Правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна академія управління персоналом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Гречаний Дмитро Михайлович

Київ, 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор юридичних наук, професор Кормич Борис Анатолійович, Національний університет «Одеська юридична академія», завідуючий кафедрою морського та митного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Приймаченко Дмитро Володимирович, Академія митної служби України, професор кафедри адміністративного та митного права;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Пасіка Сергій Петрович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу проблем військового та міжнародного гуманітарного права науково-дослідного центру.

Захист відбудеться «26» червня 2015 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом за адресою: 03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у Міжнародному бібліотечно-інформаційному центрі ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «25» травня 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Христинченко Н.П.

Анотація

Гречаний Д.М. Правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом. - Київ, 2015.

В дисертації досліджено процедурні аспекти застосування митного режиму тимчасового ввезення. Охарактеризовані основні етапи та особливості формування митного режиму тимчасового ввезення в законодавстві. Розглядаються основні підходи до формування концепції митних режимів в правовій науці. Визначено особливості застосування принципу диспозитивності у правовому регулюванні митних режимів. Обґрунтовано розуміння митних режимів, як типових моделей поведінки. Охарактеризована їх структура, як сукупності правил діяльності щодо товару, та як послідовність здійснення митних формальностей щодо практичної реалізації переміщення товарів відповідно до заявленої мети. Запропоновано внесення змін до Митного кодексу України щодо деталізації поняття суб'єктів що користуються митним режимом та вдосконалення адміністративної відповідальності за порушення вимог митного режиму тимчасового ввезення.

Ключові слова:митний режим, тимчасове ввезення,диспозитивність, митні процедури, митні формальності, митне оформлення, митний контроль, митні платежі, карнет А.Т.А.

Аннотация

ГречаныйД.М. Правовые основы применения таможенного режима временного ввоза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом. - Киев, 2015.

Диссертация посвящена исследованию порядка и процедуры применения таможенного режима временного ввоза. В работе охарактеризованы основные подходы к формированию концепции таможенных режимов в юридической науке. Определяются особенности формирования института временного ввоза в национальном и международном законодательстве. Отмечается, что появление таможенного режима временного ввоза обусловлено развитием международного транспорта и международной торговли услугами. В качестве источников создания современных правил временного ввоза выделены индивидуальные льготы отдельным категориям лиц на беспошлинный ввоз личных вещей и формирование концепции беспошлинного пребывания иностранных товаров на территории государства, сформировавшейся благодаря соглашениям о торговле и мореплавании. Определены три этапа эволюции правовых стандартов временного ввоза: 1923 г. - середина ХХ в.; 50-90-е гг. ХХ в., после 1990 г. и охарактеризованы особенности каждого из этапов.

Рассмотрен принцип диспозитивности правового регулирования таможенного режима временного ввоза. Определено несколько уровней реализации данного принципа, общий - в виде свободы выбора и замены таможенного режима, и специальные, характерные для временного ввоза: выбор законодательства, определяющего процедуру (национальное или международное), выбор субъекта выполнения условий режима (самостоятельно либо с передачей прав и обязанностей другому лицу), выбор способа завершения режима (обратный вывоз либо помещение в иной таможенный режим). Подобная свобода выбора реализуется путем выбора документа для декларирования либо подачи соответствующего заявления.

Определена структура таможенного режима, которая одновременно представлена совокупностью правил, определяющих правовое положение товаров, помещенных в таможенный режим и процедурой применения таможенного режима для перемещения конкретных товаров. Система правил таможенного режима включает в себя нормы разных отраслей права, определяющие: условия помещения товаров в таможенный режим, правила налогообложения товаров, правила использования товаров в таможенном режиме, таможенный статус товаров. Процедура применения таможенного режима представляет собой определенную последовательность действий таможенных органов и соответствующих лиц по перемещению товаров и транспортных средств коммерческого назначения через таможенную границу и дальнейшего выполнения условий такого перемещения.

Охарактеризована структура процедуры применения таможенного режима временного ввоза, которая состоит из последовательности стадий получения разрешения на применение таможенного режима, непосредственного применения таможенного режима, завершения либо прекращения таможенного режима. На каждой стадии выделены соответствующие этапы выполнения установленных процедурой таможенных формальностей.

Выделено три типа налогообложения товаров в таможенном режиме временного ввоза: условное полное и условное частичное освобождения от налогообложения, а также возникновение налоговых обязательств в связи с нарушением требований режима. Выявлены критерии, которые обуславливают применение каждого из типов налогообложения. Охарактеризована система гарантирования уплаты таможенных платежей, как неотъемлемая часть режима налогообложения временно ввезенных товаров.

Рассмотрены особенности порядка выполнения таможенных формальностей по таможенному оформлению и таможенному контролю временно ввезенных товаров. Классифицирована типология и порядок осуществления соответствующих таможенных процедур. В частности, выделяются особенности таможенного оформления с применением таможенной декларации, карнета А.Т.А., оформления транспортных средств коммерческого назначения, оформления контейнеров, поддонов, упаковок. Выделяются процедуры таможенного контроля в связи с перемещением через таможенную границу и в связи с помещением в таможенный режим.

На основе проведенного анализа предложены изменения в Таможенный кодекс Украины, касающиеся детализации понятия лица, использующего таможенный режим и установления отдельных норм по привлечению к административной ответственности за нарушение требований таможенного режима временного ввоза. Указывается необходимость установления процедуры предоставления финансовой гарантии в виде денежного депозита.

Ключевые слова: таможенный режим, временный ввоз, диспозитивность, таможенные процедуры, таможенные формальности, таможенное оформление, таможенный контроль, таможенные платежи, карнет А.Т.А.

Summary

HrechaniyD.M. The legal base for an application of the procedure of temporary admission. - Manuscript.

Dissertation for the obtaining a scientific degree of the candidate of law in the specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - The Interregional Academy of Personnel Management. - Kyiv, 2015.

The thesis provides the research of the temporary admission procedure. The characteristics of the main stages and the picularities of formation of the temporary admission procedure in the legislation are given. The review of the main scientific conseptions of customs procedures is made. The peculiarities of application of the discretionary principle to the legal regulation of customs procedures are determined. Besides, the thesis gives the proofs for the understanding the customs procedures as the typical behavior models. Its structure, that is presented simultaneously by the aggregate of rules for using of goods and by the sequence of application of customs formalities towards the moving of goods across customs frontiers, is also characterized. The amendments to the Customs code of Ukraine dealing with the detailing of meaning of owners of customs procedure and with the improving the rules for enforcement of customs legislation setting the rules for temporary admission.

The key words: customs procedure, temporary admission, discretionary rules, customs process, customs formalities, customs clearence, customs controls, customs duties and charges, A.T.A. carnet.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Активна участь України у світових економічних процесах обумовлює необхідність ефективного застосування всього спектру митних режимів, в рамках яких реалізуються права суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Специфіка митого режиму тимчасового ввезення проявляється як у структурі правового регулювання, так і у особливостях його застосування. Так, митний режим тимчасового ввезення найбільш повно віддзеркалює проблематику взаємодії між нормами національного та міжнародного законодавства у митному законодавстві. Процес застосування митного режиму тимчасового ввезення є важливим елементом не лише реалізації права на переміщення товарів через митний кордон, але й забезпечує спрощення міжнародної торгівлі послугами, адже міжнародні транспорт, туризм, професійна, освітня, наукова, культурна діяльність потребують тимчасового ввезення засобів здійснення відповідної діяльності, особистих речей осіб тощо. Нарешті, в митному режимі тимчасового ввезення проявляється диспозитивний характер правового регулювання, притаманний ряду інститутів митного законодавства, який полягає у багатоваріантності способів і процедур реалізації відповідного митного режиму. Всі ці особливості ставлять ряд важливих для науки адміністративного та митного права завдань щодо аналізу засобів та способів регулювання тимчасового ввезення, визначення специфіки процедурних аспектів практичного застосування даного митного режиму. Вирішення цих завдань є важливим для забезпечення законності та підвищення ефективності правозастосування в сфері державної митної справи, пошуку шляхів подальшого спрощення митних правил та процедур, їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами.

Дисертаційне дослідження базується на роботах вітчизняних та зарубіжних науковців в галузях адміністративного та митного права, таких як К.В. Бережна, Є.В. Додін, Ю.М. Дьомін, О.Ю. Бакаєва, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, І.П. Голосніченко, С.В. Ківалов, А.Н. Козирін, В.Т. Комзюк, Б.А. Кормич, Т.В. Корнєва, О.О. Крестьянінов, О.С. Лагода, А.В. Мазур, В.Я. Настюк, В.П. Науменко, П.В. Пашко, В.Г. Перепелюк, Д.В. Приймаченко, Т.О. Проценко, А.Є. Татарінов, С.А. Трофімов, Д.С. Цаліна, А.А. Шахмаметьєвта інші. Але, як правило, дослідниками робився акцент на питаннях сутності та структури митних режимів, тарифного та нетарифного регулювання, адміністративних та митних процедур, митного контролю тощо. В той же час, реалізація кожного митного режиму обумовлює застосування конкретного набору правових норм. Тож потреба дослідження взаємодії відповідних матеріальних та процедурних норм в рамках конкретного митного режиму і обумовлює обрання теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі морського та митного права Національного університету «Одеська юридична академія» відповідно до плану наукових досліджень «Визначення шляхів підвищення ролі норм морського, митного та інформаційного законодавства для подальшого забезпечення економічної незалежності України у ХХІ ст.», і є складовою загальної теми науково-дослідної роботи університету «Традиції і новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 01106U004970).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства з позицій науки адміністративного та митного права визначити особливості правового регулювання та процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення та сформулювати науково обґрунтовані висновки і рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і практики правозастосування у сфері державної митної справи.

Відповідно до названої мети в дисертаційному дослідженні були поставлені такі задачі:

- окреслити головні риси концепції митних режимів у вітчизняній правовій науці;

- визначити основні етапи формування правових основ тимчасового ввезення у національному та міжнародному законодавстві;

- з'ясувати головні аспекти реалізації диспозитивності у правовому регулюванні митного режиму тимчасового ввезення;

- встановити структуру правового регулювання та процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення;

- визначити правові основи режиму оподаткування тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення;

- охарактеризувати стадії та етапи процедури митного оформлення у митному режимі тимчасового ввезення;

- визначити порядок здійснення митних формальностей щодо митного контролю тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства стосовно тимчасового ввезення.

Об'єктом дослідження є процес застосування митного режиму тимчасового ввезення.

Предметом дослідження є правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальновизнані наукові критерії об'єктивності і комплекс дослідницьких методів, які забезпечили всебічний аналіз процесу застосування митного режиму тимчасового ввезення. Формально-логічний, компаративний метод та метод інтегрального аналізу використовувались для зіставлення та узагальнення наукових концепцій митних режимів (п. 1.1). Історичний метод та герменевтичний підхід застосовувалися для характеристики основних етапів процесу формування правових основ тимчасового ввезення в національному та міжнародному законодавстві (п.п. 1.2., 1.3.). Дослідження особливостей способів правового регулювання та характеристика структури митного режиму тимчасового ввезення здійснювались на основі структурно-функціонального та системного методів (п.п. 2.1., 2.2., 2.3.), а використання порівняльно-правового методу дозволяє здійснювати аналіз диспозитивних елементів у правовому регулюванні режиму тимчасового ввезення (п.п. 2.1, 2.3). Застосування формально-юридичного методу дає змогу проаналізувати процедури виконання митних формальностей щодо митного оформлення та митного контролю у режимі тимчасового ввезення (п.п. 3.1, 3.2.). Застосування методів аналізу, синтезу та моделювання дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням, що визначає особливості застосування матеріальних та процедурних норм митного законодавства в процесі реалізації митного режиму тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.

Проведення дисертаційного дослідження дало змогу отримати важливі для науки і практики адміністративного та митного права результати і пропозиції.

Уперше:

- визначені генезис та основні етапи формування інституту тимчасового ввезення в митному законодавстві, який виник завдяки системі митних пільг для торгівлі і мореплавства та утвердився шляхом закріплення права та процедури тимчасового ввезення в міжнародному законодавстві;

- охарактеризована структура митного режиму тимчасового ввезення, яка представлена системою правил, заборон та обмежень, що застосовуються до товарів та процедурою виконання митних формальностей щодо їх переміщення через митний кордон;

- встановлено особливості застосування диспозитивності правового регулювання митного режиму тимчасового ввезення, яка реалізується на трьох рівнях: 1) рівні обрання та зміни митного режиму; 2) рівні обрання процедури тимчасового ввезення; 3) рівні обрання способу завершення митного режиму.

Удосконалено:

- погляди на сутність митних режимів, як набору типових моделей поведінки щодо реалізації прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб на переміщення товарів через митний кордон;

- підходи щодо взаємодії норм митного та фінансового права у встановленні режиму оподаткування тимчасово ввезених товарів;

- позицію щодо необхідності розгляду митних процедур, як особливого виду адміністративних проваджень.

Дістали подальшого розвитку:

- визначення особливостей здійснення процедури митного оформлення товарів у митному режимі тимчасового ввезення в залежності від документу, що обирається для декларування - митної декларації, або карнету А.Т.А.;

-характеристика структури митних формальностей щодо здійснення митного контролю товарів у митному режимі тимчасового ввезення;

запропоновано:

- внесення змін до законодавства, з метою забезпечення відповідності поняття митного режиму положенням Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур;

- удосконалення положень митного кодексу щодо відповідальності за порушення вимог митного режиму тимчасового ввезення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про можливості вирішення проблем, пов'язаних із застосуванням митного режиму тимчасового ввезення, дає більш детальний аналіз норм національного та міжнародного законодавства, а сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції є певним внеском в теорію і практику митного і адміністративного права. Положення можуть бути використані та частково використовуються:

у науково-дослідній сфері - для подальшого дослідження проблематики митних режимів та митних процедур;

у правотворчій сфері - для вдосконалення законодавства в сфері державної митної справи;

у сфері правозастосовної діяльності - в діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та митних органів щодо застосування митного режиму тимчасового ввезення (акт впровадження «КІБ-ТРАНС» від 11.02.2015 р., ТОВ «ЛТК-ГРУП» від 18.02.2015 р.);

у навчальному процесі - при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Митне право», «Адміністративне право», «Міжнародне митне право», для підвищення кваліфікації співробітників Державної фіскальної служби тощо (акт впровадження Національного університету «Одеська юридична академія» від 16.04.2015 р.).

Використання результатів дисертаційного дослідження підтверджується відповідними актами впровадження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, до яких дійшли за результатом проведеного дисертаційного дослідження, виносилися на обговорення на Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: de legepraeterita, instante, futura» (м. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р.);Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 21-22 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права, «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у дев'яти наукових публікаціях, в тому числі п'ять - у фахових виданнях, затверджених МОН України, одна у періодичному науковому виданні іншої держави (Словаччина), а також в трьох тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів; висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, обсяг основного тексту - 170 сторінок. Список використаних джерел складається із 193 найменування і займає 20 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі викладено актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок роботи з відповідними науковими програмами, планами, темами, визначено об'єкт, предмет, мету і основні задачі дослідження; охарактеризовано методологічну основу роботи, її наукову новизну і практичне значення; надано відомості про апробацію теоретичних положень дослідження, його структуру і обсяг.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи реалізації права на тимчасове ввезення» складається з трьох підрозділів і присвячений характеристиці наукових досліджень митних режимів, визначенню основних етапів та особливостей процесу формування інституту тимчасового ввезення в національному та міжнародному законодавстві.

У підрозділі 1.1 «Концепції митних режимів в наукових дослідженнях» подається огляд та систематизація поглядів науковців в галузі митного права до проблематики змісту і сутності митних режимів.

Такі погляди сформувалися під впливом розробок в сфері адміністративного та фінансового права, зокрема, щодо адміністративно-правових режимів, адміністративного процесу та адміністративних процедур, оподаткування товарів митними платежами.

Наукові розробки, що формують концепцію митних режимів, охоплюють п'ять основних аспектів даного питання, які включають: 1) аналіз митних режимів як порядку правового регулювання в сфері державної митної справи (Д. Бахрах, Є. Додін, С. Ківалов, Є. Татарінов); 2) характеристика митного режиму як особливого виду адміністративно-правового режиму, та одночасно як окремого інституту митного законодавства (К. Бережна, І. Зикін, О. Крест'янінов, О. Шахмаметьєв), 3) ототожнення митного режиму із митною процедурою, або із сукупністю митних процедур (О. Бакаєва, Г. Матвієнко, Г. Чмель); 4) розгляд митних режимів, як комбінації матеріальних та процесуальних норм митного законодавства (Б. Габрічідзе, А. Козирін, А. Новіков, А. Яцушко); 5) підхід до митного режиму, як до порядку вирішення індивідуальних справ щодо переміщення товарів та набору типових моделей поведінки, обумовлених метою такого переміщення (Б. Кормич, О. Шахмаметьєв, Є. Татарінов).

Комплексний характер митного законодавства обумовлює і комплексний характер митних режимів. Тож цілісне уявлення про митний режим можна сформувати лише шляхом синтезу різних поглядів на дану проблематику, оскільки кожна з названих концепцій характеризує певні грані митного режиму. митний ввезення правовий диспозитивність

По-перше, митний режим складає систему правового регулювання переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. В рамках митного режиму відбувається взаємодія правових норм різних галузей законодавства, а конкретна сукупність таких норм обумовлюється обраним видом митного режиму.

По-друге, оскільки правила митного режиму застосовуються щодо конкретних випадків переміщення товарів або транспортних засобів, митний режим є невіддільним від процедури його застосування.

По-третє, митний режим є засобом забезпечення потреб осіб щодо переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, тож він пов'язаний із метою переміщення, а встановленням митних режимів законодавець пропонує вичерпний перелік типових моделей поведінки суб'єктів такого переміщення.

Підрозділ 1.2 «Формування інституту тимчасового ввезення в митному законодавстві» присвячений аналізу джерел виникнення правил тимчасового ввезення товарів та факторів, що сприяли їх оформленню в якості певного інституту митного законодавства.

Відносна новизна інституту тимчасового ввезення пояснюється, з одного боку, тим, що передумовами його виникнення стали об'єктивні історичні процеси розвитку міжнародного транспорту, міжнародних послуг, міжнародних економічних, культурних, наукових зв'язків та туризму. З іншого боку, реалізація тимчасового ввезення можлива лише за умови належного рівня функціонування митної служби, що дозволяє ефективно контролювати дотримання вимог такого режиму та гарантувати забезпечення сплати митних платежів у випадку порушення таких вимог.

Серед джерел походження інституту тимчасового ввезення можна назвати: односторонні та взаємні пільги щодо переміщення через митні кордони особистих речей купцями, екіпажами та пасажирами суден, що виникають починаючи з ХVІІІ ст.; індивідуальні пільги які надавалися особам, що запрошувалися для виконання певних робіт (початок ХІХ ст.); запровадження в національному законодавстві поняття транзиту, як можливості тимчасового безмитного перебування товарів на митній території (середина ХІХ ст.).

Все це у сукупності призвело до появи у національних митних законодавствах на рубежі ХІХ-ХХ ст.ст. загальних норм, що визначали можливість тимчасового ввезення товарів, яке обумовлювалося низкою критеріїв: вид товару, вид транспорту, особа, що переміщує; зворотній вивіз, звільнення від сплати мита, необхідність отримання дозволу митної адміністрації.

Слід зазначити, що не дивлячись на існування правил тимчасового ввезення у радянських митних кодексах, починаючи з 1928 р., застосування цього режиму було обмежене в силу особливостей соціалістичної системи господарювання, а розвиток даного інституту в Україні вже ґрунтувався на цілій низці міжнародних правил, що виникли у середині ХХ ст.

У підрозділі 1.3 «Розвиток міжнародних стандартів тимчасового ввезення» робиться висновок про еволюційний процес формування відповідного інституту в міжнародному законодавстві, обумовлений пошуком оптимальних способів реалізації права на тимчасове ввезення, та необхідністю гармонізації митних процедур великої кількості країн.

Процес формування міжнародно-правових стандартів тимчасового ввезення охоплює три основні етапи, які характеризуються специфікою підходів до правового регулювання відповідних правовідносин.

Перший етап розпочався з підписанням Конвенції про спрощення митних формальностей 1923 р., яка містила окремі положення щодо тимчасового ввезення зразків товарів. Характерними особливостями цієї конвенції було надання права на тимчасове ввезення не щодо товарів, а щодо конкретних осіб, які мали відповідне посвідчення та розгляд даного питання в контексті спрощення митних процедур.

Початок другого етапу - 50-ті рр. ХХ ст., коли тимчасове ввезення оформлюється в окремий інститут міжнародного права. Це відбувається завдяки діяльності окремих агенцій ООН, ГАТТ та СТС і характеризується появою значної кількості міжнародних угод, присвячених тимчасовому ввезенню окремих видів товарів або транспортних засобів, ввезенню товарів з певною професійною метою тощо.

Одним з найважливіших кроків можна вважати Митну конвенцію щодо карнетів для комерційних зразків (Customs Convention regarding Carnets for Commercial Samples)1956 р. Хоча вона згодом була замінена іншими угодами, але саме в ній вперше були реалізовані сучасні принципи тимчасового ввезення: 1) встановлення єдиної форми документу, що використовується для гарантування сплати митних платежів (на той час карнетЕ.С.S., згодом замінений карнетами А.Т.А. та CPD); визначення системи суб'єктів, що складається із гаранта сплати митних платежів у країні тимчасового ввезення та органу, що видає відповідні документи підтвердження у країні вивезення (функції були віддані торгово-промисловим палатам); встановлення строків дійсності карнетів та строків для задоволення вимог щодо сплати митних платежів гарантом; використання карнету в якості документу для митного оформлення товарів, як при ввезенні, так і при наступному реекспорті.

Крім того, в цей період відбувається формування окремих спрощених процедур для дорожніх транспортних засобів, туристів, товарів наукового, освітнього призначення, засобів масової інформації, кінематографії, товарів для дозвілля моряків тощо.

Нарешті, теперішній етап розвитку міжнародних стандартів тимчасового ввезення розпочався у 1990 р. з підписанням Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення. Його основною рисою є консолідація та уніфікація міжнародного законодавства в галузі тимчасового ввезення, шляхом заміни дев'яти попередніх конвенцій однією, та внесення змін ще до трьох.

Слід зазначити, що міжнародні правила тимчасового ввезення включають як норми прямої дії, так і норми-принципи та норми-стандарти, які вимагають прийняття відповідних національних нормативно-правових актів для їх реалізації.

Розділ 2 «Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення» складається з трьох підрозділів та характеризує особливості правового регулювання процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення.

У підрозділі2.1 «Диспозитивність правового регулювання тимчасового ввезення» наголошується на тому, що принцип свободи вибору митного режиму, та його сутність в якості запропонованої типової моделі поведінки обумовлює широке застосування принципу диспозитивностіу правовому регулюванні митних режимів. Адже виникнення правовідносин щодо переміщення товару, визначення мети переміщення товару та, відповідно, конкретного змісту митних процедур щодо такого переміщення залежить від вільного волевиявлення особи, що здійснює таке переміщення. В цьому аспекті митні режими є близькими до процедури надання адміністративних послуг, адже публічно-розпорядча діяльність здійснюється за ініціативи недержавного суб'єкта (декларанта), а метою такої діяльності є створення умов для реалізації прав та інтересів такого суб'єкта. Особливістю диспозитивного правового регулювання в рамках митних режимів є те, що свобода вибору декларанта не є абсолютною, оскільки вона реалізується в рамках законодавчих приписів, що регламентують процедурну діяльність митних органів. Звідси і витікає обмеження вибору вичерпним набором моделей поведінки.

В рамках митних режимів диспозитивність правового регулювання реалізується на декількох рівнях. Загальним рівнем є свобода вибору та зміни митного режиму. Такий вибір обумовлюються двома критеріями: мета переміщення товару та вимоги законодавства щодо можливості застосування митного режиму до конкретного товару. При зміні митного режиму додається третій критерій - вимоги попереднього митного режиму.

Особливістю митного режиму тимчасового ввезення є наявність додаткових рівнів диспозитивності вже в середині самого режиму. По-перше, декларанту надано можливість обрання законодавства, що застосовується для здійснення тимчасового ввезення - правил МКУ, або правил Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення. Цей вибір здійснюється шляхом обрання способу декларування - із застосуванням митної декларації, або із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А. По-друге - це обрання порядку користування митним режимом, згідно якого декларант може користуватися ним самостійно, або передати права та обов'язки іншій особі. Такий вибір здійснюється шляхом звернення до митниці оформлення та надання згоди іншої особи прийняти відповідні права та обов'язки. По-третє, це вибір способи виконання вимог митного режиму, або виконання зобов'язання про зворотне вивезення, або шляхом поміщення товарів в інший митний режим.

Диспозитивний метод правового регулювання є основою реалізації головної функції митних режимів - задоволення потреб осіб у переміщенні товарів через митний кордон, відповідно до потрібної їм мети.

Підрозділ2.2 «Структура митного режиму тимчасового ввезення» присвячений характеристиці внутрішньої структури тієї сукупності правил, що складають даний митний режим.

В якості об'єктного правового режиму, митний режим тимчасового ввезення представляє собою сукупність правил, що регламентують правове положення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, як об'єктів правовідносин в митній сфері. При цьому, комплексний характер митного законодавства обумовлює і комплексний характер митного режиму, адже щодо товарів, поміщених у певний митний режим, застосовуються правові норми різних галузей права - митного, податкового, адміністративного, екологічного тощо. В даному випадку митним режимом визначаються такі аспекти, як: 1) умови, яким повинен відповідати товар для поміщення у митний режим; 2) правила оподаткування товарів; 3) вимоги щодо використання та розпорядження товарами, що перебувають у митному режимі; 4) митний статус товарів після поміщення у митний режим.

Умови поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення складаються із загальних, представлених заборонами та обмеженнями щодо переміщення товарів через митний кордон та спеціальними, передбаченими безпосередньо самим режимом: митний статус іноземних товарів; надходження на митну територію, або перебування на митній території під митним контролем; можливість ідентифікації при наступному реекспорті.

Вимоги щодо використання митного режиму включають: забезпечення незмінного стану товарів; користування та розпорядження лише з дозволу митного органу; використання виключно для заявленої мети; додержання строків тимчасового ввезення.

Особливістю митного режиму тимчасового ввезення є те, що лише даний режим дозволяє користування на митній території України товарами, що мають митний статус іноземних.

В іншому аспекті структура митного режиму, як типової моделі поведінки, представлена структурою процедури практичного застосування режиму. Відповідно до загальних положень теорії юридичного процесу можна виділити три основні стадії процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення.

Стадія отримання дозволу на застосування режиму включає такі етапи: 1) подання попереднього повідомлення про намір тимчасово ввезти товари; 2) прийняття попереднього повідомлення митним органом; 3) надання дозволу (або відмова) та встановлення строку тимчасового ввезення.

Стадія застосування режиму тимчасового ввезення включає такі етапи: 1) фактичне ввезення товарів та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України; 2) митне оформлення та випуск у режим тимчасового ввезення; 3) використання тимчасово ввезених товарів та транспортних засобів комерційного призначення на митній території України.

Стадія завершення або припинення митного режиму включає наступні етапи: 1) фактичне вивезення товарів з митної території України або інші дії з товарами, що завершують їх перебування у режимі тимчасового ввезення; 2) митне оформлення завершення митного режиму тимчасового ввезення; 3) вивільнення або виконання гарантій сплати митних платежів, якщо такі гарантії надавалися.

У підрозділі 2.3 «Правові основи оподаткування товарів у режимі тимчасового ввезення» розглядаються особливості застосування норм щодо справляння митних платежів відносно тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів. Зазначається, що переміщення товарів через митний кордон виступає підставою для виникнення податкових зобов'язань, а обрання митного режиму визначає характер таких зобов'язань.

Специфіка митного режиму тимчасового ввезення полягає у реалізації механізму умовного повного, або часткового звільнення від оподаткування митними платежами, що і є основною метою використання даного режиму. При цьому, митні формальності в рамках цього режиму спрямовані на забезпечення дотримання умов такого звільнення та гарантування сплати відповідних митних платежів у випадку порушення таких умов.

Правила оподаткування митного режиму тимчасового ввезення представлені чотирма групами правових норм: 1) норми щодо митно-тарифного регулювання; 2) норми щодо податку на додану вартість; 3) норми щодо акцизного податку; 4) норми щодо забезпечення виконання зобов'язань перед митними органами.

Порядок оподаткування тимчасово ввезених товарів та наявність або відсутність необхідності гарантування сплати митних платежів залежать від таких критеріїв, як: номенклатура товарів, згідно УКТЗЕД; призначення товарів; вид транспортного засобу; особа декларанта; додержання вимог режиму. Це у сукупності формує три можливих режими оподаткування: 1) умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом; 2) умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом; 3) настання податкових зобов'язань у зв'язку із порушенням вимог режиму тимчасового ввезення. Режим оподаткування при тимчасовому ввезенні виступає в якості виключення (повного або часткового) із загального режиму оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України у режимі імпорту.

Забезпечення виконання зобов'язань із сплати митних платежів є основним елементом механізму реалізації звільнень від оподаткування у режимі тимчасового ввезення. Слід відзначити, що в аспекті надання гарантій також проявляється принцип диспозитивності правового регулювання, адже декларанту дається можливість обрання способу гарантування. Гарантії у вигляді документу та гарантії на підставі книжки (карнету) А.Т.А. надаються специфічною особою - гарантом (у першому випадку - банківською установою або підприємством-фінансовим посередником, у другому - асоціацією гарантом - Торгово-промисловою палатою України (ТПП України).

Характерною особливістю процедури надання гарантій, їх вивільнення або реалізації є врегулювання відносин між Державною фіскальною службою та гарантом на підставі договору.

У розділі 3«Митні формальності при застосуванні митного режиму тимчасового ввезення», що складається з двох підрозділів, розглядаються особливості практичної реалізації митного режиму тимчасового ввезення в рамках процедур митного оформлення та митного контролю.

Підрозділ3.1 «Митне оформлення у режимі тимчасового ввезення» характеризує чотири можливих варіанти здійснення процедури митного оформлення у режимі тимчасового ввезення: 1) з використанням митної декларації (МД); 2) з використанням Книжки (карнету) А.Т.А.; 3) для транспортних засобів комерційного призначення; 4) для контейнерів, піддонів та упаковок.

Митне оформлення із застосуванням митної декларації на бланку Єдиного адміністративного документу підпорядковано вирішенню таких специфічних для митного режиму тимчасового ввезення завдань, як: встановлення строку тимчасового ввезення; забезпечення ідентифікації товарів; застосування звільнень від сплати мита; застосування гарантій виконання зобов'язань; забезпечення контролю за дотриманням вимог режиму; здійснення наступного реекспорту товарів.

Процедура митного оформлення товарів у режим тимчасового ввезення із використанням МД складається із наступної послідовності митних формальностей: 1) реєстрація митної декларації; 3) перевірка митної декларації; 3) прийняття митної декларації до оформлення або відмова у прийнятті митної декларації до оформлення; 4) оформлення митної декларації; 5) проведення митного огляду; 6) завершення митних формальностей за митною декларацією.

Особливості митного оформлення з використанням книжки (карнету) А.Т.А. обумовлені тим, що дана книжка використовується і як документ, що замінює МД, і як засіб забезпечення виконання зобов'язань. Митне оформлення із використанням книжки А.Т.А. включає такі дії декларанта та посадових осіб митного органу: 1) подання книжки А.Т.А. для митного оформлення; 2) перевірка відповідності відомостей, зазначених у книжці А.Т.А., умовам Конвенції про тимчасове ввезення; 3) прийняття книжки А.Т.А. для митного оформлення; 4) реєстрація книжки А.Т.А.; 5) митний огляд; 6) заповнення книжки А.Т.А. посадовими особами митниці; 7) вилучення з книжки А.Т.А. оригіналів відривних документів для організації митного контролю.

Основними перевагами використання карнетів А.Т.А. є: надання порівняно меншої кількості документів та відомостей; застосування одного документу для декларування та гарантування сплати митних платежів; відсутність необхідності послуг митного брокера для оформлення митної декларації; обмежений перелік підстав для відмови у митному оформленні. Перевагами використання митної декларації є: можливість тимчасового ввезення товарів, які не передбачені додатками B.1-B.9 і D Стамбульської конвенції; більшій строк дії режиму тимчасового ввезення (3 роки замість 1); можливість застосування процедури електронного декларування.

Митне оформлення транспортних засобів комерційного призначення характеризується спрощеним порядком виконання митних формальностей, який полягає у тому, що згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії. Для митного оформлення використовуються реєстраційні та товаротранспортні документи, визначені законодавством, що регулюють діяльність конкретного виду транспорту.

Тимчасове ввезення контейнерів, упаковок та піддонів здійснюється за окремою процедурою, із виконанням специфічних умов: для упаковок - наступне вивезення виключно користувачем права на тимчасове ввезення та заборона для використання для внутрішніх перевезень; для контейнерів - нанесення встановлених Конвенцією позначень та обмежене використання для внутрішніх перевезень; для піддонів - вивезення до або після попереднього ввезення такої самої кількості піддонів цього ж типу і приблизно такої ж вартості. Спрощений порядок митного оформлення полягає у можливості використання для відповідних митних формальностей заяви особи із письмовим зобов'язанням щодо подальшого реекспорту цих товарів.

У підрозділі3.2 «Митний контроль тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення» митний контроль розглядається як процедура, правовідносини в рамках якої виникають автоматично, із ввезенням товару або транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України.

Відповідно до даної особливості в рамках процедури митного контролю пропонується виділити дві відокремлені групи митних формальностей: 1) формальності, пов'язані із митним контролем переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон, які обумовлені самим фактом знаходження відповідних об'єктів в межах митної юрисдикції України; 2) формальності, пов'язані із контролем щодо дотримання вимог митного режиму, необхідність виконання яких обумовлюється волевиявленням декларанта щодо обрання конкретного митного режиму.

Митний контроль щодо переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон включає: 1) контроль при пропуску через митний кордон; 2) контроль за доставкою у митницю призначення; 3) контроль за тимчасовим зберіганням. Дані формальності не залежать від правил конкретного митного режиму і обумовлюються, в першу чергу, видом транспорту, яким здійснюється переміщення товарів.

Обрання митного режиму тимчасового ввезення обумовлює застосування цілої низки форм митного контролю, які включають: 1) заходи митного контролю, необхідні для митного оформлення товарів у митний режим (відповідність товарів заявленим відомостям); 2) заходи митного контролю за дотриманням вимог митного режиму після завершення митного оформлення та випуску товарів (наявність, незмінний стан, цільове використання, дотримання строків реекспорту).

Висновки

Проведений аналіз процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення дозволив зробити ряд висновків:

1. Формування інституту тимчасового ввезення було обумовлене розвитком міжнародного транспорту та міжнародної торгівлі. Прообразами сучасних правил тимчасового ввезення можна вважати односторонні та взаємні пільги купцям та мореплавцям щодо їх особистих речей, індивідуальні пільги особам, що подорожували з професійною метою та правила щодо транзиту товарів ХVІІІ-ХІХ ст.ст. Остаточне оформлення даного режиму у національних митних законодавствах відбулося на рубежі ХІХ та ХХ ст. Еволюція міжнародно-правових стандартів тимчасового ввезення може бути розділена на три етапи: 1) 1923 - середина ХХ ст. - тимчасове ввезення розглядається як елемент спрощення митних формальностей для певних категорій осіб; 2)середина ХХ ст. - 1990 р. - формування окремого інституту тимчасового ввезення,що складався з дванадцяти міжнародних угод по окремим видам товарів та створення міжнародної системи гарантій; 3) з 1990 р. - консолідація міжнародного законодавства в рамках Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення.

2. Необхідність забезпечення прав і законних інтересів осіб, що переміщують товари, обумовлює використання принципу диспозитивностіу правовому регулюванні митних режимів, який, зокрема, виражається у свободі обрання та зміни митного режиму. З цієї точки зору митні режими представляють набір типових моделей поведінки, які обираються особою, виходячи із відповідності меті переміщення товарів через митний кордон. Особливістю диспозитивного правового регулювання в рамках митних режимів є те, що свобода вибору декларанта не є абсолютною, оскільки вона реалізується в рамках законодавчих приписів, що регламентують процедурну діяльність митних органів. Звідси і витікає обмеження вибору вичерпним набором моделей поведінки. Обрання митного режиму тягне застосування низки матеріальних та процесуальних норм, що визначають дії як декларанта, так і митних органів.

3. Специфіка митного режиму тимчасового ввезення полягає в наявності додаткових рівнів диспозитивності вже в рамках самого режиму: 1) свобода обрання законодавства - правил МКУ або правил Стамбульської конвенції; 2) свобода обрання порядку користування митним режимом - самостійно або шляхом передачі праві обов'язків третій особі; 3) свобода обрання способу виконання вимог митного режиму - виконання зобов'язання про зворотне вивезення або поміщення товарів в інший митний режим. Зазначені варіанти поведінки обираються декларантом шляхом подання заяв встановленої форми: митної декларації, карнету А.Т.А., заяви до митниці оформлення про передачу користування режимом іншій особі.

4. Структура митного режиму представлена двома аспектами: 1) сукупністю правил, що регламентують правове положення товарів і транспортних засобів, як об'єктів митних правовідносин, та 2) сукупністю митних формальностей - певною послідовністю дій митних органів та відповідних осіб щодо застосування митного режиму. Правила щодо товарів включають: 1) умови, яким повинен відповідати товар для поміщення у митний режим; 2) правила оподаткування товарів; 3) вимоги щодо використання та розпорядження товарами, що перебувають у митному режимі; 4) митний статус товарів після поміщення у митний режим. Процедура застосування митного режиму тимчасового ввезення складається із певної послідовності стадій: 1) стадія отримання дозволу на застосування режиму; 2) стадія застосування режиму тимчасового ввезення; 3) стадія завершення або припинення митного режиму.

5. Законодавство встановлює три типи оподаткування у митному режимі тимчасового ввезення: 1) умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом; 2) умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом; 3) настання податкових зобов'язань у зв'язку із порушенням вимог режиму тимчасового ввезення. Режим оподаткування тимчасово ввезених товарів виступає виключенням із режиму оподаткування імпорту. При цьому правила оподаткування імпорту товарів використовуються для: визначення суми гарантій сплати митних платежів, розрахунку митних платежів при умовному частковому звільненні від оподаткування, визначення податкового зобов'язання при порушенні вимог режиму.

6. Надання гарантій сплати митних платежів є ключовим елементом звільнення від оподаткування тимчасово ввезених товарів. Характерною особливістю процедури надання гарантій є її регулювання як законодавством, так і договором між Державною фіскальною службою та банком, підприємством-гарантом або Торгово-промисловою палатою України. Зокрема, такими договорами встановлюються: порядок надання гарантій, взаємодія у контролі за виконанням вимог режиму, обмін електронною інформацією, оформлення гарантійних випадків, порядок реалізації гарантій тощо.

7. Специфіка здійснення процедури митного оформлення у режимі тимчасового ввезення обумовлюється такими факторами, як: тип документу, що використовується для декларування (митна декларація на бланку Єдиного адміністративного документу, карнет А.Т.А., заява встановленої форми) або особливий об'єкт застосування режиму (транспортні засоби, контейнери, піддони, упаковки). Основними завданнями, що вирішуються в рамках процедури митного оформлення є: встановлення строку тимчасового ввезення; забезпечення можливості ідентифікації товарів; застосування звільнень від сплати мита; застосування гарантій виконання зобов'язань; забезпечення контролю за дотриманням вимог режиму; здійснення наступного реекспорту товарів.

8. В рамках процедури митного контролю можна виділити дві відокремлені групи митних формальностей. По-перше, це формальності щодо митного контролю переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон,які включають: 1) контроль при пропуску через митний кордон; 2) контроль за доставкою у митницю призначення; 3) контроль за тимчасовим зберіганням. Дані формальності обумовлюються обраними засобами і способами переміщення товарів і не залежать від обраного митного режиму. По-друге, це формальності щодо митного контролюза дотриманням вимог митного режиму, які обумовлюються особливостями застосування конкретного митного режиму. Митний режим тимчасового ввезення відноситься саме до того типу режимів, які передбачають знаходження тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів під митним контролем на протязі всього часу перебування товарів у даному митному режимі. Відповідно, обрання митного режиму тимчасового ввезення обумовлює застосування цілої низки форм митного контролю, які включають: 1) заходи митного контролю, необхідні для митного оформлення товарів у митний режим; 2) заходи митного контролю за дотриманням вимог митного режиму після завершення митного оформлення та випуску товарів.

...