Посткомуністична трансформація правової системи Чеської Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

Факультет „Туризму”

Кафедра туристичної інфраструктури і сервісу

Посткомуністична трансформація правової системи Чеської Республіки

доктор історичних наук, професор

Корсак Р. В.

Анотація

У статті розглядається посткомуністична трансформація правової системи Чеської Республіки. Автор розкриває позитивні і негативні тенденції цієї трансформації та можливостей використання чеського досвіду Ы для України. Дослідження теми стало можливим завдяки використанню загальнонаукових методів пізнання: аналізу, синтезу, системності, узагальнення, конкретності, історизму та діалектичного методу. У науковому доробку віддано перевагу історичним методам дослідження: історико-генетичному, історико-порівняльному, історико-синтетичному, історико-діахронному, емпіричному аналізу тощо.

Ключові слова: Чеська Республіка, Україна, судова система ЧР, судова система України, судочинство, юрисдикція.

Аннотация

В статье рассматривается опыт Чешской Республики в реформировании правовой системы. Автор раскрывает положительные и отрицательные тенденции этой трансформации и возможностей использования чешского опыта для Украины. Исследование темы стало возможным благодаря использованию общенаучных методов познания: анализа, синтеза, системности, обобщения, конкретности, историзма и диалектического метода. В научном исследовании отдано предпочтение историческим методам исследования: историко-генетическому, историко-сравнительному, историко-синтетическому, историко-диахронному, эмпирическому анализ.

Ключевые слова: Чехия, Украина, судебная система ЧР, судебная система Украины, юрисдикция.

Annotation

The article deals the experience of the Czech Republic in reforming the legal system. The author reveals the positive and negative tendencies of this transformation and the possibilities of using the Czech experience for Ukraine. A study was made possible through the use of scientific methods of knowledge: analysis, synthesis, systematization, generalization, concrete, historical and dialectical method. In the preferred scientific heritage historical research methods: historical and genetic, historical, comparative, historical and synthetic, historical and diachronic, empirical analysis and more.

Keywords: Czech Republic, Ukraine, the Czech judiciary, the judicial system Ukraine, judiciary, jurisdiction.

Бурхливі події рубежу 80-х - 90-х років ХХ століття в Європі спричинили значні переміни на континенті та в системі міжнародних відносин. Зовсім недавно політична карта нашого континенту значно відрізнялася від її нинішнього стану. Німеччина знову стала єдиною державою і економічною надпотугою Європи. А колишні Радянський Союз й інші держави соціалістичної системи не витримали випробовування часом. На карті світу з'явилися нові країни, зокрема, п'ятнадцять суверенних держав на пострадянських теренах і в їх числі незалежна Україна, а також із Чехословаччини утворилася Чехія та Словаччина. Ці зміни справили суттєвий вплив на діяльність не лише європейських країн, а й переважної більшості держав світу. правовий чеський судовий посткомуністичний

Події які відбуваються в Україні протягом трьох останніх років (2014-2016) засвідчують намір нашого Уряду, Верховної Ради як вищого законодавчого органу країни та Президента України докорінно реформувати українське суспільство відповідно до вимог та стандартів європейської спільноти. Не оминають ці зміни й правову систему України, тому головне правильно провести необхідні реформування. За зразок можна використати досвід країн з соціалістичним минулим, зокрема Чеської Республіки, яка сьогодні демонструє взірець європейської демократії та правочинства. Необхідно відзначити, що реформування правової системи, зокрема судової системи Чеської Республіки, не є предметом широкого кола спеціальних наукових досліджень у вітчизняній історіографії. Серед вітчизняних праць можна виділити дослідження В. Лемака [5], Г. Зеленько [1], а із зарубіжних М. Лазаревої [6]. Тому у даній статті робиться спроба проаналізувати можливості використання чеського правого досвіду для України.

Правова система ЧР на відміну від України, має чітку та оптимальну структуризації. Це забезпечує з одного боку економізацію бюджетних коштів на зайві витрати щодо судочинства, а з іншого якість правової системи та високі заробітні оклади. Зокрема, судову владу представляють від імені Чеської Республіки незалежні суди. Судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути незалежними та їх неупередженість ніхто не має права ставити під загрозу. Система судів складається з Верховного суду, Верховного адміністративного суду, вищих, обласних та районних судів. За дотримання Конституції відповідає Конституційний суд, який складається з 15 судів, призначених на період 10 років. Судова система регулюється Конституцією Чеської Республіки, яка визначає суди в якості самостійних органів у рамках традиційної системи стримувань і противаг. Зокрема, згідно четвертого розділу Конституції Чеської Республіки встановлюється роль судової влади, яка полягає у тому що, основною функцією судів є захист прав і порядку, встановленому законодавством Чехії [4, c. 445 - 484; 3, с. 5-30; 12, с. 19-34].

Судам надається повна компетенція у визначенні вини і покарання за злочини. Суди конституйовані як незалежні, а їх адміністрування знаходиться під юрисдикцією Міністерства юстиції. Чеська Республіка має систему судів загальної юрисдикції, мережа яких є чотирирівневою: два верховні суди -- один для адміністративних і один для решти питань; два вищі суди -- один у м. Празі і один в м. Оломоуці; вісім регіональних судів; вісімдесят шість районних судів. Чеських суддів призначає Президент ЧР безстроково, і, які як правило, не можуть бути відкликані або переведені без їх згоди. Більшість вищих судів розташовані у м. Брно, так, щоб забезпечити противагу концентрації влади у м. Прага. Цим самим уникається явище так званого «Прагоцентризму» і яке з успіхом можна застосувати у межах проведення реформи судової децентралізації влади в Україні, т. зв. «Києвоцентризму» (надання влади з Києва на місця) [7, 8].

Чеська судова система передбачає три рівні юрисдикції:

1. Суди загальної юрисдикції;

2. Адміністративні суди;

3. Конституційний суд Чеської Республіки.

Останні дві юрисдикції є спеціалізованими -- якщо питання не віднесено до їх компетенції (за прямою вказівкою законодавства), то воно буде розглядатися в судах загальної юрисдикції [9].

Конституційний суд Чеської Республіки знаходиться поза загальною структурою судів. Його статус і повноваження закріплені безпосередньо в Конституції Чехії. Цей судовий орган відповідає за конституційність здійснення державної влади. Це досягається шляхом анулювання законів які знаходяться у конфлікті з конституційним ладом та Хартією основних прав і свобод. Це обумовлено тим, що конституційні закони є законодавчими актами вищої сили і їх прийняття вимагає кваліфікованої більшості в парламенті. Будь-яке інше законодавство підпорядковується їм. Цей процес називається конституційним (судовим) контролем. У зв'язку з цим існують повноваження суду приймати рішення про відповідність конституційному ладові міжнародного договору, що передує його ратифікації. Місце перебування Конституційного суду у м. Брно [4, c. 445 - 484; 10].

Суди загальної юрисдикції розглядають кримінальні і цивільні справи, які можуть прийматися до провадження як районними судами, так і обласними судами. Наприклад, у кримінальному судочинстві районні суди, як правило, розглядають справи по першій інстанції. Однак, коли покарання за злочин згідно обвинувачення перевищує 5 років, справа буде розглядатися обласним судом в якості суду першої інстанції. Межі юрисдикцій районних судів не завжди збігаються з межами адміністративних районів.

Вищий суд - один знаходиться у м. Прага та поширює свою юрисдикцію на регіон Богемію, а другий у м. Оломоуц з юрисдикцією на регіони Моравію і Сілезію. Вони опрацьовують апеляції у справах, що слухалися обласними судами як судами першої інстанції.

Верховний суд Чеської Республіки, розташований у м. Брно, є найвищим судовим органом у цивільних, у тому числі комерційних / господарських, і у кримінальних справах, за винятком питань, віднесених до компетенції Конституційного Суду або Вищого адміністративного суду. В якості суду третьої інстанції він переглядає справи у касаційному й апеляційному порядку [4, c. 445 - 484].

Чеська система адміністративних судів має два рівні. Нижчий складається із спеціалізованих адміністративних палат у складі обласних судів, які діють у якості судів першої інстанції. Суд другої і останньої інстанції -- Верховний адміністративний суд Чеської Республіки, розташований у м. Брно. Як випливає з назви, він призначений виключно для адміністративної юстиції. До питань, підсудних адміністративним судам, належать справи, пов'язані з виборами, реєстрацією політичних партій, рухів і компетенційні спори між державними органами [4, c. 445 - 484].

Реформа судів в Україні має початися з ліквідації корупції. Наприклад, у Чеській Республіці зникнення корупції в судах почалося із звільнення найбільш корумпованих суддів (1989-1991 рр.). Міністерством юстиції був опублікований список із близько 1000 суддів, котрі до 1989 р. були членами Комуністичної партії. Конституційний суд країни зауважив, що комуністичне минуле цих суддів може впливати на їхню правосвідомість. З 1991 по 1995 рр. судді отримували маленьку зарплату. З 1995-го року система стабілізувалася та зарплати суддів були підвищені, зокрема для суддів Верховного суду - 4322,16 євро [11; 2, c. 92 - 105].

У результаті правової реформи у ЧР припинили існування воєнні суди, а судді Федерального суду Чехословаччини стали суддями Верховного або вищих судів Чехії [13, c. 3158 ? 3159].

У зв'язку з підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, необхідно активно змінювати своє законодавство і правову практику відповідно до вимог ЄС. Наприклад, для нашої держави може бути повчальний досвід Чехії, щодо можливості чеських судів звертатися до суду Європейського Союзу, який дає тлумачення європейського права в питанні судів. Зокрема, перше чеське звернення до Європейського Суду відбулося 28 жовтня 2005 р., а на сьогодні зафіксовано 35 таких звернень. Тобто Україна у майбутньому може активно вирішувати суперечки та справи у площині впливу європейського права та спорів про його тлумачення. Така практика застосування європейських норм (на зразок чеського права та законів) має бути поширеною у вітчизняному законодавсті [10].

Українському Уряду необхідно врахувати чеський досвід кадрового забезпечення суддів. Зокрема, у Чехії найбільш важливими особами в судочинстві є професійні судді й адвокати, у кримінальних справах також державні прокурори, іноді засідателі. Існують також інші юридичні професії, представники котрих безпосередньо не беруть участі в судових процесах -- нотаріуси і судові виконавці [11, 12, c. 26-41].

Суддя є центральною фігурою чеської судової системи, в силу чого його становище визначається самою Конституцією. Чеська Республіка має систему кар'єри в судовій владі. Конституція передбачає, що судді призначаються безстроково Президентом Республіки, і, як правило, не можуть бути відкликані. Для призначення необхідне подання міністра юстиції, контрасигноване Прем'єр-міністром. Законодавство вимагає, щоб суддя мав бездоганну репутацію, був випускником юридичної школи, не обмеженим у дієздатності, без судимості, а також він повинен погодитися із тим, що його посада несумісна з політичними функціями, (на відміну від України, зокрема найвищі державні правові посади тісно пов'язані з провладними партіями: В. Пшонка - Партія Регіонів, В. Шокін - провладна коаліція та ін). Суддя повинен бути принаймні 30-річного віку і пройти трирічне спеціалізоване навчання в судах. Так як судова влада обмежена від впливу виконавчої і законодавчої влад, усі дисциплінарні питання суддів, а також державних прокурорів належить розглядати самим суддівським корпусом, зокрема, дисциплінарними палатами Вищого адміністративного суду. Єдиною особою, до повноважень якої належить внесення кримінального обвинувачення до суду, є державний прокурор. Департамент державних прокурорів є частиною Міністерства юстиції [4, c. 445 - 484].

Отже, враховуючи той факт, що Україна і Чехія є результатом і уособленням доленосних змін на континенті, під час реформування правової системи України доцільно було б врахувати чеський правовий досвід та правову практику інших Центральноєвропейських країн, які є сьогодні членами ЄС (Польщі, Словаччини, Угорщини та країн Балтії). Головними і нагальними питаннями для нашої країни є ліквідація корупції у сфері національної юрисдикції, правильного формування кадрового забезпечення, а також створення справедливої та дієвої судової системи.

Список використаних джерел

1. Зеленько Г. Проблема інституціоналізації громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах [Текст] / Галина Іванівна Зеленько // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К. , 2003. - С. 285 ? 290.

2. Зеленько Г. Політико-правові механізми інституціоналізації громадянського суспільства у постсоціа-лістичних країнах (на прикладі країн Вишеградської групи) [Текст] // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Курасівські читання. - К., 2006. - Вип. 30, кн. 2. - С. 92 ? 105.

3. Конституція України. - К. : Українська правнича фундація, 1966. - 64 с.

4. Конституція Чеської Республіки з 16 грудня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С. Головатий. - К. : Українська правнича фундація, Право, 1996. - С.445 ? 484.

5. Лемак В. В. Державно-правова реформа в Чехословаччині в умовах постсоціалістичної модернізації й поділу федерації [Текст] . - Ужгород : Ліра, 2002. - 248 с.

6. Лазарева М. Н. Парламент в условиях строительства демократического государства: опыт Чешской Республики [Текст]: автореф. дисcертации на соискание ученой степени канд. юрид. наук / М. Н. Лазарева [Московская гос. юрид. акад. им. О. Е. Кутафина]. ? М. : 2009. ? 32 с.

7. Pravo. - 1998. - 30 иervna.

8. Pravo. - 1998. - 30 иervenca.

9. Pravo. - 2001. - 5 иervna.

10. Pravo. - 2011. - 9 srpen.

11. Pravo. - 2013. - 14 ъnora.

12. Ъstava Иeskй Republiky a listina zбkladnich prбv a svobod. - Ostrava : Aries, 1992. - 112 s.

13. Ъstavn? zakon ze dne 25 listopadu 1992 o zaniku Иeskй a Slovenske Federalni Republiky // Sbierka zakon? ИSFR. - Praha, 1992. - И. 542. - S. 3158 ? 3159.

Размещено на Allbest.ru