Ціннісні аспекти права в контексті сучасного праворозуміння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Ціннісні аспекти права в контексті сучасного праворозуміння

The aspects of law values in context of modern legal thinking

12.00.12 - філософія права

УДК 340.12

Подковенко Т.О. кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету

Анотації

Стаття присвячена дослідженню особливостей сучасного праворозуміння. Автор акцентує увагу на ціннісних аспектах права, які на сьогодні є визначальними для загальнотеоретичної юриспруденції та мають стати основоположними для юридичної практики. У цьому контексті право розглядається не тільки як регулятор суспільних відносин, а як феномен, що має безмежний людинотворчий потенціал.

Ключові слова: право, праворозуміння, антропоцентризм, плюралізм праворозуміння, ціннісні аспекти права.

Статья посвящена исследованию особенностей современного правопонимания. Автор акцентирует внимание на ценностных аспектах права, которые на сегодня являются определяющими для общетеоретической юриспруденции и должны стать основополагающими для юридической практики. В этом контексте право рассматривается не только как регулятор общественных отношений, а как феномен, что имеет безграничный человекотворческий потенциал.

Ключевые слова: право, правопонимание, антропоцентризм, плюрализм правопонимания, ценносные аспекты права.

The article investigates the features of modern legal thinking. Author focuses on the aspects of law values that today are essential for general theoretical law and have become crucial for legal practice. In this context, the law is considered not only as a regulator of social relations, but as a phenomenon that has unlimited humanitary potential.

Key words: law, legal thinking, anthropocentrism, pluralism of legal thinking, the law values aspects.

Вступ

Постановка проблеми. Для сучасного стану державно-правової дійсності все, що пов'язано з такими юридичними категоріями та поняттями як «право», «праворозуміння», «права людини», «правова реальність» набуває особливої актуальності, що, в свою чергу, зумовлює особливу увагу до юридичної науки в цілому. На початку ХХІ століття загальнотеоретична юриспруденція переживає якісно новий етап свого розвитку. Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя, вимагають переоцінки багатьох державно-правових явищ. Сьогодні відбувається інтенсивне осмислення накопиченого теоретичного багажу, формулюються нові ідеї та погляди, відбувається поворот науки в сторону різних сфер людської діяльності. Цей процес тісно пов'язаний з докорінною зміною ролі права, яке поряд з інструментальним значенням набуває рис основного ціннісного орієнтиру, однієї з фундаментальних суспільних засад, що виконує людинотворчу функцію. Поряд з цим розкриваються нові грані соціальної цінності права. Право розглядається як невід'ємна сторона життя людини, яка наділена невід'ємними природними властивостями та якостями. І ці якості впливають та визначають зміст права, роблять його більш гуманним та людяним.

Трансформація українського суспільства в напрямі цивілізованих форм організації неможлива без утвердження його на засадах права, інтерес до якого ніколи не послаблювався ні у теоретиків права, що розглядають його в ширшому соціальному контексті, намагаючись вийти за межі суто емпіричного чи прагматичного бачення права, ні у філософів, які у вирішенні цієї проблеми вбачають важливу умову цілісного розуміння суспільних процесів і впливу на них [1, с. 3]. В сучасних реаліях особливої актуальності набуває аналіз державно-правових явищ через призму антропоцентризму, ціннісно-орієнтаційного виміру права і держави, зорієнтованості політики в першу чергу на проблему людини. Це зумовлює не просто необхідність розширення філософсько-правових досліджень, а й потребу комплексного дослідження права як особливого феномену людського буття та його ролі в утвердженні загальнолюдських цінностей в реалії суспільного життя.

Стан дослідження. Серед сучасних вітчизняних вчених, публікації яких пов'язані з дослідженням природи права, розкриттям змісту права через плюралізм праворозуміння можна назвати таких, як С.І. Алаіс, Т.Г. Андрусяк, В.А. Бачинін, С.В. Бобровник, М.Г.Братасюк, С.Д. Гусарєв, А.П. Заєць, А.А.Козловський, М. І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, В.М.Кравець, С.Л. Лисенков, Ю.М. Оборотов, А.Ю. Олійник, Н.М.Оніщенко, Л.В. Петрова, П.М. Рабінович, В.М. Селіванов, О.Ф. Скакун, С.С. Сливка, О.Д.Тихомиров, І.Б. Усенко, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, Ф.П.Шульженко та ін. У працях науковців звертається особлива увага на ті істотні ознаки права, які створюють можливість людині самореалізуватися, відбутись як особистість. Мова йде про активний розвиток таких філософсько-правових досліджень, як аксіологія права, антропологія права, феноменологія права, які, можна сказати, дозволяють розкрити духовний, моральний та людинотворчий потенціал права. Інтерес науковців свідчить про актуальність даної проблематики та необхідність подальших теоретичних напрацювань, що здатні позитивно вплинути на сучасні державотворчі процеси. Філософсько-правові дослідження зробили величезний внесок у формування і розвиток правової та політичної культури людства, ідей панування права, прав і свобод людини і громадянина, громадянського суспільства і правової держави. Цим обумовлюється і підвищений інтерес дослідників до правової проблематики та їх практичну зорієнтованість.

Сучасні вчення про право демонструють величезну багатоманітність підходів, сутнісних оцінок, результатів розкриття змісту та значення права. І все ж можна з впевненістю констатувати, що практично всі уявлення про право опираються на загальну основу: право для людей завжди виступало як певний, належний порядок у суспільстві, те, що гармонізує суспільні відносини, впорядковує їх та створює певні гарантії для стабільності, прогресивного розвитку людства. В той же час за цією загальною основою починались і відмінності. В юридичній літературі останніх років все більше публікацій, які спрямовані на розкриття антропологічних основ права, ціннісних аспектів права, його гуманістичного потенціалу. В них пропонуються якісно нові типи праворозуміння, формуються нові ціннісні системи, визначаються нові правові ідеали. Завдяки таким підходам закладається якісна основа сучасного праворозуміння, що у свою чергу здатне вплинути на юридичну практику, зміцнити правові основи державотворчих процесів. Саме тому метою даної статті є подальше теоретичне дослідження ціннісних аспектів права в контексті плюралізму сучасного праворозуміння. Варто звернути особливу увагу на взаємозв'язок та взаємовплив правових концепцій, що визначають зміст та спрямованість юридичної практики.

Виклад основного матеріалу

У сучасній юридичній науці відбувається інтенсивний процес пошуку такого типу праворозуміння, який би враховував як історичний досвід країни, так і світові досягнення в дослідженні правових основ суспільного життя. Як зазначає відомий російський юрист В.В.Лаптєва, відсутність в нашій юриспруденції достатньо авторитетної та загальновизнаної позиції у цьому фундаментальному для неї питанні тягне за собою і відсутність повноцінної правової доктрини, що негативно впливає на стан юридичної практики [2, с. 36]. В той же час, такий правовий ідеал неможливо створити штучно, тому що він буде відірваним від реалій суспільного життя, не буде відображати особливостей правового укладу суспільства.

Процес розкриття змісту та сутності права є доволі складним та неоднозначним і, як свідчить історія людства, цей процес є практично безперервним. Як тільки людина усвідомила себе частиною світу, членом суспільства, почала осмислювати сенс свого існування, людська думка почала працювати і над пошуком, визначенням та встановленням певних стандартів, правил, які давали б можливість людям з різними, досить часто протилежними інтересами нормально співіснувати. Особливим феноменом стало і право. Дискусії щодо розкриття його змісту та сутності тривають і сьогодні. праворозуміння юридичний соціальний

Складність процесу праворозуміння, його неоднозначність, сучасний плюралізм концепцій праворозуміння зумовлюються складністю самого феномену право, а також складністю людського буття, особливістю глобалізаційних процесів. В той же час аксіомою сучасного правознавства повинен бути постулат про те, що право є незаперечною цінністю людського буття. Це те, завдяки чому утверджуються такі основи цивілізації, як свобода, справедливість, гідність, ідея людини як найвищої цінності. Ці цінності виступають основою людського буття, визначають зміст діяльності людини, її життєстверджуючих істин. Тому, особливо сьогодні, коли в сучасних суспільствах права людини визнаються найвищою соціальною цінністю, одночасно ці права повинні стати основним та визначальним критерієм «людського виміру» складних та часто досить суперечливих глобалізаційних процесів.

За твердженням П.Рабіновича, вельми важливим також є виявлення й розроблення оптимального для сучасної України варіанта праворозуміння, який, будучи зорієнтованим на глобалізаційні, «стандартизаційні» тенденції, все ж не призводив би до втрати національно-культурних особливостей і традицій [3, с.9]. Право має бути історично зумовленим та морально обґрунтованим, виступати ціннісною системою розвитку суспільства. А правова антропологія повинна стати основою не лише сучасного праворозуміння і відповідно теоретичної юриспруденції, а й зайняти відповідне місце у системі юридичної освіти та практики.

На нинішньому етапі переосмислення класичних філософсько-правових концепцій варто звернути увагу на ціннісні аспекти права, що лежать в його основі. Право - явище, яке нерозривно пов'язане з конкретним буттям, воно функціонує в глибинах життя, рухається в часі й змінюється разом з ним. І хоч у праві знаходять своє втілення «вічні» цінності - ідеали справедливості, свободи, рівності, їх зміст з плином часу також зазнає змін; з'являються нові грані, зв'язки, прояви, виміри які потребують поглибленого осмислення. Розвивається, змінюючись, також низка чинників, які впливають на праворозуміння - цивілізаційних, релігійних, моральних, національних, міжнародних тощо [3, с. 11].

В той же час варто погодитися з твердженням Ю.М.Оборотова, який наголошує, що сучасне праворозуміння розвивається не без впливу етики, де намітився новітній варіант ієрархії цінностей у вигляді етики відповідальності [4, c. 53]. Суть нового підходу у висуванні в системі цінностей на перший план не тільки таких цінностей, як свобода і справедливість, а цінності відповідальності людини за своє майбутнє. При цьому принцип відповідальності виступає як вимога максималізації відповідальності як інтегративної цінності на всі можливі перспективи: як часові (думай не лише про сьогоднішній день), так і загальнолюдські (думай не лише про себе і своїх близьких). Сформовано імператив відповідальності: роби так, щоб забезпечити сприятливе майбутнє тому інтегральному цілому, до якого ти належиш [5, с.322].

Нам імпонує визначення права дане професором Ю.М.Оборотовим: «право - це історично зумовлена, морально обґрунтована і релігійно вивірена легалізована ціннісно-нормативна система, розрахована на всезагальне визнання (легітимацію) і відповідну поведінку людей, організацій, соціальних спільнот, в якій використовуються процедури, формалізовані рішення і державний примус для попередження і вирішення конфліктів, збереження соціальної цілісності» [4, с.54]. Такий підхід у трактуванні права дає можливість врахувати не лише нормативний та примусовий характер права, а звернути увагу на глибинний потенціал права, який має певну ціннісну основу, що вбирає у себе історичні, релігійні, моральні, загальнолюдські цінності. Це змінює акценти у самому праворозуміння. Пріоритетом виступають саме правові цінності, а нормативність, формальна визначеність та примус визначаються дієвими засобами захисту цих цінностей.

Один з провідних теоретиків права С.С. Алєксєєв вказував на те, що визнання особистості основною правовою цінністю - це головна догма новітньої філософії права. «Істина про те, що право існує для людської особистості і для її охорони, - вважав він, - виступає основною філософсько-правовою аксіомою» [6, с. 110]. І важливо, щоб ця правова аксіома стала визначальною і для правової дійсності, для всіх сфер суспільного життя. Б.Кістяківський наголошував, що «вивчення права як соціального явища необхідне не тільки для реалізації суто теоретичної мети - досягнути найбільш повного знання про право. Воно виступає нагальною потребою для того, щоб право не розходилось зі справедливістю і щоб саме право було справедливим. Право приводить до панування справедливості в правовому житті» [7]. З цієї ж причини право повинно діяти і мати силу незалежно від пануючих політичних напрямів, стояти вище політики. Право повинно відображати та відстоювати загальнолюдські ідеали та цінності. А це шлях до становлення повноцінного громадянського суспільства та утвердження правової держави.

Процес інтеграції різних типів праворозуміння, породжує як оновлення методологічних підходів у визначенні сутності, змісту, форм існування права, так і докорінний перегляд правових цінностей. Це є абсолютно виправданим в умовах інтенсивних державотворчих процесів, що спрямовані на втілення правових ідеалів у суспільне життя. Свідченням тому є плюралізм теорій, концепцій, вчень у сучасному правознавстві, що характеризується різноманітністю підходів до визначення права, серед яких істотно виділяються: нормативний (позитивістський), природно-правовий, соціологічний, аксіологічний, антропологічний, феноменологічний. Кожен зазначений підхід абсолютизує певний аспект прояву права, зокрема, техніко-юридичний, духовно-моральний, соціальний, ціннісний, антропологічно-комунікативний. А в сукупності ці підходи дають можливість осягнути безмежний людинотворчий потенціал права. Сьогодні культивується погляд на право як на духовно-культурний феномен, формально-змістовне втілення духовно-гуманістичного виміру людського буття, найперше, вищих духовних цінностей: справедливості, свободи, добра, правової рівності, поваги до людської гідності, спільного блага тощо.

Висновки

Таким чином, у сучасній юридичній науці і далі триває процес модернізації правової доктрини, зумовлений кардинальними змінами суспільно-політичної парадигми наприкінці ХХ століття. Пошук сучасних підходів до розуміння права, перегляд та аналіз уже відомих концепцій та теорій права, а також розробка нових моделей праворозуміння відображає важливий етап у формуванні сучасної юриспруденції. Плюралізм сучасного праворозуміння, різноманіття моделей його трактування створює можливості до більш адекватного відображення правової реальності, особливостей національного державо- та правотворчого процесів. В той же час українське суспільство потребує чітко сформованої правової доктрини, яка стала б фундаментальною для відповідних процесів державотворення.

Визнання людини найвищою соціальною цінністю принципово змінює усю правову систему, надаючи їй нових рис та якостей. Серед таких рис варто відмітити наступні: зміна внутрішньої сутності права та теоретичних підходів до його розуміння; підвищення ролі принципу справедливості як сутнісної ознаки права; визнання норм міжнародного права в якості джерела національного права; визнання прав і свобод людини як основи прогресивного та стабільного розвитку правової системи; становлення та розвиток громадянського суспільства як основи правової держави; задіяння міжнародних механізмів захисту прав і свобод людини; поглиблення євроінтеграційних процесів, які позитивно впливають на розвиток національної правової системи.

В контексті сучасного плюралізму концепцій праворозуміння ціннісний аспект права відтворює конституційне положення про те, що людина є найвищою соціальною цінністю. Ця основоположна засада зумовлює закріплення та охорону правом загальновизнаних цінностей людської цивілізації, перелік яких поступово розширюється і розкриває все нові грані суспільного життя. Тому поняття цінності в праві є взаємообумовленим поняттям людини. Без людини, поза людиною будь-яке поняття цінності та його змістовне наповнення втрачає свій зміст. Правові цінності, такі як свобода, справедливість, формальна рівність (рівність у праві), демократія, гуманізм, права та свободи людини тощо, є одночасно змістовними характеристиками самого права. Це ті сутнісні риси права, які роблять право правом, а людину визначають як правову істоту. Саме ці цінності на сьогодні є визначальними. Але вони не можуть існувати автоматично, функціонувати лише тому, що вони закріплені на певному державному рівні чи тому що їм надано певної офіційності. Втілення цих цінностей у правову реальність потребує і від самої людини певних зусиль. В першу чергу, усвідомлення себе правовою істотою, визнання для себе цінності права і неухильного дотримання вимог права у повсякденному житті, глибоке внутрішнє переконання у необхідності дотримання вимог права не просто як с особистого блага, а як загального блага всього суспільства. Лише за таких умов ідея громадянського суспільства та правової держави може стати реальністю, а право як загальнолюдська та цивілізаційна цінність буде засобом творення повноцінної особистості.

Список використаних джерел

1. Кравець В. М. Типи праворозуміння як методології основних філософсько-правових дискурсів: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / В. М. Кравець - К. : 2003. - 16 с.

2. Лаптева В.В. Российская юриспруденция в поисках нового типа правопонимания // Наш трудный путь к праву: Материалы философско-правовых чтений памяти академика B.C. Нерсесянца. - М., - 2006. - С. 36.

3. Праворозуміння - фундамент юридичної науки та практики. Інтерв'ю доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Петра Рабіновича - головному редакторові журналу «Право України», доктору юридичних наук, професору, академіку НАПрН України Олександру Святоцькому // Право України. - 2010. - № 10. - С. 4 - 9.

4. Оборотов Ю.М. Праворозуміння як аксіоматичне начало (постулат) права / Ю.М.Оборотов // Право України. - 2010. - № 4. - С. 49 - 55.

5. Канке В.А. Концепции современного естествознания. - М., 2001. - 368 с.

6. Алексеев С.С. Основы философии права. - СПб., 1998. - 216 с.

7. Кістяківський Б. Право як соціальне явище / Б.Кістяківський // Вопросы права. - 1911. - Кн. 8. - № 4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/901/930/1219/14-Kistyakovskij.pdf

Размещено на Allbest.ru