Географічні та соціально-економічні фактори детермінації рецидивної злочинності в Причорноморському регіоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Географічні та соціально-економічні фактори детермінації рецидивної злочинності в Причорноморському регіоні України

Бурдега Ростислав Володимирович

У статті представлено результати кримінологічного дос-лідження детермінації рецидивної злочинності у Причорно-морському регіоні України. Наголошується, що рецидивну злочинність та її регіональні особливості в регіонах Причо-рномор'я обумовлюють специфічні набори факторів загаль-но соціального та спеціально-кримінологічного характеру, а саме: географічні, соціальні, економічні, демографічні, куль-турні та виховні чинники. Відтворення рецидивної злочин-ності в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях значно підсилюють негативні зміни у стані «первинної зло-чинності», злочинності неповнолітніх, слабкий контроль за діяльністю злочинних угрупувань у сфері контрабанди, то-ргівлі наркотиками та психотропними речовинами, наси-ченість регіону зброєю та негативні міграційні процеси. Ключові слова: детермінація, причини та умови, фактори, рецидивна злочинність, криміногенна обстановка, гео-графічні та соціально-економічні фактори.

Постановка проблеми. Вивчення детермінації злочинності є важливим елементом пізнання якостей будь-якого виду злочинності, у тому числі й рецидивної у Причорноморсь-кому регіоні України. Загалом детермінація відображає одну із суттєвих особливостей буття -- загальний зв'язок, взаємозалежності і взаємообумовленості предметів, явищ і процесів. Об'єктивна інформація щодо набору елементів, що утворюють систему місцевих факторів рецидивної злочинності в регіоні, дозволяє більш якісно організувати практику її протидії. Дає змогу диференційовано підійти до організації і планування профілактики рецидивної злочинності в умовах конкретної територіально-просторової системи. Наведене ставить пи-тання вивчення детермінації рецидивної злочинності у Причорноморському регіоні в розряд надзвичайно актуальних проблем.

Стан дослідження. Проблеми детермінації рецидивної злочинності завжди приверта-ли увагу вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення причин та умов рецидивної злочинно-сті в різні роки проводили такі вчені-кримінологи, як А. М. Бабенко [1; 2; 3; 4; 5], В. С. Батиргареєва [6; 7], В. В. Голіна [8], І. М. Даньшин, О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв,

О. Г. Кулик [9] А. І. Долгова [10], А. П. Закалюк [11], К. Оробець [І2], В. П. Філонов [13], Г. Й. Шнайдер [14] та ін. вчені. В основному вчені вивчали питання детермінації рецидивної злочинності на загальнодержавному рівні, у той час, як такий підхід не враховував місцевих факторів, які обумовлювали зміни показників рецидивної злочинності в конкретних терито-ріально-просторових одиницях. Більше того, комплексного висвітлення детермінації рециди-вної злочинності на прикладі Причорноморського регіону до теперішнього часу не проводи-лося. Таким чином, основною метою нашого дослідження є виявлення особливостей детерміна-ції рецидивної злочинності у Причорноморському регіоні. За методологічну основу дослідження взято системно-структурний, формально-логічний та статистичний методи; окремі результати нами були перевірені на основі методів моделювання та кримінологічної картографії.

Основний зміст. Говорячи мовою А. А. Герцензона, кожен злочин як елемент сукуп-ності, у тому числі й рецидивної у Причорноморських регіонах, -- це продукт взаємодії осо-би (їх групи) та навколишнього середовища [15, с. 66]. У кожному рецидивному злочині, а отже і в їхній сукупності, поєднуються індивідуальні та соціальні фактори, причому в одних випадках домінують перші, а в інших -- другі. У регіональних кримінологічних досліджен-нях фактори злочинності поділяються на: А.) мезогенні (зовнішні) -- великі міста, злочинні те-риторії, міграція, відмінні типи суспільств, економічне положення, культура, бідність, кризи, не-гативна соціально-психологічна атмосфера, засоби масової інформації, суспільна думка і т.д.; Б.) фактори безпосереднього оточення: родина, оточення, вплив вулиці тощо; В.) індивідуальні криміногенні фактори: спадковість, алкоголізм та наркотизм, тимчасові випадкові стани, перев-тома, психологічне напруження, психічні або фізичні дефекти тощо [15, с. 66-70].

Важко не погодитися з В. С. Батиргареєвою, яка серед провідних факторів рецидивної злочинності велику увагу приділяє ролі місць позбавлення волі, кримінальній субкультурі, соціально-правовому і морально-психологічному ставленню суспільства до рецидивістів [7, с. 326-387]. Вчена правильно наголошує на специфічності детермінації рецидивних злочи-нів, недоліках у діяльності державних органів, пов'язаних із засудженням за злочини, що пе-редували рецидиву -- низький рівень їхнього розкриття, тривалі строки розслідування, фак-ти необґрунтованого звільнення від кримінальної відповідальності, помилки під час обрання запобіжних заходів, призначення необґрунтовано м'яких або, навпаки, зайво суворих пока-рань [7, с. 329].

А. М. Бабенко вирішальну роль відводить загальним процесам і явищам, головним чином, регіональним особливостям географічного положення регіону, його історичному роз-витку, наявності тих або інших природних ресурсів. При цьому регіон розглядається в якості географічного організму (місце розташування території, її простір, клімат, природні ресурси, населення, економіка тощо). На думку вченого, ця група факторів формується автономно від сучасної системи запобігання злочинності, є відносно незалежною від неї, але має врахову-ватися під час організації запобігання злочинності. Географічний фактор здійснює провідний вплив на історію та розвиток народів та регіонів, особливо тих, які мають великі території з різноманітністю природно-географічних умов [2, с. 207-209]. Друга група факторів, за твер-дженням А. М. Бабенка, об'єднує в собі політичні, соціально-демографічні та економічні фа-ктори. Вони, з одного боку, можуть бути наслідками попередньої діяльності державних ор-ганів, а з іншого -- можуть виявитися результатом малоефективної регіональної політики та правоохоронної діяльності у сфері протидії злочинності. Корегуються вони, як правило, уна-слідок послідовної та цілеспрямованої діяльності органів центральної та місцевої влади [2, с. 208-209]. Третя група об'єднує соціально-психологічні та інформаційні фактори. У четверту групу факторів вчений об'єднав особливості правоохоронної діяльності, регіона-льної, кримінологічної, кримінально-правової й т. д. політики держави. Останні дві групи, на його думку, за наявності відповідної волі як державних, так і регіональних органів влади, є найбільш доступними для змін і корегування [2, с. 208-209].

На наше переконання, усі перелічені явища і процеси мають складний характер взає-модії та найчастіше комплексно впливають на зміни стану рецидивної злочинності у Причо-рноморському регіоні. Так, якості географічного, історичного та соціально-психологічного характеру -- наближеність до різних за ступенем розвитку територіальних соціально- економічних систем, географія розташування та висока концентрація тюрем у регіоні, спе-цифіка територіального розподілу виробничих комплексів, високий рівень та територіальні особливості алкоголізації населення, ступінь враженості свідомості населення кримінальни-ми традиціями та звичаями і т. д. можуть бути факторами привабливості, а отже, і відповід-ного рівня як всієї рецидивної злочинності, так і окремих її видів у регіоні (корисливої, наси-льницької і т. д. злочинності). Вони можуть підсилюватися або послаблятися за рахунок ін-формаційного, соціального або економічного впливу з боку органів державної та регіональ-ної влади.

Вигідні економіко-географічні параметри Причорноморського регіону, як правильно зазначає І. М. Чекмарьова, автоматично ставлять Одеську, Миколаївську та Херсонську об-ласті у розряд надзвичайно привабливих територій для представників «злочинного світу», які використовують таку ситуацію для злочинної діяльності: транспортування контрабанди, пе-реміщення наркотичних засобів та зброї, приховування злочинної діяльності, уникнення з місць вчинення злочинів тощо [16, с. 123]. У цьому сенсі особливо привабливими ці терито-рії є для осіб із досвідом кримінальної діяльності, які обрали злочинний спосіб життя за свій головний пріоритет.

На загальносоціальному рівні на зміни показників злочинності, у тому числі й на ре-цидивну злочинність в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, впливає ціла суку-пність економічних факторів, зокрема валовий внутрішній продукт [16, с. 125-126]. Напри-клад, зростання ВВП, зафіксоване 2013 р., змінилося скороченням (на 6,6 % у 2014 р. та 9,9 % у 2015 р.). Ці зміни є прямим свідченням погіршення економічного положення у країні, які, безумовно, призводять до негативних наслідків у соціально-економічній сфері регіонів нашої країни. В основному, фахівці пов'язують це з конфліктом на сході країни та з падінням цін на сировинні товари на глобальному ринку [17, с. 5]. Конфлікт в індустріальному регіоні країни призвів до суттєвого скорочення промислового виробництва (на 13,1 % в 2016 р.), зростання видатків бюджету на фінансування силових відомств і відновлення зруйнованої інфраструктури [17, с. 6]. Наслідком цього стало ускладнення фінансування регіональних витрат і погіршення соціально-економічного життя у Причорноморському регіоні, що багато в чому обумовило зниження якості життя населення, можливості у працевлаштуванні та отриманні достатньої для життя заробітної платні. Особливо гостро це торкнулося тієї його частини, які раніше мали проблеми із законом.

Дія негативних факторів впливу на рецидивну злочинність у північному Причорно-мор'ї протягом 2014-2017 років істотно підсилювалася цілим комплексом інших факторів соціального та економічного характеру. Так, за статистичними даними 2015-2017 рр. еконо-містами за спеціальною методикою проведені розрахунки індексів зростання рівнів спожив-чих цін у регіонах України за цілим рядом показників. Найменший індекс зростання рівня споживчих цін зафіксовано у Дніпропетровській області (0,3), а найвищий -- у Сумській (1,5), для Миколаївської області був характерним індекс -- 1,4 (третє місце по Україні), для Херсонської -- 1,3 (четверте місце), для Одеської області -- 1 (десяте місце) [18, с. 7-8], що ставить регіон за соціально-економічними параметрами у розряд складної економічної ситу-ації. У 2017 році ці показники додатково погіршилися: у Миколаївській області на 12,8 %, в Одеській області -- на 13,3 %, у Херсонській -- на 13,3 % [18, с. 9-10]. Основне наванта-ження від зростання рівня споживчих цін у регіонах Причорномор'я, як і в інших регіонах України, відбувалося за рахунок зростання цін на оплату житла, комунальні послуги (за во-ду, електроенергію, опалення та газ), а також підсилювалося зростанням цін на продукти ха-рчування.

За офіційними даними, в силу регіональних особливостей пропозиції та попиту на ро-бочі місця у Причорноморському регіоні нами зафіксовано таку ситуацію: найвищий рівень з безробіття зафіксований у Херсонській області -- 11,3 %, на другому місті опинилася Мико-лаївська область -- 10,4 % і в Одеській області рівень безробіття становив -- 7,3 % [19; 20]. Наведений рейтинговий розподіл рівня безробіття повністю співпадає з розподілом інтенси-вності рецидивної злочинності у Причорноморському регіоні. Нагадаємо, що відповідно до представлених нами даних у попередніх підрозділах, інтенсивність рецидивної злочинності на 100 тис. населення становить: у Херсонській області -- 315 (1 місце); у Миколаївській об-ласті -- 150 (2 місце); в Одеській області -- 53 (3 місце). Отримані нами данні співпадають із розрахунками фахівців, які виявили істотні статистично значимі кореляційні залежності між безробіттям та злочинністю в регіоні, яка за їхніми оцінками становить коефіцієнт 0,55 [21, с. 278]. Отже, на прикладі Одеської, Миколаївської та Херсонської областей ми підтверджу-ємо наявність зв'язку між рівнем безробіття та його впливом на формування регіональних особливостей рецидивної злочинності в регіоні.

Кримінологи визнали, що якість життя людей суттєво знижується у разі зниження до-ходів і підвищення витрат, що неминуче призводить до зростання всіх видів злочинності, особливо це стосується рецидивної злочинності в регіонах [4, с. 186-195]. У зв'язку з цим, негативні зміни рівня та динаміки рецидивної злочинності у Причорноморському регіоні ба-гато в чому обумовлюються суттєвим зниженням доходів та підвищенням витрат на задово-лення першочергових потреб. Отже, важливим показником якості життя населення є його фінансове благополуччя, а саме -- їхні доходи та витрати. За підрахунками фахівців, високі тарифи на комунальні послуги (опалення, гарячу воду, газ та інші) складають у середньому від 30 до 45 відсотків доходу в бюджеті середньостатистичної працюючої родини. Напри-клад, тільки витрати на опалення 2-х кімнатної квартири складає: в Одеській області -- 1430 грн, у Харківській -- 1470 грн, у Київській -- 1520 грн, тоді як у Львівській -- 1220 грн, в Івано-Франківській -- 1240 грн і т. д. [22].

Важливим показником негативного впливу на злочинність, у тому числі й на рециди-вну, є рівень цін та тарифів. У цьому сенсі, за останні три роки ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли у 2 рази, що зумовлено суттєвим підвищен-ням тарифів на природний газ у 3,7 рази, гарячу воду, опалення в 1,8 рази, електроенергію в 1,7 рази [23]. Негативний вплив на рецидивну злочинність підсилювався зростанням цін на послуги та продукцію у сфері охорони здоров'я, які в усіх регіонах, у тому числі й у Причор-номорських, зросли на 29,1 %. Подорожчання фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання відбулося на 34,6 %. Крім того, на 24,4 % стали дорожчими амбулаторні пос-луги [23].

Порівняння географії та територіальних особливостей інтенсивності та структурного розподілу різного роду асоціальних явищ із показниками рецидивної злочинності у Причор-номорському регіоні дозволяє більш точно виявити специфіку детермінації цього виду зло-чинності. У цьому сенсі, як відомо, рецидивна злочинність є елементом, який пов'язує між собою минулий, теперішній та майбутній стани злочинності. Минулий -- оскільки є наслід-ком і має тісний зв'язок із первинною злочинністю (неповнолітніх, корисливої, насильниць-кої і т. д.), зареєстрованою в попередні роки. Нинішній -- оскільки від теперішнього стану рецидивної злочинності залежить рівень враженості тюремною ідеологією свідомості насе-лення. Рецидивна злочинність має здатність відтворювати первинну злочинність та окремі її види в майбутньому. Так, за даними, А. М. Бабенка, які пізніше підтверджені

І. М. Чекмарьовою, детермінацію рецидивної злочинності, а отже, і кримінологічний портрет Причорноморського регіону, багато в чому визначають загальний стан первинної злочиннос-ті, наприклад, в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях стабільно вчиняється по-над 11,13 % злочинів від усієї злочинності по країні [2, с. 381-388; 16, с. 80-98]. Суттєвий вплив на відтворення рецидивної злочинності відіграє злочинність у сфері незаконного обігу наркотиків та зброї, оскільки так вчиняється кожен десятий злочин цього виду по Україні [2, с. 381-388; 16, с. 80-98]. Значним резервом рецидивної злочинності у Північному Причо-рномор'ї є висока інтенсивність та питома вага у загальній структурі злочинності неповнолі-тніх [2, с. 381-388; 16, с. 80-98]. За цими параметрами Миколаївська область відноситься до групи регіонів із дуже високою кримінальною враженістю злочинністю неповнолітніх, Херсонська та Одеська області, відповідно до категорії регіонів із високою враженістю [4, с. 455]. Такий розподіл злочинності неповнолітніх за рейтингом співпадає з кримінологі-чною картиною сучасного стану рецидивної злочинності. Схожа ситуація, з точки зору дете-рмінації рецидивної злочинності і повторним засудженням, простежується у високій актив-ності злочинців у діяльності у сфері економіки, контрабанди, організованих злочинних угру- пувань [2, с. 370-388; 16, с. 80-98]. Не останню роль у детермінації рецидивної злочинності в регіоні відіграють високий рівень споживання алкоголю та наркотиків і вчинення на цьому ґрунті повторних злочинів [2, с. 370-388; 16, с. 80-98].

Збереженню негативного стану рецидивної злочинності у Причорноморському регіоні сприяє цілий ряд факторів соціально-психологічного характеру. Фахівцями в галузі регіона-льної кримінології узагальнені основні соціально-психологічні та культурологічні фактори, які, без сумніву, впливають і не рецидивну злочинність у Причорноморському регіоні. До таких факторів у різній сукупності найчастіше відносять: пропагування в засобах масової ін-формації негативних стереотипів поведінки; прищеплювання психології вседозволеності, се-ксуальної розпусти; нав'язування культу споживацького ставлення до життя; пропаганда на-сильства, жорстокості, знущання над людьми; панування кризогенної ідеології протиприро-дності в людській свідомості; підміна цінностей [4, с. 283; 9, c. 68; 11, с. 229-232; 25, с. 81; 26, с. 11] і т. д.

У цьому сенсі, одним із впливових детермінантів рецидивної злочинності в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях є негативний вплив засобів масової інформації на моральний стан суспільства. Як вірно зазначає О. С. Моргун, засоби масової інформації на-дають велику кількість зразків протиправної поведінки. Дослідження прикладів насильства по ТБ дало підстави виділити негативні наслідки. Так, регулярний перегляд сцен насильства у ЗМІ: а) веде до посилення агресивності; б) підвищує рівень чутливості глядачів до насильс-тва; в) формує неадекватні погляди на соціальну реальність неповнолітніх. Тобто сучасне телебачення, заповнене насиллям, показує безкарність злочинця, еротику та інше, що є одні-єю з причин криміналізації населення [27, с. 41]. Цьому є дуже просте пояснення: особи, які раніше засуджувалися, мають багато вільного часу, який часто проводять за екранами телеві-зорів.

На психологію злочинців досліджуваних регіонів і, як наслідок, на формування нега-тивного ставлення до виконання приписів закону рецидивістів також впливають: пропаганда культу наживи, кримінальних способів заволодіння власністю, романтизація діяльності кри-мінальних співтовариств, героїзація і канонізація кримінальних авторитетів, які стали домі-нуючими епохальними стереотипами в багатьох кінофільмах, телепередачах, публікаціях у ЗМІ [28, с. 86-92; 4, с. 285]. Наприклад, за даними О. І. Бугери, зі 100 % досліджених нею фільмів, які увійшли до вибірки, лише 30 % не містили сцен насильства, у решти вони були присутні; на один фільм припадало в середньому близько семи таких сцен, у 22 % -- дев'ять, а у 10 % -- 16-17. Тривалість сцени насильства становила в середньому 5 хвилин, у більшос-ті фільмів у них брало участь 4-7 персонажів [28, с. 8-12]. А. М. Бабенко з цього приводу вірно зазначає, що на індивідуальному рівні негативний вплив ЗМІ обумовлює формування у рецидивістів таких якостей: лінощі (ледарство), які обмежують інтереси, передусім, у діяль-нішій сфері; нехтування елементарними правилами життя, правилами моралі та загальної культури; стійкі звички, стандарти та стереотипи антигромадської поведінки, зокрема злов-живання алкоголем та палінням. Серед сучасних найвпливовіших факторів, що покладають-ся в основу соціальної регуляції поведінки раніше судимих осіб, зокрема протиправної, окреме місце відводиться негативній інформації, що поширюється через мережі Інтернет [4, с. 287]. Не останню роль у підтриманні позитивного ставлення рецидивістів до злочинно-го способу життя відіграє специфічна «тюремна ідеологія». Порівняння кількості та «геогра-фії» тюрем, розташованих на території Одеської, Миколаївської та Херсонської області [4, с. 452-462], рецидивної злочинності на цих територіях та її похідних різновидів дає підстави стверджувати наявність кореляції між ними. Наприклад, рецидивна та пов'язані з нею різно-види (злочинність неповнолітніх, наркозлочинність, корисливо-насильницька злочинність) практично повністю відтворюють рівень насиченості регіонів тюрмами. Нагадаємо, що в Миколаївській області їх зосереджено 7, в Одеській та Херсонській -- по 6 установ, тоді як у Закарпатській -- 1, у Чернівецькій -- 2, Івано-Франківській -- 4. Останні три області харак-теризуються і значно нижчими рівнями рецидивної злочинності.

Отже, спираючись на результати власного дослідження, зазначимо, що рецидивну злочинність та її регіональні особливості в регіонах Причорномор'я обумовлюють специфіч-ні набори факторів загальносоціального та спеціально-кримінологічного характеру, а саме: географічні, соціальні, економічні, демографічні, культурні та виховні чинники. На спеціаль-но-кримінологічному рівні рецидивну злочинність у Причорноморському регіоні України обумовлюють: висока концентрація установ з виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі, вища за сусідні регіони враженість психології населення цих територій тюремною ідеологією; значний рівень безробіття; помітно вищий, ніж у сусідніх областях, рівень споживання алкоголю, наркотиків та психотропних речовин. Відтворення рецидивної злочинності в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях значно підсилюють негати-вні зміни у стані «первинної злочинності», злочинності неповнолітніх, слабкий контроль за діяльністю злочинних угрупувань у сфері контрабанди, торгівлі наркотиками та психотроп-ними речовинами, насиченість регіону зброєю та негативні міграційні процеси.

рецидивний злочинність кримінологічний

Список використаних джерел

1. Бабенко А. М. Регіональні особливості рецидивної злочинності в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки, 2014. Вип. 3. Том 3. С. 14-20.

2. Бабенко А. М. Запобігання злочинності в регіонах України: концептуально-методологічний та праксеологічний вимір : монографія. Одеса : ОДУВС, 2014. 416 c.

3. Бабенко А. М. Географія злочинності неповнолітніх: що очікує Україну через 10 років? Порі-вняльно-аналітичне право. 2013. № 3-1. С. 296-300. URL : http://www.pap.in.Ua/3-1_2013/8/Babenko%20.pdf (дата звернення 01 лютого 2018 р.).

4. Бабенко А. М. Регіональна злочинність в Україні: закономірності, детермінація та запобіган-ня : дис. докт. юрид. наук: спец. 12.00.08. Запоріжжя, 2015. С. 515.

5. Бабенко А. М. Історичні та соціально-демографічні фактори відмінності злочинності в регіо-нах України. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2013. № 3 (54). С.8-15.

6. Батиргареєва В. С. Кримінологічні засади запобігання рецидивній злочинності в Україні: ав- тореф. дис...докт. юрид. наук: спец. 12.00.08. Харків, 2010. С. 50.

7. Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми : монографія. Харків : Право. 2009. С. 576.

8. Голіна В. Рецидивна злочинність в Україні: рівень, структура, динаміка. Вісник Академії пра-вових наук України. 1998. № 4 (15). С. 147-156.

9. Кримінологія : підручник для студентів вищих навч. закладів / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик та ін.]; за заг. ред. О. М. Джужи. К. : Юрінком Інтер, 2002. С. 416.

10. Криминология : учебник для вузов / под общ. ред. докт. юрид. наук, проф. А. И. Долговой. 2-е изд., перераб. и доп. М. : НОРМА, 2003. С. 848.

11. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3-х кн. К. : Ін Юре, 2007. Кн. 2 : Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. С. 712.

12. Оробець К. Поняття та кримінологічні показники рецидивної злочинності в Україні. Підп-риємництво, господарство і право. 2005. № 3. С. 130-133.

13. Филонов В. П. Актуальные проблемы современной криминологии: монография. Донецк : Донеччина, 1997. С. 288.

14. Шнайдер Г. Й. Криминология : пер. с нем.; под общ. ред. и с предисл. Л. О. Иванова. Моск-ва: Изд.группа «Прогресс» -- «Универс», 1994. 504 с.

15. Герцензон А. А. Введение советскую криминологию. М. : Юридическая литература, 1965. 228 с.

16. Чекмарьова І.М. Запобігання злочинності у прикордонних регіонах України: дис. кандид. юрид. наук : спец.12.00.08. Одеса, 2017. 307с.

17. Міграція в Україні: факти і цифри: міграційна статистика. Міжнародна організація з міграції (МОМ) представництво в Україні; [упоряд. О. Малиновська]. Київ, 2016. 31 с.

18. Економічний розвиток у розрізі регіонів України (за підсумками 2016 року). Офіційний сайт

Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні. 2016. URL :

http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Sotsialno- ekonomichniiRozvitokRegioniv&pageNumber=2.

19. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2017 році. Офіційний сайт державної служби зайнятості України. 2017. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/

operativ2017/rp/rp_reg/reg_u/rbn_2017_u.htm.

20. Щодо ситуації на ринку праці та результатів діяльності державної служби зайнятості у 2017 році. Офіційний сайт державної служби зайнятості України. 2017. URL : http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=401365..

21. Хохряков Г. Ф. Криминология : учебник [отв. ред. В. Н. Кудрявцев]. М. : Юрист, 2000. 511 с.

22. На вес золота. Сколько украинцы платят за отопление. 2018. Електрон. дан. (1 файл). URL : https://rian.com.ua/infografika/20171123/1029701565/ukraine-otoplenie-zoloto.html.

23. Соціально-економічне становище України за 2015 рік. Повідомлення Державної служби статис-тики України. 2016. Електрон. дан. (1 файл). URL : http://www.ukrstat.gov.ua/

druk/ soc_ek/2015/publ_ 12_2015_u.html.

24. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3-х кн. Київ : Ін Юре, 2007. Кн. 1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. 424 с.

25. Іванов Ю. Ф., Джужа Ю. Ф. Кримінологія : навчальний посібник. Київ : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. C. 264.

26. Костенко О. М. Культура і закон -- у протидії злу : монографія. Київ : Атіка, 2008. 352 с.

27. Моргун О. С. Злочинність неповнолітніх як об'єкт кримінологічного дослідження : дис. канд. юрид. наук : 12. 00. 08. Запоріжжя, 2013. 200 с.

28. Бугера О. І. Насильницька злочинність неповнолітніх та засоби масової інформації. Бюле-тень Міністерства юстиції України. 2008. № 1. С. 86-92.

Размещено на Allbest.ru