Національно-патріотичне виховання як складова правового статусу громадянина України (теоретико-правові аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національно-патріотичне виховання як складова правового статусу громадянина України

(теоретико-правові аспекти)

Віталіна НАГОРНА,

кандидат юридичних наук, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

В науковій статті висвітлено національно-патріотичне виховання як складова правового статусу через право та обов'язок громадянина України. Досліджено правове регулювання національно-патріотичного виховання. Доведено, що національно-патріотичне виховання є складовою правового статусу, правової свідомості громадянина. Проаналізовано нормативно-правові акти України в сфері національно-патріотичного виховання. Здійснено характеристику національно-патріотичного виховання, завдань, заходів реалізації як правової категорії .

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, правове регулювання, право, обов'язок, правовий статус громадянина.

національний патріотичний виховання громадянин

Постановка проблеми у загальному вигляді. Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки в Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов'язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України [1].

У національному законодавстві закріплені положення щодо реалізації заходів у сфері національно-патріотичного вихованні дітей та молоді. Однак досі юридична наука не надала належного теоретичного і практичного значення широкому колу питань, пов'язаних з визначенням як правової категорії, формуванням та правовим регулюванням національно-патріотичного виховання як складової правового статусу громадянина.

Актуальність дослідження національно-патріотичного виховання громадян як правової категорії зумовлюється різноманітністю нормативної бази, процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають подальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання, оптимізації державної політики у зазначеній сфері, що й стало предметом даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Дослідженню національно-патріотичного виховання приділено увага в сфері педагогіки таких науковців: В. М. Гнатюк, Б. Т. Ліхачева, П. Кононенко, Т. Усатенко, К. І. Чорної. В юридичні науці питанням правового статусу особистості, громадянина присвячені праці: С. М. Братуся, В. А. Кучинського,

В. С. Нерсесянца, Ц. А. Ямпольської та інших науковців у сфері прав людини і громадянина.

З юридичної точки зору не приділено уваги, зокрема теоретико-правовим аспектам права чи обов'язку на національно-патріотичне виховання, хоча є низка нормативно-правових актів у даній сфері; дане поняття є складовою свідомості громадянина, що тісно пов'язане із правовою свідомістю та вихованням; є складовою права на освіту, може розглядатися через призму понять прав та обов'язків громадянина тощо.

У статті використані положення та норми чинного законодавства, зокрема Конституції України, законів України, указів Президента України, наказів та листів Міністерства освіти і науки України у сфері забезпечення права на національно-патріотичне виховання.

Метою статті є комплексне дослідження та аналіз правового регулювання національно-патріотичного виховання через призму складової частини правого статусу громадянина України.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації та втрати незалежності держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); участь у громадсько-політичному житті країни; повага до прав людини; верховенство права;

толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; рівність усіх перед законом;

готовність захищати суверенітет та територіальну цілісність України [2; 3].

Правовий статус особистості, на думку В. С. Нерсесянца, у загальному вигляді є системою прав і обов'язків, законодавчо закріплених державою у конституціях, міжнародно-правових актах про права людини й інших нормативно-юридичних актах [4, с. 225]. Правовий статус особи є «сукупністю прав, свобод, обов'язків і законних інтересів особи, що визнаються і гарантуються державою» [5, с. 231]. Його складають «законодавчо встановлені державою і взяті в єдності права, свободи і обов'язки особи» [6, с. 189]. На думку С. М. Братуся, правовий статус особи включає в себе конкретні встановлені законом, рівні для всіх права і обов'язки [7, с. 16]. У свою чергу, Ц. А. Ямпольська розглядала правовий статус, як систему тільки набутих особою прав і обов'язків, що виступають у рамках конкретних правовідносин, тобто стали для нього суб'єктивними [8, с. 161]. «Правовий статус особи є системою прав, свобод і обов'язків, які знайшли своє чітке правове закріплення в нормах права, що визначають політико-правовий стан особи» [9, с. 121]. На думку В. А. Кучинського, статус як сукупність закріплених у нормах чинного права чітко визначених прав і обов'язків, що встановлюють загальні для всіх межі можливої і належної поведінки, які представляють собою потенційний стан суб'єктивних прав і обов'язків [10, с. 45]. Зміст правового статусу чи правосуб'єктності складається з певного комплексу прав та обов'язків, якими володіє кожен громадянин у силу закону [10, с. 15].

Тому, в юридичній літературі переважно під «правовим статусом» розуміють закріплені у законодавстві права і обов'язки.

Національно-патріотичне виховання можна розрізняти як право так і обов'язок кожного громадянина.

Національно-патріотичне виховання можна віднести до складових елементів правової свідомості та виховання громадянина.

Національно-патріотичне виховання як обов'язок можна віднести до складової Захисту Вітчизну, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, які є обов'язком громадян України відповідно до статті 65 Конституції України [11].

Відповідно до статті 53 Конституції України національно-патріотичне виховання можна вважати як складову права на освіту або ж окремим правом громадянина України [11].

Патріотизм (від латинського patria - країна, вітчизна, батьківщина) - це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму - це формування зв'язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою [12, с.1].

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система національно-патріотичного виховання [13, с. 125].

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді - це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, сім'ї, закладів освіти, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до Українського народу, Батьківщини, держави, нації [14, с. 210].

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню Українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. Посилення національно- патріотичного виховання нерозривно пов'язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості [2].

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій: концепція національної системи виховання 1996 року; концепція національно-патріотичного виховання 2009 року; концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки;

концепція громадянської освіти та виховання в Україні 2012 року.

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.

Відсутність ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання, недостатнє нормативно-правове регулювання сфери національно-патріотичного виховання, зусилля держави у сфері політики консолідації суспільства, формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді, спричинило удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного виховання дітей і молоді, прийняття нових актів та внесення змін у занодавчу базу України.

На сьогоднішній час правове регулювання національно-патріотичного виховання здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про основи національної безпеки України», Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті», Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Постанови Верховної Ради України «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», Указів Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово- патріотичного виховання молоді», «Про День Соборності України», «Про День Гідності та Свободи», «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні», «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження плану заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру», «Про національно- патріотичне виховання в системі освіти», «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року тощо.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких завдань:

утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

формування мовленнєвої культури;

спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Головна тенденція національно-патріотичного виховання ґрунтуються на:

визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини);

утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

формуванні соціальної активності особистості - готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів [12].

Основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно- моральне виховання.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози - пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також закладів освіти, сім'ї, громадських організацій та об'єднань, Збройних Сил України, інших силових структур [2].

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

У 2016 році з метою забезпечення військово-патріотичного виховання, підготовки молоді міста Хмельницького до служби в Збройних Силах України було прийнято рішення дев'ятої сесії Хмельницької міської ради № 4 від 26.10.2016 року «Про затвердження Програми військово-патріотичного виховання мешканців міста Хмельницького на 2016-2020 роки» [15].

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького знаходиться в авангарді патріотичного виховання молоді Хмельницького. У Програмі військово-патріотичного виховання мешканців міста Хмельницького на 2016-2020 роки виокремлюється поняття «військово-патріотичного виховання», що є складовою національно- патріотичного виховання. В даній Програмі затверджені основні заходи по військово-патріотичній роботі, яка здійснються шляхом рекламування військової служби, всебічної підтримки з боку міської ради, ветеранських та інших громадських і волонтерських організацій, метою діяльності яких є формування громадянина-патріота, початкової військової підготовки в закладах освіти міста [15].

Висновки

Отже, правове визначення поняття «національно-патріотичне виховання» у законодавстві України відсутнє, наявні заходи, методи, завдання реалізації національно-патріотичного виховання у різних сферах життя, зокрема, приділяється увага як основній складовій сфери освіти. Вважаємо, що національно-патріотичне виховання є складовою частиною права на освіту, де з боку осіб, які навчають, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, сім'ї кореспондує обов'язок здійснити заходи щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Виходячи із змісту положень статті 65 Конституції України, національно-патріотичне виховання можна віднести до складової Захисту Вітчизну, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, які є обов'язком громадян України.

Вважаємо доцільним закріплення поняття «національно-патріотичне виховання» як складової правового статусу громадянина України в Конституції України, визначення нормативного поняття в законодавчих актах.

Національно-патріотичне виховання повинно стати обов'язком для формування громадянина-патріота, яке грунтується на основі національних та європейських цінностей, основах державності країни, основних принципах демократичної, соціальної, незалежної та правової держави.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Перспективами дослідження правого регулювання визначення національно-патріотичного виховання повинні стати дослідження даного поняття через історично- правовий аспект, як складової права на освіту у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно (професійно-технічної), вищої освіти, як складової обов'язку громадянина України, як елементу правової свідомості громадянина.

Список використаної літератури

Указ Президента України від 13.10.2015 року № 580/2015 [Електронний ресурс]: «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки». - Режим доступу:http://www.presidentgov.ua/documents/5802015- 19494

Наказ Міністерства освіти і науки України № 641 від 16.06.2015 року [Електронний ресурс]: «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах». - Режим доступу:http://osvita.uaЛegislation/Ser_osv/47154/

Наказ Міністерства освіти і науки України № 582 від 28.05.2015 року

[Електронний ресурс]: «Про схвалення Концепції національно-патріотичного

виховання дітей та молоді». - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about- ministry/normative/405 5-

Скакун, О. Ф. Теорія держави і права : підруч. / О. Ф. Скакун. - Х. : Консум, 2006. - 655 с.

Проблемы общей теории права и государства [Текст]: учеб. [для вузов] / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. - М. : Норма, 2004. - 813 с.

Комаров С.А. Общая теория государства и права [Текст]: курс лекц. / С.А. Комаров. - М. : Манускрипт, 1996. - 312 с.

Братусь С.Н. Субъекты гражданского права [Текст] / С. Н. Братусь. - М.: Госюриздат, 1950. - 368 с.

Ямпольская Ц. А. О субъективных правах советских граждан и их гарантиях [Текст] / Ц. А. Ямпольская // Вопросы советского государственного права. - М. : Изд-во АН СССР, 1959. -- С. 145-226.

Окунєв І.С. Загально-теоретичні засади правового статусу суб'єкта права [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / І. С. Окунєв ; Ін-т законодавства ВР України. - К., 2009. - 20 с.

Кучинский В. А. Правовой статус и субъективные права граждан [Текст] / В. А. Кучинский // Правоведение. - 1965. - № 4. - С. 44-47.

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Виховання патріота - обов'язок, право та місія сучасної освіти [Електронний ресурс]: Матеріали Куп'янської гімназії. - Режим доступу: kupiansk- gymnasium1.edu.kh.ua/

Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи - родини //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. - К. : Школяр, 1997. - С. 123-133.

Чорна К.І. Патріотизм - духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. - К., 1997. - С. 209-212.

Рішення дев'ятої сесії Хмельницької міської ради № 4 від 26.10.2016 року [Електронний ресурс]: «Про затвердження Програми військово-патріотичного виховання мешканців міста Хмельницького на 2016-2020 роки». - Режим доступу: http://khmelnytsky. com/index.php

Нагорная В. Национально-патриотическое воспитание как составная правового статуса гражданина Украины (теоретико-правовые аспекты)

Размещено на Allbest.ru