Переваги та недоліки впровадження пенсійної реформи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Котик О.В., Лисачок А.В.

Анотація

пенсійний система законодавство реформа

У статті розкрито сутність поняття «пенсіонер» відповідно до сучасного законодавства. Досліджено нормативно-правове забезпечення впровадження пенсійної реформи в Україні. Здійснено характеристику нового порядку виходу на пенсію залежно від наявного страхового стажу. Наведено переваги та недоліки впровадження пенсійної реформи в Україні. Запропоновано основні напрями подолання негативних наслідків впровадження змін у пенсійній системі України.

Ключові слова: пенсіонер, пенсійна реформа, страховий стаж, мінімальна пенсія, пенсійний вік, працюючі пенсіонери.

Аннотация

Котик О.В., Лисачок А.В.

Национальный университет водного хозяйства и природопользования

ПРЕИМУЩЕСТВА И НЕДОСТАТКИ ВНЕДРЕНИЯ ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ В УКРАИНЕ

В статье раскрыта сущность понятия «пенсионер» в соответствии с современным законодательством. Исследована нормативно-правовое обеспечение внедрения пенсионной реформы в Украине. Осуществлено характеристику нового порядка выхода на пенсию в зависимости от имеющегося страхового стажа. Приведены преимущества и недостатки внедрения пенсионной реформы в Украине. Предложены основные направления преодоления негативных последствий внедрения изменений в пенсионной системе Украины.

Ключевые слова: пенсионер, пенсионная реформа, страховой стаж, минимальная пенсия, пенсионный возраст, работающие пенсионеры.

Annotation

Kotyk O.V., Lysachok A.V.

National University of Water and Environment

ADVANTAGES AND DISADVANTAGES OF IMPLEMENTATION OF PENSION REFORM IN UKRAINE

The article reveals the essence of the concept of «pensioner» in accordance with modern legislation. The legal and regulatory framework for implementing pension reform in Ukraine is explored. A description of the new order of retirement depending on the available insurance record is performed. The advantages and disadvantages of introducing the pension reform in Ukraine are presented. The main directions of overcoming the negative consequences of introducing changes in the pension system of Ukraine are proposed.

Keywords: pensioner, pension reform, insurance experience, minimum pension, retirement age, working pensioners.

Постановка проблеми

Процес децентралізації простежується в усіх системах: освіти, охорони здоров'я, судової системи, силових структур. На сьогодні важливим є визначення впливу децентралізації на пенсійну реформу, оскільки саме пенсіонери є однією з незахищених верств населення. Чисельність пенсіонерів згідно з даними Пенсійного фонду України станом на 01.10.2017 року в Україні складає 11711299 тис. осіб [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема впровадження пенсійної реформи в Україні, зокрема її переваги та недоліки знаходить своє відображення в працях вітчизняних науковців: О. Вишневська, М. Гуменюк, В. Журавського, О. Литвин, Н. Луговенка, В. Олексійка, Т. Райди, О. Сас, В. Толуб'яка, А. Павловського, А. Харітонової, Г. Яшник.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

В сучасних умовах децентралізації гостро постає питання, щодо реформ, які проводяться в Україні. Не винятком є й пенсійна реформа, яка відіграє важливе значення в житті кожної людини. Подальшого вирішення потребують питання дослідження впливу наслідків впровадження пенсійної реформи на розвиток економіки в короткоі довгостроковій перспективі.

Мета статті

Авторами пропонується вирішення наступних завдань: окреслити нормативно-правове регулювання щодо прийнятої пенсійної реформи в Україні; охарактеризувати запровадження нового порядку виходу на пенсію залежно від наявного страхового стажу; визначити умови виходу на пенсію осіб за відсутності необхідного страхового стажу; виділити переваги та недоліки пенсійної реформи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Згідно з Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер -- це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом [2].

Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. (законопроект № 6614), який:

-- удосконалює солідарну систему пенсійного страхування, звільняє її від невластивих видатків;

— диференціює розміри пенсій залежно від набутого страхового стажу та отриманого заробітку;

— впроваджує єдині підходи до обчислення пенсій [3].

Пенсійна реформа, яка запроваджена з 2017 року передбачає осучаснення розмірів пенсій, призначених в минулі роки з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.) та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, окрім того відбулося поновлення виплати пенсії працюючим пенсіонерам в повному обсязі, а також зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1,0. Відбулося запровадження нового порядку виходу на пенсію залежно від наявного страхового стажу, змінився порядок визначення мінімального розміру пенсії, індексацій та перерахунку.

Щороку проводитимуть перерахунок раніше призначених пенсій, збільшуючи показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. Зазначений показник з 2021 року збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50% показника зростання середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення (в період 2019-2020 років -- з урахуванням цих показників за попередній рік).

Здійснений також 01.10.2017 року перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших виплат з урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 01.12.2017 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшеного на 79 гривень [4].

страховий стаж, що необхідний для виходу на пенсію в 60 років з 01.01.2018 року становитиме 25 років. В подальшому означений страховий стаж збільшуватимуть щороку на 1 рік, так вже в 2028 році для виходу на пенсію у 60 років необхідно буде мати 35 років страхового стажу [5].

Окрім того, в Законі № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишили норму, за якою жінки 1961 року народження і старші мають право на пенсію за віком до досягнення 60-річного віку. Однак, обов'язковою умовою є наявність необхідного страхового стажу. Так, наприклад, жінка, що народилась з 01.04.1960 по 30.09.1960 має право на пенсію за віком у 59 років, тобто пенсію вона оформлятиме у 2019 році. При цьому в неї має бути не менше 26 років страхового стажу. Громадяни, що не матимуть в 60 років необхідного страхового стажу, зможуть оформити пенсію в 63 роки, якщо при оформленні пенсії: у 2018 році матимуть страхового стажу від 15 до 25 років; у 2019 -- від 16 до 26 років; у 2020 -- від до 27 років; у 2027 -- від 24 до 34 років; починаючи з 01.01.2028 -- від 25 до 35 років [2].

Наступна категорія -- громадяни, що мають ще менше страхового стажу. Вони зможуть оформити пенсію у 65 років, але також маючи певний страховий стаж: у 2019 -- від 15 до 16 років; у 2020 -- від 15 до 17 років; у 2021 -- від 15 до років; у 2027 -- від 15 до 24 років; починаючи з 01.01.2028 -- від 15 до 25 років.

громадяни, що не матимуть навіть такого страхового стажу, зможуть оформити пенсію після набуття необхідного (хоча б мінімального) страхового стажу на дату досягнення відповідного віку. Окрім того, з 01.01.2028 громадянам, що матимуть 40 років страхового стажу, пенсію за віком призначатимуть незалежно від віку. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни щодо підвищення пенсій» уніс зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Зокрема, уточнено, що умовою для виходу на пенсію громадян, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення (потерпілі від аварії на Чорнобильській АЕС І-ІІІ категорії), є наявність відповідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також на призначення дострокової пенсії мають право журналісти (прирівняні до них працівники) у разі поранення (контузії, каліцтва), одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій [3].

Ця категорія громадян зможе оформити пенсію не раніше ніж за 5 років до досягнення: чоловіками -- 60 років (страховий стаж не менше 25 років); жінками -- 55 років (страховий стаж не менше 20 років). на пільгових умовах пенсію за віком призначають: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі -- КМУ), та за результатами атестації робочих місць, -- після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків (не менше 10 років на зазначених роботах), і не менше 20 років у жінок (не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах) [6].

— жінки 1975 року народження і старші мають право на оформлення пенсії у 45-50 років (залежно від віку);

— працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим кМУ, та за результатами атестації робочих місць, -- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків (не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах), і не менше 25 років у жінок (не менше 10 років на зазначених роботах);

— чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, -- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років (не менше 20 років на зазначеній роботі);

— жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, -- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років (не менше 15 років на зазначеній роботі);

— жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, -- після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування; робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, -- за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому КМУ, -- після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років;

— жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятьох і більше дітей, -- незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому кМУ;

— водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, -- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків -- не менше 30 років (на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців), для жінок -- не менше 25 років (на зазначеній роботі не менше 10 років) [7].

Також, визначено умови виходу на пенсію означених осіб за відсутності необхідного страхового стажу. Право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що має затвердити КМУ. Як і раніше, пенсію за вислугу років призначатимуть та виплачуватимуть при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. окрім того, право на призначення дострокової пенсії за віком мають:

— особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики -- після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок;

— особи з інвалідністю по зору I групи -- сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи -- після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок;

— жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, -- після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

— за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

— військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в АТО в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, а також: дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб;

— батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення; особи, яким надано статус учасника бойових дій;

— особи з інвалідністю внаслідок війни; особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових;

— дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб;

— батьки таких категорій військовослужбовців (учасників АТО). Ці категорії осіб мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років (страховий стаж не менше 25 років), жінками -- 50 років (страховий стаж не менше 20 років).

— державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, народним депутатам, працівникам дипломатичної служби, науковим (науково-педагогічним) працівникам пенсію призначатимуть на загальних підставах [2].

До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV), зараховують до страхового стажу в порядку і на умовах, перед бачених законодавством, що діяло раніше. Так, до 01.01.2004 до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в т. ч. у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років; у зв'язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною згідно медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Також, закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII передбачає, що при визначенні права на призначення пенсії за віком враховують періоди: перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.01.2004 по 30.06.2013 включно; перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 01.01.2004 до часу запровадження сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку [2].

Із 1 січня 2018 року мінімальну пенсію встановлено на рівні прожиткового мінімуму, вона становить 1373 грн. Протягом року уряд планує переглянути прожитковий мінімум двічі і довести його з 1 грудня 2018 року до 1497 грн. Відповідно, збільшаться і розміри пенсій. А тепер беремо калькулятор і рахуємо реальну ціну такого «підвищення». За оцінками ООН, бідними вважають людей, які на день отримують менше ніж $5. У бюджеті на 2018 рік закладено курс гривні на рівні 30,1 грн/$ [8].

Тобто у грудні 2018 року «щасливі» володарі мінімальних пенсій отримуватимуть на руки $49, що рівноцінно $1,65 на день. Середня пенсія по країні на рівні анонсованих 2787 грн. означатиме, що в середньому українські пенсіонери отримують $92,5 на місяць, або ж $3,08 на день. Тобто і мінімальна, і навіть середня пенсія істотно відстають від критерію ООн, який визначає поріг бідності в державі.

Важливо також, відмітити те, що з 2018 року всі ті, кому не вистачить страхового стажу, можуть його докупити. Тобто, грубо кажучи, якщо вам для пенсії не вистачає одного року, вам необхідно буде заплатити 19 657 грн. Якщо до початку 2018 року кожен рік стажу множився на трудовий коефіцієнт 1,35, то тепер буде множитися на це призведе до того, що українці, які вийшли після 2018 року на пенсію, отримають на 35% менше виплат, ніж ті, хто вийшов у 2017 році. А якщо взяти до уваги те, що увімкнено друкарський верстат, плюс постійне та стрімке підвищення цін буквально на все, то в сухому залишку йдеться не про фінансове поліпшення життя пенсіонерів, а про їхнє подальше зубожіння.

Але постає питання за які кошти люди мають докупити собі страховий стаж, якого в них не вистачає. При такій заробітній платі, яку отримують українці її ледь вистачає на продукти харчування та речі першої необхідності, при нинішньому нестійкому курсі валют та при стрімкому зростанні цін. виходячи з цього потрібно або збільшувати заробітну плату, тобто зробити її «європейською» або знижувати ціну купівлі страхового стажу.

Обіцяють також, підвищити виплати військовим пенсіонерам. найцікавіше полягає в тому, що в бюджеті 2018 року відповідних витрат не закладено. Основні переваги та недоліки запровадження пенсійної реформи наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Переваги та недоліки запровадження пенсійної реформи в Україні*

З даної таблиці ми можемо побачити, що недоліків у даної пенсійної реформи набагато більше, аніж переваг, це не може не наштовхувати на відповідні побоювання з боку майбутніх пенсіонерів. До 2019 року Уряд планує розробити накопичувальну пенсійну програму для тих, кому менше ніж 35 років. Навіть створення певного накопичувального фонду не вирішить даної проблеми, оскільки більша частина населення україни з недовірою ставиться до уряду. не має гарантії того, що зі зміною уряду не зникне даний фонд. Спираючись на це людина краще вдома або в банку зберігатиме заощадження собі на старість, аніж віддасть їх в якийсь сумнівний фонд. І навіть банки не є гарантом заощаджень. Ось наприклад, звідки людина може бути на 100% впевнена в тому, що якщо вона житиме по так званій накопичувальній системі, то її кошти, які вона назбирає поки працює, не зникнуть з зміною уряду а залишаться їй на безбідну старість. на сьогодні в Україні відсутня так звана довіра до влади, тому українців насторожує відповідна пенсійна реформа.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Сучасна система впровадження пенсійної реформи характеризується як певними перевагами, так і недоліками. до основних недоліків слід віднести: підвищення на 10 років мінімального та повного страхового стажу для призначення пенсії; можливість «докупити» страховий стаж;

скасування з 1 січня 2018 року особливих умов виходу на пенсію (крім військовослужбовців), яка призначається за вислугу років; зменшення коефіцієнта страхового стажу з 1,35 до 1,0; запровадження для осіб молодших за вік 35 років -- накопичувальний пенсійний фонд.

Саме тому, з метою подолання негативних наслідків впровадження змін у пенсійній системі Україні та поступового переходу до накопичувальної системи необхідно, перш за все, подолати дефіцит Пенсійного фонду та сприяти зростанню економіки країни до 5-6% за рік. Зокрема, серед основних напрямків ефективного розвитку пенсійної реформи в Україні у перспективі важливим є зниження пенсійного віку, оскільки тривалість життя коливається в межах 71-72 років. наступним кроком повинно бути зниження ціни «купівлі» страхового стажу, тобто якщо Уряд пропонує нам можливість докупити даний стаж, то ціна його має бути меншою орієнтовно на 3040%. Пропонуємо, щоб можливість виходу на пенсію за вислугою років залишалась незмінною відповідно до нормативно-правових актів 2017 року. Також необхідно дотримуватися положень Конвенції МОП № 102 щодо коефіцієнта трудового стажу, тобто залишити його на рівні 1,35 та відмовитися від створення недержавних страхових фондів. Адже в українців виникає певна недовіра до даних структур. на нашу думку, дотримання вищенаведених рекомендацій дозволить українцям отримувати гідну пенсію та відновить їх довіру до влади.

Список літератури

1. Офіційний сайт Пенсійного фонду України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index.

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 6614: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2148-19.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.02.2017р. № 13: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19.

5. Райда Т. Пенсійна реформа Гройсмана. Що зміниться для пенсіонерів? [Електронний ресурс] / Т. Райда // Гордон. 2017. Режим доступу до ресурсу: http://gordonua.com/ukr/publications/-pensijna-reformagrojsmana-shcho-zminitsja-dlja-pensioneriv-210470.html.

6. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12.

7. Офіційний сайт Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]Режим доступу: https://minjust.gov.ua/rn/str_36175.

8. Журавський В. Українці, які вийшли після 2018 року на пенсію, отримають на 35% менше виплат, ніж ті, хто вийшов у 2017 році [Електронний ресурс] / В. Журавський // Гордон. 2018. Режим доступу до ресурсу: http://gordonua.com/ukr/blogs/zhuravskiy/vijshli-pislja-2018-roku-na-pensiju-ukrajintsi-otrimajutna-35-menshe-viplat-nizh-ti-hto-vijshov-u-2017-rotsi-226962.html.

9. Павловський А. Урядова пенсійна реформа: плюси та мінуси [Електронний ресурс] / А. Павловський // Главком. 2017. Режим доступу до ресурсу: https://glavcom.ua/columns/apavlovskiy/uryadova-pensiynareforma-plyusi-ta-minusi-418064.html.

Размещено на Allbest.ru