Адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 351.713(477)(043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес

ДЕМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ

Харків-2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук ТЕРЕМЕЦЬКИЙ Владислав Іванович, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри цивільного права та процесу факультету права та масових комунікацій.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор БАНДУРКА Олександр Олександрович, Міжнародний університет бізнесу і права, професор кафедри адміністративного, кримінального права та процесу;

кандидат юридичних наук СІВЕРІН Володимир Іванович, Харківський апеляційний господарський суд, суддя.

Захист відбудеться 31 березня 2015 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 27 лютого 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Могілевський

АНОТАЦІЯ

Дисертацію присвячено системному дослідженню теоретичних і практичних проблем адміністрування податків територіальними органами ДФС України. Розглянуто сутність адміністрування податків та сформульовано критерії оцінювання його ефективності. Охарактеризовано функції та завдання територіальних органів ДФС України та визначено їх місце в системі суб'єктів адміністрування податків. Запропоновано напрями вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів ДФС України. З'ясовано зміст організаційно-правових засобів стягнення податкового боргу територіальними органами ДФС України, виявлено їх недоліки та запропоновано шляхи їх усунення. Розроблено пропозиції щодо удосконалення порядку проведення територіальними органами ДФС України консультативно-роз'яснювальної роботи. Вивчено зарубіжний досвід адміністрування податків і визначено можливості його використання в діяльності територіальних органів ДФС України.

Ключові слова: податки, адміністрування податків, податкові органи, платники податків, принципи, контроль, стягнення податкового боргу, податкова консультація, процедура.

Диссертация посвящена системному исследованию теоретических и практических проблем администрирования налогов территориальными органами ГФС Украины. Раскрыта сущность администрирования налогов и сформулированы критерии оценки его эффективности. Предложена классификация принципов администрирования налогов и доказана необходимость их закрепления на законодательном уровне. Проанализирована система администрирования налогов, субъектом которой являются территориальные органы ГФС Украины, а объектом - деятельность по выполнению налоговых обязательств. Определено место территориальных органов ГФС Украины в системе субъектов администрирования налогов, обусловленное выполнением задач и функций, возложенных на эти органы. Обоснована необходимость внедрения новейших автоматизированных процессов администрирования и бесконтактных способов взаимодействия с налогоплательщиками. Сформулированы предложения по совершенствованию деятельности территориальных органов ГФС Украины за счет разработки и внедрения современных информационно-коммуникационных технологий в сфере налогообложения и налаживания партнерских отношений путем расширения существующих и внедрения новых бесплатных государственных сервисных услуг для правильного и своевременного исполнения налоговой обязанности.

Ключевые слова: налоги, администрирование налогов, налоговые органы, налогоплательщики, принципы, контроль, взыскание налогового долга, налоговая консультация, процедура.

The thesis is devoted to the system research of theoretical and practical aspects of tax administration by regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine. The essence of the tax administration is studied and criteria for evaluating its effectiveness are formulated. Functions and tasks of regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine are characterized; their place in the system of subjects of tax administration is defined. Directions of improving information and analytical provision of the activity of regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine are suggested. The content of organizational and legal means of recovering tax debt by regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine is found out; their shortcomings are revealed and the ways of their elimination are offered. Propositions for improving the procedure of conducting consultative and illuminative work by regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine are elaborated. Foreign experience of tax administration is studied; possibilities of its use in the activity of regional agencies of the State Fiscal Service of Ukraine are determined. Key words: taxes, tax administration, tax authorities, taxpayers, principles, control, tax debt collection, tax consulting, procedures.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне проведення податкової реформи в Україні пов'язане з необхідністю реформування адміністрування податків як одного з основних елементів ефективного функціонування податкової системи та економіки держави в цілому. Насамперед, мова йде про забезпечення повноти, своєчасності та добровільності сплати податків і зборів, необхідність мінімізації адміністративних витрат на утримання органів Державної фіскальної служби України (ДФС України), а також створення належних умов для платників податків щодо виконання ними податкових зобов'язань.

Існуюча в Україні недосконала система адміністрування податків призводить до непродуктивного навантаження на суб'єктів господарювання та значних витрат часу і ресурсів для складання ними податкової звітності, що зумовлює розширення масштабів ухилення від сплати податків, розбалансованість дій уповноважених державних органів, збільшення податкових правопорушень тощо. Вказане підтверджується Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, за якою сторони зобов'язалися співробітничати заради вдосконалення управління у сфері оподаткування з метою подальшого розвитку фінансово-економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції. Водночас суттєві недоліки, які виявилися при застосуванні положень Податкового кодексу України, вказують на необхідність удосконалення системи оподаткування, основним напрямом якого має бути забезпечення ефективного адміністрування податків, особливо на рівні функціонування територіальних органів ДФС України. Саме це зумовлює нагальну потребу розроблення теоретичних засад і впровадження сучасних практичних рекомендацій щодо реформування вітчизняної системи адміністрування податків та адаптації її до правових норм ЄС. Проблемам з'ясування сутності адміністрування податків, окремим аспектам реформування податкової системи, зокрема оптимізації державного управління у сфері оподаткування, приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, Л. К. Воронова, С. Ф. Денисюк, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, М. П. Кучерявенко, В. Б. Марченко, О. І. Миколенко, О. М. Музичук, Т. О. Проценко, Л. А. Савченко, А. О. Селіванов, В. І. Сіверін, В. І. Теремецький, О. П. Угровецький та ін. Віддаючи належне результатам попередніх наукових досліджень з цієї проблематики, слід констатувати, що питання адміністрування податків, які вивчалися раніше, зокрема в діяльності територіальних органів ДФС України, втратили своє значення у зв'язку із суттєвим оновленням податкового законодавства за останні роки. Правозастосовна практика виявила чимало прогалин в адмініструванні податків, які потребують свого доктринального аналізу й нормативного врегулювання.

Наведене не лише обумовило вибір теми дисертації, а й свідчить про актуальність її наукових положень як для теоретичного аналізу правового регулювання адміністрування податків територіальними органами ДФС України, так і для визначення нових концептуальних підходів щодо його розвитку та вдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямовано на реалізацію положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», схваленої 02.06.2010 р. на засіданні Комітету з економічних реформ при Президентові України, та Стратегічного плану розвитку Міністерства доходів і зборів на 2013-2018 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. № 869-р. Роботу виконано відповідно до п. 16 Додатку № 17 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, пп. 13.24, 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28.12.2010 р. (протокол № 10), а також у рамках науково-дослідної теми Харківського національного університету внутрішніх справ «Законотворча та законодавча діяльність в Україні» (номер державної реєстрації 0113U008189).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі системного аналізу положень теорії адміністративного права, вітчизняного й зарубіжного законодавства і практики його застосування визначити особливості адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України, а також надати пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі:

- розглянути теоретико-методологічні засади адміністрування податків в Україні та визначити систему критеріїв оцінювання ефективності такого адміністрування;

- охарактеризувати функції і завдання територіальних органів Державної фіскальної служби України та з'ясувати їх місце в системі суб'єктів адміністрування податків;

- запропонувати напрями вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України;

- розкрити сутність і значення контролю територіальних органів Державної фіскальної служби України за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства;

- з'ясувати зміст організаційно-правових засобів стягнення податкового боргу територіальними органами Державної фіскальної служби України, виявити їх недоліки та запропонувати шляхи їх усунення;

- розробити пропозиції щодо удосконалення порядку проведення територіальними органами Державної фіскальної служби України консультативно-роз'яснювальної роботи;

- розкрити сутність процедур адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України та розробити основні напрями їх вдосконалення;

- вивчити зарубіжний досвід адміністрування податків та визначити можливості його використання в діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністрування податків в Україні.

Предметом дослідження є адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, що надає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу та методу наукової абстракції поглиблено понятійний апарат, зокрема уточнено зміст понять «адміністрування податків», «система адміністрування податків», «об'єкт адміністрування податків» (підрозділи 1.1, 1.2). Системно-структурний метод застосовано для класифікації принципів адміністрування податків (підрозділ 1.1), організаційно-правових заходів стягнення податкової заборгованості (підрозділ 2.3) та визначення повноважень органів контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства (підрозділ 2.2). Методи аналізу і синтезу дозволили визначити проблеми правового регулювання адміністрування податків територіальними органами ДФС України та розробити наукові рекомендації з їх удосконалення (підрозділ 1.3). Завдяки порівняльно-правовому методу обґрунтовано можливість використання в Україні зарубіжного досвіду правового регулювання адміністрування податків територіальними органами ДФС України (підрозділ 3.3).

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, адміністративного й податкового права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Положення і висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних нормативно-правових актів, які регулюють адміністрування податків в Україні. Використано також законодавство окремих зарубіжних країн, досвід адміністрування податків яких може бути застосовано в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення діяльності податкових органів, судова практика у сфері оподаткування, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень теоретичних і практичних проблем адміністрування податків територіальними органами Державної фіскальної служби України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків. Основні з них такі:

вперше:

- уточнено теоретико-методологічні засади функціонування вітчизняної системи адміністрування податків з урахуванням її складових елементів, що дозволило окреслити систему критеріїв оцінювання ефективності такого адміністрування;

- розглянуто систему адміністрування податків, суб'єктом якої є територіальні органи ДФС України, а об'єктом - діяльність щодо виконання податкових зобов'язань, одним із елементів зовнішнього середовища якої виступають платники податку (фізичні та юридичні особи), котрі безпосередньо сприяють адмініструванню податків;

- сформульовано пропозиції з удосконалення діяльності територіальних органів ДФС України за рахунок розроблення та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері оподаткування та налагодження партнерських відносин шляхом розширення існуючих і запровадження нових безкоштовних державних сервісних послуг для правильного та своєчасного виконання податкового обов'язку;

удосконалено:

- визначення поняття системи адміністрування податків як сукупності взаємопов'язаних основних і допоміжних елементів, котрі забезпечують процес управління у сфері оподаткування та спрямовані на зниження рівня витрат виконання податкового законодавства як для держави, так і для платників податків;

- класифікацію принципів адміністрування податків залежно від сфери їх функціонування на загальні, які властиві системі адміністрування податків у цілому, та спеціальні, що деталізують загальні правила процесу адміністрування податків та включають у себе всю сукупність функціональних принципів і методів податкового планування, прогнозування, податкового регулювання, податкового контролю, податкового обліку і аналізу;

- класифікацію суб'єктів адміністрування податків на органи, які безпосередньо здійснюють функції з адміністрування (контролюючі органи та органи стягнення), та фізичні чи юридичні особи (банки, податкові агенти, збирачі податків і зборів тощо), які сприяють адмініструванню податків, зборів та інших обов'язкових платежів опосередковано, вступаючи у відносини в процесі адміністрування податків;

- розуміння необхідності створення в ДФС України декількох інформаційно-аналітичних центрів обробки податкової інформації з метою її акумуляції від різних джерел та розширення електронного документообігу з платниками податків, що надасть їм можливість отримувати інформацію про стан своїх розрахунків з бюджетом, поточні нарахування та надходження по податках, виписки, а також оплачувати податки через термінали, банкомати та платіжні системи, користуючись електронними грошима;

- правову позицію щодо порядку виконання судових рішень про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, зокрема вказано, що адміністративні суди не повинні видавати податковим органам виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків-юридичної особи;

- обґрунтування необхідності запровадження в Україні нового правозахисного інституту - Постійного представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в регіональних представництвах з питань захисту прав платників податків (податкового омбудсмена), на якого покладаються контрольні повноваження за додержанням вимог податкового законодавства на місцях;

дістали подальшого розвитку:

- характеристика нормативної основи діяльності територіальних органів ДФС України щодо адміністрування податків, що сприяло виявленню недоліків, які негативно впливають на якість адміністрування податків (зокрема, розширення повноважень контролюючих органів поза законодавчими процедурами), та запропоновано шляхи їх усунення;

- співвідношення й розмежування понять «суб'єкти адміністрування податків» і «суб'єкти податкових правовідносин», зроблено висновок, що, незважаючи на наявність спільних ознак, ці поняття є різними за змістом і обсягом правовими категоріями, сформульовано їх авторське визначення, надано характеристику та розкрито значення;

- обґрунтування необхідності розроблення та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій оподаткування (зокрема, в частині підвищення ефективності прогнозно-аналітичної роботи територіальних органів ДФС України) як нового напряму та елемента системи адміністрування податків;

- наукові положення щодо поділу податкового боргу на статуси (інертний та дієвий) з метою визначення повноважень територіальних органів ДФС України стосовно стягнення боргу, зокрема спроможності їх активного впливу на боржника, дій та функцій, які ці органи можуть виконувати на відповідному етапі управління. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані у: - науково-дослідній роботі - для подальшого розроблення теоретико-правових питань удосконалення правового регулювання адміністрування податків територіальними органами ДФС України та розроблення програм і концепцій розвитку у сфері оподаткування;

- правотворчій діяльності - з метою вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин, пов'язаних з адмініструванням податків територіальними органами ДФС України;

- правозастосовній діяльності - для покращення практичної діяльності суб'єктів адміністрування податків в Україні (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 р.);

- навчальному процесі - під час розроблення підручників, навчальних посібників та проведення занять із дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Податкове право» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 12.07.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки ґрунтуються на власних дослідженнях автора. Ідеї та розробки, що належать співавторам наукових публікацій за темою дисертації, здобувачем не використовувались. В опублікованих у співавторстві п'яти наукових працях дисертантом виявлено недоліки вітчизняного законодавства у сфері адміністрування податків та надано пропозиції щодо їх усунення, визначено основні напрями покращення ефективності діяльності податкових органів щодо адміністрування податків, з'ясовано перелік принципів адміністрування податків та обґрунтовано необхідність їх закріплення на законодавчому рівні, уточнено визначення поняття адміністрування податків.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки й практичні рекомендації, викладені в дослідженні, були оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2013), «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2013), «Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина» (Полтава, 2013); «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (Київ, 2014).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 12-ти публікаціях, з яких 7 статей опубліковано в наукових фахових виданнях України, 1 - в зарубіжному науковому періодичному виданні, а також 4 тези доповідей - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, що включають 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 224 сторінок, з них основного тексту - 197 сторінок, список використаних джерел налічує 213 найменування і займає 23 сторінки, додатки розміщено на 4-х сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, наведено відомості про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та задачі, окреслено об'єкт, предмет і методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій.

Розділ 1 «Загальна характеристика територіальних органів Державної фіскальної служби України як суб'єктів адміністрування податків» складається з трьох підрозділів, у яких розкрито систему та принципи адміністрування податків в Україні, місце територіальних органів ДФС України в системі суб'єктів адміністрування податків, а також проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності територіальних органів ДФС України щодо адміністрування податків.

У підрозділі 1.1 «Поняття, принципи та система адміністрування податків в Україні» розглянуто точки зору теоретиків адміністративного права щодо сутності й значення адміністрування податків, сформульовано визначення поняття адміністрування податків, визначено його принципи та охарактеризовано основні елементи системи адміністрування податків.

Наведено перелік принципів адміністрування податків в Україні як елементів системного явища, характерною рисою котрих є взаємозв'язок і взаємообумовленість. Доведено необхідність закріплення системи принципів адміністрування податків на законодавчому рівні, адже у сфері адміністрування податків не можуть функціонувати принципи, аналогічні принципам оподаткування.

З'ясовано, що серед учених немає єдності щодо трактування поняття «система адміністрування податків». На підставі теоретичного узагальнення існуючих наукових поглядів запропоновано систему адміністрування податків розуміти як сукупність взаємопов'язаних елементів адміністрування податків, які забезпечують процес управління у сфері оподаткування.

Сформульовано систему критеріїв оцінювання ефективності адміністрування податків та визначено основні напрями підвищення ефективності адміністрування податків.

Встановлено, що високий рівень податкового навантаження в Україні спричинений не розміром податкових ставок, який порівняно з країнами - учасницями ЄС є значно меншим, а широкою базою оподаткування та особливостями процесу адміністрування податків. Наголошено, що вітчизняна система адміністрування податків є більш обтяжливою, ніж європейська, оскільки вимагає значних видатків на утримання податкових органів, ведення податкового діловодства, облік платників податків і подання ними відповідної звітності тощо. Виокремлено групи проблем формування та функціонування національної системи адміністрування податків. Охарактеризовано основні та допоміжні елементи система адміністрування податків в Україні.

У підрозділі 1.2 «Місце територіальних органів Державної фіскальної служби України в системі суб'єктів адміністрування податків» розглянуто структуру територіальних органів ДФС України, їх функції та завдання. З'ясовано, що адміністрування податків, з одного боку, є елементом системи державного управління, а з іншого - податкової системи.

Встановлено, що апарат ДФС України, будучи керуючим суб'єктом адміністрування податків, здійснює методологічну функцію та забезпечує контроль за діяльністю територіальних органів ДФС України, котрі є керованим суб'єктом адміністрування податків, утім основне навантаження щодо здійснення управління процесом адміністрування на місцях покладене на державні податкові інспекції Головного управління ДФС.

Підкреслено важливість побудови системи територіальних органів ДФС України з мінімальною кількістю структурних підрозділів, наділених чітко визначеними функціями та позбавлених дублюючих повноважень.

З'ясовано, що об'єктом адміністрування податків можуть бути не всі дії платників податків, а лише ті, що безпосередньо вказують на управлінський вплив на них як суб'єктів господарювання та ґрунтуються на вертикальному чи горизонтальному підпорядкуванні.

Зроблено висновок, що місце територіальних органів ДФС України в системі суб'єктів адміністрування податків обумовлено завданнями та функціями, які покладаються на ці органи у сфері оподаткування, а головною метою діяльності вказаних органів має стати постійне удосконалення організаційно-правових форм взаємодії з платниками податків та налагодження з ними партнерських відносин.

У підрозділі 1.3 «Нормативна основа діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України щодо адміністрування податків» встановлено, що недоліками, які негативно впливають на якість адміністрування податків та потребують свого усунення, є: недостатній рівень правової культури суб'єктів нормотворчого процесу, недосконалість окремих нормативно-правових актів, неточність формулювань, неузгодженість понятійно-категоріального апарату та нестабільність податкового законодавства.

Визначено нормативні основи діяльності податкових органів щодо адміністрування податків. Встановлено, що адміністративно-правове регулювання діяльності податкових органів здійснюється на підставі сукупності взаємопов'язаних груп нормативних актів різної юридичної сили. Запропоновано вдосконалити й оптимізувати податкове законодавство в напрямку більш детального та повного правового регулювання діяльності податкових органів щодо адміністрування податків.

Розділ 2 «Напрями діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України щодо адміністрування податків» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів ДФС України, контролю цих органів за виконанням вимог податкового та іншого законодавства, зміст організаційно-правових засобів стягнення податкового боргу територіальними органами ДФС України.

У підрозділі 2.1 «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України» через семантику термінів «інформація», «аналітика» та «забезпечення» розкрито сутність, мету і значення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів ДФС України. Підкреслено важливість зміщення акцентів у роботі податкових органів у бік запровадження сучасних технологій оброблення інформації. Запропоновано низку заходів щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів ДФС України. Наголошено на необхідності законодавчого визначення інформації про платників податків, отриманої внаслідок здійснення непрямого контролю.

Для скорочення витрат на адміністрування податків, підвищення його ефективності й подолання корупційної складової у роботі податкових органів обґрунтовано необхідність впровадження новітніх автоматизованих процесів адміністрування та безконтактних способів взаємодії з платниками податків. Доведено важливість своєчасного опрацювання отриманої центром Координаційно-моніторингового департаменту ДФС України інформації про наявність «вкидання» фіктивних податкових накладних, про реєстрацію нових юридичних осіб особами, які вже були задіяні у злочинних схемах, про задіяні у схемах банківські установи тощо.

У підрозділі 2.2 «Контроль територіальних органів Державної фіскальної служби України за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства» розкрито мету, сутність і значення контролю вказаних органів для успішного функціонування податкової системи. Вказано, що суб'єктом системи податкового контролю є контролюючі органи, які застосовують спеціальні контрольні процедури щодо діяльності платників податків з приводу нарахування і сплати податків та виконання інших обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, на предмет законності, правильності, повноти і своєчасності здійснення господарських операцій, яка є об'єктом контролю.

Обґрунтовано недоцільність винесення у ст. 40 Податкового кодексу України процедур контролю за межі адміністрування, адже побудова розділу II Податкового кодексу України вказує на віднесення до адміністрування податків усіх питань, пов'язаних із контролем, який здійснюється шляхом ведення обліку платників, інформаційно-аналітичним забезпеченням контролюючих органів, перевірок та звірок.

Встановлено наявність суб'єктивного чинника при визнанні контролюючим органом безтоварності господарських операцій як підстави для визначення податкового зобов'язання. Зроблено висновок про неприпустимість визначення контролюючим органом податкового зобов'язання за відсутності визнання в судовому порядку правочину, на підставі якого здійснювалася така господарська операція, недійсним, адже це порушує презумпцію правомірності правочину, закріплену в ст. 204 ЦК України.

У підрозділі 2.3 «Організаційно-правові засоби стягнення податкового боргу територіальними органами Державної фіскальної служби України» вказано, що податково-правові норми щодо стягнення податкового боргу регулюють владно-майновий характер податкових відносин, де: владний компонент - це застосування санкцій безпосередньо до платника податків у разі невиконання податкового обов'язку, опосередковане державним примусом, а майновий компонент - стягування податкового боргу із штрафними санкціями і пенею, що спрямовано на відшкодування фінансових втрат зведеного бюджету. Доведено наявність особливого порядку стягнення податкового боргу з платників податків - фізичних осіб порівняно з порядком стягнення податкового боргу з юридичних осіб. Розглянуто особливості процедури стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи. Встановлено відмінності у процедурі виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з платників податків.

З'ясовано, що Податковий кодекс України встановлює окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. На підставі цього встановлено, що адміністративні суди не повинні видавати виконавчі листи про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 КАС України, тому що погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється ст. 95 Податкового кодексу України, а не Законом України «Про виконавче провадження».

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення діяльності територіальних органів державної фіскальної служби України щодо адміністрування податків» складається з трьох підрозділів, присвячених аналізу стану забезпечення консультативно-роз'яснювальної роботи в органах ДФС України, розкриттю сутності процедур адміністрування податків у територіальних органах ДФС України та можливостей використання зарубіжного досвіду в цій сфері. У підрозділі 3.1 «Напрями вдосконалення консультативно-роз'яснювальної роботи територіальних органів Державної фіскальної служби України» запропоновано надання податкових консультацій відносити до адміністративних послуг у сфері адміністрування податків. Доведено необхідність прийняття Закону України «Про податкові консультації» з метою визначення змісту, порядку надання податкової консультації як адміністративної послуги, що сприятиме формуванню партнерських відносин між платниками податків і податковими органами, зростанню довіри до їх діяльності, а також підвищенню якості податкових консультацій.

Запропоновано встановити у Податковому кодексі України відповідальність контролюючих органів за ненадання податкової консультації протягом 30 календарних днів з дня отримання звернення від платників податків.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення процедур адміністрування податків у територіальних органах Державної фіскальної служби України» проаналізовано підходи науковців щодо розуміння сутності й змісту таких правових категорій, як «процедура» і «процес», розкрито особливості їх співвідношення. Вказано, що саме недосконалість процедур адміністрування податків є основною причиною недоотримання податків та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, негативного ставлення платників до виконання свого податкового обов'язку, а також низької позиції України в міжнародному рейтингу умов ведення бізнесу.

На підставі аналізу існуючих процедур адміністрування податків виокремлено такі основні їх різновиди: процедури організації діяльності податкових органів та процедури виконання покладених на них функцій. Зазначені процедури обумовлюють прийняття відповідних адміністративних регламентів, предметом регулювання яких вони виступають.

У підрозділі 3.3 «Використання в діяльності територіальних органів Державної фіскальної служби України зарубіжного досвіду адміністрування податків» систематизовано переваги і недоліки системи адміністрування податків в різних зарубіжних країнах. Запропоновано напрями адаптації зарубіжного досвіду адміністрування податків шляхом рецепції правових інститутів та процедур, які на практиці довели свою ефективність.

Наголошено на необхідності використання новітніх досягнень податкової практики інших країн у сфері адміністрування податків: розроблення і впровадження програм добровільного співробітництва із застосуванням інститутів податкової амністії, податкового компромісу тощо (США); практики «опіки» платника податків (Швеція); нової парадигми спілкування між податковими органами і платниками податків, побудованої у формі обміну думками, коли кожна сторона доводить свою правоту (Франція); нових технологій і методів роботи
з платниками податків, зокрема застосування «детектору брехні» для виявлення незаконних заявок на отримання пільг (Великобританія); покращення сервісної складової - удосконалення електронного декларування та сплати різних податків і зборів у будь-який зручний спосіб для всіх платників податків (Ірландія).

Підкреслено, що зменшенню податкових спорів сприятиме вдосконалення податкового законодавства, підвищення культури сплати податків та їх адміністрування. Обґрунтовано необхідність запровадження інституту податкового омбудсмена як позасудового інструменту вирішення податкових спорів, що виникають між платниками податків і представниками фіскальної служби та інших контролюючих органів держави.

адміністрування податок державний фіскальний

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні нових підходів щодо адміністрування податків територіальними органами ДФС України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Адміністрування податків визначено як організаційно-розпорядчу діяльність контролюючих органів, що здійснюється на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, спрямовану на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків, зборів і платежів.

Запропоновано принципи адміністрування податків вважати базовими умовами, що визначають ефективність організації роботи з мобілізації податкових платежів у бюджетну систему і виконання податкового законодавства. Принципи адміністрування податків класифіковано залежно від сфери функціонування на загальні, які властиві системі адміністрування податків у цілому, та спеціальні, котрі деталізують загальні правила процесу адміністрування податків і закріплені в підзаконних нормативно-правових актах.

Указано, що наразі головним критерієм оцінювання ефективності адміністрування податків територіальними органами ДФС України є обсяг податкових надходжень до бюджету. Утім оцінювання ефективності адміністрування податків має здійснюватися на основі системи таких критеріїв: показник добровільної сплати податків, рівень ухилення від сплати податків, кількість платників податків, що позитивно оцінюють якість надання податкових послуг, кількість спорів з податковими органами, які розглядаються судом і податковими органами вищого рівня тощо.

2. Зроблено висновок, що суб'єктами адміністрування податків є лише органи, уповноважені здійснювати адміністрування (контролюючі органи та органи стягнення) податків, котрі входять до структури центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики. Інші фізичні чи юридичні особи (банки, податкові агенти, суб'єкти інформаційних відносин, збирачі податків і зборів тощо) є особами, які сприяють адмініструванню податків і належать до елементів зовнішнього середовища системи адміністрування податків, оскільки не виконують прямих функцій з адміністрування, а лише опосередковано вступають у відносини в процесі адміністрування податків та беруть участь у забезпеченні окремих питань.

Наголошено на тому, що, хоча платники податків і є елементом системи адміністрування податків, їх не можна вважати суб'єктами адміністрування податків, оскільки прямого і безпосереднього управлінського впливу на них контролюючими органами не здійснюється (за винятком окремих випадків порушення податкового законодавства). Тому вони є самостійними і незалежними від системи адміністрування податків суб'єктами податкових правовідносин.

3. Запропоновано модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності територіальних органів ДФС України здійснювати шляхом створення єдиної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи ДФС, яка повинна складатися з комплексу функціональних, управлінських та інфраструктурних підсистем центрального й територіального рівнів. Така система сприятиме використанню єдиної бази даних усіма органами ДФС України та централізованого контролю за діяльністю платників податків як кінцевих користувачів системи.

Підкреслено, що основним напрямом удосконалення податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи територіальних органів ДФС України має стати їх повномасштабна модернізація шляхом застосування сучасних інформаційних технологій.

4. Зроблено висновок, що контроль територіальних органів ДФС України спрямований на підтримку нормального функціонування фіскальної системи держави через виявлення відхилень (порушень податкового законодавства), їх виправлення (стягнення заборгованості) та запобігання негативним явищам у майбутньому (зокрема, через систему санкцій).

Вказано, що висновок контролюючого органу про здійснення платником податків безтоварних операцій, нездійснення господарських операцій, недійсність правочинів, які укладені платником податків з іншими суб'єктами господарювання, може ґрунтуватися лише на обставинах, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Запропоновано доповнити Податковий кодекс України нормою, відповідно до якої дія наказу територіального органу ДФС України про проведення перевірки зупиняється з моменту звернення до суду платника податків з позовом про скасування наказу про проведення перевірки. При цьому в Кодексі адміністративного судочинства України доцільно встановити скорочені строки розгляду справ за такими спорами (наприклад, за аналогією зі справами, пов'язаними з виборчим процесом, - два дні з моменту звернення до суду).

5. Встановлено, що погашення податкового боргу є узагальнюючим поняттям, що означає зменшення податкового боргу, в тому числі через його стягнення. Зроблено висновок, що стягнення податкового боргу є одним зі способів погашення податкового боргу та означає здійснення примусових заходів відносно платника податків зі зменшення суми податкового боргу за участю адміністративного суду й органу стягнення.

Охарактеризовано особливу процедуру стягнення податкового боргу відповідно до Податкового кодексу України. Вказано, що адміністративні суди не повинні видавати податковим органам виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи. Запропоновано внести зміни до статей 257 та 258 КАС України.

Доведено, що право податкового органу на звернення до господарського суду із заявою про визнання боржника банкротом не повинно залежати від того, чи було видано виконавчий лист, оскільки питання неплатоспроможності боржника податковий орган може довести й без відкриття виконавчого провадження внаслідок спеціальних повноважень, визначених у Податковому кодексі України.

З'ясовано, що основними заходами щодо стягнення податкової заборгованості наразі є: заходи морально-психологічного впливу на платника (співбесіди з боржниками чи їх посадовими особами, оприлюднення інформації про осіб, які не сплачують податки тощо), заходи взаємного узгодження позицій та оцінок (податковий компроміс, податкова порука) та заходи податкового примусу (податкова застава, адміністративний арешт активів, продаж активів, що перебувають у податковій заставі, застосування процедури банкрутства).

Запропоновано наділити ДФС України повноваженнями з оприлюднення інформації щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, що сприятиме боротьбі з несплатою податків, запобіганню недотриманню податкового законодавства, забезпеченню сплати кожним платником податків належних сум платежів, а також стане профілактичним заходом, спрямованим на недопущення виникнення податкового боргу та якнайшвидше його погашення.

6. Розглянуто проблеми практичного застосування узагальнюючих та індивідуальних податкових консультацій. Встановлено, що справжню захисну функцію для платників податків виконує тільки індивідуальна податкова консультація, котра є гарантією непритягнення платника податків до відповідальності, адже її скасування податковим органом неможливе, поки чинною є норма закону, на яку було зроблено посилання в такій консультації.

7. Визначено основні напрями вдосконалення процедури адміністрування податків у територіальних органах ДФС України: зведення до мінімуму додаткових процедур, які мають виконуватися платниками податків при виконанні своїх обов'язків, звільнення сумлінних платників податків від податкових перевірок та їх заміна перехресними перевірками звітів контрагентів, збільшення до 1 кварталу (крім ПДВ) і уніфікація податкових періодів для спрощення процедури адміністрування та податкового контролю, диференціація строків відновлення втрачених документів підприємства залежно від кількості втрачених документів тощо.

8. Указано, що основними напрямами удосконалення адміністрування податків з урахуванням позитивного світового досвіду мають стати: регулярний моніторинг результатів діяльності фіскальних органів усіх рівнів з обов'язковим публічним розміщенням інформації, у тому числі в мережі Інтернет; мінімізація кількості підрозділів фіскальної служби з чітким окресленням їх функцій та відсутністю дублювання; посилення відповідальності керівників підприємств за порушення у сфері оподаткування та запровадження відповідальності засновників; мінімізація безпосереднього контакту платників податків з чиновниками, що зменшить ризик корупційних діянь.

З урахуванням досвіду країн Організації економічного співробітництва та розвитку обґрунтовано необхідність запровадження інституту Постійного представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в регіональних представництвах з питань захисту прав платників податків та надання йому контрольних повноважень за додержанням вимог податкового законодавства з метою забезпечення захисту та/або відновлення порушених прав платників податків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Деменко О. Є. Принцип адміністрування податків / О. Є. Деменко // Європейські перспективи. - 2013. - № 1. - С. 55-61.

2. Деменко О. Є. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкових органів України: сучасний стан та шляхи вдосконалення / О. Є. Деменко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2013. - № 1. - С. 144-152.

3. Деменко О. Є. Поняття, значення та система адміністрування податків в Україні / О. Є. Деменко // Наше право. - 2013. - № 1. Ч. 1. - С. 196-202.

4. Деменко О. Є. Окремі аспекти здійснення податкового контролю в Україні / О. Є. Деменко // Наше право. - 2013. - № 6. - С. 64-70.

5. Деменко О. Є. Зарубіжний досвід адміністрування податків та можливості його використання в Україні / О. Є. Деменко // Наше право. - 2013. - № 7. - С. 189-195.

6. Деменко О. Є. Правове регулювання діяльності податкових органів щодо адміністрування податків / О. Є. Деменко, В. І. Теремецький // Європейські перспективи. - 2013. - № 7. -
С. 153-160.

7. Деменко О. Є. Роль міністерства доходів і зборів України в адмініструванні податків / О. Є. Деменко, С. М. Попова // Наше право. - 2014. - № 1. - С. 165-173.

8. Деменко А. Е. Отдельные аспекты совершенствования процедур администрирования налогов / А. Е. Деменко // Право и политика. - 2014. - № 2/1. - С. 67-70.

9. Деменко О. Є. Окремі аспекти адміністрування податків в Україні / О. Є. Деменко, В. І. Теремецький // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 16 трав. 2013 р.). - Х. : ХНУВС, 2014. -
С. 130-133.

10. Деменко О. Є. Роль податкових органів у зміцненні національної безпеки України / О. Є. Деменко, С. М. Попова // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 18-19 трав. 2013 р.). - Суми : Папірус, 2013. - С. 404-407.

11. Деменко О. Є. Сутнісні аспекти адміністрування податків в Україні / О. Є. Деменко // Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина : зб. тез наук. доп. і повідомл.
II Міжнар. наук.-практ. конф. (Полтава, 6 груд. 2013 р.). - Х. : Право, 2013. - С. 451-452.

12. Деменко О. Є. Проблеми визначення принципів адміністрування податків в Україні / О. Є. Деменко, В. І. Теремецький // Роль права та закону в громадянському суспільстві : міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 14-15 лют. 2014 р.) : у 2 ч. Ч. II. - К. : Центр прав. наук. дослідж., 2014. - С. 48-51.

Размещено на Allbest.ru