляції, що, серед іншого, спричиняло ускладнення інвестиційної діяльності в галузі містобудування, повинно було бути знятим у 2000 роках, з моменту об'єднання представників дозвільних органів і служб та створення дозвільних центрів, практикуючих модель сервісного обслуговування.

У підрозділі 1.2 «Нормативно-правове регулювання містобудівної діяльності в Україні» зазначено, що вказаним регулюванням є необхідний управлінський вплив держави на суспільні відносини в містобудуванні як організації території, системи розселення і взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціонального зонування території України.

У результаті аналізу доведено, що з огляду на множинність реєстрів адміністративних послуг, які є необхідними для здійснення містобудівельної діяльності, Мінрегіону України слід створити та запустити в роботу об'єднану електронну базу у сфері містобудування, що перебуватиме у відкритому доступі в мережі Інтернет та постійно оновлюватиметься. При цьому основну базу законодавства у сфері містобудування слід кодифікувати так, як це зроблено у Проекті Містобудівного кодексу України (реєстр. № 6400 від 18.05.2010).

З урахуванням сучасних досліджень обґрунтовано, що особливість містобудування як об'єкта нормативно-правового регулювання розкривається через аналіз статусу суб'єктів будівельної діяльності як керованої системи, на яку спрямоване адміністративно-правове регулювання.

У підрозділі 1.3 «Адміністративні послуги у сфері містобудування: поняття, принципи, класифікація» визначено загальне поняття адміністративної послуги у сфері містобудування, принципи надання таких послуг та класифікація послуг за різними критеріями.

Проаналізовано інформацію Антимонопольного комітету України, за даними якого тільки в центральних органах влади пропонується майже 800 видів послуг. З них міністерства надають 244 послуги, державні агентства - 42, різноманітні служби - 100, інспекції та інші госпоргани - 408. Ще 2760 послуг суб'єкти звернення отримують на місцевому рівні.

Досліджено роботу Єдиного державного порталу адміністративних послуг та зроблено висновок про те, що він перебуває в режимі розробки та потребує вдосконалення. Доведено необхідність включення до узагальнених категорій послуг у вказаному порталі, поряд із зовнішньоекономічною діяльністю, військовою діяльністю, ліцензуванням і послуг у сфері містобудування.

Дисертантом детально проаналізовано принципи надання адміністративних послуг у сфері містобудування, при цьому сформульовані висновки щодо принципів, як тих, що реально дотримані в практичній діяльності суб'єктів публічної адміністрації, так і тих, що є задекларованими.

З урахуванням сучасних досліджень у галузі адміністративного права доведено, що найбільш прийнятною є класифікація адміністративних послуг у сфері містобудування за такими критеріями: суб'єкт звернення; суб'єкт надання адміністративних послуг; фінансова основа; період надання послуги; результат надання адміністративної послуги.

У підрозділі 1.4 «Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг у сфері містобудування» проаналізовано норми адміністративного права країн з англосаксонською та континентальною системами права, що становлять науковий інтерес із точки зору інтеграції України в міжнародні політичні об'єднання, процес розробки та впровадження програм зближення національних законодавств у сферах стандартизації, ліцензування, дозвільній сфері та ін. Окремо досліджено досвід Грузії у проведенні адміністративної реформи, одним з яскравих результатів якої стало створення так званих «будинків юстиції» із зосередженням у них усіх адміністративних послуг у країні. Проаналізовано організаційну структуру та функції «будинків юстиції», їх максимальну зручність для споживачів адміністративних послуг.

Підкреслена сервісна спрямованість і технологічна можливість віддаленого отримання послуг у сфері містобудування в країнах Європейського союзу: наприклад, у Французькій Республіці сучасне поняття «адміністративні послуги» включено до категорії публічних послуг, що розглядається досить широко, і трактується як надання послуг населенню органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Здійснення правового регулювання містобудування в Сполучених Штатах Америки відбувається в межах паралельних систем - загального (комплексного) та спеціального (галузевого) планування містобудування, що характеризує систему як децентралізовану.

У роботі дисертант дійшов висновку щодо необхідності запровадження в діяльність суб'єктів публічної адміністрації розробленої в рамках ООН Програми UN-HABITAT, де встановлено, що якісне місцеве самоврядування базується на ефективній участі мешканців міста в цьому процесі, прозорості та звітності, а також реагуванні на потреби та першорядні потреби більшості населення. адміністративний послуга містобудування публічний

Розділ 2 «Організаційно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері містобудування та шляхи удосконалення» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Суб'єкти публічної адміністрації з надання адміністративних послуг у сфері містобудування» визначено ієрархічну побудову системи органів публічної адміністрації та встановлено місце Державної архітектурно-будівельної інспекції України в ній. Досліджено повноваження суб'єктів публічної адміністрації загальної та спеціальної компетенції у сфері надання адміністративних послуг з питань містобудування.

Акцентовано увагу на тому, що визначення чіткого переліку суб'єктів публічної адміністрації, які можуть опосередковано впливати на регулювання надання адміністративних послуг у сфері містобудування, ускладнюється її відкритістю і поєднанням у ній відносин із різних галузей економіки. Встановлено, що суб'єкти з надання адміністративних послуг у сфері містобудування поділяються на органи, які: виробляють політику щодо надання адміністративних послуг (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України); безпосередньо надають адміністративні послуги (територіальні управління Мінрегіону України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України); здійснюють контроль, нагляд та моніторинг надання адміністративних послуг (територіальні управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України, органи прокуратури).

З урахуванням сучасних досліджень у галузі адміністративного права запропонована авторська модель механізму розбудови системи суб'єктів публічної адміністрації з надання послуг у сфері містобудування.

У підрозділі 2.2 «Інформаційні та технологічні картки надання основних адміністративних послуг у сфері містобудування» підтримано науково-практичні положення щодо зручності та ефективності їх використання як для працівників центрів надання адміністративних послуг, так і споживачів. У результаті аналізу встановлено, що використання технологічних карток свідчить про підвищення ефективності надання певної адміністративної послуги.

Крім того, узагальнений аналіз словниково-довідкових, наукових, публіцистичних та нормативних джерел, практики правозастосування надав автору підстави визначити поняття «надання адміністративних послуг у сфері містобудування» як адміністративну процедуру, зміст якої визначається інформаційними картками послуг, а регламент надання встановлюється їх технологічними картками. Проаналізований зміст інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг у сфері містобудування дозволив зробити висновок щодо необхідності перегляду критеріїв визначення безоплатних послуг у сфері містобудування.

Встановлено, що підвищення якості надання адміністративних послуг може бути здійснене завдяки широкому використанню інформаційних комп'ютерних технологій та Інтернет-технологій. При цьому обґрунтовано необхідність вирішення низки правових проблем, пов'язаних із використанням електронних інформаційних повідомлень і електронних документів. Обґрунтовано необхідність прийняття єдиного законодавчого акта, що визначив би стандарти надання адміністративних послуг.

У роботі наголошено, що з метою усунення корупційних схем та для формування прибуткової частини державного та місцевих бюджетів доцільно запровадити оплату надання адміністративних послуг у сфері містобудування, споживачами яких є суб'єкти підприємницької та господарської діяльності.

У підрозділі 2.3 «Відповідальність за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудування» надано визначення поняття та сформульовані підстави притягнення до такого виду відповідальності. Дисертантом аргументовано, що адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудування необхідно розуміти як самостійний інститут адміністративного права, що поширює свою дію, за загальним правилом, на всі види адміністративних правовідносин. На підставі аналізу існуючих доктринальних підходів встановлено ознаки адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері містобудування.

На підставі узагальнення проведеного дослідження автором визначено, що під адміністративною відповідальністю за порушення вимог законодавства з надання адміністративних послуг у сфері містобудування є комплекс заходів, що застосовується до посадових осіб суб'єктів публічної адміністрації за порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт; видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт; реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта; вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством; видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, з метою забезпечення прав і законних інтересів споживачів послуг та/або на виконання особою визначених законом обов'язків.

У підрозділі 2.4 «Організаційні та нормативно-правові напрями вдосконалення надання адміністративних послуг у сфері містобудування» обґрунтовано доцільність завершення розпочатої ініціативи щодо переходу до публічно-сервісної моделі функціонування суб'єктів публічної адміністрації. Дисертантом встановлено, що правила законодавчої техніки вимагають узгодження норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з нормами Закону України «Про адміністративні послуги».

У роботі обґрунтовується, що організаційний напрям удосконалення надання адміністративних послуг у сфері містобудування необхідно реалізувати шляхом: 1) удосконалення організації діяльності центрів надання адміністративних послуг; 2) запровадження практики надання адміністративних послуг через мережу Інтернет; 3) організації взаємодії на програмному та інформаційному рівні місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування з органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України; 4) підвищення ефективності інформаційного забезпечення механізму контролю за якістю виконання адміністративних та технічних регламентів надання адміністративних послуг і автоматичного повідомлення про порушення.

Дисертант дійшов висновку щодо доцільності таких нормативно-правових напрямів оптимізації надання адміністратвних послуг у сфері містобудування, як: 1) необхідність продовження кодифікаційної роботи з прийняття Містобудівного кодексу України; 2) закріплення переліку адміністративних послуг у сфері містобудування та класифікації їх на платні і безоплатні на законодавчому рівні; 3) встановлення єдиних технічних регламентів та стандартів якості надання адміністративних послуг у сфері містобудування; 4) розширення переліку правопорушень та посилення адміністративної відповідальності за неналежну якість надання адміністративних послуг у сфері містобудування; 5) розробка та затвердження містобудівної документації населених пунктів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності, специфіки та механізму надання адміністративних послуг у сфері містобудування, забезпеченні комплексності заходів при імплементації міжнародних норм у вітчизняне законодавство, в тому числі при запровадженні міжнародних стандартів якості надання адміністративних послуг у сфері містобудування. За результатами дисертаційної роботи сформульовано такі основні висновки:

1. Доведено, що містобудування як один з інструментів підвищення якості місць проживання людей завжди перебувало під контролем та наглядом держави. Тому питання історії організації надання адміністративних послуг у сфері містобудування досліджено паралельно з історією держави і права України. Незважаючи на те, що органи державної влади в Україні завжди виконували функції контролю та нагляду за містобудуванням, лише у ХХІ столітті під впливом європейської правової культури запроваджено інститут адміністративних послуг у цій сфері.

2. Доведено, що в законодавчому регулюванні питання надання адміністративних послуг у сфері містобудування мають місце колізійні та застарілі норми, відсутнє визначення та закріплений перелік адміністративних послуг у сфері містобудування, що спричиняє зловживання, корупційні прояви суб'єктів публічної адміністрації та віднесення окремих ділянок своєї роботи не до надання адміністративних послуг, а до розпорядчої, управлінської діяльності в межах компетенції. З метою зведення вказаних зловживань до мінімуму визначено перелік адміністративних послуг у сфері містобудування, що може стати правовою основою для вимог фізичних та юридичних осіб щодо сервісного обслуговування, а не управлінської діяльності у визначених видах адміністративних правовідносин.

3. Встановлено критерії для категоризації адміністративних послуг у сфері містобудування: зміст діяльності суб'єкта публічної адміністрації (реєстраційні, дозвільні, ліцензійні послуги); суб'єкт публічної адміністрації, що правомочний надавати послугу у сфері містобудування (послуги, що надаються органами загальнодержавної компетенції; послуги, що надаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування); предметний інтерес споживача адміністративних послуг у сфері містобудування (послуги, що задовольняють підприємницькі інтереси; послуги, що задовольняють земельні інтереси, житлові, комунальні та ін.); результат надання адміністративної послуги (послуги з надання висновків, містобудівних умов і обмежень, будівельних паспортів, погоджень та ін.).

4. Аргументовано, що в процесі надання адміністративних послуг у сфері містобудування позитивним буде використання досвіду таких країн, як Грузія, Республіка Польща, Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина, Французька Республіка. Доведено необхідність впровадження світового досвіду системи електронного урядування, що мінімізує корупційні прояви, недодержання строків надання адміністративної послуги та забезпечує сервісний підхід до питання адміністративних послуг у сфері містобудування.

5. Визначено, що суб'єкти публічної адміністрації, що надають послуги у сфері містобудування реалізують у своїй діяльності повноваження дозвільно-реєстраційного та контрольно-наглядового характеру. До дозвільно-реєстраційних повноважень, що пов'язуються з наданням адміністративних послуг у сфері містобудування, віднесено, зокрема, прийняття рішення про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок або розробку проекту будівництва; надання дозволу громадянам на перепланування приватних квартир у багатоповерхових житлових будинках; прийняття рішення про присвоєння поштової адреси об'єкту містобудування та інші. Контрольно-наглядові повноваження зводяться до проведення планових та позапланових перевірок підзвітних суб'єктів у субординаційному порядку.

6. Підтримано пропозиції щодо необхідності розробки процедури надання адміністративних послуг у сфері містобудування виключно через центри надання адміністративних послуг за допомогою мережі Інтернет, при цьому підкреслено доцільність розробки системи заходів щодо вдосконалення законодавства, що регламентує надання адміністративних послуг з використанням електронних документів і цифрового підпису, з метою максимальної гармонізації його з міжнародним законодавством у цій сфері.

7. Доведено необхідність застосування до посадових осіб, винних у вчиненні протиправних дій, пов'язаних з необґрунтованою відмовою, простроченням надання адміністративних послуг у сфері містобудування, сукупності заходів адміністративної і дисциплінарної відповідальності. Для цього обґрунтовано пропозицію щодо рекомендації у резолютивній частині постанови суду про оскарження дій та рішень суб'єктів владних повноважень відповідним посадовим особам селищних, міських рад або місцевих державних адміністрацій розглянути питання доцільності порушення адміністративного провадження за фактом вчинення діянь, передбачених ч.ч. 3-5 ст. 96-1 КУпАП.

8. Встановлено, що для ефективного виконання завдання із забезпечення прав та свобод людини необхідно вдосконалити діяльність із надання адміністративних послуг суб'єктами публічної адміністрації у сфері містобудування в таких напрямах: 1) організаційному; 2) нормативно-правовому.

Для вдосконалення правової регламентації надання адміністративних послуг у сфері містобудування запропоновано: 1) у Законі України «Про адміністративні послуги» реалізувати положення щодо оптимізації адміністративного регламенту надання адміністративних послуг виключно через центри надання адміністративних послуг або через Єдиний державний портал адміністративних послуг з використанням мережі Інтернет; 2) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» розширити понятійно-категоріальний апарат, визначивши поняття «адміністративна послуга у сфері містобудування» та «містобудівний регламент», а також передбачити ст. 8-1 «Адміністративні послуги у сфері містобудування» такого змісту:

«Суб'єкт владних повноважень, відповідно до своєї компетенції, надає такі види адміністративних послуг: будівельний паспорт забудови земельної ділянки та/або реконструкції нерухомого майна; висновок державної експертизи землевпорядної документації щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій (первинній, повторній, додатковій) державній експертизі; внесення змін до декларації про початок виконання підготовчих робіт; декларація про початок виконання будівельних робіт; декларація про початок виконання підготовчих робіт; дозвіл на виконання геологічних вишукувань; дозвіл на виконання топографо-геодезичних робіт; дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки; містобудівні умови й обмеження забудови земельної ділянки; погодження генерального плану будівництва (реконструкції тощо) об'єкта; погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності; присвоєння будівельної адреси; присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам); присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна (окрім присвоєння поштової адреси багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим кооперативам)»;

3) уніфікувати адміністративні регламенти, завершивши кодифікаційну роботу з прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України та Містобудівного кодексу України; 4) розробити та прийняти Закон України «Про плату за адміністративні послуги», в якому визначити еквівалентні розміри адміністративних зборів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Ляшко О. Б. Про містобудівництво та адміністративні послуги / О. Б. Ляшко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія. Юридичні науки. - 2013. - № 4. - Т. 2. - С. 60-62.

2. Ляшко О. Б. Інформаційні та технологічні картки надання адміністративних послуг в сфері містобудування / О. Б. Ляшко // Юридичний науковий електронний журнал. - 2014. - № 2. - С. 67-70.

3. Ляшко О. Б. Административная ответственность за несоблюдение законодательства Украины в сфере градостроительства / О. Б. Ляшко // Legea si Viata. - 2014. - № 7 (3). - С. 66-70.

4. Ляшко О. Б. Повноваження суб'єктів публічної адміністрації щодо надання адміністративних послуг в сфері містобудування / О. Б. Ляшко // Науковий вісник Запорізького національного університету. - 2014. - № 3. - С. 227-235.

5. Ляшко О. Б. Види адміністративних послуг у сфері містобудування в Україні / О. Б. Ляшко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2014. - № 3. - С. 167-174.

6. Ляшко О. Б. Питання класифікації адміністративних послуг у сфері містобудування / О. Б. Ляшко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція» - 2014. - № 12. - Т. 1. - С. 127-130.

7. Ляшко О. Б. Надання адміністративних послуг у сфері містобудування : результати соціологічного дослідження / О. Б. Ляшко // Часопис Київського університету права. - 2014. - № 4. - С. 117-120.

8. Ляшко О. Б. Праворозуміння цілей надання адміністративних послуг державою / О. Б. Ляшко // Правоохоронна функція держави : теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Харків, 25 квітня 2014 року) / МВС України ; Міністерство освіти і науки ; Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х. : ХНУВС, 2014. - С. 164-166.

9. Ляшко О. Б. Проблеми та перспективи розвитку законодавства про надання адміністративних послуг у сфері містобудування / О. Б. Ляшко // Актуальні проблеми юридичної науки в контексті розвитку громадського суспільства : матеріали науково-практичного семінару, (м. Дніпропетровськ, 29 квітня 2014 року) / Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2014. - С. 137-140.

10. Ляшко О. Б. Про містобудівництво та ресторанний бізнес / О. Б. Ляшко // Актуальні проблеми юридичної науки на шляху сучасної розбудови держави і суспільства : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Суми, 5-7 червня 2014 року) / Сумський державний університет ; Українська Асоціація фахівців трудового права. - Суми : Сумський державний університет, 2014. - С. 88-90.

11. Ляшко О. Б. Ліцензування як вид адміністративних послуг у сфері містобудування / О. Б. Ляшко // Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації української держави : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 3-4 жовтня 2014 року) / Запорізький національний університет. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2014. - С. 181-183.

Размещено на Allbest.ru

...