Адміністративна відповідальність працівників органів внутрішніх справ за вчинення корупційних правопорушень

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Адміністративна відповідальність працівників органів внутрішніх справ за вчинення корупційних правопорушень

Єрмоленко Інна Яківна

Київ 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Копан Олексій Володимирович, Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, Перший заступник Керівника Центру

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Берлач Наталія Анатоліївна, Юридичний інститут Національного авіаційного університету, професор кафедри кримінального права і процесу;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Плугатар Тетяна Анатоліївна, Відділ науково-інформаційної та редакційно-видавничої діяльності Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться “24” грудня 2014 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий 22 листопада 2014 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С. Г. Братель

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як громадянської, демократичної, суверенної держави потребує ефективних заходів попередження, виявлення та протидії адміністративним корупційним правопорушенням, які створюють загрозу існуванню державності. Крім того, адміністративні корупційні правопорушення перешкоджають нормальному розвитку правової, економічної, політичної системи України.

У зв'язку з цим, вчинення працівниками ОВС адміністративних корупційних правопорушень, збільшення різноманітності форм їх прояву зумовлює соціальну напруженість у суспільстві, породжує недовіру громадян до працівників ОВС. Деструктивний вплив адміністративних корупційних правопорушень на економіку держави та соціальну сферу потребує підвищення ефективності протидії цим протиправним явищам та їх наслідкам.

Саме тому одним із найважливіших засобів реалізації державної політики в сфері захисту прав і свобод людини та громадянина є створення дієвої нормативно-правової бази, спроможної забезпечити ефективний механізм притягнення до адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Це передбачає дослідження проблематики охорони суспільних відносин адміністративно-правовими засобами, серед яких варто виділити адміністративну відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.

Зведені дані опитування громадян свідчать, що основними причинами вчинення працівниками ОВС адміністративних корупційних правопорушень є низький рівень контролю з боку правоохоронних органів і відсутність ефективних правових заходів протидії адміністративним корупційним правопорушенням (46,2 % респондентів); безсистемність у розв'язанні проблем попередження та протидії корупції в Україні (43,0 % опитаних); бажання отримувати неправомірні доходи для задоволення особистих інтересів (10,8 %).

Таким чином, для визначення напрямів удосконалення чинного законодавства доцільно проаналізувати наукові праці вчених з питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, адже в доктрині адміністративного права відсутній єдиний підхід до вирішення цієї проблеми. Це зумовлює потребу повного, комплексного дослідження питань, які виникають під час притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Підґрунтям дисертації є дослідження проблем адміністративного корупційного правопорушення, які розглядалися у працях В. Б. Авер'янова, О. А. Банчука, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, Н.А. Берлач, С. Г. Брателя, В. В. Галунька, В. В. Зуя, В. М. Гаращука, З. С. Гладуна, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Т. О. Гуржія, О. Ю. Дрозда, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, С.Ф. Константінова, О. В. Копана, О. В. Кузьменко, М. В. Лошицького, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, Т.А. Плугатар, Р. О. Стефанчука, С. Г. Стеценка, В. Д. Сущенка, Н. В. Хорощак, В. В. Чернєя, В. К. Шкарупи, О. М. Якуби, Н. В. Янюк та інших науковців. Фрагментарно окремі наукові задачі у сфері адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень розв'язувались у роботах С. М. Алфьорова, М. Ю. Бездольного, І. А. Дьоміна, Д. Г. Заброди, В. А. Завгороднього, О. З. Захарчук, Д. І. Йосифовича, С. Я. Петрашка, С. С. Рогульского, О. В. Ткаченка, Р. М. Тучак, А. О. Яфонкіна, І. І. Яцків та інших правників.

Водночас, при всій науково-практичній значимості цих праць для теми нашого дослідження, їх здобутки містять низку положень і висновків, що опосередковано стосуються адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Тому, потреба у розробці теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень на сучасному етапі розвитку адміністративного права залишається актуальною. Зокрема, це стосується об'єктивних і суб'єктивних ознак складу адміністративного корупційного правопорушення, а також особливостей провадження в даній категорії справ та застосування заходів адміністративного стягнення. Недосконалість адміністративно-правових норм у сфері адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень і недостатня увага до такого питання в навчальній, науковій літературі обумовлюють актуальність обраної теми дослідження. корупційний правопорушення адміністративні відповідальність

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки (указ Президента України від 21 січня 2011 р. № 1001/2011); Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки (постанова загальних зборів Національної академії правових наук (НАПрН) України від 24 вересня 2010 р. № 14-10); Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (відповідає п. 31 Додатку 2, п. 2 Додатку 4, пунктам 111 і 112 Додатку 6) (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ від 27 листопада 2013 р. (протокол № 9) і передбачена Планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2014 р. (п. 57 розділу 5).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення на основі комплексного аналізу теоретичних положень та нормативно-правових актів пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення та підвищення ефективності застосування адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.

Для досягнення окресленої мети було визначено такі задачі:

- виокремити теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;

- визначити поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;

- розкрити поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС;

- охарактеризувати об'єкт та об'єктивну сторону складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;

- з'ясувати особливості суб'єкта та суб'єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;

- розглянути особливості провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;

- проаналізувати заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;

- сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері відповідальності працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв'язку з притягненням працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та задач дослідження, його об'єкта і предмета у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат і визначено особливості працівника ОВС як суб'єкта адміністративного корупційного правопорушення (розділи 1-3); системно-структурний аналіз визначив місце адміністративної відповідальності працівника ОВС за адміністративне корупційне правопорушення у системі інститутів адміністративного права (розділи 1-3); за допомогою логіко-догматичного методу визначено відповідність побудови норм про адміністративну відповідальність працівників ОВС за адміністративні корупційні правопорушення загальним законам і правилам формальної логіки (розділи 1-3); герменевтичний метод сприяв з'ясуванню інтерпретації нормативних положень щодо проблем працівника ОВС як суб'єкта адміністративного корупційного правопорушення (розділи 2, 3); методи аналізу та синтезу використані при аналізі поняття та ознак адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, а також поняття та ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС (підрозділи 1.2, 1.3); методи індукції та дедукції застосовані при дослідженні об'єктивних і суб'єктивних ознак складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС (підрозділи 2.1, 2.2); структурно-функціональний метод використовувався для дослідження особливостей провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС (підрозділ 3.1); метод моделювання та прогнозування дозволив з правової точки зору поглибити понятійно-категоріальний апарат з проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (розділи 1-3); методи класифікації та групування були використані при дослідженні наукових підходів до визначення сутності адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, а також особливостей провадження в справа про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); формально-юридичний метод надав можливість всебічно проаналізувати правові норми, інститути і правовідносини щодо розв'язання проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (розділи 1-3); порівняльно-правовий (компаративістський) метод використано при аналізі законодавства зарубіжних країн з метою порівняння адміністративних корупційних правопорушень (підрозділ 1.3); за допомогою методу спостереження проводилося систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта дослідження згідно з планом, складеним відповідно до задач роботи (підрозділи 1.1); соціально-юридичний метод дозволив отримати інформацію соціологічного характеру щодо провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, і застосування заходів адміністративного стягнення (підрозділи 3.1, 3.2); метод експертних оцінок використовувався при виявленні якісних особливостей проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять дані проведеного анкетування 520 респондентів, з яких 390 - працівники ОВС України, 130 - громадяни України. Визначаючи обсяг вибірки, ми виходили з вимог, які обумовили її репрезентативність. За оцінкою надійності результатів дослідження, ми приймаємо її з похибкою вибірки до 5 % (інтервал розподілу на рівні 0,05).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є новим комплексним монографічним дослідженням правовідносин, що виникають стосовно застосування заходів адміністративної відповідальності до працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.

На основі проведеного дослідження вироблено низку концептуальних у теоретичному плані та важливих для юридичної практики положень і висновків, які виносяться на захист, а саме:

вперше:

- виокремлено загальні та спеціальні ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;

- визначено поняття “адміністративне корупційне правопорушення, вчинене працівником ОВС”, під яким пропонується розуміти протиправне, винне, суспільне шкідливе діяння (дія або бездіяльність), вчинене працівником ОВС, за яке адміністративно-правовою нормою КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу чи конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом даного правопорушення;

- обґрунтовано ознаки працівника ОВС як суб'єкта адміністративного корупційного правопорушення;

- класифіковано провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, на наступні стадії: 1) досудове розслідування адміністративного корупційного правопорушення; 2) розгляд справи у суді та винесення постанови; 3) оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне корупційне правопорушення; 4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

- доведено, що слід залишити право на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення лише за наступними уповноваженими посадовими особами: 1) органів внутрішніх справ; 2) прокурором або уповноваженою ним особою з числа працівників прокуратури;

- аргументовано, що законом про адміністративну відповідальність мінімальний розмір штрафу за адміністративне корупційне правопорушення має становити двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а максимальний розмір не повинен перевищувати чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

удосконалено:

- визначення поняття “адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень”, яку пропонується розуміти як різновид юридичної відповідальності, що настає у зв'язку з примусовим виконанням працівником ОВС застосованих до нього заходів адміністративного стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП;

- класифікацію адміністративних корупційних правопорушень за формою діяння;

- визначення поняття “стадія провадження в справі про адміністративне корупційне правопорушення”, яку слід розуміти як законодавчо закріплений послідовний перелік процесуальних дій, які вчиняють учасники провадження характерними засобами і формами для настання певних юридичних наслідків;

- класифікацію загальних і спеціальних принципів провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення;

дістало подальшого розвитку:

- характеристика підстав адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;

- адміністративно-правова характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;

- визначення заходів стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;

- пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства про відповідальність працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації з питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень становлять науково-практичний інтерес і можуть бути використані в:

- законотворчій сфері - при підготовці змін і доповнень до КУпАП (довідка Інституту законодавства Верховної Ради України від 28 травня 2013 р. № 22/228-1-4);

- практичній діяльності - у системі занять зі службової підготовки працівників органів внутрішніх справ (акт впровадження Полтавського управління МВС України від 16 червня 2014 р.).

- навчальному процесі - для викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративний процес”, “Адміністративно-деліктне право”, а також підготовки навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для курсантів вищих навчальних закладів МВС України (акт НАВС від 23 липня 2014 р.);

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, отримані узагальнення та висновки викладено у наукових доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях “Особливості та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2014 р.); “Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 2014 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено в восьми наукових статтях, п'ять з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОН України, одне в зарубіжному фаховому виданні, двох - у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (211 найменувань) та чотирьох додатків (38 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки, із них загальний текст - 194 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі зазначається актуальність обраної теми дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, формулюються методи дослідження, аргументується наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, наводяться дані щодо апробації та публікації результатів дисертації, зазначається структура та обсяг рукопису.

Розділ 1 “Теоретичні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень” зосереджується увага на тому, що за допомогою методу експертних оцінок виявлено якісні особливості проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень у вигляді суб'єктивних оцінок. Зокрема, за даними експертної оцінки, на питання “Як Ви оцінюєте актуальність дослідження проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень?” відповіді експертів розподілилися наступним чином: позитивно - 86,7 %; скоріше позитивно, ніж негативно - 13,3 %. Крім того, порівняльно-правовий (компаративістський) метод використано при аналізі зарубіжного законодавства у сфері притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Окрім того, констатується, що методологічні засади дослідження питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, повинні ґрунтуватися на специфіці об'єкта та предмета дослідження.

Обґрунтовується також необхідність використання таких методів, як: діалектичний, системно-структурного аналізу, логіко-догматичний, герменевтичний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, структурно-функціональний, моделювання та прогнозування, класифікації та групування, формально-юридичний, спостереження, соціально-юридичний, експертних оцінок.

У підрозділі 1.2. “Поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень” вказується на те, що до загальних ознак адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, які відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності, можна віднести наступні: 1) адміністративна відповідальність є засобом правового регулювання суспільних відносин; 2) адміністративна відповідальність є видом державно-правового примусу; 3) адміністративна відповідальність полягає у тому, що суспільство критично оцінює (засуджує) протиправну поведінку працівника ОВС; 4) адміністративна відповідальність настає за вчинення працівником ОВС корупційного правопорушення; 5) мета адміністративної відповідальності полягає: а) у вихованні працівника ОВС в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття; б) запобігання скоєнню нових корупційних правопорушень; 6) адміністративна відповідальність здійснюється в межах захисних правовідносин, характерною особливістю яких є суб'єктний склад; 7) адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних адміністративних стягнень; 8) право притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень надано багатьом суб'єктам, серед яких органи державної виконавчої влади, суди; 9) у випадку порушення працівником ОВС вимог адміністративно-правових норм, відповідальність настає не перед другою стороною правовідносин, а перед державою; 10) адміністративна відповідальність настає за порушення лише тих адміністративно-правових норм, які охороняються адміністративними санкціями ст. ст. 172-4-172-9 КУпАП; 11) адміністративна відповідальність реалізується у певному (особливому) процесуальному порядку застосування адміністративних стягнень і заходів впливу на працівників ОВС; 12) адміністративна відповідальність визначена матеріальними і процесуальними нормами адміністративно-деліктного права, що закріплюють перелік корупційних правопорушень, види адміністративних стягнень за їх вчинення, процесуальний порядок виявлення та припинення таких правопорушень; 13) під час притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень складаються своєрідні правовідносини між органами (посадовими особами), судами, що її застосовують, і правопорушниками; 14) застосування адміністративного стягнення не спричиняє судимості.

Пізніше аналізуються спеціальні ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Насамкінець, виокремивши загальні та спеціальні ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, здобувач запропонувала авторське визначення поняття “адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень”, яку пропонується розуміти як різновид юридичної відповідальності, що настає у зв'язку з примусовим виконанням працівником ОВС застосованих до нього заходів адміністративного стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП.

У підрозділі 1.3. “Поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС” проаналізовано визначення понять “адміністративне правопорушення”, “адміністративний проступок” і “адміністративний делікт”. За результатами аналізу робиться висновок, що в доктрині адміністративного права протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління можна розуміти як адміністративне правопорушення, так і адміністративний проступок чи адміністративний делікт.

Обґрунтовано авторське визначення “адміністративне корупційне правопорушення, вчинене працівником ОВС”, під яким пропонується розуміти протиправне, винне, суспільне шкідливе діяння (дія або бездіяльність), вчинене працівником ОВС, за яке адміністративно-правовою нормою КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу чи конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом даного правопорушення.

У підрозділі проаналізовано таку важливу ознаку адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, як винність. На думку автора, винність означає, що адміністративній відповідальності за вчинення корупційного правопорушення підлягає лише винний працівник ОВС. Саме винність діяння є головним внутрішнім змістом поведінки правопорушника. Тому винність працівника ОВС буде мати місце лише за такі дії та їх наслідки, що охоплювались його умислом, намірами, які він передбачав, або міг усвідомлювати чи передбачати.

Під караністю, як ознакою адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, дисертант розуміє передбачення чинними адміністративно-деліктними нормами, які розміщені в Главі 13-А КУпАП, конкретних адміністративних стягнень, які можна накласти на працівника ОВС за вчинення таких суспільно шкідливих діянь. При цьому здобувач акцентує увагу, що ця ознака адміністративного корупційного правопорушення є гарантією ефективного захисту охоронюваних суспільних відносин, що створює належні умови для накладення адміністративного стягнення на винного працівника ОВС.

За результатами аналізу ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, пропонується його авторське визначення. Крім того, здобувач зазначає про відсутність комплексного монографічного дослідження в доктрині адміністративного права, яке б охоплювало всі проблемні питання, пов'язані із притягненням до адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. У свою чергу, автор виокремлює ті питання, що залишились невирішеними, і визначає своє місце в розв'язанні згаданих проблем.

Розділ 2 “Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Об'єкт та об'єктивна сторона складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС” під час аналізу об'єкта адміністративного корупційного правопорушення автор дотримується найбільш поширеного підходу в доктрині адміністративного права щодо класифікації його по вертикалі на загальний, родовий, видовий і безпосередній, а також по горизонталі на основний та додатковий. За критерій класифікації загального, родового, видового і безпосереднього об'єкта адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, обрано ступінь адміністративно-правової охорони суспільних відносин.

За результатами аналізу поглядів вітчизняних учених, серед яких відсутнє єдине розуміння об'єкта адміністративного правопорушення, здобувач запропонувала авторське визначення загального, родового, видового, безпосереднього об'єкту адміністративного корупційного правопорушення. Також у підрозділі зазначено, що предметом адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, є: 1) дохід від забороненої діяльності (загальна сума доходу від усіх видів забороненої діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній морській економічній зоні, так і за їх межами) чи винагорода від роботи за сумісництвом (будь-яка одноразова, періодична або щомісячна матеріальна (грошова чи натуральна) виплата) (ст. 172-4 КУпАП); 2) дарунок (пожертва), одержаний від юридичних або фізичних осіб; 3) декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбачена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, яку має подавати працівник ОВС, та валютний рахунок в установі банку-нерезидента (ст. 172-6 КУпАП); 4) інформація, яка стала відома працівнику ОВС у зв'язку з виконанням ним службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП).

Під час аналізу об'єктивної сторони адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, визначено обов'язкові (діяння у формі дії чи бездіяльності) та факультативні (спосіб, місце, час, обстановка вчинення адміністративного правопорушення) ознаки цього виду правопорушення.

Проведено класифікацію адміністративних корупційних правопорушень, які вчиняються працівниками ОВС, за формою діяння: 1) вчинювані у формі активної поведінки (дії), наприклад, порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП), незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП); 2) вчинювані внаслідок бездіяльності, яка може мати характер одиничного акту або являти собою систему актів бездіяльності, наприклад, порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП), невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП); 3) вчинювані як у формі активної поведінки, так і внаслідок бездіяльності, наприклад, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП), порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП).

Зазначено, що в разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, особа посягає скоріше за все на суспільні відносини у сфері публічного управління, ніж на відносини щодо протидії та запобігання корупції. Тому адміністративну правову норму, що передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, автором запропоновано перенести в Главу 15 “Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління” КУпАП, адже таке діяння посягає на встановлений порядок публічного управління у сфері фінансів.

Підрозділ 2.2. “Суб'єкт та суб'єктивна сторона складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС” надав можливість проаналізувати такі елементи, як суб'єкт і суб'єктивна сторона складу адміністративного корупційного правопорушення. Після розгляду першого елементу здобувач обґрунтовує, що до спеціальних ознак працівника ОВС як суб'єкта адміністративного корупційного правопорушення належать наступні: 1) перебування у кадрах Міністерства внутрішніх справ України; 2) наявність спеціального звання; 3) наявність визначених законом прав та обов'язків; 4) носіння форменого одягу та знаків розрізнення; 5) тимчасове користування вогнепальною зброєю, а також спеціальними засобами індивідуального захисту.

Зазначено, що в ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП Особливої частини КУпАП не містяться положення щодо мети чи мотиву як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони адміністративного корупційного правопорушення, тому вони не впливають на кваліфікацію, але можуть бути розцінені судом, як обставини, що пом'якшують відповідальність або обтяжують адміністративну відповідальність працівника ОВС. Крім того, доведено, що у випадку настання умов необхідної оборони працівник ОВС має право на застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї з урахуванням вимог чинного законодавства. Проте недопущенням перевищення меж необхідної оборони буде застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу у випадку дотримання працівником ОВС умов і меж такого застосування, зазначених у ст.ст. 12-15-1 Закону України “Про міліцію”. Тому закріплене в ст.ст. 12-15-1 Закону України “Про міліцію” право працівників ОВС на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу ґрунтується на положеннях необхідної оборони.

Розділ 3 “Особливості провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, і застосування заходів адміністративного стягнення” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС” зазначається, що провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення ґрунтується на наступних загальних принципах: 1) верховенства права 2) законності; 3) об'єктивної істини; 4) правової рівності; 5) оперативності; 6) права на захист; 7) презумпції невинуватості; 8) публічності; 9) мовної політики; 10) охорони інтересів держави та особи; 11) недопущення зворотної сили законів, які встановлюють нову або більш тяжку юридичну відповідальність; 12) невідворотності адміністративного стягнення та особистої відповідальності. Крім того, зазначається, що спеціальними принципами провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення є: 1) гласності; 2) змагальності сторін; 3) самостійності та незалежності судів у прийнятті рішень; 4) поєднання диспозитивності та імперативності; 5) оперативності й економічності; 6) поєднання із дисциплінарним провадженням.

Обґрунтовано, що кожна із стадій провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, характеризується сукупністю критеріїв, за якими вона може бути відокремлена від інших стадій. До таких критеріїв, насамперед, можна віднести: 1) конкретні завдання певної стадії; 2) правове становище працівника ОВС, як учасника певної стадії; 3) характерні особливості процесуальної форми правозастосування; 4) специфічний характер процесуальних правовідносин; 5) оформлення процесуального акту, яким здійснюється перехід у наступну стадію чи завершення її провадження.

Дисертант підкреслює, що доцільно закріпити обов'язок уповноваженої посадової особи зазначати в протоколі про адміністративне корупційне правопорушення відомості щодо причин і умов, які сприяли вчиненню даного правопорушення. Узагальнені відомості щодо детермінантів адміністративних корупційних правопорушень дозволять визначити заходи їх нейтралізації або усунення, що сприятиме більш ефективному виявленню, припиненню та запобіганню проявів корупції в Україні.

У підрозділі 3.2. “Заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС” з'ясовано, що суддя при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на працівника ОВС повинен дотримуватися наступних правил: 1) за вчинене корупційне правопорушення накладається стягнення тільки того виду, яке передбачене санкцією відповідних ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП; 2) стягнення накладається в межах, точно визначених адміністративно-деліктною нормою; 3) додаткові стягнення накладаються лише у разі передбачення їх в санкції відповідних ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП; 4) при накладанні стягнення повинні бути дотримані вимоги щодо підвідомчості справ, строків давності, наявності складу адміністративного корупційного правопорушення.

Під час аналізу такого адміністративного стягнення як штраф зазначено, що критеріями ефективності штрафів за адміністративні корупційні правопорушення є: 1) критерій ефективності штрафів щодо досягнення загальнопревентивного ефекту - зменшення кількості випадків накладення штрафу на працівника ОВС; 2) критерій ефективності адміністративних штрафів щодо досягнення конкретнопревентивного ефекту - відсутність повторності у діянні працівника ОВС щодо вчиненого адміністративного корупційного правопорушення.

Встановлено, що стягнення за адміністративні корупційні правопорушення характеризуються наступними ознаками: 1) стягнення накладаються за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст.ст. 172-4-172-9 КУпАП; 2) основним стягненням є адміністративний штраф; 3) штраф призначається з урахуванням об'єктивних та суб'єктивних критеріїв; 4) мінімальний розмір штрафу за адміністративне корупційне правопорушення має становити двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а максимальний розмір штрафу не повинен перевищувати чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за деякі правопорушення також передбачено додаткове стягнення - конфіскація отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом (ч. 1 ст. 172-4 КУпАП), конфіскація отриманого доходу від порушення встановлених обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку (ч. 2 ст. 172-4 КУпАП), конфіскація отриманого дарунка (пожертви) (ч. 1, ч. 2 ст. 172-5 КУпАП); 6) адміністративні стягнення мають право накладати тільки судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду; 7) крім адміністративного стягнення, окремо відшкодовується завдана шкода, розмір якої може значно перевищувати розмір адміністративного штрафу.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало в дослідженні питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Основними науковими і практичними результатами є зокрема:

1. Виокремлено теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Так, адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень проведено вивчається за допомогою наступних теоретичних методів дослідження: 1) діалектичний; 2) системно-структурний аналіз; 3) логіко-догматичний; 4) герменевтичний; 5) аналіз; 6) синтез; 7) дедукція; 8) індукція; 9) структурно-функціональний; 10) моделювання та прогнозування; 11) класифікації та групування; 12) формально-юридичний; 13) порівняльно-правовий. Також використано такі емпіричні методи дослідження, як: 1) спостереження; 2) соціологічного опитування; 3) експертних оцінок.

2. Визначено поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Так, до спеціальних ознак адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень належать наступні: 1) до адміністративної відповідальності притягаються тільки ті особи, які мають адміністративно-правовий статус працівника ОВС; 2) до осіб рядового і начальницького складу за вчинення адміністративних корупційних правопорушень можуть бути застосовані такі види адміністративних стягнень, як штраф і конфіскація; 3) під час притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень до них можуть застосовуватися додаткові заходи дисциплінарного впливу; 4) притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного адміністративного правопорушення призводить до внесення відомостей про такого працівника ОВС до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

3. Розкрито поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС. Зокрема, до ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, належать: 1) протиправність; 2) винність; 3) діяння (дія або бездіяльність); 4) караність; 5) суспільна шкідливість (таку думку підтримують 90,7 %). Наявність зазначених ознак є юридичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності працівника ОВС за вчинення корупційного правопорушення.

4. Охарактеризовано об'єкт та об'єктивну сторону складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Зокрема, визначено, що загальний об'єкт адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, - це суспільні відносини, що врегульовані нормами чинного законодавства та охороняються від посягань працівників ОВС санкціями адміністративно-деліктних норм.

Родовим об'єктом адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, є суспільні відносини, що виникають стосовно порядку і змісту здійснення працівниками ОВС своїх повноважень відповідно до нормативно-правових актів у сфері забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави щодо протидії та запобігання вчиненню ними протиправних корупційних посягань.

Безпосереднім об'єктом адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, є суспільні відносини, що виникають з приводу: 1) заборони отримання працівниками ОВС інших доходів, не пов'язаних зі здійсненням їх службових повноважень (ст. 172-4 КУпАП - порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності); 2) дотримання працівниками ОВС установленого порядку одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП - порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви); 3) порядку декларування доходів працівників ОВС (ст. 172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю); 4) публічного управління стосовно порушення вимог щодо повідомлення про наявність конфлікту інтересів працівником ОВС (ст. 172-7 КУпАП - порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів); 5) публічного управління у сфері запобігання та протидії корупції щодо порядку використання інформації працівниками ОВС (ст. 172-8 КУпАП - незаконне використання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень); 6) публічного управління у сфері здійснення працівниками ОВС заходів щодо запобігання та протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП - невжиття заходів щодо протидії корупції).

Адміністративні корупційні правопорушення за формою діяння можна поділити на три групи: 1) вчинювані у формі активної поведінки (дії), наприклад, порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП), незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП); 2) вчинювані внаслідок бездіяльності, яка може мати характер одиничного акту або являти собою систему актів бездіяльності, наприклад, порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП), невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП); 3) вчинювані як у формі активної поведінки, так і внаслідок бездіяльності. До таких адміністративних корупційних правопорушень можна віднести порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП), порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП).

5. З'ясовано особливості суб'єкта та суб'єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Так, ознаками працівника ОВС як суб'єкта адміністративного корупційного правопорушення є наступні: 1) це службовець, який перебуває на публічній службі; тобто займається професійною діяльністю у сфері захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань; 2) обіймає посаду на підставі загальних і спеціальних нормативно-правових актів; 3) наділений спеціальними владними повноваженнями, що виражаються у володінні правом вчиняти дії, безпосередньо спрямовані на настання юридичних наслідків; розпоряджається матеріальними, фінансовими, трудовими, природними ресурсами; 4) наділений правом по займаній посаді виконувати організаційно-розпорядницькі функції щодо реалізації компетенції органу, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України; 5) має спеціальне звання, формений одяг, службове посвідчення, які дозволяють його ідентифікувати, як працівника ОВС; 6) тимчасово користується вогнепальною зброєю, а також спеціальними засобами індивідуального захисту; 7) несе підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків.

Усі адміністративні корупційні правопорушення із суб'єктивної сторони характеризуються умисною формою вини. Зокрема, вина працівника ОВС за вчинене адміністративне корупційне правопорушення проявляється у формі прямого чи непрямого умислу, тобто винна особа: 1) усвідомлювала протиправний характер свого діяння; передбачала його суспільні шкідливі наслідки; бажала настання цих наслідків; 2) усвідомлювала протиправний характер свого діяння; передбачала його суспільного шкідливі наслідки; свідомо допускала настання цих наслідків.

6. Розглянуто особливості провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Зокрема, визначено, що провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, - це нормативно врегульований процесуальний порядок виявлення, фіксації корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, та подальший розгляд справи про дане правопорушення для прийняття рішення по ній з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

7. Проаналізовано заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Відповідно до статистичних даних МВС України, таке адміністративне стягнення як штраф був застосований до 41 працівника ОВС у 2011 р.; 149 - у 2012 р. (зростання на 263 % у порівнянні з 2011 р.); 41 - у 2013 р. (така сама кількість, як у 2011 р.). Загальна кількість працівників ОВС, на яких було накладено таке адміністративне стягнення як штраф протягом 2011-2013 рр. становить лише 231 особу, що звісно не в повній мірі відображає той реальний рівень сприйняття корупції в Україні (про це зазначили 96,2 % опитаних респондентів).

Адміністративні стягнення за адміністративні корупційні правопорушення встановлюються у формі штрафу в сумі від 170 грн до 3400 грн, що в деяких випадках не відповідає дійсному ступеню суспільної шкідливості діяння, оскільки отримана матеріальна вигода від такого діяння може значно перевищувати навіть максимальний розмір передбаченого законодавством штрафу. Внаслідок цього, такі адміністративні стягнення стають неефективним засобом охорони суспільних відносин, не зважаючи на те, що штраф є досить ефективним видом попередження адміністративних правопорушень.

8. Сформульовано конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, зокрема до КУпАП: 1) до глави 13-А - з метою удосконалення відповідальності за адміністративні корупційні правопорушення; 2) до глави 15 - з метою перенесення адміністративно-правової норми, що передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю в дану главу, адже таке діяння посягає на встановлений порядок публічного управління у сфері фінансів; 3) до глави 17 - з метою удосконалення підвідомчості справ про адміністративні корупційні правопорушення; 4) до глави 19 - з метою удосконалення порядку складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Єрмоленко І. Я. Теоретико-методологічні засади дослідження відповідальності працівників ОВС за корупційні адміністративні правопорушення / І. Я. Єрмоленко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : юридичні науки. - 2013. - Спец. вип. - Т. 1. - С. 70-73.

2. Єрмоленко І. Я. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за корупційні правопорушення / І. Я. Єрмоленко // Митна справа. - 2013. - Спец. вип. - С. 233-238.

3. Єрмоленко І. Я. Поняття та ознаки адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС / І. Я. Єрмоленко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : юридичні науки. - 2014. - Вип. 1. - Т. 2. - С. 114-118.

4. Єрмоленко І. Я. Об'єктивна сторона порушення працівником ОВС обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності / І. Я. Єрмоленко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: юридичні науки. - 2014. - Вип. 2. - Т. 3. - С. 96-101.

5. Єрмоленко І. Я. Безпосередній об'єкт адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС / І. Я. Єрмоленко // Митна справа. - 2014. - № 3. - Ч. 2. - С. 222-226.

6. Ермоленко И. Я. Меры административного взыскания за административные коррупционные правонарушения, совершенные работниками ОВД // И. Я. Ермоленко // Право и политика. - 2014. - № 2. - Т. 1. - С. 123-129.

7. Єрмоленко І. Я. Суспільна шкідливість як обов'язкова ознака адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС / І. Я. Єрмоленко // Особливості та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні : матеріали підсумк. наук.-теорет. конф. (Київ, 15 квіт. 2014 р.). - К. : Національна академія внутрішніх справ, 2014. - С. 68-69.

8. Єрмоленко І. Я. Загальні ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень / І. Я. Єрмоленко // Актуальні проблеми юридичної психології : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25 квіт. 2014 р.). - К. : Національна академія внутрішніх справ, 2014. - С. 46-49.

АНОТАЦІЯ

Єрмоленко І. Я. Адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2014.

Дисертацію присвячено аналізу теоретичних положень, чинного законодавства України та практики його застосування, а також розробці пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання механізму притягнення до адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження, визначено понятійний апарат. У дисертації розкрито об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Проведено дослідження провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Проаналізовано заходи адміністративного стягнення, які застосовуються до працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. Сформульовано пропозиції до чинного законодавства з метою вдосконалення нормативно-правового регулювання особливостей відповідальності працівників ОВС за адміністративні корупційні правопорушення.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне корупційне правопорушення, працівник ОВС, провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, адміністративне стягнення.