Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування незаконного обігу зброї

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.98

Харківський національний університет внутрішніх справ

ТИПОВІ СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ЗБРОЇ

Андреев Д.В.

Постановка проблеми. Ситуаційний підхід до розслідування будь-якого виду злочинів, у тому числі незаконного обігу зброї, має істотний вплив на формування та реалізацію сучасних криміналістичних рекомендацій. Метою розроблення теоретичних положень методики повинна бути типізація слідчих ситуацій із досліджуваних категорій злочинів шляхом виділення характерних та істотних рис у їх інформаційній структурі [1, с. 964] Тобто типові слідчі ситуації є необхідною передумовою для програмування розслідування. Стан розробленості проблеми.

Проблеми слідчих ситуацій досліджували багато вітчизняних і закордонних науковців, серед яких - В.П. Ба- хін, Р.С. Бєлкін, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, С.В. Ве- ліканов, Т.С. Волчецька, Л.Я. Драпкін, В.А. Журавель, Д.В. Кім, О.Н. Колесні- ченко, В.О. Коновалова, В.Е. Корноу- хов, В.О. Образцов, М.В. Салтевський, В.С. Стратонов, В.В. Тіщенко, О.Г. Філі- пов, В.М. Шевчук, В.І. Шиканов та інші. Учені розглядали загальні питання щодо поняття, формування типових слідчих ситуацій, їх класифікації тощо. Проте чимало питань досі є дискусійними. Зокрема, різні погляди щодо формулювання поняття слідчої (криміналістичної) ситуації та її змісту, класифікації ситуацій і визначення їх місця в структурі криміналістики. Відсутня спільна позиція з приводу термінології, яку доречніше використовувати для позначення слідчих ситуацій, не вироблені шляхи вирішення складних слідчих ситуацій. Також не сформульовані типові ситуації розслідування злочинів у сфері незаконного обігу зброї.

Метою статті є розгляд наявних наукових розробок щодо слідчих ситуацій розслідування незаконного обігу зброї та формулювання пропозицій щодо визначення підстав класифікації типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. У криміналістичній науці відсутній єдиний підхід до визначення поняття слідчої ситуації та їх класифікацій. Більшість учених трактують слідчу ситуацію як сукупність умов, у яких у певний момент здійснюється розслідування, а в структуру слідчої ситуації включають багато компонентів, які повинні враховуватися слідчим. На сьогоднішній день запропонована численна кількість класифікацій криміналістичних ситуацій. У теоретичному аспекті ситуації диференціюються на сприятливі й несприятливі, прості і складні, що швидко змінюються та відносно стабільні, нормальні й екстремальні, довготривалі та швидкоплинні тощо [3, с. 107; 4, с. 11; 5, с. 74-77]. Очевидно, що перелічити всі слідчі ситуації з урахуванням більшості компонентів неможливо. На думку Р.С. Бєлкіна, ситуація складається з таких основних груп компонентів (умов): психологічного, інформаційного, процесуального, матеріального, організаційно-технічного й тактичного характеру [2, с. 631]. У межах методик розслідування злочинів окремих видів для конкретизації наукових досліджень пропонується звуження слідчих ситуацій до сукупності інформації в певний момент розслідування. На думку А.Ф. Волобуєва, виникає підстава для конструювання типових слідчих ситуацій, що робить більш чіткою структуру відповідної методики розслідування [6, с. 169]. Таким чином, типізація ситуацій необхідна для побудови окремих криміналістичних методик [2, с. 632].

Аналіз криміналістичної літератури показує, що серед правників існує розмаїття точок зору щодо підстав класифікації слідчих ситуацій в окремих методиках розслідування незаконного обігу різних видів зброї. Науковцями, які досліджували проблеми розслідування злочинів у сфері незаконного обігу зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, запропоновані дві [7, с. 93], три [89, с. 469-471], чотири [9, с. 84], п'ять [10, с. 103-110], шість [11, с. 20-21], сім [12, с. 258-259], чотирнадцять [13, с. 149-156] слідчих ситуацій. У методиці розслідування розкрадань вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв дослідниками виокремлено дві [14, с. 63-66], три [15, с. 99-100; 20, с. 5] типові ситуації розслідування. У методиці розслідування контрабанди вогнепальної зброї та боєприпасів описується три типові слідчі ситуації [16, с. 244-246]. Результати аналізу думок науковців стосовно типових слідчих ситуацій свідчать, що вони переважно не збігаються за формулюванням, змістом, кількістю, конкретизацією. Слідчі ситуації виділяються залежно від різних окремих підстав, але найчастіше в їх сукупності. Як підстави вибрані предмет злочину; місце виявлення предмета злочину; спосіб виявлення предмета злочину; сліди злочину; джерела повідомлення про злочин; інформація про особу злочинця; інформація про обставини вчинення злочину; затримання особи злочинця; кримінально-правові способи вчинення злочину; виявлення ознак злочину; орган, за ініціативою якого розпочато до- судове розслідування; вчинення злочину з використанням зброї тощо.

Якщо розглядати запропоновані науковцями в структурі методик розслідування незаконного обігу різних видів зброї типові слідчі ситуації як створення класифікації, тобто як операції уявного об'єднання й поділу об'єктів, що класифікуються, то можна помітити логічні помилки, допущені дослідниками. По-перше, вченими для типізації слідчих ситуацій вибираються підстави (суттєва ознака, за якою здійснюється розподіл ситуацій), виходячи з індивідуальних, суб'єктивних переваг. По-друге, один той самий автор використовує різні підстави або підстави включають не одну ознаку, а їх сукупність. Наведена побудова класифікацій суперечить відомому з логіки правилу «поділу понять» і призводить до того, що члени класифікації (слідчі ситуації) не виключають один одного [17, с. 248, 464-465].

Побудова класифікації типових слідчих ситуацій на підставах, які включають сукупність компонентів (умов), обґрунтована в криміналістичній літературі. Рекомендується для збільшення кількості варіантів типових ситуацій і можливостей підібрати один із них під конкретну ситуацію в кримінальному провадженні складати ситуаційну модель, що створюється шляхом об'єднання ситуацій, вибраних по одній із кожної групи, сформованих за різними підставами в межах класифікації [18, с. 44]. Уважаємо, що типізація слідчих ситуацій за багатьма компонентами неможлива, оскільки вона включатиме колосальну кількість варіантів. Може йтися лише про типізацію за якимось одним, рідше двома компонентами, найчастіше - за інформаційним компонентом [2, с. 631, 636]. Типізувати слідчі ситуації можна за одним із основних компонентів, зокрема за наявністю інформації щодо події злочину та його учасників [19, с. 148]. Отже, коло компонентів, із яких формується типова ситуація, потрібно обирати використовуючи лише ті з них, які є найбільш значущими, що характеризують інформацію про вагомі обставини події. Найчастіше під час розроблення окремих криміналістичних методик розслідування типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування типізуються щодо інформаційного компонента, тобто за обсягом і змістом вихідної інформації про елементи події злочину. розслідування розкрадання зброя кримінальний

На наш погляд, формування класифікації типових слідчих ситуацій має здійснюватися не шляхом механічного об'єднання ситуацій, виділених за різними компонентами (підставами), а поступово, починаючи від однієї загальної ситуації, виділеної за одним компонентом, потім - за іншим і так далі. Так створюється структурована розгалужена логічно побудована класифікація типових слідчих ситуацій, яка має послідовні рівні залежно від виділених підстав-компонентів. З урахуванням аналізу криміналістичних джерел, слідчої практики пропонуємо виділяти типові криміналістичні ситуації розслідування незаконного обігу зброї залежно від таких компонентів: етапу розслідування злочину (перший рівень класифікації), наявності інформації про предмет злочину (другий рівень), особу злочинця (третій рівень), позиції учасників кримінального провадження (четвертий рівень), повноти відомостей про обставини вчинення злочину (п'ятий рівень).

Початковий етап розглядається нами як проміжок часу між початком досудово- го розслідування (внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудо- вих розслідувань згідно зі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України) і встановленням особи, яка вчинила злочин, і повідомленням їй про підозру (ст. 278 КПК України). На цьому етапі проводиться комплекс різноманітних процесуальних дій з метою встановлення в кримінальному провадженні підозрюваного. Далі починається наступний етап розслідування, основним завданням якого є формування системи доказів. Він закінчується виконанням слідчим вимог ст. 290 КПК України і складанням обвинувального акта (ст. 291 КПК України).

У структурі криміналістичної методики, як у наукових розробках, так і під час вирішення практичних завдань, особлива увага приділяється слідчим ситуаціям початкового етапу, коли визначаються напрями, засоби й методи розслідування злочинів [1, с. 964]. Ураховуючи наявні здобутки вчених у визначенні та дослідженні слідчих ситуацій і беручи до уваги особливості узагальненого терміна «незаконний обіг зброї», можна виділити загальні типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів у цій сфері на підставі одного суттєвого компонента. За визначенням Д.В. Кіма, таким компонентом є «центральне джерело криміналістичної інформації», який повинен містити такі ознаки: виникає в процесі вчинення злочину; обов'язковість дослідження; містить доказові факти; має закономірні зв'язки з іншими елементами криміналістичної характеристики злочину [5, с. 111]. Цілком очевидно, що під час розслідування злочинів щодо незаконного обігу зброї центральним джерелом криміналістичної інформації є предмет злочину, тобто різні види зброї. Повнота інформації про предмет злочину є підставою для типізації загальних слідчих ситуацій початкового етапу розслідування незаконного обігу зброї, які можна поділити на три види.

Перша загальна ситуація. Кримінальне провадження розпочато після виявленням зброї, що знаходиться без передбаченого законом дозволу в певному місці (приміщення, транспортний засіб, місцевість, схованка, посилка тощо) або в особи. Така ситуація може використовуватись у методиках розслідування злочинів, пов'язаних із контрабандою зброї (ст. 201 Кримінального кодексу (далі - КК) України), незаконним поводженням із вогнепальною або холодною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами (ст. ст. 262, 263, 263Тіщенко В.В. Слідчі ситуації в методиці розслідування злочинів: поняття, класифікація, значення. - Актуальні проблеми держави і права. - 2004. - Вип. 22. - С. 961-965., 267, 269, 410 КК України), зброєю масового знищення (ст. 440 КК України), незаконним виготовленням ядерного вибухового пристрою (ст. 2651 КК України).

Друга загальна ситуація. Кримінальне провадження розпочато у зв'язку з відсутністю зброї, що знаходилась на законних підставах у певному місці (склад, кімната для зброї, сейф, транспортний засіб тощо) або в особи (військовослужбовець, службова особа, охоронець та ін.). Наведена ситуація характерна для методик розслідування порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин або інших правил поводження з ними (ст. 267 КК України), втрати ввірених для службового користування зброї, бойових припасів (ст. 413 КК України).

Третя загальна ситуація. Кримінальне провадження розпочато у зв'язку з виявленням зброї, що знаходиться на законних підставах, але з недотриманням певних правил, у місці (склад, кімната для зброї, транспортний засіб тощо) або в особи (військовослужбовця, службової особи та ін.). Ситуація притаманна для методик розслідування недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК України), знищення або пошкодження зброї, бойових припасів (ст. ст. 411, 412 КК України), зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів (ст. 413 КК України), порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими речовинами (ст. 414 КК України).

Кожна з указаних загальних слідчих ситуацій може бути далі диференційована на додаткові залежно від інформації про особу, яка вчинила злочин: а) злочинець затриманий на гарячому; б) особа злочинця невідома; в) є дані щодо особи злочинця, але його місцезнаходження невідоме; г) особа злочинця невідома, але він знаходиться серед обмеженого кола осіб.

Далі виділяються слідчі ситуації залежно від позиції підозрюваного: а) підозрюваний визнає свою вину в учиненні злочину; б) підозрюваний частково визнає вину; в) підозрюваний заявляє про свою непричетність до злочину. Залежно від показань підозрюваного можна додатково виділити ситуації, коди особа: а) надає правдиву інформацію; б) надає неправдиву інформацію; в) відмовляється від дачі показань.

Запропонована типологія слідчих ситуацій, на наш погляд, відповідає будь-кому виду злочинів, що належать до сфери незаконного обігу зброї. Що стосується такого компонента слідчих ситуацій, як повнота відомостей про обставини вчинення злочину, то він включає багато обставин, які притаманні конкретному виду злочину: час учинення злочину, особливість місця знаходження, втрати або розкрадання зброї, спосіб учинення злочину, зв'язок з іншими злочинами, кількість і вид зброї, особистість підозрюваного, джерело повідомлення про злочин та інші відомості.

Висновки

Практична цінність наведених вище загальних типових ситуацій початкового етапу розслідування злочинів у сфері незаконного обігу зброї полягає насамперед у тому, що вони є базою для розроблення методичних рекомендацій із планування, організації та ефективного провадження розслідування окремих видів указаної категорії злочинів. Для розв'язання тактичних завдань, що обумовлені слідчими ситуаціями, розробляються відповідні їм алгоритми слідчих (розшукових), негласних слідчих (роз- шукових) дій та організаційних заходів. Так розробляються типові програми розслідування злочинів щодо незаконного обігу зброї. До того ж використання ситуаційного підходу дає змогу адаптувати теоретичні положення окремої криміналістичної методики до практичних потреб слідчої практики.

Література

1. Войнов В.В. Особенности первоначального этапа расследования преступлений в сфере незаконного оборота ручного огнестрельного оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Калининградский юрид. ин-т МВД РФ. - Калининград, - 188 с.

2. Мельниченко С.П. Криміналістична характеристика та особливості розслідування незаконного

переміщення вогнепальної зброї: дис канд. юрид.

наук: спец. 12.00.09 / Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ. - Дніпро, 2016. - 207 с.

3. Гудзь В.Е. Расследование преступлений, связанных с незаконным оборотом взрывчатых веществ и взрывных устройств: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Саратовская гос. академия права. - Саратов, 2010. - 29 с.

4. Методика розслідування окремих видів злочинів, підслідних органам внутрішніх справ: посібник / О.В. Батюк, Р.І. Благута, О.М. Гумін та ін.; за заг. ред. Є.В. Пряхіна. - Львів: Львівський держ. ун-т внутр. справ, 2011. - 324 с.

5. Рагулин И.Ю. Организационные аспекты методики расследования незаконного оборота оружия и боеприпасов: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12 / Кубанский гос. аграрный ун-т. - Краснодар, 2016. - 269 с.

6. Голуб Е.Ю. Методика расследования хищений боевых припасов: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 09 / Московская гос. юрид. академия. - Москва, - 155 с.

7. Капустина И.В. Первоначальный этап расследования хищений огнестрельного оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Санкт-Петербургский ун-т МВД России. - Санкт-Петербург, 1999.-227 с.

8. Бандуріна Я.Ю. Типові слідчі ситуації та основні напрямки розслідування контрабанди вогнепальної зброї та боєприпасів. - Вісник Запорізького нац. унту. - 2013. - № 1(11). - С. 243-247.

9. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - Москва: Наука, 1975. - 720 с.

10. Лускатов О.В., Лускатова Т.О. Формування систем типових слідчих ситуацій в окремих криміналістичних методиках. - Криміналістичний вісник. 2016,-№2(26).-С. 38-46.

11. Шевчук В.М. Слідча ситуація: поняття, структура, види та їх значення для оптимізації розслідування злочинів. - Юридичний науковий електронний журнал. - 2014. - № 1. - С. 139-143.

Анотація

На основі аналізу літературних даних і слідчої практики автор пропонує загальні типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування незаконного обігу зброї виділити за п'ятьма підставами, які утворюють логічно сформовану класифікацію з п'яти послідовних рівнів спільності.

Ключові слова: незаконний обіг зброї, слідчі ситуації, класифікація, початковий етап розслідування, кримінальне провадження.

На основе анализа литературных данных и следственной практики автор предлагает общие типичные следственные ситуации первоначального этапа расследования незаконного оборота оружия выделить по пяти основаниям, которые образуют логически сформированную классификацию из пяти последовательных уровней общности.

Ключевые слова: незаконный оборот оружия, следственные ситуации, классификация, начальный этапрасследования,уголовное производство.

Based on the analysis of the literature data and the investigative practice, the author suggests general typical investigative situations of the initial stage of the investigation of illicit arms trafficking to be distinguished on five bases, which form a logically formed classification of five consecutive levels of generality.

Key words: illicit arms trafficking, investigative situations, classification, initial stage of investigation, criminalproceedings.

Размещено на Allbest.ru