Організаційно-правові засади митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні

Размещено на http: //www. allbest. ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Організаційно-правові засади митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні

Короп Олексій Вікторович

Київ 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Науковий керівник - Офіційні опоненти: кандидат юридичних наук, доцент ІСАЄВА Наталія Карлівна, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування. доктор юридичних наук, професор ЧЕРНАДЧУК Віктор Дмитрович, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права; кандидат юридичних наук, доцент СУДАРЕНКО Олена Володимирівна, Київський Національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри комерційного права.

Захист відбудеться «26» грудня 2014 року о _____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01061, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01061, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий «___» _______________ 2014 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. І. Тарахонич

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

митний контроль пільга контрабанда

Актуальність теми. Одним з головних структурних елементів державної митної справи є здійснення та організація митного контролю. Враховуючи процеси глобалізації міжнародної торгівлі, здійснення митного контролю лише під час безпосереднього переміщення товарів через митний кордон є недостатнім для перевірки дотримання вимог законодавства підконтрольними суб'єктами. Це пояснюється великим обсягом бухгалтерської документації, яка не надається під час митного оформлення, а також наявністю документації та відомостей про переміщення товарів не лише у особи, яка здійснює переміщення товарів, а й у інших осіб, причетних до такого переміщення. Тому, в Україні, як і у більшості розвинених країн, активно запроваджується та розвивається митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення товарів. Зовнішнім виявом митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні є документальна перевірка.

Для створення надійних та ефективних засад охорони прав та інтересів підконтрольних суб'єктів та держави при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності необхідним є створення дієвого механізму правового регулювання митного контролю після завершення пропуску і митного оформлення та прийняття відповідних рішень на основі результатів його проведення. Запровадження цієї форми митного контролю дозволяє перенести основне навантаження з перевірки документації щодо переміщуваних товарів не під час митного оформлення, а після нього. Це не заважає фізичному руху товарів до кінцевого споживача та є додатковою гарантією дотримання законодавства, враховуючи можливість подальших перевірочних заходів після закінчення митного оформлення.

Актуальність теми даного дисертаційного дослідження обумовлюється також активізацією інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом, оскільки Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначено, що митне право є однією з основних сфер, де національне законодавство має бути адаптоване до законодавства Європейського Союзу. Зокрема, це стосується і нормативно-правового регулювання митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Проблем організації та здійснення митного контролю у цілому були предметом дослідження у вітчизняній науковій літературі. Митний контроль розглядався як комплексне явище, що включає будь-які митні формальності, проведення яких необхідне для забезпечення дотримання законодавства України з питань державної митної справи. При цьому, комплексних наукових досліджень щодо організаційно-правових засад здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, його принципів, цілей, напрямків, методів у вітчизняній науковій літературі не проводилось.

Теоретичну базу дослідження складають праці вчених-юристів: В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, М. Ф. Базась, Л. К. Воронової, Н. К. Ісаєвої, А. Т. Комзюка, Л. М. Крамаровського, М. П. Кучерявенка, Д. М. Лук'янця, А. А. Нечай, О. П. Орлюк, П. С. Пацюрківського, Н. Ю. Пришви, Е. А. Ровінського, Л. А. Савченко, А. Г. Старилова, О. В. Сударенко, Ю. О. Тіхомірова, В. Я. Тація, Н. І. Хімічевої, В. Д. Чернадчука, І. Б. Шахова, Ю. С. Шемшученка.

Дослідженню питань митного контролю також здійснювалось А. Є. Гутником, Б. Г. Габричидзе, Н. А. Голощаповим, Є. В. Додіним, Ю. М. Дьоміним, О. Б. Єгоровим, С. В. Ківаловим, Т. В. Корнєвою, П. В. Пашком, С. С. Терещенком, С. В. Халіповим.

Враховуючи, що в Україні проблеми митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення вченими-юристами комплексно не досліджувались, вони потребують детального аналізу з урахуванням специфіки правових засад регулювання зовнішньоекономічної діяльності в державі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, зокрема, «Адміністративно-правові проблеми оптимізації державного управління в України» (номер державної реєстрації 0111U006524).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні організаційно-правових засад митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, його місця та ролі у системі митного, фінансового та державного контролю, принципів, мети, напрямків, а також визначення особливостей його організаційно-правового забезпечення, розробка науково обґрунтованих пропозиції для вдосконалення ефективності і результативності його проведення.

Відповідно, для досягнення мети дослідження були поставлені наступні задачі:

дати характеристику поняття митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

з'ясувати етапи становлення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у зарубіжних країнах та в Україні зокрема;

визначити місце і роль митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у системі митного, фінансового та державного контролю;

визначити принципи здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

здійснити аналіз нормативно-правового регулювання організації митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

визначити повноваження контролюючих органів при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

встановити особливості здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

визначити порядок здійснення документальних перевірок після завершення пропуску та митного оформлення;

здійснити аналіз прийняття рішень за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при організації та здійсненні митного контролю.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних підходів, принципів та методів наукового пізнання. Зокрема, у ході дослідження використані історичний, діалектичний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи, а також метод структурного та системного аналізу.

Діалектичний та історичний методи використані з метою дослідження процесів становлення та розвитку митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, а також виявлення особливостей розвитку основних теоретичних інститутів митного права, які мають відношення до такого митного контролю.

Системний та структурний методи використовувались для досягнення розуміння ролі і місця митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у системі митного контролю, фінансового контролю та державного контролю.

Порівняльно-правовий метод застосовувався з метою дослідження досвіду правого регулювання суспільних відносин при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у зарубіжних країнах, можливості його використання в Україні та для пошуку шляхів підвищення ефективності здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Основні положення та висновки дисертаційного дослідження ґрунтуються на аналізі вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, законодавчих і підзаконних нормативно-правових актах, судової практики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дана дисертаційна робота є одним з перших в українській юридичній науці дослідженням організаційно-правових засад митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Серед результатів дослідження ознаками наукової новизни характеризуються наступні висновки та узагальнення.

вперше:

обґрунтовано визначення поняття митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення як особливої складової частини митного контролю, що здійснюється у формі документальної перевірки, не впливає безпосередньо на процес митного оформлення товарів, та який полягає у перевірці суб'єктом владних повноважень дій підконтрольного суб'єкта щодо їх відповідності вимогам законодавства, достовірності відомостей, зазначених підконтрольним суб'єктом при пропуску та митному оформленні, а також законності інших операцій щодо таких товарів.

визначено місце митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у системі митного контролю, фінансового контролю та державного контролю;

визначено, що зовнішнім проявом митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні є документальна перевірка, яка полягає у перевірці відповідності відомостей фінансово-господарської документації підконтрольного суб'єкта та відомостей, які зазначені таким суб'єктом при пропуску та митному оформленні товарів, а також законності інших операцій щодо таких товарів;

охарактеризовано особливості зміни митної вартості, коду товару, країни походження, скасування податкових пільг під час здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення та запропоновано розробити і затвердити Стандарти проведення документальних перевірок щодо митної вартості, коду товару, країни походження, правомірності надання податкових пільг;

здійснено комплексний науковий аналіз повноважень суб'єктів владних повноважень при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення та обґрунтовано необхідність проведення документальних перевірок не лише щодо зовнішньоекономічних операцій, а також щодо операцій з реалізації ввезених товарів на митній території України з метою посилення боротьби з контрабандою та незаконним переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

удосконалено:

механізм правового регулювання використання документів та відомостей при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, а також здійснено класифікацію таких документів та відомостей на: а) документи, що можуть бути дослідженими; б) документи, які можуть бути витребуваними; в) документи, які можуть бути використані при підготовці висновків за результатами перевірок;

визначення порядку проведення перевірок законності переміщення товарів через митний кордон України, який передбачає також можливість проведення контрольних заходів щодо товарів, які перебувають у вільному обігу на митній території України;

визначення об'єкту митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, а саме: об'єктом митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є визначені законодавством відомості, що надаються при пропуску і митному оформленні товарів, фінансово-господарська документація підконтрольного суб'єкта щодо достовірності та відповідності чинному законодавству даних, які вони містять, а також операцій з товарами після завершення їх пропуску через митний кордон;

визначення переліку кола осіб, щодо яких може бути проведено митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення, а також посадових осіб та фахівців, які можуть бути залучені для його проведення, при цьому, запропоновано здійснювати перевірки не лише осіб, які здійснюють безпосереднє переміщення товарів, а також осіб, які реалізовують ці товари на митній території України, та осіб, які залучені до зовнішньоекономічної операції (здійснюють допоміжну посередницьку діяльність, надають послуги з транспортування, страхування тощо);

положення щодо необхідності включення ліцензійних платежів та роялті до митної вартості при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, зокрема, розроблено методику, згідно якої роялті можуть бути включені до митної вартості у випадках відсутності їх нарахування і сплати за умови, що об'єкт інтелектуальної власності, за який сплачуються роялті належним чином зареєстрований та охороняється на території України, та запропоновано закріпити цю методику у нормативно-правових актах;

набули подальшого розвитку:

положення щодо визначення підстав для скасування податкових пільг та донарахування податкових зобов'язань на основі результатів митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення та закріплення відповідних положень у Митному кодексі України та Податковому кодексі України;

обґрунтування необхідної послідовності дій суб'єктів владних повноважень при перевірці митної вартості під час здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, що полягає у: 1) перевірці правильності застосування методу визначення митної вартості; 2) перевірці фактурної (контрактної) вартості товару; 3) перевірці додаткових елементів митної вартості;

пропозиції щодо запровадження електронного документообігу при наданні підконтрольними суб'єктами документів і відомостей відповідним посадовим особам суб'єкта владних повноважень під час здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

положення щодо необхідності застосування основного методу визначення митної вартості товарів при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у разі отримання від уповноважених органів іноземних держав відомостей про інший показник вартості цих товарів, ніж той, який був зазначений під час проведення митного оформлення;

пропозиції щодо гармонізації чинного законодавства України з міжнародними нормативно-правовими актами щодо обміну відомостями з уповноваженими органами іноземних держав.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційному дослідженні висновки і положення розширюють і поглиблюють теоретичні знання про організаційно-правові засади здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення і можуть бути використані:

у науково-дослідній діяльності - для поглиблення теоретичних засад митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, які можна використовувати у подальших дослідженнях його організації та здійснення;

у сфері правотворчості - для удосконалення нормативно-правового регулювання правовідносин, що виникають під час митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення;

у навчальному процесі - при викладенні курсів фінансового, податкового і митного права у вищих навчальних закладах, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій з курсу «Митне право»;

у практичній діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, а також при прийнятті рішень на основі його результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданні відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, а також на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, 03 грудня 2010 р.; тези опубліковано); «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-правові, управлінські, правові, інформаційно-технічні, гуманітарні аспекти)» (м. Дніпропетровськ, 29 березня 2013 р.; тези опубліковано).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження, відображені у чотирьох наукових публікаціях, опублікованих у фахових виданнях України, одній науковій публікації у зарубіжному науковому виданні та у двох опублікованих тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертаційної роботи визначається її метою та завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з них список використаних джерел - 20 сторінок (209 найменувань).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначаються мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, характеризуються теоретико-методологічні засади, а також наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення, наводяться відомості про апробацію основних положень дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1 «Теоретичні засади митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» складається з трьох підрозділів присвячених характеристиці поняття та сутності митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, висвітленню етапів його становлення та розвитку в Україні, а також аналізу принципів його проведення.

У підрозділі 1.1 «Поняття та сутність митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» визначено, що митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення у науковій літературі та нормативно-правових актах характеризується через поняття «документальна перевірка», «митний аудит», «пост-аудит», «митна ревізія», «контроль на основі методів аудиту» тощо. Досліджено розуміння зазначених термінів у роботах провідних українських та зарубіжних дослідників та зроблено узагальнюючі висновки. Зокрема, аналіз термінів які характеризують митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення свідчить, що єдиного підходу до розуміння його сутності немає. Хоча більшість дослідників визначають митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення як перевірку, при цьому, їх позиції різняться щодо заходів або методів його проведення, його кінцевої мети, суб'єктного складу учасників тощо.

Виокремлено відмінності між поняттям та сутністю митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення згідно із законодавством Європейського Союзу, Китайської Народної Республіки, Митного Союзу та України. Зокрема, відмічено, що визначення поняття митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, що закріплене у законодавстві Китайської Народної Республіки та Митного Союзу, у першу чергу, віддзеркалюють та забезпечують його роль як заходу нагляду та примусу з боку держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності осіб. Натомість, Митний кодекс Європейського Союзу (2008 р.) та Митний кодекс України (2012 р.) закріплюють митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення, у першу чергу, як профілактичний та інформаційний захід, спрямований на недопущення можливих порушень законодавства у майбутньому.

Митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення - це особлива складова частина митного контролю, що здійснюється у формі документальної перевірки та не впливає безпосередньо на процес митного оформлення товарів. Він полягає у перевірці суб'єктом владних повноважень дій підконтрольного суб'єкта щодо їх відповідності вимогам законодавства, достовірності відомостей, зазначених підконтрольним суб'єктом при пропуску та митному оформленні, а також законності інших операцій щодо таких товарів.

На основі дослідження поняття та сутності митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, визначено його об'єкт. Зокрема, об'єктом митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є визначені законодавством відомості, що надаються при пропуску та/або митному оформленні товарів щодо їх достовірності та відповідності чинному законодавству, а також операцій з товарами після завершення їх пропуску через митний кордон.

У підрозділі 1.2 «Становлення і розвиток митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» на підставі аналізу міжнародних договорів та нормативно-правових актів розглянуто становлення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, як складової частини митного контролю.

Зокрема, проаналізовано окремі питання становлення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення та його закріплення у нормативно-правових актах Європейського Союзу.

Автором також досліджено етапи становлення і розвитку митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні, а також вплив міжнародних договорів та законодавства Європейського Союзу на розробку та реалізацію положень нормативно-правових актів, які врегульовують його проведення в Україні.

Визначено, що етапами становлення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є: 1) запровадження митного контролю після пропуску та митного оформлення товарів через митний кордон у зв'язку з прийняттям Кіотської конвенції та набуттям її положеннями чинності для перших країн-учасниць; 2) приєднання України до Кіотської конвенції; 3) реалізація та впровадження на практиці норм Кіотської конвенції шляхом імплементації до національного законодавства положень, які стосуються механізму здійснення контролю після пропуску товарів через митний кордон, а також здійснення такого контролю та вдосконалення законодавства, яке його регулює.

Визначено місце митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення у системі державного контролю, фінансового контролю, митного контролю.

У підрозділі 1.3 «Принципи митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» проаналізовано принципи здійснення державного контролю, фінансового контролю та митного контролю. На основі проведеного аналізу визначено основні принципи здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, на підставі яких передбачаються способи його проведення, права та обов'язки учасників при його проведенні, окреслюються рамки можливих дій його учасників, визначається кінцева мета його здійснення. Зокрема, такими принципами є: законність, об'єктивність, відповідальність, конфіденційність, системність, всебічність, доведеність та обґрунтованість, вибірковість та принцип координації.

На основі аналізу принципів митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення зроблено висновок щодо необхідності забезпечення єдності контрольної діяльності, зокрема, валютного контролю та митного контролю, які на даний час не пов'язані між собою ні на організаційному рівні, ні на нормативному.

Автором сформульовано пропозиції та рекомендації щодо необхідності закріплення у нормативно-правових актах окремих принципів здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Зазначено, що особливу роль при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення мають принципи вибірковості та координації. При цьому, принцип вибірковості, у цілому, не притаманний державному контролю, враховуючи, що державний контроль, як правило, проводиться суцільно. Принцип координації забезпечує взаємодію різних суб'єктів контрольної діяльності.

Розділ 2 «Правові засади митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» складається з двох підрозділів і містить характеристику основоположних засад нормативно-правового регулювання здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, а також особливостей його проведення.

У підрозділі 2.1 «Нормативно-правове регулювання здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» проаналізовано законодавство, яке регулює здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Досліджено особливості нормативно-правового регулювання митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, кола осіб, щодо яких може проводитись такий митний контроль, обсягу документації та відомостей, які можуть бути використані при його проведенні. На підставі аналізу нормативно-правового регулювання митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення визначено, що він має: а) особливий об'єкт контролю; б) мету; в) особливий склад учасників тощо.

Зазначено, що нормативно-правове регулювання митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення повинно забезпечувати його взаємодію з іншими видами державного контролю: валютним контролем, податковим контролем (щодо податків не пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон) тощо.

Окрему увагу приділено нормативно-правовому регулюванню використання документації при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. Визначено, що документи, які використовуються при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення поділяються на: 1) документи та відомості, що можуть бути досліджені; 2) документи та відомості, які можуть бути витребувані; 3) документи та відомості, які можуть бути використані при підготовці висновків за результатами перевірки.

З метою вдосконалення правового регулювання використання документів та відомостей при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є необхідним: а) врегулювання порядку надання відомостей в електронному вигляді під час проведення документальної перевірки; б) визначення переліку документації, яка може бути використана при складанні акту за результатами перевірки; в) визначення переліку документації, яка може бути належним доказом в адміністративному судочинстві.

У підрозділі 2.2 «Особливості та порядок здійснення документальних перевірок після завершення пропуску та митного оформлення» охарактеризовано особливості проведення документальних перевірок після завершення пропуску та митного оформлення, які полягають у: 1) перевірці достовірності та повноти декларування митної вартості; 2) перевірці правильності визначення коду товарів; 3) перевірці правомірності надання податкових пільг щодо товарів, які переміщуються через митний кордон. Так, зміна коду товару та його митної вартості при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення залежить від достовірності та повноти відомостей, які були надані під час митного оформлення та пропуску товару. Підставами для скасування податкових пільг при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є нецільове використання товарів, щодо яких такі податкові пільги було надано. З огляду на це, необхідно розробити та затвердити Стандарти проведення документальних перевірок щодо митної вартості, коду товару, країни походження, правомірності надання податкових пільг.

На підставі аналізу чинного законодавства України визначено, що на законодавчому рівні не закріплений чіткий порядок здійснення контролю митної вартості товарів, коду товарів, податкових пільг, які надаються стосовно таких товарів. Запропоновані Стандарти проведення документальних перевірок, прийняття яких автор вважає необхідним для підвищення ефективності митного контролю в цілому, повинні бути розроблені з урахуванням специфіки їх проведення в Україні.

Окремо автором визначено особливості та порядок організації контролю митної вартості при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. Так, при організації контролю митної вартості при проведенні документальних перевірок важливим є послідовність дій суб'єкта владних повноважень при здійсненні контролю митної вартості та можливість коригування величини митної вартості після завершення пропуску та митного оформлення.

Особливу увагу автором приділено дослідженню поняття роялті, яке є складовою частиною митної вартості, оскільки єдиного підходу до визначення поняття роялті чинне законодавство України не містить. Наявні визначення поняття роялті у законодавчих актах не враховують особливостей його застосування для митних цілей. Автором сформульовано визначення поняття роялті, яке враховує особливості його застосування, як складової частини митної вартості, а саме: роялті - це платежі будь-якого виду, за користування або надання права на користування будь-яким об'єктом інтелектуальної власності, які сплачені, або підлягають сплаті у зв'язку з поширенням правової охорони цього об'єкта на територію України, та які пов'язані з товарами, що ввозяться на митну територію України, а також послугами, що пов'язані з реалізацією цих товарів на митній території України.

Детально розглянуто особливості зміни коду товару та скасування податкових пільг при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. Зокрема, проаналізовано чинники, які впливають на зміну коду товару, якими є: достовірність та повнота відомостей щодо товарів, які зазначені при митному оформленні; похідна роль числового значення коду товару від його опису та достовірності або повноти зазначених (наданих) відомостей про такий товар. Також, за результатами дослідження особливостей контролю правомірності надання та використання податкових пільг при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення визначено, що він полягає у контролі правомірності надання податкових пільг в залежності від: а) митного режиму, у який оформлено товари; б) країни походження, яка задекларована при митному оформленні товарів; в) особливої податкової пільги, яка передбачена Митним кодексом України або Податковим кодексом України.

Розділ 3 «Організаційні засади здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» складається з двох підрозділів і присвячений характеристиці повноважень контролюючих органів при проведенні документальних перевірок, а також окремим питанням прийняття рішень за результатами таких документальних перевірок.

У підрозділі 3.1 «Повноваження контролюючих органів при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» проаналізовано повноваження контролюючих органів при проведенні документальних перевірок та права і обов'язки підконтрольних суб'єктів.

Встановлено, що при проведенні документальної перевірки обсяг прав і обов'язків як контролюючих органів, так і підконтрольних суб'єктів залежить від етапу її проведення. Проведення документальної перевірки включає такі етапи: 1) попередній (доперевірочний) аналіз; 2) безпосереднє проведення документальної перевірки; 3) прийняття рішень за результатами проведення документальної перевірки. Зокрема, на етапі попереднього (доперевірочного) аналізу контролюючі органи позбавлені можливості витребування документів у підконтрольних суб'єктів, при цьому, у підконтрольних суб'єктів наявне право на внесення змін до митних декларацій у разі виявлення недоплати митних платежів та сплата штрафу у зменшеному розмірі. На етапі безпосереднього проведення документальної перевірки у контролюючих органів наявні права на витребування документів від підконтрольних суб'єктів, при цьому, останні з початком проведення документальної перевірки втрачають права на внесення змін до митних декларацій та сплати штрафу у зменшеному розмірі.

Також, враховуючи зазначену послідовність етапів проведення документальних перевірок, обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури профільного підрозділу центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесена організація та здійснення документальних перевірок.

Автором розглянуті проблеми обміну інформацією між контролюючими органами та іншими органами державної влади, державними підприємствами, іноземними митними органами, банками, страховими компаніями тощо. У цьому контексті досліджено поняття комерційної таємниці. Запропоновано виключити з обсягу відомостей, які становлять комерційну таємницю, відомості, які необхідні для нарахування та сплати податків і зборів.

Проаналізовано законодавство Європейського Союзу та країн СНД щодо повноважень контролюючих органів на отримання відомостей з банківських рахунків підконтрольних суб'єктів. На підставі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність впровадження у чинне законодавство України положень щодо можливості отримання контролюючими органами при здійсненні документальних перевірок відомостей з банківських рахунків підконтрольних суб'єктів, за умови чіткої регламентації підстав для отримання таких відомостей та механізму їх отримання.

Досліджені підстави та практика звернення контролюючих органів до суду при проведенні документальних перевірок. Так, на думку автора, підстави для звернення до суду при проведені документальних перевірок необхідно розширити, зокрема, законодавчо закріпити право звернення контролюючих органів до суду щодо зупинення видаткових операцій та отримання відомостей з банківських рахунків підконтрольного суб'єкта.

У підрозділі 3.2 «Прийняття рішень за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення» визначено, що за наслідками проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення можуть бути прийняті такі рішення: а) надсилання податкового повідомлення-рішення; б) рішення щодо необхідності застосування заходів з ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або зупинення зовнішньоекономічної діяльності; в) притягнення до відповідальності за порушення митних правил.

Проаналізовано положення законодавства з питань, пов'язаних із донарахуванням грошових (податкових) зобов'язань за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Визначено, що основоположними засадами при прийнятті рішень за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є: а) обов'язок доведення правомірності будь-якого донарахування контролюючим органом; б) відсутність обов'язку сплати донарахованих сум до моменту їх узгодження, в тому числі, на підставі рішення суду; в) тлумачення будь-яких суперечностей у законодавстві на користь платника податків та обов'язок контролюючого органу прийняти рішення на користь платника податків у разі їх наявності.

Окрему увагу приділено дослідженню механізму визначення грошових (податкових) зобов'язань узгодженими, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях. Зокрема, запропоновано впорядкувати механізм визначення сум грошових (податкових) зобов'язань узгодженими, а також передбачити можливість скасування цього узгодження.

Розглянуто деякі проблеми застосування відповідальності при виявленні порушень за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. Відповідно до чинного законодавства, при притягненні до фінансової відповідальності, у тому числі за порушення, які виявлені за результатами проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, наявність вини не є необхідною умовою. Цей вид відповідальності застосовується як за наявності вини так і без наявності вини, лише по факту порушення законодавства. Притягнення до адміністративної відповідальності при митному контролі після завершення пропуску та митного оформлення також обмежується фактами надання недостовірних або неповних відомостей, оскільки може бути відсутня вина підконтрольного суб'єкта у таких випадках. Запропоновано визначити вину обов'язковим елементом для застосування фінансової відповідальності та встановити випадки, за яких особа, за результатами документальних перевірок не притягається до фінансової або адміністративної відповідальності, зокрема, у разі, якщо така особа надала повні і достовірні відомості щодо задекларованого товару.

У Висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та нові підходи вирішення наукових завдань щодо визначення організаційно-правових засад здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення:

1. Митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення - це особлива складова частина митного контролю, що здійснюється у формі документальної перевірки та не впливає безпосередньо на процес митного оформлення товарів. Він полягає у перевірці суб'єктом владних повноважень дій підконтрольного суб'єкта щодо їх відповідності вимогам законодавства, достовірності відомостей, зазначених підконтрольним суб'єктом при пропуску та митному оформленні, а також законності інших операцій щодо таких товарів.

2. Зовнішній вираз митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення виявляється у формі документальної перевірки. Митному контролю після завершення пропуску та митного оформлення властиві особливий порядок його здійснення та особливий склад учасників. Зокрема, порядок здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення обумовлений особливістю поєднання митного контролю та фінансового контролю при перевірці достовірності відомостей митних декларацій та правильності зазначених у них даних.

3. Коло осіб, щодо яких проводиться документальна перевірка обмежене особами, які причетні до зовнішньоекономічної операції. Враховуюче це, є доцільним здійснювати перевірки не лише осіб, які здійснюють безпосереднє переміщення товарів, а також осіб, які реалізують ці товари на митній території України, та осіб, які залучені до зовнішньоекономічної операції (здійснюють допоміжну посередницьку діяльність, надають послуги з транспортування, страхування тощо).

4. Здійснення митного контролю має такі етапи: 1) попередній (доперевірочний) аналіз; 2) безпосереднє проведення документальної перевірки; 3) прийняття рішень за результатами проведення документальної перевірки. Така послідовність зумовлена особливим обсягом прав і обов'язків, які притаманні як суб'єкту владних повноважень, так і підконтрольному суб'єкту на кожному етапі, а також строками проведення таких етапів. З метою забезпечення всіх етапів проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, доцільно вдосконалити організаційну структуру профільного підрозділу центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесена організація та здійснення документальних перевірок.

5. Проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення передбачає право суб'єкта владних повноважень на витребування, дослідження та використання документації і відомостей, які мають відношення до зовнішньоекономічних операцій підконтрольного суб'єкта. Вбачається доцільним закріплення у чинному законодавстві розподілу документації і відомостей, що використовуються у зв'язку з проведенням митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення на: а) перелік досліджуваних документів та відомостей; б) перелік документів та відомостей, які можуть бути витребувані; в) перелік документів і відомостей, які можуть бути використані при складанні акту за результатами документальної перевірки.

6. З метою вдосконалення правового регулювання використання документів та відомостей при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є необхідним: а) врегулювання порядку надання відомостей в електронному вигляді під час проведення документальної перевірки; б) визначення переліку документації, яка може бути використана при складанні акту за результатами перевірки; в) визначення переліку документації, яка може бути належним доказом в адміністративному судочинстві.

7. Проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення визначається особливостями, які полягають, зокрема, у: а) контролі достовірності та повноти декларування митної вартості; б) контролі правильності визначення коду товарної номенклатури товарів; в) контролі правомірності надання податкових пільг щодо товарів, які переміщуються через митний кордон. Так, зміна коду товару та його митної вартості при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення залежить від достовірності та повноти відомостей, які були надані під час митного оформлення та пропуску товару. Підставами для скасування податкових пільг при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є нецільове використання товарів, щодо яких такі податкові пільги було надано. З огляду на це, належним є розроблення та затвердження Стандартів проведення документальних перевірок щодо митної вартості, коду товару, країни походження, правомірності надання податкових пільг.

8. Об'єктом митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є визначені законодавством відомості, що надаються при пропуску та митному оформленні товарів та фінансово-господарська документація підконтрольного суб'єкта щодо достовірності та відповідності чинному законодавству, а також операції з товарами після завершення їх пропуску через митний кордон.

9. Доцільно закріпити на законодавчому рівні визначення поняття роялті, яке враховує особливості його застосування, як складової частини митної вартості. Так, роялті - це платежі будь-якого виду, за користування або надання права на користування будь-яким об'єктом інтелектуальної власності, які сплачені або підлягають сплаті у зв'язку з поширенням правової охорони цього об'єкта на територію України, та які пов'язані з товарами, що ввозяться на митну територію України, а також послугами, що пов'язані з реалізацією цих товарів на митній території України.

10. Вдосконалення організації та підвищення ефективності контрольної діяльності в Україні значною мірою залежить від забезпечення взаємопов'язаності митного та валютного контролю. Враховуючи це, необхідна координація діяльності контролюючих органів при проведенні цих видів контролю та обмін відомостями, які виявлені за їх результатами.

11. Підставами для скасування податкових пільг при проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення є: нецільове використання товарів; недотримання умов, за яких товари перебувають під митним контролем (у тому числі, строків завершення такого перебування під митним контролем); втрата товарів, які перебувають під митним контролем (форс-мажорні обставини або протиправні дії третіх осіб).

12. Послідовність дій суб'єктів владних повноважень при перевірці митної вартості під час здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, полягає у: 1) перевірці методу визначення митної вартості; 2) перевірці фактурної (контрактної) вартості товару; 3) перевірці додаткових елементів митної вартості.

13. При проведенні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, у разі отримання від уповноважених органів іноземних держав відомостей про інший показник митної вартості товарів, ніж той що був зазначений під час проведення митного оформлення, є доцільним митну вартість визначати за договірною ціною.

14. За наслідками проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення можуть бути прийняті такі рішення: а) надсилання податкового повідомлення-рішення; б) застосування заходів з ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або зупинення зовнішньоекономічної діяльності; в) притягнення до відповідальності за порушення митних правил.

15. При прийнятті суб'єктами владних повноважень рішень про донарахування податкових/грошових зобов'язань за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення основоположними засадами є: а) обов'язок доведення правомірності будь-якого донарахування контролюючим органом; б) відсутність обов'язку сплати донарахованих сум до моменту їх узгодження, в тому числі, на підставі рішення суду; в) тлумачення будь-яких суперечностей у законодавстві на користь платника податків та обов'язок контролюючого органу прийняти рішення на користь платника податків у разі їх наявності.

16. При притягненні до фінансової відповідальності, у тому числі за порушення, які виявлені за результатами проведення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, наявність вини не є необхідною умовою. Цей вид відповідальності застосовується як за наявності вини, так і без наявності вини, лише по факту порушення правових норм. Разом із цим, відповідно до ст. 69 Митного кодексу України обставинами, які виключають притягнення до фінансової відповідальності, є вчинення таких дій внаслідок рішень митниць, які були скасовані за результатами митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. При цьому, Митний кодекс України виключає притягнення до фінансової відповідальності за наслідками митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення лише у випадках прийняття митницями рішень про визначення коду товару та рішень про визначення митної вартості. Тому, автор вважає за доцільне доповнити даний перелік також рішеннями про визначення країни походження та рішеннями про надання податкових пільг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Короп О. В. Сутність і призначення митного контролю після пропуску товарів через митний кордон / О. В. Короп // Бюлетень Міністерства юстиції України. - К., 2012. - Вип. № 12 - С. 132-138.

2. Короп О. В. Застосування угод про обмін інформацією у зв'язку з проведенням митними органами документальних перевірок / О. В. Короп // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2013. - Вип. № 59 - С. 181-194.

3. Короп О. В. Перевірка правильності класифікації товарів під час здійснення митного контролю після завершення процедур пропуску та митного оформлення / О. В. Короп // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2013. - Вип. № 61 - С. 246-257.

4. Короп А. В. Проверка таможенной стоимости при осуществлении таможенного контроля после завершения пропуска и таможенного оформления товаров / А. В. Короп // European Applied Sciences. - Штутгарт (Германия), 2013. - Вип. № 7-2. - С. 183-187.

5. Короп О. В. Організаційно-правові проблеми застосування вини як елементу податкового правопорушення / О. В. Короп // - Часопис Київського університету права. - 2013. - Вип. № 3 - С. 137-141.

6. Короп О. В. Нормативно-правові аспекти включення витрат на страхування вантажів до митної вартості / О. В. Короп // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-правові, управлінські, правові, інформаційно-технічні, гуманітарні аспекти) : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 29 березня 2013 р.). - Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2010. - С. 60-61.

7. Короп О. В. Впровадження перевірок законності ввезення товарів на митну територію України / О. В. Короп // Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 03 грудня 2010 р.). - Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2013. - С. 270-271.

АНОТАЦІЯ

Короп О. В. Організаційно-правові засади здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення в Україні. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07. - адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2014.

Дисертація є першим комплексним дослідженням, яке присвячене організаційно-правовим засадам здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. У роботі системно досліджуються загальнотеоретичні питання поняття митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення, його становлення і розвиток, місце у структурі державного контролю, фінансового контролю і митного контролю, та організаційно-правові засади його здійснення. Також, досліджено проблеми вдосконалення здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення. Визначені особливості зміни коду товарів, їх митної вартості, скасування податкових пільг. Особлива увага приділена принципам здійснення митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення.

Сформульовані висновки щодо вдосконалення законодавства у сфері здійснення митного контролю в цілому, та митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення як його складової частини.

У роботі детально розглянуто повноваження суб'єктів владних повноважень при здійсненні митного контролю після завершення пропуску та митного оформлення і обґрунтовано необхідність проведення документальних перевірок не лише щодо зовнішньоекономічних операцій, а також щодо операцій з реалізації ввезених товарів на митній території України з метою посилення боротьби з контрабандою та незаконним переміщенням товарів.

Ключові слова: митний контроль; митний контроль після завершення пропуску та митного оформлення; документальна перевірка; аудит; контроль на основі методів аудиту; контролюючі органи; податкова пільга; податкове повідомлення-рішення.

АННОТАЦИЯ

Короп А. В. Организационно-правовые основы осуществления таможенного контроля после завершения пропуска и таможенного оформления в Украине. - На правах рукописи.

...