Адміністративно-правове забезпечення аудиторської діяльності в Україні

18

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Оріщенко Михайло Миколайович

Харків 2014

АНОТАЦІЯ

аудиторський сертифікація правовий забезпечення

Адміністративно-правове забезпечення аудиторської діяльності в Україні

Оріщенко М.М. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; інформаційне право; фінансове право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2014.

Дисертація присвячена визначенню сутності та особливостей аудиторської діяльності в Україні, окресленню шляхів удосконалення її адміністративно-правового забезпечення. Здійснено історико-правовий аналіз становлення та розвитку аудиторської діяльності в Україні. Характеризуються принципи аудиту та аудиторської діяльності, її об'єкт та предмет, види, форми та методи. Встановлюються особливості правового регулювання аудиторської діяльності та визначається місце у ньому адміністративного законодавства. З'ясовується порядок сертифікації аудиторської діяльності. Уточнюється адміністративно-правовий статус суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні. Розкриваються способи взаємодії суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю. Уточнюються підстави та особливості відповідальності за порушення законодавства про аудиторську діяльність. Визначаються напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, яке регламентує аудиторську діяльність.

Ключові слова: аудит, аудиторська діяльність, адміністративно-правове забезпечення, суб'єкт адміністративного права, правове регулювання, фінансовий контроль, сертифікація, правовий статус, відповідальність.

АННОТАЦИЯ

Административно-правовое обеспечение аудиторской деятельности в Украине

Орищенко М.Н. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2014.

Диссертация является одной из первых попыток комплексно, с использованием современных методов познания, с учетом новейших достижений науки административного и финансового права определить недостатки административно-правового обеспечения аудиторской деятельности и предложить авторское видение путей их устранения.

Отстаивается позиция, что одной из важных черт аудита является то, что он выступает средством защиты предпринимателей от субъективизма и произвола государственных контролирующих органов, в частности тех, которые реализуют налоговую политику.

Предложено авторское определение правовой природы аудита, определена специфика правового регулирования взаимодействия частных аудиторов с другими субъектами финансового контроля.

Усовершенствовано понимание правового регулирования как социального явления и нормативно-правового регулирования, охарактеризован аудит как независимая форма финансово-хозяйственного контроля, которую владелец выбирает добровольно и формулирует вопросы, поставленные на исследование, с целью получения научно обоснованных выводов для дальнейшего совершенствования своей финансово-хозяйственной деятельности, маркетинга, бухгалтерского учета, внутрихозяйственного контроля.

Обосновано, что за годы независимости в нашей стране был сделан целый ряд важных шагов по обеспечению организационно-правовой основы для нормального развития аудита и аудиторской деятельности, в частности: определены механизм аудиторского контроля и круг его субъектов, закреплен правовой статус последних, введены соответствующие нормативы аудиторской деятельности, внедрен ряд международных стандартов по вопросам контроля в целом и аудита в частности.

Охарактеризован институт лицензирования, который в системе регулирования хозяйственной деятельности приобрел особо важное значение в связи с переориентацией экономики Украины на рыночные основы.

Доказано, что развитие аудиторской деятельности нуждается в совершенствовании ее организационных принципов по целому ряду таких важных направлений, как: повышение профессиональной компетентности специалистов по аудиту в соответствии с современными требованиями, расширение и углубление взаимодействия субъектов аудита с другими органами государственной власти, повышение роли планирования как одной из ключевых условий надлежащего уровня качества и эффективности аудита. Решение указанных проблем аудита путем внедрения рекомендуемых мероприятий поможет предприятиям Украины разных форм собственности пересмотреть подход к сотрудничеству с аудиторскими фирмами, скорее понять выгоды для себя, а заодно скорее интегрироваться в международную экономику.

Ключевые слова: аудит, аудиторская деятельность, административно-правовое обеспечение, субъект административного права, правовое регулирование, финансовый контроль, лицензирование, правовой статус, ответственность.

SUMMARY

Administrative and Legal Guaranteeing of Auditing in Ukraine

Orischenko M.M. - Manuscript

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07 - administrative law and process, financial law, informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2014.

The thesis is devoted to defining the essence and peculiarities of auditing in Ukraine, to identification of the ways of improving its administrative and legal guaranteeing. Historical and legal analysis of the formation and development of auditing in Ukraine is realized. The principles of audit and auditing, their object and matter, types, forms and methods are characterized. Peculiarities of legal regulation of auditing are established; the place of administrative legislation in it is defined. The order of auditing licensing is found out. Administrative and legal status of the subjects authorized to conduct auditing in Ukraine is clarified. The ways of interaction between the subjects authorized to perform auditing and other subjects of financial control are revealed. The grounds and features of the liability for violations of the law on auditing are specified. The areas of improving the national administrative legislation regulating auditing are determined.

Key words: audit, auditing, administrative and legal guaranteeing, a subject of administrative law, legal regulation, financial control, licensing, legal status, liability.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор МУЗИЧУК Олександр Миколайович, Харківський національний

університет внутрішніх справ, начальник факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства.

Офіційні опоненти

доктор юридичних наук, доцент ФРОЛОВ Юрій Миколайович, Бердянський університет менеджменту і бізнесу, декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент ШЕСТАКОВ Сергій Володимирович, старший юрисконсульт ТОВ «Рекреаційно-будівельна компанія» (м. Харків).

Захист відбудеться 25 грудня 2014 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування суб'єктів господарювання залежить від організації проведення оцінювання їх фінансового стану за допомогою аудиту. Тому в сучасних умовах господарювання першорядне значення і особливу актуальність має подальше розроблення теоретичних і практичних основ аудиту та аудиторської діяльності. За допомогою аудиторської діяльності відбувається підвищення рівня інформаційного забезпечення в управлінні підприємства, адже проведення аудиту сприяє збільшенню оперативності процесу прийняття управлінських рішень, зменшенню втрат від реалізації ризиків, наслідком чого є зростання показників ефективності діяльності та стабілізація фінансового стану фірми. Як наслідок, аудит як форму фінансового контролю широко застосовують у світовій практиці. У його основі лежить взаємна зацікавленість держави, адміністрацій підприємств і їх власників у вірогідності обліку і звітності.

В Україні ринок аудиту є достатньо широким та таким, що динамічно розвивається. Проте ринок аудиторських послуг значно випереджає його законодавче регулювання. Так, до сьогодні не існує усталеного, законодавчо закріпленого понятійного апарату, що використовується в цій сфері, чинне законодавство не містить чіткого визначення предмета і об'єкта аудиторської діяльності, її видів, форм та методів. Потребує уточнення адміністративно-правовий статус суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні, необхідним є перегляд санкцій за порушення законодавства про аудиторську діяльність.

Слід зауважити, що проблемні питання адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності були предметом наукових досліджень В. Б. Авер'янова, Н. Д. Бровкина, В. М. Васильєва, О. П. Гетманець, С. М. Гусарова, С. Ф. Денисюка, А. Г. Загороднього, А. В. Єлісєєва, М. В. Коваля, I. Б. Колiушка, С. Ф. Константінова, А. Т. Комзюка, М. В. Корягіна, Р. О. Куйбiди, М. Т. Лабинцева, К. Б. Левченко, О. І. Миколенка, О. М. Музичука, А. О. Неугоднікова, О. М. Пасенюка, Ю. С. Педько, Н. Б. Писаренка, Д. М. Притики, А. В. Руденка, О. Г. Свиди, С. В. Симов'яна, О. Ю. Синявської, В. В. Синцова, В. С. Стефанюка, А. А. Стрижака, В. А. Сьоміної, Ю. М. Фролова, О. В. Харламової, С. В. Шестакова, І. В. Шруб та інших учених. Проте як у науці адміністративного права, так і в науці фінансового права питання правового забезпечення здійснення аудиторської діяльності саме як форми контролю висвітлені фрагментарно, в межах більш широкої правової проблематики, що підкреслює доцільність наукового пошуку з досліджуваних питань.

Таким чином, необхідність удосконалення діяльності аудиторів, відсутність комплексних наукових розробок із цієї проблематики, недосконалість адміністративно-правового регулювання у досліджуваній сфері обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного вивчення особливостей адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10, пп. 13.1, 13.8, 17.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації, вивчення наукових розробок визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності як засобу забезпечення контролю за фінансовою діяльністю підприємств, організацій та установ різних форм власності, надати науково обґрунтовані рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- здійснити історико-правовий аналіз становлення та розвитку аудиторської діяльності в Україні;

- охарактеризувати сутність та принципи аудиту та аудиторської діяльності;

- окреслити об'єкт та предмет аудиторської діяльності;

- розкрити види, форми та методи аудиторської діяльності;

- встановити особливості правового регулювання аудиторської діяльності та визначити місце у ньому адміністративного законодавства;

- з'ясувати порядок сертифікації аудиторської діяльності;

- охарактеризувати адміністративно-правовий статус суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні;

- опрацювати способи взаємодії суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю;

- уточнити підстави та особливості відповідальності за порушення законодавства про аудиторську діяльність;

- розкрити напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, яке регламентує аудиторську діяльність;

- визначити шляхи удосконалення організаційних засад здійснення аудиторської діяльності;

- охарактеризувати зарубіжний досвід аудиторської діяльності та виробити можливі шляхи його використання в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у процесі здійснення аудиторської діяльності.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове забезпечення аудиторської діяльності в Україні.

Методи дослідження. В основу роботи покладено системно-структурний метод, за допомогою якого досліджено становлення та розвиток аудиторської діяльності в Україні (підрозділ 1.1), охарактеризовано об'єкт, предмет, види, форми та методи аудиторської діяльності (підрозділи 1.3-1.4), з'ясовано напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, яке регламентує аудиторську діяльність (підрозділ 3.1), та шляхи удосконалення організаційних засад здійснення аудиторської діяльності (підрозділ 3.2). В дисертації також використано логіко-семантичний метод, завдяки якому поглиблено понятійний апарат, удосконалено розуміння таких категорій, як «аудит», «аудиторська діяльність», «правове регулювання», «адміністративно-правове регулювання», «сертифікація аудиторської діяльності» тощо (розділи 1, 2). Формально-логічний метод застосовано для аналізу принципів аудиту та аудиторської діяльності (підрозділ 1.2), характеристики статусу суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні (підрозділ 2.3). За допомогою функціонального методу розкрито особливості та порядок взаємодії суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю (підрозділ 2.4). В роботі також використано структурний (підрозділ 1.2), логічний (підрозділи 1.1, 2.1, 2.4) та статистичний методи (підрозділ 1.3, розділ 2), метод моделювання та реконструювання (підрозділи 2.1-2.4), а також особистий досвід роботи.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі економічної теорії, філософії, соціології, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права, фінансового права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених. Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що визначають правові засади діяльності суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні. Інформаційною та емпіричною базою дослідження є узагальнення практики аудиторської діяльності, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні й аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права комплексних досліджень адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:

вперше:

- визначено, що однією з важливих рис аудиту є те, що він виступає засобом захисту підприємців від суб'єктивізму та свавілля державних контролюючих органів, зокрема тих, що реалізують податкову політику, адже, маючи експертний висновок незалежного аудитора, підприємець може його використати як важливий аргумент у конфліктній ситуації з представниками державно-владних суб'єктів з питань правильності нарахування та своєчасності сплати обов'язкових грошових сум до бюджетів та державних фондів;

- запропоновано авторське визначення правової природи аудиту, під якою запропоновано розуміти ті ознаки, властивості та характеристики, що відображають специфіку аудиту як юридичного явища та визначають його призначення і місце у системі інших, особливо схожих із ним, елементів правової дійсності;

- визначено специфіку правового регулювання взаємодії приватних аудиторів з іншими суб'єктами фінансового контролю, яка полягає у тому, що воно здійснюється переважно не у централізованому порядку, а на підставі відповідних угод. Тобто правові основи організації досліджуваної взаємодії не встановлюються відповідним органом влади в односторонньому порядку, а визначаються суб'єктами фінансового контролю (в тому числі аудиту) за результатами взаємних домовленостей, що фіксуються у відповідних юридичних актах договірного характеру;

удосконалено:

- визначення мети аудиторської діяльності, яка полягає у встановленні об'єктивного (реального) матеріально-фінансового стану об'єкта аудиту, виявленні порушень та невідповідностей у його діяльності, а також підвищенні рівня довіри до суб'єкта аудиту;

- характеристику аудиту як незалежної форми фінансово-господарського контролю, яку власник вибирає добровільно і формулює питання, поставлені на дослідження, з метою отримання науково обґрунтованих висновків для подальшого удосконалення своєї фінансово-господарської діяльності, маркетингу, бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю;

- перелік завдань аудиторської діяльності, що визначено як вирішення актуальних питань, які ставляться перед суб'єктами аудиторської діяльності, шляхом належного виконання покладених на них функцій, прав та обов'язків, а також дотримання при цьому певних правових принципів;

- розуміння змісту аудиту, яким є перевірка того, як ведеться бухгалтерський та фінансовий облік діяльності підприємства, зокрема відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку і своєчасність розрахунків із державним бюджетом, а також розподілення прибутку за акціями, розміром внесеного капіталу та іншими джерелами, передбаченими статутними документами і фінансовим планом підприємства. У свою чергу, сутність перевірки, що формує зміст аудиту, полягає у наданні компетентними особами на підставі аналізу бухгалтерського обліку, балансу та звітності підприємства експертної оцінки стану його фінансово-господарської діяльності;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування того, що за роки незалежності в нашій державі було зроблено цілу низку важливих кроків щодо забезпечення організаційно-правового підґрунтя для нормального розвитку аудиту та аудиторської діяльності, зокрема: визначено механізм аудиторського контролю та коло його суб'єктів, закріплено правовий статус останніх, запроваджені відповідні нормативи аудиторської діяльності, впроваджено ряд відповідних міжнародні стандартів з питань фінансового контролю взагалі та аудиту зокрема. Втім говорити про те, що в нашій державі повністю врегульоване юридичне становище аудиторів, поки що зарано, особливо враховуючи ряд питань щодо їх відповідальності, які вимагають більш змістовного законодавчого регулювання;

- характеристика інституту сертифікації як одного із центральних засобів у системі регулювання господарської діяльності, який набув особливо важливого значення з переорієнтацією економіки України на ринкові засади;

- пропозиція про необхідність впровадження в аудиторську діяльність міжнародних стандартів, дотримання яких забезпечить підвищення якості аудиторських послуг. Зокрема обґрунтована доцільність доповнення чинного законодавства відповідними стандартами, які регулюватимуть вирішення таких питань, як аудит банків, аудит акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій, аудит установ і організацій, які надають фінансові послуги, в тому числі страхових компаній, недержавних пенсійних фондів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення принципів, форм, методів та способів здійснення аудиторської діяльності в Україні;

- у правотворчості - з метою підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань регулювання діяльності суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні;

- у правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності фінансового контролю шляхом покращення діяльності суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні;

- у навчальному процесі - під час підготовки підручників і навчальних посібників з курсів «Адміністративне право», «Фінансове право», «Господарське право»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10 вересня 2014 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Еволюція уявлень про злочин та покарання у суспільно-правовій думці» (Харків, 2013); «Реформування правоохоронної системи України» (Київ, 2014); «Харківський національний університет внутрішніх справ в системі підготовки кадрів України» (Харків, 2014).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в п'яти статтях, опублікованих у фахових виданнях України та науковому періодичному виданні іншої держави, а також трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дванадцять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 196 сторінок. Список використаних джерел складається із 254-х найменувань і займає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими планами та програмами, розкрито мету і задачі, об'єкт і предмет, окреслено методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікацій.

Розділ 1 «Методологічні засади адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні» складається з чотирьох підрозділів, у яких здійснюється історико-правовий аналіз становлення та розвитку аудиторської діяльності в Україні, характеризуються принципи аудиту та аудиторської діяльності, визначаються об'єкт, предмет, види, форми та методи аудиторської діяльності.

У підрозділі 1.1 «Історико-правовий аналіз становлення та розвитку аудиторської діяльності в Україні» визначено наступні етапи становлення та розвитку аудиту в світі та Україні: перший (VI-II тисячоліття до н.е.) - зароджується фінансовий контроль за витратами та прибутками, а також станом державних коштів та майна, з'являється аудит як явище, але поняття аудиту відсутнє; другий етап припадає на час існування Давнього Риму та Греції та характеризується виникненням інституту державних аудиторів, вперше вживається поняття «аудитор», створюються передумови для введення ліцензування аудиту, запроваджуються процеси навчання та атестації майбутніх аудиторів; третій етап (X-XIV ст. н.е.) ознаменувався інтенсивним розвитком товарного виробництва, що позитивно вплинуло на становлення та розвиток аудиту, який почав набувати свого сучасного змісту та вигляду, з'являються перші незалежні аудиторські фірми; четвертий етап (XV-XIX ст. н.е.) характеризується появою перших об'єднань аудиторів, з'являється більш чітке та змістовне визначення правового становища аудиторів та їх об'єднань (спілок).

Встановлено, що проголошення незалежності України, відмова від планової економіки, командно-адміністративної системи управління та обрання Україною шляху демократичної, правової держави, що сповідує принципи ринкової економіки, ознаменували початок нового важливого етапу в становленні аудиту в Україні.

У підрозділі 1.2 «Правова природа, мета, завдання та принципи здійснення аудиту та аудиторської діяльності» надано визначення поняття «правова природа аудиту» шляхом характеристики його юридичних властивостей.

З метою аналізу правової природи аудиту та аудиторської діяльності проаналізовано відповідне законодавство.

Визначено, що в загальному розумінні завдання є більш конкретизованими, чітко визначеними цілями. Мета, як правило, має стратегічний характер, тоді як завданням притаманний більш тактичний характер. Тобто мета - це певний стан речей, якого прагне хтось досягнути в ході певної діяльності, у свою чергу, завдання відображають ті конкретні питання, які необхідно вирішити в ході цієї діяльності, ті обсяги відповідної роботи, які необхідно реалізувати на шляху до мети. Запропоновано визначення понять «мета аудиторської діяльності» та «завдання аудиторської діяльності».

Встановлено, що принципи є основоположними, базисними вимогами щодо організації та здійснення аудиту, дотримання яких є абсолютно необхідною, первинною гарантією його належної якості та ефективності. Уточнено характеристику принципів аудиту та аудиторської діяльності, визначено їх систему.

У підрозділі 1.3 «Об'єкт та предмет аудиторської діяльності» з'ясовано зміст понять «об'єкт аудиторської діяльності» та «предмет аудиторської діяльності».

На підставі аналізу поглядів учених щодо об'єкта аудиту зроблено висновок, що об'єктами аудиту є здійснювані господарські процеси, які в сукупності становлять господарську діяльність суб'єкта, що перевіряється. Наголошено, що у загальному вигляді об'єктом аудиту є суб'єкт господарювання, що перевіряється, підприємство, на якому аудитор збирає необхідний для вивчення матеріал.

Встановлено, що до предмета аудиту слід відносити процеси і явища, які відображені документально і пов'язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

Окрему увагу приділено аналізу співвідношення предмета аудиту та предмета аудиторської діяльності. Підтримана позиція вчених про те, що є помилковим ототожнення предмета аудиту та предмета аудиторської діяльності, а також предмета та об'єкта аудиту.

У підрозділі 1.4 «Види, форми та методи аудиторської діяльності» здійснено класифікацію видів аудиторської діяльності за наступними критеріями: 1) залежно від місця виникнення: зовнішній та внутрішній аудит; 2) залежно від суб'єктів замовлення аудиторських послуг: договірна аудиторська діяльність, за завданням слідчих органів; 3) залежно від обсягу поставлених питань: стратегічний, операційний та спеціальний аудит.

Визначено наступні форми аудиту: залежно від способу перевірки: організаційна форма аудиторської діяльності та дослідницька форма аудиторської діяльності; за часом та етапами здійснення: попередня аудиторська діяльність та поточна аудиторська діяльність.

Під методом аудиту запропоновано розуміти сукупність певних прийомів та способів, з використанням яких суб'єкт аудиту збирає і вивчає відомості про об'єкт, що підлягає аудиту, та дає оцінку стану його відповідності тим чи іншим критеріям, вимогам, стандартам.

Розділ 2 «Адміністративно-правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні» складається з п'яти підрозділів, де встановлюються особливості правового регулювання аудиторської діяльності та місце в ньому адміністративного законодавства; з'ясовується порядок сертифікації аудиторської діяльності; характеризується адміністративно-правовий статус суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні; визначаються форми взаємодії суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю; уточнюються підстави та особливості відповідальності за порушення законодавства про аудиторську діяльність.

У підрозділі 2.1 «Правове регулювання аудиторської діяльності та місце у ньому адміністративного законодавства» з'ясовано зміст правового, в тому числі адміністративно-правового, регулювання аудиторської діяльності в Україні.

Обґрунтовано, що аудит як окремий випадок фінансового контролю є специфічним виявом управлінської діяльності та зазнає суттєвого регулятивного впливу з боку адміністративного законодавства.

Проведено характеристику джерел правового регулювання аудиторської діяльності з огляду на класичну класифікацію норм права залежно від їх юридичної сили.

Аргументовано, що специфіку правового регулювання аудиторської діяльності обумовлює той факт, що у ній поєднуються приватноправові та публічно-правові інтереси та засади, у зв'язку з чим при регулюванні цього виду діяльності використовуються як диспозитивний, так і імперативний методи.

У підрозділі 2.2 «Сертифікація аудиторської діяльності» акцентовано увагу на тому, що інститут сертифікації є одним із центральних засобів у системі регулювання господарської діяльності, який набув особливо важливого значення з переорієнтацією економіки України на ринкові засади. Доведено, що діяльність аудиторської фірми - це підприємницька діяльність, яка також потребує сертифікації та періодичної перевірки.

На підставі аналізу поглядів учених щодо поняття та процедури сертифікації окреслено основні її ознаки. Розкрито правову природу сертифікації та ліцензування, проведено їх розмежування. Охарактеризовано підстави, порядок та умови сертифікації аудиторської діяльності.

Сертифікацію аудиторської діяльності визначено як процедуру видачі спеціального дозволу, що дає право здійснювати аудиторську діяльність зареєстрованим суб'єктам підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.3 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності в Україні» аналіз правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності розпочато з розгляду змісту поняття «суб'єкт», на підставі чого визначено, що суб'єкт аудиторської діяльності - це юридичні особи (аудиторські фірми) або фізичні особи (аудитори), які отримали сертифікат на здійснення даного виду діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Охарактеризовано наукові підходи до визначення сутності та призначення правового статусу. З'ясовано, що правовий статус - це визначене правовими нормами юридичне становище суб'єкта права (суб'єкта правовідносин) у системі певних суспільних відносин. Наголошено, що, залежно від того, якими саме правовими нормами визначений правовий статус, він може бути адміністративно-правовим, цивільно-правовим, фінансово-правовим, міжнародно-правовим тощо. Визначено поняття адміністративно-правового статусу суб'єкта аудиторської діяльності.

Розкрито такі елементи правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності, як їх права, обов'язки та відповідальність.

У підрозділі 2.4 «Взаємодія суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю» визначено, що взаємодія як явище, незалежно від сфери її застосування, являє собою взаємний вплив об'єктів, елементів, сторін взаємодії з метою досягнення спільного результату.

Доведено, що, будучи своєрідним виявом управлінської діяльності, взаємодія потребує належного організаційно-правового забезпечення. Наведено перелік нормативно-правових актів, які регулюють окремі аспекти взаємодії суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, з іншими суб'єктами фінансового контролю, та охарактеризовано їх.

Встановлено, що значним недоліком взаємодії суб'єктів аудиторської діяльності є відсутність у чинному Законі України «Про аудиторську діяльність» положень про взаємодію суб'єктів між собою та з іншими контролюючими органами, що обумовлює внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Зроблено висновок, що в сучасних умовах господарювання та вдосконалення механізмів фінансового контролю в Україні об'єктивною є потреба посилення взаємодії суб'єктів аудиту з іншими суб'єктами фінансового контролю, зокрема необхідність такої співпраці обумовлюється потребою забезпечення об'єктивності та якості звітів з контролю; чисельністю об'єктів контролю й обмеженістю ресурсів (кадрових, часових) на його проведення; спільністю проблем різних видів фінансового контролю.

У підрозділі 2.5 «Відповідальність за порушення законодавства про аудиторську діяльність» доведено, що відповідальність у широкому розумінні має як внутрішній, так і зовнішній аспект.

Наведено перелік порушень, за які суб'єкти надання аудиторських послуг несуть відповідальність. Запропоновано розмежування порушень правил надання аудиторських послуг та видів відповідальності за такі порушення. Особливу увагу приділено характеристиці адміністративної відповідальності суб'єктів надання аудиторських послуг.

Зроблено висновок, що юридична відповідальність, у тому числі адміністративна, є одним із ключових засобів забезпечення законності та належної якості здійснення суб'єктами аудиторської діяльності. Обґрунтовано, що основною проблемою відповідальності аудиторів є складність розмежування в їх діях професійних та адміністративних проступків, особливо враховуючи той факт, що за їх вчинення у ряді випадків застосовуються однакові санкції.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності» складається з трьох підрозділів, у яких визначаються напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, що регламентує аудиторську діяльність, характеризується зарубіжний досвід аудиторської діяльності та пропонуються можливі шляхи його використання в Україні.

У підрозділі 3.1 «Напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, яке регламентує аудиторську діяльність» проаналізовано недоліки національного законодавства, яке регламентує аудиторську діяльність, та запропоновано конкретні шляхи його удосконалення.

Доведено, що неконкретність та нечіткість положень законодавчих актів у досліджуваній сфері обумовлюють необхідність прийняття низки підзаконних нормативно-правових актів, які мають розвивати, уточнювати та доповнювати загальні норми законів. З одного боку, це сприятиме більш повному та чіткому вирішенню питання врегулювання аудиту, водночас наявність великої кількості підзаконних нормативно-правових актів призводить до того, що вони часто суперечать один одному, занадто «зарегульовуючи» один аспект контролю та аудиту, залишаючи без уваги інші важливі питання.

У підрозділі 3.2 «Шляхи удосконалення організаційних засад здійснення аудиторської діяльності» проаналізовано наявні проблеми чинного законодавства, яке стосується організаційних засад здійснення аудиторської діяльності.

Визначено, що одним із першочергових питань, яке необхідно вирішити з метою вдосконалення організації механізму аудиту в Україні, є оптимізація системи його суб'єктів. Доведено, що значення оптимізації суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, обумовлено тим, що правильно зроблені кроки на цьому шляху підвищать якість аудиторських послуг та рівень довіри до суб'єктів аудиту.

Окрему роль відведено удосконаленню планування. Доведено, що планування аудиту передбачає розроблення спільної стратегії і детального підходу до очікуваного результату, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. Наголошено, що планування дозволить скоротити кількість аудиторів, які працюють на аудиторську фірму, що сприятиме оптимізації витрат. Запропоновано способи удосконалення планування в аудиторській діяльності.

Підкреслено, що в аудиторській діяльності, як і в будь-якій сфері, важливе місце посідає кадрове забезпечення. Обґрунтовано шляхи удосконалення кадрового забезпечення аудиторської діяльності.

У підрозділі 3.3 «Зарубіжний досвід аудиторської діяльності та можливості його використання в Україні» наголошено, що кожна країна світу має свої особливості в системі організації аудиторської діяльності, які визначають сутність і призначення аудиту, умови його регулювання, підходи до організації та проведення аудиторських перевірок та надання аудиторських послуг.

Охарактеризовано особливості аудиту в Сполучених Штатах Америки, Великобританії, Болгарії, Франції, Німеччині, Польщі, Росії, Японії та Китаї.

Доведено, що сьогодні аудит в Україні ще не одержав широкого впровадження і перебуває на етапі становлення, тому саме зараз дуже важливо зібрати та проаналізувати зарубіжний досвід з питань формування і розвитку сфери аудиту, а також подальшого управління нею, щоб запровадити в Україні оптимальний механізм аудиту, який би, з одного боку, відповідав міжнародним стандартам та провідному досвіду в даній сфері, а з іншого - враховував нагальні потреби та специфіку національного соціально-економічного та політико-правового розвитку.

Наголошено на важливості впровадження низки міжнародних стандартів аудиторської діяльності, що надасть можливість удосконалити інститут незалежного аудиту як невід'ємної складової ринкової економічної системи, а також допоможе вивести якість та ефективність професійної діяльності аудиторів на європейський рівень.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі.

Встановлено, що правова сутність аудиту та аудиторської діяльності полягає у тому, що вони виступають юридичними засобами, з одного боку, забезпечення законності діяльності об'єктів аудиту - завдяки аудиту перевіряється відповідність обліку діяльності суб'єкта господарювання встановленим правовим вимогам та нормативам, а з іншого - забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, які можуть використовувати результати аудиторських перевірок як докази підтвердження своєї позиції, в тому числі у різного роду спірних і конфліктних ситуаціях з приватними та державними суб'єктами. Крім того, сучасний аудит має на меті не лише перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, але й надання їм допомоги у її поліпшенні.

Принципи аудиту охарактеризовано як основоположні, базисні вимоги щодо організації та здійснення аудиту, дотримання яких є абсолютно необхідною, первинною гарантією його належної якості та ефективності.

Аргументовано, що предметом аудиту в цілому виступає інформація про процеси, в яких бере участь суб'єкт господарювання, здійснюючи свою діяльність, зокрема про їх законність, достовірність, доцільність та ефективність. До предмета віднесено процеси і явища, які відображені документально і пов'язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою. У свою чергу, об'єктом аудиту визначено суб'єкта господарювання, що перевіряється, підприємство, на якому аудитор збирає необхідний для вивчення матеріал.

На підставі аналізу поняття «форма» зроблено висновок, що форма аудиту - це його зовнішнє вираження в об'єктивній дійсності, той його вигляд, у якому він втілюється на практиці. Виділено наступні форми аудиту: організаційна, дослідницька, за часом дії аудиту (попередній, поточний, майбутній).

Під методом аудиту запропоновано розуміти сукупність певних прийомів та способів, з використанням яких суб'єкт аудиту збирає і вивчає відомості про об'єкт, що підлягає аудиту, та дає оцінку стану його відповідності тим чи іншим критеріям, вимогам, стандартам.

Доведено, що роль адміністративно-правових відносин як засобу регулювання суспільної поведінки та діяльності полягає у тому, що саме через них здебільшого втілюються у життя нормативні приписи законів та інших правових актів. Визначено, що аудиторські правовідносини являють собою відносини між аудиторською організацією (індивідуальним аудитором), організацією, що підлягає аудиту, кредиторами, власниками, засновниками, уповноваженими державними органами і професійними аудиторськими об'єднаннями з приводу проведення незалежної перевірки бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності економічного суб'єкта, а також організації контролю за здійсненням аудиторської діяльності.

Визначено, що метою сертифікації аудиторської діяльності є забезпечення високої якості аудиторських послуг через допуск до діяльності з їх надання тільки тих суб'єктів, які володіють необхідним рівнем професійної компетентності. Крім того, сертифікація спрямована на запобігання завданню шкоди правам і законним інтересам клієнтів унаслідок непрофесійності аудиторів. За своєю економічною сутністю сертифікація являє собою обмеження вільного обігу конкретних послуг з підстав та в порядку, що встановлені законодавством.

Встановлено, що адміністративно-правовий статус суб'єкта аудиторської діяльності базується на загальноправовому статусі з урахуванням особливостей, установлених адміністративно-правовими нормами. Звідси під адміністративно-правовим статусом аудиторів та аудиторських фірм як суб'єктів аудиторської діяльності запропоновано розуміти сукупність їх прав та обов'язків, а також інших властивостей і характеристик, що закріплені в адміністративно-правових нормах та визначають юридичне становище цих суб'єктів. Основними елементами правового статусу суб'єктів аудиторської діяльності є їх права, обов'язки та відповідальність.

Взаємодію суб'єктів аудиторської діяльності з іншими суб'єктами фінансового контролю охарактеризовано як специфічний вид соціальної діяльності, який полягає в організації та реалізації суб'єктами аудиту спільно з іншими суб'єктами фінансового контролю відповідних заходів для забезпечення високої якості та ефективності аудиторської діяльності, а також вдосконалення її методологічного й нормативно-правового забезпечення.

Визначено, що порушення законодавства про аудиторську діяльність - це вчинення суб'єктами аудиторської діяльності дій, що не відповідають встановленим нормативно-правовим вимогам або прямо їх порушують, за які у чинному законодавстві передбачено певний вид і міру відповідальності.

Обґрунтовано необхідність приділити більш ретельну увагу питанням урегулювання взаємовідносин аудитора (аудиторської фірми) та клієнта у цілях забезпечення прав і законних інтересів останнього. Також запропоновано розширити перелік установ, для яких щорічна аудиторська перевірка є обов'язковою (а дана обставина, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг).

З метою вдосконалення організації механізму аудиту в Україні запропоновано оптимізувати систему його суб'єктів, що передбачає формування їх системи на основі функціонального і міжгалузевого принципів з широким діапазоном дій, здатних охопити всі питання даної сфери діяльності як комплексно, так і окремо. Значення оптимізації суб'єктів, уповноважених на здійснення аудиторської діяльності, обумовлено тим, що правильно зроблені кроки на цьому шляху підвищать якість аудиторських послуг та рівень довіри до суб'єктів аудиту.

Доведено, що розвиток аудиторської діяльності потребує вдосконалення її організаційних засад за цілою низкою таких важливих напрямків, як: підвищення професійної компетентності фахівців з аудиту відповідно до сучасних вимог, розширення та поглиблення взаємодії суб'єктів аудиту з іншими органами державної влади, підвищення ролі планування як однієї з ключових умов належного рівня якості та ефективності аудиту тощо. Вирішення зазначених проблем аудиту шляхом впровадження рекомендованих заходів допоможе підприємствам України різних форм власності переглянути підхід до співпраці з аудиторськими фірмами, швидше зрозуміти вигоди для себе й скоріше інтегруватися в міжнародну економіку.

На підставі аналізу зарубіжного досвіду аудиторської діяльності зроблено висновок, що найбільш ефективною системою регулювання аудиторської діяльності є змішана. Її ефективність ґрунтується на тому, що така система дозволяє одночасно враховувати та захищати інтереси і держави, і суб'єктів аудиторської діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оріщенко М. М. Історико-правовий аналіз становлення та розвитку аудиторської діяльності в Україні / М. М. Оріщенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2013. - Спец. вип. - С. 147-153.

2. Оріщенко М. М. Мета, завдання та принципи аудиторської діяльності / М. М. Оріщенко // Європейські перспективи. - 2014. - № 7. - С. 100-104.

3. Оріщенко М. М. Об'єкт та предмет аудиторської діяльності як форми фінансового контролю / М. М. Оріщенко // Наше право. - 2014. - № 8. - С. 85-89.

4. Оріщенко М. М. Види, форми та методи аудиторської діяльності / М. М. Оріщенко // Форум права. - 2014. - № 2. - С. 334-338 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2014_2_59.pdf.

5. Орищенко М. Н. Правовое регулирование аудиторской деятельности и место в нем административного законодательства / М. Н. Орищенко // Jurnalul juridic national: teorie єi practicг. - 2014. - № 5 (9). - С. 68-71.

6. Оріщенко М. М. Аудиторська діяльність у системі засобів забезпечення законності господарської діяльності: історико-правові аспекти / М. М. Оріщенко // Реформування правоохоронної системи України : матеріали круглого столу (м. Київ, 20 черв. 2014 р.). - К. : ДНДІ МВС України, 2014. - С. 40-42.

7. Оріщенко М. М. Становлення аудиторського контролю в Україні як засобу забезпечення законності господарської діяльності / М. М. Оріщенко // Еволюція уявлень про злочин та покарання у суспільно-правовій думці (до 250-річчя праці Чезаре Беккаріа «Про злочини та покарання») : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (24 черв. 2014 р., м. Харків) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінологічна асоц. України. - Х. : Золота миля, 2014. - С. 150-152.

8. Оріщенко М. М. Методичне забезпечення аудиторської діяльності в Україні / М. М. Оріщенко // Харківський національний університет внутрішніх справ в системі підготовки кадрів України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 верес. 2014 р.). - Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2014. - С. 258-262.

Размещено на Allbest.ru

...