Теоретико-методологічні засади застосування івент-аналізу в діяльності патронатної служби органів державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 35.071 (477)

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

івент інформаційний архів

Розглядаються теоретико-методологічні засади застосування методики івент-аналізу в діяльності патронатної служби органу державного управління. Показано, що за допомогою методу івент-аналізу стає можливим упорядкувати потік соціально-політичних подій таким чином, щоб крізь низку явищ виявити об'єктивні тенденції і на цій основі виробити об'єктивну оцінку, сформулювати й обґрунтувати прогноз розвитку подій. Наведено типову схему проведення івент-аналізу. Виокремлено етапи проведення івент-аналізу й описано процедури на кожному з них. Детально розписано процедури етапу створення банку даних: виокремлено фази процесу створення даних про події (вибір інформаційного забезпечення; розробка системи кодування; вибір способу кодування; формування бази даних); визначено структуру інформаційного архіву (спеціальні реферати; спеціальні вказівники; спеціалізований фонд формалізованих аналізів подій, проблем і документів); описано основні критерії оцінки, добору, реферування і формалізації інформації (суб'єкт події; мета, план, задум суб'єкта події; дія; образ, форма, засоби дії суб'єкта події; об'єкт, предмет події; час (дата) події; місце події; результат, продукт, фінал події; причина події; наслідок події; інші особливі обставини і умови події). Розкрито переваги і недоліки івент-аналізу в діяльності патронатної служби органу державного управління.

Ключові слова: подія; типова схема проведення івент-аналізу; ланцюг івент-аналізу; етапи проведення івент-аналізу; банк даних; банк-картка; реферат; кодування ін-формації

Annotation

Theoretical and methodological principles of application of event analysis in the activity of the patronage service of state administration

Kryvoshein V. V., Oles Honchar Dnipro National University

The theoretical and methodological principles of application of the method of event analysis in the activity of the patronage service of the state administration body are considered. It is shown that using the method of event analysis it becomes possible to streamline the flow of socio-political events in such a way that through a series of phenomena to identify objective tendencies and on this basis to develop an objective assessment, to formulate and substantiate the forecast of the development of events. The typical scheme of the event analysis is given. It is disclosed that the method of event analysis involves a consistent description of the chain: the situation - events - the environment - the participants (their resources, interests, interconnections) - limitation of activities - goals and objectives (success / failure criteria) - alternative solutions - scenarios and forecasts - action strategy. The stages of the event analysis are singled out and procedures are described on each of them. In particular, the following stages of the event analysis are defined: compiling a data bank or join-ing an existing one; separation of the information array into separate units of observation and data sorting; calculation of results of filling matrix classifier; analytical comparison of the obtained values; verification of the results. Detailed procedures of the stage of creation of a data bank are described: the phases of the process of creating data about events are selected (choice of information support; development of coding system; choice of coding method; database creation); the structure of the information archive is determined (special abstracts, special indexes, specialized fund for formalized analysis of events, problems and documents); describes the main criteria for evaluating, selecting, refining and formalizing information (subject of the event, purpose, plan, idea of the subject of the event, action, image, form, means of action of the subject of the event, object, subject of the event, time (date) event, event location, result, product, event finale, event reason, event outcome, other special circumstances and event conditions). The advantages and disadvantages of the event analysis in the activity of the patronage service of the public administration body are revealed.

Keywords: event; typical scheme of the event analysis; chain of event analysis; stages of the event analysis; bank of data; bank card; ref-rate; information coding

Аннотация

Теоретические основы применения ивент-анализа в деятельности патронатной службы органов государственного управления

Кривошеин В. В., Днепровский национальный университет им. Олеся Гончара

Рассматриваются теоретико-методологические основы применения методики ивент-анализа в деятельности патронатной службы органа государственного управления. Показано, что с помощью метода ивент-анализа становится возможным упорядочить поток социально-политических событий таким образом, чтобы через ряд явлений выявить объективные тенденции и на этой основе выработать объективную оценку, сформулировать и обосновать прогноз развития событий. Приведена типичная схема проведения ивент-анализа. Выделены этапы проведения ивент-анализа и описаны процедуры на каждом из них. Подробно расписаны процедуры этапа создания банка данных: выделены фазы процесса создания данных о событиях (выбор информационного обеспечения, разработка системы кодирования; выбор способа кодирования; формирование базы данных); определена структура информационного архива (специальные рефераты, специальные указатели; специализированный фонд формализованных анализов событий, проблем и документов); описаны основные критерии оценки, отбора, реферирования и формализации информации (субъект события, цель, план, замысел субъекта события; действие; образ, форма, средства действия субъекта события; объект, предмет события, время (дата) события, место события, результат, продукт, финал события; причина происшествия; последствия этого события, другие особые обстоятельства и условия события). Раскрыты преимущества и недостатки ивент-анали- за в деятельности патронатной службы органа государственного управления.

Ключевые слова: событие; типичная схема проведения ивент-анализа; цепь ивент-анализа; этапы проведения ивент-анализа; банк данных; банк-карточка; реферат; кодирование информации

Постановка проблеми.

Аналіз суспільної обстановки через вивчення загальнодоступної політичної та соціально-економічної інформації є ключовим і необхідним елементом забезпечення ефективності діяльності будь-якого державного органу (включаючи органи регіонального та місцевого самоврядування). Ця робота входить до завдань патронатної (від лат. patronatuus - стан або права патрона) служби органу влади. Остання є складовою частиною загальної державної служби і може складатися з помічника, радника, керівника прес-служби або інших посад, передбачених штатним розписом. Залежно від складності та кваліфікованості виконуваних обов'язків, патронатна служба складається з різних посад як за своєю назвою, так і за своєю суттю [2, с. 91].

У рамках діяльності патронатної служби органу державного управління перспективним напрямком вивчення суспільної обстановки є івент-аналіз (від англ. went - подія) (або аналіз подій), який спрямований на відслідковування перебігу та інтенсивності подій з метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки як в окремій країні, регіоні, так і на міжнародній арені. При цьому, якщо спочатку переважала практика проведення «загального», неспрямованого аналізу подій, тобто просування до аналітичних висновків «знизу», відштовхуючись від емпіричних даних, то в подальшому все більшої значимості стали набувати нормативні моделі, які висуваються дослідником (цільовий івент-аналіз) та їх подальше наповнення фактологічним матеріалом (підхід «згори»). В першому випадку дослідник заздалегідь не визначає, які саме елементи процесу (ситуації), що вивчається, він буде відмічати перш за все, а визначає в попередньому порядку лише самий безпосередній об'єкт спостереження. У другому випадку дослідження проводиться на основі структурованого підходу до збору інформації. В цих цілях заздалегідь визначається, які з елементів процесу (ситуації), що вивчається, мають найбільше значення для дослідження. Але частіше обидва види спостереження органічно поєднуються.

Аналіз досліджень і публікацій.

Проблема застосування івент-аналізу в соціальних дослідженнях розроблялася в контексті загальних питань кількісної методології. Окремі аспекти вказаної проблеми досліджувалися Д. Кінселлою, Б. Рассеттом, Г Старром, а також А. С. Ахременком, К. П. Боришполець, О. М. Степком та ін.

Мета дослідження.

Метою дослідження є розкриття теоретико-ме- тодологічних засад застосування івент-аналізу в діяльності патронатної служби органів державного управління.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У рамках івент-аналізу суспільний процес уявляється як подієвий ряд, представлений, наприклад, у вигляді виступів політичних лідерів, масових демонстрацій, виборів, прийняття нормативних актів, політичних убивств та ін., кожне з яких робить той чи інший вплив на ситуацію в цілому й за кожним із яких стоять конкретні діючі особи зі своїми інтересами тощо. Тим самим даний метод дозволяє впорядкувати потік соціально-політичних подій (на противагу накладенню готової концептуальної схеми на ситуацію, що часто приводить до неадекватних результатів), пропонуючи методологічний інструментарій, що допомагає структурувати його таким чином, щоб крізь низку явищ виявити об'єктивні тенденції, сховані іноді навіть від самих діючих осіб цього процесу. У результаті з'являється можливість виробити об'єктивну оцінку, сформулювати й обґрунтувати прогноз розвитку подій.

Методика івент-аналізу дозволяє здійснити порівняння різних подій, які агрегуються (збираються), підраховуються і описуються в термінах кількості, чисельності учасників, тривалості і масштабів різноманітних інтеракцій. Це полегшує, наприклад, порівняння короткочасних дій чи виступів, які зазнали поразки з діями, які увінчалися успіхом, і тим самим створює додаткові можливості в сфері тактичного прогнозування. Аналіз дозволяє також виділяти етапи розвитку ситуації і оцінювати нову якість (стан) того чи іншого суспільного процесу як результат різного виду акцій учасників подій.

На основі отриманих даних можливо побудувати багатоваріантні сценарії, що сприяє точності прогнозування не тільки на рівні тактики, але і стратегії.

Можна навести таку типову схему проведення івент-аналізу:

1) виявлення безпосередніх учасників суспільного процесу та суб'єктів, які стоять за кожним із учасників або які чинять вплив на процес у цілому;

2) оцінка рівнів впливу (адміністративного, політичного, економічного тощо) та інших ресурсів кожного із учасників подій і підтримуючих їх сил;

3) установлення стратегічних цілей і тактичних завдань учасників суспільного процесу, оцінка розміщення сил і конфігурації суспільних інтересів;

4) з'ясування можливих стратегічних союзів і тактичних коаліцій, формування сценаріїв розвитку подій та оцінка характеру реакції учасників і суб'єктів суспільного процесу на ті чи інші сценарії розвитку відповідної ситуації;

5) формулювання альтернативних дій та оцінка ймовірності досягнення успіху;

6) формування цілісної стратегії на основі оптимальних варіантів дій з урахуванням прогнозу розвитку суспільної ситуації, а також засобів і ресурсів для їхньої реалізації.

Таким чином, методика івент-аналізу передбачає послідовний опис ланцюга: ситуація - події - середовище - учасники (їхні ресурси, інтереси, взаємозв'язки) - обмеження діяльності - цілі й завдання (критерії успіху/неуспіху) - альтернативні рішення - сценарії й прогнози - стратегія дій.

У цілому методика івент-аналізу передбачає реалізацію низки етапів (див., наприклад [4, с. 170-171]).

На першому етапі складається банк даних або використовуються вже наявні бази даних. Як джерела інформації використовуються офіційні документи, повідомлення, огляди новин, статистична інформація.

Процес створення даних про події передбачає такі фази:

• Вибір інформаційного забезпечення.

• Розробка системи кодування (або адаптацію вже існуючої системи). Найбільш просто кодується часова складова події - дата, а також об'єкти і суб'єкти подій, якими часто виступають держави, політичні партії, транснаціональні компанії, несистемні гравці (наприклад, партизанські рухи) тощо, тобто всі учасники суспільного процесу, які явно ідентифікуються. Державам присвоюються стандартні трилітерні абревіатури. Так, Україна позначається як UKR, Ірак - IRQ, Кувейт - KUW і т.д.

Найбільш «тонкою» частиною кодування в івент-аналізі є кодування дій. Кожна типова дія входить у певний клас (підклас) дій, кожен клас дій має своє фіксоване місце на якійсь шкалі, що відображує стан відносин між акторами. Найбільш поширеною ознакою побудови такої шкали є рівень конфліктності (або, навпаки, «мирної» складової) в тій чи іншій дії або класі дій.

У рамках івент-аналізу найпершою кодувальною системою є WEIS (World Event Interaction Survey), яка розроблена Ч. Маклеландом. WEIS зараховує всю сукупність дій до 63 підкласів, які агрегуються в 22 класи. Кодувальний номер класу відповідає рівню «конфліктної поведінки», що міститься в тій чи іншій дії. Наприклад, класи з найбільш високим числовим значенням включають демонстрацію і застосування військової сили, з найбільш низьким числовим значенням - укладання міждержавних альянсів. Таким чином, кодування дій в івент-аналізі виводить на порядковий рівень вимірювання. Наприклад, відомо, що в класі дій «Відмова» («Reject», № 11 в WEIS) менший рівень конфліктності, ніж у класі «Загроза» («Threat», № 17 в WEIS).

Те ж правило порядкового вимірювання поширюється і на підкласи. Так, уже названий клас «Загроза» в WEIS містить чотири підкласи:

171 - загроза, що не передбачає застосування санкцій;

172 - загроза, що припускає застосування невійськових санкцій;

173 - загроза, що тягне за собою застосування військових санкцій;

174 - загроза-ультиматум, що передбачає застосування військових санкцій в обмежений час.

Неважко помітити, що рівень конфліктності поведінки в класі зростає від підкласу до підкласу, що відбивається в зростанні цифрового коду. Це класична порядкова шкала: відомо, що в дії 173 («загроза, що тягне за собою застосування військових санкцій») більше виражена ознака «конфліктність», ніж в дії 171 («загроза, яка не передбачає застосування санкцій») і менше, ніж в дії 174 («загроза-ультиматум, що передбачає застосування військових санкцій в обмежений час»), тобто 171 <173 <174. У той же час невідомо наскільки ознака виражена більше, оскільки у нас немає чіткої одиниці виміру ознаки «конфліктність» (див. [1, с. 240-241]).

Класичною шкалою, що трансформує значення кодів в інтервальні величини, є шкала Гольдштейна, яка дозволяє працювати з кодуваннями WE!S на інтервальному рівні і застосовувати в роботі з подієвими даними складні статистичні методи. Приклад застосування цієї шкали наведено в таблиці 1.

Табл. 1. Фрагмент застосування шкали Гольдштейна в кодувальній системі WE!S

• Вибір способу кодування. Зазвичай вибір відбувається між машинним чи ручним способом кодування. У першому випадку необхідна розробка і переклад на мову програмування спеціальних словників, у другому - підготовка кодувальників. Практично з 90-х рр. машинне кодування майже повністю замінило ручне.

• Формування бази даних, інформаційного архіву, який складається з інформаційних фондів по конкретних подіях і проблемах. Можна навести таку структуру інформаційного архіву в рамках івент-аналізу:

- спеціальні реферати (реферативний фонд) по конкретних подіях, проблемах, документах;

- спеціальні вказівники: за хронологією, за тематикою та бібліографічні вказівники;

- спеціалізований фонд формалізованих «ручних» аналізів подій, проблем і документів.

Перші два розділи готуються природною мовою з елементами формалізації, третій - в основному готується єдиною в межах конкретного дослідження формалізованою мовою.

Текстова (реферативна) інформація про конкретні події, проблеми і документи готується фахівцем на основі аналізу відповідних джерел і літератури. Інформаційною одиницею розгорнутої текстової інформації є реферат, який розкриває зміст конкретної події, проблеми і документа за певними критеріями і правилами. Матеріальним носієм цієї інформаційної одиниці є спеціальна банк-картка. Інформаційна банк-картка не є звичайною сторінкою; вона - не технічна одиниця виміру тексту, а тематична і подієва одиниця. Назва «банк-картка» є умовною: з одного боку (слово «банк») підкреслюється характер реферату як інформаційної одиниці банку даних, з іншого (слово «картка») - характер певної стандартизації форми бланків, на яких міститься інформація. В основі кожної банк-картки лежить конкретна подія, проблема або документ, незалежно від кількості сторінок, необхідних для опису цієї події, проблеми чи документа. Складаючи одну інформаційну одиницю, банк-картка має один порядковий номер для всіх сторінок. Порядковий облік банк-карток (а значить і рефератів) ведеться за допомогою індексування, що входить до обов'язкових правил і критеріїв підготовки банк-карток.

До основних критеріїв оцінки, добору, реферування і формалізації інформації зараховують:

1. Суб'єкт(и) події - поняття, яке позначає дійові сили або осіб у події, що описується в текстовій інформації. В якості суб'єкта(ів) події можуть виступати:

- громадські сили і окремі індивіди - у суспільних подіях;

- природні, стихійні сили - у природних подіях.

2. Мета (цілі), план(и), задум(и) суб'єкта(ів) події - поняття, яке позначає «ідеальне» уявлення про результати, до яких прагне суб'єкт і які він ставить в якості свого завдання. Цільовий елемент події може співпадати:

- з граматичними обставинами мети;

- з логічною групою предикату;

- з предметним змістом цілей в історичних, юридичних, політичних, економічних та інших подіях, документах, прогнозах.

3. Дія (протидія, бездіяльність, стан суб'єкта(ів) події) або група предикату - останнє позначає будь-які дії, поведінку і процеси, які виходять від суб'єктів і становлять динамічне начало події, це головна риса події. У залежності від кількості суб'єктів слід розрізняти окремі дії суб'єктів і загальні, спільні дії суб'єктів у даній події, а також прямі й непрямі дії (предикати). При аналізі предиката подій необхідно враховувати його багатомірність - граматичний предикат, логічний предикат, діалектика дії і розвитку в предметному змісті події. На відміну від мети, предикат позначає дію в реальній події.

4. Образ, форма, засоби дії суб'єкта(ів) події. Тут, крім точних відомостей, необхідно враховувати і те, що елемент події може складати цілу групу відомостей, до якої входять як окремі, так і спільні засоби і форми дії декількох суб'єктів та їх взаємини між собою тощо.

5. Об'єкт(и), предмет(и) події, тобто те, на що спрямовані дії і засоби суб'єктів або процеси природних сил.

6. Час (дата) події або група часових показників (час початку, час закінчення, тривалість) події.

7. Місце події або група просторових рамок події.

8. Результат(и), продукт(и), фінал події.

9. Причина(и) або посилання на інші події як на причини, якщо про це спеціально говориться у джерелах і літературі, на базі яких здійснюється реферування.

10. Наслідок(и) або посилання на інші події як на наслідки події, що реферується, якщо про це спеціально говориться у джерелах і літературі, на базі яких здійснюється реферування.

11. Інші особливі обставини і умови події, що реферується, якщо про це спеціально говориться у джерелах і літературі, на базі яких здійснюється реферування.

При роботі над рефератом фахівець здійснює первинну оцінку і аналіз наявної інформації на предмет виявлення в ній необхідних відомостей, «очищення» цих відомостей від так званої шлак-інформації. У рефераті, перш за все, треба точно і повно відобразити саму подію (у відповідності з критеріями, що наведені вище), а не всю джерелознавчу базу з цієї події - головна увага приділяється опису самої події. Це дає можливість позбавитися дублювання і викривлення інформації, які можуть бути наявні в різних джерелах. Завдання реферативного банку полягає в тому, що він містить практично достовірні і науково точні відомості, а не просто посилання до того чи іншого джерела інформації.

На другому етапі відбувається розчленування інформаційного масиву на окремі одиниці спостереження та сортування даних відповідно до цілей дослідження. Найпростіший приклад - кодування за принципом: хто здійснює дію (свої чи чужі); тип дії (вербальні чи фізичні); мета (ворожнеча, нейтралітет, співробітництво).

У цілому метод івент-аналізу спрямований на обробку публічної інформації, яка б показала, «хто говорить або робить, що, по відношенню до кого і коли». Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками:

1) суб'єкт-ініціатор (хто);

2) сюжет або «issue-area» (що);

3) суб'єкт-мішень (по відношенню до кого);

4) дата події (коли) [5, р. 260-261].

Тут важливим питанням є визначення одиниці спостереження, яка повинна однозначно інтерпретуватися і співвідноситися з терміносистемою дослідження. Зазвичай у залежності від цілей дослідження виділяють два види одиниць спостереження: суб'єкти суспільних відносин (актори) та їхні дії (акції). Як суб'єктів найчастіше розглядають держави, політичні інститути, організації, політичних лідерів.

На третьому етапі здійснюється підрахунок результатів заповнення матричного класифікатора. Систематизовані на попередньому етапі події зводяться в матричні таблиці, ранжуються і вимірюються за допомогою обчислювальної техніки. Як правило, в реальній змістовній інформації бракує точних цифрових даних, на які можна було б спиратися для визначення якісних категорій досліджуваної взаємодії. Тому кількісні дані, необхідні для аналітичного порівняння якісних характеристик суспільної ситуації чи процесу, виражаються через визначення їх відносних значень, а також через побудову індексів.

У рамках четвертого етапу проводяться аналітичні порівняння отриманих величин, що характеризують події на певному часовому проміжку. Звичайно порівнюють: події в рамках одного проміжку часу, але на різному просторі; події в рамках одного простору, але в різні проміжки часу; події в межах різних просторів на декількох часових етапах.

Тут використовується дуже широкий набір статистичних технік і математичних підходів: факторний, дискримінантний, кластер-аналіз, метрика Левенштейна, кореляційний аналіз, множинна регресія тощо.

З метою проведення аналітичних порівнянь весь аналізований проміжок часу розбивається на інтервали, а спостережувані в межах кожного з них події порівнюються за різними критеріями. Інтенсивність окремих видів дій може бути оцінена чисто статистично або за допомогою шкалювання. Цікаві результати також може дати і застосування кореляційного аналізу зв'язків між окремими параметрами.

На п'ятому етапі відбувається верифікація отриманих результатів, яка може проводитися аналогічно верифікації результатів застосування контент-аналізу (див. [3]). У разі успішного підтвердження результатів аналітичної роботи вони фіксуються в підсумковому документі конкретного прикладного проекту і можуть служити як самостійною, так і проміжною основою для підготовки практичних кроків у діяльності патронатної служби органу державного управління.

Висновки

Як і будь-яка прикладна методика, івент-аналіз має сильні й слабкі сторони. Найсуттєвіша його перевага полягає у високому ступені об'єктивності інформації про події, а отже, і надійності як основи для прийняття відповідних рішень. Проте івент-аналіз є дуже ресурсоємною процедурою, а в деяких випадках існує небезпека перебільшення можливостей квантифікації та кількісного вимірювання як до побудови програми дослідження, так і при формулюванні категорій класифікації подій. Тут варто відмітити, що методика івент-аналізу виступає як самостійний вид дослідження і як допоміжна дослідницька процедура в рамках більш об'ємного дослідницького проекту. Ця універсальність відкриває великі перспективи застосування методики івент-аналізу в діяльності патронатної служби органу державного управління.

Бібліографічні посилання

1. Ахременко А.С. Политический анализ и прогнозирование: учеб. пособие / А.С. Ах-ременко. - М.: Гардарики, 2006. - 333 с.

2. Бондаренко Н. В. Правові аспекти патронатної служби / Н. В. Бондаренко // Вісник Вищої ради юстиції. - 2010. - № 2. - С. 90-97.

3. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія / Н. Костен-ко, В. Іванов. - Київ: Центр вільної преси, 2003. - 200 с.

4. Степко О. М. Методи аналізу при проведенні комунікативних кампаній / О. М. Сте-пко // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ Серія: Економіка, право, політологія, туризм. - 2010. - Т 1. - № 1. - С. 169-173.

5. Kinsella D. World Politics. Menu for Choice / D. Kinsella, B. Russett, H. Starr; 10th еd. - San Francisco: Wadsworth Publishing, 2012. - 480 р.

Размещено на Allbest.ru