Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління цивільного захисту держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління цивільного захисту держави

Оксана Барило

старший науковий співробітник

наукового відділу Інституту державного управління

у сфері цивільного захисту

старший науковий співробітник, к.т.н.

Постановка проблеми

Відповідно до законодавства України одним з основних завдань цивільного захисту є оперативне оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям, та подолання їх наслідків.

На даний час на державному та регіональному рівнях системи централізованого оповіщення працездатні, але не відповідають вимогам сьогодення, апаратура оповіщення вичерпала технічний ресурс, морально та фізично застаріла. Телекомунікаційне обладнання систем оповіщення несумісне із сучасними цифровими мережами передачі даних, є енергоємним, потребує суттєвих фінансових витрат на експлуатаційно-технічне обслуговування, не забезпечує необхідного рівня інформування. Крім того, потребує уточнення низка положень Кодексу цивільного захисту України щодо структури та завдань системи оповіщення та інформування. Вирішення зазначених питань потребує комплексного підходу. Виявлено проблему, що пов'язана як із законодавчими, так і з організаційно-технічними недоліками щодо організації оповіщення та інформування органів управління та населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, а також інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальні питання щодо інформаційного забезпечення функціонування державного управління в цілому і системи управління цивільного захисту зокрема досліджувалися у попередніх наукових роботах.

О. Додонов, В. Путятін, В. Валетчик розглянули питання інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, застосування сучасних інформаційних технологій і організації інформаційного забезпечення аналітичної обробки інформації у корпоративних організаціях. Автори виокремили три основних компоненти управління: перший - система управління, другий - механізм управління, третій - процеси підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень [1].

Н. Калюжною обґрунтовано взаємозв'язок між підходами до трактування поняття «управлінська інформація» та вимірювання її адекватності, запропоновано його авторське визначення. Автором сформульовано висновок, що визначальним чинником підвищення ефективності управлінських процесів на підприємстві є забезпечення синтаксичної, семантичної та прагматичної адекватності управлінської інформації [2].

Н. П Клименко науково обґрунтовує теоретичні аспекти особливостей державного управління в умовах надзвичайних ситуацій, виявляє закономірності його розвитку в історичній ретроспективі та визначено актуальні напрями підвищення ефективності державного управління в умовах надзвичайних ситуацій в Україні. Автором розроблено концептуальну основу (алгоритм) методичного підходу до оцінки надійності функціонування системи державного управління в умовах надзвичайних ситуацій та встановлено, що основними факторами, що впливають на надійність, є ризик, інформація, час, персонал, ресурси, структура системи [3].

О. Барило розглянула питання підвищення ефективності функціонування системи державного управління у надзвичайних ситуаціях шляхом удосконалення її інформаційного забезпечення. Автором доведено, що на ефективність функціонування системи державного управління у надзвичайних ситуаціях суттєво впливає стан її інформаційного забезпечення, запропоновано реалізовувати низку організаційних заходів щодо його покращення [4].

Є. Коломієць розробив наукові підходи та інструментарій удосконалення механізму інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні, запропонував шляхи удосконалення його структури і змісту [5].

Однак, слід зазначити, що, на наш погляд, проблемні питання інформаційно-аналітичного забезпечення системи цивільного захисту потребують додаткового системного дослідження, тому що у попередніх наукових дослідженнях вказані питання розглянуто фрагментарно лише окремими складовими.

На основі аналізу нормативівно-правової бази сфери цивільного захисту, попередніх наукових досліджень у зазначеній сфері розробити загальну структуру системи управління цивільного захисту, місце та взаємозв'язки її складової - системи інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління цивільного захисту.

Виклад основного матеріалу

Указом Президента України № 92/2016 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 4 березня 2016 року уведено в дію Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України (далі - Концепція), що визначає систему поглядів на розвиток безпекових та оборонних спроможностей України у середньостроковій перспективі. Концепцією визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є складовою сектору безпеки і оборони. При цьому зазначено, що одним із основних завдань сектору безпеки і оборони є надання допомоги органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у запобіганні та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а також воєнного характеру, розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері [6].

Однак, наразі нерозв'язаною проблемою ДСНС залишається невідповідність сучасним викликам єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДСЦЗ) і сил цивільного захисту та їх технічного оснащення.

Тому для ефективного розвитку сектору безпеки і оборони в сучасних умовах Концепцією передбачається виконання низки заходів, у тому числі - централізація управління, підвищення рівня міжвідомчої координації і взаємодії, забезпечення ефективної координації та функціонування державної системи кризового реагування.

Крім того, Концепція передбачає проведення реформування сектору безпеки і оборони, основною метою якого є формування та підтримання спроможностей, що надають змогу гарантовано забезпечити адекватне і гнучке реагування на весь спектр загроз національній безпеці України. Для досягнення визначеної мети планується реалізувати комплекс завдань, що полягає в удосконаленні та забезпеченні ефективного функціонування ЄДСЦЗ, приведенні її у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Деякими основними шляхами досягнення необхідних оперативних та інших спроможностей складових сектору безпеки і оборони визначено [6]:

раціональний розподіл завдань у секторі безпеки і оборони, формування системи управління силами безпеки і оборони залежно від типу кризової ситуації;

удосконалення системи планування застосування, управління та взаємодії сил безпеки і оборони під час ліквідації (нейтралізації) актуальних загроз;

створення єдиної системи ситуаційних центрів державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони, забезпечення її ефективної координації;

забезпечення розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, що використовуються для потреб сектору безпеки і оборони;

реформування системи державного управління на особливий період шляхом оптимізації чисельності пунктів управління, адаптації їх систем зв'язку і автоматизації;

підвищення спроможності ДСНС щодо ефективного управління ЄДСЦЗ, оснащення сил цивільного захисту сучасними видами техніки, засобами та спорядженням.

Також Концепцією передбачено розвиток системи управління сектором безпеки і оборони, спрямований на забезпечення керівництва ним як цілісної системи, зокрема передбачається підвищити рівень стратегічного управління шляхом створення мережі ситуаційних центрів, що взаємодіятимуть між собою та з Головним ситуаційним центром України. Вказана мережа ситуаційних центрів формуватиметься як єдиний організаційно-технічний комплекс, оснащений цільовим апаратно-програмним забезпеченням та унікальним інформаційно-комунікаційним обладнанням, що дасть змогу підвищити якість інформаційно-аналітичного забезпечення та мінімізувати строки для прийняття важливих управлінських рішень. Таким чином, Концепція передбачає створення цілісної структури системи управління сектору безпеки держави, складовою якої має бути система управління цивільного захисту та система інформаційно-аналітичного забезпечення.

У контексті з означеним, слід зауважити, що законодавством України регламентовано питання інформаційного забезпечення суспільства. Так, Законом України «Про Національну програму інформатизації» (№ 74/98-ВР від 4 лютого 1998 року) визначено загальні засади формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації, що визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки у сферах загальнодержавного значення, однією з яких є сфера цивільного захисту, та включає: Концепцію Національної програми інформатизації, сукупність державних програм з інформатизації, галузеві програми та проекти інформатизації, регіональні програми та проекти інформатизації, програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування [7].

Таким чином виявлено, що законодавством України визначено основні засади інформатизації суспільства. Однак, на нашу думку, недостатньо розкрито питання щодо створення системи управління цивільного захисту та її складової - системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту. Тому вважаємо за необхідне виокремлення системи управління цивільного захисту та її складову - систему інформаційно-аналітичного забезпечення. Для реалізації означеного важливого питання пропонується розроблення проекту Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення цивільного захисту України в межах галузевої програми інформатизації цивільного захисту України.

Проблемам побудови цивільного захисту в цілому, а також системи управління цивільного захисту - зокрема, приділяється достатньо уваги з боку науковців.

А. Любінським проведено аналіз сучасного стану модернізації системи цивільного захисту України, розкрито шляхи і завдання її подальшого розвитку, окреслено актуальну наукову проблему - розробку науково обґрунтованих шляхів модернізації системи цивільного захисту. Удосконалити систему управління цивільного захисту А. Любінський пропонує шляхом впровадження новітніх інформаційних технологій. створення та подальшого розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, складовими якої мають бути інформаційно-аналітичні системи центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також інформаційні служби підприємств, установ, організацій із залученням засобів зв'язку і передачі даних [8].

Погоджуємося з автором лише частково. Важливим питанням в контексті провадження Концепції розвитку сектору безпеки і оборони є формування єдиного організаційно-технічного комплексу. Тобто, система інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту має бути складовою вказаного організаційно-технічного комплексу сектору безпеки і оборони, що організаційно і технічно пов'язана із аналогічними системами інших структур сектору безпеки і оборони.

Ю. Саричев дослідив підходи до визначення ролі та місця інформаційного забезпечення в системі державного управління. Погоджуємося із твердженням автора, який зазначає, що будь-яка функція управління реалізується виключно інформаційним шляхом, тому сутність інформаційного забезпечення в державному управлінні полягає, з одного боку, у необхідності донесення сформованої ідеї та мети від органу управління до об'єкта управління шляхом певного інформаційного впливу, а з іншого - у можливості отримання зворотної інформації для контролю та коригування організуючого впливу [9].

Доповнюючи думку Ю. Саричева, зауважимо, що за відсутності зворотного зв'язку в системі управління втрачається управління. Тобто, процес управління неможливий без наявності зворотного зв'язку в системі управління. У той же час, зворотній зв'язок в системі управління між ланками управління здійснює система інформаційно-аналітичного забезпечення.

Крім того, Ю. Саричев вважає, що державне управління по суті є інформаційним управлінням, де рішення приймаються на основі наявних інформаційних ресурсів, що отримуються за допомогою інформаційної інфраструктури. Не можемо погодитися із даним припущенням, тому що, по-перше, інформація є засобом забезпечення процесу управління, по-друге - основою управління є рішення керівника органу управління, тобто його волевиявлення, а інформація в електронному або у паперовому вигляді є засобом передачі волі керівника виконавцям і не може розглядатися як інформаційне управління. Узагальнюючи своє дослідження автор сформулював висновок, що інформаційне забезпечення необхідно розглядати як невід'ємну складову державного управління, для реалізації якого є конкретні функціональні механізми управління, що в сукупності мають забезпечити збалансоване та ефективне функціонування єдиної системи державного управління [9].

Вважаємо справедливим даний висновок із доповненням: інформаційне забезпечення, на нашу думку, слід розглядати комплексно як систему інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління.

М. Кулєшов, В. Росоха зазначають, що наразі виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного та військового характеру становлять велику загрозу населенню, суспільству і державі, її обороноздатності та національній безпеці, можуть призводити до матеріальних збитків, довготривалих негативних екологічних та соціальних наслідків [10].

Вважаємо доречною думку авторів щодо необхідності суттєвого доопрацювання та коригування Кодексу цивільного захисту України щодо функціонування ЄДСЦЗ в особливий період, уточнення і конкретизації ролі й місця ДСНС в загальній структурі ЄДСЦЗ, її повноважень і функцій.

Крім того, автори обґрунтували необхідність проведення заходів щодо створення автоматизованої інформаційно-управляючої системи ЄДСЦЗ на державному, регіональному та місцевому рівнях, інтегрованої з функціональними й територіальними підсистемами ЄДСЦЗ, системами зв'язку Міноборони, МВС, СБУ, інших центральних органів виконавчої влади [10]. Зазначені пропозиції, на нашу думку, забезпечать створення цілісної структури системи управління сектору безпеки і оборони держави. Однак, деякі пропозиції авторів викликають сумнів, а саме: створення на базі силових структур, ДСНС, МОЗ України ефективної комплексної системи захисту населення на випадок можливих терористичних актів шляхом формування і підготовки спеціальних підрозділів, покладання на підрозділи протипожежної служби завдань цивільного захисту та створення мобільних спеціальних формувань (зведених загонів). Незрозуміло, яким чином пропонується формувати і готувати спеціальні підрозділи та у підпорядкуванні якого органу державного управління дані підрозділи мають перебувати. Вважаємо, що специфічні завдання мають виконувати спеціально підготовлені підрозділи.

П. Кривогуз обґрунтував необхідність розроблення концепції системи управління цивільним захистом підприємства та виявив, що існуючі нормативно-правові акти у сфері цивільного захисту комплексно не висвітлюють питання створення і функціонування такої системи. Автор, на нашу думку, справедливо зазначає, що організаційно-технічну основу управління підрозділами складає система управління, що включає органи управління, пункти управління та системи зв'язку, оповіщення і автоматизації управління. При цьому автор відзначає, що існуюча система управління наразі не оснащена новітніми технологіями в інформаційно-телекомунікаційній сфері, тому пропонує концепцію системи управління цивільним захистом підприємства, що включає органи, пункти та засоби управління цивільним захистом, побудовані на новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологіях [11].

Погоджуємося з автором лише частково та вважаємо, що на державному, регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях, наразі, система управління цивільним захистом існує окремими елементами та не являє собою цілісної системи. Аналіз законодавства та нормативно-правових документів свідчить про те, що лише Статутом дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту чітко визначено структуру системи управління. За результатами дослідження Г. Кривогуз пропонує систему управління цивільним захистом підприємства будувати у складі органів управління, пунктів управління і засобів управління цивільним захистом. При цьому, у складі органів управління цивільним захистом підприємства автором пропонується мати чергові (диспетчерські) служби, а також штатний або позаштатний штаб цивільного захисту, у структурі якого передбачити відповідні підрозділи чи комісії із запобігання, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та тимчасові органи з евакуації. До засобів управління цивільним захистом Г. Кривогуз пропонує включати автоматизовану підсистему управління цивільним захистом, підсистему оповіщення цивільного захисту, підсистему електронних комунікацій, що мають бути інтегровані до новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій [11].

Вважаємо пропозиції Г. Кривогуза доречними, тому що вони ґрунтуються на положеннях керівних документів ДСНС, а також Бойового статуту Сухопутних військ, де наведено, на нашу думку, найбільш доцільну, дієву та компактну структуру системи управління, що апробована під час бойової підготовки та ведення бойових дій. Однак, на наш погляд, у запропонованій структурі системи управління, у ключовій її ланці - в органах управління - автором не означено головну посадову особу - керівника органу управління. Відомо, що органи управління - це посадові особи, що здійснюють управлінський вплив на об'єкт управління. Крім керівника до органу управління відноситься штаб із відповідними структурними підрозділами, що здійснюють інформаційно-аналітичне забезпечення щодо збору, аналізу, розподілу, обробки інформації та надання пропозицій керівнику органу управління для прийняття обґрунтованого рішення.

Доведено, що важливою складовою системи управління цивільного захисту є підсистема забезпечення її функціонування, що включає технічні засоби: автоматизовані системи передачі даних, засоби оповіщення та електронні комунікаційні засоби на основі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також підрозділи, що забезпечують експлуатацію, обслуговування та утримання технічних систем і пунктів управління (робочих місць посадових осіб органів управління). На основі аналізу законодавства України, попередніх наукових досліджень запропоновано загальну схему системи управління цивільного захисту, що включає як складову системи управління систему інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, так і взаємозв'язки між елементами системи управління.

Подальшим напрямом наукових досліджень передбачено уточнення структури та завдань системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту.

Література

цивільний захист інформаційний

1. Додонов О.П., Путятін В.Г., Валетчик В.О. Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень. Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005. Т 7. № 2. C. 77-93.

2. Калюжна Н.Г. Адекватність як інтегральна характеристика якості управлінської інформації: теоретичні передумови забезпечення. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mimi_2015_2_11.

3. Клименко Н.Г. Особливості державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: теоретичний та історичний аспекти: дис. ... канд. держ. упр.: 25.00.01 / НАДУ при Президентові України. Київ, 2008. 225 с.

4. Барило О.Г. Інформація як складова системи державного управління у надзвичайних ситуаціях. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 2. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2011_2_20.

5. Коломієць Є.В. Удосконалення механізму інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні: дис. ... канд. держ. упр.: 25.00.02 / Донецький державний університет управління МОН України. - Маріуполь, 2015. 211 с. URL: http://dsum. edu.ua/upload/diser/002_kolomyets/kolomiets_dis.pdf.

6. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України: Указ Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/92/2016.

7. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 люто 1998 року № 74/98-ВР Київ: Офіційний вісник України, 26.3.1998. 3 с. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80.

8. Любінський А.М. Сучасний стан та перспективи модернізації системи цивільного захисту України. Ефективність державного управління. 2015. (43). C. 104-109. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ efdu_2015_43_15.

9. Саричев Ю.О. Аналіз підходів до визначення ролі та місця інформаційного забезпечення в системі державного управління. Вісник НАДУ при Президентові України. 2016. № 3. C. 138-143.

10. Кулєшов М.М., Росоха В.О. Сучасні виклики для державної політики у сфері цивільного захисту в Україні. Вісник НУЦЗУ Серія Державне управління. 2014. (2). C.167-175. URL: http://nuczu.edu.ua/ sciencearchive/PublicAdministration/vol2/24.pdf.

11. Кривогуз П Концепція системи управління цивільним захистом підприємства на основі інтеграції сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Актуальні проблеми державного управління. 2016. № 3 (67). C. 57-61.

Размещено на Allbest.ru