Адміністративно-правові засади здійснення митного контролю в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Становлення України як демократичної, соціальної, правової держави нерозривно пов'язане з подальшим вирішенням проблемних питань правового регулювання митного контролю та митного оформлення зовнішньоекономічних операцій. Можна з упевненістю констатувати, що міжнародна торгівля України розвивається швидкими темпами. Спостерігається тенденція до збільшення масштабів ввезення товарів до України, у зв'язку з чим підвищуються й вимоги міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішній ринок України. Таким чином, перед фіскальними органами України окреслюються масштабні й відповідальні завдання із захисту економічного суверенітету країни, забезпечення її економічної безпеки, формування прибуткової частини Державного бюджету. Однак постійна тенденція до збільшення зовнішньоторговельного обігу й обмежені можливості з утримання фіскальних органів України потребують від останніх постійного вдосконалення, вимагають здійснювати пошук найбільш оптимальних форм і механізмів здійснення своїх функцій.

Серед проблем фіскальних органів України варто виділити: значну частку в загальному обсязі товарообігу товарів, що переміщуються контрабандним шляхом; істотні часові витрати на проведення митних процедур; застарілі механізми технологічного пропуску товарів; неможливість збереження норми чинного законодавства про стовідсотковий фізичний контроль товарів, які переміщуються через митний кордон України, тощо. За наведених вище умов виникає потреба в суттєвому поліпшенні процедури здійснення митного контролю в Україні. Значною мірою це зумовлюється необхідністю підвищити ефективність митного контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій, послабити роль суб'єктивного чинника під час прийняття рішень щодо митного контролю. Досягнення цієї мети пов'язано, перш за все, з подальшим удосконаленням адміністративно-правових засад здійснення митного контролю в Україні. Усе вищенаведене зумовлює актуальність питань, пов'язаних із визначенням сутності й основних ознак митного контролю в Україні.

Наукові праці названих учених, без сумніву, мають важливу наукову й практичну цінність, висновки та рекомендації, що містяться в них, служать удосконаленню законодавства та правозастосовної практики. Але сьогодні відсутній аналіз проблемних питань адміністративно-правових засад здійснення митного контролю в Україні як правового явища з урахуванням положень нового митного законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідно до наукової теми загально-академічної науково-дослідної теми ПрАТ «ВНЗ» Міжрегіональна Академія управління персоналом» - «Теоретико-методологічні засади становлення української державності та соціальна практика: політичні, юридичні, екологічні та психологічні проблеми». Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради ПрАТ «ВНЗ» Міжрегіональна Академія управління персоналом» 27 листопада 2012 року (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації сутності та особливостей адміністративно-правових засад здійснення митного контролю в Україні й виробленні на цій основі відповідних пропозицій та рекомендацій щодо його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- уточнити розуміння поняття митного контролю в Україні та окреслити основні його ознаки;

- на підставі аналізу поглядів вчених та існуючої нормативно-правової бази, що регламентує підстави та умови здійснення митного контролю окреслити види митного контролю;

- визначити сутність принципів митного контролю та запропонувати класифікацію таких принципів;

- сформулювати поняття об'єкта та предмета митного контролю, визначити їх особливості та охарактеризувати об'єкт та предмет митного контролю;

- охарактеризувати поняття та систему суб'єктів митного контролю в Україні, виявити їх особливості;

- з'ясувати форми митного контролю та навести специфічні методи митного контролю;

- окреслити законодавче регулювання митного контролю в Україні, розкрити недоліки досліджуваного законодавства та запропонувати шляхи їх усунення;

- встановити міжнародно-правові основи підстав та умов здійснення митного контролю в Україні;

- виробити пропозиції та рекомендації щодо розвитку та вдосконалення митного контролю в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час здійснення митного контролю.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади здійснення митного контролю в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання. Так, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, зокрема вдосконалено розуміння таких категорій, як «митний контроль», «принципи митного контролю», «форми митного контролю», «методи митного контролю», «суб'єкти митного контролю» тощо (підрозділи 1.1-1.3, 2.1-2.3); системно-структурний метод використано з метою розкриття видів, принципів, форм, методів митного контролю в Україні (підрозділи 1.3, 2.3), а також особливостей системи суб'єктів митного контролю в Україні (підрозділ 2.2), визначення специфіки законодавчого забезпечення митного контролю (підрозділ 3.1), характеристики міжнародно-правових основ митного контролю (підрозділ 3.2); формально-юридичний метод застосовано для аналізу правових засад діяльності суб'єктів митного контролю (підрозділ 2.2); порівняльно-правовий - для характеристики міжнародних нормативно-правових актів, що регламентують митний контроль (підрозділ 3.2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, а також проекти нормативних актів, що визначають адміністративно-правові засади митного контролю в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дисертації становлять узагальнення практики діяльності суб'єктів здійснення митного контролю, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень юридичної науки дослідити проблеми здійснення митного контролю в Україні, а також запропонувати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі, що

вперше:

- запропоновано авторське визначення поняття правового регулювання митного контролю, під яким слід розуміти сукупність заходів, що здійснюються органами Державної фіскальної служби в межах їх повноважень й у відповідності до встановлених митних правил щодо порядку переміщення через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів, і які спрямовані на забезпечення національних митних інтересів і безпеки України;

- визначено специфіку державних органів, які можуть сприяти здійсненню митного контролю, вступаючи у правовідносини зі взаємодії з такими основними суб'єктами даної діяльності, як фіскальні органи: по-перше, до таких органів слід віднести державні органи, що вживають заходів із забезпечення правопорядку й охорони державного кордону. По-друге, в ст. 319 МК України визначено питання взаємодії фіскальних органів з державними органами, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України;

- обґрунтовано необхідність у Митному кодексі України замість застарілого терміна «органи доходів та зборів» використовувати термін «фіскальні органи України»;

удосконалено:

- розуміння принципів здійснення митного контролю як основних засад діяльності органів Державної фіскальної служби України щодо реалізації державної митної справи в частині здійснення контролю за дотриманням встановлених митних правил щодо порядку переміщення через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів, які спрямовані на забезпечення національних митних інтересів і безпеки України;

- визначення поняття суб'єктів митного контролю в Україні, під якими слід розуміти суб'єктів права, які є реальними учасниками правовідносин із митного контролю та відповідно до законодавства України володіють сукупністю прав та обов'язків, у залежності від обсягу яких вони можуть здійснювати юридично значимі дії, в результаті чого такі правовідносини виникають, розвиваються, змінюються та припиняються;

- розуміння форм митного контролю, що являють собою закріплене на нормативно-правовому рівні зовнішнє відображення повноважень компетентних суб'єктів зі здійснення такої діяльності;

- визначення методів митного контролю, під якими запропоновано розуміти сукупність способів (прийомів, засобів), за допомогою яких реалізуються форми такої діяльності;

- розуміння сутності законодавчої регламентації, що являє собою сукупність нормативно-правових актів (як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів), за допомогою яких здійснюється регулювання певної сфери суспільного життя, в нашому випадку діяльності уповноважених суб'єктів зі здійснення митного контролю в Україні;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування, що митний контроль є водночас гарантією та засобом захисту інтересів і прав людини у сфері регулювання митно-правових відносин;

- позиція вчених, згідно з якою законодавець не повною мірою визначив основні засади здійснення митного контролю органами Державної фіскальної служби України. А також окремі правила митного контролю, віднесені до загальних принципів здійснення митного контролю, не є такими або ж є роз'ясненням інших принципів, прямо не зазначених у відповідній нормі МК України;

- розуміння того, що у МК України перелік товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, не наведено, у зв'язку з чим обґрунтовано, що така ситуація, безумовно, ускладнює сприйняття законодавства про митний контроль в Україні, а отже, перелік товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом, на нашу думку, повинен бути чітко визначений у положеннях МК України;

- пропозиція щодо необхідності внесення змін у МК України, оскільки в ньому й досі використовується застарілий термін - «митний орган», що, по-перше, вносить плутанину та неясність у власне МК України, а по-друге, не відповідає іншим положенням чинного національного законодавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - як основа для подальшого розроблення проблем здійснення митного контролю;

- правотворчості - для вдосконалення чинних і розроблення проектів законодавчих та підзаконних актів, що сприятиме поліпшенню здійснення митного контролю в Україні;

- правозастосовній діяльності - з метою підвищення ефективності організації та діяльності суб'єктів здійснення митного контролю;

- навчальному процесі - використані під час підготовки підручників та навчальних посібників із дисциплін «Адміністративне право», «Митне право», а також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів у навчальний процес Міжрегіональної Академії управління персоналом від 9 вересня 2014 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях «Публічне адміністрування в сфері органів внутрішніх справ» (Київ, 2014), «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (Київ, 2015).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 5-ти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також 2-х тезах повідомлень на науково-практичних конференціях.

1. Загальнотеоретичні засади здійснення митного контролю в Україні

правовий фіскальний суспільний

У підрозділі 1.1 «Поняття й ознаки митного контролю в Україні» розглянуто зміст та особливості поняття митного контролю.

Акцентовано увагу на важливості дослідження основних напрямів реалізації державної митної справи з метою з'ясування теоретичної конструкції митного контролю. Наголошено на недоцільності використання у Митному кодексі поняття «органи доходів та зборів», у зв'язку з чим підкреслено, що в подальшому буде більш прийнятно використовувати термін «фіскальні органи», який повніше розкриває сутність і призначення таких органів, у тому числі як суб'єктів здійснення митного контролю.

З'ясовано та охарактеризовано останні тенденції реформування митної системи України. Окреслено основні напрямки такого реформування. Наголошено на тому, що реформування митної системи України та, відповідно, забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи неможливі без розуміння сутності митного контролю як одного із засобів виконання основних завдань держави із забезпечення та реалізації ефективної політики у сфері митної справи.

З метою з'ясування поняття митного контролю розкрито як теоретичні підходи до визначення поняття «контроль», так і нормативно-правове закріплення зазначеного терміна. Наведено та узагальнено позиції окремих учених щодо визначення поняття «митний контроль», на підставі чого запропоновано власне визначення митного контролю. Розкрито основні ознаки митного контролю на підставі аналізу основних завдань і функцій такого контролю. Акцентовано увагу на важливості якісного митного контролю.

У підрозділі 1.2 «Види митного контролю в Україні» наголошено, що з метою забезпечення дотримання законодавства з питань митної справи уповноважені державою суб'єкти здійснюють комплекс заходів, які на нормативно-правовому рівні отримали назву митного контролю. При цьому тактика, способи та прийоми здійснення заходів із митного контролю можуть значно відрізнятися залежно від виду останнього. Внаслідок цього актуальним є питання щодо виокремлення видів митного контролю в Україні.

Узагальнено підходи вчених щодо критеріїв класифікації видів митного контролю. Запропоновано власні критерії класифікації митного контролю, серед яких названо: а) вид митного режиму; б) напрямок переміщення товарів через митний кордон; в) статус товару залежно від країни походження; г) характеристика безпосередньо товару, що переміщується через митний кордон; ґ) вид транспортного засобу, на якому перевозиться товар через митний кордон; д) характер міжнародного співробітництва під час здійснення митного контролю; е) кількість переміщень через митний кордон; є) предмет контролю; ж) місце здійснення контролю; з) форма проведення контролю тощо.

На підставі аналізу норм Митного кодексу проаналізовано основні види митного контролю.

У підрозділі 1.3 «Принципи здійснення митного контролю в Україні» наголошено, що жодна діяльність не може бути ефективною за відсутності стратегії її здійснення, а принципи окреслюють та намічають останню. Доведено, що принципи дозволяють впорядкувати діяльність, і митний контроль як різновид людської діяльності не є винятком. Акцентовано увагу на важливості з'ясування сутності та виділення видів принципів здійснення митного контролю.

Проаналізовано існуючі підходи до визначення принципів митного контролю, сформульовано авторське визначення принципів митного контролю та виділено відповідні принципи.

Обґрунтовано, що законодавець не повною мірою визначив основні засади здійснення митного контролю фіскальними органами України. Також вказано, що окремі правила митного контролю, віднесені до загальних принципів здійснення митного контролю, не є такими або ж є роз'ясненням інших принципів, прямо не зазначених у відповідній нормі МК України. У зв'язку з цим обґрунтовано доцільність звернення до наукових позицій щодо вирішення вказаного питання, адже їх аналіз дозволить обрати раціональний підхід до визначення системи принципів митного контролю. Доведено, що митний контроль є різновидом контролю державного, йому притаманні так звані загальноправові принципи такої діяльності, серед яких, у першу чергу, названо принципи верховенства права, законності та рівності. Проаналізовано зазначені принципи. Окрему увагу приділено характеристиці загальних та спеціальних принципів митного контролю.

2. Механізм митного контролю України

У підрозділі 2.1 «Об'єкт і предмет митного контролю в Україні» з метою дослідження сутності об'єкта та предмета митного контролю в Україні з'ясовано етимологію понять «об'єкт» та «предмет». Охарактеризовано співвідношення даних категорій. Запропоновано власне визначення термінів «об'єкт митного контролю» та «предмет митного контролю».

З метою визначення об'єкта й предмета митного контролю наведено законодавчі положення здійснення митного контролю. Встановлено, що під об'єктом митного контролю в Україні слід розуміти встановлений законодавством України порядок (правила) переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. При цьому товари та транспортні засоби комерційного призначення виступають предметом даного контролю. Наголошено, що такий підхід до характеристики об'єкта та предмета митного контролю є звуженим. Наведено розширений перелік предметів митного контролю. Проаналізовано особливості здійснення митного контролю під час переміщення окремих предметів через митний кордон, зокрема таких, як: 1) культурні цінності; 2) отруйні та сильнодіючі речовини; 3) вибухові речовини; 4) радіоактивні матеріали; 5) зброя; 6) боєприпаси до зброї (крім боєприпасів до гладкоствольної мисливської зброї); 7) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; 8) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори; 9) фальсифіковані лікарські засоби.

У підрозділі 2.2 «Поняття та система суб'єктів митного контролю в Україні» на основі аналізу поглядів науковців визначено поняття та особливості суб'єктів митного контролю в Україні. Наголошено, що з'ясування сутності та системи суб'єктів митного контролю в Україні має велике значення для дослідження механізму здійснення такої діяльності зокрема та її адміністративно-правових засад взагалі.

Проаналізовано визначення поняття «суб'єкт», надане в юридичній та енциклопедичній літературі. Акцентовано увагу на тому, що суб'єктами митного контролю будуть виступати реальні учасники таких правовідносин, що наділені законодавством комплексом відповідних прав та обов'язків на здійснення такої діяльності. У зв'язку з цим наведено позиції вчених-правознавців щодо визначення поняття «суб'єкт правовідносин» та запропоновано власне поняття «суб'єкти митного контролю».

З огляду на з'ясування сутності поняття «суб'єкти митного контролю» окреслено систему таких суб'єктів. При цьому спочатку з'ясовано зміст поняття «система», а потім узагальнено позиції вчених щодо характеристики суб'єктів здійснення митного контролю. Ще раз акцентовано увагу на тому, що законодавець використовує неактуальний сьогодні термін - «орган доходів і зборів». Неактуальність його обумовлена реорганізацією центральних органів виконавчої влади. Зокрема, Міністерство доходів і зборів України ліквідовано й замість нього створено новий центральний орган виконавчої влади - Державну фіскальну службу України. Отже, законодавцю запропоновано замість терміна «органи доходів і зборів» використовувати поняття «фіскальні органи».

Виокремлено та проаналізовано повноваження Державної фіскальної служби України, митниць, митних постів як суб'єктів митного контролю. Зазначено, що МК України встановлено проведення митного контролю виключно фіскальними органами України. Разом із тим це не виключає можливості здійснення митного контролю фіскальними органами у взаємодії з іншими державними органами, які в даному випадку також набудуть статусу повноцінних суб'єктів правовідносин, що виникають, розвиваються, змінюються та припиняються у зв'язку зі здійсненням такого контролю. Проаналізовано суб'єктів, з якими взаємодіють фіскальні органи під час здійснення митного контролю.

У підрозділі 2.3 «Форми та методи митного контролю в Україні» наголошено, що одними з найголовніших елементів механізму діяльності уповноважених чинним національним законодавством суб'єктів зі здійснення митного контролю в Україні виступають його форми та методи.

Охарактеризовано теоретичні підходи до визначення понять «форма» та «метод». З'ясовано, що в наукових колах форми та методи контролю вважаються взаємопов'язаними явищами. Зокрема, методи такої діяльності знаходять свій вираз через її форми. Акцентовано увагу на тому, що, з етимологічної та філософської точок зору, а також із юридичних загальнотеоретичних позицій, метод являє собою спосіб або сукупність способів, за допомогою яких здійснюється відповідна діяльність та є можливим отримати відповідний результат, на досягнення якого така діяльність спрямована. У загальному вигляді такого ж значення набувають і методи контролю.

Зроблено висновок, що під час реалізації своїх повноважень суб'єкти митного контролю використовують форми такої діяльності, які, у свою чергу, знаходять вираз у сукупності конкретних способів (прийомів), що утворюють його методи.

Запропоновано власне визначення понять «форми митного контролю» та «методи митного контролю». Наведено та охарактеризовано форми та методи митного контролю з позиції аналізу повноважень фіскальних органів у цій царині.

3. Напрямки удосконалення правового регулювання митного контролю

У підрозділі 3.1 «Законодавча регламентація митного контролю в Україні» запропоновано визначення поняття «законодавча регламентація» та проаналізовано обсяг законодавчої регламентації митного контролю.

Аналіз законодавчої регламентації митного контролю розпочато з норм Конституції України як основного джерела права в державі. Водночас акцентовано увагу на тому, що особливе місце серед нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється законодавча регламентація митного контролю в Україні, посідає кодифіковане законодавство. Визначено місце Митного кодексу в системі нормативно-правових актів, що регламентують митний контроль.

Наведено та охарактеризовано перелік законів, за допомогою яких здійснюється законодавча регламентація митного контролю в Україні. Виділено недоліки законодавчої регламентації митного контролю та запропоновано шляхи удосконалення відповідного законодавства.

Наголошено, що наступний рівень регламентації митного контролю в Україні представлений підзаконними нормативно-правовими актами. В ході дослідження підзаконного рівня законодавчої регламентації митного контролю в Україні проаналізовано наукові підходи до характеристики видів підзаконних нормативно-правових актів. Серед підзаконних нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється регламентація митного контролю в Україні, в першу чергу, названо та проаналізовано акти таких вищих органів влади, як Кабінет Міністрів України та Президент України.

Узагальнено перелік підзаконних нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, за допомогою яких здійснюється законодавча регламентація митного контролю в Україні, окреслено їх недоліки та способи удосконалення.

У підрозділі 3.2 «Міжнародно-правові основи митного контролю в Україні» розглянуто перелік міжнародних нормативно-правових актів, яки регламентують митний контроль.

Наголошено, що прагнення нашої держави бути повноцінним членом світової спільноти, зростаючі обсяги зовнішньоекономічних відносин, а також участь України в міжнародних організаціях потребують впровадження в діяльність органів державної влади міжнародних правових стандартів. Особливого значення впровадження зазначених вище стандартів набуває у сфері здійснення митного контролю, тому що саме в цій галузі наша держава в особі уповноважених нею органів найбільшим чином контактує з іноземними державами, громадянами та міжнародними організаціями.

Розкрито сутність поняття «міжнародно-правові основи» на підставі аналізу етимологічного походження його складових: «міжнародні», «міжнародно-правові» та «основи». Запропоновано власне визначення поняття «міжнародно-правові основи митного контролю».

Серед міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують підстави та порядок здійснення митного контролю, проаналізовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, Конвенцію про створення Ради Митного Співробітництва тощо. Окрему увагу приділено аналізу дво- та тристоронніх угод між Україною та іншими державами щодо здійснення спільного митного контролю, висвітлено основні положення конвенцій, що регламентують окремі аспекти здійснення митного контролю.

Обстоюється точка зору, що наша держава, ратифікувавши чимало міжнародно-правових актів, вказала на свою спрямованість на приєднання до світових стандартів у питаннях здійснення митного контролю. Зазначені акти у своїй сукупності й становлять міжнародно-правову основу митного контролю в Україні.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративно-правових засад здійснення митного контролю в Україні і вироблення на цій основі відповідних пропозицій та рекомендацій. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведено нижче.

Визначено, що митний контроль як різновид державного контролю - це сукупність заходів, що здійснюються органами Державної фіскальної служби у межах їх повноважень й у відповідності до встановлених митних правил щодо порядку переміщення через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів, і які спрямовані на забезпечення національних митних інтересів і безпеки України. Він є вагомим засобом реалізації митної політики в державі та здійснюється за допомогою й з використанням різних форм і методів.

Виділено основні ознаки митного контролю: а) є вагомим засобом реалізації митної політики в Україні; б) здійснюється на підставі та в порядку, визначеному законодавством України; в) його реалізація пов'язана із застосуванням з боку уповноважених органів у межах своїх повноважень владно-примусових заходів, спрямованих на приведення контрольованої функції у відповідність із прийнятими рішеннями та чинними нормами й правилами; г) здійснюється за допомогою та з використанням різних форм і методів; ґ) здійснюється на засадах взаємодії з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана зі здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями); д) реалізується у встановлені законодавством строки; е) реалізується у певних зонах митного контролю з дотриманням установлених режимів; є) результати такого контролю повинні належним чином документально оформлюватися (це стосується форми, змісту документів, їх кількості та суб'єктів, уповноважених їх складати та завіряти своїми підписами).

Запропоновано класифікацію видів митного контролю за такими критеріями: залежно від обраного митного режиму - митний контроль в режимі експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення тощо; залежно від напряму переміщення товарів - митний контроль щодо товарів, які ввозяться, вивозяться та переміщуються територією України; залежно від митного статусу товарів - митний контроль українських та іноземних товарів; залежно від характеристики товарів - митний контроль ручної поклажі, багажу, енергоносіїв, валюти тощо; залежно від транспортних засобів - митний контроль морських та річкових суден, автотранспортних засобів, залізничних транспортних засобів тощо; залежно від характеру співробітництва країн-сусідів - односторонній, двосторонній і спільний митний контроль; залежно від кількості переміщень товарів і транспортних засобів - однократний і багатократний митний контроль; залежно від місця проведення - в зоні митного контролю та в тимчасовій зоні митного контролю; залежно від предмета - митний контроль товарів і транспортних засобів; залежно від форми - фактичний і документальний митний контроль; залежно від правового режиму об'єкта митного контролю - звичайний, спрощений і спеціальний митний контроль.

Принципи митного контролю об'єднано у дві групи. До першої групи принципів митного контролю запропоновано відносити верховенство права, законність, гласність, об'єктивність, оптимальність, системність, наукову обґрунтованість, а до другої - самостійність у виборі існуючих методик здійснення митного контролю, персональну відповідальність за прийняті рішення, економічність, вибірковість митного контролю, однозначність і чіткість вироблених процедур здійснення митного контролю, налагодження співробітництва з іншими державними та міжнародними органами, а також із громадськими об'єднаннями.

Зроблено висновок, що під об'єктом митного контролю в Україні слід розуміти встановлений законодавством України порядок (правила) переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. При цьому товари та транспортні засоби комерційного призначення виступають предметом такого контролю.

Визначено, що система суб'єктів митного контролю являє собою сукупність уповноважених державою органів, а також фізичних та юридичних осіб, які реалізовують надані їм національним законодавством повноваження в правовідносинах зі здійснення митного контролю.

Констатовано, що, окрім повноважень зі здійснення митного контролю, Державна фіскальна служба України здійснює чимало інших контрольно-наглядових повноважень, наприклад у податковій сфері, а також сфері загальнообов'язкового державного страхування. Тому назва даного органу не відповідає його суті, а отже, Державну фіскальну службу України необхідно перейменувати в Державну фіскальну інспекцію України. Зазначена назва буде повною мірою відповідати призначенню даного центрального органу виконавчої влади й коректно, з урахуванням законодавчих положень, відображати сутність його діяльності, в тому числі як одного з основних суб'єктів здійснення митного контролю в Україні.

Доведено, що суб'єктами митного контролю в Україні виступають суб'єкти права, які є реальними учасниками правовідносин із митного контролю та відповідно до законодавства України наділені правами й обов'язками, в залежності від обсягу яких вони можуть здійснювати юридично значимі дії, в результаті чого такі правовідносин виникають, розвиваються, змінюються та припиняються. При цьому основними суб'єктами митного контролю в Україні виступають фіскальні органи України (Державна фіскальна служба України, її територіальні органи - митниці та функціонуючі у їх складі митні пости). Разом із тим, вступаючи в правовідносини із взаємодії з фіскальними органами з приводу здійснення митного контролю, статусу суб'єктів, які сприяють такій діяльності, можуть набувати митні органи інших держав, а також такі центральні органи виконавчої влади, як Міністерство внутрішніх справ України, Адміністрація державної прикордонної служби України, Державна міграційна служба України, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна екологічна інспекція України, Державна інспекція ядерного регулювання України.

Обґрунтовано, що формами митного контролю є такі: перевірка, огляд, облік, порівняння, опитування, направлення запитів. До методів митного контролю віднесено наступні: використання інформаційних технологій (автоматизована перевірка, статистичний, валютний та контроль нарахованих митних платежів, автоматизоване порівняння даних, застосування системи управління ризиками), ідентифікацію, оцінку, аналіз, синтез, встановлення відповідності документації, документальну виїзну (планову та позапланову) та невиїзну перевірку, візуальний (ідентифікаційний) огляд, частковий огляд, повний огляд, залучення спеціаліста, використання технічних і спеціальних засобів, використання службових собак.

Акцентовано увагу на тому, що законодавча регламентація митного контролю здійснюється за допомогою сукупності нормативно-правових актів, що мають різну юридичну силу відповідно до їх місця в ієрархії законодавства та пов'язані спільним предметом правого регулювання - сферою митного контролю в Україні. Серед таких нормативно-правових актів слід назвати Конституцію України, закони України, підзаконні нормативно-правові акти вищих органів влади - Президента України та Кабінету Міністрів України, а також накази, в тому числі спільні, центральних органів виконавчої влади.

Під міжнародно-правовими основами митного контролю в Україні запропоновано розуміти сукупність міжнародно-правових актів, які було укладено Україною в письмовій формі з іноземними державами або іншими суб'єктами міжнародного права з питань, що мають пряме або дотичне значення до процедури здійснення митного контролю в Україні.

З метою вдосконалення правового регулювання митного контролю обґрунтовано необхідність внесення таких змін у Митний кодекс України:

1) ст. 318 доповнити наступними положеннями:

«Органи Державної фіскальної служби України заради забезпечення національних митних інтересів і безпеки України під час здійснення контролю за дотриманням встановлених митних правил щодо порядку переміщення через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів у своїй діяльності повинні керуватися засадами верховенства права, законності, рівності, гласності, об'єктивності, оптимальності, наукової обґрунтованості, персональної відповідальності, економічності, вибірковості митного контролю, а також самостійності вибору методик здійснення митного контролю, розробленості процедур здійснення митного контролю та налагодженості співробітництва з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана зі здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями)»;

2) ч. 1 ст. 546 викласти в наступній редакції: «митниця є фіскальним органом, який у зоні своєї територіальної юрисдикції забезпечує виконання завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики»;

3) п. 34-1 ч. 1 ст. 4 викласти в наступній редакції: «фіскальні органи України - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи - митниці та функціонуючі в їх складі митні пости». Вищенаведене визначення поняття «фіскальні органи» повною мірою відображає сутність даних органів з позиції їх взаємозв'язків, зокрема їх ієрархічної побудови.

Література

1. Дегтярьова С.В. Міжнародно-правові основи митного контролю в Україні / С.В. Дегтярьова // Юридична наука. - 2014. - № 3. - С. 86-92.

2. Дегтярьова С.В. Поняття й ознаки митного контролю в Україні / С.В. Дегтярьова // Митна справа. - 2014. - № 1 (97). - С. 58-65.

3. Дегтярьова С.В. Принципи здійснення митного контролю в Україні / С.В. Дегтярьова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2014. - Вип. 6. - Т. 3. - С. 20-24.

4. Дегтярева С.В. Законодательная регламентация таможенного контроля в Украине / С.В. Дегтярева // Право и политика. - 2014. - № 4. - С. 154-159.

5. Дегтярьова С.В. Поняття та співвідношення об'єкту та предмету митного контролю в Україні / С.В. Дегтярьова // Митна справа. - 2014. - Спец. вип. - С. 28-34.

6. Дегтярьова С.В. Щодо законодавчої регламентації митного контролю в Україні / С.В. Дегтярьова // Публічне адміністрування в сфері органів внутрішніх справ: зб. матеріалів круглого столу (м. Київ, 14 трав. 2014 р.). - К.: НАВС, 2014. - С. 123-127.

7. Дегтярьова С.В. Митний контроль і митна політика в Україні / С.В. Дегтярьова // Роль права та закону в громадянському суспільстві: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (13-14 лют. 2015 р.). - К.: Центр прав. наук. дослідж., 2015. - С. 65-67.

Размещено на Allbest.ru