Доказування в адміністративних справах, пов’язаних з виборчим процесом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

доказування адміністративний виборчий обов'язки

Актуальність теми. Право громадян на участь у діяльності публічної адміністрації, обирати і бути обраними до зазначених інституцій породжує у держави обов'язок забезпечити його реалізацію. Серед засобів, які застосовуються з цією метою, важливе місце займає правосуддя у формі адміністративного судочинства.

Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, наскільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У постанові президій Верховного Суду України та Ради суддів України від 3 квітня 2009 року № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» з цього приводу зазначено, що існують випадки перегляду суддями Вищого адміністративного суду України судових рішень, які не підлягають оскарженню, зокрема ухвал про відмову в забезпеченні доказів.

Вищенаведене зумовлює необхідність вивчення і наукового осмислення змісту та сутності доказів і процедур доказування як в адміністративному судочинстві в цілому, так і в окремих його інститутах. Один із таких інститутів утворюють норми, які регулюють розгляд адміністративних справ, пов'язаних з виборчим процесом.

Зазначимо, що адміністративно-правова наука на сьогодні практично не має у своєму розпорядженні спеціальних праць з проблем доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, і дана дисертація є першою монографічною працею у зазначеній сфері.

Базове підґрунтя спостережень і висновків для дисертації склали сучасні дослідження проблем адміністративного права у працях українських вчених В.Б.Авер'янова, О.Ф.Андрійко, Ю.П.Битяка, А.С.Васильєва, Є.В.Додіна, Р.А.Калюжного, В.К.Колпакова, Є.О.Курінного, О.В.Негодченка, Н.Р.Нижник, О.І.Остапенка, І.М.Пахомова, В.П.Пєткова, А.О.Селіванова, Ю.С.Шемшученка та інших.

Обґрунтуванню поглядів дисертанта слугували присвячені різним питанням адміністративного процесу і адміністративного судочинства праці В.М.Бевзенко, Л.Р.Білої, І.Л.Бородіна, Е.Ф.Демського, В.В.Доненка, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Т.О.Коломоєць, А.Т.Комзюка, О.В.Кузьменко, Д.М.Лук'янця, О.І.Миколенка, В.І.Олефіра, Ю.С.Педька, В.Г.Перепелюка, О.П.Рябченко, М.Ф.Стахурського, В.С.Стефанюка, М.М.Тищенка, Н.В.Хорощак, В.К.Шкарупи та інших.

У процесі дослідження широко використовувалися досвід і відповідні знання вчених інших держав. У наукових доробках фахівців далекого і близького зарубіжжя відзначимо два аспекти. З одного боку, це весь комплекс загальних проблем теорії адміністративного права. З іншого -- праці, присвячені безпосередньо адміністративно-процесуальним проблемам.

Щодо першої групи праць, то тут не можна не згадати таких дослідників, як А.Б.Агапов, О.Вahr, К.С.Бєльський, О.В.Воронков, R.Drago, В.Б.Ісаков, Ю.М.Козлов, А.П.Коренєв, Б.М.Лазарєв, В.В.Лазарєв, Р.Лукич, В.Pieroth, В.М.Протасов, В.І.Ремньов, Ю.М.Старилов, В.А.Юсупов та інші.

Стосовно ж праць з безпосереднього аналізу адміністративно-процесуальних питань, то тут ключові дослідження здійснили Д.М.Бахрах, Д.Галліган, М.Д.Загряцков, F-J.Peine, Н.Г.Саліщева, В.Д.Сорокін, Ю.О.Тихомиров, Ю.М.Хаманєва та інші.

Наведені обставини зумовлюють актуальність теми дисертації, її важливе теоретичне і практичне значення щодо подальшого розвитку судового адміністративно-процесуального права й удосконалення законодавства про адміністративне судочинство відповідно до сучасного українського державотворення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 №810/98; програми «Підтримка становлення системи адміністративної юстиції в Україні», яка передбачена Законом України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва» від 10.02.2000 №1446-III; Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006 №361/2006. Дисертація є складовою частиною комплексного цільового напрямку досліджень «Проблеми розвитку і вдосконалення процесуального законодавства в Україні та практики його застосування» (номер державної реєстрації 0105U002887). Конкретне наукове завдання щодо дослідження даної проблематики сформульовано у п.89 плану науково-дослідних та науково-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання та доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07 (№ 449 у Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права, затверджених у 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб шляхом аналізу теоретичних положень, чинного законодавства і практики його застосування визначити зміст доказування у справах, пов'язаних з виборчим процесом, установити специфіку відповідних процедур, особливості застосування засобів доказування і на цій основі розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення судочинства у зазначеній сфері.

Для досягнення цієї мети в дисертації необхідно виконати такі основні завдання:

- розкрити правову природу доказів;

- встановити критерії класифікації доказів;

- визначити зміст інституту доказування;

- запропонувати поняття засобів доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- висвітлити проблеми застосування засобів доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- установити закономірності розподілу обов'язків по доказуванню в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- сформулювати принципи, за якими здійснюється доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- запропонувати зміни до нормативних актів щодо вдосконалення регулювання доказування у зазначеній категорії справ.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають при здійсненні адміністративного судочинства.

Предмет дослідження - доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали такі загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, статистичний, системно-структурний, логіко-семантичний, порівняльно-правовий, документальний, формально-логічний, аналізу і синтезу. Діалектичний метод використано для дослідження доказування та доказів у адміністративному судочинстві (підрозділи 1.1, 1.3); статистичний та системно-структурний - для характеристики всіх видів доказів в адміністративному судочинстві за різними критеріями (підрозділ 1.2); логіко-семантичний - з метою визначення понять і термінів, зокрема «пояснення сторін, третіх осіб, їх представників», «показання свідків», «письмові докази», «речові докази», «судова експертиза» (розділ 2); порівняльно-правовий та документальний - у результаті аналізу чинного національного законодавства розкрито особливості доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом (розділ 3); формально-логічний для виявлення недоліків нормативної бази та надання змін до неї для удосконалення процедури доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчими процесом (розділи 1, 2). За допомогою методу аналізу і синтезу визначено особливості доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом і запропоновано зміни до законодавства та практичні рекомендації судам щодо розгляду справ указаної категорії шляхом внесення змін до актів судової влади (розділи 1, 2).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, кодекси та закони України, інші нормативно-правові акти органів публічної адміністрації, а також ратифіковані Україною міжнародно-правові документи, що регулюють відносини у сфері доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення 220 справ, пов'язаних з виборчим процесом; узагальнені дані анкетування 200 суддів; а також статистичні дані Державної судової адміністрації України щодо розгляду судами справ, пов'язаних з виборчим процесом.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у застосуванні авторського підходу до дослідження теоретичних і прикладних питань доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом і визначається тим, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням цієї проблематики у форматі монографічної роботи.

Дисертація характеризується одержанням таких результатів:

вперше:

- доведено, що доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, є інститутом адміністративної юстиції;

- виявлені та систематизовані найбільш важливі з практичного погляду проблеми, які виникають під час доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- виявлені та систематизовані найбільш характерні помилки судової практики у сфері доказування;

- розроблено рекомендації щодо вдосконалення судової практики і запобігання помилкам при розгляді адміністративних справ, пов'язаних з виборчим процесом;

- запропоновано зміни до нормативних актів щодо вдосконалення регулювання доказування у зазначеній категорії справ;

удосконалено:

- визначення доказів в адміністративному судочинстві;

- класифікацію доказів у адміністративному судовому процесі;

- поняття доказування в адміністративному судочинстві;

- уявлення щодо показань свідків, письмових і речових доказів, документа, висновку експерта в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

дістали подальшого розвитку:

- розуміння місця пояснення сторін, третіх осіб, їх представників у доказуванні у справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- існуючі підходи щодо розподілу обов'язків із доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом;

- обґрунтування сутності принципів адміністративного судочинства, за якими здійснюється доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження дозволило сформулювати та висвітлити низку важливих положень, пов'язаних з визначенням правових і організаційних засад методологічного та науково-методичного забезпечення діяльності щодо доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

Матеріали дослідження впровадженні:

– у судову практику Бучацького районного суду Тернопільської області під час розгляду судом адміністративних справ, пов'язаних з виборчим процесом (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Бучацького районного суду Тернопільської області від 26.08.2008);

– у судову практику Чернівецького окружного адміністративного суду під час розгляду судом справ, пов'язаних з виборчим процесом (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.01.2009);

– у судову практику Вищого адміністративного суду України під час розгляду судом справ, пов'язаних з виборчим процесом (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Вищого адміністративного суду України від 18.02.2009);

– у навчальний процес при підготовці відповідних програм, лекцій та інших навчально-методичних матеріалів, а також у ході викладання навчальних дисциплін «Провадження в адміністративному судочинстві» та «Складання процесуальних документів з адміністративних справ» (акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича від 30.12.2008);

– у законотворчу діяльність шляхом внесення пропозицій щодо удосконалення норм Кодексу адміністративного судочинства України (направлені пропозиції до комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, лист № 46/58ВР від 31.12.2008 р.);

– у судову практику адміністративних судів шляхом внесення пропозицій щодо змін у Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» та «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Вищого адміністративного суду України від 18.02.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Основні теоретичні положення та розробки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів одержані дисертантом особисто. 2 публікації з 8 підготовлені у співавторстві. Особистий внесок здобувача у кожній з цих праць становить не менше 50 відсотків. Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки дослідження оприлюднено у доповідях і виступах дисертанта на конференціях і семінарах: регіональній науково-практичній конференції «Верховенство права у правозастосовній діяльності» (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, 12-13.10.2007); всеукраїнській науковій конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 09.11.2007); науково-практичному семінарі молодих учених та здобувачів «Проблеми судової реформи в Україні» (м. Харків, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 09.04.2008); всеукраїнській науково-практичній конференції «Українське правосуддя: здобутки та перспективи» (м. Чернівці, Апеляційний суд Чернівецької області, Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, 16.05.2008).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у восьми публікаціях, чотири з яких - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, дев'яти додатків на 24 сторінках, списку використаних джерел (178 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них загальний обсяг тексту - 160 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічну основу, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію і впровадження у практичну діяльність та навчальний процес.

Розділ 1 «Докази і доказування в адміністративному судочинстві» складається із трьох підрозділів, у яких розкриваються теоретичні основи доказів, їх класифікація та зміст доказування у судовому адміністративному процесі.

У підрозділі 1.1 «Поняття доказів в адміністративному судочинстві» досліджено теоретичні положення доказів через призму їх розуміння радянськими й сучасними вченими.

Сформульовано визначення судових доказів як фактичних даних (відомостей), які здатні прямо чи опосередковано підтвердити факти, важливі для вирішення судової справи, виражені в передбаченій законом процесуальній формі (засобах доказування), отримані й досліджені в точно встановленому процесуальним законом порядку.

У підрозділі 1.2 «Класифікація доказів в адміністративному судочинстві» досліджуються різноманітні підстави класифікації доказів в адміністративному судочинстві та з'ясовується її теоретичне та практичне значення.

Сформульовано таку класифікацію доказів: 1) за їх відношенням до срави: основні, другорядні. Основні - докази, які однозначно підтверджують чи спростовують обставини справи. Другорядні - докази, які однозначно не підтверджують чи не спростовують обставини справи, однак дослідження таких доказів може вплинути на правильність вирішення справи; 2) за відношенням до позову - ті, що підтверджують позовні вимоги, або ж ті, що їх спростовують.

Визначено, що надзвичайно необхідний поділ доказів на окремі види з метою їх подальшого ґрунтовного дослідження й впровадження в українське законодавство.

У підрозділі 1.3 «Зміст доказування в судовому адміністративному процесі» досліджено теоретичні основи поняття та змісту доказування в адміністративному судочинстві через призму розуміння даного питання вченими радянського та сучасного періодів.

Автор дійшов висновку, що доказування в адміністративному судочинстві - це подання для аналізу суду інформації про певні події, дії або стан (юридичні обставини), яку надають суб'єкти адміністративного процесу, чи витребування судом такої інформації за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за власною ініціативою суду.

Констатовано, що доказова діяльність здійснюється у певній послідовності, яка іменується етапами доказування, а саме: формування предмета доказування, у тому числі посилання на фактичні обставини справи, збір і подання доказів, їх дослідження й оцінка. Кожна з наведених стадій доказування має виняткове процесуальне значення.

Розділ 2 «Засоби доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом» складається із п'яти підрозділів, в яких охарактеризовано усі засоби доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, висвітлено проблеми їх застосування та запропоновано зміни до законодавчих актів з метою їх удосконалення.

У підрозділі 2.1 «Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників як засіб доказування» на основі узагальнення теоретичних положень і аналізу чинного законодавства запропоновано авторське визначення даного засобу доказування в адміністративному судочинстві та у справах, пов'язаних з виборами народних депутатів України.

Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників в адміністративному судочинстві визначено як усне або письмове, безпосереднє чи через представника повідомлення суду у формі ствердження чи визнання відомих їм обставин, що мають значення для справи.

Сформульовано, що у справах, пов'язаних з виборами народних депутатів України, засобом доказування виступають пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, у тому числі й членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії, та подаються у письмовій формі.

У підрозділі 2.2 «Показання свідків як засіб доказування» визначено їх поняття, ознаки та предмет.

Автором сформульовано поняття показань свідка в адміністративних справах, у тому числі й пов'язаних з виборчим процесом, як відомостей, повідомлених особою під присягою, що мають значення для справи.

Визначено, що свідком може бути будь-яка особа, яка володіє інформацією про обставини справи, незалежно від того, чи є в нього юридичний інтерес, адже він дає свідчення під присягою, попереджається про кримінальну відповідальність.

Констатовано, що до предмета показань свідка у справах, пов'язаних з виборчим процесом, мають належати, насамперед, відомості про обставини, які підлягають доказуванню у справі.

У підрозділі 2.3 «Письмові докази як засіб доказування» вивчено погляди вчених і проаналізовано чинне законодавство для формулювання авторського визначення письмових доказів та документів.

Сформульовано, що письмові докази в адміністративному судочинстві, у тому числі пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, можна визначити як документи (у тому числі й електронні) і матеріали, що виникають, як правило, до процесу і незалежно від нього, та містять достовірні відомості про обставини, що мають значення для справи.

Дано спробу визначити документ в адміністративному процесі, в тому числі, пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, як матеріальний об'єкт, форма якого не суперечить чинному законодавству, а зміст містить відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У підрозділі 2.4 «Речові докази як засіб доказування» на основі здійсненого аналізу законодавства й теоретичних розробок учених автором дано спробу визначити речові докази в адміністративних справах, у тому числі й пов'язаних з виборчим процесом - як магнітні та електронні носії інформації, документи та предмети матеріального світу про обставини, що мають значення для справи та безпосередньо на них відображені.

Визначено, що речові докази є першоджерелом факту вчинення дії чи події, прямим доказом її здійснення. Саме тому аналіз адміністративним судом речових доказів має важливе значення в теорії та практиці адміністративного судового процесу в Україні.

У підрозділі 2.5 «Висновки експертів як засіб доказування» досліджено теоретичні та практичні аспекти висновку експерта та судової експертизи.

Автором сформульовано визначення судової експертизи в адміністративному судочинстві, у тому числі й пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, як передбачене процесуальним законом за дорученням суду діяння уповноважених осіб, наділених спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки тощо, які мають на меті встановлення у письмовій формі фактичних даних і обставин, що мають значення для справи.

Розділ 3 «Особливості доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом» складається із двох підрозділів, в яких з'ясовано специфіку розподілу обов'язків по доказуванню та запропоновано зміни до нормативних актів для удосконалення правозастосовної діяльності суддів.

У підрозділі 3.1 «Розподіл обов'язків щодо доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом» розкрито особливості розподілу обов'язків по доказуванню та визначено в ньому роль суду.

З'ясовано, що особливістю адміністративного судочинства є визнання презумпції вини суб'єкта владних повноважень, у тому числі виборчих комісій, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Презумпція вини суб'єкта владних повноважень (виборчої комісії) не звільняє адміністративний суд від обов'язку ухвалити справедливе та правосудне судове рішення, проте позбавляє необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

У підрозділі 3.2 «Реалізація принципів адміністративного судочинства у процесі доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом» сформульовано принципи адміністративного судочинства, які впливають на доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

Установлено, що для більш точного і досконалого розподілу обов'язків із доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, належить керуватися деякими принципами адміністративного судочинства, серед яких: принципи рівності, офіційності, змагальності, диспозитивності, законності та об'єктивної істини.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено виконання наукового завдання щодо визначення змісту доказування у справах, пов'язаних з виборчим процесом, установлення специфіки відповідних процедур, особливостей застосування засобів доказування і на цій основі розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення судочинства у зазначеній сфері (акти впроваджень від 26.08.2008, 30.12.2008, 31.12.2008, 14.01.2009, 18.02.2009).

Систематизація отриманих результатів дозволила сформулювати низку підсумкових узагальнень щодо мети і завдань дослідження. Основними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки.

1. Судовими доказами в адміністративному судочинстві є фактичні дані (відомості), які здатні прямо чи опосередковано підтвердити факти, що важливі для вирішення судової справи, виражені в передбаченій законом процесуальній формі (засобах доказування), отримані й досліджені в точно встановленому процесуальним законом порядку.

2. Доказування в адміністративному судочинстві - це подання для аналізу суду інформації про певні події, дії або стан (юридичні обставини), яку надають суб'єкти адміністративного процесу, чи витребування судом такої інформації за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за власною ініціативою суду.

3. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників в адміністративному судочинстві - це усне або письмове, безпосереднє чи через представника повідомлення суду у формі ствердження чи визнання відомих їм обставин, що мають значення для справи.

У справах, пов'язаних з виборами народних депутатів України, засобом доказування виступають пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, у тому числі й членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії, та подаються у письмовій формі.

4. Показання свідка в адміністративних справах, у тому числі й пов'язаних з виборчим процесом, - це відомості, повідомлені особою під присягою, що мають значення для справи.

5. Письмові докази в адміністративному судочинстві, у тому числі пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, можна визначити як документи (у тому числі й електронні) і матеріали, що виникають, як правило, до процесу і незалежно від нього, та містять достовірні відомості про обставини, що мають значення для справи.

6. Документ в адміністративному процесі, в тому числі, пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, необхідно визначити як матеріальний об'єкт, форма якого не суперечить чинному законодавству, а зміст містить відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

7. Речові докази в адміністративних справах, у тому числі й пов'язаних з виборчим процесом, - це магнітні та електронні носії інформації, документи та предмети матеріального світу про обставини, що мають значення для справи та безпосередньо на них відображені.

8. Судова експертиза в адміністративному судочинстві, у тому числі й пов'язаному з розглядом справ про виборчий процес, - це передбачене процесуальним законом за дорученням суду діяння уповноважених осіб, наділених спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки тощо, які мають на меті встановлення у письмовій формі фактичних даних і обставин, що мають значення для справи.

9. Докази можна класифікувати за такими критеріями: 1) за їх відношенням до срави: основні, другорядні. Основні - докази, які однозначно підтверджують чи спростовують обставини справи. Другорядні - докази, які однозначно не підтверджують чи не спростовують обставини справи, однак дослідження таких доказів може вплинути на правильність вирішення справи; 2) за відношенням до позову - ті, що підтверджують позовні вимоги, або ж ті, що їх спростовують.

10. Особливістю адміністративного судочинства є визнання презумпції вини суб'єкта владних повноважень, у тому числі виборчих комісій, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Презумпція вини суб'єкта владних повноважень (виборчої комісії) не звільняє адміністративний суд від обов'язку ухвалити справедливе та правосудне судове рішення, проте позбавляє необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву. Пропонуємо внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом його доповнення окремим принципом - презумпції вини суб'єкта владних повноважень, зміст якої розкритий у ч.2 ст.72 цього ж Кодексу.

11. Внести зміни до нормативних актів:

- ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити ч. 3 такого змісту: «У разі визнання відповідачем позову суд повинен з'ясувати в учасників адміністративного процесу їх ставлення до встановленого факту і в разі існування в них заперечень пропонувати обґрунтувати їх доказами та прийняти стосовно такого визнання відповідне рішення»;

- доповнити ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України таким реченням: «У разі визнання відповідачем позову суд з'ясовує, які обставини він вважає встановленими»;

- Кодекс адміністративного судочинства України доповнити ч.4 ст.136 такого змісту: «Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози або обставини, визнаної внаслідок зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку».

- ст.141 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити ч. 12 такого змісту: «Суд відмовляє в задоволенні клопотання про допит свідка, якщо сторона по справі не зазначить прізвища, імені та по батькові, місця проживання свідка; якщо особа, яка заявила клопотання, не зазначила в ньому, на підтвердження якої обставини свідок може надати докази; якщо зазначені в клопотанні відомості не стосуються предмета розгляду справи»;

- ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити ч. 5 такого змісту: «При даванні показань неповнолітньою особою суд повинен обов'язково враховувати її вік, рівень розвитку та здатність сприймати обставини, що мають значення для конкретної адміністративної справи»;

- ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити реченням такого змісту: «Документ може мати доказове значення у разі, коли його форма не суперечить чинному законодавству»;

- ч.3 ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити таким абзацом: «У разі, якщо особа, установа чи організація, у якої судом витребовується доказ, не має можливості його надати або не має можливості надати його у встановлений судом строк, вона зобов'язана повідомити про це суд із зазначенням причин ненадання доказу в п'ятиденний строк із дня отримання копії ухвали про витребування доказу»;

- речення ч.3 ст.148 Кодексу адміністративного судочинства України: «Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи» доповнити словосполученням такого змісту: «та можуть оцінюватися судом поряд з іншими доказами по справі, передбачені у ст.69 цього кодексу»;

- ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити п.8 такого змісту: «Адміністративний суд зобов'язаний вживати всіх передбачені законом засобів для встановлення дійсних обставин справи, необхідних для прийняття обґрунтованого і мотивованого рішення, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному й об'єктивному дослідженні доказів по справі»;

- ч.9 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити реченням такого змісту: «Строк звернення до суду не пропущений, якщо законом не встановлено початок перебігу такого строку».

12. Внести зміни до актів судової влади.

Доповнити п.21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» абзацом другим такого змісту: «Для визнання рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконними суду належить установлювати факт винесення рішення, вчинення дії чи бездіяльності саме цим суб'єктом, а не будь-яким іншим».

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» п.4 доповнити абзацом другим такого змісту: «Судам, мотивуючи судові рішення вказаної категорії справ, належить ґрунтуватися на тому, що законодавцем установлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, і правильно у постанові чи ухвалі зазначати не «позивачем доведено» чи «не доведено», а «відповідачем доведено» чи «не доведено» та абз.4 п.2 доповнити реченням такого змісту: «Суд повинен скасувати рішення виборчої комісії у разі, якщо її рішення стосується не суб'єкта виборчого процесу та прийнято нею як неналежним суб'єктом розгляду скарги».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гордєєв В.В. Теоретичні основи доказів і доказування в адміністративному судочинстві / В.В. Гордєєв // Юридична Україна. - 2007. - №9. - С.30-32.

2. Гордєєв В. В. Показання свідка як засіб доказування в адміністративному судочинстві у справах про вибори та виборчий процес / В. В. Гордєєв // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - №3. - С.80-87.

3. Гордєєв В. В. Особливості розгляду судами справ, пов'язаних з виборами народних депутатів України / В. В. Гордєєв, В. П. Тарануха // Судова апеляція. - 2007. - №4(9). - С.101-107.

4. Гордєєв В. В. Поняття і зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників як засобу доказування в адміністративному судочинстві у справах, пов'язаних із виборами та виборчим процесом / В. В. Гордєєв, О. К. Черновський // Право України. - 2008. - №10. - С.38-43.

5. Гордєєв В. В. Особливості доказів і доказування в адміністративному судочинстві при розгляді справ, пов'язаних з виборами і виборчим процесом / В. В. Гордєєв // Регіональна науково-практична конференція. - м. Івано-Франківськ, 2007 - С.79-81.

6. Гордєєв В. В. Види доказів в адміністративному судочинстві / В. В. Гордєєв // Всеукраїнська наукова конференція. - м. Львів, 2007 - С.33-37.

7. Гордєєв В. В. Письмові докази як засіб доказування у справах, пов'язаних з виборами та виборчим процесом в адміністративному судочинстві / В. В. Гордєєв // Науково-практичний семінар молодих учених та здобувачів. - м. Харків, 2008 - С.96-99.

8. Гордєєв В. В. Специфіка доказування в адміністративних судових справах, пов'язаних з виборами та виборчим процесом. Шляхи удосконалення діяльності суду у цій сфері / В. В. Гордєєв // Всеукраїнська науково-практична конференція. - м.Чернівці, 2008 - С.263-268.

АНОТАЦІЇ

Гордєєв В.В. Доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2009.

Дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням доказів і доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом.

На підставі теоретичних здобутків учених різних історичних періодів і аналізу чинного законодавства автором досліджено теоретичні основи доказів і доказування в адміністративному судовому процесі, охарактеризовано засоби доказування в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, висвітлено проблеми їх застосування, сформульовано принципи адміністративного судочинства, які впливають на доказування в адміністративних справах указаної категорій, з'ясовано питання розподілу обов'язків і визначено роль суду у доказуванні в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом, запропоновано зміни до нормативних актів, які регулюють процедуру доказування у зазначеній категорії справ.

Ключові слова: докази, доказування, виборчий процес, обов'язок доказування.

АННОТАЦИИ

Гордеев В.В. Доказывание в административных делах, связанных с избирательным процессом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2009.

Диссертация является первым в отечественной административно-правовой науке комплексным исследованием доказательств и доказывания в административных делах, связанных с избирательным процессом.

В диссертации изложены наиболее важные научные и практические достижения, основные теоретические положения и рекомендации, которые вытекают из результатов исследования, сформулированы предложения относительно совершенствования структурной части материальной и процессуальной нормы в части рассмотрения административных дел, связанных с избирательным процессом.

На основании теоретических достижений ученых-юристов разных исторических периодов и анализа действующего законодательства автором исследовано теоретические основы доказательств и доказывания в административном процессе, охарактеризованы средства доказывания в административных делах, связанных с избирательным процессом, отражены проблемы их применения, сформулированы принципы административного судопроизводства, которые влияют на доказывание в административных делах указанной категорий дел, выяснен вопрос распределения обязанностей и определенна роль суда в доказывании в административных делах, связанных с избирательным процессом, предложены изменения к нормативным актам, которые регулируют процедуру доказывания в отмеченной категории дел.

На сегодня в отечественной юридической науке отсутствуют комплексные исследования аспектов деятельности из доказывания в административном судопроизводстве по делам, связанных с избирательным процессом. Разработана авторская концепция понятия доказательства, доказывания, объяснений сторон, третьих лиц, их представителей, показаний свидетелей, письменных доказательств, документов, вещественных доказательств, судебной экспертизы, предложены собственные виды (основания) классификаций доказательств, также обнаружены наиболее важные из практической точки зрения правовые проблемы в этой сфере и предложены пути и способы их решения.

С развитием общественных отношений действующее законодательство, в том числе и то, которое регулирует рассмотрение административных дел, связанных с избирательным процессом, требует оперативных изменений. В связи с предложенным, предлагается внести изменения к ст. ст. 7, 39, 75, 76, 79, 103, 136, 141, 142, 148 Кодекса административного судопроизводства Украины.

На сегодня законодательный орган, учитывая сложную политическую ситуацию, не может полноценно работать, и пробелы и противоречия законодательства придется устранять судам самостоятельно в процессе рассмотрения конкретных дел. Для облегчения работы судов предлагается предоставить практические рекомендации судам относительно рассмотрения дел указанной категории путем внесения изменений в акты судебной власти. В связи с этим, предлагаем внести изменения в п.21 Постановление Пленума Высшего административного суда Украины «О практике применения административными судами отдельных положений Кодекса административного судопроизводства Украины во время рассмотрения административных дел» и п. п. 2, 4 Постановления Пленума Высшего административного суда Украины «О практике применения административными судами положений Кодекса административного судопроизводства Украины во время рассмотрения споров относительно правоотношений, связанных с избирательным процессом или процессом референдума».

Ключевые слова: доказательства, доказывания, избирательный процесс, обязанность доказывания.

SUMMARY

Gordeyev V.V. Proving in administrative cases, connected with the election process. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of legal science on specialty 12.00.07 - administrative law and process, finance law, informative law. - Kyiv national university of Internal Affairs, Kiev 2009.

Dissertation is the first, in domestic administrative and law science, complex research of evidences and proofs in administrative cases, connected with the voting process.

On the grounds of theoretical achievements of the scientists working during different historical periods and the analysis of the current legislation, the author managed to inquire into the basis of evidences and proofs in administrative process, to characterize the means of proving in administrative cases, connected with the voting process, to explain the problems of their application, to formulate the principles of administrative proceedings, which can influence the proving in administrative cases of the indicated category, to clear up the matters of the distribution of duties and to define the role of the court in proving in administrative cases, connected with the election process, to move the amendments to the standard acts, which govern the procedure of proving in the indicated category of cases.

Key words: evidences, proving, the election process, the obligation of proving.

Размещено на Allbest.ru

...