Метод ситуаційного управління оперативно-службовою діяльністю регіонального управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод ситуаційного управління оперативно-службовою діяльністю регіонального управління

О.С. Андрощук

Обґрунтовано актуальність ситуаційного управління для виконання завдань в охороні державного кордону, а також концепцію управління знаннями у вирішенні завдань ситуаційного управління. Розроблено метод ситуаційного управління з використанням знань, що дає змогу приймати рішення з реагування на ситуації в оперативно-службовій діяльності регіонального управління.

Ключові слова: знання, моделі, методи управління знаннями, ситуаційне управління, регіональне управління, охорона державного кордону. управлінський ситуаційне управління

Постановка проблеми. На цей час охорона та захист державного кордону (далі - ДК) плануються і здійснюються у нестабільних зовнішніх та внутрішніх умовах (політична ситуація, економічна ситуація, соціальна ситуація тощо). Традиційні військові теорії сьогодні не завжди можуть описувати ті явища і події, які є наслідком взаємодії Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) і середовища його функціонування. Для полегшення розпізнавання (ідентифікації) ситуацій в оперативно-службовій та оперативно-бойовій діяльності (далі - діяльності) ДПСУ і вибору технологій управління у загрозливих умовах наразі дедалі більше уваги приділяється ситуаційному підходу в управлінні. Застосування концепції ситуаційного управління у вирішенні завдань сучасного розвитку вимагає не тільки значного обсягу релевантної інформації та даних про стан об'єкта, але і методів отримання специфічних знань, необхідних для прийняття своєчасного та достовірного рішення щодо реагування на ситуації, які можуть виникати у діяльності ДПСУ. Отже, розглянуте у статті питання є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні інтерес до проблематики ситуаційного управління відображується у працях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Беручи відлік від початку 70-х років минулого століття, теорія ситуаційного управління стає предметом уваги таких зарубіжних вчених, як Р. Моклер [1], Г. Кунц, С. О'Донелл [2]. Про важливість і своєчасність даного питання свідчить те, що його розглядають не тільки як сучасну концепцію управлінської діяльності у господарській сфері, але й у військовій справі та правоохоронній діяльності [3]. Пропонуються практичні кроки на шляху до реалізації засад ситуаційного управління на основі застосування моделювання [4. 5, 6]. Разом з тим у проведених дослідженнях головна увага звернена на теоретичні та методичні аспекти ситуаційного підходу як управлінської концепції, і мало уваги приділено дієвим заходам і практичним інструментам реалізації засад ситуаційного управління.

В умовах динамічних змін адекватно реагувати на ситуації керівники ДПСУ можуть тільки тоді, коли є достатній обсяг релевантної інформації та методи обробки й застосування знань щодо можливих шляхів вирішення поточних і стратегічних завдань ДПСУ. Відтак розробка методу ситуаційного управління набуває особливого значення в умовах ситуаційного управління діяльністю ДПСУ.

Метою статті є розробка методу ситуаційного управління для забезпечення діяльності ДПСУ на рівні регіонального управління із застосуванням підходу до управління знаннями у вирішенні завдань ситуаційного управління.

Виклад основного матеріалу. Ситуаційне управління - складний процес, що базується на необхідності застосування знань, які полегшують розуміння, а отже, пошук способу вирішення певної ситуації.

З огляду на аналіз оперативно-службової діяльності (далі - ОСД) Регіонального управління ДПСУ (далі - РУ), управління ОСД РУ в сучасних умовах, тобто в умовах невизначеності доцільно здійснювати в рамках застосування двох погоджених між собою управлінських підходів: відповідно до

заздалегідь розробленого наказу на охорону ДК на рік, що визначає стратегічну “траєкторію” здійснення ОСД РУ і передбачає використання процесного підходу, та із застосуванням ситуаційного підходу до управління, за якого використовуються одержувані у процесі управління дані за реальними поточними умовами ОСД РУ та змінами зовнішніх факторів для коригування ОСД РУ в разі появи ознак зародження проблемної ситуації, яку потрібно вирішити у процесі ОСД РУ.

У першій управлінській задачі як опорну траєкторію, щодо якої вимірюються відхилення фактичних значень параметрів стану ОСД РУ, визначаються дії, що управляють по їх компенсації (ресурси, необхідні для компенсації), виступає траєкторія, яка визначається наказом (стратегічна траєкторія).

За ситуаційного управління відбуваються зміни в управлінні, адекватні до ситуації, що виникає.

У разі спільного використання процесного і ситуаційного підходів до вирішення управлінських завдань реалізується більш ефективний в умовах невизначеності комплексний процесно-ситуаційний підхід до управління ОСД РУ.

Таким чином, ефективне управління ОСД РУ в умовах невизначеності може бути забезпечено внаслідок своєчасного виявлення ознак зародження проблемної ситуації та врахування (нейтралізації) факторів, що здійснюють дестабілізуючий (негативний) вплив на результати ОСД РУ. Застосування системи управління максимально адаптується до зміни умов здійснення ОСД РУ і системи підтримки рішень, що забезпечує підвищення ефективності управлінських рішень.

Для реагування на можливі проблемні ситуації мають бути розроблені й вибрані підходи та методи їх вирішення.

Вибір підходу до вирішення проблемної ситуації визначається видом прогнозованої ситуації або тієї, що склалася, і залежить від співвідношення між величиною можливого збитку та величиною резерву ресурсів.

Методи ситуаційного управління

Для вирішення проблемної ситуації можуть бути використані методи, які подано у таблиці (складені авторами на основі аналізу теорій: управління, державного управління, підтримки прийняття рішень тощо).

Більшість серед розглянутих методів є достатньо розвинутими. Найменш розвинутими є методи прийняття рішень. Це пов'язується із тим, що ДПСУ є організаційно- технічною системою, де більшість завдань має слабоформалізований та неформалізований характер. Розглянемо деякі із цих методів.

Метод аналогії (на основі прецедентів) ґрунтується на досвіді вирішення ситуацій, які вже виникали, і пошуку серед них аналогічних (близьких) до проблемної ситуації, яку належить вирішувати. Створюється база знань (далі - БЗ) у вигляді текстових файлів стосовно ситуацій та рішень.

Метод сценаріїв включає побудову вичерпного набору сценаріїв управління, оцінювання наслідків прийняття

управлінських рішень (прогнозування) в межах кожного конкретного сценарію з метою визначення впливу рішень на вирішення проблемної ситуації, ранжування сценаріїв і вибір найкращого (раціонального) сценарію управління. Створюється база знань у вигляді інструкцій щодо реагування на ситуації.

Основної уваги заслуговують знання- орієнтовані методи прийняття рішень. Управління знаннями - сучасна концепція управління, яка базується на послідовному використанні процесів, що керують створенням, поширенням, обробкою і використанням знань всередині РУ, органів та підрозділів ДПСУ.

Важливим є узагальнення процесу управління знаннями, у межах якого формується підсистема управління знаннями, що дозволяє об'єктивно реагувати на ситуації, які можуть виникати у діяльності ДПСУ. В умовах ситуаційного управління зростає важливість поєднання оперативного і стратегічного рівнів управління знаннями у діяльності ДПСУ. У процесі оперативного управління відбуваються процеси формування, оброблення, накопичення знань у ДПСУ та їх майбутнього використання. Ця діяльність базується на послідовному виконанні таких операцій: добування необхідних знань для виконання поточної роботи та прийняття рішень у випадку виникнення ситуацій; використання знань на практиці; засвоєння знань; поповнення, оновлення знань.

Формалізація знань у ДПСУ вимагає застосування управлінських технологій, що дозволяють використовувати знання для вирішення ситуацій в охороні ДК. Цю роботу доцільно проводити із застосуванням моделей, які ґрунтуються на теоретичних знаннях і дають змогу узагальнювати практичні знання на основі прикладних теорій, емпіричних правил, досвіду, методів управління, що постійно використовуються у діяльності ДПСУ.

Онтологічні моделі є способом опису ситуації у формі понять і відносин шляхом багатостороннього діалогу акторів (під акторами розуміють осіб, готових до виконання пізнавально-дієвих функцій у процесі управління ситуацією), виконуючих пізнавально-дієву функцію і комунікації між собою [5]. Саме побудова онтологічної моделі в ситуаційному управлінні базується на застосуванні елементів концепції менеджменту знань, оскільки потребує певної інформації та знань з її використання. Ця модель застосовує технології менеджменту й охоплює ключові поняття щодо виду знань і сучасних інструментів їх використання для вирішення ситуацій, що виникають у діяльності ДПСУ.

Успіх прийняття рішень в умовах виникнення ситуацій у діяльності ДПСУ залежить від інтелектуального капіталу, зміст якого пов'язують із структурованими знаннями і здатністю, що характеризує потенціал розвитку. Власне рівень інтелектуального потенціалу персоналу ДПСУ визначає його здатність ідентифікувати ситуацію, виявляти рівень її загрози, передбачати її настання, вишукувати методи управління відхиленнями. Таким чином формується група експертів.

Метод ситуаційного управління, що ґрунтується на знаннях, який орієнтований на вирішення завдань ситуаційного управління ОСД РУ, доцільно застосовувати у вигляді послідовності етапів, поданих схематично на рисунку.

При цьому для вирішення проблемної ситуації та виконання функції управління ОСД РУ необхідно: контролювати хід здійснення ОСД РУ і фіксувати поточну обстановку, що характеризує стан зовнішнього середовища, в умовах якої здійснюється ОСД; визначати фактичний стан об'єкта управління.

Центр управління службою РУ здійснює моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовищ й отримує інформацію. Далі проводиться аналіз інформації щодо визначення, чи здійснюється ОСД у штатному режимі, чи наявна нештатна або кризова ситуація. За наявності проблемної ситуації на базі Центру управління службою створюється ситуаційний центр і збирається ситуаційна група. До складу ситуаційної групи залучаються експерти.

Схема методу ситуаційного управління ОСД РУ

Далі здійснюється ідентифікація проблемної ситуації. Це може бути нештатна ситуація у пунктах пропуску, надзвичайна ситуація, кризова, “нова” ситуація тощо. Прикладом є проведення “Євро-2012”, події на острові Тузла, агресія на півдні та сході країни. Підбирається відповідна модель ситуації, що дозволяє спрогнозувати її розвиток. Необхідно визначити причини виникнення даної проблемної ситуації та негативні тенденції, оцінити можливості зміни її та подальшого розвитку. За результатами зіставлення величини збитку з наявними ресурсами ситуацію необхідно віднести до несприятливої або критичної.

З використанням моделі проблемної ситуації здійснюється прогнозування її розвитку. Для прогнозування подальшого розвитку проблемної ситуації застосовуються відомі методи та залучаються експерти.

Якщо ситуація відома, наприклад дії в результаті повені, то застосовуються методи аналогій та сценаріїв (прецедентів). В органах управління РУ за результатами ОСД накопичується значна кількість документації, яку слід “відфільтрувати” і виявити документи, що стосуються опису ситуацій та рішень. Вони у подальшому складають БЗ ситуацій та рішень.

Якщо ситуація не відома, то застосовується знання-орієнтований метод на основі онтологічного підходу з використанням онтологічної бази знань.

Якщо знань, набутих у результаті застосування методів недостатньо, то використовуються знання експертів та ті, що отримуються із зовнішніх джерел. Для обґрунтування прийняття рішення ситуаційна група може використовувати широкий спектр технологій управління знаннями, зокрема: електрону пошту (e-mail); бази і сховища даних (Data Base & Data Warehouse); системи групової підтримки (Group ware); браузери і системи пошуку (Browsers); корпоративні мережі та Інтернет (Intranet & Internet); експертні системи та бази знань (Expert Systems & Knowledge Base); інтелектуальні системи (Intelligence Systems); системи штучного інтелекту (artificial intelligence systems) [7, 8].

Потім здійснюється прийняття рішення особою, що приймає рішення (далі - ОПР). У ролі ОПР виступає керівник ситуаційної групи, зазвичай начальник РУ. Для прийняття рішення про вибір підходу до вирішення проблемної ситуації попередньо визначаються потенційний резерв сил і засобів, величина резерву ресурсів, наявних у розпорядженні ОПР, та обсяг додаткових коштів для її вирішення.

Далі здійснюються оцінювання рішення і вироблення рекомендацій для ОПР. При цьому передаються дані до БЗ. Рішення щодо вирішення або ліквідації проблемної ситуації підлягають оцінюванню на основі значень цільових показників стану об'єкта управління; ступеня впливу тих чи інших дій, що управляють, на вирішення проблемної ситуації; резерву ресурсів, наявних у розпорядженні ОПР; системи переваг тощо.

Висновки

Підсумовуючи викладене, слід зазначити таке.

Для вирішення завдань ситуаційного управління особлива роль відводиться управлінню знаннями на основі формування та використання релевантної інформаційної бази та системи знань у ДПСУ.

Онтологічне моделювання ситуаційного управління вносить ясність у систему управління, чітко виділяє ті елементи знань, які необхідні РУ для вирішення ситуацій у режимі реального часу.

Удосконалено метод ситуаційного управління організаційно-технічною системою на прикладі РУ ДПСУ.

Перспективою подальших розробок у даному напрямку є розроблення методики побудови системи управління знаннями щодо ситуаційного управління.

Список використаних джерел

1. Mockler, R. J. Situational Theory of Management [Текст] / R. J. Mockler // Harvard Business Review. - 1971. - Vol. 49. - № 3. - P. 151.

2. Кунц, Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций [Текст] / Г. Кунц, С. О'Донел ; пер. с англ. ; под ред. Д. М. Гвишиани. - Т. 1, ІІ. - Москва : Прогресс, 1991. - 250 с.

3. Морозов, А. А. Ситуационные центры. Информационные технологии будущего: новая информационная технология [Текст] : монография / А. А. Морозов, В. А. Ященко ; Ин-т проблем мат. машин и систем НАН Украины. - Киев : Интертехнодрук, 2008. - 332 с.

4. Ситуативні центри органів державної влади [Текст] : наук. розробка / авт. кол. : А. І. Семенченко, І. В. Клименко, А. В. Журавльов та ін. ; за заг. ред. проф. А. І. Семенченка. - Київ : НАДУ, 2013. - 60 с.

5. Полянська, А. С. Використання ситуаційного підходу в управлінні розвитком підприємств [Текст] : монографія /

6. А. С. Полянська. - Івано-Франківськ : Акцент, 2011. - 432 с.

7. Шамов, О. Современные концепции и методы управления [Текст] : монография / О. Шамов, В. Матвейчук. - Гродно : ГрГУ, 2011. - 309 с.

8. Управление знаниями [Текст] / Л. А. Трофимова, В. В. Трофимов. - Санкт- Петербург : СПбГУЭФ, 2012. - 77 с.

9. Нонака Икуджиро. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах [Текст] : пер. с англ. / Нонака Икуджиро, Такеучи Хиротака. - Москва : Олимп-Бизнес, 2003. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru