Адміністративне провадження у справах, пов’язаних з порушенням виборчих прав громадян України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Становлення України як правової демократичної держави передбачає насамперед створення досконалого виборчого законодавства. Сьогодні в Україні заплановані та здійснюються масштабні політична та правова реформи. Вважаємо, що однією з основних підвалин цих реформ є удосконалення виборчого законодавства. Дискусії стосовно майбутнього виборчого законодавства, проекти виборчих кодексів, які сьогодні широко обговорюються в суспільстві, - все це свідчить про необхідність розробки доктринальної концепції сучасного національного виборчого права з урахуванням вітчизняного досвіду процесуально-правового регулювання виборів і міжнародних виборчих стандартів щодо їх організації і проведення.

За роки незалежності України адміністративно-правове регулювання суспільних відносин щодо забезпечення реалізації громадянами України виборчих прав під час проведення виборів і референдумів зазнало суттєвих змін. Це передусім пов'язано з постійними змінами виборчої системи для виборів різних видів, спробами законодавців вирішити проблеми захисту та поновлення порушених виборчих прав громадян України. На жаль, такі зміни не завжди покращують стан адміністративно-правового забезпечення захисту виборчих прав громадян України.

У 2014 р. відбулися позачергові вибори Президента України, народних депутатів України та місцеві вибори. Загалом упродовж виборчих кампаній 2014 р. для захисту й поновлення виборчих прав до місцевих та апеляційних адміністративних судів першої інстанції від суб'єктів виборчого процесу надійшло 8,1 тис. адміністративних позовів, з них 7 тис. від виборців. Більшість звернень до суду (7 тис. або 87 %) - це уточнення списку виборців. Зазвичай ці справи розглядаються із задоволенням позову. До ЦВК під час виборів народних депутатів України 2014 р. надійшло 278 скарг, 85 % з яких були залишені без розгляду через порушення формальних вимог до скарги. Все це свідчить про недосконалість виборчого законодавства у сфері адміністративного провадження щодо захисту виборчих прав громадян України.

Базове підґрунтя дисертації склали системні положення й висновки провідних науковців, в яких прямо або опосередковано обговорюються досліджувані питання й окреслюються методологічні передумови для їх вирішення. До таких слід віднести роботи С.С. Алексєєва, В.Б. Авер'янова, В.Г. Афанасьєва, О.О. Бандурки, Ю.П. Битяка, Д.М. Бахраха, В.В. Бевзенка, І.Л. Бородіна, І.П. Голосніченка, С.В. Ківалова, М.В. Коваліва, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, В.І. Курила, А.М. Подоляки, С.Г. Стеценка, О.Ф. Скакун, М.М. Тищенка, Ю.М. Тодики, Н.П. Христинченко, Ю.С. Шемшученка та інші.

Проблеми адміністративно-правового статусу фізичних та юридичних осіб безпосередньо досліджували у своїх працях А.М. Авторгов, Д.С. Журавель, Д.С. Каблов, Л.В. Крупнова, О.В. Марченко та інші.

У процесі дослідження широко використовувалися праці вчених інших галузей права, присвячені окремим аспектам адміністративного провадження у справах, пов'язаних із порушенням виборчих прав громадян України, зокрема Л.М. Козодой, В.М. Колісниченка, О.Б. Ковальчук, О.В. Лавриновича, І.О. Лугового, О.М. Пасенюка, М.М. Рябця, С.Г. Рябова, Б.С. Райковського, В.І. Співака, М.І. Ставнійчук, О.М. Чупахіна, В.М. Шаповала та інші.

Однак, незважаючи на те, що роботи цих науковців мають значну наукову та практичну цінність, дослідження адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, досліджувались у них фрагментарно або в межах ширшої адміністративно-правової проблематики, без комплексного підходу. Цілеспрямоване наукове дослідження цієї проблеми має важливе теоретичне та практичне значення у світлі приведення національного законодавства у відповідність до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів.

Зазначені обставини зумовили вибір теми дослідження та свідчать про її актуальність і необхідність розроблення теоретичних і практичних рекомендацій у цій сфері.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 р. № 228-IV, пп. 1-6 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених Загальними зборами НАПрН України від 24 вересня 2010 р., загальнонаукової теми «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави» Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом.

Тему дисертації затверджено вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом, протокол від 2 вересня 2013 р. № 3195/1.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є з'ясування та узагальнення теоретичних і практичних аспектів адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, та вироблення на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій для їх удосконалення.

Поставлена мета передбачає вирішення таких задач:

- розкрити поняття об'єкта адміністративно-правового регулювання виборчих прав громадян України та визначити види виборчих прав громадян України в адміністративно-правових відносинах;

- з'ясувати форми, способи та засоби адміністративного захисту виборчих прав громадян України та виокремити серед них пріоритетні;

- сформулювати авторське визначення поняття, висвітлити зміст та особливості адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України;

- дослідити адміністративно-правові засади діяльності виборчих комісій щодо адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, та запропонувати внесення відповідних змін до чинного законодавства;

- охарактеризувати стадії та строки адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, та визначити їх особливості;

- розкрити особливості адміністративно-правового статусу сторін під час розгляду адміністративними судами справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України;

- проаналізувати окремі стадії адміністративного судочинства щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, та визначити їх особливості;

- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при порушенні виборчих прав громадян України.

Предметом дослідження є адміністративне провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

Методи дослідження. У дисертації використано сукупність наукових методів пізнання. Поліметодичність дослідження зумовлена методологією системного підходу, який дозволяє досліджувати правові явища в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Так, можливості історико-правового методу дозволили простежити становлення інституту виборчих прав громадян України (підрозділ 1.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1). Метод порівняльного правознавства допоміг з'ясувати схожі риси і відмінності національного та зарубіжного законодавства, що визначає виборчі права громадян, форми захисту виборчих прав громадян (підрозділи 1.1, 1.2), а також здійснити порівняльну характеристику нормативної бази, що регламентує юрисдикційну діяльність виборчих комісій щодо провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України (підрозділи 2.1, 2.2). Методи класифікації і групування використовувались для розробки критеріїв поділу провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, на відповідні стадії та етапи (підрозділи 2.3, 3.2). Системно-функціональний метод дозволив розкрити теоретичні положення щодо стадій провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян (підрозділ 2.3). Статистичний та документальний аналіз застосовувалися для визначення недоліків адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, формулювання пропозиції та рекомендації щодо удосконалення нормативного і організаційного забезпечення такої діяльності (розділ 3).

Нормативним підґрунтям дослідження є Конституція України, закони та підзаконні акти України, які визначають правові та організаційні засади адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, а також нормативно-правові акти Чехії, Словаччини, Естонії, Австрії, Вірменії, Мексики, Грузії, Молдови та інших держав Європейського Союзу та світу.

Емпіричною базою дослідження є матеріали судової практики Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України за результатами розгляду скарг, що надійшли за період 2007-2014 рр. з приводу виборів Президента України, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів; статистично-довідкові матеріали Центральної виборчої комісії за період 2002-2014 рр.; матеріали опитування 217 членів окружних та дільничних виборчих комісій у Дніпропетровській області, 25 суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Київського апеляційного адміністративного суду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним системним дослідженням, в якому, використовуючи сучасні методи пізнання та враховуючи новітні досягнення юридичної науки, розглянуті адміністративно-правові аспекти провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України. У роботі сформульовано наукові положення, висновки, пропозиції, що відображають її наукову новизну.

Вперше:

- сформульовано авторське визначення поняття «адміністративне провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України» як системи адміністративно-процесуальних норм, що регулюють суспільні відносини, порядок, форми та методи діяльності суб'єктів публічної адміністрації (виборчих комісій та адміністративних судів) з питань порушення та розгляду справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, з метою поновлення прав, передбачених законодавством про вибори, у спосіб, визначений чинним законодавством;

- здійснено класифікацію виборчих прав за критерієм предмета розгляду в адміністративному провадженні: право бути включеним до Державного реєстру виборців України та отримувати інформацію з нього щодо себе та інших осіб; право формувати виборчі комісії та бути їх членом; право висувати кандидатів у виборчому процесі та бути висунутим у якості кандидата у виборчому процесі; право на участь у передвиборчій агітації; право обирати (голосувати); право на оскарження рішень, дій та бездіяльності учасників виборчого процесу; право оскаржувати результати виборів;

– аргументовано пріоритетність поділу адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, в залежності від суб'єктів розгляду справи на адміністративні провадження, які здійснюються виборчими комісіями (суб'єкт розгляду спору - виборча комісія) та адміністративні провадження, які здійснюються судами (суб'єкт розгляду - адміністративний суд);

удосконалено:

– засади діяльності адміністративних судів під час розгляду та вирішення справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, за рахунок встановлення строків провадження при розгляді справи за нововиявленими обставинами та удосконалення процедури залучення інших осіб адміністративного процесу до процесу розгляду виборчого спору;

– визначення поняття «адміністративно-правовий статус сторін адміністративного процесу у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України» як сукупність їхніх прав, обов'язків, завдань, функцій, відповідальності, які визначаються нормами адміністративного права і реалізуються в адміністративно-правових відносинах;

– адміністративно-правові засади діяльності виборчих комісій щодо провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, за рахунок виключення дільничних виборчих комісій з переліку суб'єктів адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України;

дістали подальшого розвитку:

- поняття об'єкта адміністративно-правового регулювання виборчих прав громадян України як системи виборчих прав громадян України та дій суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування;

- визначення засобів захисту виборчих прав громадян, під якими слід розуміти комплекс правових явищ (інструментів, заходів, діянь тощо), здійснюваних відповідно до законодавства з метою забезпечення організації та реалізації захисту виборчих прав громадян, у тому числі шляхом застосування та використання відповідних форм і способів захисту, спрямованого на запобігання й припинення порушень, а також відновлення порушених виборчих прав громадян і таких форм захисту виборчих прав громадян, як: самозахист виборчих прав громадян; державний захист виборчих прав громадян; громадський захист виборчих прав громадян; міжнародний захист виборчих прав громадян;

характеристика стадій і строків адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, зокрема, запропоновано ввести поновлення пропущених строків захисту порушених виборчих прав за нововиявленими обставинами;

- обґрунтування пріоритетності здійснення адміністративно-правового захисту виборчих прав громадян України виключно в судовому порядку, оскільки саме такий порядок передбачений виборчим законодавством більшості європейських країн та рекомендований Венеціанською комісією для імплементації в українське виборче законодавство;

- пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері виборчого права, зокрема шляхом кодифікації виборчого законодавства, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про вибори народних депутатів України» та «Про вибори Президента України» щодо адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується тим, що викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані та використовуються:

- у науково-дослідній сфері - як підґрунтя для подальшої розробки теоретико-правових питань адміністративного провадження щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України (акт впровадження в Державний науково-дослідний інститут МВС України від 11 грудня 2014 р.);

- у правотворчості - для підготовки і уточнення низки законодавчих актів з питань вдосконалення адміністративного провадження щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України;

- у правозастосовній діяльності - для вдосконалення діяльності адміністративних судів при розгляді справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України (акт впровадження в діяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 р.);

- у навчальному процесі - для вдосконалення навчально-методичного забезпечення дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративно-процесуальне право» у Міжрегіональній Академії управління персоналом (акт впровадження від 9 вересня 2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки, проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 21 травня 2014 р.), «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 6-7 лютого 2015 р.), «Право як ефективний регулятор суспільних відносин» (м. Львів, 20-21 лютого 2015 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шести наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, одна з них у зарубіжному науковому виданні, а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

1. Теоретико-правові засади адміністративно-правового регулювання виборчих прав громадян України

Складається з двох підрозділів і присвячений з'ясуванню поняття, ознак, видів виборчих прав громадян України та дослідженню форм, способів і засобів захисту виборчих прав громадян України.

У підрозділі 1.1 «Виборчі права громадян України як об'єкт адміністративно-правового регулювання» встановлено, що ст. 71 Конституції України гарантує рівні виборчі права громадянам України. Виборче право громадян України - це невід'ємне право громадян України управляти державою безпосередньо, бути єдиним джерелом формування державної влади шляхом реалізації активного і пасивного виборчого права в процесі виборів, референдумів та інших формах безпосередньої демократії.

Виборче право громадян включає в себе право обирати (активне виборче право) та право бути обраним (пасивне виборче право).

З погляду адміністративного права об'єктом адміністративно-правового регулювання виборчих прав громадян України є система виборчих прав громадян України та дій суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Дисертантом здійснено класифікацію виборчих прав громадян за зв'язком з виборчим процесом: 1) виборчі права, не пов'язані з виборчим процесом (право бути включеним до Державного реєстру виборців України та отримувати інформацію з нього щодо себе та інших осіб); 2) виборчі права, пов'язані з виборчим процесом (всі інші виборчі права).

Акцентовано увагу на тому, що українське законодавство стосовно виборчих прав громадян в цілому відповідає міжнародним стандартам, принципам і засадам регулювання. Виокремлено відмінності законодавства окремих країн (Чехія, Словаччина, Німеччина, Австрія, Грузія, Мексика) щодо реалізації активного виборчого права та порядку підрахунку голосів виборців, зокрема, з використанням електронного способу підрахунку голосів. В результаті аналізу виборчого законодавства європейських країн встановлено , що в 6 державах прийнятий єдиний правовий акт, що регламентує порядок підготування та проведення всіх видів виборів, а саме: в Іспанії, Люксембурзі, Нідерландах, Фінляндії, Франції та Швеції.

У підрозділі 1.2 «Форми, способи та засоби захисту виборчих прав громадян України» розкрито поняття, види та особливості форм, способів та засобів захисту виборчих прав громадян України.

Форма захисту виборчих прав громадянина - це діяльність уповноважених органів, громадянина або його представника із захисту виборчих прав і законних інтересів, які виявляються у застосуванні передбачених законодавством способів і заходів, спрямованих на припинення і попередження порушень виборчого законодавства та поновлення порушених виборчих прав.

Форми захисту виборчих прав громадян України поділяються на два види: юрисдикційну та неюрисдикційну. Юрисдикційна форма захисту виборчих прав громадян являє собою діяльність передбачених законом органів (виборчих комісій, адміністративних та загальних місцевих судів) із захисту порушених або оспорюваних виборчих прав та інтересів.

У свою чергу юрисдикційні форми захисту виборчих прав громадян поділяються на міжнародні та національні.

Неюрисдикційна форма захисту передбачає дії громадян із захисту виборчих прав, які здійснюються ними самостійно, без звернення до відповідних юрисдикційних органів.

З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до виборчих комісій - на підставі законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» та «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», до суду - в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до правоохоронних органів - у випадках, коли законодавством передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення виборчих прав громадян. Встановлено, що в європейських країнах основною формою захисту виборчих прав громадян є державний, зокрема, судовий захист виборчих прав громадян.

Основними способами захисту виборчих прав громадян є визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності виборчих комісій, органів Державного реєстру виборців України, інших учасників виборчого процесу; відновлення становища, яке існувало до порушення виборчого права; поновлення порушеного виборчого права. Засоби захисту виборчих прав громадян України можуть бути класифіковані на позовні та непозовні.

2. Механізм адміністративного провадження щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України

Складається з трьох підрозділів, у межах яких здійснюється аналіз адміністративно-правових засад діяльності виборчих комісій щодо провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

У підрозділі 2.1 «Поняття, зміст та особливості адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушеннями виборчих прав громадян України» дисертантом встановлено, що адміністративне провадження - це частина адміністративного процесу, що об'єднує групу однорідних процесуальних правовідносин, які відрізняються предметною характеристикою, для розгляду і вирішення яких встановлена певна процедура, що завершується оформленням отриманих результатів у відповідних документах.

Принципами адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, є: верховенство права; законність; прозорість (гласність) адміністративного процесу; поєднання інтересів особи і суспільства; науковість.

З'ясовано зміст та особливості адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, яке є різновидом адміністративно-процесуальної діяльності, спрямованої на втілення організаційно-правових засобів забезпечення дотримання законодавства у сфері виборчого права.

Доведено, що головними завданнями адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожного порушеного виборчого права, вирішення справ відповідно до законодавства, забезпечення виконання рішення.

Провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, визначають принципи адміністративно-юрисдикційного процесу - публічність провадження при вирішенні спорів; об'єктивна істина при розгляді справи; рівність учасників процесу перед законом; право на захисника і правову допомогу; провадження національною мовою; самостійність і незалежність у прийнятті рішення.

Особливості провадження у виборчих справах визначені окремими статтями Кодексу адміністративного судочинства (ст.ст. 172-179). Це пов'язано з тим, що правовідносини, які стосуються виборчого процесу, з огляду на їх правову природу та наслідки, є складними і надзвичайно важливими, оскільки в результаті судового розгляду виборчих справ дається правова оцінка діяльності учасників цього процесу.

У підрозділі 2.2 «Діяльність виборчих комісій щодо адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушеннями виборчих прав громадян України» проаналізовано адміністративно-правозастосовну діяльність виборчих комісій у сфері захисту виборчих прав громадян України.

Виборчі комісії як система колегіальних органів публічної влади, діючих на постійній або тимчасовій основі, мають спеціальну адміністративну правосуб'єктність, яка характеризується такими особливостями: 1) наявністю спеціальних прав та обов'язків, які сприяють формуванню організаційних зв'язків та відносин під час виборчого процесу з виборів народних депутатів України; 2) юридичною владністю дій та розпорядчим характером їхніх рішень; 3) реалізацією державних повноважень примусового характеру, застосуванням заходів адміністративного примусу.

Адміністративне провадження у справах щодо порушення виборчих прав громадян України можуть здійснювати виборчі комісії усіх рівнів, але на практиці справи цих категорій вирішують лише Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії.

За даними Місії ОБСЄ/БДІПЛ, за підсумками виборів 2014 р. при формуванні окружних та дільничних виборчих комісій було змінено до дня виборів більше 50 % їх складу, чимало членів окружних і дільничних виборчих комісій мали низьку обізнаність щодо виборчого законодавства та законодавства, що визначає адміністративно-юрисдикційні повноваження членів виборчих комісій, не володіли навичками роботи з необхідною документацією та не могли складати певні адміністративно-процесуальні документи, а, отже, не могли належним чином здійснювати адміністративне провадження у справах щодо порушення виборчих прав громадян України. Обґрунтовано пріоритетність здійснення адміністративно-правового захисту виборчих прав громадян України виключно в судовому порядку.

У підрозділі 2.3 «Стадії та строки адміністративного провадження щодо справ, пов'язаних з порушеннями виборчих прав громадян України» досліджуються особливості порядку здійснення адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, на окремих стадіях та особливості процесуальних строків у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

Дисертантом з'ясовано, що стадія провадження - це відносно уособлена, виокремлена в часі й логічно пов'язана сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної мети та розв'язання відповідних завдань конкретного адміністративного провадження, що характеризується колом суб'єктів і закріплюється в процесуальних актах.

Надана характеристика стадій та строків адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, зокрема, встановлено, що у цих справах доцільно розглядати чотири стадії, які можуть включати в себе певні етапи, а саме: 1) порушення справи, до якої входять етапи: прийняття та реєстрація скарги; прийняття скарги до розгляду; 2) вирішення справи: вивчення скарги, підготовка справи до розгляду; розгляд справи по суті; прийняття рішення у справі; 3) оскарження постанови у справі; 4) виконання рішення.

Строк подання скарги про порушене виборче право продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду. Але дана норма обмежує конституційне право кожного громадянина на захист порушеного права.

3. Адміністративно-судове провадження щодо справ, пов'язаних з порушеннями виборчих прав громадян України

Складається з трьох підрозділів, у яких, спираючись на вітчизняну та зарубіжну практики, аналізуються окремі процесуальні інститути адміністративно-судового провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, та містяться основні напрями вдосконалення чинного законодавства щодо адміністративно-правового захисту виборчих прав.

У підрозділі 3.1 «Адміністративно-правовий статус сторін адміністративного процесу у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України» процесуальне становище сторін адміністративного процесу щодо порушення виборчих прав громадян України розглянуто через комплекс змагальних і диспозитивних прав та обов'язків позивача та відповідача.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено 2 групи учасників адміністративного процесу: 1) особи, які беруть участь у справі, 2) інші учасники адміністративного процесу. До першої групи відносяться сторони (позивач та відповідач), до другої - експерти, свідки, спеціалісти. За роллю у судовому процесі учасників адміністративного судочинства доцільно поділити на три групи: 1) особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб); 2) особи, які сприяють розгляду справи (свідки, експерти, спеціалісти); 3) особи, які обслуговують судовий процес (перекладач, секретар судового засідання, судовий розпорядник).

З'ясовано, що у спорах про уточнення списків виборців будь-яка особа, яка має право голосу, згідно з КАС України, може оскаржити включення до списку, виключення зі списку виборців, або уточнення в ньому не лише щодо себе особисто, але щодо будь-якого іншого виборця.

Встановлено, що дільнична виборча комісія не може бути відповідачем при розгляді адміністративними судами справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, оскільки не має прав самостійної юридичної особи.

У підрозділі 3.2 «Порядок розгляду та вирішення адміністративними судами справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України».

Встановлено, що процесуальна стадія - це відносно уособлена, відділена часом та логічно пов'язана сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної мети та вирішення відповідних завдань конкретного адміністративного провадження, що характеризується певним колом суб'єктів і закріплюється в процесуальних актах.

Законодавством виділяються наступні стадії адміністративного судочинства: 1) звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд та ухвалення судового рішення; 4) перегляд судового рішення (апеляційний порядок; касаційний порядок; перегляд рішення Верховним Судом України; за нововиявленими обставинами); 5) виконання судового рішення.

Стадії адміністративного процесу у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, - це структурно зумовлена послідовність дій адміністративного суду, виборців, чиї виборчі права було порушено, та інших осіб.

Встановлено, що при розгляді справ щодо порушення виборчих прав громадян України у порядку адміністративного судочинства відсутня стадія касаційного оскарження.

У підрозділі 3.3 «Напрями вдосконалення адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України» на підставі аналізу норм українського та закордонного законодавства, підсумкових звітів Місій ОБСЄ, рекомендацій та висновків Венеціанської комісії сформульовано зміни та доповнення до чинного законодавства з метою забезпечення ефективного адміністративно-правового захисту виборчих прав громадян.

Наголошено, що адміністративно-правовий захист виборчих прав громадян є невід'ємною складовою демократичного правового суспільства. Наявність окремих проблем провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, може ставити під сумнів результат народного волевиявлення під час виборів та сповільнити процес приведення чинного виборчого законодавства України до міжнародних норм.

Зроблено висновок про необхідність виключення дільничних виборчих комісій з кола суб'єктів, які мають право здійснювати адміністративне провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, через відсутність у них адміністративно-процесуальної правосуб'єктності. Низький рівень фахової підготовки та відсутність юридичної освіти в більшості членів і керівників окружних та територіальних виборчих комісій призводять до численних порушень на різних стадіях адміністративного провадження, суб'єктивізму та упередженості і не дають можливості громадянам здійснювати захист своїх виборчих прав.

Акцентується увага на необхідності якнайшвидшого прийняття Виборчого кодексу України.

Висновки

адміністративний виборчий правовий громадянин

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні та вдосконаленні правових засад адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України. В результаті дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеної задачі, зокрема:

1. Розкрито поняття виборчих прав громадян України як об'єкта адміністративно-правового регулювання, під яким слід розуміти систему виборчих прав громадян України та дій суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Здійснено класифікацію виборчих прав за критерієм предмета розгляду у адміністративному провадженні: право бути включеним до Державного реєстру виборців України та отримувати інформацію з нього щодо себе та інших осіб; право формувати виборчі комісії та бути їх членом; право висувати кандидатів у виборчому процесі та бути висунутим у якості кандидата у виборчому процесі; право на участь у передвиборчій агітації; право обирати (голосувати); право на оскарження рішень, дій та бездіяльності учасників виборчого процесу; право оскаржувати результати виборів.

2. З'ясовано форми, способи та засоби адміністративного захисту виборчих прав громадян України. Виокремлено такі форми захисту виборчих прав громадян, як: самозахист виборчих прав громадян; державний захист виборчих прав громадян; громадський захист виборчих прав громадян; міжнародний захист виборчих прав громадян.

Запропоновано визначення засобів захисту виборчих прав громадян: «це комплекс правових явищ (інструментів, заходів, діянь тощо), здійснюваних відповідно до законодавства з метою забезпечення організації та реалізації захисту виборчих прав громадян, у тому числі шляхом застосування та використання відповідних форм і способів захисту, спрямованого на запобігання й припинення порушень, а також відновлення порушених виборчих прав громадян».

3. З процесуальної точки зору визначено, що змістом адміністративного провадження як частини адміністративного процесу, є група однорідних процесуальних відносин, для розгляду й вирішення яких встановлено певну процедуру, що завершується оформленням отриманих результатів у відповідних документах, і які спрямовані на втілення організаційно-правових засобів забезпечення дотримання законодавства у сфері виборчого права.

Особливістю адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України є те, що, по-перше, за захистом порушеного виборчого права громадянина України може звернутися лише виборець, чиї безпосередні виборчі права порушені, по-друге, законодавством передбачений альтернативний порядок звернення виборця за захистом свого порушеного виборчого права: до виборчої комісії або до суду. При цьому законодавство жорстко регламентує випадки обов'язкового розгляду виборчого спору лише в судовому порядку.

Особливості провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, проявляються у різноманітності адміністративно-процесуальних проблем регуляторного процесу, який характеризує діяльність виборчих комісій стосовно забезпечення ефективної реалізації повноважень, що належать органу державної влади (виборчим комісіям), а також прав та обов'язків суб'єктів виборчого процесу.

Запропоновано здійснити поділ адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, залежно від суб'єктів розгляду справи на адміністративні провадження, які здійснюються виборчими комісіями (суб'єкт розгляду спору - виборча комісія) та адміністративні провадження, які здійснюються судами (суб'єкт розгляду - адміністративний суд).

4. Досліджено адміністративно-правові засади діяльності виборчих комісій щодо адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України. З'ясовано, що виборчі комісії як система колегіальних органів публічної влади, діючих на постійній або тимчасовій основі, мають спеціальну адміністративну правосуб'єктність, яка характеризується такими особливостями: 1) наявністю спеціальних прав та обов'язків, які сприяють формуванню організаційних зв'язків та відносин під час виборчого процесу з виборів народних депутатів України; 2) юридичною владністю дій та розпорядчим характером їхніх рішень; 3) реалізацією державних повноважень примусового характеру, застосуванням заходів адміністративного примусу. Адміністративне провадження у справах щодо порушення виборчих прав громадян України можуть здійснювати виборчі комісії всіх рівнів, але на практиці справи цих категорій вирішують лише Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії.

5. Надана характеристика стадій та строків адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, зокрема встановлено, що у цих справах доцільно розглядати чотири стадії: порушення справи, вирішення справи, оскарження постанови у справі, виконання рішення.

Строки у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, відносяться до спеціальних, оскільки порядок їх встановлення та обчислення складає окрему самостійну систему правил.

Строки вчинення процесуальних дій у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, не можуть бути поновленими, що є суттєвим обмеженням можливостей захисту виборчих прав громадян. Тому пропонується встановити єдину підставу для поновлення строків, «якщо особа не знала та не могла знати про порушення своїх прав, але не пізніше ніж за два дні до дня виборів».

6. З'ясовано, що учасниками адміністративного процесу щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, є виборці, чиї виборчі права були порушені, та інші учасники - особи, які своїми діями сприяють здійсненню адміністративного судочинства у виборчій сфері. Особливістю адміністративно-правового статусу сторін (позивача та відповідача) при розгляді адміністративними судами справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, є те, що позивачем при розгляді цієї категорії справ може бути лише виборець, чиї виборчі права були порушені, або його представник на договірній підставі. Відповідачем завжди є орган публічної адміністрації, який своїм рішенням, дією чи бездіяльністю порушив виборче право громадянина України.

7. При дослідженні особливостей окремих стадій адміністративного судочинства щодо справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, встановлено, що вони є структурно зумовленою послідовністю дій адміністративного суду, виборців, чиї виборчі права було порушено, та інших осіб. Особливістю структурної побудови цієї категорії справ є усічена стадія оскарження рішення у справі, зокрема відсутність касаційного провадження. З огляду на особливу важливість справ, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, вбачається за доцільне передбачити наявність апеляційного оскарження в усіх категоріях справ, окрім справ щодо офіційного встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією.

Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для справ цієї категорії повинен бути обмежений з огляду на особливості та швидкоплинність виборчого процесу.

8. Чинний адміністративний та адміністративно-судовий порядок вирішення виборчих спорів у межах адміністративно-правової форми в основному відповідає принципам правової та демократичної держави. Водночас окремі моменти адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України, потребують доопрацювання та зміни. Зокрема, серйозним недоліком системи розгляду виборчих спорів, на думку Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ, є складність її системи, а саме існування паралельної юрисдикції судів та виборчих комісій.

Встановлено, що попередній розгляд скарги до виборчої комісії здійснюється окремими членами виборчої комісії і рішення приймаються ними одноосібно та ніде не оприлюднюються, що також не сприяє прозорості процесу розгляду скарг.

У процедурі адміністративного оскарження законодавець передбачає, що органи виконавчої влади мають забезпечити реальне виконання прийнятого за скаргою рішення. Однак норми виборчих законів не врегульовують порядок виконання прийнятих виборчими комісіями рішень. За такої ситуації будь-яке рішення за скаргою не обов'язково буде виконане владною інституцією. І єдиним механізмом для забезпечення реалізації такого рішення залишається судове оскарження

9. Сформульовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративного провадження у справах, пов'язаних з порушенням виборчих прав громадян України.

9.1. Доповнити ст. 26 Закону України «Про вибори народних депутатів України» п. 7 та ст. 23 Закону України «Про вибори Президента України» п. 9 у такій редакції: «Голова окружної комісії або заступник голови окружної комісії, а також не менше трьох інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту».

9.2. Через неможливість дотримання дільничними виборчими комісіями в день голосування вимог ч. 5 ст. 96, ст. 97 Закону України «Про вибори Президента України» та ч. 8, 9 ст. 111 та ст. 112 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виключити дільничні виборчі комісії з кола суб'єктів розгляду скарг, що стосуються виборчого процесу.

9.3. Виключити ч. 9 ст. 176 КАСУ про те, що рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії під час виборів Президента України оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, оскільки вона повністю дублює зміст ч. 4 ст. 172 КАСУ.

9.4. Доповнити ст. 247 КАСУ ч. 2: «Заяву про перегляд судового рішення щодо порушених виборчих прав громадян за нововиявленими обставинами може бути подано упродовж одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини, але не пізніше ніж за два дні до офіційного оприлюднення результатів виборів».

Література

адміністративний виборчий правовий громадянин

1. Кальник В.В. Особенности производства административных дел, связанных с нарушениями избирательного процесса / В.В. Кальник // Право и политика: научно-методический журнал. Кыргызская Республика. - 2013. - № 4. - С. 164-168.

2. Кальник В.В. Форми, способи та засоби захисту виборчих прав громадян у виборчому процесі / В.В. Кальник // Порівняльно-аналітичне право. - 2014. - № 2.

3. Кальник В.В. До питання адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав / В.В. Кальник // Наше право. - 2014. - № 4. - С. 75-79.

4. Кальник В.В. Окремі аспекти забезпечення законності судами загальної юрисдикції адміністративного провадження у справах про порушення виборчих прав / В.В. Кальник // Європейські перспективи: науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 68-73.

5. Кальник В.В. Окремі аспекти адміністративно-правового статусу суб'єктів виборчого процесу / В.В. Кальник // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - Одеса, 2014. - Вип. 71. - С. 186-192.

6. Кальник В.В. Строки у справах про порушення виборчих прав / В.В. Кальник // Науковий вісник Академії муніципального управління: зб. наук. праць. Серія «Право». - К., 2014. - Вип. 1. - С. 52-58.

7. Кальник В.В. До питання застосування судами виборчого законодавства / В.В. Кальник // Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави: матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Львів, 21 трав. 2014 р.). - Львів, 2014. - С. 57-59.

8. Кальник В.В. Окремі аспекти права на судовий захист у публічно-правових спорах та його реалізація у адміністративному судочинстві України / В.В. Кальник // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 6-7 лют. 2015 р. - Дніпропетровськ: ГО «Правовий світ», 2015. - С. 61-63.

9. Кальник В.В. До питання визначення поняття адміністративного оскарження рішення, дій або бездіяльності виборчих комісій / В.В. Кальник // Право як ефективний регулятор суспільних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 20-21 лют. 2015 р. - Львів: «Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2015. - С. 65-67.

Размещено на Allbest.ru