Ірпінь 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент ГРЕЧАНЮК Сергій Костянтинович, Національна академія прокуратури України, в.о. завідувача кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ПРИЙМАЧЕНКО Дмитро Володимирович Академія митної служби України, професор кафедри адміністративного та митного права; кандидат юридичних наук ЗЛИВКО Станіслав Володимирович Чернігівський юридичний коледж Державної пенітенціарної служби України, начальник циклу загальноюридичних дисциплін.

Захист відбудеться 23 грудня 2014 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 в Національному університеті державної податкової служби України за адресою: вул. Садова, 55, м. Ірпінь, Київська обл., 08201.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: вул. Карла Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., 08201.

Автореферат розісланий 22 листопада 2014 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.О. Мацелик

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проведення системних перетворень не можливе без розвитку правового регулювання багатьох державних сфер. У сучасних умовах кожна людина щоденно безпосередньо або опосередковано бере участь у відносинах, пов'язаних з діяльністю транспорту, що відіграє важливу роль у життєдіяльності людини взагалі та має одне з вирішальних значень в реалізації функцій держави, виконанні нею своїх завдань. Забезпечення безпеки на дорогах, на наш погляд, необхідно вважати одним із пріоритетів функціонування державних органів, чия діяльність прямо пов`язана з цією галуззю. При цьому, однією з головних причин, які зумовлюють небезпеку на транспорті, є вчинення правопорушень. Так, лише у 2013 році, за даними Державної судової адміністрації України, до суду надійшло 9203 справи про злочини щодо безпеки руху та експлуатації транспорту, 376189 справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, що привертає особливу увагу до правового регулювання відповідальності за вчинення правопорушень на транспорті. адміністративний відповідальність транспорт правопорушення

Протидія правопорушенням у цій сфері і встановлення відповідальності за їхнє вчинення, що знаходить своє відображення зокрема в такому правовому інституті, як адміністративна відповідальність, поряд із закріпленням структури і компетенції органів управління транспортом, встановленням обов'язкових правил руху тощо, є однією із важливих форм правового регулювання забезпечення функціонування транспорту. Інститут адміністративної відповідальності в сучасні правовій науці є достатньо науково розробленим і практично значимим, проте він потребує постійного розвитку та вдосконалення, охоплення нових відносин, яких не існувало дотепер і які виникають або вдосконалюються у зв'язку із потребою часу. Наукове та законодавче забезпечення адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами має ряд прогалин, що обумовлено, зокрема, відсутністю комплексних теоретичних доробок цього питання. Серед останніх наукових досліджень необхідно згадати роботи Р.І. Михайлова „Забезпечення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху в сучасних умовах”, Ю.С. Коллєра „Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху”, Т.М. Тимчишина „Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті”, які розкривають лише окремі аспекти відповідальності, без урахування ознак, характерних для різного виду транспорту як єдиного комплексу.

У зв'язку із чим детальне наукове дослідження відповідальності за правопорушення пов'язані з керуванням транспортними засобами, аналіз практики застосування законодавства в цій сфері, вироблення нових та подальша розробка існуючих понять, мають суттєве значення у подоланні існуючих прогалин, удосконаленні законодавства й сприятиме ефективності функціонування інституту адміністративної відповідальності у транспортній сфері, а також доповнить систему забезпечення прав та інтересів учасників транспортних правовідносин. Наведені вище обставини зумовили актуальність обраної теми наукового дослідження.

Теоретичну базу дисертації склали наукові праці відомих теоретиків права та фахівців з адміністративного права, зокрема таких, як С.С. Алексєєв, С.М. Братусь, М.С. Кельман, В.В. Лазарев, М.І. Матузов, М.Н. Марченко, О.Г. Мурашин, А.С. Піголкін, О.Ф. Скакун та інших; вітчизняних учених-адміністративістів В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Д.М. Лук'янця, Д.В. Приймаченка, О.І. Остапенка, А.О. Селіванова, Ю.С. Шемшученка та багатьох інших.

Дослідженню різних аспектів адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, різного часу були присвячені праці українських науковців, зокрема А.С. Бичкова, Г. К. Голубєвої, Т. О. Гуржія, С. М. Гусарова, М. М. Долгополової, В. В. Доненка, А.П. Калініченко, Ю.С. Коллєра, В.Ф. Муцко, М. А. Микитюка, Р. І. Михайлова, В. Й. Развадовського, М.М. Стоцької, А. О. Собакаря, Т.М. Тимчишина, та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обрана тема дослідження безпосередньо пов'язана із виконанням завдань Указу Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98 „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”, Концепції реформування транспортного сектору економіки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2000 року № 1684, Транспортної стратегії України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 2174-р.

Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національного університету ДПС України від 29 листопада 2012 року (протокол №5). Уточнена та перезатверджена Вченою Радою Національного університету ДПС України від 27 лютого 2014 року (протокол №6). Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання та доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є з'ясування особливостей, підстав та процедури притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, формування на цій основі нових, науково-значимих понять, а також вироблення пропозицій, які можуть бути використані при розробленні нормативно-правових актів, удосконаленні діючих, що сприятиме підвищенню ефективності протидії правопорушенням у цій сфері та допоможе пристосувати цей вид відповідальності до вимог сьогодення.

Поставлена мета обумовила вирішення таких завдань:

- розкрити стан наукової розробки, визначити поняття та ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, а також співставити її з іншими видами юридичної відповідальності;

- на основі аналізу доктринальних і нормативних джерел провести класифікацію адміністративних правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами;

- окреслити підстави адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами;

- здійснити характеристику юридичного складу адміністративних правопорушень у цій сфері;

- визначити поняття та систему адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами;

- провести комплексний аналіз поняття та стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаних з керуванням транспортними засобами;

- проаналізувати особливості заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення у цій сфері;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, яким регламентовано адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані із застосуванням адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.

Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням філософських, загальнонаукових, спеціальнонаукових та конкретно-наукових методів пізнання, зокрема: формально-догматичний метод став основою для наукового опрацювання нормативно-правових актів, формування дефініцій у досліджуваній сфері та розкриття їхньої сутності (підрозділи 1.2., 2.1., 2.2., 2.3., 3.3). Системний метод був використаний, зокрема, для виявлення зв'язків між складовими елементами інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3., 2.4, 3.2., 3.3). Для висвітлення сучасних концепцій адміністративної відповідальності використовувався метод функціонального аналізу (підрозділ 1.1), для визначення місця адміністративної відповідальності, за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами у системі юридичної відповідальності використано метод емпіричної типології (підрозділи 1.1., 1.2., 1.3), а для визначення місця її нормативної моделі у системі права - метод теоретичної типології (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод було використано для порівняння досліджуваних норм з відповідними нормами зарубіжних країн (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3., 3.2); метод аналізу та синтезу - під час дослідження ознак адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами (підрозділ 1.2.); соціологічний - під час анкетування суддів з метою з'ясування їх думки стосовно концептуальних питань дослідження (підрозділи 2.3., 3.1., 3.2); статистичний - під час дослідження даних про адміністративні правопорушення (підрозділ 2.3.).

Емпіричною базою дослідження є відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, статистичні дані Державної судової адміністрації України щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, узагальнення опитування суддів, практика розгляду справ про адміністративні правопорушення в різних органах адміністративної юрисдикції та Європейського суду з прав людини, інші матеріали правоохоронних органів, які безпосередньо або опосередковано торкалися специфіки об'єкта та предмета цієї роботи.

Нормативно-правову основу дослідження склали акти конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, кримінального процесуального та цивільно-процесуального законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів. Дана дисертація є одним із перших у вітчизняній науці комплексним дослідженням адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, її особливостей, підстав та процедури притягнення. У результаті проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку висновків, рекомендацій та пропозицій, основні з них такі:

уперше:

- узагальнено практику Європейського Суду з прав людини щодо розгляду справ за вчинення правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами, що дозволило установити ключові причини та умови вчинення означених правопорушень, а також основні проблеми, прогалини та порушення при розгляді справ даної категорії вітчизняними юрисдикційними органами;

- ґрунтуючись на системному аналізі чинного законодавства, зроблено висновок про те, що діюче законодавство не містить двох принципових для встановлення відповідальності понять: „керування транспортним засобом” та „експлуатація транспортного засобу”, тому автором розроблене та запропоноване авторське бачення цих категорій, які знайшли своє відображення у пропозиціях за результатами дослідження;

дістали подальшого розвитку:

- наукові напрацювання розуміння адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами через розробку її нормативного, видового, суб`єктного, процесуального та превентивного змісту;

- класифікація адміністративних правопорушень у цій сфері за: загальними властивостями (ознаками) адміністративних правопорушень, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, ступенем суспільної небезпеки, органом, який розглядає справу, характером правовідносин у сфері керування транспортними засобами, видами транспортних засобів, які є предметом правопорушень;

- виділення особливостей учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, зокрема, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, неповнолітніх осіб, адвоката;

удосконалено:

- поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення під яким пропонується розуміти окремий вид провадження у справах про адміністративні правопорушення, який врегульований адміністративно-процесуальними нормами, по вирішенню справ про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами компетентними органами (посадовими особами), а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню даних порушень та запобігання ним;

- систему суб'єктів адміністративного провадження, яка розглядається в такому вигляді: компетентні органи і посадові особи, які наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух справи; суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі; суб'єкти, що сприяють встановленню об'єктивної істини у справі (до цієї групи необхідно віднести суб'єктів, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження з їх використанням фактичних даних, що фігурують у справі, та суб'єктів, що засвідчують важливі для встановлення об'єктивної істини факти, дії, обставини);

- заходи забезпечення провадження, для чого здійснено їхній розподіл на загальні (універсальні), які застосовуються за вчинення більшості правопорушень (адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, доставлення порушника та привід), та спеціальні, які застосовуються лише при вчинені правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами (вилучення посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції);

- систему адміністративних стягнень за допомогою встановлення додаткових заходів до юридичних осіб, зокрема пропонується передбачити можливість зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певного виду діяльності (наприклад, перевезень), наданої юридичній особі, а також обмеження у здійсненні певних видів діяльності у транспортній сфері.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть слугувати основою для подальшого дослідження адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами;

– у практичній діяльності правоохоронних органів, а також судів при провадженнях по справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, а також при навчанні працівників загальних судів та органів внутрішніх справ (акт впровадження в діяльність Бахмацького районного суду від 22 травня 2014 року, листи Апеляційного суду Чернігівської області від 30 травня 2014 року № 1384 та Управління МВС України в Чернігівській області від 21 травня 2014 року № 21/77);

– у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватись при викладанні курсів „Адміністративне право”, „Транспортне право”.

Особистий внесок здобувача. Викладені в науковій роботі положення, що виносяться на захист, є результатом самостійної праці автора дисертації. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засідання кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету LGC державної податкової служби України.

Теоретичні положення та висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, найбільш значимими з яких є такі: міжнародні науково-практичні конференції: „Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин” (Одеса, 10-11 травня 2013); „Фактори та умови модернізації сучасної юридичної науки” (Сімферополь, 17-18 травня 2013); „Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності” (Донецьк, 25-26 травня 2013); „Правові реформи в Україні: реалії сьогодення” (Харків, 08-09 червня 2013); „Актуальні питання теорії та практики застосування сучасного вітчизняного та міжнародного права” (Київ, 15-16 червня 2013); „Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні” (Львів, 21-22 червня 2013); „Теоретико-практичні механізми розбудови правової держави в Україні” (Запоріжжя, 28-29 червня 2013); „Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні” (Харків, 07-08 вересня 2013); „Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки дослідження” (Сімферополь, 13-14 вересня 2013); „Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки” (Київ, 14-15 вересня 2013).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей у виданнях, що визначені як фахові з юридичних наук, з них 2 наукові статті у міжнародних юридичних виданнях, а також 10 матеріалів і тез конференцій.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з яких основний текст дисертації - 200 сторінок, список використаних джерел - 29 сторінок (257 найменувань), 3 додатки на 14 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, охарактеризовано основні методи дослідження. Визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано положення, що містять наукову новизну, висвітлено практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію результатів дисертації.

Перший розділ „Теоретико-правові засади адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. „Наукова розробка та правові передумови встановлення адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” здійснюється комплексний аналіз наукових підходів до визначення адміністративної відповідальності з врахуванням її особливостей, які виникають при керуванні різними видами транспортних засобів, а також узагальнено та виділено нормативні основи такої відповідальності.

Нормативно-правові акти цієї сфери у роботі класифіковані за різними критеріями, а враховуючи специфіку врегульованих ними правовідносин, виділяються такі їхні особливості: по-перше, основу правового регулювання транспортної сфери становить Конституція України; по-друге, регулювання функціонування кожного виду та сфери транспорту охоплюють спеціальні міжнародно-правові акти, які встановлюють загальні стандарти та правила враховуючи специфіку окремих видів транспорту; по-третє, вся сукупність відомчих та міжвідомчих нормативно-правових актів може бути поділена на загальні (комплексні), тобто ті, які містять загальні засади щодо регулювання правовідносин і стосуються не тільки транспорту, та спеціальні, які регулюють безпосередньо транспортні відносини; по-четверте в правовому регулюванні транспортної сфери відсутній єдиний законодавчий акт, який би поєднував регулювання всіх видів транспорту. Що вимагає прийняття єдиного кодифікованого акту, наприклад, Транспортного кодексу України.

У підрозділі 1.2. „Поняття та ознаки адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” шляхом дослідження загального поняття юридичної відповідальності та її ознак, проведення наукового аналізу специфіки адміністративної відповідальності, узагальнення цих категорій було визначено поняття адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.

Установлено, що даний вид відповідальності, як правове явище, характеризується трьома видами ознак. При цьому, автор зупинив увагу на кожному їхньому виді та особливе значення приділив специфічним ознакам. Серед іншого зроблено висновок, що в законодавстві відсутнє єдине визначення транспортного засобу, яке б охоплювало ознаки, характерні для всіх їх видів. У зв'язку з чим було узагальнено існуючі наукові та нормативні визначення вказаної категорії та наведено власну дефініцію. Також було відмежовано поняття „експлуатація транспортного засобу” та „керування транспортним засобом” та запропоновано легальні визначення вказаних понять закріпити в Законі України „Про транспорт”. Автор пропонує поняття „водій” позбавити обов`язкової вказівки на наявність відповідного посвідчення.

У підрозділі 1.3. „Співвідношення адміністративної відповідальності, пов'язаної з керуванням транспортними засобами та інших видів юридичної відповідальності” було здійснено порівняльний аналіз досліджуваного виду з кримінальною, дисциплінарною та цивільною відповідальністю.

Зазначається, що адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, має ряд спільних рис з іншими видами юридичної відповідальності, пов'язана з ними, а в деяких випадках вони доповнюють одна одну. Це пояснюється тим, що вони є складовою частиною єдиного явища - юридичної відповідальності, яка в свою чергу має загальні ознаки для всіх видів такої відповідальності.

Розмежування досліджуваного виду відповідальності з іншими видами було проведено, виходячи з таких основних критеріїв як: 1) суспільна небезпечність (шкідливість) правопорушень; 2) нормативне джерело закріплення та підстави застосування відповідальності; 3) суб'єкти відповідальності; 4) органи, що її застосовують; 5) процесуальна процедура її здійснення; 6) правові наслідки.

Другий розділ „Характеристика адміністративних правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” складається з чотирьох підрозділів.

Підрозділ 2.1. „Підстави адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” присвячений теоретичному обґрунтуванню визначення підстав адміністративної відповідальності у даній сфері.

Спираючись на загальнотеоретичні підходи до розуміння правопорушення, в якості головної підстави для притягнення до відповідальності проаналізовані його головні характеристики. Серед іншого зазначається, що суспільна небезпечність (шкідливість) адміністративних правопорушень пов`язаних з керуванням транспортними засобами чітко прослідковується, як правило, в їхніх наслідках, які полягають у виникненні дорожньо-транспортних пригод, які у свою чергу можуть спричиняти загрозу життю і здоров'ю людей, майнову шкоду тощо.

Адміністративне правопорушення, пов'язане з керуванням транспортними засобами визначається як протиправне, винне (умисне або необережне), суспільно небезпечне (шкідливе) діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатного учасника руху, яке посягає на охоронювані законом суспільні відносини на транспорті, які пов'язані з безпекою руху та експлуатацією транспортних засобів, та за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність.

У підрозділі 2.2. „Юридичний склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами”, спираючись на напрацювання науковців-теоретиків, визначено склад правопорушення у цій сфері.

Загальним об'єктом в досліджуваному виді правопорушень є сукупність суспільних відносин, які охороняються законодавством про адміністративні правопорушення; родовим об'єктом будуть суспільні відносини на транспорті, які пов'язані з безпекою руху та експлуатацією транспортних засобів; видовим об'єктом як різновидом родового будуть суспільні відносини, пов'язані з безпекою руху та експлуатацією різних видів транспортних засобів; безпосереднім об'єктом можуть бути різноманітні групи суспільних відносин.

Досліджувані правопорушення можуть бути вчинені, як у формі дії, так і бездіяльності, а на основі аналізу всієї сукупності правопорушень у цій сфері зроблено висновки про те, що шляхом активних дій можуть бути вчиненні правопорушення передбачені статтями 80, 81, 109-111, ч. 2 ст. 112, 114-116, 116-1, 116-2, 117, 119, 121-1, 121-2, 122, 122-4, 123, 124, 126, 127, 127-1, 128, 129, 130, 132-1, 133, 133-1, 133-2, 134, 135, 135-1, 136-142 КУпАП. Шляхом бездіяльності можуть бути вчинені правопорушення передбачені, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 112, 113, 122-2, 124-1, 188-15, 188-28 КУпАП. А правопорушення, передбачені ст. 113, 116-3, 120, 121, 122-5, 125, 128-1, 152-1, ст. 127 Повітряного кодексу України, ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” можуть бути вчинені як шляхом активних дій, так і бездіяльності.

Аналізуючи питання особливостей суб'єкта вказаного виду правопорушень, автор доходить до висновку, що ним необхідно розуміти учасників руху. Із суб'єктивної сторони досліджуваний вид правопорушень в основному вчиняється умисно, оскільки при їх вчиненні особи усвідомлюють протиправний характер своїх діянь. Дані правовідносин пов'язані з керуванням джерелом підвищеної небезпеки, що також є доказом освіченості особи про можливі шкідливі наслідки. Особа порушує додаткові правила регулювання руху та експлуатації транспортних засобів, що тягне шкідливі наслідки, при цьому, вона є учасником руху, що автоматично покладає на неї додаткові обов'язки.

Підрозділ 2.3. „Особливості адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” присвячено дослідженню системи адміністративних стягнень, які проаналізовані крізь призму санкцій КУпАП, а також виявлено окремі проблеми у їхньому застосуванні.

Зокрема, зазначається, що за вчинення досліджуваних правопорушень можуть бути застосовані стягнення у виді попередження, штрафу, оплатного вилучення предмета, конфіскації, позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, громадських робіт, адміністративного арешту.

Вказується на те, що за вчинення правопорушень у досліджуваній сфері не передбачені виправні роботи у якості стягнення, тому обґрунтовано думку про те, що даний вид стягнення доцільно б було застосувати до посадових осіб, наприклад за вчинення правопорушень передбачених ст. 116-1, ст. 116-2, ст. 118, ст. 121-2, ст. 127-1, ст. 128, ст. 128-1, ст. 129, ст. 132-1, ст. 133 ст. 133-1, ст. 132-2, ст. 140 КУпАП. Висловлено думку, що адміністративний арешт є найбільш суворим з усіх видів стягнень і призначається за вчинення таких видів досліджуваних правопорушень, які передбачені ч. 4 ст. 121, ст. 122-4, ст. 123, ч.1-2, 4-6 ст. 130, ч. 4 ст. 140 КУпАП. Наголошено на тому, що критеріїв винятковості для застосування адміністративного арешту КУпАП не містить, тому необхідність його застосування повинна враховуватись суддею в кожному конкретному випадку окремо, з врахуванням загальних правил накладення адміністративних стягнень та особливостей конкретної справи, вчиненого правопорушення тощо.

У підрозділі 2.4. „Класифікація адміністративних правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами” здійснено поділ даного виду правопорушень на окремі підвиди за спеціально визначеними для цього критеріями.

Адміністративні правопорушення досліджуваної сфери в роботі класифіковані за такими критеріями: за формою вини; залежно від об'єктивної сторони; за ступенем суспільної небезпеки (шкідливості); залежно від органу, який розглядає справу; залежно від характеру правовідносин у сфері керування транспортними засобами; залежно від видів транспортних засобів; виходячи з того, яким суб'єктом було вчинено адміністративне правопорушення.

Третій розділ „Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. „Поняття та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами” визначені базові положення, що стосуються поняття провадження у справах цієї категорії, окреслено особливості учасників даного виду провадження.

Запропоновано перелік суб'єктів адміністративного провадження у справах цієї категорії, який необхідно розглядати в такому вигляді: компетентні органи і посадові особи, які наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух справи; суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі; суб'єкти, що сприяють встановленню об'єктивної істини у справі (до цієї групи необхідно віднести суб'єктів, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження з їх використанням фактичних даних, що фігурують у справі та суб'єктів, що засвідчують важливі для встановлення об'єктивної істини факти, дії, обставини).

У підрозділі 3.2. „Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами” поряд з аналізом «традиційних» стадій, обґрунтовано необхідність виділення стадії „альтернативного вирішення спору”, як однієї з форм впровадження в національне законодавство процедури медіації.

Висловлено потребу введення до КУпАП положення про те, що провадження по справі розпочинається підписанням посадовою особою (органом), уповноваженою на проведення адміністративного розслідування, „рішення про порушення справи про адміністративне правопорушення”. Також необхідно запровадити до КУпАП норму, згідно із якою за клопотанням особи, яка бере участь у судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення, здійснюється технічна фіксація судового розгляду, що слугувало б як гарантією дотримання прав учасника судового розгляду від порушень з боку суду, а також було б процесуальною формою фіксації судового процесу, яка гарантувала суддям уникнення необґрунтованих посилань на порушення ведення процесу з їхнього боку.

Підрозділ 3.3. „Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами” присвячений аналізу всього нормативно визначеного переліку заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Указано на проблеми, які виникають при застосуванні заходів забезпечення. Зокрема, зазначається, що відсутність статей, які передбачають відповідальність за керування транспортними засобами в переліку правопорушень, при вчиненні яких може бути застосований привід, не сприяє належному здійсненню провадження в такій категорії справ. Зокрема, застосування приводу є необхідним при вчиненні правопорушень, за які передбачена відповідальність у вигляді адміністративного арешту.

Аналіз ст. 262 КУпАП надав можливість зробити висновок що адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення цієї категорії, може проводитись лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України, зокрема в даній категорії справ це є органи внутрішніх справ, при цьому перелік правопорушень, при вчиненні яких може бути застосовано адміністративне затримання, зводиться лише до порушень правил дорожнього руху. У зв'язку із цим висловлена необхідність закріплення в ст. 262 КУпАП можливості застосування адміністративного затримання саме за вчинення порушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження особливостей, підстав та процедури притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, здійснено теоретичне узагальнення та надано вирішення наукового завдання, що полягає у формуванні нових, науково-значимих понять, а також пропозицій, які можуть бути використані при розробленні нормативно-правових актів та удосконаленні діючих, з метою підвищення ефективності протидії правопорушенням у цій сфері. У ході дослідження сформульовано та обґрунтовано низку висновків, рекомендацій та пропозицій, основі з них такі:

1. Наукові розробки, які стосуються адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами знаходяться у стані постійного еволюціонування, охоплюючи нові відносини, які обумовлені умовами сьогодення, а тому теоретико-правові дослідження в цій сфері можна поділити на чотири групи:

до першої групи відносяться наукові праці, що розкривають питання адміністративно-правового регулювання транспортної системи та її окремих елементів;

другу групу складають ті роботи, які вивчають та аналізують специфіку адміністративної відповідальності, яка пов'язана з експлуатацією окремих видів транспорту;

до третьої групи відносяться наукові доробки, що стосуються окремих видів правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами;

до четвертої групи відносяться напрацювання, які пов'язані з розглядом окремих аспектів безпеки дорожнього руху.

2. Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що вказана інституція втілює в життя позицію про розповсюдження гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у тому числі і пов'язаними з керуванням транспортними засобами. Виходячи з рішень Європейського суду з прав людини, можна виділити основні порушення, які допускаються при розгляді досліджуваного виду справ та стандарти, які підлягають відображенню в законодавстві. Зокрема: порушення „принципу рівності”, де суд наголосив на його важливості як однієї із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду _ яка передбачає кожній стороні розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її у менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; необхідність надання достатнього часу і можливості особі, яка притягується до адміністративної відповідальності підготувати свій захист, відсутність якого може спричинити до визнання судового розгляду несправедливим; обов'язковість повідомлення сторін про дату і час слухання справи, недотримання чого може спричинити порушення права на суд, оскільки сторони в такому разі позбавляються можливості навести свої аргументи під час слухання справи в суді; неможливість ґрунтування обвинувачення виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити, тобто якщо притягнення до адміністративної відповідальності виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої особа не має можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції, що може мати місце при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

3. Адміністративну відповідальність за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, можна визначити як вид відповідальності, яка настає за вчинення адміністративного правопорушення учасником руху у сфері суспільних відносин на транспорті, пов'язаних з безпекою руху та експлуатацією транспортних засобів, і яка застосовується компетентними органами держави у суворій відповідності з нормами права, через відповідні процесуальні форми, із застосуванням державного примусу та обмежень, яких повинен зазнати правопорушник у вигляді адміністративно-правових санкцій і метою якої є виховання особи в дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття та запобігання здійсненню нових правопорушень.

4. Науковий аналіз адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, свідчить, що вона як явище правової дійсності характеризується трьома видами ознак, зокрема їй характерні загальні або основні, галузеві та специфічні ознаки. Загальні (основні) - це ознаки, що властиві юридичній відповідальності в цілому; галузеві - характерні для адміністративної відповідальності та відмежовують її від інших видів юридичної відповідальності; специфічні - властиві саме адміністративній відповідальності за керування транспортними засобами - вони характеризують її особливості та підкреслюють її окреме місце в системі адміністративної відповідальності.

Так, першою специфічною ознакою адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами є те, що вона тісно пов'язана з транспортними засобом, який може бути як знаряддям вчинення правопорушення, так і його об'єктом, при цьому без експлуатації якого не може наставати даний вид адміністративної відповідальності.

Другою специфічною ознакою досліджуваного виду відповідальності є те, що вона не може існувати без „здійснення керування транспортним засобом”. При цьому, діюче законодавство не містить нормативного визначення керування транспортним засобом, а поняття „експлуатація транспортних засобів” та „керування транспортним засобом” є різними за своїм обсягом та змістом.

Третьою специфічною ознакою адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, є наявність спеціального суб'єкта - „учасника руху”, який являє собою фізичну чи юридичну особу, орган державної влади, які беруть участь у процесі руху транспорту і які використовують дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою всіх видів транспортних засобів або здійснюють державно-управлінські функції в цій сфері.

Четвертою ознакою є нормативна, оскільки статті, які передбачають даний вид відповідальності, мають бланкетні диспозиції, для застосування яких необхідно звертатись до інших нормативних актів (законів, положень, правил, інструкцій тощо).

П'ятою ознакою є те, що даний вид відповідальності виникає у сфері суспільних відносин на транспорті, які пов'язані з безпекою руху та експлуатацією транспортних засобів, врегульовані правовими нормами і охороняються адміністративним санкціями.

5. Керування транспортним засобом можна визначити, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, чи має така особа право керування транспортним засобом, або виконання функцій інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, при русі транспортного засобу своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Експлуатація транспортного засобу - це його використання, пов'язане з рухом, забезпеченням зберігання, технічного обслуговування, ремонту та іншими діями, необхідними для виконання функцій транспортного засобу.

6. Норми КУпАП не регулюють питання про притягнення юридичних осіб до відповідальності, тим більше не містять видів стягнень, які можуть застосовуватись до них. У зв'язку із цим чинне законодавством потребує закріплення адміністративних стягнень, які можуть бути накладені на юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з перевезеннями, а відповідно і з керуванням транспортними засобами, зокрема таких стягнень, як зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певного виду діяльності, наданої юридичній особі, а також обмеження у здійсненні певних видів діяльності.

7. Під стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, слід розуміти послідовну сукупність пов'язаних між собою процесуальних дій, які спрямовані на досягнення цілей провадження і вирішення його завдань, що сприяє вирішенню справ про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами. У провадженні у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, виділяються такі стадії, як: 1) порушення справи; 2) адміністративне розслідування; 3) розгляд справи; 4) винесення постанови; 5) оскарження та перегляд постанови; 6) виконання постанови.

Виходячи із потреб втілення процедури медіації при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами, окрім наведених вище стадій провадження, необхідно виділити стадію „альтернативного вирішення спору”, на якій і може бути застосована процедура медіації в різних її формах.

8. З метою вдосконалення законодавства, яким регламентована адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, потребують введення до КУпАП:

положення про те, що провадження по справі про адміністративне правопорушення розпочинається підписанням посадовою особою (органом), уповноваженою на проведення адміністративного розслідування „рішення про порушення справи про адміністративне правопорушення”;

норми, згідно із якими за клопотанням особи, яка бере участь у судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення, здійснюється технічна фіксація судового розгляду;

норми, які врегульовують порядок повернення справ на доопрацювання. Необхідно конкретизувати правовий статус потерпілого, зокрема: визначити також в якості потерпілого юридичну особу, розширити коло прав потерпілого та визначити, що неповідомлення потерпілому про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування прийнятого рішення.

Також потребує закріплення в КУпАП обов'язкова участь батьків при розгляді справ при притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб, при цьому такі справи необхідно розглядати лише в судовому порядку.

У Законі України „Про транспорт” необхідно закріпити визначення понять „експлуатація транспортних засобів” та „керування транспортним засобом”, які є різними за своїм обсягом та змістом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пархоменко П.І. Деякі особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення в контексті практики Європейського суду з прав людини / П.І.Пархоменко // Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія Право. Випуск 20, _ частина ІІ, Том 2 - 2012 _ С. 157-160.

2. Пархоменко П.І. Поняття та ознаки адміністративно-правової відповідальності за керування транспортними засобами / П.І.Пархоменко // Наше право _ № 4 - 2013 _ С. 45-50.

3. Пархоменко П.І. Особливості протоколу про адміністративне правопорушення у справах про адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами / П.І.Пархоменко // Вісник академії адвокатури України _ число 2 (27) - 2013 _ С. 51-56.

4. Пархоменко П. Основания административно-правовой ответственности за управление транспортными средствами в Украине / П.Пархоменко // Международный научно-практический правовой журнал «Закон и Жизнь» _ август - 2013 _ С. 164-167.

5. Пархоменко П.І. Окремі питання судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами / П.І.Пархоменко // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету, [серія: юриспруденція, збірник наукових праць] _ Випуск 6-1, том 1 _ Одеса 2013 _ С. 175-178.

6. Пархоменко П.І. Особливості санкцій за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами / П.І.Пархоменко // Юридичний вісник, Повітряне і космічне право, _ 3 (28), 2013, _ С. 54-58.

7. Pavel Parkhomenko Classification of administrative offenses for driving vehicles / S. Grechanyuk, P. Parkhomenko // National Law Journal: Theory and Practice, - 1 (5), 2014, - С. 84-87.

8. Пархоменко П.І. Поняття керування транспортними засобами : адміністративно-правовий аспект / П.І. Пархоменко // Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 10-11 трав. 2013 р. - Ч. ІІІ. - Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2013. _ С. 39-41.

9. Пархоменко П.І. Підстави виникнення адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Факторы и условия модернизации современной юридической науки : материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Симферополь, 17-18 мая 2013 г. - Симферополь : Научное объединение «Юридическая мысль», 2013. - С. 62-65.

10. Пархоменко П.І. Місце адміністративно-правової відповідальності за керування транспортними засобами в системі адміністративного права / П.І. Пархоменко // Громадянське суспільство в Україні : проблеми забезпечення правотворчої діяльності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Донецьк, 25-26 трав. 2013 р. - Донецьк : Східноукраїнська наукова юридична організація, 2013. - С. 81-83.

11. Пархоменко П.І. Ознаки адміністративного правопорушення за керування транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Правові реформи в Україні : реалії сьогодення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 08-09 черв. 2013 р. - Харків : ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2013. - С.58-61.

12. Пархоменко П.І. Деякі аспекти вдосконалення системи адміністративних правопорушень за керування транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Актуальні питання теорії та практики застосування сучасного вітчизняного та міжнародного права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15-16 черв. 2013 р. - Київ : Центр правових наукових досліджень, 2013. - С. 75-77.

13. Пархоменко П.І. Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 21-22 черв. 2013 р. - Львів : Центр правничих ініціатив, 2013. - С. 84-87.

14. Пархоменко П.І. Об'єкт правопорушення, пов'язаного з керуванням транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Теоретико-практичні механізми розбудови правової держави в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 28-29 черв. 2013 р. - Запоріжжя : ЗМГО «Істина», 2013. - С. 88-90.

15. Пархоменко П.І. Поняття доставлення порушника у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 07-08 верес. 2013 р. - Харків : ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2013. - С. 33-36.

16. Пархоменко П.І. Адміністративне затримання у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Юридическая наука в ХХІ столетии : перспективные и приоритетные пути исследований : материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Симферополь, 13-14 сент. 2013 г. - Симферополь : Научное объединение «Юридическая мысль», 2013. - С. 87-90.

17. Пархоменко П.І. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами / П.І. Пархоменко // Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 14-15 верес. 2013 р. - Київ : Центр правових наукових досліджень, 2013. - С. 78-81.

АНОТАЦІЯ

Пархоменко П.І. Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес: фінансове право; інформаційне право. - Національний університет державної податкової служби України. - Ірпінь, 2014.

Дисертація присвячена теоретичній розробці особливостей, підстав та процедури притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, формування на цій основі нових, науково-значимих понять, а також пропозиції, які можуть бути використані при розробленні нормативно-правових актів, удосконаленні діючих, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з правопорушеннями в цій сфері та допоможе пристосувати цей вид відповідальності до вимог сьогодення. У роботі концептуально узагальнені і систематизовані положення, що стосуються адміністративної відповідальності, теорії та підходи науковців, які відображають її сутність та закономірності взаємодії з урахуванням особливостей транспортних правовідносин, що дозволило сформулювати її поняття, розкрити ознаки, особливості провадження та притягнення до даного виду відповідальності. Автором запропонований комплекс заходів правового та організаційного характеру, спрямованого на удосконалення застосування адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами.