Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.734

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративно-правове регулювання банківської системи

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Оксінь Віталій Юрійович

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна»

Науковий керівник кандидат юридичних наук Ямкова Ірина Миколаївна, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», доцент кафедри цивільного, господарського та кримінального права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Лютіков Павло Сергійович, Запорізький національний університет, доцент кафедри адміністративного і господарського права;

кандидат юридичних наук, доцент Петлюченко Ольга Михайлівна, Херсонський державний університет, доцент кафедри адміністративного і фінансового права

Захист відбудеться «25» червня 2015 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.139.01 у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

Автореферат розісланий «23» травня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С.О. Короєд

банківський адміністративний кредитний право

Анотація

Оксінь В.Ю. Адміністративно-правове регулювання банківської системи. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ, 2015.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні адміністративно-правового регулювання банківської системи.

Розкрито предмет адміністративно-правового регулювання банківської системи як суспільних відносин, що виникають між спеціальними суб'єктами публічної адміністрації (в першу чергу, НБУ) та іншими банками, а в деяких випадках і з кредиторами, боржниками та відвідувачів банків; ці відносини виникають на основі реалізації адміністративно-правових норм, основною метою публічної адміністрації в аналізованій сфері є забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Визначено принципи адміністративно-правового регулювання діяльності банківської системи та здійснено їх класифікацію.

Доведено, що напрямами вдосконалення адміністративно-правового регулювання банківської системи є: законодавча орієнтація НБУ на захист прав і законних інтересів учасників банківських відносин; вироблення дієвої адміністративної процедури притягнення винних посадових осіб НБУ до адміністративної відповідальності за зловживання чи неналежне виконання своїх обов'язків, які завдали шкоди банкам чи (та) третім особам; розвиток адміністративних засад Бюро кредитних історій; забезпечення публічною адміністрацією управління банківськими ризиками; удосконалення системи статистичної банківської звітності.

Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, банк, механізм адміністративно-правового регулювання, публічна адміністрація, система, форми діяльності публічної адміністрації.

Аннотация

Оксинь В.Ю. Административно-правовое регулирование банковской системы. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право; финансовое право; информационное право. - Открытый международный университет развития человека «Украина», Киев, 2015.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, что проявляется в определении теоретико-правовых основ административно-правового регулирования банковской системы.

Доказано, что предмет административно-правового регулирования банковской системы - это общественные отношения, которые возникают между специальными субъектами публичной администрации (в первую очередь НБУ) и другими банками, а в некоторых случаях с кредиторами, должниками и посетителями банков, они возникают на основе реализации административно-правовых норм, а основной целью публичной администрации в анализируемой сфере является обеспечение стабильности банковской системы и защита интересов вкладчиков и кредиторов банка.

Выявлено, что принципы административно-правового регулирования деятельности банковской системы делятся на: 1) общие принципы административно-правового регулирования банковской системы; 2) специальные принципы-аксиомы административно-правового регулирования банковской системы, сформулированные на основе Базельских принципов; 3) специальные принципы административно-правового регулирования банковской системы, определенные НБУ; 4) специальные принципы административно-правового регулирования банковской системы в сфере банковского надзора. Принципы административно-правового регулирования банковской системы частично оформлены законодательно, однако большинство из них носят доктринальный характер, или они определены в основных нормативно-правовых актах надгосударственных банковских объединений.

Доказано, что административно-правовые отношения в сфере регулирования банковской системы - это форма социального взаимодействия специальной публичной администрации (в первую очередь Национального банка Украины) и объектов публичного управления (в первую очередь банков), возникающего на основании административно-правовых норм с целью обеспечения нормального функционирования банковской системы, обеспечения права граждан быть защищенными от стремительных изменений цен и курса гривны, права физических и юридических лиц на надежное хранение и получение процентов за размещенную в банках на хранение национальную и иностранную валюту, права физических и юридических лиц - вкладчиков на возмещение ущерба, нанесенного им в результате банкротства банка, в котором у них находились вклады и др.

Сделан вывод, что методы административной деятельности публичной администрации в сфере банковской системы - это основные способы, приемы и средства (организационно-правовые инструменты) целенаправленного воздействия Национального банка Украины на банки с целью обеспечения стабильности цен и национальной валюты, предупреждения других негативных факторов в банковской системе.

Выявлен передовой опыт стран-участниц Европейского Союза в сфере административно-правового регулирования банковской системы, а именно систему административных рычагов Европейского Центрального Банка на национальные центральные банки: осуществление надзора за коммерческими банками, лицензирования и банковского надзора, внедрение административных мер по восстановлению платежеспособности (санации) и ликвидации банков.

Доказано, что направлениями совершенствования административно-правового регулирования банковской системы являются: законодательная ориентации НБУ на защиту прав и законных интересов участников банковских отношений; законодательное установление публичного и частного паритета в деятельности ННБ; выработка действенной административной процедуры привлечения виновных должностных лиц НБУ к административной ответственности за злоупотребление или ненадлежащее исполнение своих обязанностей, нанесшей ущерб банкам или (и) третьим лицам; развитие административных основ Бюро кредитных историй; обеспечение публичной администрацией управления банковскими рисками; усовершенствование системы статистической банковской отчетности.

Ключевые слова: административно-правовое регулирование, банк, механизм административно-правового регулирования, публичная администрация, система, формы деятельности публичной администрации.

Summary

Oksin' V.Y. Administrative and Legal Regulation of the Bank System. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Law. Speciality 12.00.07. - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law. - Open International University of the Development of Man “Ukraine”, Kyiv, 2015.

Theoretical general conclusion and new solution of the scientific problem, consisting in the definition of administrative and legal regulation of the banking system, is considered.

The subject of an administrative and legal regulation of the banking system, as social relations arising between special subjects of public administration (primarily the NBU) and other banks, and in some cases with creditors, debtors and bank visitors, is revealed; they arise on the basis of the implementation of administrative law, the main purpose of public administration in the analyzed area is the stability of the banking system and the protection of the interests of depositors and creditors of the bank.

The principles of an administrative and legal regulation of the banking system are defined and its classification is carried out.

It is proved that the directions of the improvement of an administrative and legal regulation of the banking system are: legislative orientation of the NBU to the protection of rights and legitimate interests of the participants of banking relations; the development of an effective administrative procedures of making guilty officials administratively liable for the abuse or improper performance of their duties, causing damage to banks and/or third parties; development of the fundamentals of credit bureaus; providing by public administration of a management of banking risks; the improvement of the statistical system of Bank reporting.

Keywords: administrative and legal regulation, bank, mechanism of administrative and legal regulation, public administration, system, forms of activities of public administration.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поступальний рух України до Європейського Союзу вимагає нового погляду на «кровоносну систему» забезпечення глобалізації - банківську систему. Саме від її надійного і спокійного функціонування залежать усі інші заходи інтеграції вітчизняного суспільства у західне світове товариство, створення умов для розвитку усіх сфер суспільного життя, в перше чергу економіки.

В 2014-2015 роках українці відчули чого варте ігнорування, чи не достатня увага щодо забезпечення стабільного функціонування банківській системі. За цей коткий період увесь український народ став значно біднішим, так як курс американського долара по відношенню до національної валюти - гривні виріс більше ніж на 200 відсотків, значно зросли ціни на промислові і продуктові товари та послуги. Усе це є наслідком прорахунків у плануванні й здійсненні кредитно-фінансової політики, невід'ємними елементами якої є заходи політичного, економічного, фінансового, психологічного та правового характеру. У цьому переліку заходи адміністративного впливу на забезпечення стабільної національної валюти і цін є крайніми заходами, можна сказати надзвичайними. Що і підтверджує надзвичайну актуальність дослідження теоретико-правових засад і механізму адміністративно-правового регулювання банківської системи та вироблення напрямів її вдосконалення. Актуальність теми також підтверджується проведеним власним соціологічним дослідженням, в якому 96 відсотків опитаних громадян визначили діяльність Національного банку України, як незадовільну (додаток А до дисертації). Такого низького рівня довіри не має жодна інша державна інституція в Україні.

Окремі аспекти адміністративно-правового регулювання банківської системи розкрили у своїх працях такі вчені: А.І. Берлач, Я.О. Берназюк, М.В. Старинський, Д.О. Гетманцев, С.М. Баранов-Мохорт, А.Й. Іванський, В.В. Коваленко, С.І. Лучковська, Т.А. Латковська, П.С. Лютіков, Т.В. Мазур, С.О. Ніщимна, В.Г. Першин, О.М. Петлюченко, С.В. Пєтков, Ю.І. Пивовар, А.Г. Пишний, О.В. Прилуцький, С.М. Половко, О.П. Орлюк, Ю.О. Тараненко, М.В. Сідак, О.М. Селезньова, О.В. Сударенко, С.В. Очкуренко, І.А. Шамрай, Г.Ю. Шемшученко, І.М. Ямкова та ін.

До методологічних засад адміністративно-правового регулювання банківської системи звертались вчені-адміністративісти: В.Б. Авер'янов, С.М. Алфьоров, О.Ф. Андрійко, І.В. Арістова, О.О. Бандурка, Ю.П. Битяк, Л.Р. Біла-Тіунова, В.Т. Білоус, В.М. Бевзенко, І.Л. Бородін, В.В. Галунько, З.С. Гладун, А.В. Головач, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, І.С. Гриценко, С.М. Гусаров, Е.В. Додін, В.О. Заросило, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.В. Ковальська, І.Б. Коліушко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, О.В. Кузьменко, А.М. Куліш, В.І. Курило, Є.В. Курінний, К.Б. Левченко, В.І. Олефір, Д.М. Лук'янець, Р.С. Мельник, А.М. Подоляка, Д.В. Приймаченко, О.П. Рябченко, О.Ю. Синявська, С.Г. Стеценко, В.М. Столбовий, О.І. Харитонова, Х.П. Ярмакі, В.К. Шкарупа та ін.

Однак безпосередньо предметом їхніх досліджень адміністративно-правового регулювання банківської системи не було, вони свої наукові пошуки зосереджували на більш загальних, спеціальних чи суміжних викликах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає Концепції побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.05.1994 № 101, Концепції реформи банківської системи України до 2020 року, та плану науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на тему: «Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин» (номер державної реєстрації 0107U008696). Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 14, та перспективним напрямам кандидатських та докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, Перелік яких затверджено рішенням Президії Національної академії правових наук України від 18.10.2013 № 86/11.

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретико-методологічних засад, нормативних основ та практичної реалізації публічною адміністрації своїх повноважень у сфері банківської системи запропонувати пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства, спрямованого на підвищення практичної реалізації адміністративно-правового регулювання банківської системи.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- сформулювати поняття, з'ясувати межі та розкрити предмет адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- розкрити адміністративно-правовий статус Національного банку України як основного суб'єкта публічної адміністрації, що здійснює регулювання банківської системи;

- виявити принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- сформувати поняття та розкрити зміст механізму адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- розкрити форми і методи адміністративної діяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду;

- з'ясувати адміністративні процедури у сфері регулювання банківської системи;

- розкрити особливості адміністративної відповідальності в сфері банківської системи;

- з'ясувати передовий досвід країн-учасниць Європейського Союзу у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- запропонувати напрями удосконалення законодавства та адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час здійснення публічною адміністрацією регулювання банківської системи.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання банківської системи.

Методи дослідження. В дисертації було використано систему методів наукового пізнання: загально-філософські, загальнонаукові, загально-логічні та спеціально наукові методи. Діалектичний метод був використаний для формування принципів та предмету адміністративно-правого регулювання банківської системи (підрозділи 1.1, 1.2). Метод дедукції забезпечив формування принципів адміністративно-правового регулювання банківської системи, за допомогою методу індукції були розкриті адміністративні процедури у сфері банківської системи. Метод аналізу і синтезу застосовувався для дослідження адміністративно-правового статусу форм, методів та адміністративних процедур діяльності публічної адміністрації (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4). Метод систематизації та узагальнення явищ - для визначення понятійно-категоріального апарату (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1). Формально-догматичний метод знайшов широке застосування в усіх розділах дисертації. Застосування логічного методу дозволило визначити шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання банківської системи. Порівняльний метод було застосовано для вивчення передового досвіду країн-учасниць Європейського Союзу (підрозділ 3.1). Метод правового прогнозування дав можливість удосконалити законодавство та адміністративну діяльність публічної адміністрації у сфері адміністративно-правого регулювання банківської системи (підрозділ 3.2). Статичний метод забезпечив проведення статистичного опитування.

Нормативну та емпіричну основу дослідження склали норми Конституції України, законів і нормативно-правових актів як України, так й держав учасниць Європейського Союзу, які визначають адміністративно-правове регулювання банківської системи й узагальнення практики діяльності публічної адміністрації у цій сфері. Висновки і пропозиції дисертантом були сформульовані на підставі наукових праць українських і зарубіжних науковців у галузі теорії держави і права, адміністративного, фінансового, банківського, господарського, міжнародного та інших галузей права. Для дослідження суспільної думки у якості «експертів» було проведено соціологічне опитування, що затребувало участі 643 громадян.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним монографічним дослідженням у вітчизняній правовій літературі, присвяченим дослідженню концептуальних положень щодо адміністративно-правового регулювання банківської системи. У результаті проведеного аналізу сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано відповідні висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у зазначеній сфері, зокрема:

- вперше доведено, що адміністративно-правове регулювання банківської системи - це суспільні відносини, які виникають між спеціальними суб'єктами публічної адміністрації (в першу чергу НБУ) та іншими банками (а в деяких випадках із кредиторами, боржниками та відвідувачами банків) з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку на основі норм адміністративного права;

- вперше в науці адміністративного права доведено, що законодавче неврегулювання адміністративної відповідальності НБУ, як його обов'язку адміністративно відмінити свої протиправні адміністративні акти і відшкодувати збитки, нанесенні банкам або фізичним і юридичним особам внаслідок зловживання чи неналежного виконання його посадовими особами своїх обов'язків, приводить до значної соціальної напруги, застосування розсуду взамін праву щодо банків і учасників міжнародної торгівлі, як наслідок нанесення збитків економіці і незручностей для громадян України;

- вперше доведено, що адміністративно-правові аспекти Основних принципів ефективного банківського нагляду (Основні Базельські принципи) відображають об'єктивну публічну природу регулювання банківської системи, є принципами-аксіомами адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- отримали подальшого розвитку положення передового досвіду Європейського Союзу у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи, як системи єдиних принципів, форм і засобів діяльності Європейського Центрального Банку та національних центральних банків у взаємодії із бізнесовими банками з метою підтримання валютної і цінової стабільності розвитку економіки;

- отримали подальшого розвитку форми діяльності публічної адміністрації у сфері регулювання банківської системи, як зовнішньо виражена дія публічної адміністрації, що виражає зовнішнє оформлення адміністративно-правових норм, їхню державну загальнообов'язковість з метою забезпечення прав і свобод фізичних і юридичних осіб у сфері банківської системи;

- отримало подальшого розвитку розуміння адміністративної відповідальності спеціальних фізичних осіб у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи, як здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення посадовими особами Національного банку України й судами за порушення нормального функціонування банківської системи, родовим об'єктом яких визначено систему суспільних відносин у сфері банківської системи, що забезпечує стабільність національної валюти і цін та нормальне функціонування банківської системи;

- удосконалено механізм адміністративно-правового регулювання у сфері регулювання банківської системи, як засоби функціонування єдиної системи адміністративно-правового регулювання банківської системи з метою нормального функціонування банківської системи, забезпечення прав громадян бути захищеними від стрімких змін цін та курсу гривні, права фізичних і юридичних осіб на надійне зберігання і отримання відсотків за розміщену в банках на зберігання національну й іноземну валюту, права фізичних і юридичних осіб - вкладників на відшкодування збитків, нанесених їм внаслідок банкрутства банку, в якому у них знаходилися влади та ін.;

- удосконалено розуміння адміністративної процедури у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи, як системи послідовних дій, етапів і стадій Національного банку України щодо розгляду та прийняття рішень у справах, що належать до компетенції вирішення регулятором банківської системи, що здійснюється на основі реалізації адміністративно-правових норм;

- удосконалено законодавство та адміністративна діяльність публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового регулювання банківської діяльності шляхом розробки проекту закону України «Про забезпечення прав і законних інтересів банків чи (та) третіх осіб у відносинах з Національним банком України», в якому врегульована адміністративна процедура відшкодування збитків, нанесених адміністративними актами НБУ банкам чи (та) третім особам, вводиться нова стаття 186-8 «Порушення посадовими особами Національного банку України прав і законних інтерес банків чи (та) третіх осіб» в КУпАП, удосконалені форми і методи адміністративної діяльності публічної адміністрації стосовно зниження кредитних ризиків банкрутства банків тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, отримані здобувачем, можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальшої теоретичної розробки питань адміністративно-правового регулювання банківської системи;

- у правотворчості - щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання банківської діяльності (додаток Б до дисертації);

- у правозастосовній діяльності - щодо покращення ефективності практичної діяльності банківської системи (Акт впровадження філії банку ПАТ «Український професійний банк», відділення «Магеллан» від 15 жовтня 2014 р.);

- у навчальному процесі - при розробці та викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право України», «Банківське право», підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій (Акт впровадження Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 11 лютого 2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, де була виконана дисертація. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися у ході роботи трьох науково-практичних-конференціях: «Сучасні проблеми права в Україні» (Тернопіль, 2014), «Актуальні проблеми правознавства у сфері інформаційного суспільства» (Київ, 2014), «Політико-правові реформи та становлення громадянського суспільства в Україні» (Херсон, 2014).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, одній науковій статті у міжнародному виданні, трьох тезах-доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів і висновків. Повний обсяг дисертації складає 192 сторінки. Робота містить список використаних джерел із 178 найменувань на 19 сторінках та додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок із науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади адміністративно-правового регулювання банківської системи» складається з трьох підрозділів, у яких розкриваються основоположні засади адміністративно-правового регулювання банківської системи.

У підрозділі 1.1 «Поняття, межі та предмет адміністративно-правового регулювання банківської системи» доведено, що до меж адміністративно-правового регулювання банківської системи відноситься питання: 1) державної реєстрації банків; 2) здійснення державного регулювання НБУ діяльності банків в адміністративній формі; 3) ліцензування банківської діяльності; 4) банківський нагляд і контроль, 5) забезпечення банківської таємниці; 6) регулювання валютних операцій; 7) запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом; 8) адміністративні процедури здійснення перевірки банків; 9) застосування заходів адміністративного примусу та адміністративної відповідальності до банків та їх посадових осіб; 10) забезпечення стабільності національної валюти; 11) антикризове регулювання банківської системи; 12) діяльність з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; 13) забезпечення безпеки відвідувачів та співробітників банків та безпеки при перевезенні грошових й інших цінностей.

Підрозділ 1.2 «Адміністративно-правовий статус Національного банку України як основного суб'єкта публічної адміністрації, що здійснює регулювання банківської системи» присвячений розкриттю юридичної природи основного суб'єкта адміністративно-правового регулювання банківської системи - НБУ.

Дисертант наголошує, що незалежність НБУ в контексті адміністративно-правового регулювання банківської системи - це його властивість бути незалежним від виконавчої гілки влади, коли Уряд не має права давати НБУ обов'язкові до виконання розпорядження у питаннях забезпечення стабільності національної валюти та стабільності цін. Хоча на практиці рідко центральні банки бувають повністю незалежними. Зарубіжний досвід показує, що ступінь незалежності центральних банків напряму залежить від відповідальності, ефективності та прозорості діяльності регулятора. Якщо діяльність центрального банку є ефективною, то його незалежність від уряду є значною, і навпаки, коли регулятор не справляється із своїми обов'язками стосовно стабільності національної валюти і цін, то уряд значною мірою втручається у його діяльність. Виникає класична кругова негативна ситуація: чим більше уряд втручається у діяльність центрального банку, тим гірше він виконує свої обов'язки, і навпаки, чим гірше справляється центральний банк із забезпеченням стабільності національної валюти і цін, тим більше в його діяльність змушений втручається уряд. З метою забезпечення стабільності і розвитку країни це коло необхідно розірвати.

У підрозділі 1.3 «Принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи» здійснено класифікацію принципів адміністративно-правового регулювання банківської системи на: 1) загальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи; 2) спеціальні принципи-аксіоми адміністративно-правового регулювання банківської системи; 3) спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи, визначені НБУ; 4) спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи у сфері банківського нагляду.

Дисертант стверджує, що спеціальними принципами адміністративно-правового регулювання діяльності банківської системи у контексті регуляторного впливу Національного Банку України є: принцип відповідальності центрального банку за дотримання проголошеного офіційного показника інфляції протягом визначеного періоду часу (принцип таргету); принцип незалежності Національного банку України; принцип моніторингу фінансової стабільності; принцип активізації Національного банку України у розвитку фондового ринку; принцип пріоритетності цінової стабільності та підпорядкування їй усіх інших цілей і завдань; принцип пропорційності вживання монетарних регулюючих заходів показнику інфляційного прогнозу; принцип відкритості Національного банку України.

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання банківської системи» складається з чотирьох підрозділів і присвячений розкриттю поняття та складових механізму адміністративно-правового регулювання банківської системи.

Підрозділ 2.1. «Поняття та зміст механізму адміністративно-правового регулювання банківської системи» присвячений формуванню змісту та розкриттю деяких елементів (джерел адміністративного права і адміністративно-правових відносин) адміністративно-правового механізму в аналізованій сфері.

Здобувач довів, що до елементів адміністративно-правового регулювання банківської системи відносяться: норми адміністративного права, через зовнішнє їх вираження - законодавство в аналізованій сфері; адміністративно-правові відносини регулювання банківської системи; форми і методи діяльності публічної адміністрації та адміністративні процедури у сфері банківської системи та адміністративна відповідальність у сфері банківської системи.

Дисертантом виявлено, що об'єктами адміністративно-правових відносин у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи є сама банківська система, як сукупність Національного банку України та інших банків, матеріальні права громадян України, які їм має забезпечити публічна адміністрація, а саме: захист від стрімких змін цін та курсу гривні, отримання якісних банківських послуг, надійне зберігання і отримання відсотків за розміщену в банках національну й іноземну валюти, вільного обмінювання національної валюти на іноземну і навпаки, права на засновування банків, відшкодування збитків нанесених їм внаслідок банкрутства банків.

Підрозділ 2.2 «Форми і методи адміністративної діяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду» присвячено розкриттю адміністративно-правового інструментарію регулювання банківської системи.

Дисертантом виявлено, що до основних форм банківського нагляду, який забезпечується нормами адміністративного права в Україні, відноситься: 1) форми і методи адміністративної діяльності Національного банку України щодо визначення обов'язкових нормативів та контролю за їх дотриманням банками; 2) методи адміністративної діяльності щодо ліцензування та інспектування банків; 3) адміністративні процедури створення і реєстрації банків в Україні; 4) застосування публічною адміністрацією адміністративної відповідальності за порушення банківського законодавства.

Дисертант вважає, що до адміністративних договорів у сфері банківської системи відносяться кредитні договори, договори застави та інші договори, за якими оформляються публічні взаємовідносини між НБУ та банками України, наприклад, це договори рефінансування, договори операцій репо, договори кредиту овернайт та ін.

Здобувач виявив, що здійснення НБУ матеріально-технічних операцій - це вагома, однак допоміжна форма діяльності НБУ, з метою технічного (обслуговуючого) забезпечення процесу адміністративно-правового регулювання банківської системи - технічне забезпечення операцій рефінансування банків, проведення тендерів із підтримання ліквідності банків, випуск боргових зобов'язань, технічної організації захисту електронних банківських документів з використанням засобів захисту інформації.

У підрозділі 2.3 «Адміністративні процедури у сфері регулювання банківської системи» визначається, що вона встановлює порядок розгляду і розв'язання НБУ індивідуальних адміністративних справ щодо легалізації нових банків, злиття, поділу та відкриття нових філій уже діючих банків, що здійснюється на основі реалізації адміністративно-правових норм.

Здобувачем доведено, що адміністративна процедура НБУ стосовно видачі генеральної й індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій - це встановлений законодавством порядок розгляду і розв'язання територіальними підрозділами Національного банку України індивідуальних адміністративних справ щодо надання постійного чи тимчасового дозволу на здійснення валютних операцій. Адміністративна процедура забезпечення стабільності національної валюти - це крайній засіб впливу НБУ адміністративними засобами на курс національної валюти, з метою тимчасової стабілізації курсу національної валюти, коли економічними засобами у короткостроковій перспективі досягти позитивного результату неможливо, вона складається із однієї стадії: використання валютних та інших обмежень, яка поділяється на чисельні етапи та дії, зокрема: обмеження на зняття готівки; обмеження на відправлення грошових переказів; заборона певних операцій: повернення за кордон коштів, переказування іноземної валюти за межі України тощо.

У підрозділі 2.4 «Адміністративна відповідальність у сфері банківської системи» проаналізовано адміністративну відповідальність у зазначеній сфері, розкритий склад адміністративного проступку у сфері порушення правил нормального функціонування банківської системи.

Дисертантом визначено, що об'єктивна сторона аналізованого проступку характеризується суспільно-небезпечним діянням, а інколи і бездіяльністю щодо порушення особами банківського законодавства. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний - це керівники банків, посадові особи банків та інші спеціальні особи, які пов'язані із функціонуванням банківської системи. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Розділ 3 «Напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання банківської системи» складається з двох підрозділів, у яких проаналізовано передовий досвід країн-учасниць Європейського Союзу і запропоновано шляхи розвитку законодавства та адміністративної діяльності НБУ в аналізованій сфері.

У підрозділі 3.1 «Передовий досвід країн-учасниць Європейського Союзу у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи» виявлено, що банківська система усіх країн-учасниць ЄС будується таким чином, щоб відповідати основній меті Європейського Союзу - створенні Єдиного Ринку в межах ЄС: свободи руху капіталу та платежів; свободи надання послуг, зокрема свободи надання фінансових послуг.

Вагоме місце у цій системі відіграє валютна політика ЄС та діяльність Європейського Центрального Банку, що призводить до концентрації банківських капіталів та формування банківських альянсів, перетворює банки на універсальні комплекси, всередині яких відбувається поступова конвергенція меж між комерційними, інвестиційними банками, страховими та іншими закладами фінансової сфери.

Законодавство ЄС в сфері банківської справи складається з 14 нормативних актів: 1 регламент, 9 директив та 4 рекомендації. Особливе місце займає Директива Європейського Парламенту та Ради 2000/12 від 20 березня 2000 року щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення, яка є консолідованим варіантом низки директив. Банківська система ЄС складається із системи центральних банків та Європейського Центрального банку. Формально комерційні банки не входять у банківську систему ЄС, вони входять у банківські системи країн-учасниць ЄС.

Виділяють наступні основні інститути адміністративно-правового регулювання банківської системи: ліцензування; банківський нагляд, заходи щодо відновлення платоспроможності (санація); ліквідація банків.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення законодавства та адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері регулювання банківської системи» розроблено проект закону України «Про забезпечення прав і законних інтересів банків чи (та) третіх осіб у відносинах з Національним банком України», в якому запропоновано: 1) авторську редакцію статті 99 «Оскарження рішень Національного банку України», в якій врегульована адміністративна процедура відшкодування збитків, нанесених адміністративними актами НБУ банкам чи (та) третім особам, яка усуває прогалини у законодавстві України щодо відповідальності Національного банку України за порушення прав і законних інтересів банків та інших осіб (в першу чергу імпортерів та експортерів) та створює збалансовану систему забезпечення публічного і приватного інтересу у сфері банківської системи; 2) введення нової статті 186-8 «Порушення посадовими особами Національного банку України прав і законних інтерес банків чи (та) третіх осіб» до КУпАП.

З метою зниження імовірності банкрутства банків удосконалено форми адміністративної діяльності публічної адміністрації (видання підзаконних нормативно-правових актів) і методів адміністративної діяльності (методу контролю) через запропоновані зміни і доповнення до Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2014 р. № 867.

Висновки

Відповідно до мети дисертаційного дослідження, на основі здійснення аналізу нормативно-правових актів, досягнень адміністративно-правової науки, узагальнення практики діяльності публічної адміністрації наведено авторське теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукового завдання щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання банківської системи та запропоновано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій. Основні з них такі:

1. Зроблено висновок, що предмет адміністративно-правового регулювання банківської системи характеризується наступними рисами: 1) це суспільні відносини між спеціальними суб'єктами публічної адміністрації (в першу чергу НБУ) та іншими банками, а в деяких випадках із кредиторами, боржниками та відвідувачами банків; 2) вони виникають на основі реалізації адміністративно-правових норм; 3) основною метою публічної адміністрації в аналізованій сфері є забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку; 4) провідною рисою предмета адміністративно-правового регулювання банківської системи є його публічна природа; суспільні відносини у сфері банківської системи, які не врегульовуються нормами адміністративного права, не відносяться до предмета дисертаційного дослідження; 5) адміністративно-правові відносини у сфері регулювання банківської системи є переважно виконавчо-розпорядчими, коли специфічний суб'єкт - НБУ здійснює державне управління стосовно інших банків; 6) до предмета адміністративно-правового регулювання банківської системи належить надання НБУ адміністративних сервісних послуг іншим банкам; 7) однією зі складових предмета адміністративно-правового регулювання банківської системи є деяка внутрішньо-організаційна діяльність НБУ; 8) невід'ємною складовою предмета адміністративно-правового регулювання банківської системи є засоби адміністративної відповідальності та заходи державного примусу, які накладаються (застосовуються) регулятором за неправомірні дії або бездіяльність інших банків, а в деяких випадках і на фізичних осіб із спеціальним статусом; 9) до предмету адміністративно-правового регулювання банківської системи має відноситися адміністративна відповідальність НБУ та інших суб'єктів публічної адміністрації за порушення законних прав банківських установ та фізичних осіб.

2. Доведено, що адміністративно-правовий статус Національного банку України як основного суб'єкта публічної адміністрації, що здійснює регулювання банківської системи, полягає в сукупності юридичних чинників, що характеризують його місце і роль щодо виконання поставлених перед ним законодавчо визначених обов'язків, в першу чергу стабільності національної валюти і цін, наділення його відповідними адміністративними правами щодо банків, а в деяких випадках інших учасників фінансового ринку, адміністративних засад його незалежності та адміністративної відповідальності стосовно неналежного виконання його посадовими особами своїх обов'язків перед банками та громадянами.

3. Виявлено, що принципи адміністративно-правового регулювання діяльності банківської системи - це вихідні, об'єктивно зумовлені основоположні засади діяльності спеціальної публічної адміністрації, в першу чергу Національного банку України, відповідно до яких формується й функціонує банківська система. Принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи поділяють: 1) загальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи; 2) спеціальні принципи-аксіоми адміністративно-правового регулювання банківської системи, сформовані на основі Базельських принципів; 3) спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи, визначені НБУ; 4) спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи у сфері банківського нагляду. Принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи частково оформлені законодавчо, однак більшість із них носять доктринальний характер, або визначені в основоположних нормативно-правових актах наддержавних банківських об'єднань.

4. Доведено, що адміністративно-правові відносини у сфері регулювання банківської системи - це форма соціальної взаємодії спеціальної публічної адміністрації (в першу чергу Національного банку України) та об'єктів публічного управління (в першу чергу банків), що виникає на підставі адміністративно-правих норм, з метою нормального функціонування банківської системи, забезпечення права громадян бути захищеними від стрімких змін цін та курсу гривні, права фізичних і юридичних осіб на надійне зберігання і отримання відсотків за розміщену в банках на зберігання національну й іноземну валюту, права фізичних і юридичних осіб - вкладників на відшкодування збитків, нанесених їм внаслідок банкрутства банку, в якому у них знаходилися вклади та ін.

5. Зроблено висновок, що методи адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері банківської системи - це основні способи, прийоми і засоби (організаційно-правові інструменти) цілеспрямованого впливу Національного банку України на банки з метою забезпечення стабільності цін і національної валюти, попередження інших негативних чинників у банківській системі.

6. Доведено, що адміністративна процедура ліцензування банків - це система послідовних стадій (відкриття ліцензійної процедури, розгляду справи та прийняття по ній рішення, виконання рішення, оскарження відмови у видачі ліцензії), які залежно від кола суб'єктів, тривалості та прийнятих рішень поділяються на етапи й дії Національного банку України щодо перевірки спроможності юридичної особи здійснювати банківську діяльність, забезпечення її надійності, стабільності та захисту інтересів вкладників і кредиторів банків.

7. Зроблено висновок, що адміністративна відповідальність у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи - це сукупність адміністративної відповідальності спеціальних фізичних осіб (в першу чергу посадових осіб банків) та адміністративної відповідальності банків (як юридичних осіб); в останньому випадку - це застосування до банків, які допустили порушення банківського законодавства, адміністративних санкцій матеріального й організаційного характеру, до найбільш впливових із яких є накладення штрафів, позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, віднесення банків до категорії проблемних або неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку у відповідності до визначеної адміністративної процедури.

8. Виявлено передовий досвід країн-учасниць Європейського Союзу у сфері адміністративно-правового регулювання банківської системи, а саме систему адміністративних важелів Європейського Центрального Банку на національні центральні банки: здійснення нагляду за комерційними банками, ліцензування та банківського нагляду, впровадження адміністративних заходів стосовно відновлення платоспроможності (санації) та ліквідації банків.

9. Доведено, що напрямами удосконалення адміністративно-правового регулювання банківської системи є: законодавча орієнтація НБУ на захист прав і законних інтересів учасників банківських відносин; законодавче встановлення публічного і приватного паритету в діяльності НБУ; вироблення дієвої адміністративної процедури притягнення винних посадових осіб НБУ до адміністративної відповідальності за зловживання чи неналежне виконання своїх обов'язків, які нанесли шкоду банкам чи (та) третім особам; розвиток адміністративних засад Бюро кредитних історій; забезпечення публічною адміністрацією управління банківськими ризиками; удосконалення системи статистичної банківської звітності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Оксінь В. Ю. Адміністративно-правове регулювання банківської системи: деякі теоретичні аспекти / В. Ю. Оксінь // Митна справа. - 2014. - № 4 (94), частина 2. - С. 181-186.

2. Оксінь В. Ю. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання банківської системи / В. Ю. Оксінь // Митна справа. - 2014. - № 5 (95), частина 2, книга 1. - С. 9-14.

3. Оксінь В. Ю. Принципи адміністративно-правового регулювання банківської системи / В. Ю. Оксінь // Юридичний науковий електронний журнал. - 2014. - № 5. - С. 80-82.

4. Оксінь В. Ю. Межі адміністративно-правового регулювання банківської системи / В. Ю. Оксінь // Митна справа. - 2014. - № 1 (91). - Частина 2. - С. 225-231.

5. Оксинь В. Ю. Основные направления административно-правового регулирования банковской системы / В. Ю. Оксинь // LEGEA SI VIATA (Молдова). - 2014. - ISSN 1810-309X. - С. 96-99.

6. Оксінь В. Ю. Деякі особливості зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання банківської системи / В. Ю. Оксінь // Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Сучасні проблеми права в Україні». - Тернопіль. - 1 жовтня 2014 р. - Тернопіль, 2014 - С. 53-56.

7. Оксінь В. Ю. Дефініція адміністративно-правового регулювання банківської системи [Електронний ресурс] / В. Ю. Оксінь // Матеріали наукового-практичної конференції на тему: «Актуальні проблеми правознавства у сфері інформаційного суспільства». - 2014. - Режим доступу : http://www.law-property.in.ua/conference-materials/466-2015-05-15-20-42-05.html.

8. Оксінь В. Ю. Окремі теоретичні аспекти адміністративно-правового регулювання банківської системи / В. Ю. Оксінь // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Політико-правові реформи та становлення громадянського суспільства в Україні» - Херсон. - 10-11 жовтня 2014 р. - Херсон, 2014 - С. 135-138.

Размещено на Allbest.ru

...