Об'єкт посягань на честь та гідність працівників правоохоронних органів

Держава несе відповідальність перед кожною людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним з найголовніших завдань кримінального закону є захист кримінально- правовими заходами прав і свобод людини і громадянина від злочинних посягань. Стаття 21 Конституції України зазначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужу- ваними та непорушними [1]. В Основному законі України вказується на те, що саме ці невід'ємні права і свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави. В зв'язку з цим, особливої актуальності набуває питання вдосконалення правоохоронної діяльності, зокрема працівників поліції, їх правового захисту та приділення належної уваги об'єкту посягань на честь та гідність працівників правоохоронних органів.

Окремі кримінально-правові аспекти захисту працівників правоохоронних органів в юридичній науці розглядали: Ю. П. Дзюба, М. І. Бажанов, П. Ф. Гришанін, Є. М. Бла-жівський, В. Ф. Кириченко, В. П. Коваленко, В. О. Навроцький, В. І. Осадчий, І. М. Залялова, В. В. Сташис, О. М. Бандурка та інші, проте в сучасних умовах необхідно додаткове дослідження цього питання.

Мета статті - проаналізувати проблеми захисту прав працівників правоохоронних органів, з'ясувати суть і дати визначення поняття об'єкта посягань на честь та гідність працівників правоохоронних органів.

Для додержання принципу законності в державі повинна існувати правильна кваліфікація кожного конкретного виду суспільно небезпечного діяння (злочину), що передбачає встановлення відповідності діяння винної особи складу злочину, який складається з чотирьох елементів: об'єкта злочину, об'єктивної сторони, суб'єкта злочину та суб'єктивної сторони.

Як вже було зазначено, об'єкт злочину є одним з чотирьох обов'язкових елементів складу злочину. Він дозволяє визначити сутність злочину, тим самим відмежувавши його від інших видів протиправних посягань, кваліфікувати будь- яке діяння як злочин, визначити його суспільно небезпечні наслідки. Саме об'єкт злочину є основою поділу всієї Особливої частини Кримінального кодексу на розділи.

Відповідно до статті 1 Кримінального кодексу України : Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам [2 с. 10]. Тобто тут наведений увесь перелік об'єктів злочинних посягань.

Будь-яке злочинне посягання завжди спрямоване на об'єкт і завдає йому шкоду. Як зазначав А.Н. Трай- нін : « кожен злочин, полягає він у дії чи бездіяльності, завжди є посяганням на той чи інший об'єкт. Злочинів, які ні на що не посягають, у природі не існує» [3 с. 71].

Об'єктом є все те, на що посягає злочин. Але питання, що саме є об'єктом злочину є досить дискусійним в науці.

Такі вчені, як П. С. Матишевсь- кий, Є. В. Фесенко вважають, що об'єктом злочину є блага, цінності та інтереси людини, суспільства, держави.

За радянських часів існування характерним у науці кримінального права було трактування об'єкта злочину, як сукупності суспільних відносин, які захищаються кримінальним законом. Засновником даної концепції вважається А. А. Піонтков- ський. Ще в 1961 році він зазначав: « об'єктом будь-якого злочинного діяння виступають суспільні відносини, що охороняються апаратом кримінально-правової охорони» та що «суспільні відносини соціалістичного суспільства є загальним об'єктом, на який в кінцевому рахунку посягає будь-який злочин, передбачений радянським кримінальним законодавством» [4 с. 113, 137].

Пізніше, В. Я. Тацій об'єкт злочину характеризував, як «певні зв'язки між людьми, що склалися у процесі їх спільної матеріальної та духовної діяльності» [5 с. 16].

На теперішній час більшість науковців дотримується тієї концепції, що об'єктом злочину є саме суспільні відносини. Хоча А. А. Піонтковський, вказував на те, що «безпосередній об'єкт може бути суспільними відносинами, але в більшості випадків ними не є» [4 с. 142]. В. М. Кудрявцев стверджував наступне : «Потребують окремого згадування в понятті загального об'єкту і люди соціалістичного суспільства. Між тим, низка злочинів посягає в першу чергу безпосередньо на життя і здоров'я людини... Оскільки особистість є поняттям соціальним, а не біологічним, її суспільне значення робить повністю обґрунтованим розгляд людини соціалістичного суспільства як самостійного об'єкта захисту кримінального закону і, відповідно, об'єкта злочинного посягання» [6 с. 59].

В. П. Ємельянов критикує твердження, що об'єктом злочину є суспільні відносини та говорить про те, що теорія об'єкта злочину як суспільних відносин є прийнятною лише в межах положень Загальної частини Кримінального кодексу України, а якщо розглядати це положення в межах Особливої частини кримінального права, то тут ставиться знак порівняння між суспільними відносинами та конкретними благами та цінностями.

Деякі вчені взагалі дотримуються визначення об'єкта злочину як певного порядку. До цих вчених належить С. С. Яценко, який вказує, що «діяння є злочином, коли порушує порядок суспільних відносин» [7 с. 43].

Існують і інші погляди і визначення вчених, щодо об'єкта злочину. Усі ці теорії мають право на існування та навряд чи коли-небудь з'явиться одна єдина теорія щодо визначення об'єкта злочину, тому що кожен злочин завжди посягає або загрожує завданням шкоди конкретно визначеному об'єкту, який в кож- йому конкретному винадку є свій. Як вважає М. В. Семикін: «Вирішуючи нитання нро об'єкт злочину, важливо встановити те, чому це діяння завдає безносередньої шкоди, а як ми цей об'єкт носягання назвемо - благом, цінністю, нредметом суснільних відносин або сферою життєдіяльності людей - не суть важливо. Набагато важливіше встановити усі нритаман- ні конкретному діянню властивості і з максимальною точністю відобразити їх в ознаках складу злочину» [8 с. 84].

Об'єкт злочину доцільно розглядати одночасно у двох нлощинах - у вузькому розумінні, що відображає його зміст, і в широкому - розкриває, окрім того, форму (структуру) цього ноняття.

У вузькому розумінні об'єктом злочину є суснільні відносини, що охороняються кримінальним законом, у сфері яких завдається шкода чи створюється загроза її занодіяння.

У широкому розумінні об'єкт злочину - це елемент складу злочину, що утворений суснільними відносинами, які охороняються кримінальним законом та у сфері яких завдається шкода чи створюється загроза її занодіяння (обов'язкова ознака), а також включає в себе нре- дмет злочину і нотернілого від злочину (факультативні ознаки) [9]. Об'єкт злочину має в своєму складі обов'язкову та факультативну ознаку.

Об'єкт злочину має настунну структуру:

- суснільні відносини, що охороняються кримінальним законом та у сфері яких завдається шкода чи створюється загроза її занодіяння (обов'язкова ознака);

- нредмет злочину (факультативна ознака);

- нотернілий від злочину (факультативна ознака) [9];

Розглянувши кожний структурний елемент об'єкта злочину можна стверджувати, що суснільні відносини як обов'язкова ознака об'єкта злочину характеризуються сукунністю таких ознак, як неребування нід кри- мінально-нравовою охороною, завдання істотної шкоди або створення загрози її занодіяння. В свою чергу суснільні відносини мають трьох- структурний ноділ, який включає в себе: суб'єкта суснільних відносин, нредмет суснільних відносин і соціальний зв'язок між учасниками сусні- льних відносин.

Суб'єктами суснільних відносин можуть бути фізичні та юридичні особи, об'єднання громадян, сусніль- ство, держава тощо.

Предметом суснільних відносин є те, з нриводу чого виникають та існують відносини між суб'єктами нрава.

Соціальний зв'язок - це ноєд- нання між собою суб'єкта і нредмета суснільних відносин. Слід відмітити, що сам соціальних зв'язок, окремо від інших елементів суснільних відносин існувати не може.

Усі суснільні відносини залежно від їх нредмета ноділяються на матеріальні і нематеріальні. Так відносини, до складу яких входить матеріальний нредмет такий як майно, ліс, тварини, тощо, називають матеріальними. Відносини до складу яких входять не матеріаль ні нредме- ти, такі як державна влада, духовні блага тощо називають не матеріальними.

Виходячи з того, що нредметом суснільних відносин є те, з нриводу чого існують відносини між суб'єктами суснільних відносин, то до нредмету суснільних відносин можна віднести і честь, гідність, недоторканість та інше.

Потернілим від злочину (в кримінальному нраві) є суб'єкт (фізична чи юридична особа, держава, інше соціальне утворення або суснільство в цілому), благу, нраву чи інтересу якого занодіюється шкода або створюється загроза такої [10].

Об'єкт, як складова складу злочину має тристуненеву класифікацію. Ця класифікація є логічною та ґрунтується на філософських началах «загального», «особливого» і «окремого». Так виділяють загальний об'єкт, родовий об'єкт і безпосередній.

Загальним об'єктом є вся сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин.

Родовим об'єктом є окремі однорідні за своїми властивостями групи суспільних відносин, охоронювані певною сукупністю кримінально- правових норм.

Безпосереднім об'єктом є конкретні суспільні відносини, охороню- вані конкретними кримінально- правовими нормами від конкретних злочинних посягань [11, с. 110-111]. На рівні безпосереднього об'єкта виділяють основний (головний) і додатковий об'єкти. Необхідність такої класифікації виникає тоді, коли один і той самий злочин одночасно заподіює шкоду декількома суспільним відносинам. Основним безпосереднім об'єктом злочину є ті суспільні відносини, що насамперед і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець. Додатковим безпосереднім об'єктом ж тільки ті суспільні відносини, яким поряд з основним об'єктом заподіюється чи створюється погроза заподіяння шкоди [11, с. 113-114].

Додатковий безпосередній об'єкт може бути двох видів: обов'язковий ( необхідний) і необов'язковий (факультативний).

Додатковий обов'язковий об'єкт - це такий об'єкт, що у даному складі злочину страждає завжди, у будь- якому випадку скоєння певного злочину. Цьому об'єкту, як і основному, завжди заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину.

Додатковий факультативний об'єкт - це такий об'єкт, що при здійсненні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім [11, с. 114].

Відповідно до Кримінального кодексу України злочини проти волі, честі та гідності особи розміщені в третьому розділі Особливої частини, який називається «Злочини проти волі, честі та гідності особи». Загалом Особлива частина Кримінального кодексу містить в собі двадцять розділів. Виділення в окремий розділ злочинів проти волі, честі та гідності людини підкреслює те виключне значення, яке посідає особа, її честь та гідність в пріоритетності об'єктів, які захищаються нашою державою. Цей розділ вміщає в собі 7 статей, а саме:

стаття 146 - незаконне позбавлення волі або викрадення людини;

стаття 147- захоплення заручників;

стаття 148- підміна дитини; стаття 149 - торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини; стаття 150 - експлуатація дітей; стаття 150-1 - використання малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом;

стаття 151 - незаконне поміщення в психіатричний заклад.

Як бачимо, безпосередньо в розділі 3 Кримінального кодексу України, не передбачено відповідальності за посягання на честь та гідність працівників правоохоронних органів.

Як свідчить аналіз елементів та ознак включених до третього розділу Кримінального кодексу України складів злочинів, безпосереднім об'єктом кожного з них виступає лише воля (фізична свобода) особи. У ко н тексті розглядуваних норм, діяння, що посягають на честь і гідність особи, не віднесені законодавцем до кримінально караних. Такими є образа та наклеп, відповідальність за які не передбачена чинним кримінальним законодавством [2, с. 333]. захищеність поліція правоохоронний закон

Що стосується захисту честі та гідності працівників правоохоронних органів, то деякі статті розділу 15 «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів» Кримінального кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за посягання на права працівників правоохоронних органів. Так, зокрема, стаття 342 - опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського норяд- ку і державного кордону або військовослужбовцеві, уновноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [2, с. 350] нередбачено від- новідальність за онір нредставнику нравоохоронного органу та іншим державним носадовим особам.

Частина 2 цієї статті вказує саме на онір нрацівникові нравоохоронно- го органу та іншим особам.

Основним безносереднім об'єктом такого злочину є суснільні відносини, що забезнечують додержання нормативно визначеного норядку виконання нредставником влади , нрацівником нравоохоронного органу, державним виконавцем , уновно- важеним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб службових обов'язків , членом громадського формування з охорони громадського норядку і державного кордону або військовослужбовцем - обов'язків щодо охорони громадського норядку. Додатковий безносередній об'єкт злочину - суснільні відносини, що забезнечують здоров'я, волю, безнеку, тілесну недоторканість нотернілого [2, с. 784].

Вчиняючи онір нрацівникові нравоохоронних органів, нравонору- шник оносередковано носягає на його честь і гідність, на його здатність виконувати службові обов'язки.

Потернілими є нредставники влади, нрацівники нравоохоронних органів та інші.

Кримінально-нравовий захист нрацівників нравоохоронних органів має стосуватися лише тієї їх діяльності, яка викликає нротидію норушни- ка нравових норм, що нов'язано з не- безнекою для нрацівника [2, с. 784].

Стаття 343 нередбачає - втручання в діяльність нрацівника нравоохо- ронного органу, нрацівника державної виконавчої служби - внлив у будь-якій формі на нрацівника нра- воохоронного органу чи нрацівника державної виконавчої служби з метою нерешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися нрийняття незаконного рішення [2, с. 790].

Безносереднім об'єктом злочину є суснільні відносини, що забезнечу- ють додержання нормативно визначеного норядку виконання нрацівни- ком нравоохоронного органу та нра- цівником державної виконавчої служби службових обов'язків. На це вказує зміст ужитої у статті конструкції «з метою нерешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися нрийняття незаконних рішень» [2, с. 790].

Відновідальність за ногрозу або насильство щодо нрацівника нравоо- хоронного органу , нередбачена в ст. 345 КК України. Погроза або насильство щодо нрацівника нравоохо- ронного органу є формою, сносіб нерешкоджання виконання ним службових обов'язків, нримусу його до норушення нрисяги, нрофесійної етики, а тим самим є нриниженням його службового авторитету, честі і гідності нрофесіонала.

Стаття 345 КК України охонлює настунні склади злочинів, а саме:

- ногрозу вбивством, насильством або з нищенням чи ношкодженням майна щодо нрацівника нравоохо- ронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим нрацівником службових обов'язків ;

- умисне занодіяння нрацівникові нравоохоронного органу чи його близьким родичам нобоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим нрацівником службових обов'язків ;

- умисне занодіяння нрацівникові нравоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим нрацівником службових обов'язків ;

- дії, нередбачені частинами нер- шою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою груною [2, с. 793-794].

Основним безносереднім об'єктом злочину є суснільні відносини, що забезпечують додержання нормативно визначеного порядку виконання працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Додатковим безпосереднім об'єктом - суспільні відносини, що забезпечують здоров'я, безпеку, недоторканість, волю потерпілих, якими є працівник правоохоронного органу, його близькі родичі [2, с. 794].

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця - вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського Формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку передбачені в ст. 348 КК України [2, с. 800].

Посягання на життя працівника правоохоронного органу та інших суб'єктів охорони правопорядку можна одночасно розглядати і як посягання на їх честь і гідність та волю, оскільки право на життя, яке є головною привілегією особистості, охоплює і всі інші особисті права людини - здоров'я, воля, честь, гідність. Поз- бавляючи людину життя, злочинець тим самим позбавляє її всіх інших прав.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують додержання нормативно визначеного порядку виконання працівником правоохоронного органу службових обов'язків, а також діяльності щодо охорони громадського порядку члена громадського Формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця. Додатковий обов'язків безпосередній об'єкт - суспільні відносини, що забезпечують життя зазначених осіб і близьких родичів працівника правоохоронного органу. Потерпілими від злочину можуть бути працівник правоохоронного органу, його близькі родичі, член громадського Формування з охорони громадського порядку й державного кордону, військовослужбовець [2, с. 800].

Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника - захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, передбачені в ст. 349 КК України, також посягають на волю, честь та гідність потерпілих [2, с. 801].

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують додержання нормативно встановленого порядку Функціонування підприємств , установ, організацій, службових осіб. Додатковий обов'язковий безпосередній об'єкт - суспільні відносини, що забезпечують волю представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів. Потерпілими можуть бути: представник влади, працівник правоохоронного органу, їх близькі родичі [2, с. 802].

Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що основним безпосереднім об'єктом посягань на честь і гідність працівника правоохоронного органу (поліції) є встановлені законом коло його прав та обов'язків як представника держави, повноважень на які здійснюється вплив ( посягання) з боку сторонніх осіб. Додатковий обов'язковий безпосередній об'єкт - суспільні відносини, що забезпечують волю та умови належного забезпечення виконання працівниками правоохоронних органів (поліції) своїх Функціональних обов'язків. Захист честі та гідності саме цієї категорії осіб повинен захищатися більш обґрунтовано та суворо, адже вони є представниками держави, а держава, в свою чергу, повинна належним чином здійснювати захист конання нрацівниками нравоохорон- цієї категорії осіб та забезнечити них органів службових обов'язків. відновідні умови для належного.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д. С. Азаров, В. К. Грищук, А. В. Савченко [ та ін. ]; за заг.ред. О. М. Джужі,

A. В. Савченка, В. В. Чернєя.- К.: Юрінком Інтер, 2016. - 1064 с.

3. Трайнин А. Н. Избранные труды / А. Н. Трайнин; сост. Н. Ф. Кузнецова.- СПб: Юридический центр Пресс, 2004. - 898 с.

4. Пионтковский А. А. Учение о нрестунлении но советскому уголовному нраву / А. А. Пионтковский.- М.: Госюриздат, 1961. - 666 с.

5. Таций В. Я. Объект и нредмет нрестунления в советском уголовном нраве / В. Я. Таций .- Х.: Вища школа, 1988. - 198 с.

6. Кудрявцев В. Н. О соотношении объекта и нредмета нрестунления / Н. Кудрявцев // Труды ВЮА.- М.: Госюриздат, 1951. - Вын. 13. - С. 47-71.

7. Яценко С. С. Ответственность за нрестунления нротив общественного но- рядка / С. С. Яценко.- К.: Вища школа, 1976. - 92 с.

8. Семикін М. В. Створення терористичної груни чи терористичної організації : кримінально-нравове дослідження / М. В. Семикін. - Х.: Вид-во Нац. Ун-ту внутр. снрав, 2003. - 145 с.

9. Кримінальне нраво України : Загальна частина : Підручник / Ю. В. Ба- улін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін..; За ред. нроф. В. В. Сташиса, В. Я. Та- ція.- 3-є вид., нерероб. і донов.- К.: Юрінком Інтер, 2007. - 496 с.

Анотація

Стаття нрисвячена дослідженню нитання об'єкта носягань на честь та гідність нрацівників нравоохоронних органів (ноліції). Проаналізовано стан захищеності нрацівників ноліції. Здійснено аналіз теоретичних та законодавчих ноложень щодо визначення ноняття «об'єкт злочину». Встановлено, що основним безносереднім об'єктом носягань на честь і гідність нрацівника нравоохоронного органу (ноліції) є встановлені законом коло його нрав та обов'язків як нредставника держави, новно- важень на які здійснюється внлив з боку сторонніх осіб. Додатковим обов'язковим безносереднім об'єктом - суснільні відносини, що забезнечують волю та умови належного забезнечення виконання нрацівниками нравоохоронних органів (ноліції) своїх функціональних обов'язків. Захист честі та гідності саме цієї категорії осіб новинен захищатися більш обґрунтовано та суворо, адже вони є нредставниками держави, а держава, в свою чергу, новинна належним чином здійснювати захист цієї категорії осіб.

Ключові слова: захист нрав ноліцейського, носягання на честь і гідність нраців- ника, об'єкт злочину, цінності, блага.

Статья посвящена исследованию вопроса объекта посягательств на честь и достоинство сотрудников правоохранительных органов (полиции). Проанализировано состояние защищенности работников полиции. Осуществлен анализ теоретических и законодательных положений по определению понятия «объект преступления». Установлено, что основным непосредственным объектом посягательств на честь и достоинство сотрудника правоохранительного органа (полиции) являются установленные законом круг его прав и обязанностей как представителя государства, полномочий на которые оказывается воздействие со стороны посторонних лиц. Дополнительным обязательным непосредственным объектом - общественные отношения, обеспечивающие свободу и условия надлежащего обеспечения выполнения работниками правоохранительных органов (полиции) своих функциональных обязанностей. Защита чести и достоинства именно этой категории лиц должна защищаться более обоснованно и строго, ведь они являются представителями государства, а государство, в свою очередь, должно надлежащим образом осуществлять защиту этой категории лиц.

Ключевые слова: защита прав полицейского, посягательство на честь и достоинство работника, объект преступления, ценности, блага.

The article is devoted to the investigation of the object of encroachment on honor and dignity of law enforcement officers (police). The state of the security of the police officers is analyzed. An analysis of the theoretical and legal provisions concerning the definition of "object of crime" is carried out. It has been established that the main direct object of encroachment on honor and dignity of a law enforcement officer (police) is established by law in the scope of his rights and obligations as a representative of the state, whose powers are exercised by outside parties. An additional mandatory direct object is the social relations that ensure the will and the conditions of proper enforcement by law enforcement officers (police) of their functional responsibilities. Protection of honor and dignity of this category of persons should be defended more reasonably and rigorously, since they are representatives of the state, and the state, in its turn, should properly protect the category of persons.Ключові слова: захист прав поліцейського, посягання на честь та гідність працівника, об'єкт злочину, цінності, блага, удосконалення.

Key words: protection of the rights of a policeman, encroachment on the honor and dignity of an employee, the object of crime, values, benefits.

Размещено на Allbest.ru