Реформування сфери професійного навчання державних службовців в Україні: досвід Республіки Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 35.088.6:005.591.4](438:477)

Реформування сфери професійного навчання державних службовців в Україні: досвід Республіки Польща

Н.А. Жиденко,

аспірант кафедри публічного управління та публічної служби,

Національна академія державного управління при Президентові України

Стаття присвячена реформуванню сфери професійного навчання державних службовців України. Акцентовано увагу на необхідності використання досвіду країн-членів Європейського Союзу для ефективного реформування кадрових процесів, які відбуваються в нашій державі. Обґрунтовано передумови успішного проведення та реалізації внутрішніх реформ, які значною мірою впливають на процес європейської інтеграції України. Розглянуто нормативно-правові бази України та Польщі, які регулюють професійне навчання державних службовців обох країн. Детально описано та систематизовано види професійного навчання державних службовців Республіки Польща, а також їхні основні цілі. Надано рекомендації, які сприятимуть ефективному реформуванню сфери професійного навчання державних службовців України з урахуванням досвіду Польщі. державний службовець кадровий

Ключові слова: професійне навчання, державний службовець, професійний розвиток, реформування, державна служба, кадрові процеси, професійна підготовка.

The article deals with reform the sphere of the civil servants of Ukraine professional training. It emphasizes the need to use the experience of the EU member states to effectively reform the personnel processes that take place in our country. Justifies preconditions for the successful implementation of internal reforms, which significantly influences the process of European integration of Ukraine. Considers legal and regulatory framework of Ukraine and Poland, which regulates vocational training of civil servants of both countries. The article describes and systematizes the types of professional training of civil servants of the Republic of Poland, as well as their main goals. Gives recommendations, which will facilitate the effective reform of the vocational training of civil servants of Ukraine, taking into account the experience of Poland.

Key words: professional training, civil servant, professional development, reform, civil service, personnel processes, vo-cational training.

Статья посвящена реформированию сферы профессионального обучения государственных служащих Украины. Акцентировано внимание на необходимости использования опыта стран-членов Европейского Союза для эффек-тивного реформирования кадровых процессов, которые происходят в нашем государстве. Обоснованы предпосылки успешного проведения и реализации внутренних реформ, которые в значительной мере влияют на процесс европейской интеграции Украины. Рассмотрены нормативно-правовые базы Украины и Польши, которые регулируют профессиональное обучение государственных служащих обеих стран. Подробно описаны и систематизированы виды профессионального обучения государственных служащих Республики Польша, а также их основные цели. Даны рекомендации, способствующие эффективному реформированию сферы профессионального обучения го-сударственных служащих Украины с учетом опыта Польши.

Ключевые слова: профессиональное обучение, государственный служащий, профессиональное развитие, рефор-мирование, государственная служба, кадровые процессы, профессиональная подготовка.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Стратегічним напрямом руху нашої держави свого часу було обрано пов-ноправне членство України в Європейському Со-юзі. Процес євроінтеграції передбачає наближення владних інституцій держави до стандартів та принципів ЄС. Підґрунтям євроінтеграції України має стати реформована державна служба, засно-вана на принципах демократичності, законності, компетентності, професіоналізму, чесності, ініці-ативності, відкритості, ефективності та злагодже-ності. У ст. 6 Договору про Європейський Союз зазначено, що основоположними принципами Союзу є спільні принципи всіх держав-членів, а саме свобода, демократія, шанування прав та сво-бод людини, верховенство права [7, с. 79].

Саме тому викликом сьогодення для України є повна адаптація системи державного управління до норм та стандартів Європейського Союзу. Європейська інтеграція є складним соціально- політичним процесом, який передбачає не тільки інтеграцію України в міждержавні структури Європейського Союзу, а й постійну взаємодію в усіх сферах із країнами ЄС. На сьогодні успіх європейської інтеграції для України передусім пов'язаний з успішним проведенням та реаліза-цією внутрішніх реформ: адаптацією законодав-ства України до законодавства Європейського Союзу, упровадженням у життя європейських цінностей, реформуванням інституційного корпу-су, переходом до європейських принципів, норм, стандартів, процедур та повного їх дотримання у функціонуванні системи державного управління.

Оскільки державні службовці різних країн ма-ють різний юридичний статус, то існують значні відмінності у правах та обов'язках персоналу державної служби країн-кандидатів до вступу в ЄС та країн-членів Європейського Союзу. Це пов'язано з впливом на державну службу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Для Украї-ни одним із чинників, що сповільняє інтеграцію в європейську спільноту, є недостатньо ефективний кадровий потенціал державної служби. Враховуючи вищезазначені проблеми, на нашу думку, доцільно розглянути у статті позитивний досвід однієї з країн-членів Європейського Союзу у сфері професійного навчання державних службовців для ефективного реформування сис-теми професійного навчання персоналу державної служби України.

Питання професійного навчання державних службовців в Україні регулюються Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015р. № 889-VIII [11], Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування” від 13 січня 2016 р. № 19 [4], Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання реформування системи професій-ного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування” від 27 вересня 2016 року № 674 [6], Стратегією реформування державного управління України на 2016-- 2020 роки [5].

Аналіз останніх публікацій за проблема-тикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Організаційно- правове забезпечення професійного навчання державних службовців висвітлювалося в роботах С.Д.Дубенко, Л.В.Прудиус [12; 10], Д.В.Неліпи [8] та ін.

Питанню реформування системи професійного навчання державних службовців України при-діляють увагу у своїх дослідженнях такі науковці, як С.М.Серьогін, Є.І.Бородін, Н.А.Липовська та ін. [14], В.В.Ягупов [15], О.Я.Окіс [9]. В.М.Бойко аналізує в наукових працях можливість застосу-вання досвіду країн-членів Європейського Союзу [2]. Окремі аспекти стратегічного управління персоналом в органах державної влади аналізує у своїх роботах А.П.Рачинський [13].

Серед зарубіжних учених міжнародний досвід професійної підготовки державних службовців вивчали А.А.Божья-Воля [1], Д.Боссарт, К.Деммке [3] та ін. Дослідженню внутрішньо- національної системи підготовки управлінських кадрів присвячені праці Й.Ітріх-Драбарек, К.Мрочка, Л.Шьвєтліковскі [18].

Формулювання мети статті. В основу до-слідження як основну мету покладено необхідність більш ґрунтовного вивчення кадрового регулювання та кадрових процесів країн-членів ЄС, а саме професійної підготовки державних службовців однієї з країн Європейського Союзу - Республіки Польща; надання рекомендацій, які сприятимуть ефективному реформуванню системи професійного навчання державних службовців в Україні.

Виклад основних результатів та їх обґрун-тування. На сьогодні в більшості країн-членів Європейського Союзу відбувається вдосконалення кадрового складу державної служби, яке полягає в делегуванні, децентралізації та індивідуалізації функціональних обов'язків державних службовців. У країнах-членах ЄС керуються при-пущенням, що наділення владою та мотивація управлінців шляхом збільшення повноважень та відповідальності слугуватиме ключовим фактором для поліпшення якості роботи.

Інтеграція України до Європейського Союзу, як вказує у своїх дослідженнях Д.Неліпа, потребує реформування передусім інституту державної служби. Будучи визначальною складовою системи державного управління, державна служба повинна стати основним засобом практичної реалізації складних суспільних відносин і процесів демократичної, правової держави, адже від результативного та ефективного функціонування системи державного управління залежать дотри-мання конституційних прав і свобод громадян, послідовний і сталий розвиток країни [8, с. 6].

У міжнародній практиці стосовно державних службовців, які обіймають керівні посади, значно поширене застосування інструментів оцінки ре-зультативності та оплати за результатами, що тіс-но пов'язані з професійним розвитком персоналу державної служби. У низці іноземних держав пе-редбачена персональна відповідальність керівника за досягнення державним органом тієї чи іншої мети. У разі успішного виконання цілей держав-ного органу керівник отримує додаткову винаго-роду, в противному разі - може бути понижений по посаді або звільнений із державної служби. Однак у країнах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку вважають, що управ-ління результативністю повинно бути більшою мірою спрямоване на професійний розвиток та кар'єрне зростання, а не на поточне збільшення заробітної плати чи преміювання [1, с. 84].

Навчання, тренування та розвиток персоналу стали необхідністю для більшості державних та приватних установ та привертають усе більше і більше уваги впродовж останніх років. Навчання та розвиток персоналу державної служби є вкрай необхідним для будь-якої країни, оскільки це впливає на якість її бюрократії та здійснення по-літики. Ключовим моментом для розвитку систе-ми навчання для державних службовців стає ви-користання компетенцій для ідентифікації потреб та розвиток навчальних заходів, які відповідають вимогам компетенцій. Серед країн-членів ЄС та їхніх країн-партнерів навчальні потреби все біль-ше пов'язані з профілями компетенцій, які визна-чають очікувану поведінку та вміння різних груп державних службовців, щоб надавати високоякісні послуги та високоякісно здійснювати політику для своїх громадян [19].

Законодавство України визначає професійне навчання державного службовця як набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та на-вичок, що забезпечує відповідний рівень про-фесійної кваліфікації державного службовця для його професійної діяльності. У ст. 7 Закону України “Про державну службу” (далі - Закон) зазначено, що кожен державний службовець має право на професійне навчання, зокрема за дер-жавні кошти, відповідно до потреб державного органу. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, формує про-позиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів; сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначен-ня змісту навчання державних службовців відпо-відно до вимог професійних стандартів [11].

У ст. 48 Закону йдеться про підвищення рівня професійної компетентності державних службов-ців шляхом постійного професійного навчання, яке проводиться за кошти державного бюджету або інших джерел, не заборонених законодав-ством, у навчальних закладах, установах та орга-нізаціях, які мають право надавати такі послуги, у тому числі й за кордоном [11].

З метою оптимізації системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, уникнення бюрокра-тизації навчального процесу, сприяння побудові кар'єрної моделі державної служби та на вико-нання Закону України “Про державну службу”, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2016 р. № 674 “Деякі питання ре-формування системи професійного навчання дер-жавних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування” [6].

Зазначеним нормативно-правовим актом пе-редбачено:

- унормування системи професійного навчан-ня, до якої належать Національна академія дер-жавного управління при Президентові України та її регіональні інститути, інші вищі навчальні за-клади та заклади післядипломної освіти;

- розроблення освітніх програм професійної підготовки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на основі Національної рамки кваліфікацій і стандартів вищої освіти (затверджених МОН і погоджених з НАДС);

- підвищення кваліфікації державних служ-бовців і посадових осіб місцевого самоврядування один раз на три роки (замість п'яти років, як було раніше);

- запровадження тренінгів для державних службовців категорії “А” (вищий корпус держав-ної служби);

- збільшення строку навчання в магістратурах відповідно до вимог Закону України “Про вищу освіту” з 12 до 18 місяців (денна форма навчання) та з 18 до 30 місяців (заочна форма навчання);

- визначення Нацдержслужби єдиним держав-ним замовником підвищення кваліфікації дер-жавних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- визначення НАЗК як нового державного за-мовника для всіх інших працівників органів ви-конавчої влади.

Якщо порівнювати системи державної служби різних країн, то можна виокремити дві категорії - закриту (кар'єрну) та відкриту (посадову) систе-ми. У закритій системі використовується багато-функціональний підхід під час відбору кандидатів на державну службу. Відкрита ж система перед-бачає прийняття працівників на конкретні посади, які потребують конкретних фахових знань. Слід зазначити, що жодна категорія не використовуєть-ся у чистому вигляді в жодній країні.

Д.Боссарт, К.Деммке вважають, що у всіх країнах Центральної та Східної Європи існує на-гальна потреба у створенні професійної системи підготовки посадових осіб, яка б сприяла процесу модернізації та адаптації органів управління до умов європейської інтеграції [3, с. 49]. Підготовка кандидатів перед прийомом на роботу в закритій системі є необхідною складовою процедури відбору. Вона широко використовується в Греції, Словаччині, Польщі та Франції. Прикладом може слугувати Національна школа державного управління імені Лєха Качинського (Krajowa Szkola Administracji Publicznej im. Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Lecha Kaczynskiego - KSAP) у Польщі, яка надає дворічну підготовчу програму для кандидатів на державну службу.

Освітня програма KSAP має міждисциплінар-ний характер і фокусується в основному на роз-витку практичних навичок. Основою програми є практичні заняття у формі навчальних сесій і нау-ково-дослідних семінарів разом із традиційними лекціями, які охоплюють лише 20% усіх занять. Статус студентів має більше спільного зі статусом працівника у сфері державного управління, ніж із типовим студентом університету. У процесі освіти студенти повинні дотримуватися тих самих зобов'язань, які застосовуються для чиновників. KSAP пропонує повний курс без поділу на складові. Програмою передбачено інтенсивний курс з вивчення іноземної мови (дві західні мови). Іншим компонентом навчальної програми відповідно до положень Статуту KSAP є внутрішні і міжнародні стажування (8-9 тижнів) у відповідних органах державного управління.

Обов'язкова програма стажування є невід'ємним компонентом навчального плану школи, який відіграє важливу роль для студентів. Одне стажування проходить у Польщі, у міністер-стві чи центральній установі, а інше - за кордоном в адміністративних установах таких країн, як США, Франція, Німеччина або Великобританія. Метою програми стажувань є ознайомлення сту-дентів з останніми тенденціями сфери державного управління високорозвинених країн. Також варто зазначити, що існує і так званий побічний ефект програми стажувань. Як наслідок, упродовж ста-жування деякі з його учасників набувають глибоке розуміння моделі кар'єри, у той час як інші - позиційною моделлю, причому в результаті обидві групи стають затятими прихильниками відповідних моделей. Дехто схильний вважати, що це не тільки провокує дискут щодо питання про те, яка з цих моделей буде кращою для Республіки Польща, а й заохочує до спроби об'єднати ці дві теорії в повсякденній адміністративній практиці [18, с. 20].

Варто підкреслити, що одним із ключових обов'язків члена Корпусу державної служби є обов'язок удосконалення професійних знань. Порядок виконання цього зобов'язання регу-люють, передусім, ст. 106-112 Закону про дер-жавну службу Республіки Польща. Відповідно до ст. 106 п. 2, навчання на державній службі охоплює:

- центральне навчання - планується, органі-зовується і контролюється Головою державної служби,

- загальне навчання - планується, організову-ється і контролюється Генеральним директором установи,

- навчання за індивідуальними програмами професійного розвитку члена Корпусу державної служби - планується, організовується і контро-люється Генеральним директором установи за погодженням членів Корпусу державної служби, які працюють в цій установі,

- спеціалізовані тренінги - плануються, орга-нізовуються і контролюються Генеральним ди-ректором установи, охоплюють навчальні потреби пов'язані з завданнями установи.

Центральні тренінги організовані, зокрема, з метою:

- підтримки виконання завдань державної служби;

- поширення принципів державної служби та етичних принципів Корпусу державної служби;

- поширення стандартів у галузі управління людськими ресурсами;

- розвитку навичок координації робіт на рівні установи та між ними;

- поширення знань, необхідних для виконання завдань на державній службі [16].

План центральних тренінгів у рамках дер-жавної служби розробляється Главою державної служби щорічно. Зокрема, план центральних тре-нінгів включає:

- пріоритети у навчанні для членів Корпусу державної служби;

- види тренінгів, які особливо важливі в по-точному році;

- інші рекомендації та інформацію для осіб, які організовують та контролюють навчання в рамках державної служби.

Загальне навчання організовується з метою розвитку знань і навичок членів Корпусу держав-ної служби, які необхідні для коректного вико-нання завдань на державній службі, і включають, зокрема, адміністративне право, державні фінан-си, стандарти продуктивної та ефективної роботи в галузі державного управління, або етику в дер-жавному управлінні [17] які будуть слугувати основою для відправки служ-бовців на навчання, беручи до уваги, зокрема:

- висновки, які містяться в періодичній оцінці,

- дорожню карту просування по службі дер-жавного службовця та його преміювання,

- професійні плани розвитку і можливості,

- а також потреби і можливості установи в рамках працевлаштування.

Індивідуальна програма професійного розвит-ку державного службовця здійснюється шляхом участі в центральному, загальному або спеціалі-зованому навчанні за умови, що навчальні про-грами відповідають їхній індивідуальній профе-сійній програмі розвитку.

Участь у навчанні розглядається як еквівалент виконання професійних обов'язків, а працівник не несе ніяких витрат за нього. Наслідок цього факту міститься в ст. 109 п. 3, у якому стверджується, що тільки у виняткових випадках Генеральний директор установи може дати згоду на участь в інших навчальних курсах, ніж тих, які визначені для фінансування (повністю або частково) державної служби.

Враховуючи вищезазначене, ми системати-зували види професійного навчання державних службовців Республіки Польща та представили їх у таблиці.

Спеціалізоване навчання проводиться, зокрема, для осіб, які займають посади спеціалістів, з метою поглиблення знань і підвищення кваліфікації у сферах, пов'язаних із завданнями установи.

Нарешті, законодавство зобов'язує роботодав-ців визначати індивідуальні програми професійного розвитку для членів Корпусу державної служби,

Висновки та перспективи подальших дослі-джень. Таким чином, враховуючи вищезазначене, для ефективного реформування сфери профе-сійного навчання державних службовців України доцільно використати позитивний досвід Респу-бліки Польща у цій сфері. На наш погляд, пози-тивній тенденції сприятимуть такі рекомендації:

- зменшення теоретичного викладу матеріалу за рахунок збільшення занять, які сприятимуть набуттю практичних умінь та навичок, необхідних у продовженні професійної діяльності та стануть підґрунтям для кар'єрного зростання;

- обов'язкове стажування слухачів під час на-вчання в державних установах однієї з країн-чле- нів Європейського Союзу щонайменше протягом 1-2 місяців;

- написання стажером невеликої (1-1,5 ав-торського аркуша) науково-дослідної роботи з теоретичним викладом знань, умінь та практич них навичок, набутих під час стажування, надання рекомендацій для реформування системи професійного навчання державних службовців України.

Подальші наукові дослідження будуть спрямо-вані на вивчення системи професійного навчання державних службовців інших країн-членів Євро-пейського Союзу, поліпшення нормативно-пра-вової бази України, а також внесення практичних рекомендацій для удосконалення системи профе-сійного навчання державних службовців нашої держави.

Список використаних джерел

1. Божья-Воля А. А. Оценка результативности государственных служащих руководящего состава: международный опыт и российские перспективы / А. А. Божья-Воля // Вопр. гос. и муницип. упр. - 2009. - № 2. - С. 81-103.

2. Бойко В. М. Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного нав-чання державних службовців / В. М. Бойко // Буко- вин. вісн. держ. служби та місц. самоврядування. -

2016. - № 1. - С. 3-8.

3. Боссарт Д. Державна служба у країнах-кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу / Д. Боссарт, К. Деммке ; пер. з англ.

О. М. Шаленко. - Київ : Міленіум, 2004. - 128 с.

4. Деякі питання професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самовря-дування [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 19. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/19-2016-%D0%BF

5. Деякі питання реформування державного управлін-ня [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 черв. 2016 р. № 474-р. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/474-2016-%D1%80

6. Деякі питання реформування системи професійно-го навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 верес. 2016 р. № 674. - Режим доступу : http://zakon2.rada. gov. ua/laws/card/674-2016-%D0%BF

7. Конституційні акти Європейського Союзу / упоряд. Г Друзенко ; за заг. ред. Т Качки. - Київ : Юстініан, 2005. - Ч. I. - 512 с.

8. Неліпа Д. В. Організаційно-правові засади державної служби в Україні : підручник / Д. В. Неліпа ; 2-ге вид., переробл. та допов. - Київ : Центр учб. л-ри, 2017. - 376 с.

9. Окіс О. Я. Проблеми професійного розвитку дер-жавних службовців / О. Я. Окіс // Актуальні про-блеми державного управління. - 2009. - № 1. - С. 195-204.

References

1. Bozh'ya-Volya, A.A. (2009), “Evaluation of the per-formance of senior civil servants: international ex-perience and Russian perspectives”, Voprosy hosu- darstvennoho i munitsypal'noho upravleniya, issue 2, pp. 81-103.

2. Boyko, V.M. (2016), “Possibilities of applying EU experience to reform the system of professional training of civil servants”, Bukovyns'kyy visnyk der- zhavnoyi sluzhby ta mistsevoho samovryaduvannya, issue 1, pp. 3-8.

3. Bossart, D. and Demmke, K. (2004), Derzhavna slu- zhba u krayinakh-kandydatakh do vstupu do YeS: novi tendentsiyi ta vplyvintehratsiynoho protsesu [Civil service in candidate countries for accession to the EU: new trends and the impact of the integration process], translated from English by Shalenko, O. M., Milenium, Kyiv, Ukraine.

4. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), Decree “Some issues of vocational training for civil servants and local self-government officials” of 13.01.2016 No 19, available at : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/19-2016-%D0%BF (Accessed 12 November 2017).

5. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), Decree “Some issues of public administration reform” of 26.06.2016 No. 474-r, available at : http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/474-2016-%D1%80 (Accessed 17 November 2017).

6. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), Decree “Some issues of reforming the system of professional training for civil servants and local self-government of-ficials” of 27.09.2016 No. 674, available at: http://za- kon2.rada.gov.ua/laws/card/674-2016-%D0%BF (Ac-cessed 17 November 2017).

7. Druzenko, H. (compiler) and Kachka, T (ed.) (2005), Konstytutsiyni akty Yevropeys'koho Soyuzu [Constitu-tional Acts of European Union], chapter I, Yustinian, Kyiv, Ukraune.

8. Nelipa, D.V. (2017), Orhanizatsijno-pravovi zasady derzhavnoi sluzhby v Ukraini: pidruchnyk [Organizational and legal principles of the civil service in Ukraine: Textbook], 2-nd edition, revised and supplemented, “Tsentr uchbovoi literatury”, Kyiv, Ukraine.

10. Право в державному управлінні : навч. посіб. = The Law in Public Administration : handbook / С. Д. Дубен- ко, Т П. Кудлай, В. І. Мельниченко, Н. Г Плахотнюк ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К. : НАДУ, 2016. - 376 с.

11. Про державну службу [Електронний ресурс] : Закон України від 10 груд. 2015 р. № 889-VMI. - Режим до-ступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19

12. Прудиус Л. В. Управління якістю професійного на-вчання державних службовців в Україні : монографія / Л. В. Прудиус ; за заг ред. С. Д. Дубенко ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Київ : [б. в.], 2012. - 232 с.

13. Рачинський А. П. Стратегічне управління персона-лом в органах державної влади (теоретико-методо- логічний аналіз) : монографія / А. П. Рачинський ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Київ : НАДУ 2009. - 315 с.

14. Реформування професійного навчання державних службовців в Україні: проблеми та перспективи : монографія / С. М. Серьогін, Є. І. Бородін, Н. А. Ли- повська та ін. - Київ : НАДУ, 2013. - 112 с.

15. Ягупов В. В. Методологічні засади професійного розвитку особистості фахівця / В. В. Ягупов // Концептуальні засади професійного розвитку осо-бистості в умовах євроінтеграційних процесів : зб. наук. пр. / за ред. В. Г Кременя, М. Ф. Дмитриченка, Н. Г Ничкало ; уклад. : М. В. Артюшина, В. П. Ти- менко та ін. - Київ : НТУ, 2015. - С. 126-136.

16. § 8 section 2 of the regulation of the Prime Minister of 6 October 2010 on detailed conditions of organisation and conducting of training in civil service // Dz.U. [The Journal of Laws]. - No. 190. - Item 1274.

17. § 9 of the regulation of the Prime Minister of 6 October 2010 on detailed conditions of organisation and conducting of training in civil service // Dz.U. [The Journal of Laws]. - No. 190. - Item 1274.

18. Itrich-Drabarek J. Civil Service in Poland / Itrich- Drabarek J., Mroczka K., Swietlikowski L. ; Faculty of Journalism and Political Science, University of Warsaw, 2012. - 99 р.

19. National Schools of Government, Building Civil Service Capacity, OSCD Public Governance Reviews, OECD Publishing, Paris, 2017. - Режим доступу : http://www.keepeek.com/Digital-Asset- Management/oecd/governance/national-schools-of- government_9789264268906-en

9. Okis, O.Ya. (2009), 'The problems of professional de-velopment of civil servants”, Aktual'ni problemy der- zhavnoho upravlinnya, issue 1, pp. 195-204.

10. Dubenko, S.D., Kudlay, T.P., Mel'nychenko, V.I. and Plakhotnyuk, N.H. (2016), Pravo v derzhavnomu up- ravlinni [The Law in Public Administration: handbook], National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

11. The Verkhovna Rada of Ukraine (2015), Law of Ukraine “On Civil Service” of 10.12.2015 No. 889-VIII, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 (Accessed 12 November 2017).

12. Prudyus, L.V. (2012), Upravlinnya yakistyu profesiyno- ho navchannya derzhavnykh sluzhbovtsiv v Ukrayini: monohrafiya [Quality management of vocational training of civil servants in Ukraine], National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

13. Rachyns'kyj, A.P (2009), Stratehichne upravlinnia personalom v orhanakh derzhavnoi vlady (teoretyko- metodolohichnyj analiz): monohrafiia [Strategic personnel management in state authorities (theoretical and methodological analysis): monograph], National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

14. Ser'ohin, S.M., Borodin, Ye.I., Lypovs'ka, N.A. et al (2013), Reformuvannya profesiynoho navchannya derzhavnykh sluzhbovtsiv v Ukrayini: problemy ta per- spektyvy: monohrafiya [Reforming vocational training of civil servants in Ukraine: challenges and perspectives], National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

15. Yahupov, V.V. (2015), “Methodological principles of professional development of personality of a spe-cialist”, in Kremenya, V.H., Dmytrychenka, M.F. and Nychkalo, N.H. (editors), Artyushyna, M.V., Tymenko, V.P et al (compilers) (2015), Kontseptual'ni zasady profesiynoho rozvytku osobystosti v umovakh yevro- intehratsiynykh protsesiv: zbirnyk naukovykh prats', [Online], available at : http://lib.iitta.gov.ua/10784/ (Ac-cessed 20 November 2017).

16. (2010), § 8 section 2 of the regulation of the Prime Minister of 6 October 2010 on detailed conditions of organisation and conducting of training in civil service, Dz.U. The Journal of Laws, issue. 190, item 1274.

17. (2010), § 9 of the regulation of the Prime Minister of 6 October 2010 on detailed conditions of organisation and conducting of training in civil service. - Dz.U. The Journal of Laws, issue. 190, item 1274.

18. Itrich-Drabarek, J., Mroczka, K. and Swietlikowski, L. (2012), Civil Service in Poland; Faculty of Journalism and Political Science, University of Warsaw, Poland.

19. (2017), National Schools of Government, Building Civil Service Capacity, OSCD Public Governance Reviews, OECD Publishing, Paris, available at: http://www.keepeek.com/Digital-Asset- Management/oecd/governance/national-schools-of- government_9789264268906-en (Accessed 12 De-cember 2017).

Размещено на Allbest.ru