Суб’єкти адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДК 342.53

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ

Іванов Олександр Вікторович

Запоріжжя - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії митної служби України Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор

Приймаченко Дмитро Володимирович, Академія митної служби України, професор кафедри державної служби та митної справи;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України

Настюк Василь Якович, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності;

кандидат юридичних наук, доцент Прокопенко Віктор Валерійович, Національний університет «Одеська юридична академія», доцент кафедри морського та митного права.

Захист відбудеться «04» березня 2015 року о «1000» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «02» лютого 2015 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П. С. Лютіков

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання правового регулювання різних сфер суспільного життя публічною адміністрацією залишаються актуальними з часу запровадження адміністративної реформи, метою якої є створення такої системи адміністрування, що забезпечить становлення України як високо розвинутої, правової, демократичної європейської держави з гідним рівнем життя, соціальної стабільності та конкурентоздатною економікою. Це визначає необхідність удосконалення діяльності держави щодо створення сучасної та ефективної системи органів державної влади, яка б належним чином здійснювала публічне адміністрування суспільних відносин.

Адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи набуває особливої актуальності у контексті глобалізації світової економіки, інтеграції України до Європейського співтовариства, зближення моделей регулюючого впливу з боку митних адміністрацій на учасників митних правовідносин. Сучасне формування та реалізація митної політики держави відбувається в рамках переходу до орієнтованої на споживача моделі публічного адміністрування, яке передбачене нормами Конституції України. Вагоме значення цих процесів обумовлюється широким колом суспільних відносин, що виникають у зв'язку з переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України та значною кількістю громадян і суб'єктів господарювання, які є учасниками митних відносин.

Суб'єкти адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи повинні здійснювати владний вплив на учасників митних відносин з метою формування та реалізації митної політики, яка є невід'ємною частиною зовнішньої та внутрішньої політики держави. Ефективне виконання цього завдання вимагає імплементації міжнародних норм та стандартів у діяльність публічної адміністрації в галузі митної справи, вдосконалення існуючих форм та методів її діяльності. Нині функціонуюча система суб'єктів, що здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, потребує свого реформування, вимагає свого вдосконалення механізм правового регулювання, який би відповідав сучасним потребам українського суспільства та створював потенціал для економічного зростання держави та захисту національних інтересів.

Актуальність проблем адміністративно-правового регулювання галузі митної справи та діяльності суб'єктів у досліджуваній галузі обумовлена також оновленням національного законодавства у зв'язку з процесами інтеграції до Європейського Союзу. Зазначене вище підкреслює необхідність створення оптимальної системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи в Україні та вдосконалення механізму реалізації ними свого адміністративно-правового статусу.

Науково-теоретичним підґрунтям дослідження суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи послугували праці вітчизняних та зарубіжних учених в галузі теорії права, адміністративного права та процесу, а саме: В. Б. Авер'янова, С. С. Алексєєва, О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчука, Д. М. Бахраха, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, Л. Р. Білої, В. М. Гаращука, В. М. Горшеньова, А. Д. Керимова, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, Б. М. Лазарєва, Д. М. Лук'янця, Р. С. Мельника, Н. Р. Нижник, М. І. Піскотіна, О. П. Рябченко, Л. А. Савченко, А. О. Селіванова, М. С. Студенікіної, М. М. Тищенка, В. В. Цвєткова, В. К. Шкарупи, Л. С. Явича та інших.

У роботі було використано напрацювання науковців, дослідження яких були присвячені аналізу проблем митного права, зокрема: Б. Н. Габрічидзе, Є. В. Додіна, Ю. М. Дьоміна, С. В. Ківалова, В. Т. Комзюка, Б. А. Кормича, А. В. Мазура, В. Я. Настюка, С. І. Пахомова, Д. В. Приймаченка, В. В. Прокопенка, К. К. Сандровського, С. С. Терещенка, І. О. Федотової, М. Г. Шульги та інших.

Разом із тим наразі в теорії адміністративного права недостатньо уваги приділено питанням організації та діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. Недостатній ступінь розроблення зазначених питань та необхідність їх дослідження, викликана потребами публічного адміністрування в галузі митної справи, модернізацією державних інституцій, активними правотворчими процесами, проблемами правозастосування в галузі митної справи, обумовлює теоретичну та практичну актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі адміністративного та митного права Академії митної служби України в рамках науково-дослідної теми «Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави» (номер державної реєстрації 0104U0036796), з урахуванням положень «Стратегічного плану розвитку Міністерства доходів і зборів на 2013-2018 роки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 869-р, та відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 роки, затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних засад адміністративно-правової науки, митного права, чинного законодавства, правозастосовної діяльності окреслити коло суб'єктів, які наділені владними повноваженнями в галузі митної справи, та визначити їхню компетенцію, а також сформулювати науково обґрунтовані пропозиції, рекомендації щодо вдосконалення їхнього адміністративно-правового статусу та підвищення ефективності правозастосовної діяльності в галузі митної справи.

Згідно з поставленою метою визначено такі основні задачі дослідження:

- визначити та узагальнити наукові підходи щодо визначення галузі митної справи як об'єкту адміністративно-правового регулювання;

- встановити та охарактеризувати систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, визначити особливості їх взаємодії;

- розкрити сутність і структуру адміністративно-правового статусу суб'єктів правового регулювання в галузі митної справи;

- виявити компетенцію суб'єктів, які здійснюють загальне адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, та дати їх характеристику;

- з'ясувати специфіку повноважень суб'єктів, які здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи;

- визначити та охарактеризувати компетенцію органів доходів і зборів (митних органів) як суб'єктів безпосереднього здійснення митної справи;

- з урахуванням міжнародного досвіду публічного адміністрування в галузі митної справи сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності суб'єктів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання галузі митної справи в Україні.

Об'єкт дослідження - сукупність суспільних відносин, що обумовлені адміністративно-правовим регулюванням в галузі митної справи.

Предметом дослідження є суб'єкти адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить цілісна та узгоджена система методів, способів та прийомів наукового пізнання, що дозволила проаналізувати обране правове явище у єдності його соціального змісту та юридичної форми. В основу методологічної конструкції дисертаційної роботи закладено філософські, загальнонаукові та спеціальні методи.

Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому. За допомогою логіко-семантичного та формально-юридичного методів сформульовано та поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Використання системно-структурного методу дозволило дослідити суб'єктів адміністративно-правового регулювання як систему, визначити їх зв'язки та взаємодію (підрозділ 1.2), проаналізувати форми та методи діяльності (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4). При дослідженні компетенції суб'єктів правового регулювання застосовувались історично-правовий та функціональний методи (розділ 2). Застосування нормативно-логічного методу дозволило проаналізувати законодавство, що регламентує повноваження суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4). Порівняльно-правовий та компаративний методи дозволили виявити переваги та недоліки нормативної регламентації та практичного здійснення діяльності досліджуваних суб'єктів (розділ 2), проаналізувати міжнародний досвід митно-правового регулювання (підрозділ 3.1). Феноменологічний метод дозволив окреслити основні напрями вдосконалення діяльності суб'єктів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи (підрозділ 3.2). Статистичний метод використовувався при роботі зі статистичними матеріалами органів публічної адміністрації, а застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного митного законодавства.

Нормативна основа дослідження - чинне та перспективне законодавство України в галузі митної справи, міжнародні нормативно-правові акти та міжнародні угоди, учасником яких є держава Україна.

Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики митної діяльності та аналітичні й статистичні дані, акумульовані Державною фіскальною службою України (далі - ДФС України), Державною службою статистики України та іншими органами публічної адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних монографічних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам організації та діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, що виносяться на захист:

уперше:

- з урахуванням сучасних підходів досліджено галузь митної справи як об'єкт адміністративно-правового регулювання та встановлено, що адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи - це процес цілеспрямованого, нормативно-організуючого впливу норм адміністративного й митного права та інших адміністративних засобів забезпечення прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави у суспільних відносинах у галузі митної справи з метою підпорядкування їх юридично встановленому порядку, а також встановлення та забезпечення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України;

- обґрунтовано доцільність виокремлення в системі суб'єктів формування та реалізації митної політики держави суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи;

- з використанням сучасної методології досліджено правову природу адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, сформульовано його поняття та охарактеризовано його складові;

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат з обраної проблематики, в тому числі запропоновано авторське визначення таких понять: «митна справа», «система суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи», «механізм адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи», «взаємодія суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи»;

- наукові положення щодо необхідності визначення та чіткого розмежування компетенції суб'єктів адміністративно-правового регулювання, як обов'язкової умови для підвищення ефективності правозастосовної діяльності в галузі митної справи;

- аргументацію щодо визначення функціонально-організаційної структури органів доходів і зборів (митних органів), їх місця в системі органів публічної адміністрації, зроблено висновок про доцільність створення Державної митної служби у складі Міністерства фінансів України;

дістали подальшого розвитку:

- характеристика повноважень суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, які об'єднано в певні комплексні групи;

- наукові положення щодо вдосконалення правового забезпечення реалізації органами доходів і зборів (митними органами) як безпосередніми суб'єктами реалізації митної справи свого адміністративно-правового статусу з урахуванням зарубіжного досвіду організації та діяльності митних адміністрацій;

- пропозиції щодо вдосконалення форм та методів діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи;

- загальна характеристика правового та організаційного забезпечення взаємодії системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи з інститутами громадянського суспільства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого поглибленого теоретичного вивчення проблем організації та діяльності суб'єктів формування та реалізації митної політики держави;

- сфері правотворчості - в діяльності компетентних органів під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема при підготовці змін та доповнень до Митного кодексу України, інших законодавчих та підзаконних нормативних актів у частині нормативного регулювання компетенції та повноважень суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи;

- правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи та процесу здійснення судами адміністративного судочинства за участю органів доходів і зборів (митних органів) (акти впровадження Хмельницької митниці ДФС України від 17.11.2014, Апеляційного суду Чернігівської області від 24.12.2014, Чернігівської митниці Міндоходів від 26.12.2014);

- навчальному процесі - при підготовці навчально-методичних комплексів, підручників та навчальних посібників із дисциплін «Адміністративне право», «Митне право», «Міжнародне митне право», «Фінансове право» та інших дисциплін публічно-правового характеру. Результати дисертаційного дослідження вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін (акти впровадження Академії митної служби України від 25.12.2013, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 20.01.2014, Запорізького національного університету від 15.09.2014, Національного університету державної податкової служби України від 20.12.2014);

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 6 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та наукових конференціях: «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні аспекти)» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні, гуманітарні аспекти)» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Теорія та практика сучасної юриспруденції» (м. Харків, 2013 р.); «Національні та міжнародні механізми захисту прав людини» (м. Харків, 2013 р.); «Актуальні проблеми розвитку права і держави в умовах міжнародних інтеграційних процесів» (м. Дніпропетровськ); «Інструменти лібералізації та спрощення світової торгівлі: міжнародний і національний аспект» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних наук, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 213 сторінок. Список використаних джерел налічує 259 найменувань і займає 25 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, розкрито мету і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Галузь митної справи як об'єкт адміністративно-правового регулювання» аргументується потреба в дослідженні поняття «митна справа», адже науково обґрунтоване його визначення має не тільки теоретичне, а й практичне значення, бо від чіткості та повноти його нормативного закріплення залежить зміст та спрямованість діяльності органів публічної адміністрації в досліджуваній сфері. Аналіз чинного митного законодавства та юридичної літератури свідчить про тенденцію розширення меж термінологічного визначення «митна справа» в законодавстві України. Це дозволило зробити висновок як про зростання ролі всієї сфери адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, так і про збільшення ваги тих суспільних відносин, що виникають у зв'язку з переміщенням товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України.

На підставі аналізу наявних у теорії права поглядів щодо механізму правового регулювання, з урахуванням положення адміністративно-правової науки запропоновано авторське визначення механізму адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи як системи всіх юридичних засобів, за допомогою яких забезпечується результативний правовий вплив на суспільні відносини, що пов'язані з переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон України. У роботі обґрунтовується позиція щодо того, що механізм адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи складається з таких елементів, як: норми права; правовідносини; акти безпосередньої реалізації, правозастосовні акти.

У підрозділі 1.2 «Поняття та система суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» акцентовано увагу на проблемах інституційного механізму адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. Встановлено потребу в реформуванні публічної адміністрації, діяльність якої поширюється на галузь митної справи.

Використання системного підходу дозволило визначити суб'єктів правового регулювання в галузі митної справи. Встановлено, що до системи суб'єктів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, належать: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, ДФС України, інші органи виконавчої влади, Національний Банк України, а в деяких випадках - окремі інститути громадянського суспільства, наприклад Торгово-промислова палата України.

Для більш поглибленого дослідження обсягу компетенції суб'єктів, характеру взаємозв'язків між ними здійснено їх класифікаційний розподіл за такими критеріями: відповідно до конституційного поділу державної влади; залежно від характеру повноважень; залежно від інтересів, які вони репрезентують у суспільних відносинах.

Відзначаючи важливість взаємодії суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, автор дослідив основні форми та методи взаємодії органів публічної адміністрації в галузі митної справи.

Розділ 2 «Реалізація адміністративно-правового статусу суб'єктами адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів правового регулювання в галузі митної справи» акцентується увага на характеристиці категорії «адміністративно-правовий статус», його особливостях у галузі митної справи, піддано критичному аналізу його елементи.

Дисертант, виходячи з неоднозначності трактування поняття «адміністративно-правовій статус», співвідносить його із суміжними правовими поняттями, встановлює спільні риси та відмінності. У результаті було сформульовано авторське визначення адміністративно-правового статусу.

Підтримано позицію фахівців, які визнають досліджуване поняття як складне комплексне утворення, за допомогою якого нормативно закріплено правове становище суб'єкта, окреслено межі його можливої діяльності, визначено роль та місце в механізмі держави. З урахуванням цього визначено особливості правового статусу суб'єктів адміністрування в галузі митної справи.

У результаті аналізу правового статусу зроблено висновок, що для суб'єктів правового регулювання основним його елементом є компетенція. Автор визначає та характеризує ознаки цієї категорії та встановлює її зв'язок з іншими елементами правового статусу.

Здійснивши аналіз правових можливостей суб'єкта адміністративно-правового регулювання, автор встановив, що повноваження - це сукупність правообов'язків, спеціальних прав і обов'язків, які надано суб'єкту відповідно до його місця в системі адміністрування, необхідних для вирішення питань, віднесених до його компетенції. За результатами дослідження запропоновано класифікацію владних повноважень, якими наділено суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. компетенція адміністративний правовий митний

У підрозділі 2.2 «Компетенція суб'єктів, які здійснюють загальне адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи» у контексті механізму адміністративно-правового регулювання досліджено суб'єктів, які здійснюють загальне регулювання в галузі митної справи та повноваження яких визначені безпосередньо в Конституції України та статусних законодавчих актах. До них зараховано Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, проаналізовано їхні владні повноваження в галузі митної справи.

Необхідно також відзначити, що компетенцію Верховної Ради України в галузі митної справи можна визначити як систему владних повноважень, насамперед, правотворчого характеру, які здійснює парламент з метою забезпечення формування та реалізації митної політики. Тому визначення компетенції Верховної Ради України має концептуальне значення для адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. Повноваження Верховної Ради України в контексті адміністрування в галузі митної справи можна класифікувати на законодавчі, установчі та контрольні.

За результатами аналізу норм чинного законодавства констатовано зменшення обсягу повноважень Президента України в галузі митної справи. Сьогодні повноваження Президента України прямо чи опосередковано пов'язані з діяльністю публічної адміністрації, оскільки мета його діяльності при реалізації своїх повноважень корелюється з метою діяльності самої публічної адміністрації - забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян.

Відповідно до чинного законодавства Кабінет Міністрів України має найширше коло повноважень у галузі митної справи серед даної групи суб'єктів. Аналіз правового статусу Кабінету Міністрів України дозволив виокремити такі групи повноважень: нормотворчі та правозастосовні (регулятивні, контрольні, установчі, організаційні тощо).

У підрозділі 2.3 «Компетенція суб'єктів, які здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи» встановлено та піддано аналізу адміністративно-правовий статус, насамперед, таких суб'єктів, як Міністерство фінансів України та ДФС України.

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. На підставі аналізу норм чинного законодавства пропонується виокремити такі групи повноважень Міністерства фінансів України в галузі митної справи: повноваження, що випливають із пріоритетних напрямів розвитку сфери митних відносин і пов'язані з формуванням митної політики; повноваження щодо здійснення нормативно-правового регулювання в галузі митної справи: підготовка та прийняття нормативно-правових актів, внесення змін до чинного законодавства, підготовка висновків щодо проектів правових актів інших органів публічної адміністрації; контроль та забезпечення виконання митного законодавства в межах своєї компетенції; повноваження, пов'язані з організацією взаємодії суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи та інформуванням громадськості з питань митної політики.

Автор вважає за необхідне розмежовувати поняття ДФС України як системи органів виконавчої влади, які реалізують державну політику у визначених галузях, та поняття ДФС України як апарату центрального органу виконавчої влади. У даному підрозділі проаналізовано діяльність ДФС України як управлінського апарату. Дослідження виявило низку проблем, які вимагають негайного розв'язання, а також дозволило авторові сформулювати власні пропозиції, реалізація яких дозволить підвищити рівень правової регламентації діяльності ДФС України як системи і як центрального апарату.

У підрозділі 2.4 «Органи доходів і зборів (митні органи) як суб'єкти безпосереднього здійснення митної справи» наголошується на тому, що органи доходів і зборів - органи публічної адміністрації, основним призначенням діяльності яких є сприяння реалізації громадянами та суб'єктами господарювання свого права на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, організація та здійснення контролю за дотриманням ними (громадянами та суб'єктами господарювання) правил переміщення товарів і транспортних засобів та використання в межах своїх повноважень інших інструментів реалізації митної політики.

У результаті аналізу правового статусу органів доходів і зборів зроблено висновок: органи доходів і зборів посідають особливе місце в публічній адміністрації, що визначається, насамперед, метою створення, функціонування та характером виконуваних завдань і функцій. Саме це й обумовлює специфіку їхньої виконавчо-розпорядчої діяльності, аналогів якої в державі немає. Автор обстоює позицію щодо повернення до попередньої назви цих органів - митні органи - як такої, що повною мірою відповідає змісту їхньої діяльності та узгоджується з міжнародною практикою та традиціями.

З урахуванням сучасних досліджень у галузі митного права пропонується розрізняти повноваження правотворчого та правозастосовного характеру. Серед останніх також виокремлювати повноваження регулятивного (оперативно-виконавчого), контрольного, правоохоронного, установчого, сервісного, реєстраційно-дозвільного та організаційного характеру. Владні повноваження органів доходів і зборів реалізуються в процесі здійснення ними адміністративної діяльності.

Розділ 3 «Пріоритетні напрями вдосконалення системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» доводиться, що зростання обсягів міжнародної торгівлі, реструктуризація вітчизняної економіки, переорієнтація зовнішньоекономічних зв'язків висувають перед суб'єктами адміністративно-правового регулювання нові виклики, вимагають від них запровадження нової стратегії в царині формування та реалізації митної політики держави.

Наголошується, що останніми десятиріччями в рамках діяльності впливових міжнародних організацій, таких як СОТ, ВМО, ЮНКТАД, СБРР, МВФ, МТПП та інших, здійснюється активна робота щодо спрощення й уніфікації принципів і методів регулювання зовнішньої торгівлі. З'ясовано, що серед системи міжнародних органів, покликаних забезпечувати координацію діяльності митних адміністрацій різних країн, надання їм технічної допомоги, підготовку спеціалістів у сфері митної діяльності, провідне місце належить ВМО. Проаналізувавши діяльність ВМО, дисертант встановив, що основними напрямами модернізації діяльності митних адміністрацій є вдосконалення існуючих митних процедур, методів визначення митної вартості, правил визначення походження товарів, гармонізованої системи опису й кодування товарів, правоохоронної діяльності та опрацювання інших, не менш важливих аспектів, пов'язаних з їх функціонуванням.

Акцентовано увагу на тому, що ДФС України ініціює свою участь у роботі ВМО. Таке активне співробітництво зі своєю профільною міжнародною організацією має позитивні наслідки, насамперед, у царині вдосконалення та підвищення ефективності діяльності органів доходів і зборів (митних органів).

В організації та адміністративно-правовому регулюванні в галузі митної справи позитивним буде використання такого зарубіжного досвіду:

- запровадження інституту митних аташе, підготовка та перепідготовка кадрів для органів доходів і зборів (митних органів) (Сполучені Штати Америки);

- розподіл компетенції на рівні міжрегіональних та регіональних дирекцій, а також підпорядкованих їм підрозділів, що здійснюється за адміністративно-територіальною та функціональною ознаками (спеціалізовані підрозділи); розподіл повноважень між органами доходів і зборів (митними органами) загальної, обмеженої, спеціалізованої компетенції (Французька Республіка);

- створення в структурі органів доходів і зборів (митних органів) мобільних оперативних груп, які мають контрольні повноваження щодо здійснення митних процедур не тільки на митному кордоні, а й на всій території держави (Федеративна Республіка Німеччина);

- впровадження інформаційної системи, яка б удосконалила обслуговування суб'єктів господарювання та мала слугувати засобом обміну даними з митними адміністраціями країн Європейського Союзу та інших держав (Королівство Швеція);

- проведення митної реформи, протягом якої була створена організаційна структура, наближена до вимог європейських стандартів. Реформування митної системи відбувалось шляхом спрощення організаційної структури та зменшення кількості структурних підрозділів при одночасному розширенні функцій і завдань, чіткому розподілі повноважень і відповідальності між управлінськими рівнями, значному скороченні чисельності митників (Республіка Польща).

У підрозділі 3.2 «Шляхи вдосконалення правового забезпечення діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» наголошується на тому, що існуюча система суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи не повною мірою відповідає сучасним суспільним потребам, а тому потребує вдосконалення.

Дисертант дійшов висновку, що визначальним моментом вдосконалення правового забезпечення діяльності в майбутньому мають стати партнерські стосунки публічної адміністрації з учасниками зовнішньоекономічних операцій, всебічне сприяння гуманізації та прискоренню митних процедур, удосконалення митного законодавства України відповідно до міжнародних вимог і стандартів.

Здійснивши аналіз практичної діяльності суб'єктів адміністрування попередніх років, автор резюмував, що модернізація та перспективний розвиток системи суб'єктів мають проводитися з урахуванням пріоритету прав та законних інтересів громадян і суб'єктів господарювання, економічних перетворень та міжнародної, зокрема європейської, практики в галузі митно-правового регулювання суспільних відносин. З урахуванням цього в роботі сформульовано конкретні пропозиції.

У роботі дисертант дійшов висновку щодо існування нагальної потреби подальших наукових пошуків удосконалення діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, зокрема органів доходів і зборів (митних органів) як суб'єкта безпосереднього здійснення митної справи, що створить достатнє наукове підґрунтя для забезпечення ефективного публічного адміністрування сфери митних правовідносин.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у напрацюванні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи, оптимізації їх системи, що сприятиме підвищенню ефективності правозастосовної діяльності, а отже, захисту економічних інтересів держави, забезпеченню прав, законних інтересів громадян та суб'єктів господарювання в митних правовідносинах. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. З'ясовано значення адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи для публічного адміністрування. Автором констатовано збільшення обсягу правовідносин, що виникають у зв'язку з переміщенням товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України. Перехід до сучасної моделі взаємовідносин держави та суспільства повинен враховуватись у процесі формування та реалізації митної політики держави, зокрема при здійсненні публічною адміністрацією адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи.

Досліджено галузь митної справи як об'єкт адміністративно-правового регулювання та встановлено, що адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи - це процес цілеспрямованого, нормативно-організуючого впливу норм адміністративного й митного права та інших адміністративних засобів забезпечення прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави на суспільні відносини у галузі митної справи з метою підпорядкування їх юридично встановленому порядку, а також встановлення та забезпечення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

2. У результаті дослідження сформульовано авторське визначення поняття суб'єкта адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи як органу публічної адміністрації, який відповідно до визначеної законодавством компетенції здійснює владні управлінські функції з метою забезпечення реалізації публічного інтересу в галузі митної справи.

Система суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи - це структурована сукупність органів публічної адміністрації, які мають організаційну структуру, територію діяльності, наділені повноваженнями у галузі митної справи та здійснюють виконавчу і розпорядчу діяльність у межах визначеної компетенції.

Аналіз норм митного законодавства та практики його застосування дає підстави класифікувати суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи на суб'єктів, які здійснюють загальне адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи; суб'єктів, які здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи; суб'єктів безпосередньої реалізації митної справи та суб'єктів, які залучаються до публічного адміністрування в галузі митної справи.

Наголошено на тому, що взаємодія суб'єктів, що здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, - це спільна діяльність, що здійснюється на підставі законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у конкретних правових та організаційних формах та узгоджена щодо мети та місця, спрямована на здійснення комплексного та ефективного адміністрування в галузі митної справи.

3. Обґрунтовано положення про те, що адміністративно-правовий статус суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи є складною правовою конструкцією, яка може бути визначена як нормативно встановлена сукупність складових, що визначають компетенцію органу в галузі митної справи, його роль та місце в системі публічної адміністрації, порядок взаємодії з іншими суб'єктами.

Встановлено, що системоутворюючим елементом адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи є компетенція - сукупність нормативно визначеної сфери діяльності, завдань, повноважень, що надані органу або посадовій особі для належного виконання ними певного кола питань чи реалізації відповідних функцій у галузі митної справи.

Основними різновидами повноважень суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи є нормотворчі та правозастосовні, до яких можемо віднести регулятивні, контрольні, правоохоронні, організаційні тощо.

4. Визначено, що до суб'єктів, які здійснюють загальне адміністративно-правове регулювання варто зарахувати Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України. Здійснення загального адміністративно-правового регулювання передбачає прийняття законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, предметом правового регулювання яких є суспільні відносини в галузі митної справи.

5. Обґрунтовано, що суттєва зміна структури та організації суб'єктів, які здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, спонукає до зміни правового поля для діяльності вищезазначених суб'єктів та внесення змін до Митного кодексу України, а також перегляду адміністративно-правових засобів здійснення митної справи.

Доведено, що головним суб'єктом у системі органів, що здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання, є ДФС України, на яку покладено функції адміністрування в галузі митної справи.

6. Акцентовано увагу на тому, що в системі суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи органи доходів і зборів (митні органи) виступають основним суб'єктом безпосереднього здійснення митної справи, що прямо підтверджується нормативним закріпленням цього статусу та характером їх правозастосовної діяльності.

Обґрунтовано, що компетенція органу доходів і зборів (митного органу) в галузі митної справи - це сукупність нормативно визначеної сфери діяльності, завдань, повноважень, що надані органу або посадовій особі для реалізації свого призначення: створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захисту митних інтересів України.

7. Аналіз норм міжнародного права та законодавства інших держав дозволив ознайомитися з моделями публічного адміністрування в галузі митної справи, системою його суб'єктів. Доведено, що зростання обсягу зовнішньоекономічних відносин впливає на діяльність митних адміністрацій, їх структуру, поглиблення взаємодії на міжнародному рівні. Констатовано зміщення акцентів у діяльності митних адміністрацій із фіскальних та контрольних на сервісні, обслуговуючі, що спрямовані на розвиток та сприяння торгівлі й водночас на захист національних інтересів країн. Наголошується, що в процесі адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи позитивним буде використання досвіду таких країн, як Сполучені Штати Америки, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Швеція, Республіка Польща.

8. Аргументовано, що вдосконалення системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи та її перспективний розвиток повинні здійснюватись з урахуванням пріоритету прав і законних інтересів громадян та суб'єктів господарювання, економічних перетворень та міжнародної, зокрема європейської, практики публічного адміністрування в галузі митної справи.

Обґрунтовано доцільність ліквідації ДФС України як центрального органу виконавчої влади та створення в структурі Міністерства фінансів України Державної митної служби Міністерства фінансів України (далі - Держмитслужба Мінфіну). До складу Держмитслужби Мінфіну повинні входити департамент Держмитслужби Мінфіну, митниці та спеціалізовані митні установи. До компетенції Держмитслужби Мінфіну необхідно включити весь обсяг повноважень, передбачених Митним кодексом України. Департамент Держмитслужби Мінфіну, митниці та спеціалізовані митні установи повинні бути юридичними особами з усіма їх атрибутами. Така модель відповідає критеріям збалансованості функцій, розмежування суб'єктів формування та реалізації митної політики, відсутності конфлікту інтересів у діяльності публічної адміністрації, що полягає в розмежуванні функцій формування митної політики, здійснення контролю та надання адміністративних послуг, що є пріоритетним для служби.

9. Автором запропоновано конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення митного законодавства, а саме: внесення змін та доповнень до Митного кодексу України (розділ ХХ «Органи доходів і зборів»), чинних Положень «Про митницю», «Про митний пост», підготовлено структуру та окремі положення «Концепції розвитку митної служби України» та інших нормативно-правових актів у галузі митної справи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванов О. В. Компетенція Верховної Ради України як суб'єкта адміністративно-правового регулювання митної справи / О. В. Іванов // Вісник Академії митної служби України : Серія «Право». - 2011. - № 2. - С. 32-37.

2. Іванов О. В. Президент України як суб'єкт адміністративно-правового регулювання митної справи в України / О. В. Іванов // Митна справа. - 2011. - № 3. - С. 6-12.

3. Іванов О. В. Компетенція Кабінету Міністрів України в сфері адміністративно-правового регулювання митною справою / О. В. Іванов // Митна справа. - 2011. - № 6. - С. 8-14.

4. Іванов О. В. Система органів виконавчої влади - суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи / О. В. Іванов // Вісник Академії митної служби України : Серія «Право». - 2012. - №1. - С. 18-24.

5. Іванов О. В. Компетенція Міністерства доходів і зборів України у галузі митної справи / О. В. Іванов // Вісник Запорізького національного університету : Збірник наукових праць. Юридичні науки. - Запоріжжя : Запорізький національний університет. - 2013.- № 2. - С. 121-128.

6. Ivanov O. V. Ministry of finance of Ukraine as a subject of administrative and legal regulation in the field of customs / O. V Ivanov // Scientific letters of academic society of Michal Baludansky. - 2013. - № 1. - С. 33-35.

7. Іванов О. В. Класифікація суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи / О. В. Іванов // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні, гуманітарні аспекти) : матеріали V міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2012 року). - Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2012. - Т.2. - С. 70-72.

8. Іванов О. В. До питання щодо визначення поняття «суб'єкт адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи» / О. В. Іванов // Теорія та практика сучасної юриспруденції : матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції (м. Харків, 15 вересня 2013 року) / Асоціація випускників НУ «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого». - Харків : «Точка», 2013. - С. 51-52.

9. Іванов О. В. Деякі актуальні питання взаємодії Міністерства доходів і зборів України з інститутами громадянського суспільства у галузі митної справи / О. В. Іванов // Національні та міжнародні механізми захисту людини : матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків 26 жовтня 2013 року) / За ред. В. О. Серьогіна. - Харків : Вид-во Харківського національного університету внутрішніх справ. - Рейтинг, 2013. - С. 429-434.

10. Іванов О. В. До питання вдосконалення правового забезпечення діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи / О. В. Іванов // Актуальні проблеми розвитку права і держави в умовах міжнародних інтеграційних процесів : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 29 листопада 2013 року). - Дніпропетровськ : АМСУ, 2013. - С. 250-251.

АНОТАЦІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право и процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2015.

Дисертація присвячена комплексному аналізу теоретичних і практичних аспектів системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. Акцентується увага на значенні митної сфери як об'єкта адміністративно-правового регулювання у контексті глобалізації світової економіки, інтеграції України до Європейського співтовариства.

Розкрито сутність та зміст адміністративно-правового статусу суб'єктів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи, охарактеризовано його елементи. Визначається компетенція суб'єктів, що здійснюють загальне адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Аналізується компетенція суб'єктів, які здійснюють безпосереднє адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи. Особлива увага приділена дослідженню адміністративно-правового статусу органів доходів і зборів (митних органів).

Досліджено міжнародний досвід організації системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи. Окреслено шляхи вдосконалення системи суб'єктів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання в галузі митної справи.

Автором розроблено конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства, що визначає адміністративно-правовий статус суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі митної справи.

Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правовий статус, галузь митної справи, компетенція, повноваження, публічна адміністрація, суб'єкти права, форми та методи діяльності.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2015.

Диссертация представляет собой комплексное исследование административно-правового статуса субъектов административно-правового регулирования в области таможенного дела. Акцентируется внимание на значении таможенного дела как объекта административно-правового регулирования в контексте глобализации мировой экономики, интеграции Украины в Европейский Союз.

Таможенное дело - это установление порядка и организация перемещения товаров и транспортных средств через таможенную границу Украины, которые реализуются через совокупность заданий (компетенций), возложенных на органы доходов и сборов в пределах таможенной политики с целью регулирования внешнеэкономической деятельности государства.

В результате исследования автором предложен ряд определений понятий, таких как: «административно-правовое регулирование в области таможенного дела» «механизм административно-правового регулирования в области таможенного дела», «субъект административно-правового регулирования в области таможенного дела».

Субъектом административно-правового регулирования в области таможенного дела является лицо, группа лиц, институциональное образование, действующие от имени государства и на основании Конституции Украины, законодательных, нормативно-правовых актов, имеющие организационную структуру, территорию деятельности, наделённые полномочиями в области таможенного дела и осуществляющие исполнительную и распорядительную деятельность в пределах определённой компетенции.

Раскрыты сущность и содержание административно-правового статуса субъектов, которые осуществляют административно-правовое регулирование в области таможенного дела, и его элементы.

Рассмотрена компетенция субъектов, которые осуществляют общее административно-правовое регулирование в области таможенного дела: Президента Украины, Верховной Рады Украины, Кабинета Министров Украины.

Исследуется компетенция субъектов, которые осуществляют непосредственное административно-правовое регулирование таможенного дела. Детально проанализирован административно-правовой статус Министерства финансов Украины, Государственной фискальной службы Украины и их территориальных органов.

Признается, что основным субъектом в системе органов, которые осуществляют административно-правовое регулирование в области таможенного дела, является Государственная фискальная служба Украины, на которую возложены функции администрирования в области таможенного дела.

...