Критерії та оцінка рівня сучасних загроз державній безпеці в гуманітарній сфері України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИТЕРІЇ ТА ОЦІНКА РІВНЯ СУЧАСНИХ ЗАГРОЗ ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ В ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

Микола Баюк

старший викладач кафедри «Публічного управління та адміністрування» Хмельницького університету управління та права

У забезпеченні ефективності формування та реалізації політики державної безпеки в гуманітарній сфері вагоме значення має визначення критеріїв та оцінка рівня сучасних загроз державній безпеці даної сфери. Науково обґрунтовані критерії, визначені пріоритетні завдання оцінки рівня загроз утворюють методологічний базис ефективної політики протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці гуманітарної сфери України. У науковому дослідженні використано та охарактеризовано блок соціологічних методів - методи моніторингу, експертної оцінки, соціологічного анкетування; блок аналітичних методів - методи математичної статистики, кореляційного, факторного та кластерного аналізів; метод комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку.

Визначено наявність високого рівня загроз в системі управління політикою державної безпеки в гуманітарній сфері. Аналіз засвідчив, що рівень професіоналізму та патріотизму, повсюдності впроваджених ділової української мови в роботу органів державної влади є базовими загрозами для діяльності органів державного управління у східних та західних регіонах держави.

На основі виявлених системних закономірностей у взаємозв 'язках між досліджуваними показниками стану безпеки запропоновано виділити принципи формування та принципи реалізації політики державної безпеки гуманітарної сфери України.

Запропоноване дослідження підтверджує, що наукове обґрунтування, аналіз, оцінка рівня загроз державній безпеці в гуманітарній сфері має бути засадничим при формуванні різного рівня законодавчих, нормативно-правових, програмових документів політики державної безпеки.

Ключові слова: критерії загроз, рівні загроз, оцінка загроз, рейтинги оцінювання, фактори впливу, державна безпека, гуманітарна сфера.

Criteria and assessment of the modern threats of the state security in the humanitarian sphere of Ukraine Mykola Boyuk

In ensuring the effectiveness of the formation and implementation of the state security policy in the humanitarian sphere, determination of the criteria and estimation of the level of modern threats to the state security of this sphere is of great importance. The scientifically substantiated criteria, the priority tasks of assessing the level of threats form the methodological basis of an effective policy of countering the external and internal threats to the state security of the humanitarian sphere of Ukraine.

The in-depth analysis of scientific research on the selection of criteria and assessment of the level of threats in various areas of national security of Ukraine confirms that today scientists do not pay enough attention to the problem of practical determination of criteria and assessment of threats to state security in the humanitarian sphere of Ukraine.

The purpose of the study is to determine and scientifically substantiate the criteria as well as conduct (through sociological research in different regions of Ukraine) an assessment of the level of the state of modern threats to the state security in the humanitarian sphere of Ukraine, to offer for practical use modern methods of their processing and systematization.

The sociological survey was organized in eight oblasts of Ukraine (Volyn, Ternopil, Ivano-Frankivsk, Khmelnytskyi, Kyiv, Zhytomyr, Poltava, Odesa, and Kharkiv) in the following groups: threats to national security in the humanitarian sphere; threats, causes, sources of threats to the state security of the humanitarian sphere in the fields of culture, education, religion, information, management system; priority tasks of the state security policy of the humanitarian sphere of Ukraine. загроза державний безпека україна

In the scientific research a block of sociological methods was used and characterized - methods of monitoring, expert assessment, sociological questionnaires; block of analytical methods - methods of mathematical statistics, correlation, factor and cluster analysis; the method of integrated assessment of the results of socio-economic development.

In the article the rating is conducted and the system tendencies of crisis phenomena are revealed, peculiarities of regional distribution of priority of existing threats according to the branches of state security of the humanitarian sphere of Ukraine, and the factors of influence on the state of state security of the specified sphere are established.

The presence of high level of threats in the system of management of the state security policy in the humanitarian sphere was determined. The analysis showed that the level of professionalism and patriotism, the widespread use of the business language of Ukrainian in the work of state authorities are the main threats to the activities of state administration bodies in the eastern and western regions of the state. Among the priority tasks of ensuring the state security of the humanitarian sphere is the establishment of an effective system of providing quality services, consolidation and constructive action of the authorities and public organizations, political parties.

On the basis of the revealed systemic laws in the interrelations between the investigated indicators of the state of security, it is proposed to highlight the principles of the formation and principles of the implementation of the state security policy of the humanitarian sphere of Ukraine: target priority, regional differentiation, system unity, competence of counteraction mechanisms, consolidation and coordination, resource optimality, adequate reflection changes in qualitative states, standardization.

The proposed study confirms that the scientific substantiation, analysis, and assessment of the level of threats to the state security in the humanitarian sphere should be fundamental in shaping the various levels of legislative, regulatory, and policy documents of the state security policy.

Key words: threat criteria, threat levels, threat assessment, ratings of evaluation, factors of influence, principles of state security policy development, principles of implementation of state security policy, state security in the humanitarian sphere.

Критерии и оценка уровня угроз государственной безопасности в гуманитарной сфере Украины. Николай Баюк

В обеспечении эффективности формирования и реализации политики государственной безопасности в гуманитарной сфере большое значение имеет определение критериев и оценка уровня угроз государственной безопасности данной сферы. Научно обоснованные критерии, определенные приоритетные задачи оценки уровня угроз образуют методологический базис эффективной политики противодействия внешним и внутренним угрозам государственной безопасности гуманитарной сферы Украины.

В статье определены, научно обоснованы критерии и проведения (через социологическое исследование в разных регионах Украины) оценки уровня состояния угроз государственной безопасности в гуманитарной сфере Украины, предложены для практического использования современные методы их обработки, систематизации.

В научном исследовании использованы и охарактеризованы блок социологических методов - методы мониторинга, экспертной оценки, социологического анкетирования; блок аналитических методов - методы математической статистики, корреляционного, факторного и кластерного анализов метод комплексной оценки результатов социально-экономического развития.

Определено наличие высокого уровня угроз в системе управления политикой государственной безопасности в гуманитарной сфере. Анализ показал, что уровень профессионализма и патриотизма, вездесущности внедренных делового украинского языка в работе органов государственной власти являются базовыми угрозами для деятельности органов государственного управления в восточных и западных регионах страны.

На основе выявленных системных закономерностей во взаимосвязях между исследуемыми показателями состояния безопасности предложено выделить принципы формирования и принципы реализации политики государственной безопасности гуманитарной сферы Украины.

Предложенное исследование подтверждает, что научное обоснование, анализ, оценка уровня угроз государственной безопасности в гуманитарной сфере должно быть основополагающим при формировании различного уровня законодательных, нормативно-правовых, програмных документов политики государственной безопасности. Ключевые слова: критерии угроз, уровни угроз, оценка угроз, рейтинги оценки, факторы влияния, государственная безопасность, гуманитарная сфера.

Теорія і практика державного управління державною безпекою в гуманітарній сфері переконливо свідчить, що надзвичайно актуальними залишаються проблеми визначення критеріїв та методології оцінки рівня загроз державній безпеці зазначеної сфери. Науково-методологічний аналіз, практичне дослідження даного питання є складовим у визначенні цілей, пріоритетів, механізмів формування та реалізації політики державної безпеки гуманітарної сфери, захисту державних цінностей, інтересів, протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам державного суверенітету, національної єдності та територіальної цілісності України.

Проблеми, визначення критеріїв та методології загроз державної безпеки гуманітарної безпеки були предметом наукових досліджень низки вчених з питань націобезпекознавства. У цьому контексті наукові обґрунтування, запропоновані методологічні підходи щодо здійснення оцінювання безпек, загроз були предметом дослідження провідних вчених зокрема: В.А. Ліпкана, Н.Р Нижник, Г.П. Ситника, Н.В. Стежко, І.Л. Гасюка, О.І. Іляш, ТО. Подвисоцька, Р.О. Кулинича, Ф.В. Узунова, В.П. Антонюка [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14].

Кожний із науковців аргументовано доводив, що визначення критеріїв, за якими здійснюється оцінювання рівня безпеки, загроз має відповідати вимогам доступності та інформативності, і рівень їх залежить від рівня розвитку оцінювання сфери національної безпеки. Водночас запропонована ними методика оцінювання може привести до недотримання низки умов, а саме: адекватного відображення дійсності, гнучкості, точності, прогнозованості тощо, адже будь-яка методика має повною мірою відображати специфіку вимірюваного явища, бути спрямована на вирішення спеціалізованих завдань оцінки, бути доступною та процесуально обґрунтованою, що, власне, й обумовлює необхідність наявності усього методичного різноманіття та подальшого його удосконалення з більш глибокою спеціалізацією та диференціацією для вирішення відповідних завдань оцінювання. Таким чином, попри наявність великої кількості наукових розробок вибору критеріїв та оцінки рівня різних сфер національної безпеки України, недостатньої уваги науковцями приділяється проблемі визначення критеріїв та оцінки рівня загроз державній безпеці гуманітарної сфери України.

Мета статті - визначити, науково обґрунтувати критерії та провести (через соціологічне дослідження в різних регіонах України) оцінку рівня стану сучасних загроз державній безпеці в гуманітарній сфері України, запропонувати для практичного використання сучасні методи їх опрацювання, систематизації.

Сучасний рівень розвитку науки державного управління характеризується широким спектром методів оцінювання усіх складових національної безпеки, які можна класифікувати за такими блоками: блок загальнонаукових і спеціальних методів - діалектичний метод пізнання процесів і явищ, структурно-функціональний метод, метод теоретичного узагальнення та класифікації соціальних детермінант тощо; блок аналітичних методів - методи економіко-статистичного, системного аналізу, методи індексного та факторного аналізу, методи математичної статистики тощо; блок програмно-цільових методів - методи економіко-математичного моделювання та програмування, методи прогнозування, цільові методи та методи декомпозиції складових безпеки тощо; блок соціологічних методів - методи моніторингу, методи експертної оцінки, методи аналізу й обробки сценаріїв тощо; блок конструктивних та оптимізаційних методів - методи оптимізації, теоретико-ігрові методи, методи теорії нейронних мереж тощо (цит за 7]); [9].

Для визначення оцінки рівня загроз державній безпеці гуманітарної сфери України нами були застосовані блок соціологічних методів - методи моніторингу, експертної оцінки, соціологічного анкетування; блок аналітичних методів - методи математичної статистики, кореляційного, факторного та кластерного аналізів, метод комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку який є складовою частиною методу комплексних статистичних коефіцієнтів автором якого є професор О. І. Кулинич (цит. за [11]). В нашому дослідженні, із урахуванням вимог науково-методичної літератури [15; 11; 16; 17;18; 19; 20; 21], було проведене соціологічне опитування державних службовців за блоками питань, сформованих за підсистемами (галузями) державної безпеки гуманітарної сфери України з метою визначення рівня загроз та подальшої його оцінки за областями України. Питання анкети сформовано і систематизовано за групами: загрози державній безпеці гуманітарній сфері; загрози, причини, джерела виникнення загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузях - культури, освіти, релігії, інформації, системи управління; пріоритетні завдання політики державної безпеки гуманітарної сфери України. Блок питань щодо наявних видів загроз державній безпеці гуманітарної сфери України включав: міжетнічні відносини; міжконфесійні відносини; зниження інтелектуального потенціалу; зростання аполітичності; зростання інертності; неконструктивна регіональна мовна політика; розбалансованість системи освіти; безсистемність охорони здоров'я; пасивність громадських організацій; недостатність фінансування культурно-освітніх закладів; безсистемність, хаотичність інформування населення; непрофесіоналізм управлінців у гуманітарній сфері. Блок питань щодо причин, джерел виникнення загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузі культури: неефективна робота закладів культури; зменшення культурно-масових заходів; відсутність національно-патріотичної спрямованості культурно-масових заходів; комерціалізація надання культурних послуг; формалізм роботи бібліотек, пропаганди української книги; погане фінансування роботи культурно-освітніх закладів; недостатня підтримка державою книговидання та кіноіндустрії; погана робота історичної пам'ятко охоронної галузі; занепад просвітницької діяльності; обмеженість запровадження української мови; подвійні стандарти історичної пам'яті українського народу; зростання регіональних культурно-історичних відмінностей. Блок питань щодо причин та джерел виникнення загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузі освіти: надання неякісних освітніх послуг; відсутність сучасних прогресивних методик викладання; обмеженість національно-патріотичного виховання в освітніх закладах; проблеми працевлаштування випускників; зниження професійності кадрового корпусу; поширення корупційної складової в освітніх закладах; зменшення освітніх закладів; поширення серед молоді споживацтва, насилля, розпусти; поглиблення непорозуміння «сім'я-школа-громадськість-держава»; еміграція вчених, працівників освіти; виїзд молоді закордон для здобуття освіти та працевлаштування. Блок питань щодо причин, джерел виникнення загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузі релігії: міжконфесійні протиріччя; поширення релігійних груп деструктивного спрямування; використання релігій в антидержавних, антинаціональних цілях; надмірна політизація питань розвитку релігій; розділення населення за етнічною та релігійною ознакою; прояви розпусти, моральної розбещеності серед священнослужителів; недотримання у світському житті духовних цінностей, заповідей; загроза збереженню історичних релігійних пам'яток українського народу. Питання щодо державної безпеки гуманітарної сфери в галузі інформації: зменшення національних засобів масової інформації; безсистемність інформування населення; за полонення низькопробною антинаціональною продукцією; обмеженість доступу населення до інформації; втрата зв'язку населення із засобами масової інформації; задемократизованість окремих періодичних видань ЗМІ; поширення і пропаганда через ЗМІ сенсаційних повідомлень про насилля, розпусту, вбивство, трагічні події; відсутність протидії поширенню через соціальні мережі антинаціональної, антидержавної інформації; неефективна взаємодія органів державної влади та ЗМІ в забезпеченні національної безпеки, національних інтересів. Блок питань щодо загроз, причин, джерел виникнення загроз в системі управління державною безпекою гуманітарної сфери України: відсутність координації управлінських інституцій гуманітарної сфери; відсутність системного моніторингу внутрішньополітичної ситуації в країні і регіонах; зниження рівня довіри до влади та втрата лояльності до держави; зволікання впровадження в органи державної влади ділового спілкування українською мовою; відсутність єдиної національної державницької ідеології; недостатнє залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації політики державної безпеки гуманітарної сфери; низький рівень патріотизму, професіоналізму в управлінні інститутами гуманітарної сфери.

Обробка даних та визначення оцінки рівня загроз за галузями та областями України здійснювалась у декілька етапів. На першому етапі здійснювалась обробка первинних даних анкетування - підрахунок відповідей, цифрова їх кодифікація, визначення відсоткового розподілу за галузями та регіонами за кожним із запитань. На другому етапі проводилась рейтингова оцінка областей України за даними анкетування щодо наявних загроз, визначення рейтингу загроз державній безпеці гуманітарної сфери в цілому та за окремими галузями, визначався рейтинг областей України за видами пріоритетних завдань забезпечення державної безпеки гуманітарної сфери, проводилась рейтингова оцінка пріоритетних завдань в цілому для України за методом комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку [11]. На третьому етапі визначались основні описові статистики досліджуваних показників, визначався вид розподілу агрегованих показників (сукупність відповідей респондентів у відсотковому виразі), здійснювався кореляційний та факторний аналізи за методом головних компонент з «varimax» обертанням з метою зменшення розмірності вихідних даних та встановлення найбільш вагомих факторів впливу на державну безпеку гуманітарної сфери України.

Реалізація вищезазначених завдань відбувалась з використанням комп'ютерних математико-статистичних комплексів IBM SPSS Statistics 23 [15; 16; 11], програмного забезпечення оцінки взаємозв'язків економічних явищ методом статистичних рівнянь залежностей, автором якого є Р О. Кулинич [11], програми Microsoft Excel 2016, з урахуванням вимог спеціальної літератури [20].

В соціологічному опитуванні приймали участь державні службовці з Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Київської, Житомирської, Полтавської, Одеської та Харківської областей загальною кількістю 260 осіб, що дозволяє стверджувати про те, що вибірка є репрезентативною та достатньою для апроксимації результатів дослідження на усю генеральну сукупність.

Загалом за регіонами 50,4 % опитаних вважають, що в їхніх регіонах є в наявності загрози державній безпеці гуманітарної сфери, а 49,6 % вважають, що такі загрози відсутні. Такий відсотковий розподіл відповідей свідчить про відсутність узгодженої думки серед державних службовців щодо стану державної безпеки гуманітарної сфери України.

Узагальнюючи дані розрахунків рейтингової оцінки областей України за станом державної безпеки гуманітарної сфери відповідних галузей, нами проведено визначення рейтингової інтегральної оцінки областей за рівнем загроз за сукупністю галузей. Так, на думку опитаних державних службовців найбільшою кількістю і рівнем загроз державній безпеці гуманітарної сфери в цілому характеризується Тернопільська, Хмельницька, Харківська області, а найменшою - Одеська, Житомирська, Івано-Франківська області. Подальше групування областей за регіонами (Західний, Східний, Центральний, Південний) дозволило констатувати, що найбільша кількість і рівень загроз державній безпеці гуманітарній сфері України існує у Східному та Західному регіонах, а більш високий рівень державної безпеки гуманітарної сфери спостерігається у Центральному та Південному регіонах України.

Наступним важливим узагальнюючим показником є рейтингова оцінка державної безпеки гуманітарної сфери за відповідними галузями (підсистемами), яка визначалась за сукупністю відповідей усіх респондентів за видами загроз по кожній із підсистем. Отримані дані переконливо свідчать, що для України в цілому найбільша кількість і рівень загроз державній безпеці гуманітарної сфери існує в галузі освіти і інформаційній галузі. На думку більшості респондентів у релігійній та культурній галузях кількість і рівень загроз є найменшим.

Як свідчать розрахунки рейтингової оцінки пріоритетних видів загроз державній безпеці гуманітарної сфери більшість респондентів з усіх областей України (70,4 %) констатували найбільшою загрозою безсистемність охорони здоров'я, яка полягає не лише в недосконалій діяльності медичної системи охорони здоров'я населення, а й освітньовиховної діяльності, яка провадиться в освітній галузі, створенні відповідного інформаційного простору щодо здорового способу життя населення, формування культури здоров'я, просвітницької діяльності релігійних інституцій серед парафіяльної молоді. Другою за значенням для усіх областей України є загроза фінансового характеру (66,9 %), яка полягає в недостатньому фінансуванні освітніх та культурних закладів, що унеможливлює їх ефективне функціонування з погляду матеріально-технічного, ресурсного забезпечення, фінансування культурно-освітніх заходів та гідної оплати праці кадровому корпусу. Третьою за значущістю виступає загроза в інформаційній галузі, яка полягає в безсистемній діяльності ЗМІ в інформуванні населення України, використанні ефірного простору і часу для здійснення пропагандистської роботи серед населення в інтересах певних суспільно-політичних груп, нагнітанні психо-емоційного напруження в суспільстві, а під час, і відкритого пропагування антидержавницьких гасел і формування деструктивної громадської думки.

Поряд із цим слід зауважити, що найбільша кількість опитаних не вбачають суттєвих загроз державній безпеці гуманітарної сфери на тлі міжетнічних відносин (78,5 % відповідей «ні»), міжконфесійних відносин (66,9 % відповідей «ні») та неконструктивної регіональної мовної політики (62,3 %). Цей факт свідчить про високий рівень толерантності і спрямованості до взаємо порозуміння між громадянами не залежно від національної та конфесійної приналежності, мови та культурних традицій.

На думку переважної більшості респондентів, пріоритетними загрозами державній безпеці гуманітарної сфери в галузі культури і причинами їх виникнення є: недостатній рівень державної підтримки розвитку книговидання та кіноіндустрії (66,5 %), залишковий принцип фінансування роботи культурно-освітніх закладів (63,8 %), не ефективна діяльність історичної пам'ятко охоронної галузі (56,2 %). Як бачимо, провідні загрози стосуються фінансового та адміністративного сектору забезпечення державної безпеки гуманітарної сфери в галузі культури. Важливим є також факт, що більшість опитаних державних службовців вважають, що провадиться достатня кількість культурно-масових заходів із забезпеченням національно-патріотичної спрямованості, заходів щодо впровадження української мови в громадянському суспільстві. Це свідчить про те, що проблема забезпечення державної безпеки гуманітарної сфери в галузі культури не лежить в площині функціонального спрямування діяльності відповідних органів державної влади та культурно-освітніх закладів в реалізації ними завдань освітньо-просвітницького та виховного характеру.

З огляду на сучасну проблематику мовного питання в суспільстві щодо запровадження української мови в усі сфери держави доцільною є акцентуація уваги на загрозах мовній політиці як однієї із важливих складових державної безпеки гуманітарної сфери України в розрізі регіонів. Як свідчить попередній аналіз, більшість респондентів в цілому вважають мовну політику держави дієвою і обґрунтованою, але в розрізі регіонів рівень загроз щодо впровадження української мови констатується різним ступенем напруженості.

Як свідчать дані, найбільш напружена ситуація щодо мовних питань спостерігається у східних регіонах України, також вагомою на думку респондентів вона є і у західних регіонах. Більш стабільною ситуація виглядає у центральних та південних регіонах України.

Проведений аналіз рейтингових оцінок за видами загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузі освіти виявив, що на думку респондентів найбільш вагомою загрозою для усіх регіонів України є проблема працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (80,8 %). Другою і третьою за значущістю респондентами визначено загрози виїзду молоді за кордон для здобуття освіти і працевлаштування (80,0 %) та еміграцію вчених і працівників освіти (71,5 %). Цей факт переконливо свідчить, що критичний стан державної безпеки гуманітарної сфери в галузі освіти обумовлений в першу чергу соціально-економічними причинами. Другим за значущістю блоком загроз виступає результативна складова освітнього процесу в частині організації та надання освітніх послуг, адже 69,6 % респондентів визнали, що відбувається розповсюдження серед молоді споживацтва, насилля і розпусти, навчальні заклади не спроможні надавати якісні освітні послуги (68,1 %) та відбувається поширення корупційної складової в навчально-виховному процесі (67,7 %). Більшість респондентів не пов'язують з джерелами та причинами виникнення загроз в цій галузі із організацією освітньо-виховного процесу в частині національно-патріотичного виховання (53,8 % відповідей «ні»).

Рейтингова оцінка видів загроз державній безпеці гуманітарної сфери в галузі релігії свідчить, що найбільш вагомим джерелом загроз в цій сфері, на думку респондентів, є недотримання у світському житті духовних цінностей та заповідей (63,1 %), неефективна діяльність органів влади та суспільства щодо збереження історичних релігійних пам'яток українського народу (56,2 %) і міжконфесійні протиріччя (50,4 %). Слід констатувати факт, що більшістю опитаних державних службовців не вважається джерелом виникнення загроз розділення населення за етнічною та релігійною ознаками (57,7 % відповідей «ні»), поширення релігійних груп деструктивного спрямування (56,2 %), використання релігій в антидержавних, антинаціональних цілях (54,6 %).

Зважаючи на соціально-політичну ситуацію в Україні в частині загострення протистояння українських православних церков московського та київського патріархатів, діяльності інших конфесій (римо-католицького, греко-католицького тощо обрядів) на теренах України доцільним є висвітлення рейтингу цієї загрози в регіональному розрізі, адже більшістю респондентів вона визначена однією із провідних для усіх досліджуваних областей.

Як свідчать цифрові дані, найбільшим ступенем напруженості та рівнем наявності загрози міжконфесійного протистояння респонденти вважають східний та західний регіони, більш стабільними можна вважати центральні та південні області України.

Надзвичайно важливою для стану державної безпеки гуманітарної сфери є інформаційна галузь, адже саме вона забезпечує циркуляцію інформації в суспільному просторі і пронизує усі сфери життя громадян і держави. Формування громадської думки з будь-яких питань пріоритетне залежить від якості, достовірності, об'єктивності, цілісності інформації, яку отримують громадяни держави. Інформаційна галузь функціонально об'єднує усі інші сфери державної безпеки гуманітарної сфери, створює умови передачі інформаційних потоків між ними. Дослідження пріоритетності видів загроз інформаційному простору свідчить, що найбільшим джерелом виникнення загроз, і власне самою загрозою є поширення і пропаганда через ЗМІ сенсаційних повідомлень про насилля, розпусту, вбивство, трагічні події (66,9 %).

Другою загрозою за значущістю є якість діяльності засобів масової інформації щодо системності та оперативності надання інформації громадянам з кола актуальних проблем державного будівництва, політичних подій тощо (56,9 %). Також однією з провідних, на думку респондентів, є загроза, яка полягає в неефективній діяльності системи протидії поширенню через соціальні мережі, інформаційно-комунікативні джерела антинаціональної, антидержавної інформації (56,2 %).

Важливою складовою забезпечення державної безпеки гуманітарної сфери є ефективна діяльність системи державного управління нею. Цей блок загроз можна віднести до внутрішньосистемних, який здійснює значний вплив на якість та системність управлінських процесів. На думку більшості опитаних державних службовців, провідною загрозою ефективній діяльності системи управління є зниження рівня довіри громадян до владних інституцій та втрата лояльності до держави (73,1 %), що свідчить про наявність системної кризи в органах державного управління усіма галузями гуманітарної сфери. Респондентами пріоритетним визнається джерело загроз, яке знаходить свій вираз у низькому рівні патріотизму, професіоналізму кадрового корпусу в управлінні інституціями гуманітарної сфери (62,7 %). Вагомою є також загроза неефективної взаємодії з інститутами громадянського суспільства в частині їх залучення до процесу формування та реалізації політики державної безпеки у гуманітарній сфері (61,2 %).

Слід відзначити, що респонденти в більшості одностайні щодо високого рівня наявності усіх загроз в системі управління, лише процес впровадження до роботи органів державної влади ділового спілкування українською мовою визнано більшістю ефективним (52,3 %). Цікавим є розподіл регіонів України за даними анкетування за рівнем загрози в частині професіоналізму та рівня патріотизму державних службовців.

Як свідчать аналітичні дані, ця загроза системно впливає на діяльність органів державного управління гуманітарною сферою усіх регіонів України, найбільш виразно вона відстежується у східних та західних регіонах держави.

Висновки рівня загроз державній безпеці гуманітарної сфери України дозволяє сформувати на рівні держави, на рівні регіонів дієвий комплекс заходів і методів протидії загрозам в межах їх пріоритетності до наявної ситуації, акумулювати необхідні матеріально-технічні, фінансові, кадрові ресурси.

Література

1. Ліпкан В. А. Національна безпека України: навч. посіб. Київ: Кондор, 2008. 552 с.

2. Нижник Н. Р Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): навч. посіб.; за заг ред. П. В. Мельника, Н. Р Нижник. Ірпінь, 2000. 304 с.

3. Ситник Г. П. Державне управління національної безпеки (теорія і практика): монографія. Київ: Вид-во НАДУ, 2004. 408 с.

4. Ситник Г. П. Національна безпека України: теорія і практика: навч. посіб.; за заг ред. Г. П. Ситника. Хмельницький; Київ: Вид-во «Кондор», 2007. 616 с.

5. Безпека людського розвитку в Україні та шляхи підвищення її рівня: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.07 / Н. В. Стежко; Донец. нац. ун-т Донецьк, 2007. 20 с.

6. Гасюк І. Л. Оцінка розвитку фізичної культури і спорту в системі оцінки соціальної безпеки України. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 16. С. 120-123.

7. Гасюк І. Л. Теоретичні аспекти оцінки діяльності галузі «Фізична культура і спорт» в системі забезпечення соціальної безпеки України. Економіка та держава. 2014. № 1. С. 133-137.

8. Гасюк І. Л. Фізична культура і спорт в системі забезпечення національної безпеки України. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 22. С. 116-122.

9. Іляш О. І. Адаптаційні моделі та методи оцінювання соціальної безпеки на регіональному рівні. Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. 2011. № 4. С. 18-23.

10. Комплексна оцінка здоров'я населення та його впливу на економічне зростання: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.07 / Т О. Подвисоцька; Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України. Київ, 2009. 21 с.

11. Кулинич Р О. Статистична оцінка чинників соціально-економічного розвитку: навч. посіб. Київ: Знання, 2007. 311 с.

12. Оцінка рівня і якості життя населення: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / Ф.В. Узунов; Харк. держ. економ. ун-т. - Харків, 2004. 19 с.

13. Оцінка рівня та способу життя населення регіону: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / С. О. Тридід; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. Харків, 2006. 18 с.

14. Оцінка та забезпечення розвитку людського капіталу України: автореф. дис. д-ра екон. наук : 08.00.07 / В.П. Антонюк; Донец. нац. ун-т. Донецьк, 2008. - 36 с.

15. Бююль А. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей / А. Бююль, Ц. Петер.: пер. с нем. - СПб. : ООО «ДиаСофтЮП», 2005. 608 с.

16. Наследов А. Д. SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках: учеб. по- соб. СПб.: Питер, 2005. 416 с.

17. Вайдлих Вольфганг. Социодинамика: системный подход к математическому моделированию в социальных науках: [пер. с англ.]; под ред. Ю. С. Попкова, А. Е. Семечкина. изд.2-е. Москва: Едиториал УРСС, 2005. 480 с.

18. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. Для инженеров и научных работников. Москва: Физматлит, 2006. 816 с.

19. Кулинич О. І., Кулинич Р О. Теорія статистики: підручн. 4-те вид., переробл.ідоповн. Київ: Знання, 2009. 311 с.

20. Статистика для менеджеров с использованием Microsoft Excel: [пер. с англ.]; 4-е изд. Москва: Изда-тельский дом «Вильямс», 2004 1312 с. : ил. (парал. тит. англ.).

21. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. 3-е изд., испр. Москва: Омега-Л, 2007. 567 с.

Размещено на Allbest.ru