Постановка проблеми. На сьогодні поширеним явищем є проведення державних закупівель із залученням посередницьких структур, взаємопов'язаних учасників торгів, штучне обмеження кола учасників, встановлення дискримінаційних умов у тендерній документації, що, безумовно, має значну корупційну складову і, зрештою, може призвести до значного завищення ціни предмета закупівлі. Наслідком таких негативних явищ у системі державних закупівель є значні витрати, які лягають надмірним тягарем на державний бюджет та на економіку країни загалом. Для сприяння економічності та підвищення ефективності державних закупівель, а також для припинення зловживань у цій сфері велике значення має організація фінансового контролю з боку держави [1, с.169].

Високий рівень латентності злочинів у сфері державних закупівель та трудність їх виявлення вимагає від оперативних підрозділів захисту економіки Національної поліції України (далі НП України) застосування всієї різноманітності форм і методів протидії таким злочинним явищам. Одним з перспективних шляхів покращання діяльності з протидії злочинам у сфері державних закупівель є налагодження взаємодії підрозділів захисту економіки НП України з іншими суб'єктами контролю за здійсненням державних закупівель.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових публікацій показав, що окремі питання здійснення контролю у сфері державних закупівель вивчали О.Г. Асхабов, О.А. Бурбело, К.Ю. Водоласкова, М. Галущак, Ю.О. Голуб, С. Є. Гула, Г.Ю. Єрмілова, Л.В. Катроша, Д. Красніков, О.О. Критенко, Р.Р. Кузьмін, В.П. Міняйло, О.О. Мицик, О.А. Нагорнічевський, І.М. Нестругіна, О.О. Олійник, А.Б. Павловський, О.О. Підмогильний, Г.І. Пінькас, Л.М. Пісьмаченко, Т. Пиндус, М.С. Письменна, Д.В. Скирта, А.В. Токар, Л.В. Фалько, О.М. Щукін, О.Л. Юдіцький та інші.

Проте жоден з авторів не звернув достатньої уваги на питання організації взаємодії підрозділів кримінальної поліції з іншими суб'єктами контролю за здійсненням державних закупівель під час оперативно - розшукової протидії злочинам у сфері державних закупівель.

Формування цілей. Метою статті є дослідження основних напрямів взаємодії підрозділів захисту економіки НП України з іншими суб'єктами контролю за здійсненням державних закупівель під час протидії злочинам у сфері державних закупівель та надання пропозицій щодо покращання такої взаємодії.

Виклад основного матеріалу. Державне регулювання і контроль за законністю у сфері державних закупівель, згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" [2], здійснюють: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; Державна казначейська служба України; Рахункова палата України; Антимонопольний комітет України; Державна аудиторська служба України.

Проте не всі із зазначених суб'єктів наділені функцією контролю у сфері державних закупівель. Зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наділено функціями державного регулювання сферою державних закупівель.

Пропонуємо розглянути контрольні повноваження кожного з вище вказаних суб'єктів контролю за здійсненням державних закупівель та визначити можливі напрями взаємодії підрозділів захисту економіки НП України з цими суб'єктами в процесі оперативно-розшукової протидії злочинам у сфері державних закупівель.

Державна казначейська служба України відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює контроль за дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель щодо наявності, відповідності та правильності оформлення документів. До того ж, Казначейство під час виконання покладених на нього завдань узаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами й службами.

Згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" Державна казначейська служба України наділена такими повноваженнями: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; уживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у разі: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження.

З огляду на покладені на Державну казначейську службу України повноваження доходимо висновку, що вона є єдиним суб'єктом контролю за здійсненням державних закупівель, який здійснює такий контроль не вибірково, а суцільно на постійній основі.

Результати опитування працівників підрозділів захисту економіки НП України показали, що взаємодія з підрозділами Державної казначейської служби України здійснюється за такими напрямами: взаємне інформування про виявлені порушення під час проведення тендеру; отримання інформації щодо бюджетних програм, які повинні виконуватися в порядку, установленому КМУ; отримання інформації про розмір фінансування та порядок використання коштів згідно з кодом класифікації видатків.

Організація взаємодії між підрозділами захисту економіки НП України та підрозділами Державної казначейської служби України здійснюється через направлення відповідних листів (у разі взаємного інформування), а також способом надання відповідних запитів на отримання інформації.

Рахункова палата України відповідно до покладених на неї обов'язків проводить державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо виконання державного замовлення та здійснення державних закупівель.

У процесі здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ефективністю використання коштів державного бюджету, передбачених на виконання державного замовлення, Рахункова палата досліджує та оцінює систему правових, організаційних і фінансових засад державного замовлення, ефективність формування та виконання державного замовлення. Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету проводиться Рахунковою палатою стосовно всіх стадій державних закупівель і охоплює перевірку й аналіз законності та ефективності здійснення державних закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а також аналіз стану прозорості й додержання встановлених принципів здійснення державних закупівель [3].

Члени Рахункової палати для виконання покладених на них повноважень мають право:

1) ознайомлюватися з оригіналами документів об'єктів контролю, отримувати безоплатно копії документів та інформацію в паперовому та електронному вигляді (зокрема й інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування), потрібні для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) отримувати інформацію про стан і рух коштів державного бюджету від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

3) отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення Рахунковою палатою своїх повноважень;

4) отримувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Фонду державного майна України, Національного банку України та інших фінансових установ потрібні відомості про здійснювані ними операції і стан рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування щодо операцій з коштами державного бюджету, зокрема міжбюджетних трансфертів, а також про надходження до державного бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів та інших доходів.

Рахункова палата в разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення повідомляє про них відповідні правоохоронні органи.

Функцію налагодження взаємодії апарату Рахункової палати з апаратами інших державних органів, органів місцевого самоврядування покладено на секретаря Рахункової палати [3].

Результати опитування працівників підрозділів захисту економіки НП України показали, що взаємодія з підрозділами Рахункової палати України здійснюється за такими напрямами: узаємне інформування про виявлені порушення під час проведення тендеру; інформування Рахункової палати за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати та про вжиті заходи реагування.

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель. Передусім такий контроль спрямований на виявлення антиконкурентних узгоджених дій (змов учасників тендеру) на тендерах та притягнення порушників до відповідальності.

Антимонопольний комітет України як орган оскарження для неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю в процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України [2].

Результати опитування працівників підрозділів захисту економіки НП України показали, що в процесі протидії злочинам у сфері державних закупівель взаємодія з підрозділами Антимонопольного комітету України відбувається за такими напрямами: проведення спільних нарад; обмін інформацією про порушення, допущені у сфері державних закупівель; призначення перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції працівниками Антимонопольного комітету України.

Одним з найбільш поширених заходів, що використовується в процесі протидії злочинам у сфері державних закупівель, є призначення перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції працівниками Антимонопольного комітету України. Такі перевірки проводяться позапланово; підставою для їх проведення є відповідне подання органів НП щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки. До того ж, така перевірка може проводитися без попереднього письмового повідомлення.

Для проведення перевірки керівники структурних підрозділів Антимонопольного комітету України мають право наділяти працівників Антимонопольного комітету України, які залучаються до її проведення, низкою спеціальних повноважень, зокрема: безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки. Для перевірки підприємств, установ, організацій з особливим режимом роботи допускаються державні службовці органів Комітету, що мають відповідний допуск до державної таємниці, оформлений в установленому порядку; вимагати усних або письмових пояснень посадових осіб і громадян; вимагати необхідні документи та іншу інформацію, зокрема й з обмеженим доступом, таку, що є комерційною таємницею, у зв'язку з реалізацією своїх повноважень; вилучати в установленому порядку письмові та речові докази, зокрема документи, предмети чи носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а в разі, коли вилучити докази немає можливості, накладати арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі, відповідно до положень Закону України "Про захист економічної конкуренції"; залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами й об'єднаннями їхніх спеціалістів, депутатів місцевих рад для проведення перевірки [4].

З огляду на це, під час підготовки органом НП України відповідного подання на проведення перевірки потрібно враховувати можливість надання таких прав працівникам Антимонопольного комітету України, які залучаються до проведення такої перевірки. У зв'язку з цим, під час підготовки подання доцільно передбачити у ньому обставини, що зумовлюють потребу наділення працівників Антимонопольного комітету України окремими правами.

Якщо в процесі перевірки було встановлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що містять ознаки злочину, голова комітету, керівник відділення вирішують питання щодо надіслання правоохоронним органам відповідних матеріалів.

Державна аудиторська служба України відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки державних закупівель та моніторингу закупівель.

Результати опитування працівників підрозділів захисту економіки НП України показав, що в процесі протидії злочинам у сфері державних закупівель взаємодія з підрозділами Державної аудиторської служби України відбувається за такими напрямами: проведення спільних нарад; обмін інформацією про нові способи вчинення злочинів у сфері державних закупівель і способів їх виявлення; залучення працівників Державної аудиторської служби України як спеціалістів до проведення окремих заходів; призначення перевірки суб'єктів господарської діяльності працівниками Державної аудиторської служби України.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань наділена низкою повноважень (яких, на жаль, немає в оперативних підрозділів захисту економіки НП України), які сприяють отриманню інформації про злочини, що вчиняються у сфері державних закупівель. Зокрема, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: залучати в установленому порядку вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками до виконання окремих робіт, а також для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок; отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, потрібні для виконання покладених на неї завдань, зокрема відомості, необхідні для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ; перевіряти в процесі державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, дані на електронних носіях, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); безперешкодного доступу в процесі державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, які належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків;

отримувати від підприємств, установ та організацій, що контролюються, завірені копії, витяги з документів (серед них і електронних), які свідчать про порушення законодавства; вилучати під час проведення ревізій у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки для документального й фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства тощо [5].

Організація взаємодії між підрозділами захисту економіки НП України та ДАСУ здійснюється відповідно до наказу "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України" від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 [6].

Основною формою взаємодії підрозділів захисту економіки НП України із ДАСУ з питань здійснення державних закупівель є проведення перевірки спеціалістом ДАСУ (100 % опитаних респондентів вказало на таку форму взаємодії).

Згідно з Порядком взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України підставою для залучення спеціаліста ДАСУ до проведення перевірки є звернення правоохоронних органів до органів ДАСУ, яке повинно містити: обгрунтування потреби залучення спеціаліста; дату, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до проведення перевірки, та на який термін; повну назву об'єкта контролю, його місцезнаходження, дані про організаційно - правову форму; питання, на які спеціалістові треба буде надати відповіді.

Своєю чергою, відповідь на таке звернення органи ДАСУ можуть надати протягом десяти робочих днів після його отримання (реєстрації), якщо інший термін не визначено законодавством.

Проте на практиці непоодинокі випадки, коли оперативні працівники отримують інформацію про злочини або інші правопорушення у сфері державних закупівель, яку неможливо перевірити без залучення відповідного спеціаліста ДАСУ, а строк, виділений на прийняття рішення після реєстрації відповідного рапорту оперативного працівника, складає 24 години. За таких обставин підготовка звернення нікому не потрібна, а іншого терміну законодавством не визначено.

Зазначені обставини негативно впливають на оперативність прийняття рішень за окремими матеріалами, а в деяких випадках призводять до втрати матеріалів доказової бази. До того ж, траплялися випадки, коли керівництво ДАСУ принципово не йшло назустріч оперативному підрозділу, затягуючи строки виконання таких звернень та строки проведення перевірки.

На нашу думку, вказаний нормативно-правовий акт потребує суттєвих змін, оскільки він не повною мірою відповідає проблемам сьогодення.

Важливого значення процес взаємодії підрозділів захисту економіки НП України з підрозділами ДАСУ в процесі протидії злочинам у сфері державних закупівель набуває під час реалізації матеріалів оперативної розробки.

У процесі реалізації матеріалів оперативної розробки щодо злочинів у сфері державних закупівель перевірка працівниками Державної аудиторської служби України може бути призначена двома способами: по-перше, відповідно до положень наказу від 19.10.2006 № 346/1025/685/5 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України" [6], по-друге, відповідно до положень Постанови КМУ від 01.08.2013 № 631 "Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" [7].

На нашу думку, під час призначення такої перевірки доцільно використовувати положення Постанови КМУ, оскільки вона забезпечує більш сприятливі умови для процесу реалізації матеріалів оперативної розробки щодо злочинів у сфері державних закупівель. Зазначене обумовлено такими факторами: повідомлення про проведення перевірки державних закупівель та зустрічної звірки не надсилається об'єктові контролю; до участі в перевірці державних закупівель (для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок) можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій; для документального й фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю контролюючий орган може проводити зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях; під час перевірки державних закупівель посадові особи органу контролю можуть вилучати оригінали документів у разі, коли під час проведення ревізії виявлено документи, що свідчать про порушення законодавства, і на об'єкті контролю не гарантується збереження, а також ймовірна можливість їх підробки.

З огляду на зазначене, доходимо висновку, що на сьогодні підрозділи ДАСУ володіють ексклюзивними правами з проведення перевірки законності здійснення державних закупівель, що обумовлює потребу використання наданих їм повноважень у процесі реалізації матеріалів оперативної розробки щодо злочинів у сфері державних закупівель оперативними підрозділами захисту економіки НП України.

Висновки