Ситуаційні центри державних органів як складова механізму приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони
Законодавче забезпечення функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони. Удосконалення правової системи приведення у вищі ступені бойової готовності військових частин і підрозділів України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2018 |
| Размер файла | 46,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Національна академія державного управління при Президентові України
Ситуаційні центри державних органів як складова механізму приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони
О.В. Устименко, кандидат наук з державного управління,
старший науковий співробітник, доцент кафедри
глобалістики, європейської інтеграції та
управління національною безпекою,
Анотація
У статті розглянуто чинну нормативно-правову базу, що стосується функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони. Обґрунтовано доцільність удосконалення системи приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони шляхом побудови додаткового, резервного контуру управління на базі системи ситуаційних центрів державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони. У разі порушення штатної системи приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони буде задіяно резервний контур управління. За результатами роботи систем моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони визначатимуться індикатори стану національної безпеки. У разі критичного рівня національної безпеки України, про що свідчитиме чисельне значення відповідного індикатора, сигнал із ситуаційного центру буде надходити до частин і підрозділів сил оборони, активізуючи механізми приведення у вищі ступені бойової готовності.
Ключові слова: ситуаційний центр, ступінь бойової готовності, сили оборони, моніторинг, аналіз, прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони, сектор безпеки і оборони.
законодавчий правовий бойовий військовий
Summary
Formulation of the problem. While the seizure of the Russian Federation of Crimea and the city of Sevastopol in 2014, the mechanisms for bringing higher levels of combat readiness to parts and units of the Armed Forces of Ukraine were incapacitated because the system of strategic defence guides was collapsed.
The National Security Strategy of Ukraine declares “the creation of the unified system of monitoring, analysis, forecasting and decisionmaking in the area of national defence and security in order to ensure effective coordination and functioning of the system of the situational centres across all of the agencies of the security and defence sector of Ukraine”. So the question arises, whether it is possible to include situational centres of the relevant state bodies of the security and defence sector in the system of bringing the units and parts of the forces of defence to higher levels of combat readiness?
Analysis of recent research and publications. Problems of monitoring of the national security are devoted to a number of writings by specialists of the centre of military-strategic research of the National University of Defence named after Ivan Chernyakhovsky and the National Institute for Strategic Studies (NISS). At the same time, the issue of bringing the troops (forces) to higher levels of combat readiness is not widely considered by scientists.
The purpose of the article is to investigate the possibilities of improvement of the system of bringing parts and units of the defence forces into higher levels of combat readiness by constructing an additional, reserve, control circuit based on the system of situational centres of state bodies that are part of the security and defence sector.
Presentation of the main research material. Effective defence management should provide an appropriate mechanisms for bringing parts and units of defence forces into higher levels of combat readiness. Parts and subunits of the Armed Forces of Ukraine are brought into higher levels of combat readiness by certain signals, in accordance with the strategic plan of the usage of the Armed Forces of Ukraine.
However, based on the experience, during the seizure of the Russian Federation of Crimea and the city of Sevastopol in 2014, mechanisms for bringing higher-level combat readiness of parts and units of the Armed Forces of Ukraine were incapacitated. There were no clear signals and indications when the Russian military without any identification marks (“green men”) started the blockade of Ukrainian military units and objects on the peninsula, ships at the bases and seizure of the Simferopol airport, etc. Therefore, the mechanisms for bringing the units and subunits of the Armed Forces of Ukraine and other components of the defense forces into higher levels of combat readiness have to be improved in order to prevent a similar situation in the future.
In our opinion, this can be done using the system of situational centres of the relevant governmental bodies of the security and defence sector that is being created.
The Military Doctrine of Ukraine states that “the material and technical basis of the system of management of the security and defence sector of Ukraine will be the Main Situational Centre of Ukraine, the network of departmental situational centres, the resources of the Antiterrorist Centre under the Security Service of Ukraine, the Main Service Centre of the Service of the State Border Guard Service of Ukraine, similar units of others components of the security and defence sector, which will be reformed in order to achieve a higher level of interaction. (para. 35).
It is expected to expand the capabilities of the Main Situation Centre of Ukraine to ensure coordination and control over the activities of executive authorities, law enforcement agencies and military formations in the field of national security and defence in peacetime, in a special period, in conditions of martial law, state of emergency and in case of emerging crisis situations National Security of Ukraine”. (para. 39).
The Concept of Development of the Security and Defense Sector of Ukraine states that “set up a single system of situation centres of the state bodies in the security and defence sector as well as other state and local authorities, ensure their efficient coordination using the capabilities of the Main Situation Centre of Ukraine, establish conditions to ensure its interaction with NATO Situation Centre (SITCEN)” is one of the major ways of reaching the necessary operational and other capabilities of the security and defence sector components.
It is anticipated that the state authorities will submit the monitoring results to the National Security and Defence Council of Ukraine quarterly. Ifnecessary, at the request ofthe Secretary ofthe National Security and Defence Council of Ukraine, separate bodies of state power will provide monitoring results more often. At the same time, in case of detecting sudden changes in indicators during the monitoring that are prognosing a sharp deterioration in the state of national security of Ukraine, the state authorities are obliged to immediately submit the monitoring results to the Office of the National Security and Defence Council of Ukraine.
According to the results of the assessment of the security environment and the identified threats, in accordance with the strategic plan of the use of the Armed Forces of Ukraine, parts and subunits of the Armed Forces of Ukraine are given in higher levels of combat readiness. This applies to other components of the defence forces. However, it is possible that in the event of a destructive impact on the system of military command ofthe defence forces, the regular system of bringing in higher levels of combat readiness will be violated. A similar situation can arise also in the context of a political crisis, which may lead to a collapse of the state administration system.
In case of such a situation, it is necessary to have a reserve system for bringing the units of the defence forces to higher levels of combat readiness. In our opinion, it would be highly recommended to create the security and defence sector based on the situation centres ofthe specialized bodies of state power.
The provision on the system of indicators of the national security of Ukraine implies that the numerical value of the indicator will be calculated in accordance with the approved monitoring methods and is presented in the range from 0 to 1. The qualitative indicator value will be determined according to the classification scale: 0-0,2 - critical level of safety; 0,2-0,3 - low security; 0,3-0,5 - reduced safety level; 0,5-1 is a satisfactory level of security.
The results of the monitoring, which are calculated in situational centres of these bodies of state power, are transferred to the Main Situation Centre of Ukraine. If according to the monitoring results the numerical value of the indicator will indicate the achievement of the critical level of Ukraine's national security, then the signals from the situational centres will be promptly received not only to the National Security and Defence Council of Ukraine and the leadership of the state, but also to the units of the defence forces, activating the mechanisms of bringing in higher levels of combat readiness.
Conclusion and perspectives of further research. Violations of the mechanisms of functioning of the regular system of bringing the units and parts of the defence forces to higher levels of combat readiness are possible for various reasons, including: a political crisis that could lead to a collapse of the state administration system; destructive influence on the system of military management by the forces of defence, etc. In such a situation, in case of reaching the critical level of Ukraine's national security, a reserve contour of the system of bringing the units of the defence forces into higher levels of combat readiness, which is proposed to create a base of situational centres of the relevant state bodies of the security and defence sector, will be used.
In the future work it is planned to investigate the effectiveness of the proposed reserve system of bringing in higher levels of combat readiness, etc.
O. V. Ustymenko,
Ph.D in Public Administration, Senior Researcher, associate professor of the Facultyfor Globalistics,
Eurointegration and National Security Management,
National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
BRINGING THE UNITS AND UNITS OF THE DEFENSE FORCES TO HIGHER LEVELS OF COMBAT READINESS WITH THE HELP OF SITUATIONAL CENTERS OF STATE EXECUTIVE BODIES
The article deals with the current normative and legal framework, which deals with the functioning of a unified system of situational centers of specialized bodies of state power in the security and defense sector. The expediency of improving the system of bringing the units and parts of the forces of defense into higher levels of combat readiness is substantiated. For this purpose, it is proposed to build an additional, backup, control loop based on the system of situational centers of state bodies that are part of the security and defence sector. In the event of a violation of the regular system of bringing higher military units and units of defence forces to the higher degree of combat readiness, a reserve control circuit will be used. According to the results of the monitoring, analysis, forecasting and decision making systems in the field of national security and defence, indicators of the state of national security will be determined. In the case of a critical level of national security of Ukraine, as evidenced by the numerical value of the relevant indicator, the signal from the situational center will come to military units and units of the defence forces. In this case, the mechanism of bringing military units and units of the defence forces in higher levels of combat readiness will be activated.
Key words: situational center, degree of combat readiness, defence forces, monitoring, analysis, decision-making in the sphere national security and defence, security and defence sector.
Постановка проблеми. Під час захоплення Російською Федерацією Криму та м. Севастополь у 2014 р. механізми приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів ЗС України виявилися недієздатними, оскільки система стратегічного керівництва обороною перебувала в колапсі. У Стратегії національної безпеки України [1] зазначається, що необхідно забезпечити “удосконалення державної системи стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони, забезпечення ефективної координації та функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони”. Виникає запитання, чи можливо включити ситуаційні центри профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони в систему приведення у вищі ступені бойової готовності підрозділів і частин сил оборони з метою підвищення її спроможностей реагувати на виклики й загрози національній безпеці України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам моніторингу національної безпеки присвячені статті “Моніторинг національної безпеки як складова механізму стратегічного планування” [2], “Індикатори (показники) стану національної безпеки як результат моніторингу національної безпеки за певний проміжок часу” [3], “Аналіз існуючих підходів щодо моніторингу в системі державного управління у воєнній сфері” [4]. А.Качинським у монографії “Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень” досліджено аналітичну процедуру моніторингу результативності державної політики, з єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підходу до розв'язання проблеми визначення граничних значень індикаторів національної безпеки [5].
Свої пропозиції щодо реформування системи стратегічного керівництва обороною України фахівці центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ ім. Івана Черняховського представили в монографії “Сектор безпеки і оборони України: теорія, стратегія, практика”. Ними запропоновано варіант системи стратегічного керівництва сектором безпеки і оборони [6, с. 33]. Зазначається, зокрема, що “для підвищення ефективності прийняття та реалізації рішень у секторі безпеки і оборони України назріла потреба посилення стратегічного керівництва ним та забезпечення більш тісної консолідації і взаємодії між складовими сил безпеки і оборони держави”. Водночас питання приведення у вищі ступені бойової готовності військ (сил) за нинішніх умов гібридної війни широко науковцями не розглядаються.
Метою статті є дослідження можливостей удосконалити систему приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони, побудувавши додатковий, резервний контур управління на базі системи ситуаційних центрів державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективне управління у сфері оборони повинно передбачати відповідні механізми приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів складових сил оборони.
Ступінь бойової готовності - це встановлений відповідними документами стан частин і підрозділів, з якого вони можуть підготуватися до виконання бойового завдання в необхідний термін. Ступені бойової готовності встановлюються з метою безперервної підтримки, а за необхідності підвищення бойової готовності частин і підрозділів шляхом послідовного переведення їх з одного ступеня бойової готовності в більш високий або навпаки.
Частини і підрозділи ЗС України приводяться у вищі ступені бойової готовності визначеними сигналами відповідно до стратегічного плану застосування ЗС України.
Утім, як уже зазначалося, під час захоплення РФ Криму та м. Севастополь у 2014 р. система стратегічного керівництва обороною перебувала в колапсі, а механізми приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів ЗС України виявилися недієздатними. Не було отримано чітких сигналів та вказівок, коли розпочалося блокування російськими військовими без розпізнавальних знаків (“зеленими чоловічками”) українських військових частин і об'єктів на півострові, кораблів на базах та відбулося захоплення Сімферопольського аеропорту тощо. А отже, механізми приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів ЗС України та інших складових сил оборони повинні бути вдосконалені з метою недопущення аналогічної ситуації в майбутньому.
На нашу думку, це можна зробити використовуючи систему ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони, що створюється.
У Воєнній доктрині України зазначається, що “матеріально-технічну базу системи управління сектором безпеки і оборони України становитимуть Головний ситуаційний центр України, мережа відомчих ситуаційних центрів, ресурси Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Головного центру управління службою Державної прикордонної служби України, аналогічних підрозділів інших складових сектору безпеки і оборони, які будуть реформовані з метою досягнення більш високого рівня взаємодії (п. 35). Передбачається розширення можливостей Головного ситуаційного центру України для забезпечення координації і контролю діяльності органів виконавчої влади, правоохоронних органів та військових формувань у сфері національної безпеки й оборони в мирний час, в особливий період, в умовах воєнного, надзвичайного стану і при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України” (п. 39) [7].
У Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України зазначається, що “створення єдиної системи ситуаційних центрів державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони, а також інших органів державної та місцевої влади, забезпечення її ефективної координації з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України, формування умов для забезпечення взаємодії цієї системи із Ситуаційним центром НАТО (SITCEN)” є одним із основних шляхів досягнення необхідних оперативних та інших спроможностей складових сектору безпеки і оборони [8].
Стратегічним оборонним бюлетенем України першою стратегічною ціллю дорожньої карти оборонної реформи визначено “об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами-членами НАТО”, а одним із завдань зазначеної стратегічної цілі - “створення системи ситуаційних центрів складових сектору оборони для оперативного прийняття рішень у сфері оборони”. Термін виконання зазначеного завдання - до кінця 2020 р. [9]. Тобто ситуаційні центри складових сектору оборони надаватимуть інформацію керівництву для оперативного прийняття рішень у сфері оборони.
Передбачається, що органи державної влади будуть подавати результати моніторингу до Апарату Ради національної безпеки і оборони України щоквартально. У разі необхідності, на вимогу Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, окремі органи державної влади результати моніторингу надаватимуть частіше. Водночас у разі виявлення під час моніторингу раптових змін індикаторів, які свідчать про різке погіршення стану національної безпеки України, орган державної влади зобов'язаний невідкладно надати результати моніторингу до Апарату Ради національної безпеки і оборони України [3].
За результатами оцінки безпекового середовища та виявлених загроз відповідно до стратегічного плану застосування ЗС України, частини і підрозділи ЗС України приводяться у вищі ступені бойової готовності. Це стосується й інших складових сил оборони. Однак не виключена ситуація, що в разі деструктивного впливу на систему військового керівництва силами оборони, буде порушено штатну систему приведення у вищі ступені бойової готовності. Аналогічна ситуація може скластися і за умов політичної кризи, що може спричинити колапс системи державного управління.
За такої ситуації необхідно мати резервну систему приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони. Її, на нашу думку, доцільно створити на базі ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони.
Положення про систему індикаторів (показників) стану національної безпеки України передбачає, що чисельне значення індикатора буде розраховуватися відповідно до затверджених методик моніторингу і представляється в інтервалі від 0 до 1. Якісне значення індикатора визначатиметься за класифікаційною шкалою: 0-0,2 - критичний рівень безпеки; 0,2-0,3 - низький рівень безпеки; 0,3-0,5 - знижений рівень безпеки; 0,5-1 - задовільний рівень безпеки [3, с. 71].
Результати моніторингу, у тому числі і чисельні значення індикаторів стану національної безпеки України у сфері відповідальності профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони, які розраховуються у ситуаційних центрах цих органів державної влади, передаються до Головного ситуаційного центру України. Якщо за результатами моніторингу буде визначено, що чисельне значення відповідного індикатора, розраховане у відомчому ситуаційному центрі, свідчить про досягнення критичного рівня національної безпеки України, то завчасно визначені сигнали із ситуаційних центрів будуть оперативно надходити не лише до Апарату Ради національної безпеки і оборони України та керівництва держави, а й до частин і підрозділів сил оборони, активізуючи механізми приведення у вищі ступені бойової готовності [10].
Висновки і перспективи подальших досліджень
Порушення механізмів функціонування штатної системи приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони можливе з різних причин, серед яких: політична криза, що може призвести до колапсу системи державного управління; деструктивний вплив на систему військового керівництва силами оборони тощо. За такої ситуації, у випадку досягнення критичного рівня національної безпеки України, буде задіяно резервний контур системи приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони, який пропонується створити на базі ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони.
У подальшій роботі планується: дослідити ефективність запропонованої резервної системи приведення у вищі ступені бойової готовності; визначити подальші шляхи вдосконалення системи приведення частин і підрозділів сил оборони у вищі ступені бойової готовності; запропонувати зміни до чинного законодавства, згідно з якими ситуаційні центри, які нині є лише аналітичними структурами, набули б спроможностей органів військового управління при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України; розглянути можливість побудови системи, в якій відбуватиметься обмін інформацією між ситуаційними центрами профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони; запропонувати механізми протидії несанкціонованому приведенню частин і підрозділів сил оборони у вищі ступені бойової готовності.
Список використаних джерел
1. Про рішення РНБО України від 6 травня 2015 року “Про Стратегію національної безпеки України” : Указ Президента України від 26 трав. 2015 р. N° 287 [Електронний ресурс] // Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/287/2015 (дата звернення 02.10.2017).
2. Устименко О. В. Моніторинг національної безпеки як складова механізму стратегічного планування / О. В. Устименко // Вісн. НАДУ - 2016. - № 4. - С. 50-55.
3. Устименко О. В. Індикатори (показники) стану національної безпеки як результат моніторингу національної безпеки за певний проміжок часу / О. В. Устименко, В. І. Пеньковський // Наук.- інформ. вісн. Акад. нац. безпеки. - 2016. - № 1-2 (9-10). - С. 62-75.
4. Сніцаренко П. М. Аналіз існуючих підходів щодо моніторингу в системі державного управління у воєнній сфері / П. М. Сніцаренко, Ю. О. Саричев // Наук. часоп. Акад. нац. безпеки. - 2017. - №° 1-2 (13-14). - С. 38-49.
5. Качинський А. Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія / А. Б. Качинський. - Київ : НІСД, 2013. - 104 с.
6. Сектор безпеки і оборони України: теорія, стратегія, практика : монографія / Ф. В. Саганюк, В. С. Фролов, О. В. Устименко, М. М. Лобко та ін. - Київ : Академпрес, 2017. - 180 с.
7. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України” [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 24 верес. 2015 р. № 555/2015 // Офіц. інтернет-представництво Президента України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/555/2015.
8. Про рішення РНБО України від 4 березня 2016 року “Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України” [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 14 берез. 2016 р. № 92 // Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/92/2016.
9. Про рішення РНБО України від 20 травня 2016 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України” [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 06 черв. 2016 р. № 240 // Офіц. інтернет-представництво Президента України. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/2402016-20137.
10. Устименко О. В. Удосконалення механізмів приведення у вищі ступені бойової готовності підрозділів і частин складових сил оборони / О. В. Устименко // Стан та перспективи ре формування сектору безпеки і оборони України : матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (24 листоп. 2017 р.) : у 2 т. - Київ : Нац. акад. прокуратури України, 2017. - Т 1. - С. 425-427.
References
1. Strategy of National Security of Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated 05/26/2015 № 287 On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated May 6, 2015 “On the Strategy of National Security of Ukraine” // Legislation of Ukraine, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (Accessed 02 October 2017).
2. Ustymenko O. V. Monitoring of national security as a component of the mechanism of strategic planning // Visny'k NADU. 2016. vol. 4. pp. 50-55.
3. Ustymenko O. V., Pen'kovs'ky'j V. I. Indicators state of national security as a result of monitoring of national security for some time // Scientific and Information Bulletin of the Academy of National Security. 2016. vol. 1-2 (9-10). pp. 62-75.
4. Sniczarenko P. M., Sary'chev Yu. O. Analysis of existing approaches to monitoring in the system of public administration in the military sphere // Scientific Journal of the Academy of National Security. 2017. vol. 1-2 (13-14). pp. 38-49.
5. Kachy'ns'ky'j A. B. National Security Indicators: Definition and Application of their Limit Values: Monograph. Kiev, 2013, NISD. 104 p.
6. Sektor bezpeky i oborony Ukrayiny: teoriya, stratehiya, praktyka: monohrafiya (The Security and Defense Sector of Ukraine: Theory, Strategy, Practice: Monograph) // Sahanyuk F.V., Frolov V.S., Ustymenko O.V., Lobko M.M. ta in. Kyiv, 2017. Akadempres. 180 p.
7. President of Ukraine (2015), Decree “On the decision of the Council of National Security and Defense of Ukraine dated September 2, 2015 “About the new edition of the Military Doctrine of Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/555/2015 (Accessed 04 October 2017).
8. President of Ukraine (2016), Decree “On the Concept of Development of the Security and Defense Sector of Ukraine” dated March 4, 2016 № 92 About the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/92/2016 (Accessed 02 October 2017).
9. President of Ukraine (2016), Decree “On the decision of the Council of National Security and Defense of Ukraine dated May 20, 2016 “Strategic Defense Bulletin of Ukraine”, available at: http://www.presi- dent.gov.ua/documents/2402016-20137 (Accessed 02 October 2017).
10. Ustymenko O. V. Improvement of the mechanisms for bringing the units and units of the components of the defense forces to higher levels of combat readiness., Status and prospects of reforming the security and defense sector of Ukraine: materials of the international scientific and practical conference (November 24, 2017): u 2 t. - Kiev: National Academy of Public Prosecutor of Ukraine, 2017. - В.1. pp.425-427.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз стану нормативно-правового забезпечення органів та підрозділів безпеки дорожнього руху сил охорони правопорядку. Міжвідомча взаємодія військових формувань та правоохоронних органів. Шляхи удосконалення нормативно-правових засад цієї сфери.
статья [61,9 K], добавлен 05.10.2017Характерні ознаки державних органів, їх класифікація та сфери діяльності. Місце органів виконавчої влади в системі державних органів України. Правовий статус, компетенція та основні функції органів виконавчої влади, її структура та ієрархічні рівні.
реферат [25,7 K], добавлен 10.08.2009Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Конституційні засади органів безпеки України: їхні повноваження та обов'язки. Основні завдання, обов’язки та функції Ради Національної безпеки і оборони України. Проблеми та перспективи розвитку системи органів державного управління безпекою України.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.09.2012Сутність органів влади; їх формування та соціальне призначення. Загальна характеристика конституційної системи України. Особливості органів виконавчої, судової та законодавчої влади. Поняття, види, ознаки державної служби та державного службовця.
курсовая работа [289,7 K], добавлен 24.03.2014Напрямки та значення реформування сектору безпеки й оборони як цілісної системи, нормативно-правове обґрунтування даного процесу в Україні. Концепція розвитку сфери національної оборони України, об'єкти контролю в даній сфері та методи його реалізації.
статья [20,7 K], добавлен 17.08.2017Основні завдання та функції державної фінансової інспекції в Донецькій області в системі органів виконавчої влади України. Впровадження системи електронного документообігу в роботі діловодної служби та контрольно-ревізійних підрозділів Держфінінспекції.
контрольная работа [30,2 K], добавлен 23.12.2014Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 23.02.2011Вектори стратегії розвитку України. Визначення системи органів державної влади як головне завдання адміністративної реформи. Напрями реформування системи правоохоронних органів та судової. Документи, які стосуються реформування правоохоронної сфери.
реферат [30,8 K], добавлен 25.04.2011Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Поняття, класифікація та сутність системи принципів права. Формальний аспект принципу рівності та його матеріальна складова. Особливості формування виборчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом вільного голосування.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 13.10.2012Поняття системи державних органів, уповноважених владою. Повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного, Верховного та Вищого Арбітражного Суду України як вищих органів державної влади. Принципи діяльності апарату держави.
реферат [32,8 K], добавлен 03.11.2011Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність слідчих підрозділів правоохоронних органів. Пропозиції до його удосконалення. Визначення сутності правового становища слідчого. Відсутність єдиної точки зору щодо змісту завдань досудового слідства.
статья [13,3 K], добавлен 11.09.2017Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Основні форми взаємодії судових та правоохоронних органів. Суди як важлива гілка державної влади. Взаємодія Президента України та судової влади. Взаємодія судових органів з установами виконання покарань. Участь громадян в регулюванні суспільних відносин.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 08.11.2011Нормативні документи органів державної влади і управління. Регулювання безпеки банківської діяльності нормативними актами органів державної влади та управління. Основні галузі банківської таємниці. Нормативна база банків з безпеки їх діяльності.
реферат [16,3 K], добавлен 22.07.2008Поняття уявної оборони в науці кримінального права України. Особливості правового регулювання інституту уявної оборони в кримінальному праві України. Проблеми кримінально-правової кваліфікації уявної оборони. Співвідношення уявної та необхідної оборони.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 30.11.2016
