Органи юстиції України як суб’єкти надання реєстраційних адміністративних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 - Адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Органи юстиції України як суб'єкти надання реєстраційних адміністративних послуг

Тихонова Дар'я Сергіївна

Харків-2015

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Захист відбудеться 28 травня 2015 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 24 квітня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Адміністративною реформою, що провадиться в Україні, запроваджено комплексну перебудову функціонування органів публічної влади, за якої пріоритетом їхньої діяльності стане служіння народові, а захист прав, свобод і законних інтересів особи буде основним принципом публічного управління. Ці зміни є особливо актуальними для України на сучасному етапі її розвитку, коли наша держава прагне стати повноправним членом Європейського Союзу. Разом з тим це завдання є доволі складним, адже його реалізація потребує впровадження принципово нових підходів в організацію діяльності і функціонування органів публічної влади, до яких належать й органи юстиції України, які надають широкий спектр реєстраційних адміністративних послуг приватним особам у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань тощо.

В Україні система надання адміністративних послуг динамічно розвивається, оскільки є одним із пріоритетних напрямів загального процесу трансформації публічного управління, що має на меті створення такого режиму взаємовідносин між владою і громадянином, який ґрунтувався б на беззаперечному визнанні прав, свобод людини, її законних інтересів та відповідальності органів публічної влади, їх посадових осіб за свою діяльність. Саме тому вдосконалення правового та організаційного забезпечення діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг приватним особам є надзвичайно актуальним.

Загальні аспекти діяльності органів публічної влади в умовах трансформації вітчизняної системи публічного управління досліджували такі відомі вчені, як В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. П. Гетманець, І. П. Голосніченко, С. М. Гусаров, С. Ф. Денисюк, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, В. В. Коваленко, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, К. Б. Левченко, В. Я. Малиновський, О. І. Миколенко, О. М. Музичук, Н. Р. Нижник, Г. С. Одінцова, В. І. Олефір, В. П. Пєтков, Є. М. Попович, П. М. Рабінович, О. Ю. Синявська, А. А. Стародубцев, В. К. Шкарупа тощо. Інституту адміністративних послуг в Україні присвятили свої праці І. І. Бригілевич, С. І. Ванько, В. С. Долечек, С. Д. Дубенко, А. Ю. Жуковська, А. В. Кірмач, І. Б. Коліушко, В. В. Кривенюк, О. В. Курінний, А. В. Павленко, Г. М. Писаренко, Л. В. Прудиус, В. П. Тимощук, В. О. Стоян, Н. В. Ходорівська та ін. Утім, незважаючи на значний внесок зазначених учених у розвиток науки адміністративного права й удосконалення інституту адміністративних послуг в Україні, питання надання реєстраційних адміністративних послуг приватним особам органами юстиції України висвітлені недостатньо, що підкреслює доцільність наукового пошуку в даному напрямку.

Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України обумовлює актуальність і важливість обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно та на виконання Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р, Плану заходів щодо реформування системи надання адміністративних послуг, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1076-р, Концепції Державної цільової програми створення та функціонування інформаційної системи надання адміністративних послуг на період до 2017 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 614-р, п. 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10), а також комплексної науково-дослідної теми Харківського національного університету внутрішніх справ «Правоохоронна функція української держави» (державна реєстрація № 0113U00819).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі положень юридичної науки, узагальнення практики застосування чинного законодавства України визначити сутність та охарактеризувати організаційно-правові засади діяльності органів юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг та визначити шляхи її удосконалення.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі задачі:

- визначити історичні етапи становлення органів юстиції в Україні;

- окреслити завдання, функції, компетенцію та принципи діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг;

- охарактеризувати розвиток нормативно-правових засад надання адміністративних послуг в Україні;

- сформулювати поняття та визначити види реєстраційних адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України;

- окреслити критерії оцінки якості надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України;

- охарактеризувати відповідальність посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг;

- розглянути зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та визначити можливості його використання в Україні; адміністративний послуга посадовий юстиція

- окреслити шляхи оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг.

Предметом дослідження є органи юстиції України як суб'єкти надання реєстраційних адміністративних послуг.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. Для вирішення задач дисертаційного дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод. Серед конкретних наукових методів було застосовано історико-правовий, порівняльно-правовий, структурно-логічний, логіко-семантичний, методи групування та класифікації. Використання історико-правового методу дозволило виділити історичні передумови становлення органів юстиції в Україні (підрозділ 1.1), основні етапи формування вітчизняної системи надання адміністративних послуг (підрозділ 1.3). Структурно-логічний метод дозволив визначити місце органів юстиції України в системі органів виконавчої влади, які надають адміністративні послуги (підрозділ 1.1). Логіко-семантичний метод уможливив вивчення понятійного апарату, зокрема таких понять, як «послуга», «адміністративна послуга», «принцип», «якість», «критерії оцінки», «юридична відповідальність» тощо (підрозділи 1.2, 2.1-2.3). Порівняльно-правовий метод застосовувався для визначення критеріїв оцінки якості надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділ 2.2), вивчення особливостей юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг (підрозділ 2.3), аналізу зарубіжного досвіду надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливостей його використання в Україні, обґрунтування напрямів оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділи 3.1, 3.2). Методи класифікації, групування використовувалися для здійснення класифікації реєстраційних адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України (підрозділ 2.1). За допомогою документального аналізу окреслено можливі шляхи оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділ 3.2).

Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти Міністерства юстиції України‚ які регулюють відносини у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг фізичним та юридичним особам. Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали діяльності органів юстиції України щодо надання фізичним та юридичним особам реєстраційних адміністративних послуг у 2013-2014 роках.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних робіт, яка присвячена проблемам удосконалення організаційного-правового забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України. У результаті проведеного дослідження отримані такі наукові результати:

уперше:

- класифіковано реєстраційні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України, за наступними критеріями: 1) за суб'єктом звернення; 2) за сферою суспільних відносин, де виникає потреба отримання реєстраційної адміністративної послуги; 3) за можливістю (способом) отримання послуги; 4) за критерієм платності; 5) за видом результату надання реєстраційної адміністративної послуги; 6) за строком надання реєстраційної адміністративної послуги;

- окреслено шляхи оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України, до яких віднесено: здійснення постійного аналізу пропозицій і зауважень суб'єктів звернень щодо якості надання реєстраційних адміністративних послуг; запровадження інтернет-опитування споживачів стосовно важливих питань з надання реєстраційних адміністративних послуг; покращення якості консультування суб'єктів звернень з питань надання реєстраційних адміністративних послуг, у тому числі через онлайн-консультації, за допомогою програми (skype) та телефонного зв'язку; поліпшення інформованості громадян з питань надання реєстраційних адміністративних послуг; постійне проведення навчань працівників, які надають реєстраційні адміністративні послуги, з питань кращого обслуговування споживачів реєстраційних адміністративних послуг; розвиток практики надання електронних послуг через офіційний портал; налагодження взаємодії з громадськими організаціями, які здійснюють функції з громадського контролю, що сприятиме здійсненню громадського моніторингу якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг тощо;

удосконалено:

- періодизацію формування вітчизняної системи надання адміністративних послуг: 1) 1998-2006 рр. - впровадження в Україні положень Концепції адміністративної реформи, яка започаткувала розбудову інституту адміністративних послуг; 2) 2006-2009 рр. - реалізація положень Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, якою було зафіксовано теоретичні аспекти доктрини адміністративних послуг; 3) 2009-2012 рр. - спроби створити єдину комп'ютерну базу даних про адміністративні послуги (Реєстр адміністративних послуг); 4) 2012 р. - до сьогодні - прийняття Закону України «Про адміністративні послуги», що стало суттєвим поштовхом у розвитку інституту адміністративних послуг і удосконалення існуючої правової бази у цій сфері;

- класифікацію принципів діяльності органів юстиції України за наступними критеріями: 1) загальні принципи діяльності органів юстиції України як органів виконавчої влади (законність; гласність; підконтрольність та підзвітність; відповідальність; плановість; доступність); 2) спеціальні принципи діяльності органів юстиції України як суб'єктів надання реєстраційних адміністративних послуг (верховенство права, у тому числі законність та юридична визначеність; стабільність; рівність перед законом; відкритість та прозорість; оперативність та своєчасність; доступність інформації про надання адміністративних послуг; захищеність персональних даних; раціональна мінімізація кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних; неупередженість та справедливість; доступність та зручність для суб'єктів звернень);

- визначення поняття реєстраційних адміністративних послуг, що надаються органами юстиції України, під якими пропонується розуміти результат діяльності органів юстиції України з приводу розгляду звернення (заяви) фізичної чи юридичної особи щодо реалізації їх прав та законних інтересів у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, наслідком якої є прийнятий відповідний адміністративний акт, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків особи у зазначених сферах;

- визначення поняття критеріїв оцінки якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам, під якими розуміються встановлені якісні ознаки (характеристики) послуги, за допомогою яких здійснюється оцінка послуги та встановлюється її відповідність встановленим вимогам та стандартам;

дістали подальшого розвитку:

- періодизація становлення органів юстиції в Україні: 1) червень 1917 р. - листопад 1918 р. - формування органів юстиції за часів української національної державності; 2) листопад 1918 р. - 1991 р. - радянський період функціонування органів юстиції; 3) 1991 - 2010 рр. - формування та оптимізація діяльності органів юстиції у перші роки незалежності України; 4) 2010 р. - по теперішній час - органи юстиції України на сучасному етапі державотворення;

- характеристика функцій органів юстиції України, які згруповано у два блоки: 1) загальні функції органів юстиції України як суб'єктів публічного права (кадрове забезпечення; планово-фінансова; господарська; нормативна; контроль; аналіз та прогнозування; планування; облік; координація; здійснення внутрішнього аудиту); 2) спеціальні функції органів юстиції України як суб'єктів надання реєстраційних адміністративних послуг (реєстраційна; нормативна; нагляд; методичне та інформаційне забезпечення; забезпечення виконання міжнародних договорів тощо).

- характеристика підстав юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг, яка встановлена нормами трудового, цивільного, адміністративного та кримінального законодавства;

- узагальнення досвіду зарубіжних країн (Німеччини, Нідерландів, Польщі, Литовської Республіки, Бразилії, Канади, Республіки Казахстан, Грузії та Республіки Білорусь) у сфері організації системи надання адміністративних послуг органами публічної влади, де в усіх країнах, окрім Республіки Білорусь, створено дієву систему спеціальних установ (Універсами послуг, Центри обслуговування населення, Центри державних послуг), які здійснюють функції з обслуговування населення шляхом надання адміністративних послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання викладених у дисертації висновків та пропозицій у:

- правотворчій діяльності - для удосконалення положень чинного законодавства, що регламентує діяльність органів юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг;

- науково-дослідній сфері - як підґрунтя для подальших досліджень питань діяльності органів юстиції України та інших органів виконавчої влади України у сфері надання адміністративних послуг;

- правозастосовній діяльності - з метою удосконалення реалізації правових норм у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України;

- навчальному процесі - під час викладання дисциплін «Адміністративне право України», «Судові та правоохоронні органи України», при підготовці відповідних методичних та навчальних посібників (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 19 листопада 2014 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2014); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2014).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено в шести наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України та науковому періодичному виданні іншої держави, та двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена завданнями і метою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 181 сторінка. Список використаних джерел нараховує 209 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, подано відомості про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслено мету і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказані дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Історичний аналіз діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг» здійснено історичний екскурс становлення органів юстиції в Україні.

Виділено історичні передумови становлення органів юстиції в Україні. З'ясовано, що у радянській період реєстраційні адміністративні послуги населенню надавалися органами реєстрації актів цивільного стану, які входили до системи органів юстиції УРСР.

Наголошено, що органи юстиції перебувають у процесі реформування, оскільки їх повноваження були значно розширені унаслідок ліквідації у січні 2015 року Державної реєстраційної служби України, правонаступником якої стало Міністерство юстиції України.

Встановлено, що однією з основних ініціатив Міністерства юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг є відкриття модельних офісів з обслуговування фізичних та юридичних осіб, а також забезпечення децентралізації влади - передачі повноважень відомства до органів місцевого самоврядування.

У підрозділі 1.2 «Завдання, функції, компетенція та принципи діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг» зосереджено увагу на дослідженні змісту цих категорій.

Встановлено, що законодавцем чітко окреслено завдання органів юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг шляхом визначення окремих напрямів їх надання: 1) державна реєстрація актів цивільного стану; 2) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців тощо. Здійснено класифікацію функцій органів юстиції України.

Під принципами діяльності органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг запропоновано розуміти закріплені у правових нормах основні, об'єктивні, універсальні закономірності, які відображають специфіку взаємовідносин органів юстиції з іншими суб'єктами права (органами публічної влади, фізичними і юридичними особами), які виникають з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань тощо.

Компетенцію органів юстиції України щодо надання реєстраційних адміністративних послуг структурно поділено на: 1) функціональну; 2) територіальну; 3) нормативну.

У підрозділі 1.3 «Розвиток нормативно-правових засад надання адміністративних послуг в Україні» проаналізовано правові засади та виділено основні етапи формування вітчизняної системи адміністративних послуг.

Встановлено, що інститут адміністративних послуг в Україні формувався поетапно, з урахуванням розвитку суспільних відносин і динаміки соціальних процесів, що мали місце в державі.

Проаналізовано проблемні питання нинішнього етапу реформування сфери адміністративних послуг, зокрема: неефективна робота та неналежна якість надання адміністративних послуг у низці утворених центрів надання адміністративних послуг; низький рівень проінформованості населення з питань надання адміністративних послуг тощо.

Наголошено, що реформування системи надання приватним особам адміністративних послуг органами публічної адміністрації є одним з основних напрямків у комплексі заходів щодо створення нової моделі державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам.

Розділ 2 «Реєстраційні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття та види реєстраційних адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України» досліджено поняття адміністративної послуги. Звернено увагу на те, що в сучасній адміністративно-правовій науці склалися дві основні концепції розуміння змісту поняття адміністративної послуги: 1) це публічна діяльність адміністративного органу, спрямована на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації прав фізичної або юридичної особи, яка здійснюється за заявою цієї особи; 2) це результат публічної діяльності адміністративного органу, спрямованої на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи, яка здійснювалась за заявою особи.

Зроблено висновок, що концепція, згідно з якою адміністративна послуга є результатом публічної діяльності адміністративного органу (суб'єкта надання адміністративних послуг), спрямованої на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи, яка здійснювалась за заявою особи, є більш обґрунтованою, адже діяльність адміністративного органу щодо надання адміністративної послуги породжує адміністративні правовідносини з приводу реалізації прав та законних інтересів суб'єкта звернення (фізичної або юридичної особи), і призводить до певного результату, спрямованого на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків особи.

Сформульовано поняття реєстраційних адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, а також здійснено їх класифікацію за низкою критеріїв.

У підрозділі 2.2 «Критерії оцінки якості надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України» розглянуто критерії оцінки якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам.

Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу (на прикладі Великобританії, Франції, Німеччини та Польщі) щодо оцінювання якості надання адміністративних послуг населенню органами публічної адміністрації. Підкреслено, що формування вітчизняної системи оцінювання якості відбувалося з урахуванням досвіду зарубіжних країн у цій сфері.

Сформульовано поняття критеріїв оцінки якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам.

Наголошено, що з метою поліпшення якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг необхідно вдосконалити процедуру моніторингу та оцінювання якості їх надання. З цією метою органами юстиції України необхідно: 1) залучати громадськість (громадські організації) до проведення оцінки якості надання реєстраційних адміністративних послуг; 2) спільно із представниками громадських організацій розробити стандарти якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам тощо.

У підрозділі 2.3 «Відповідальність посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг» розглянуто особливості юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг.

Сформульовано поняття юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України, уповноважених відповідно до закону надавати реєстраційні адміністративні послуги.

Встановлено, що посадові особи органів юстиції України за порушення вимог законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність передбачену законом.

Проаналізовано підстави дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг. Підкреслено, що дисциплінарна відповідальність посадових осіб органів юстиції може настати не тільки за порушення вимог Закону України «Про державну службу», але й за порушення етично-моральних правил поведінки, які закріплені в спеціальних нормативно-правових актах - Законі України «Про правила етичної поведінки», Загальних правилах поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 4 серпня 2010 р. № 214.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України» складається з двох підрозділів.

Підрозділ 3.1 «Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні» присвячено аналізу досвіду зарубіжних країн (Німеччини, Нідерландів, Польщі, Литовської Республіки, Бразилії, Канади, Республіки Казахстан, Грузії та Республіки Білорусь) у сфері організації системи надання адміністративних послуг органами публічної влади.

Установлено, що обслуговування населення з надання адміністративних послуг органами публічної влади здійснюється спеціальними установами - Універсамами послуг (Німеччина, Нідерланди, Польща, Литовська Республіка, Канада), Центрами обслуговування населення (Бразилія, Республіка Казахстан) та Центрами державних послуг (Грузія). Виняток становить Республіка Білорусь, де система спеціалізованих установ з надання адміністративних послуг відсутня.

З'ясовано, що у вказаних країнах надання населенню адміністративних послуг здійснюється згідно зі стандартами, за якими визначаються складові якості послуги: доступність, своєчасність, пріоритет потреб громадян тощо. Саме ці складові визначають пріоритетні напрямки діяльності спеціалізованих установ, створюючи сприятливі умови отримання послуг для населення.

Встановлено, що в усіх зазначених країнах створено систему електронного урядування, яка забезпечує вільний доступ громадян до так званих Єдиних порталів державних (адміністративних) послуг, які містять інформацію щодо переліку, умов, порядку отримання адміністративних послуг.

Надано пропозиції, що можуть бути використані як рекомендації для розвитку вітчизняної системи адміністративних послуг.

Підрозділ 3.2 «Оптимізація організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України» присвячено питанням покращення процедури надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам.

Проаналізовано досягнення органів юстиції України в створенні дієвої системи надання реєстраційних адміністративних послуг приватним особам. Указано на низку недоліків та проблемних питань, які необхідно усунути та вирішити органам юстиції з метою оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг.

Аргументовано, що процес децентралізації влади породжує одне із найдискусійніших питань між представниками органів місцевого самоврядування та органами юстиції - питання про можливість збереження «паралельного» прийому відвідувачів, тобто одночасного прийому не тільки у приміщенні ЦНАП, але й у територіальних органах юстиції. З одного боку - «паралельний» прийом дозволяє суб'єкту звернення обрати кращого, якіснішого надавача послуг, з іншого - утримання подвійної системи надання реєстраційних адміністративних послуг (приміщення, персонал, технічні засоби тощо) є затратним процесом, тому створювати «паралельну» інфраструктуру недоцільно. Виняток може бути зроблений тільки для тих адміністративно-територіальних одиниць, де ЦНАП ще не створені, тому реєстраційні адміністративні послуги й надалі мають надаватися територіальними органами юстиції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і репрезентовано нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей організаційно-правових засад діяльності органів юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг і шляхів її удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Виділено історичні етапи становлення органів юстиції в Україні: 1) червень 1917 р. - листопад 1918 р. - формування органів юстиції за часів української національної державності; 2) листопад 1918 р. - 1991 р. - радянський період функціонування органів юстиції; 3) 1991 - 2010 рр. - формування та оптимізація діяльності органів юстиції у перші роки незалежності України; 4) 2010 р. - по теперішній час - органи юстиції України на сучасному етапі державотворення.

2. Встановлено, що завдання, які покладаються на органи юстиції України у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг, конкретизують їх мету, а також визначають засоби та шляхи її досягнення.

Функції органів юстиції України згруповано у два блоки: 1) загальні функції органів юстиції України як суб'єктів публічного права (кадрове забезпечення; планово-фінансова; господарська; нормативна; контроль; аналіз та прогнозування; планування; облік; координація; здійснення внутрішнього аудиту); 2) спеціальні функції органів юстиції України як суб'єктів надання реєстраційних адміністративних послуг (реєстраційна; нормативна; нагляд; методичне та інформаційне забезпечення; забезпечення виконання міжнародних договорів тощо).

Класифіковано принципи діяльності органів юстиції України на: 1) загальні принципи діяльності органів юстиції України як органів виконавчої влади (законність; гласність; підконтрольність та підзвітність; відповідальність; плановість; доступність); 2) спеціальні принципи діяльності органів юстиції України як суб'єктів надання реєстраційних адміністративних послуг (верховенство права, у тому числі законність та юридична визначеність; стабільність; рівність перед законом; відкритість та прозорість; оперативність та своєчасність; доступність інформації про надання адміністративних послуг; захищеність персональних даних; раціональна мінімізація кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних; неупередженість та справедливість; доступність та зручність для суб'єктів звернень).

3. Виділено основні етапи формування вітчизняної системи надання адміністративних послуг: 1) 1998 - 2006 рр. - впровадження в Україні положень Концепції адміністративної реформи, яка започаткувала розбудову інституту адміністративних послуг; 2) 2006 - 2009 рр. - реалізація положень Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, якою було зафіксовано теоретичні аспекти доктрини адміністративних послуг; 3) 2009 - 2012 рр. - спроби створити єдину комп'ютерну базу даних про адміністративні послуги (Реєстр адміністративних послуг); 4) 2012 р. - по теперішній час - прийняття Закону України «Про адміністративні послуги», що стало суттєвим поштовхом у розвитку інституту адміністративних послуг і удосконалення існуючої правової бази у цій сфері.

Наголошено, що механізм правового регулювання у сфері адміністративних послуг позбавлений систематизації адміністративно-правових відносин за галузями українського законодавства, що призводить до розгалуженості нормативно-правових актів, які регулюють питання надання адміністративних послуг приватним (фізичним і юридичним) особам органами публічної адміністрації.

4. Сформульовано поняття реєстраційних адміністративних послуг, що надаються органами юстиції України, під якими пропонується розуміти результат діяльності органів юстиції України з приводу розгляду звернення (заяви) фізичної чи юридичної особи щодо реалізації їх прав та законних інтересів у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, наслідком якої є прийнятий відповідний адміністративний акт, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків особи у зазначених сферах.

Здійснено класифікацію реєстраційних адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України за наступними критеріями: 1) за суб'єктом звернення: а) послуги, що отримують фізичні особи; б) послуги, що отримують юридичні особи; 2) за сферою суспільних відносин, де виникає потреба отримання реєстраційної адміністративної послуги: а) реєстраційні адміністративні послуги у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; б) реєстраційні адміністративні послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; в) реєстраційні адміністративні послуги у сфері легалізації (реєстрації) об'єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств; 3) за можливістю (способом) отримання послуги: а) послуги, що надаються органами юстиції України безпосередньо; б) послуги, що надаються через Центри надання адміністративних послуг; в) послуги, що надаються через Єдиний державний портал адміністративних послуг; г) послуги, що надаються через Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»; 4) за критерієм платності: а) безоплатні реєстраційні адміністративні послуги; б) платні реєстраційні адміністративні послуги; 5) за видом результату надання реєстраційної адміністративної послуги: а) проставлення апостиля на документі; б) видача свідоцтва; в) видача дубліката свідоцтва тощо; 6) за строком надання реєстраційної адміністративної послуги: а) короткострокові (до 5 робочих днів); довгострокові (від 5 до 30 робочих днів).

5. Визначено критерії оцінки якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг приватним особам як встановлені якісні ознаки (характеристики) послуги, за допомогою яких здійснюється оцінка послуги та встановлюється її відповідність встановленим вимогам та стандартам. До критеріїв якості надання приватним (фізичним і юридичним) особам реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України віднесено: 1) результативність; 2) своєчасність; 3) доступність; 4) зручність; 5) відкритість; 6) відповідність виконавця надання реєстраційної адміністративної послуги.

6. Сформульовано поняття юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України, уповноважених відповідно до закону надавати реєстраційні адміністративні послуги, під якою пропонується розуміти передбачену законом негативну реакцію на протиправні дії посадових осіб, які виявилися в порушенні ними встановлених законом заборон або невиконанні покладених на них обов'язків у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг, що полягає в застосуванні до цих осіб юридичних санкцій, які тягнуть за собою несприятливі наслідки морального, особистого, майнового та іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами трудового, цивільного, адміністративного або кримінального законодавства з метою запобігання та припинення правопорушень.

Визначено особливості юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг, а саме: 1) юридична відповідальність посадових осіб настає лише за скоєне правопорушення (протиправну, суспільно-шкідливу, винну дію чи бездіяльність) у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг; 2) основною підставою застосування юридичної відповідальності до посадових осіб є наявність складу правопорушення (суб'єкта, об'єкта, суб'єктивної та об'єктивної сторони) у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг; 3) юридична відповідальність посадових осіб органів юстиції встановлюється державою в нормах трудового, цивільного, адміністративного та кримінального права. Вид юридичної відповідальності залежить від кваліфікації правопорушення, скоєного посадовою особою, уповноваженою відповідно до закону надавати реєстраційні адміністративні послуги; 4) юридична відповідальність полягає в застосуванні до посадових осіб юридичних санкцій, які тягнуть за собою несприятливі наслідки морального, особистого, майнового та іншого характеру; 5) юридична відповідальність накладається уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами трудового, цивільного, адміністративного або кримінального права з метою запобігання та припинення правопорушень у сфері надання реєстраційних адміністративних послуг.

7. Встановлено, що в зарубіжних країнах (Німеччині, Нідерландах, Польщі, Литовській Республіці, Бразилії, Канаді, Республіці Казахстан, Грузії та Республіці Білорусь) у сфері організації системи надання адміністративних послуг органами публічної влади, окрім Республіки Білорусь, створено дієву систему спеціальних установ (Універсами послуг, Центри обслуговування населення, Центри державних послуг), які здійснюють функції з обслуговування населення шляхом надання адміністративних послуг.

Сформульовано пропозиції, які можуть бути використані в якості рекомендацій для розвитку вітчизняної системи адміністративних послуг: 1) необхідно удосконалити роботу Єдиного державного порталу адміністративних послуг та провести категоризації усіх адміністративних послуг; 2) доцільно створити мобільні Центри надання адміністративних послуг, які б надавали адміністративні послуги у віддалених населених пунктах; 3) необхідно змінити пріоритети відбору працівників, які здійснюють функції з надання адміністративних послуг; 4) з метою покращення якості та здійснення громадського контролю за наданням адміністративних послуг необхідно налагодити зворотній зв'язок між органами публічної влади, Центрами надання адміністративних послуг та населенням.

8. Наголошено, що з метою оптимізації організаційного забезпечення надання реєстраційних адміністративних послуг органами юстиції України необхідно вжити низку заходів організаційного характеру, а саме: 1) здійснювати постійний аналіз пропозицій і зауважень суб'єктів звернень щодо якості надання реєстраційних адміністративних послуг; запровадити інтернет-опитування споживачів стосовно важливих питань з надання реєстраційних адміністративних послуг; 2) покращити якість консультування суб'єктів звернень з питань надання реєстраційних адміністративних послуг, у тому числі через онлайн-консультації, за допомогою (skype) та телефонного зв'язку; 3) поліпшити інформованість громадян з питань надання реєстраційних адміністративних послуг; 4) постійно проводити навчання працівників органів юстиції України, які надають реєстраційні адміністративні послуги, з питань кращого обслуговування споживачів реєстраційних адміністративних послуг; 5) розвивати практику надання електронних послуг через офіційний портал Міністерства юстиції України та його територіальних органів юстиції; 6) налагодити взаємодію з громадськими організаціями, які здійснюють функції з громадського контролю, що сприятиме здійсненню громадського моніторингу якості надання органами юстиції України реєстраційних адміністративних послуг тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тихонова Д. С. Нормативні засади адміністративної відповідальності посадових осіб Державної реєстраційної служби України за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг / Д. С. Тихонова // Право і Безпека. - 2014. - № 2 (53). - С. 65-69.

2. Тихонова Д. С. Критерии оценки качества предоставления административных услуг Государственной регистрационной службой Украины / Д. С. Тихонова // Право и политика. - 2014. - № 3. -

С. 158-162.

3. Тихонова Д. С. Особливості юридичної відповідальності посадових осіб Державної реєстраційної служби України за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг / Д. С. Тихонова // Форум права. - 2014. - № 3. - С. 376-382 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2014_3_63.pdf.

4. Тихонова Д. С. Правове регулювання надання адміністративних послуг Державною реєстраційною службою України / Д. С. Тихонова // Наше право. - 2014. - № 8. - С. 90-93.

5. Тихонова Д. С. Адміністративні послуги Державної реєстраційної служби України: поняття та класифікація / Д. С. Тихонова // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2014. - № 12. - С. 248-252.

6. Тихонова Д. С. Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні / Д. С. Тихонова // Право і Безпека. - 2014. - № 4 (55). - С. 70-75.

7. Тихонова Д. С. Структура адміністративно-правового статусу Державної реєстраційної служби України / Д. С. Тихонова // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (17-18 трав. 2014 р., м. Суми). - Суми : ПАПІРУС, 2014. - С. 237-240.

Размещено на Allbest.ru