Невідкладність слідчих (розшукових) та негласних слідчих розшукових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невідкладність слідчих (розшукових) та негласних слідчих розшукових дій

Шульга Андрій Олександрович

У статті розглянуто проблему невідкладності проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Акцентовано увагу на визначенні терміна «невідкладність» у загальному та кримінальному процесуальному аспектах. Розкрито питання узагальнення підстав до невідкладності у кримінальному процесуальному законодавстві України.

Ключові слова: невідкладність, слідчі (розшукові) та негла-сні слідчі розшукові дії, слідчий, прокурор, кримінальний процес, кримінальне провадження, кримінальний процесуа-льний закон.

Постановка проблеми. Пріоритетність європейського вектору розвитку суспільства є невід'ємною частиною стратегії України.

В умовах глобальних змін економічного, політичного, правового та ментального ха-рактеру, що відбуваються в державі, особливого значення набувають питання безпеки суспі-льства, захисту прав людини та громадянина. Одним із питань даного напрямку є криміналь-ний процесуальний інструментарій, який державні органи використовують для захисту гро-мадян від кримінальних правопорушень. Серед широкого кола кримінальних процесуальних засобів цього захисту людини і громадянина, безумовно, помітне місце відведено слідчим (розшуковим) та негласним слідчим (розшуковим) діям, адже саме вони, згідно до Криміна-льного процесуального законодавства України, є тим правовим інструментарієм, який висту-пає засобом збирання та перевірки доказів винуватості або навпаки особи підозрюваного чи обвинуваченого, встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні. До того ж, потрібно зазначити, що слідчі (розшукові) та негласні слідчі (роз-шукові) дії -- це не тільки засоби (інструментарій) встановлення обставин кримінального правопорушення, але і засоби забезпечення кримінального провадження у цілому. Особливої уваги в даному аспекті заслуговує тема проведення слідчих (розшукових) та негласних слід-чих (розшукових) дій в умовах невідкладності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню невідкладності в галузі прове-дення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій приверталося чимало уваги в теорії кримінального процесу. Учені в галузі кримінального процесу та криміналіс-тики, практичні співробітники, такі, як О. Я. Баєв, І. І. Войтович, О. В. Керевич, В. С. Кузмічов, В. Коновалова, О. П. Кучинська, Л. М. Лобойко, В. Т. Лукашевич, Є. Д. Лук'янчиков, В. О. Маляренко, В. В. Назаров, Ю. П. Оленін, Г. М. Омельяненко, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, Л. Д. Удалова, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітько, розг-лядали питання проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, звертали увагу на проблеми невідкладності їхнього проведення, висловлювали пропозиції щодо вдосконалення механізму прийняття рішення стосовно невідкладності. Але, як справе-дливо стверджує Є. Д. Лук'янчиков, чинний КПК України, як і попередній КПК 1960 р., так і не визначив поняття невідкладності слідчих (розшукових) та негласних слідчих розшукових дій, що, безумовно, потребує вдосконалення [1, с. 96-97].

Метою даної статті є визначення підстав невідкладності проведення слідчих (розшу-кових) та негласних слідчих (розшукових) дій і обґрунтування необхідності щодо доповнен-ня ст.3 КПК України поняттям невідкладності проведення слідчих (розшукових) та неглас-них слідчих (розшукових) дій.

Виклад основного матеріалу. Слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшуко- вої) або негласної слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживають належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їхні права і обов'язки, передбачені чинним КПК України, а також відповідаль-ність, встановлена законом. У ст. ст. 30, 55 Конституції України зазначається, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Але, як бачимо із диспозицій ст. ст. 223 та 233 КПК України, існують винятки, що обґрунтовані певною невідкладністю. У ч. 4 ст. 223 КПК України зазначається, що проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допус-кається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їхньому проведенні може призвес-ти до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного. Про невідкладність проведення слідчої (розшукової) дії також йдеться у ч. 3 ст. 233 КПК України, у якій зазначено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи ін-шого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Ч. 1 ст. 250 КПК України передбачає, що у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуван-ням життя людей та запобіганням учиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаче-ного розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримі-нального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК, за рішенням слідчого, узгодженого з проку-рором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Тобто, у всіх випадках проведення невідкладних слідчих дій, без дозволу суду, передбачаються певні ви-ключення стосовно додержання норм Конституції України, які гарантують недоторканість особи-стості, житла чи іншого володіння особи. У цьому контексті й виникає слушне запитання: «А чи не стають такі винятки причинами та умовами порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження?» Адже невідкладність задекларована Кримінальним процесуальним законом, тож реалізується саме в межах кримінальної процесуальної діяльності по конкретному кримінальному процесуальному провадженню, результати якого стають законною підставою для суду у прийнятті рішення стосовно винуватості або навпаки обвинуваченого.

Для того, щоб розібратися в цьому, потрібно визначитися, що таке взагалі «невідклад-ність», і зокрема, що вона собою являє у кримінальному провадженні. Відповідно до енцик-лопедії, «невідкладність» розглядається у контекстах фізичному, біологічному та хімічному. Наприклад, невідкладний стан -- це такий стан організму, коли загрозливі для життя розлади важливих життєвих функцій, які виникають унаслідок дії фізичних, хімічних і біологічних факторів, потребують застосування невідкладної допомоги. Це ті випадки, коли для попере-дження смерті (або тривалої шкоди для здоров'я) хворого чи потерпілого потрібні екстрені (у межах хвилин, рідше годин, а не днів) заходи інтенсивної терапії [2]. У кримінальному процесуальному контексті слідчі дії за послідовністю проведення можуть бути поділені, у тому числі, і на невідкладні. Огляд місцевості (місця події), наприклад, завжди має харак-тер невідкладної слідчої дії, а слідчий експеримент, навпаки, проводиться в певний, визначе-ний слідчим час, або ж не проводиться взагалі. Невідкладність проведення певної слідчої дії може виявитися не тільки на початку розслідування, а й у ході подальшого його проваджен-ня. Наприклад, достатні підстави для проведення невідкладного обшуку на квартирі знайомої обвинуваченого виникли лише після допиту одного із співучасників злочину [3], що, безумо-вно, відноситься до ч. 4 ст. 223, та ч. 3 ст. 233 КПК України. Зазначений приклад вказує на виникнення невідкладності у проведенні слідчих (розшукових) дій.

На думку Є. Д. Лук'янчикова, невідкладною слід вважати будь-яку процесуальну (у тому числі і слідчу) дію, зволікання із проведенням якої у терміновому порядку в конкре-тній слідчій ситуації може призвести до пошкодження, зникнення або знищення слідів і втрати фактичних даних, що мають значення для провадження. Об'єктивні умови, що потре-бують термінового проведення конкретних слідчих дій, можуть скластися як на початку роз-слідування, так і на будь-якому іншому етапі провадження [1, с. 96-97], що, на нашу думку, може негативно відбитися на стані дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального процесу. Невипадково В. І. Галаган та О. І. Галаган зазначають, що хоча не-відкладність обшуку, огляду враховані у ст. 30 Конституції України, але там не йдеться про невідкладність проведення інших слідчих (розшукових) дій, таких, наприклад, як слідчий експеримент у житлі чи іншому володінні особи. На думку вчених, така ситуація у криміна-льному провадженні є проблемною, адже може стати причиною та умовою порушення кон-ституційних прав учасників кримінального процесу [4, с. 16-17]. Із цього випливає, що, по- перше, будь-яка невизначеність процесуального статусу, прав, обов'язків та взагалі понять у Кримінальному процесуальному законодавстві може негативно відбитися на правах та за-конних інтересах учасників кримінального процесу. По-друге, розуміння невідкладності в чинному КПК України має розширене тлумачення, адже не узгоджене з критеріями невід-кладності, які зазначені у ст. 30 Конституції України, до того ж підстави невідкладності про-ведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій зазначені в різних но-рмах Кримінального процесуального закону. І по-третє, якщо в нормах чинного КПК згаду-ється невідкладність, то завжди повинен бути механізм, що гарантує унеможливлення злов-живань із боку посадових осіб цією невідкладністю. Як приклад, можна навести випадки із практики проведення невідкладних обшуків та оглядів житла чи іншого володіння особи з порушенням законодавства [5].

На підставі викладеного вище, вважаємо, що для унеможливлення причин та умов учинення різного роду зловживань з боку учасників кримінального процесу невідкладністю у кримінальному провадженні, доцільно ст. 3 КПК України доповнити поняттям, яке б роз'яснювало, що являє собою у кримінальному провадженні «невідкладність», та тлумачило б механізм застосування невідкладності проведення слідчих дій. Наприклад, О. В. Білоус із цього приводу звертає увагу на диспозицію ч. 3 ст. 233 КПК України, яка обумовлює необхідність з'ясування питання про те, для яких саме процесуальних дій закон дозволяє проникнення до жи-тла у невідкладних випадках? Адже, на думку вченої, у цій нормі визначено, що прокурор, слід-чий за погодженням із прокурором зобов'язані невідкладно після здійснення таких дій звернути-ся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а якщо прокурор відмовиться пого-дити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази повинні бути недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК [6, с. 40-46]. Тож виникає необхідність у визначенні не тільки поняття невідкладності проведення слідчих (розшукових) дій, механізму прийняття рішення про невідкладність проведення слідчих (розшукових) та не-гласних слідчих (розумових) дій, але і в узагальненні всіх тих фактичних і правових ознак, що вказують на невідкладність їхнього проведення. Отже, ми не станемо розглядати певні механіз-ми стосовно даного питання, адже для цього потрібно провести більш ґрунтовне та кваліфікова-не дослідження. З метою узагальнення, розглянемо лише основні ознаки невідкладності. Так, зміст диспозицій ст. ст. 223, 233, 250 КПК України та поняття невідкладності слідчих (розшуко- вих) дій, які визначені вченими, дають підставу з'ясувати загальні ознаки невідкладності щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних (слідчих) розшукових дій. Такими, згідно до чинного кримінального процесуального законодавства, є ознаки, що вказують на негайну необ-хідність: запобігти втраті слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного; вряту-вати життя людей та майна; безпосередньо переслідувати осіб, які підозрюються у вчиненні зло-чину; запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України. Саме узагальнення в одній окремій нормі кримінального процесуального законодавст-ва поняття та ознак невідкладності створить для практичних співробітників в галузі криміналь-ного провадження більш зручні умови прийняття рішень стосовно невідкладності проведення слідчих (розшукових) та негласних (слідчих) розшукових дій.

Для здійснення подальших наукових розвідок можна визначити можливість розши-рення підстав невідкладності під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

слідчий дія кримінальний невідкладність

Список використаних джерел

1. Лук'янчиков Є. Д., Лук'янчиков Б. Є. Невідкладні слідчі (розшукові) дії у КПК України. До- судове розслідування в Україні : сучасний стан та шляхи підвищення ефективності : матер. наук.- практ. конферен. (м. Миколаїв, 29 травня 2015 р.). Миколаїв : Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка, 2015. -- С. 95-99. -- URL: ipp.kpi.ua/wp-content/uploads/2016/04/St 170.pdf.

2. Невідкладний стан. URL: https: //uk. wikipedia. org/ wiki/ %D 0%9D%D 0%B5%D 0%B2%D 1 %96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D 1 %8 1%D 1%82%D0%B0%D0%BD.

3. Слідчі дії. URL: https: //uk. wikipedia. org/wiki/% D0%A1%D 0%BB%D1%96%D 0%B4%D 1 %87%D 1 %96_%D0%B4%D 1%96%D 1 %97.

4. Галаган В. І., Галаган О. І. Реалії і проблеми нового КПК України. Юридичний часопис На-ціональної академії внутрішніх справ. № 1. 2013. С. 16-17. URL: www.irbis- nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...

5. Мороз І. М. Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями клопотань про на-дання дозволу на проведення обшуку житла. URL: www.apcourtkiev.gov.ua/wp-content/ .../UUZZZAAAGG.do...

6. Білоус О. В. Невідкладні випадки проникнення до житла чи іншого володіння особи. Судова апеляція. № 3. 2014. С. 40-46.

Размещено на Allbest.ru