Поняття та ознаки забезпечення законності у трудових відносинах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Поняття та ознаки забезпечення законності у трудових відносинах

Ігор Дашутін,

голова Сумського районного сулу Сумської області

Забезпечення законності у всіх сферах суспільного устрою є однією з найважливіших функцій нашої держави. Значимість нормативно-правового регулювання трудових правовідносин, їх пріоритетність у суспільному житті держави привертає особливу увагу до забезпечення в них законності.

Так, забезпечення законності є визначальним правовим принципом, зокрема і трудового права, яким власне регулюються трудові відносини. Часткова невідповідність нормативно-правового регулювання трудових відносин соціальній дійсності, малоефективність існуючих нормативних регуляторів даної правової сфери, понижують рівень забезпечення законності у трудових правовідносинах.

Дослідження поняття законності у трудових відносинах та його ознак є необхідним для виявлення та усунення багатьох законодавчих та правозастосовних недоліків та прогалин.

Теоретичних досліджень предмету забезпечення законності у трудових відносинах на сьогодні зроблено дуже мало. А в існуючих дослідженнях важко віднайти наукову дефініцію даного поняття, яка б в повній мірі розкривала його зміст та визначальні ознаки. Недостатньо висвітлено у теорії права і суть поняття забезпечення законності у трудових відносинах, що створює складнощі практичного використання даного поняття. У зв'язку з вищенаведеним актуалізується необхідність проведення даного дослідження, метою якого є визначення поняття забезпечення законності у трудових відносинах та їх ознак через системно-структурний аналіз. Проведене дослідження забезпечить єдність праворозуміння означеного поняття та створить правові підвалини для подальшого усунення недоліків у сфері правового регулювання трудових відносин, забезпечення їх ефективної реалізації.

Багато з вчених досліджували категорію забезпечення законності у трудових відносинах. Серед відомих фахівців у галузі теорії права, які розглядали це питання можна назвати таких: Н. Б. Болотіна, Є. О. Голікова, В. Я. Буряк, Г. С. Гончарова, С. Венедіктов, В. В. Жернаков, І. Запара, В. В. Лазор, Т. Г. Маркі- на, М. І. Іншин, П. Д. Пилипенко, В. І. Прокопенко, О. І. Процевський, В. Г. Ротань, М. П. Стадник, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишева та інші.

Правовий примус як наслідок порушення законності у трудових відносинах визначається нормами закону та реалізовується через прямий вплив на порушника шляхом обмеження його правового становища. Метою застосування такого правового впливу є забезпечення охорони та захисту законності у трудових відносинах.

Поряд із застосуванням трудоправого примусу за порушення законності у трудових відносинах, серед ознак забезпечення законності можна виділити встановлення комплексної системи правових санкцій, спрямованих на забезпечення законності. Так, санкції за своєю правовою природою є негативними наслідками за вчинені правопорушення, а відтак без них законність не може забезпечуватися у повній мірі.

Виділяючи санкції серед інших заходів примусу, Т. М. Лежнєва визначає такі їх специфічні риси: мають на меті покарання правопорушника, його виховання, загальну і приватну превенцію, а в окремих випадках - відновлення порушених прав; підставою їх застосування є правопорушення; їм притаманний характер обтяження, що виявляється в покладенні на порушника додаткових обов'язків, позбавленні прав, іншому враженні правового становища; є виразом публічного осуду діянь, що стали підставою їх застосування; їх правова дія спрямована передусім на правопорушника; їх застосування може тягнути за собою виникнення стану покараності; в трудовому праві санкції здебільшого мають універсальний характер (відсутня чітка кореляція «підстава застосування - санкція») [8]. З наведеного випливає, що санкціями у трудовому праві є примусові заходи правового характеру визначені чинним законодавством, які застосовуються до порушника норм трудового права як наслідок його протиправної поведінки шляхом позбавлення його певних майнових чи особистих благ.

Санкції дисциплінарної відповідальності визначаються виключно Кодексом законів про працю та застосовуються до працівників, тоді як санкції матеріальної відповідальності встановлені нормами адміністративного та кримінального права і стосуються обох сторін трудових правовідносин.

Стаття 265 Кодексу законів про працю, визначаючи відповідальність за порушення законодавства про працю, встановлює розміри штрафних санкцій для роботодавців за передбачені в ній правопорушення [9]. Проектом Трудового Кодексу України передбачено відповідальність сторін трудових відносин в окремій книзі 8 даного кодексу. Так, дана книга складається з двох глав, якими розмежовується відповідальність працівників та роботодавців. В главі І книги 8 даного кодексу визначається відповідальність працівників, зокрема вона поділяється на дисциплінарну та матеріальну. Також, законодавець визначає поняття трудової дисципліни та дисциплінарного проступку для ефективності правового регулювання даних правовідносин, формулює підстави та умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, визначає перелік дисциплінарних стягнень, які застосовуються до працівників за вчинення ними дисциплінарних проступків, зокрема такими є зауваження, догана і звільнення. Визначив законодавець у проекті Трудового кодексу і порядок застосування таких стягнень та органи, які їх застосовують. Поряд із дисциплінарними санкціями для працівників, проект Трудового кодексу передбачає матеріальні, визначаючи підстави та порядок їх застосування, розміри. Проект Трудового кодексу передбачає також, з-поміж іншого, укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність. Також, особливим видом санкцій у проекті Трудового кодексу визначено колективну матеріальну відповідальність. В главі 2 книги 8 проекту Трудового кодексу України визначено підстави та умови відповідальності роботодавців. Зокрема, кодекс визначає, що роботодавець, посадові особи роботодавця - юридичної особи, винні у порушенні норм трудового законодавства, невиконанні умов колективних договорів і колективних угод, притягується до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності згідно із законом. Даним проектом визначено підстави для застосування до роботодавця штрафних санкцій та їх розміри, а також матеріальну відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну майну працівника, невиконання обов'язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг та в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором. Окрема стаття проекту визначає відповідальність роботодавця за заподіяння моральної шкоди, відповідно до цивільного законодавства. Вважаємо, що така визначеність правових санкцій у трудовому праві беззаперечно сприятиме забезпеченню законності у трудових відносинах. охорона праця правопорушення санкція

Також, санкції за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці визначені у статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема дана стаття передбачає адміністративні санкції за наступні правопорушення: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві, порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Стаття 41.1 даного кодексу визначає штрафні санкції за ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк. А Статті 41-2 та 41-3 визначають штрафні санкції за порушення чи невиконання колективного договору, угоди та ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод [10].

Список використаних джерел

Проект Трудового кодексу України / Текст законопроекту до другого читання від 24.07.20127 р. [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35l1=53221

Колодій А. М. Загальна теорія держави і нрава: навч. тсіб. / А. М. Колодій, В. В. Конейчиков, С. Л. Лисенков та ін. ; за ред. В. В. Конейчиков. - К. : Юрінком Інтер 2000. - 414 с.

Сальников В. П. Административное нраво (общая часть) : учебник / В. П. Сальников. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2000. - 256 с.

Селин М. И. Теоретические нроблемы нравового регулиро- вания мер нре- сечения в российском нраве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / М. И. Селин. - СПб., 2002. - 136 с.

Лебедев В. М. Воснитательная функция советского трудового нрава / В. М. Лебедев. - М. : Юрид. лит., 1981. - 168 с.

Лейст О. Э. Проблемы нринуждения но советскому нраву / О. Э. Лейст // Вестник Моск. ун-та. - Серия 12 «Право» - 1976. - № 4. - 240 с.

Ваганова І. М. Поняття нримусу у трудовому нраві України / І. М. Ваганова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх страв. - 2009. - № 3. - С. 232-238.

Лежнєва Т. М. Санкції в трудовому нраві України: Автореф. дис. ... канд.юрид.наук: 12.00.05. / Т. М. Лежнєва - Київ, 2012. - 20 с.

Кодекс законів нро нрацю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322- 08/page.

Кодекс України нро адміністративні нравонорушення від 07 груд. 1984 р. [Електронний ресурс] - Режим достуну: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. - [Електронний ресурс] - Режим достуну: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main.

Размещено на Allbest.ru