Органи виконавчої влади України як суб’єкт інформаційних правовідносин

Зважаючи на багатоаспектність поняття «інформаційно-правовий статус» та базуючись на результатах існуючих наукових досліджень, встановлено такі важливі ознаки цього статусу: 1) має загальний, універсальний характер, включає статуси різних суб'єктів інформаційного права; 2) відображає індивідуальні особливості суб'єктів інформаційного права (громадянина, органа виконавчої влади тощо); 3) інформаційно-правовий статус не може бути реалізований без інформаційних обов'язків, які кореспондуються з інформаційними правами, без юридичної відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання), без правових гарантій; 4) встановлення інформаційно-правового статусу спеціально уповноваженими органами державної влади та ін.

Класифікація інформаційно-правового статусу за суб'єктним критерієм дала змогу дійти висновку про існування особливостей у визначенні структури цих статусів для громадян, як індивідуальних суб'єктів інформаційного права, та, зокрема, органів виконавчої влади як колективного суб'єкта інформаційного права. Встановлено, що під час дослідження громадян, як суб'єктів інформаційного права, частіше використовують широке тлумачення інформаційно-правового статусу; при цьому структурними елементами постають: 1) передстатусні (інформаційна правосуб'єктність, громадянство); 2) статусні (суб'єктивні інформаційні права та свободи, законні інформаційні інтереси, юридичні інформаційні обов'язки); 3) післястатусні (гарантії здійснення інформаційних прав та обов'язків, юридична відповідальність). При цьому статусні елементи розглядаються як вузьке тлумачення інформаційно-правового статусу суб'єкта інформаційного права.

4. З'ясовано, що на відміну від індивідуальних суб'єктів інформаційного права, інформаційно-правовий статус колективного суб'єкта інформаційного права - органів виконавчої влади України - обмежується тими цілями і завданнями, заради яких вони створюються. Обґрунтовано, що в умовах розбудови інформаційного суспільства в Україні завдання та функції цих органів набули відповідних змін. Передусім це стосується зростання значення інформаційної функції держави (забезпечення розвитку інформаційної сфери) у їх діяльності, реалізація якої потребує закріплення відповідних інформаційно-правових повноважень. Виходячи із зазначеного, було уточнено розуміння призначення органів виконавчої влади України.

Доктринальний аналіз допоміг дійти висновку щодо доцільності розгляду структури адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади як орієнтиру для визначення структури інформаційно-правового статусу зазначених органів. Запропоновано виділити чотири блоки, що становлять зміст інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади (у широкому тлумаченні): 1) цільовий блок - наявність суспільно корисної мети є обов'язковою ознакою цих органів; 2) структурно-організаційний блок - це нормативне регулювання порядку утворення, реорганізації, підпорядкованості суб'єктів, встановлення та зміни організаційних структур тощо; 3)компетенційний блок - ядро інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади; 4) гарантійний блок - механізми самообмеження органів виконавчої влади та їх юридична відповідальність. З огляду на предмет дослідження обґрунтовано доцільність аналізу інформаційно-правового статусу у вузькому тлумаченні: його зміст становить інформаційна компетенція у вузькому розумінні, тобто система інформаційно-правових повноважень (суб'єктивні інформаційні права та юридичні інформаційні обов'язки).

5. Встановлено доцільність здійснення класифікації інформаційних правовідносин на підставі їх суттєвих ознак (природний вид класифікації). Зважаючи на те, що органи виконавчої влади України мають досліджуватися як суб'єкт інформаційних правовідносин, вибрано перший критерій класифікації - «за суб'єктами інформаційних правовідносин». Визначено перелік суб'єктів, які можуть вступати у зазначені правовідносини, дотримуючись законодавчої класифікації: фізичні особи, юридичні особи, громадські об'єднання, суб'єкти владних повноважень. Відповідно до авторського підходу запропоновано досліджувати складову системи інформаційних правовідносин, що характеризується обов'язковою участю органів виконавчої влади України як суб'єкта цих правовідносин. Пропонується досліджувати інформаційні правовідносини за участі органів виконавчої влади України, в яких об'єктом є: 1)персональні дані; 2) публічна інформація.

6. Запропоновано визначення поняття «сфера персональних даних»: це невід'ємна складова інформаційної сфери, в якій виникають (змінюються, припиняються) суспільні відносини, пов'язані з обігом персональних даних. Досліджено ту частину сфери персональних даних, суспільні відносини якої підпадають під дію Закону України «Про захист персональних даних», що зумовлює виникнення вузького тлумачення поняття «сфера персональних даних».

З'ясовано особливості суспільних відносин (правовідносин) у сфері персональних даних: 1) тенденції формування суспільних відносин у сфері персональних даних значною мірою визначаються існуючими закономірностями формування суспільних відносин в інформаційній сфері; 2) характер суспільних відносин у сфері персональних даних - суто інформаційний та інформаційно-забезпечувальний, а саме: управлінський, майновий, трудовий тощо; 3) структура суспільних відносин у сфері персональних даних - проста та складна (більше одного суспільного відношення); 4) правовідносини у сфері персональних даних мають або «чисто» інформаційний характер (ґрунтуються на нормах інформаційного права), або комплексний характер (ґрунтуються як на нормах інформаційного права, так і на нормах інших галузей права). Базуючись на законодавчому визначенні поняття «використання персональних даних» та розумінні питання «доступ до персональних даних», визначено структуру сфери персональних даних за законодавчим критерієм. Комплексно досліджено суспільні відносини у сфері персональних даних, зважаючи на структуру сфери.

7. Запропоновано та обґрунтовано підхід стосовно реалізації інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України у інформаційних правовідносинах щодо обробки персональних даних. Реалізації зазначеного підходу сприяло: 1) впровадження запропонованої моделі дослідження інформаційних правовідносин; 2) визначення ролі органів виконавчої влади України у зазначених правовідносинах - володілець, розпорядник персональних даних та третя особа; 3) встановлення інших потенційних учасників правовідносин; 4) використання вузького тлумачення поняття «сфера персональних даних»; 5) врахування форм та категорій обробки персональних даних, переліку дій під час обробки, існування згоди та незгоди суб'єктів персональних даних на обробку.

Сформовано систему інформаційних правовідносин, у яких має реалізуватися інформаційно-правовий статус органів виконавчої влади України. Обґрунтовано доцільність класифікації інформаційних правовідносин за участі органів виконавчої влади України за критерієм - «сукупність дій» (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поповнення, поширення, знеособлення, знищення). Ґрунтуючись на існуючих нормативно-правових актах, проаналізовано особливості реалізації інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України (як володільця та розпорядника персональних даних) у конкретних інформаційних правовідносинах (простих, складних, зокрема комплексних), що виникають у зв'язку із виконанням зазначених вище дій.

8. З'ясовано, що особливості реалізації інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України в інформаційних правовідносинах щодо захисту персональних даних та доступу до них визначаються передусім наступними чинниками: 1) заходами запобігання загрозам персональних даних; 2)стадіями обробки персональних даних; 3) рівнями загроз персональним даним; 4) видами можливих загроз збереженню цілісності та конфіденційності персональних даних; 5)особливостями доступу до персональних даних самих суб'єктів персональних даних, третіх осіб та структурних підрозділів органів виконавчої влади України як володільців і розпорядників персональних даних. Встановлено, що органи виконавчої влади України реалізують свій інформаційно-правовий статус у простих та складних «чистих» інформаційних правовідносинах, а також у складних (комплексних) правовідносинах (передусім інформаційно-адміністративних) під час захисту персональних даних та доступу до них.

9. Запропоновано визначення поняття «сфера публічної інформації»: це невід'ємна складова інформаційної сфери, у якій виникають (змінюються, припиняються) суспільні відносини, пов'язані з обігом публічної інформації. Встановлено доцільність вузького тлумачення зазначеної сфери. З'ясовано особливості суспільних відносин (правовідносин) у сфері публічної інформації. Порівняльний аналіз особливостей цих відносин (правовідносин) з особливостями суспільних відносин (правовідносин) у сфері персональних даних допоміг дійти висновку, що вони у загальному вигляді збігаються за тенденцією формування, характером суспільних відносин (правовідносин), формуванням простих та складних суспільних відносин (правовідносин). Водночас встановлено, що специфічні особливості суспільних відносин (правовідносин) у сфері публічної інформації пов'язані з їх об'єктом - публічною інформацією.

Логічно-семантичний аналіз законодавчого визначення поняття «публічна інформація» дав змогу встановити: 1) головні властивості такої інформації; 2)значення «трискладового тесту» в усвідомленні умов обмеження доступу до публічна інформація; 3) сутнісні властивості публічна інформація, що сприяли кращому розумінню правової природи поняття «публічна інформація». Визначено структуру сфери публічної інформації, виходячи із головного критерію класифікації - «за режимом доступу до публічної інформації»: 1) перша складова пов'язана із відкритою публічною інформацією; 2) друга складова - з публічною інформацією обмеженого доступу.

10. Запропоновано та обґрунтовано підхід стосовно реалізації інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України у інформаційних правовідносинах щодо публічної інформації. Реалізації зазначеного підходу сприяло: 1) впровадження запропонованої моделі дослідження інформаційних правовідносин у сфері публічної інформації, яка поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (конфіденційна, службова, таємна); 2) визначення ролі органів виконавчої влади України у зазначених правовідносинах - розпорядник публічної інформації, структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації; 3)встановлення інших потенційних учасників правовідносин - запитувачі інформації (фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень); 4) використання вузького тлумачення поняття «сфера публічної інформації»; 5) врахування: а) форми забезпечення доступу до публічної інформації (активний та пасивний доступ з боку органів виконавчої влади України); б) етапів реалізації права запитувача на отримання відповіді щодо поданого інформаційного запиту; в) особливостей інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України (у випадку обмеженого доступу), пов'язаних із охороною інформації від несанкціонованого доступу чи неправомірного розголошення публічної інформації; г) процедури трискладового тесту; д) ступеня обмеження доступу до публічної інформації, схеми організації розпорядником доступу до публічної інформації, виду публічної інформації з обмеженим доступом та ін.

Сформовано систему інформаційних правовідносин, у яких має реалізуватися інформаційно-правовий статус органів виконавчої влади України у сфері публічної інформації; розглянуто конкретні приклади такої реалізації у простих («чистих») інформаційних правовідносинах та складних («чистих» і комплексних), зокрема інформаційно-адміністративних правовідносинах.

11. З метою вдосконалення діяльності органів виконавчої влади України щодо забезпечення інформаційних прав громадян України, створення правових засад розбудови інформаційного суспільства внесено відповідні пропозиції до: 1)проекту Кодексу України про інформацію, які стосуються визначення понять «інформаційно-правові відносини», «інформаційно-правовий статус», «інформаційно-правові повноваження»; 2) Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади України», які стосуються законодавчого закріплення інформаційної функції органів виконавчої влади в умовах розбудови інформаційного суспільства в Україні та відповідного інформаційно-правового статусу цих органів для належної реалізації інформаційної функції; 3) Плану організаційно-правових заходів щодо виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», які сприяють уточненню завдань щодо забезпечення органів виконавчої влади України якісного доступу громадян України до публічної інформації, захисту та обробки персональних даних, а також інформаційно-правових повноважень зазначених органів влади.

влада інформація персональний правовідносини

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Кузнецова М.Ю. Інформаційні правовідносини: основні методологічні питання теорії правовідношення / М.Ю. Кузнецова // Наука та правоохорона. - 2013. - № 4 (ч. ІІ). - С. 150-158.

2. Кузнецова М.Ю. Классификация информационных правоотношений с участием органов исполнительной власти Украины / М.Ю. Кузнецова // Закон и жизнь. - 2014. - № 7/2 (271). - С. 76-80.

3. Кузнецова М.Ю. Сфера персональних даних: поняття, структура, загальна характеристика суспільних та правових відносин / М.Ю. Кузнецова // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2014. - Вип. 3. - Т. 2. - С. 181-186. - (Серія: Юридичні науки).

4. Кузнецова М. Ю. Реалізація інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України під час обробки персональних даних / М. Ю. Кузнецова // Право і суспільство. - 2014. - № 6-1. - С.131-139.

5. Кузнецова М.Ю. Сфера публічної інформації: поняття, структура, загальна характеристика суспільних та правових відносин / М.Ю. Кузнецова // Юридичний науковий електронний журнал. - 2014. - № 4. - С. 145-149.

Матеріали і тези конференцій:

6. Кузнецова М.Ю. Теорія інформаційних правовідносин: проблемні питання та підходи до їх вирішення / М.Ю. Кузнецова // Сучасні тенденції в юридичній науці України та зарубіжних країн: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 27-28 грудня 2013 р.). - Запоріжжя, 2013. - С. 41 - 45.

7. Кузнецова М.Ю. Реалізація інформаційно-правового статусу органів виконавчої влади України під час захисту персональних даних / М.Ю. Кузнецова // Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15-16 серп. 2014 р.). - Х., 2014. - С. 43-47.

8. Кузнецова М.Ю. Проблема співвідношення правосуб'єктності держави та державного органу / М.Ю. Кузнецова // Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матеріали всеукраїн. наук.-практ. конф. (м. Суми, 11-12 квітня 2014 р.). - Суми, 2014. - С. 50-53.

Размещено на Allbest.ru