Організаційно-правові засади взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України

Розроблення теоретичних засад та практичних пропозицій і рекомендацій щодо організаційно-правових засад взаємодії ветеринарної міліції і експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. Обмеження до спільних дій працівників.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2018
Размер файла 48,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Організаційно-правові засади взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

ПАЛАДІЙЧУК ОЛЬГА ЮРІЇВНА

Київ-2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівникдоктор юридичних наук, професор

Курило Володимир Іванович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, директор Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, доцент

Галунько Валентин Васильович

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», директор Інституту права та суспільних відносин

кандидат юридичних наук

Горбунова Оксана Юріївна,

Національна академія внутрішніх справ, старший викладач кафедри адміністративної діяльності

Захист відбудеться «__» вересня 2013 року о __ год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, кімната 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 28

Автореферат розісланий «__» серпня 2013 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Ю. Піддубний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ветеринарний криміналістичний правовий

Актуальність теми. Ефективне виконання державою функції з організації здійснення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, охорони території України від проникнення з інших держав або карантинних зон патогенних агентів хвороб тварин, забезпечення безпечності продуктів тваринного походження, встановлення карантину тварин, охорони довкілля від потенційних негативних наслідків, пов'язаних з вирощуванням тварин, є неможливим без злагодженої роботи ветеринарної міліції та підрозділів експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, яка, в свою чергу, потребує глибоких системних змін та удосконалення нормативно-правового регулювання організації взаємодії їх діяльності.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові праці фахівців у галузях адміністративного права, теорії управління, загальної теорії держави і права, ветеринарної медицини, філософії, інших галузей права, у тому числі вчених близького зарубіжжя, зокрема: В. Б. Авер'янова, С. С. Алєксєєва, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Д. Н. Бахраха, Ю. П. Битяка, В. В. Галунька, О. В. Гаращука, О. П. Герасимова, І. П. Голосніченка, О. Ю. Горбунової, В. Л. Грохольського, А. В. Дудаша, В. М. Єрмоленка, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова,А. Т. Комзюка, В. В. Копєйчикова, О. П. Коренєва, В. В. Костицького, О. В. Кузьменко, В. І. Курила, В. В. Лазарєва, В. Ф. Опришка, П. І. Павленка, В. Ф. Погорілка, В. П. П'яткова, В. І. Семчика, О. С. Фролова, Р. Й. Халфіної, В. В. Цвєткова, Ю. С. Шемшученка, С. В. Шестакова та інших.

Таким чином, вирішення цих та багатьох інших проблем обумовлює необхідність комплексного науково-правового дослідження організаційно-правових засад взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС Україниз у рахуванням реалій сьогодення та передового світового досвіду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р, у межах тематики наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України та в контексті проведення в нашій державі адміністративно-правової реформи. Тема дисертації безпосередньо пов'язана з адміністративно-правовими аспектами науково-дослідної роботи на тему:«Розробка концепції правового регулювання сталого розвитку сільських територій» (номер державної реєстрації 0109U003356).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних засад та практичних пропозицій і рекомендацій щодо організаційно-правових засад взаємодії ветеринарної міліції і експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

Для досягнення цієї мети визначено такі задачі:

- визначити місце та значення ветеринарної міліції в сучасних умовах української державності;

- дослідити сучасний стан розвитку наукової думки, основні міжнародно-правові акти та положення вітчизняного законодавства з питань взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України з метою визначення її сутності як правової категорії;

- проаналізувати стан правового забезпечення організації взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України з метою з'ясування їх недоліків та пошуку шляхів удосконалення;

- розкрити сутність та зміст взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України;

- дати характеристику вимогам та обмеженням до спільних дій працівників ветеринарної міліції та експертної служби МВС України та проаналізувати їх повноваження;

- сформувати принципи організації та напрями взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України;

- проаналізувати стан, позитивний досвід та вдосконалити адміністративно-правове регулювання взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії підрозділів ветеринарної міліції і експертної служби МВС України.

Предметом дослідження виступають організаційно-правові засади взаємодії підрозділів ветеринарної міліції і експертної служби МВС України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та реалізації задач дослідження використано загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання державно-правових явищ. Застосування діалектичного методу дало змогу дослідити взаємодію ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України у взаємозв'язку з іншими правовими явищами і категоріями. Метод аналізу використовувався при вивченні особливостей законодавства, що врегульовує діяльність вище вказаних суб'єктів та як підґрунтя для розроблення нормативно-правових актів, що передбачає їх взаємодію. Метод синтезу дав змогу через вивчення узагальнених ознак взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України уточнити правові особливості складових елементів цього процесу не тільки між цими суб'єктами, але й з іншими підрозділами в системі МВС України. За допомогою історико-правового методу здійснено вивчення становлення та подальшого розвитку ветеринарної міліції та підрозділів експертної служби МВС України. Використання логіко-нормативного методу допомогло визначити сучасне місце ветеринарної міліції та експертної служби МВС України в умовах української державності, а також слугувало вивченню правового забезпечення організації взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України. Формально-юридичний метод був застосований під час встановлення змісту чинних міжнародних та національних правових актів з питань регулювання діяльності ветеринарної міліції і експертної служби МВС України, зокрема тих, які регламентують їх повноваження. Нормативно-юридичний метод був використаний при визначенні юридичної сили та ієрархічного співвідношення актів, що регулюють взаємодію ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України. Наведений метод був використаний і в ході пошуку шляхів удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України для покращення зв'язку між нормами права, який робить можливим їх ефективне виконання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є самостійним комплексним науковим дослідженням організаційно-правових засад взаємодії ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС України, спрямованими на формування нових та вдосконалення існуючих категорій і понять, пошук ефективних правових механізмів здійснення управлінського впливу держави на досліджувану сферу, а також внесення обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України.

У результаті проведеного дослідження отримано наукові результати, сформульовано низку положень та висновків, що містять наукову новизну та виносяться на захист:

вперше:

- запропоновано науково-обґрунтовану модель взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України, яка полягає у забезпеченні невідкладних дій та інших заходів щодо виявлення та припинення правопорушень, які відносяться до компетенції діяльності працівників ветеринарної міліції;

- обґрунтовано необхідність взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України, яка обумовлюється: забезпеченням ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, охорони території України від проникнення з територій інших держав або карантинних зон патогенних агентів хвороб тварин, безпечності продуктів тваринного походження, встановлення карантину тварин, охорони довкілля від потенційних негативних наслідків, пов'язаних з вирощуванням тварин;

- сформульовано особливості взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України. Це: а) специфічний вид спільної суспільно-корисної діяльності; б) особливий вид правовідносин, переважно правоохоронного характеру; в) наявність двох суб'єктів; г) узгодження спільних заходів за метою, місцем, часом та методами; д) диференціація функцій суб'єктів; е) спрямованість функціонування ветеринарної міліції та експертно-криміналістичних підрозділів МВС України в усіх її проявах; ж) наявність нормативної бази взаємодії; з) рівноправність суб'єктів, котрі взаємодіють на одному рівні, виділення ієрархічних рівнів в організації взаємодії; и) наявність спільної програми дій та необхідного інформаційного забезпечення; і) врахування при організації взаємодії методів і засобів, властивих кожному суб'єкту взаємодії;

- наведено класифікацію взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України за наступними критеріями: 1) метою; 2) характером зв'язків; 3) способом вирішення завдань; 4) часом і тривалістю спільних дій; 5) напрямами; 6) організаційно-правовою формою; 7) підставами виникнення; 8) спрямованістю функціонування;

- запропоновано авторське визначення взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України як адміністративно-правової категорії,під якою розуміється врегульована переважно адміністративно-правовими нормами, погоджена за метою, часом і місцем діяльність,за якої вони справляють взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини, з метою попередження, виявлення та припинення суспільно небезпечних діянь, усунення причин та умов, що їм сприяють, шляхом найбільш доцільного поєднання сил, засобів і методів, властивих цим суб'єктам;

удосконалено:

- поняття форми взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України,під якою пропонується розуміти зовнішній прояв узгоджених за часом, місцем, засобами й цілями функціонально-обумовлені дії відповідних суб'єктів у процесі забезпечення епізоотичного благополуччя України та виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів у галузі аграрного сектора економіки;

- принципи взаємодії підрозділів ветеринарної міліції і експертної служби МВС України як системи установок, керівних начал, відправних положень, що відбивають об'єктивні закономірності розвитку правоохоронних відносин у сфері забезпечення епізоотичного благополуччя України на сучасному етапі існування суспільства і визначають сутність взаємовідносин між суб'єктами, які взаємодіють з метою виконання покладених на них загальних та індивідуальних завдань;

дістали подальший розвиток:

- характеристика взаємодії ветеринарної міліції та експертно-криміналістичних підрозділів МВС України за:а) суб'єктом взаємодії (органами, що забезпечують епізоотичне благополуччя України та іншими, які беруть участь у проведенні роботи щодо виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки); б) об'єктом здійснення впливу взаємодіючих суб'єктів (правопорушення, зловживання, безгосподарність та інші злочини в галузі аграрного сектора економіки); в) метою, формами та методами взаємодії;

- положення про співпрацю підрозділів ветеринарної міліції з експертною службою МВС щодо правозастосування, як самодостатнього явища, яке умовно можна поділити на дві частини. Перша має безпосереднє відношення до конституційних основ функціонування державної влади в Україні. Друга група стосується співробітництва з експертною службою МВС, визначаючи механізми здійснення підрозділами ветеринарної міліції основних завдань у галузі ветеринарної медицини, а саме: охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;

- наукове бачення процесу взаємодії підрозділів ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС як системи визначених відносин, які містять узгоджену політику, правозастосовну, організаційно-управлінську тощо діяльність щодо охорони території нашої країни від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- положення про те, що підрозділи ветеринарної міліції ведуть постійну та результативну роботу щодо виявлення та запобігання порушень закону у галузі ветеринарної медицини, надають практичну допомогу Державній ветеринарній та фіто санітарній службі України та тісно співпрацюють з іншими правоохоронними службами, а насамперед - разом з експертною службою МВС України вдосконалюють галузь роботи з епізоотіями в Україні та світі. Співробітництво цих служб у правозастосовній практиці надає можливість захистити споживчий ринок країни.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків дисертаційної роботи: у подальших наукових дослідженнях взаємодії підрозділів ветеринарної міліції з підрозділами експертної служби МВС України; під час нормотворчої роботи компетентних органів державної влади з метою усунення наявних у законодавстві недоліків та покращення правового регулювання взаємодії підрозділів ветеринарної міліції з експертною службою МВС України; у процесі правозастосування суб'єктів взаємодії; у навчальному процесі при розробці навчальних та методичних матеріалів з навчальних дисциплін «Адміністративне право України» та «Судові і правоохоронні органи України».

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право України» та «Судові і правоохоронні органи України» на юридичному факультеті Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства у Національному університеті біоресурсів та природокористування України (акт впровадження від 16 грудня 2011р.), при викладанні дисципліни «Адміністративне право» та «Судові і правоохоронні органи України» на кафедрі правознавства Навчально-наукового інституту менеджменту, адміністрування та права Вінницького національного аграрного університету (акт впровадження № 12-2388 від 5 листопада 2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем особисто та становить самостійну розробку обраної теми. Основні положення роботи, її висновки і пропозиції, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, сформульовані й обґрунтовані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегічні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 28 січня 2012 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та напрями розвитку (м. Запоріжжя, 30 травня 2012 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях з юридичних наук та двох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені предметом і метою дисертаційного дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (281 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 216 сторінок, з яких обсяг основного тексту 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1 «Теоретико-правові аспекти взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України» складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються питання дослідження історії ветеринарної міліції, її місце та значення, а також теоретичні основи функціонування експертної служби МВС України.

Підрозділ 1.1 «Історико-правові засади виникнення та становлення ветеринарної міліції України» присвячений розгляду історії створення і розвитку ветеринарної міліції України.

Автором розглянуто і узагальнено поняття та дано характеристику розвитку ветеринарної міліції. Проаналізовано історичні наукові джерела та нормативно-правові акти присвячені становленню ветеринарної міліції. У результаті цього зроблено висновки, що у світовій практиці здійснення ветеринарного контролю та забезпечення стабільної епізоотичної ситуації було покладено на органи внутрішніх справ ще за часів Австро-Угорщини. Головне завдання ветеринарії при Міністерстві внутрішніх справ за тих часів полягало в боротьбі з інфекціями, налагодженні карантинної служби та кордонних ліній. Можна виділити такі етапи діяльності ветеринарної міліції: перший період - розпочався в 1965 р., коли з метою вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території України Радою Міністрів Української радянської соціалістичної республіки прийнято постанову від 4 жовтня 1965 р. № 947, відповідно до якої Міністерством сільського господарства УРСР і Міністерством внутрішніх справ УРСР створено відділ відомчої міліції із забезпечення карантинних ветеринарних і ветеринарно-санітарних заходів; другий етап - у 2002 р. Уряд України, враховуючи важливість та необхідність названої служби, затвердив Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів.

Отже, підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів є складовою частиною структури МВС України як єдиної системи державних озброєних органів виконавчої влади, що входить до структури МВС. Законодавче затвердження підрозділів ветеринарної міліції відкриває нові перспективи для плідної співпраці з іншими органами державної влади, забезпечуючи при цьому їх ефективне функціонування й подальший розвиток.

Підрозділ 1.2«Місце ветеринарної міліції в системі органів державної влади» присвячено дослідженню функціонування ветеринарної міліції як інституту у системі органів державної виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі ветеринарної медицини в сучасних умовах української державності. Проведений аналіз повноважень органів державного управління галуззю ветеринарної медицини дав змогу з'ясувати питання про правову природу ветеринарної міліції як структурної складової системи державних органів виконавчої влади.

Встановлено суб'єктів зазначеної системи та запропоновано їх класифікацію, а саме: орган «загальної» компетенції - Кабінет Міністрів України як орган «вищої» ланки; органи «спеціальної» компетенції - МВС України і Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, України діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (центральні органи державної виконавчої влади) як органи «середньої» ланки; органи «функціональної» компетенції - підрозділи ветеринарної міліції, територіальні органи та регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті України Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (місцеві органи державної виконавчої влади) як органи «нижчої» ланки.

Доведено, що підрозділи ветеринарної міліції є органами «нижчого» управлінського рівня в галузі ветеринарної медицини, що опосередковано підпорядковані Кабінету Міністрів України через пряме часткове організаційне підпорядкування МВС України і часткове функціональне підпорядкування Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. Визначено структуру підрозділів ветеринарної міліції, до якої входять, по-перше, Управління підрозділів ветеринарної міліції як «вища» їх ланка, що, відповідно, частково організаційно та функціонально підпорядкована вищезазначеним державним органам, а, по-друге, відділи й відділення підрозділів ветеринарної міліції як «нижчі» їх ланки, які безпосередньо підпорядковані Управлінню підрозділів ветеринарної міліції, а також опосередковано частково організаційно та функціонально підпорядковані МВС України і Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України через пряме часткове організаційне та функціональне підпорядкування їх територіальним органам.

Підрозділ 1.3«Теоретичні основи функціонування підрозділів експертної служби МВС України» містить визначення поняття експертної служби МВС України. Зазначається, що рівень ефективності зусиль експертної служби, зокрема її підрозділів, зумовлюється підвищеними вимогами до їх діяльності. Проведений аналіз наукових поглядів вчених-юристів дав змогу зробити висновок, що вони присвячені здебільшого розвитку експертної служби на території України за радянських часів. Що стосується історії розвитку експертної служби періоду незалежності України, то цій проблемі у дослідженнях приділялось недостатньо уваги.

Встановлено основні форми організаційної побудови експертних підрозділів системи МВС України: 1) відділення (відділи) криміналістичних досліджень; 2) відділення (відділи) спеціальних досліджень або базова криміналістична лабораторія повного профілю; 3) група техніко-криміналістичного забезпечення розкриття злочинів; 4) фотолабораторія; 5) лабораторія (група) автоматизації вирішення криміналістичних завдань; 6) зонально-методична група (відділення).

У результаті проведеного аналізу стану роботи підрозділів експертної служби і повсякденної предметної діяльності експертних підрозділів МВС України виявлено відсутність на сьогоднішній день науково-обґрунтованих основ організації цієї діяльності. Це дає змогу зробити висновок про недостатнє дослідження питання структурної побудови і проблеми прийняття наукових основ організації діяльності експертної служби МВС України, що потребує його подальше вивчення з метою уникнення відомчої обмеженості, методичного різнобою, паралелізму і дублювання.

Встановлено,що законодавство України заклало дієву правову основу для реалізації різних форм використання спеціальних пізнань у діяльності підрозділів експертної служби МВС України.

Розділ 2 «Правове регулювання взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України» складається з трьох підрозділів,у яких містяться вимоги та обмеження до спільних дій, висвітлено сучасний стан правового й організаційного забезпечення взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України.

Підрозділ 2.1«Правове забезпечення організації взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України» присвячено вивченню законодавчих основ взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України.

У підрозділі обґрунтовано необхідність взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України. Встановлено, що взаємодія обумовлюється: забезпеченням ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, охорони території України від проникнення з територій інших держав або карантинних зон патогенних агентів хвороб тварин, забезпечення безпечності продуктів тваринного походження, встановлення карантину тварин, охорони довкілля від потенційних негативних наслідків, пов'язаних з вирощуванням тварин, що є неможливим без злагодженої роботи ветеринарної міліції та експертної служби МВС України.

Таким чином, об'єктивна необхідність взаємодії обумовлюється, з одного боку, спільністю завдань, які стоять перед підрозділами ветеринарної міліціїі експертної служби МВС України, і з другого боку, - відмінностями в їх функціональному та структурному стані.

Автор дійшов висновку, що взаємодія ветеринарної міліції та підрозділів експертної служби МВС України характеризується: а) особливим суб'єктом взаємодії (органами, що забезпечують епізоотичне благополуччя України та іншими, які беруть участь у проведенні роботи щодо виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів у галузі аграрного сектора економіки); б) особливим об'єктом здійснення впливу взаємодіючих суб'єктів (правопорушення, зловживання, безгосподарність та інші злочини в галузі аграрного сектору економіки); в) особливостями мети, форм та методів взаємодії.

Проведений аналіз дав змогу виділити такі особливості взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України: а) це специфічний вид спільної суспільно-корисної діяльності; б) це особливий вид правовідносин, переважно правоохоронного характеру; в) наявність двох суб'єктів; г) погодженість спільних заходів за метою, місцем, часом та методами; д) диференціація функцій суб'єктів; е) спрямованість функціонування ветеринарної міліції та експертної служби МВС України в усіх її проявах; ж) наявність нормативної бази взаємодії; з) рівноправність суб'єктів, що взаємодіють на одному рівні, виділення ієрархічних рівнів у організації взаємодії; и) наявність спільної програми дій та необхідного інформаційного забезпечення; і) врахування при організації роботи методів і засобів, властивих кожному суб'єкту взаємодії.

Встановлено, що взаємодія ветеринарної міліції та підрозділів експертної служби МВС України як адміністративно-правова категорія - це врегульована переважно адміністративно-правовими нормами, погоджена за метою, часом і місцем діяльність,за якої вони справляють взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини, з метою попередження, виявлення та припинення суспільно небезпечних діянь, усунення причин та умов, що їм сприяють, шляхом найбільш доцільного поєднання сил, засобів і методів, властивих цим суб'єктам.

У підрозділі2.2 «Вимоги та обмеження до спільних дій працівників ветеринарної міліції та експертної служби МВС України» проаналізовано вимоги та обмеження для працівників правоохоронних органів, зумовлені специфікою державних функцій і повноважень, що ними виконуються, і спрямовані на забезпечення належного виконання державно-службових обов'язків та недопущення зловживань службовим становищем.

Встановлено, що відповідно до Законів України «Про міліцію» та «Про засади запобігання і протидії корупції» працівники підрозділів ветеринарної міліції і експертної служби МВС України не мають права займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Така заборона пов'язана з тим, що працівники ветеринарної міліції та експертної служби МВС України покликані служити народу, а отже - повинні повністю присвятити себе службі в державному органі і дбати про її ефективність, не відволікаючись на інші види діяльності.

Також для працівників ветеринарної міліції та підрозділів експертної служби МВС України передбачено обмеження щодо використання службового становища. Забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб. Працівнику ветеринарної міліції та експертної служби МВС України забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб. Передбачено обмеження щодо роботи близьких осіб. Зокрема, працівники ветеринарної міліції та експертної служби МВС України не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Також забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та у будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення. У підрозділах ветеринарної міліції та експертної служби МВС України не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету.

У підрозділі 2.3 «Організація та порядок взаємодії ветеринарної міліції і експертно-криміналістичних підрозділів МВС України» увагу присвячено розгляду класифікації взаємодії між вище вказаними підрозділами за певними критеріями, а також напрямам і принципам такої взаємодії.

Встановлено, що класифікація взаємодії підрозділів ветеринарної міліції і експертної служби МВС України може бути проведена за наступними критеріями: 1) метою; 2) характером зв'язків; 3) способом вирішення завдань; 4) часом і тривалістю спільних дій; 5) напрямами; 6) організаційно-правовою формою; 7) підставами виникнення; 8) спрямованістю функціонування.

Проведений аналіз наукових джерел свідчить про відсутність єдиного визначення форм взаємодії в цілому та форм взаємодії ветеринарної міліції і експертно-криміналістичних підрозділів МВС України зокрема.

Автор дійшов висновку, що форму взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України можна визначити як зовнішній прояв узгоджених за часом, місцем, засобами й цілями функціонально-обумовлених дій відповідних суб'єктів у процесі забезпечення епізоотичного благополуччя України та виявлення й припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів у галузі аграрного сектора економіки.

Встановлено, що основні напрями взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України - це групи функціонально визначених та об'єднаних єдиною метою дій, реалізація яких здійснюється шляхом співробітництва цих суб'єктів.

До основних принципів взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України ми відносимо: законність, науковість, економічну доцільність, безперервність, плановість, гласність, системність, комплексність, спільність інтересів, маневреність, рівність, спеціалізованість (оптимальне використання можливостей взаємодіючих суб'єктів), пропорційну відповідальність за наслідки взаємодії, посилення керівних параметрів системи, не пересічення компетенції, комплексне використання сил та засобів взаємодіючих сторін та деякі інші.

Розділ 3 «Напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України» складається з трьох підрозділів та присвячений пошуку конкретних способів удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємодії підрозділів ветеринарної міліції й експертної служби МВС України. 

Підрозділ 3.1«Удосконалення адміністративно-правового регулювання

діяльності експертної служби МВС України» охоплює коло суспільних відносин, що виникають з приводу здійснення цієї діяльності.

Діяльність експертно-криміналістичних підрозділів МВС України досить часто пов'язана із обмеженням прав громадян та інших суб'єктів суспільних відносин, у зв'язку з чим важливо забезпечити неухильне дотримання законності, тобто виконання приписів правових норм, які регулюють зазначену діяльність.

Головна особливість правового регулювання діяльності експертних підрозділів МВС України обумовлена специфікою суб'єкта цієї діяльності, яким є органи внутрішніх справ, та сукупністю правових норм, як загального так і спеціального характеру.

Особливість предмета правового регулювання багато в чому залежить від його змісту. На його специфіку впливає такий елемент суспільних відносин, як статус їх суб'єктів. Правовий статус працівників експертних підрозділів має складний, багатогранний характер: по-перше, працівник експертного підрозділу, як правило, атестований, є представником озброєного органу державної виконавчої влади, посадовою особою; по-друге, є спеціалістом у сфері криміналістичної діяльності; по-третє, є особою найманої праці - суб'єктом службово-трудових відносин, які виникають при проходженні державної служби в органах внутрішніх справ.

Отже, нормативно-правове регулювання діяльності експертної служби МВС України необхідно розуміти як цілеспрямовану діяльність суб'єктів нормотворчого процесу щодо врегулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, які виникають з приводу визначення принципів, завдань та їх оптимальної організаційної структури.

Підрозділ 3.2 «Особливості діяльності ветеринарної міліції в умовах євроінтеграції» присвячено аналізу чинного законодавства та підзаконній регламентації функціонування підрозділів ветеринарної міліції.

Встановлено, що підрозділи ветеринарної міліції у своїй діяльності керуються такими нормативно-правовими актами: указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами МВС і Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України.

Розглянуто роль Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України у професійній діяльності підрозділів ветеринарної міліції. Особливу увагу приділено Положенню про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів як основному нормативно-правовому акту безпосередньої регламентації діяльності підрозділів ветеринарної міліції. Автором виявлено окремі недоліки та запропоновано шляхи удосконалення підзаконної регламентації діяльності підрозділів ветеринарної міліції України.

Акцентовано увагу на проблемі кваліфікації державними інспекторами підрозділів ветеринарної міліції діянь, які містять ознаки адміністративних правопорушень і злочинів у галузі ветеринарної медицини. Встановлено основні напрями удосконалення законодавчого регулювання діяльності підрозділів ветеринарної міліції.

У підрозділі 3.3 «Удосконалення організаційно-правового регулювання взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України» увагу приділено визначенню заходів щодо удосконалення організаційно-правового регулювання взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України.

Встановлено, що підрозділи ветеринарної міліції ведуть постійну та результативну роботу з виявлення та запобігання порушень закону у галузі ветеринарної медицини, надають практичну допомогу Державній ветеринарній і фіто санітарній службі України та тісно співпрацюють з іншими правоохоронними службами, а насамперед - разом з експертно-криміналістичними підрозділами, вдосконалюється галузь роботи щодо епізоотій в Україні та світі. Співробітництво цих служб у правозастосовній практиці надає можливість захистити споживчий ринок країни. Отже, співпрацю підрозділів ветеринарної міліції з експертною службою МВС слід розглядати як правове явище.

Головною метою взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України виступає локалізація та ліквідація осередку небезпечного інфекційного захворювання тварин, що здійснюється шляхом проведення «спеціальних» ветеринарно-санітарних заходів, пов'язаних з тимчасовим обмеженням прав юридичних та фізичних осіб, а також покладенням на них додаткових обов'язків.

Процес взаємодії підрозділів ветеринарної міліції з експертною службою МВС потрібно розглядати як систему визначених відносин, які містять узгоджену політику, правозастосовну, організаційно-управлінську тощо діяльність щодо охорони території нашої країни від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, яке полягає у з'ясуванні особливостей організаційно-правових засад взаємодії ветеринарної міліції і підрозділів експертної служби МВС України та пошуку шляхів їх удосконалення. При виконанні поставлених задач автором одержано низку самостійних висновків, з яких найбільш важливими є такі:

1. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів - це державні органи МВС України, функцією яких є забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя країни, тобто забезпечення захисту життя і здоров'я людей та тварин від ризиків, пов'язаних із хворобами тварин, включаючи зоонози, а також забезпечення оптимальних умов життя тварин, що запобігають хворобам і шкідливому впливу факторів довкілля на їх здоров'я та продуктивність.

2. Аналіз стану сучасного законодавчого регулювання діяльності підрозділів ветеринарної міліції свідчить про інтенсивний розвиток суспільного життя у сфері ветеринарної медицини, чим обумовлена необхідність його приведення в чітку систему, ліквідації протиріч шляхом внесення змін і доповнень, здійснення систематизації. Правова регламентація потребує юридичного коректування, тобто здійснення фінансування і матеріально-технічного забезпечення ветеринарної міліції за рахунок коштів державного бюджету.

Проведений аналіз стану роботи експертної служби і повсякденної предметної діяльності експертних підрозділів МВС України дозволив виявити відсутність на сьогоднішній день науково-обґрунтованих основ організації цієї діяльності. Це дозволяє визнати питання структурної побудови і проблеми прийняття наукових основ організації діяльності експертної служби МВС України недостатньо дослідженими, а тому потребує вивчення з метою уникнення відомчої обмеженості, методичного різнобою, паралелізму і дублювання.

3. Запропоновано авторське визначення взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України як адміністративно-правової категорії,під якою розуміється врегульована переважно адміністративно-правовими нормами, погоджена за метою, часом і місцем діяльність, за якої вони справляють взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини, з метою попередження, виявлення та припинення суспільно небезпечних діянь, усунення причин та умов, що їм сприяють, шляхом найбільш доцільного поєднання сил, засобів і методів, властивих цим суб'єктам.

4. Об'єктивна необхідність взаємодії обумовлюється, з одного боку, спільністю задач, які стоять перед ветеринарною міліцією та експертною службою МВС України; з іншого боку - відмінностями в їх функціональному та структурному стані. Крім цього, необхідність взаємних дій виступає як об'єктивна умова забезпечення цілісності системи при внутрішній та міжсистемній взаємодії.

До причин, що зумовлюють недостатність розробки проблем правового забезпечення організації взаємодії ветеринарної міліції та експертної служби МВС України, необхідно віднести такі фактори як: наявність множинності підходів до розробки понятійного апарату, пов'язаного з категорією «взаємодія»; відсутність чіткого розмежування таких близьких за своїм змістом понять як «координація», «організація взаємодії», відсутність предметно-спеціалізованого аналізу цього виду взаємодії тощо.

5. Встановлено, що необхідність взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України обумовлюється: забезпеченням ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, охорони території України від проникнення з територій інших держав або карантинних зон патогенних агентів хвороб тварин, забезпечення безпечності продуктів тваринного походження, встановлення карантину тварин, охорони довкілля від потенційних негативних наслідків, пов'язаних з вирощуванням тварин.

6. Виділені особливості взаємодії підрозділів ветеринарної міліції та експертної служби МВС України: а) це специфічний вид спільної суспільно-корисної діяльності; б) це особливий вид правовідносин, переважно правоохоронного характеру; в) наявність двох суб'єктів; г) погодженість спільних заходів за метою, місцем, часом та методами; д) диференціація функцій суб'єктів; е) спрямованість функціонування ветеринарної міліції та експертної служби МВС України в усіх її проявах; ж) наявність нормативної бази взаємодії; з) рівноправність суб'єктів, котрі взаємодіють на одному рівні, виділення ієрархічних рівнів в організації взаємодії; і) наявність спільної програми дій та необхідного інформаційного забезпечення; и) врахування при організації взаємодії методів і засобів, властивих кожному суб'єкту взаємодії.

Взаємодія ветеринарної міліції та експертної служби МВС України є невід'ємними якістю, ланкою і компонентом організації епізоотичного благополуччя України. Вона покликана забезпечити ефективність забезпечення епізоотичного благополуччя України у нашій державі як нагальної соціальної потреби сьогодення. Взаємодія ветеринарної міліції та експертної служби МВС України характеризується: а) особливим суб'єктом взаємодії (органами, що забезпечують епізоотичне благополуччя України та іншими, які беруть участь у проведенні роботи щодо виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки); б) особливим об'єктом здійснення впливу взаємодіючих суб'єктів (правопорушення, зловживання, безгосподарність та інші злочини в галузі аграрного сектору економіки); в) особливостями мети, форм та методів взаємодії.

7. Працівники підрозділів ветеринарної міліції та експертної служби МВС України покликані служити народу, а отже повинні повністю присвятити себе службі в державному органі і дбати про її ефективність, не відволікаючись на інші види діяльності.

8. Запропонована класифікація взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України, яка може бути проведена за наступними критеріями: 1) метою; 2) характером зв'язків; 3) способом вирішення завдань; 4) часом і тривалістю спільних дій; 5) напрямами; 6) організаційно-правовою формою; 7) підставами виникнення; 8) спрямованістю функціонування.

Основними напрямами взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України є: а) розробка та здійснення узгоджених заходів щодо забезпечення епізоотичного благополуччя України, забезпечення продовольчої безпеки, виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки; б) здійснення комплексного впливу на соціальні передумови виникнення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки; в) виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки; г) обмін інформацією про наміри і способи вчинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів в галузі аграрного сектору економіки; д) внесення до відповідних інстанцій, міністерств та відомств пропозицій щодо усунення виявлених причин та умов, які загрожують епізоотичному благополуччю України, та пропозицій щодо змін та доповнень чинного законодавства.

9. Під принципами взаємодії ветеринарної міліції і експертно-криміналістичних підрозділів МВС України запропоновано розуміти систему установок, керівних начал, відправних положень, які відбивають об'єктивні закономірності розвитку правоохоронних відносин у сфері забезпечення епізоотичного благополуччя України на сучасному етапі існування суспільства і визначають сутність взаємовідносин між суб'єктами, які взаємодіють з метою виконання покладених на них загальних та індивідуальних завдань.

10. Співпрацю підрозділів ветеринарної міліції з експертно-криміналістичними підрозділами МВС щодо правозастосування, як самодостатнє явище, умовно можна поділити на дві частини. Перша - має безпосереднє відношення до конституційних основ функціонування державної влади в Україні. Друга група торкається співробітництва з підрозділами експертної служби МВС України, визначаючи механізми виконання підрозділами ветеринарної міліції основних завдань у галузі ветеринарної медицини, а саме, охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин.

11. Підрозділи ветеринарної міліції ведуть постійну та результативну роботу по виявленню та запобіганню порушень закону у галузі ветеринарної медицини, надають практичну допомогу Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та тісно співпрацюють з іншими правоохоронними службами, а насамперед разом з експертною службою МВС, таким чином вдосконалюється галузь роботи по епізоотіям в Україні і світі. Співробітництво цих служб в правозастосовній практиці надає можливість захистити споживчий ринок країни.

12. Процес взаємодії підрозділів ветеринарної міліції з експертною службою МВС потрібно розглядати як систему визначених відносин, які містять узгоджену політику, правозастосовну, організаційно-управлінську діяльність щодо охорони території нашої країни від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей.

СПИСОКОПУБЛІКОВАНИХПРАЦЬЗАТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Паладійчук О.Ю. Виникнення та становлення ветеринарної міліції України / О.Ю. Паладійчук //Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України: Серія «Право». / Ред. кол.: Д. О. Мельничук (голова) та ін. - К., 2011. - Вип.165., Ч.3.- С. 291-296.

2. Паладійчук О.Ю. Поняття взаємодії ветеринарної міліції і експертної служби МВС України: адміністративно-правовий аспект / О.Ю. Паладійчук //Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України: Серія «Право» / Ред. кол.: Д.О. Мельничук (голова) та ін. - 2012. - Вип. 173, Ч.1. - С. 253-259.

3. Паладійчук О.Ю. Проблеми формування експертно-криміналістичної служби як цілісної структури в Україні / О.Ю. Паладійчук// Інформація і право. Науковий журнал / Ред. кол.: В. Г. Пилипчук (голова) та ін. - 2012. - Вип. №2/5. - С. 191-196.

4. Паладійчук О.Ю. Принципи взаємодії ветеринарної міліції та експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України /О. Ю. Паладійчук // Підприємництво, господарство і право: науково-практичний, господарсько-правовий журнал / Наук.-дослід. ін-т приватного права і підприємництва НАПрН України ; ТОВ «Гарантія». - 2012. - № 6(198). - С. 164-168.

Матеріали конференцій:

5. Паладійчук О.Ю.Значення ветеринарної міліції в сучасних умовах української державності / О.Ю. Паладійчук // Стратегічні напрямки розвитку правової системи України: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 28 січ. 2012 р.: матеріали доп. - Львів, 2012. - у 2-х частинах. - Ч.2. - С.110.

6. Паладійчук О.Ю. Обмеження до дій працівників ветеринарної міліції та експертної служби МВС України/ О.Ю.Паладійчук //Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та напрями розвитку: матеріали Міжнародної Науково-практичної конференції, 30 трав. 2012 р.: матеріали доп. - Запоріжжя, 2012. - у 2-х частинах. - Ч. 2. - С.43.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.